Звіт з виробничої практики природничого факультету. Звіт з практики з Педагогіка вищої школи. Робота № 101143

Перехід до торгівельного партнера Binance

Звіт з виробничої практики природничого факультету

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Не вказано

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2024

Тип роботи:

Звіт з практики

Предмет:

Педагогіка вищої школи

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Звіт з виробничої практики природничого факультету ЗВІТНА ДОКУМЕНТАЦІЯ І. ПЛАН ВИХОВНОЇ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА НА І СЕМЕСТР Мета виховної роботи - формування ключових компетентностей учнів, розвиток їхньої свідомої громадянської позиції, екологічної культури та мотивації до пізнання географічного простору світу та України. Завдання виховної роботи Сприяти вихованню у здобувачів освіти почуття патріотизму та національної самосвідомості. Розвивати екологічну культуру та усвідомлення важливості захисту довкілля. Формувати в учнів вміння працювати у команді, толерантність та взаємоповагу. Сприяти всебічному розвитку особистості та створювати умови для саморозвитку та самореалізації учнів. Основні напрямки виховної роботи Ціннісне ставлення до себе та інших. Ціннісне ставлення до суспільства та держави. Ціннісне ставлення до природи та екологічна свідомість. Формування навичок здорового способу життя. Заходи виховної роботи Організаційний етап (18.11–22.11) Ознайомлення з ліцеєм, педагогічним колективом та учнівським контингентом. Уточнення розкладу та плану виховної діяльності. Тиждень екологічного виховання (25.11–29.11) Виховна година на тему «День добрих справ». Конкурс учнівських малюнків «Мій екологічний внесок». Перегляд та обговорення документального фільму про екологічні проблеми України. Тиждень патріотичного виховання (02.12–06.12) Круглий стіл на тему «Герої нашого часу». Урок пам'яті, присвячений визначним подіям історії України. Заключний етап (09.12–13.12) Аналіз ефективності виховних заходів та підведення підсумків. Заповнення щоденника практики та підготовка звітної документації. Методи та форми виховної роботи Інтерактивні методи навчання та виховання. Групові та індивідуальні форми роботи. Проектна діяльність (створення колективних проектів з тематики охорони довкілля). Ігрові та тренінгові методи для формування комунікативних навичок. Очікувані результати Підвищення рівня громадянської свідомості та патріотизму серед учнів. Розвиток екологічної культури та активна участь учнів в заходах природоохоронної спрямованості. Зміцнення міжособистісних відносин у колективі та формування почуття відповідальності. Формування у здобувачів освіти навичок командної роботи, співпраці та лідерства. Контроль та оцінювання результатів виховної роботи Аналіз відгуків учнів, вчителів та адміністрації ліцею. Оцінка рівня залученості учнів до виховної діяльності. Підведення підсумків виховної роботи та формування рекомендацій для подальшої педагогічної діяльності. АНАЛІЗ СФОРМОВАНОГО ПЛАНУ ВИХОВНОЇ РОБОТИ Структурні частини плану виховної роботи План виховної роботи складається з кількох ключових структурних частин: Вступна частина: містить основні відомості про спеціальність, базу практики та терміни перебування. Мета виховної роботи: визначено загальний напрямок виховної діяльності та бажані результати. Завдання виховної роботи: окреслено основні завдання, які потрібно виконати для досягнення мети. Основні напрямки виховної роботи: розкрито основні напрями, за якими здійснюватиметься виховна діяльність. Заходи виховної роботи: конкретизовано перелік заходів, їхні терміни та відповідальних осіб. Методи та форми виховної роботи: вказано методи та форми роботи, які будуть використані. Очікувані результати: зазначено бажані результати виховної роботи. Контроль та оцінювання результатів виховної роботи: передбачено способи аналізу та оцінки ефективності заходів. Тематика роботи, відображена у змісті плану Зміст плану охоплює різноманітну тематику, яка стосується розвитку особистості учня в різних сферах: патріотичне виховання: через проведення уроків пам'яті та обговорень тем, пов'язаних із визначними подіями в історії України; екологічне виховання: реалізовано через виховні години, конкурси малюнків та перегляд документальних фільмів про екологічні проблеми; формування громадянської свідомості: через обговорення важливих суспільних подій та теми героїв сучасності. командна робота та особистісний розвиток: інтерактивні методи, групові форми роботи та проектна діяльність сприяють згуртованості класу та формуванню лідерських якостей. Напрями змісту виховання Зміст плану відображає наступні напрями виховання: моральне виховання: шляхом формування етичних цінностей, обговорення важливих суспільних проблем та сприяння розвитку толерантності; громадянське виховання: за допомогою уроків пам'яті, обговорень та тематичних заходів, спрямованих на формування національної свідомості; екологічне виховання: акцент зроблено на екологічній культурі та усвідомленні важливості захисту довкілля; превентивне виховання: через інформаційно-просвітницькі заходи, що попереджують виникнення негативних явищ у шкільному середовищі; особистісний розвиток: завдяки інтерактивним методам роботи та проектній діяльності. Зв'язок змісту плану з календарними святами та шкільними традиціями Зміст плану частково враховує шкільні традиції та календарні свята. Наприклад, під час тижня патріотичного виховання проводяться заходи, пов'язані з важливими подіями в історії України, що збігаються з державними пам'ятними датами. Проте чіткої прив'язки до конкретних календарних свят не спостерігається, що може бути вдосконалено для підвищення ефективності виховної роботи. Відповідність тематики віковим особливостям учнів класу Тематика змісту плану загалом відповідає віковим особливостям учнів. Учням цікаві теми екології, патріотизму та командної роботи, які сприяють розвитку соціальних компетентностей. Методичні підходи враховують вікові особливості, зокрема через використання інтерактивних методів, ігор та проектної діяльності. Діяльність, спрямована на розвиток організаторських та лідерських якостей План включає заходи, що сприяють розвитку організаторських та лідерських якостей. Зокрема, участь у проектній діяльності та круглих столах передбачає залучення учнів до організаційної роботи, що дозволяє учням розвивати лідерські якості, здатність до самостійного прийняття рішень та взаємодії з іншими учасниками команди. ІІ. ОПИС І РОЗВ’ЯЗАННЯ (за алгоритмом) ДВОХ ПЕДАГОГІЧНИХ СИТУАЦІЙ, учасниками яких був студент або ж які спостерігав. Ситуація 1: Проблема із залученням учня до групової роботи під час виховного заходу Аналіз ситуації і визначення суперечностей У ході проведення виховного заходу з теми "Екологічна свідомість" виявлено, що один із учнів відмовляється брати участь у груповій роботі. Незважаючи на заохочення з боку вчителя та однокласників, учень обрав спостережну позицію і не бажав виконувати завдання групи. Суперечність полягає між необхідністю залучення учня до колективної діяльності та його особистим небажанням брати в ній участь. Виділення й усвідомлення проблеми Проблема полягає у відсутності мотивації учня до спільної роботи та невмінні ефективно взаємодіяти з іншими учасниками групи. Учень може відчувати невпевненість у своїх можливостях або мати інші особистісні бар’єри для роботи у команді. Аналіз вихідних даних Місце ситуації у педагогічній діяльності: ситуація виникла під час виховного заходу з формування екологічної свідомості. Участь у груповій роботі є важливим елементом формування соціальних навичок учнів. Характеристика вихованця: учень має середній рівень навчальних досягнень, помірну самооцінку та демонструє замкнутість у спілкуванні з однокласниками. Його інтереси більше спрямовані на індивідуальні завдання, ніж на групову роботу. Характеристика вихователя: педагог має достатній досвід роботи, добре володіє методами комунікації з учнями, позитивно налаштований до вихованців і прагне створити доброзичливу атмосферу. Висування гіпотези (передбачення) Для активізації участі учня у груповій роботі необхідно створити умови, за яких він відчує себе важливою частиною команди. Варто призначити йому конкретну роль, яка відповідатиме його інтересам та можливостям, забезпечити підтримку з боку однокласників і вчителя. Система методів Індивідуальна бесіда: провести індивідуальну розмову з учнем для з’ясування причин його небажання працювати у групі та підвищення мотивації. Метод залучення до конкретної ролі: призначити учневі роль "консультанта" або "контролера якості" у групі, що дозволить йому відчути свою значимість. Метод емоційної підтримки: підтримати ініціативу учня похвалою за будь-яку активність, продемонструвати віру у його можливості. Ігровий метод: інтегрувати елементи гри у групову діяльність, щоб зробити процес цікавим та емоційно привабливим. Колективна рефлексія: після виконання завдання провести обговорення, де кожен з учасників відзначить свій внесок у спільну роботу, підкреслюючи внесок учня, який мав труднощі з залученням. Результат. Завдяки реалізації зазначених методів очікується активізація участі учня у груповій роботі. Він зможе відчути себе частиною команди, усвідомити важливість своєї ролі та підвищити рівень самооцінки. У майбутньому це дозволить ефективніше долучатися до колективної діяльності та взаємодіяти з однокласниками. Ситуація 2: Конфлікт між учнями під час перерви Аналіз ситуації і визначення суперечностей Під час перерви між двома учнями виник конфлікт, який переріс у взаємні образи та штовханину. Вчитель втрутився у ситуацію, щоб уникнути подальшої ескалації конфлікту. Суперечність полягає у протиставленні бажання учнів відстояти свою позицію та необхідності дотримання правил безпечної поведінки у школі. Виділення й усвідомлення проблеми Проблема полягає у відсутності навичок конструктивного розв’язання конфліктів та контролю власних емоцій у школярів. Учні не змогли вирішити суперечку мирним шляхом і вдалися до фізичних дій. Аналіз вихідних даних Місце ситуації у педагогічній діяльності: ситуація виникла під час перерви, коли відсутній чіткий контроль з боку вчителя. Перерви є частиною шкільного середовища, де учні мають взаємодіяти самостійно. Характеристика вихованців: учні мають різні рівні емоційної зрілості та самоконтролю. Один із них схильний до лідерства та активно відстоює свою думку, інший зазвичай займає позицію спостерігача, але в цьому випадку вирішив активно втрутитися. Характеристика вихователя: педагог має досвід у вирішенні конфліктних ситуацій, розуміє принципи медіації та вміє залучати учнів до конструктивного діалогу. Висування гіпотези (передбачення) Щоб вирішити конфлікт, необхідно навчити учнів способам мирного врегулювання суперечок та контролю емоцій. Використання технік медіації та залучення учнів до колективного обговорення причин конфлікту допоможе уникнути подібних ситуацій у майбутньому. Система методів Медіація: залучити учнів до спільного обговорення конфлікту та пошуку рішення за допомогою педагога-медіатора. Ігровий метод: організувати гру на розвиток навичок конструктивного вирішення конфліктів та контролю емоцій. Метод емоційної рефлексії: провести з учнями рефлексію щодо емоцій, які вони відчували під час конфлікту, та способів їхнього контролю. Бесіда про правила поведінки: обговорити правила поведінки під час перерв та методи мирного врегулювання суперечок. Результат. Учні навчаться контролювати свої емоції та конструктивно вирішувати конфлікти, що сприятиме формуванню безпечного освітнього середовища та покращенню міжособистісних стосунків у класі. ІІІ. ВИХОВНА СПРАВА, розроблена і проведення з використанням технології колективного творчого виховання (методика КТС) 1. Форма проведення: Колективна творча діяльність (КТС) у форматі проєктної роботи 2. Тема справи: День добрих справ 3. Мета: Формування у вихованців моральних якостей, емпатії, відповідальності та навичок колективної діяльності шляхом залучення до творчих і практичних завдань. 4. Використане обладнання: папір, маркери, стікери, дошка або фліпчарт, коробка для "скриньки добрих справ". 5. План підготовки (за методикою КТС) Вибір теми та формулювання мети: Спільно з учнями визначається тема «День добрих справ». Класний керівник обговорює з учнями важливість добрих справ для суспільства та окремих людей. Залучення ініціативної групи: Обираються учні-координатори, які будуть допомагати в організації заходу. Ініціативна група готує необхідні матеріали (стікери, маркери, скриньку для ідей). Проведення підготовчих зборів: Класний керівник із ініціативною групою обговорює деталі плану, розподіляє ролі. Інформування учнів: Пояснення учням мети та завдань заходу, оголошення дати проведення. Надання інформації про необхідні матеріали та підготовку до заходу. Організація простору для проведення: Підготовка класної кімнати, створення місця для розміщення «скриньки добрих справ». 6. Детальний конспект виховної справи 1. Організаційний момент (5 хв) Привітання учнів та налаштування на роботу. Повідомлення теми та мети заходу. Вступне слово класного керівника про важливість добрих справ у житті кожної людини. 2. Основна частина (30 хв) Етап 1. Визначення понять (5 хв) Обговорення з учнями, що таке "добра справа". Приклади добрих справ у житті, спонукання учнів ділитися власними прикладами. Етап 2. Колективна творча діяльність (20 хв) Вправа "Скринька добрих справ": У кожного учня є стікери, на яких вони записують свої ідеї добрих справ, які можуть зробити для класу, школи або своєї сім'ї. Стікери прикріплюються на дошку або фліпчарт. Класний керівник із учнями обговорює запропоновані ідеї та групує їх за напрямами (для класу, для школи, для сім'ї). Проєктування добрих справ (10 хв): Учні об'єднуються в групи за напрямами добрих справ. Кожна група планує, як саме вони можуть реалізувати добру справу (наприклад, створити стінгазету, допомогти молодшим учням, прикрасити клас, організувати збір корисних речей). Групи презентують свої плани. 3. Підсумкова частина (10 хв) Визначення дат для реалізації запланованих добрих справ. Узагальнення результатів діяльності. Рефлексія: учні діляться своїми враженнями та відчуттями після виконаної роботи. Завершальне слово класного керівника, підкреслення важливості добрих справ у житті кожної людини та подяка учням за активну участь. // / 7. Використані джерела/література Львівський національний політехнічний університет. Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України. URL: https://lpnu.ua/viddil-molodizhnoi-polityky-ta-sotsialnoho-rozvytku/kontseptsiia-natsionalno-patriotychnoho (дата звернення: 13.12.2024). Методичний посібник Організація колективних творчих справ, творчої діяльності учнів (сценарії, методика проведення). URL: https://vseosvita.ua/library/metodicnij-posibnik-organizacia-kolektivnih-tvorcih-sprav-tvorcoi-dialnosti-ucniv-scenarii-metodika-provedenna-60297.html (дата звернення: 13.12.2024). Міністерство освіти і науки України. Методичні рекомендації організації виховного процесу в закладах освіти у 2023/2024 навчальному році. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-organizaciyi-vihovnogo-procesu-v-zakladah-osviti-u-20232024-navchalnomu-roci (дата звернення: 13.12.2024). Сухомлинський, В. О. Вибрані твори: в 5 т.; [ред. кол.: О. Г. Дзеверін (голова) та ін.]. Київ: Рад. шк., 1976. Т. 3: Серце віддаю дітям; Народження громадянина; Листи до сина. 1977. 668 с. Схема самоаналізу виховної справи "День добрих справ" Визначення місця виховної справи у системі навчально-виховної роботи класу, доцільність його проведення та обраної форми проведення Виховна справа "День добрих справ" є важливим елементом навчально-виховної роботи класу, оскільки вона сприяє розвитку моральних якостей учнів, таких як емпатія, відповідальність та співпраця. Використання технології колективного творчого виховання (КТС) у форматі проєктної роботи дозволяє залучити учнів до активної діяльності, стимулюючи їх до виконання добрих справ у класі, школі та родині. Така форма виховної роботи є доцільною, оскільки допомагає сприяти розвитку командної роботи та інтерпретації соціальних цінностей. Оцінювання ступеня досягнення мети Мета заходу була досягнута в повному обсязі. Учні не тільки обговорили важливість добрих справ, але й активно залучилися до їх реалізації. Вони самі запропонували ідеї для добрих справ, що підтверджує їхню активність і зацікавленість у темі. Колективна творча діяльність сприяла формуванню навичок співпраці серед учнів, а також їхній активній участі в організації та виконанні добрих справ, що є основною метою заходу. Характеристика учасників заходу, охоплення їх активною діяльністю під час планування, підготовки та проведення заходу У заході брали участь усі учні класу, що підтверджує високу зацікавленість та готовність до активної діяльності. Під час підготовки було сформовано ініціативну групу, яка допомогла організувати необхідні матеріали та забезпечити належну підготовку. Під час основної частини заходу учні були активно залучені до обговорень та створення планів для реалізації добрих справ. Кожен учасник мав можливість запропонувати свою ідею та взяти участь у колективній творчій діяльності. Оцінювання результативності виховної справи, її пізнавальної та виховної цінності Захід мав високу результативність, оскільки учні не тільки навчилися важливості добрих справ, але й активно долучилися до їх реалізації. Пізнавальна цінність заходу полягає в тому, що учні отримали можливість вивчити соціальні цінності через практичну діяльність. Виховна цінність проявляється в розвитку моральних якостей, таких як відповідальність, емпатія та бажання допомагати іншим. Оцінювання психологічного стану учнів під час підготовки та проведення справи Психологічний стан учнів під час підготовки та проведення справи був позитивним. Вони були зацікавлені в реалізації ідей, активно брали участь у колективних обговореннях та плануванні. Така форма роботи дозволяє учням відчувати себе важливими учасниками процесу, що підвищує їхню мотивацію до діяльності. Крім того, залучення до добрих справ сприяє розвитку почуття гордості за свою участь у корисних справах. Визначення позитивних сторін та недоліків у проведенні справи Позитивними сторонами проведення виховної справи стали активна участь учнів у всіх етапах заходу, їхня зацікавленість у добрих справах та розвиток моральних якостей. Недоліками можна вважати недостатню кількість часу на обговорення всіх ідей, оскільки деякі учні не встигли поділитися всіма своїми пропозиціями. Крім того, можна було б більш детально опрацювати механізми реалізації деяких ідей, щоб забезпечити їх повноцінне втілення в майбутньому. ІV. ДОСЛІДНИЦЬКЕ ЗАВДАННЯ (мікродослідження). Тема: Проведення опитування «Рівень творчої активності» серед учнів Метою дослідження є визначення рівня творчої активності учнів класу, а також виявлення факторів, які впливають на розвиток творчих здібностей. Для проведення дослідження використано методику опитування "Рівень творчої активності". Опитування складалося з кількох запитань, націлених на оцінку учнями їх власних творчих здатностей, участі в творчих заняттях та рівня зацікавленості у творчій діяльності. Процес проведення опитування: Клас був поділений на групи, кожен учень отримав бланк для заповнення. Учні відповіли на питання, які включали як загальні питання про їх ставлення до творчих занять, так і питання, що стосуються їх досвіду участі в творчих проектах, хобі, інтересів. Відповіді були анонімними, що дозволило забезпечити чесність і відкритість в опитуванні. Усі учні заповнили бланки методики «Рівень творчої активності», що включали питання наступного типу: Як часто ви берете участь у творчих проектах? а) Щодня б) Кілька разів на тиждень в) Рідко г) Ніколи Які види творчої діяльності вам найбільше цікаві? (Виберіть декілька варіантів): а) Музика б) Література в) Образотворче мистецтво г) Театр д) Наука та інновації е) Інше (уточніть) Чи відчуваєте ви, що творчість є важливою частиною вашого життя? а) Так, це дуже важливо б) Іноді в) Ні, не вважаю це важливим Як ви оцінюєте свою здатність генерувати нові ідеї? а) Високий рівень б) Середній рівень в) Низький рівень г) Не можу оцінити Що вас мотивує до творчої діяльності? а) Мотивування вчителями б) Персональний інтерес в) Мотивація через нагороди г) Підтримка друзів д) Інше (уточніть) Метою проведеного опитування було визначення рівня творчої активності учнів. За допомогою методики «Рівень творчої активності» було зібрано дані щодо участі учнів у творчих проектах, їх зацікавленості у різних видах творчої діяльності та мотивації до участі у творчій діяльності. Опитування проводилось серед учнів класу (кількість учасників — 30 осіб). Відповіді учнів були проаналізовані як кількісно, так і якісно. Для аналізу результатів було сформовано таблицю, що містить відповіді учнів на кожне питання, а також кількість учнів, що вибрали кожен варіант відповіді. Таблиця кількісних результатів № Питання Відповіді Кількість учнів % від загальної кількості 1 Як часто ви берете участь у творчих проектах? а) Щодня 5 16.67% б) Кілька разів на тиждень 12 40% в) Рідко 10 33.33% г) Ніколи 3 10% 2 Які види творчої діяльності вам найбільше цікаві? (Виберіть декілька варіантів) а) Музика 20 66.67% б) Література 15 50% в) Образотворче мистецтво 10 33.33% г) Театр 7 23.33% д) Наука та інновації 5 16.67% е) Інше 3 10% 3 Чи відчуваєте ви, що творчість є важливою частиною вашого життя? а) Так, це дуже важливо 22 73.33% б) Іноді 7 23.33% в) Ні, не вважаю це важливим 1 3.33% 4 Як ви оцінюєте свою здатність генерувати нові ідеї? а) Високий рівень 8 26.67% б) Середній рівень 18 60% в) Низький рівень 3 10% г) Не можу оцінити 1 3.33% 5 Що вас мотивує до творчої діяльності? а) Мотивування вчителями 6 20% б) Персональний інтерес 18 60% в) Мотивація через нагороди 4 13.33% г) Підтримка друзів 2 6.67% Більшість учнів (40%) брали участь у творчих проектах кілька разів на тиждень, що свідчить про середній рівень залученості до творчих заходів. 16,67% учнів займаються творчістю щодня, що вказує на високу активність у цій сфері. При цьому третина учасників зазначила, що беруть участь у творчих проектах рідко, а 10% — ніколи. Це показує, що хоча є група учнів, яка активно займається творчістю, все ж існує певний відсоток тих, хто не виявляє інтересу або можливості для участі в таких заходах. Що стосується інтересу до різних видів творчої діяльності, то найбільше учнів (66,67%) цікавить музика, що є найбільш популярним напрямом серед опитаних. Література та образотворче мистецтво також викликають значний інтерес, відповідно у 50% та 33,33% учнів. Це свідчить про певний культурний та художній інтерес серед молоді. Найменший інтерес викликають наука та інновації, з яких лише 16,67% учнів виразили зацікавленість, що може вказувати на необхідність додаткового стимулювання цього напрямку серед учнів. Значна частина учнів (73,33%) вважає творчість важливою частиною свого життя, що свідчить про високий рівень усвідомлення ролі творчості в особистісному розвитку. Це також вказує на те, що творчість має важливе місце в освіті та вихованні учнів. Лише 3,33% учнів не вважають творчість важливою, що є малим відсотком і може свідчити про потребу у подальшому розвитку цієї теми в навчальних закладах. Більшість учнів (60%) оцінюють свою здатність генерувати нові ідеї на середньому рівні, що вказує на значний потенціал для розвитку творчих здібностей серед молоді. Лише 10% учнів мають низький рівень генерації ідей, що є відносно невеликим відсотком. 3,33% не змогли оцінити свою здатність, що може бути пов'язано з недооцінкою своїх здібностей або з відсутністю достатнього досвіду у творчій діяльності. Щодо мотивації до творчої діяльності, то основною мотивацією для більшості учнів є особистий інтерес (60%). Це підтверджує, що творчість для них є значною мірою внутрішньою потребою та захопленням. Мотивування вчителями також має місце, але лише 20% учнів зазначили цей фактор як важливий. Мотивація через нагороди та підтримка друзів є менш значущими, оскільки 13,33% і 6,67% учнів відповідно обрали ці варіанти, що свідчить про те, що внутрішня мотивація відіграє основну роль у залученні учнів до творчої діяльності. Кругова діаграма, що відображає частоту участі учнів у творчих проектах. Більшість учнів беруть участь у творчих проектах кілька разів на тиждень (40%), що свідчить про середній рівень їхньої залученості. / Частота участі учнів у творчих проектах Загальний висновок з проведеної методики опитування "Рівень творчої активності" свідчить, що більшість учнів активно залучені до творчої діяльності, із середньою частотою участі кілька разів на тиждень. Підтвердженням цього є високий інтерес до різних видів творчості, зокрема музики, літератури та образотворчого мистецтва, а також усвідомлення важливості творчості в особистісному розвитку. Проте, деякі учні виявляють низьку активність або обмежену зацікавленість, зокрема в науці та інноваціях. Результати також показують, що особистий інтерес є основною мотивацією для творчої діяльності учнів, що вказує на природну зацікавленість і бажання розвивати свої творчі здібності.

Звіт з практики Педагогіка вищої школи

darynakond

28.04.2025 09:04-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись