Житомирський державний університет і
мені Івана Франка
Кафедра психології, логопедії та інклюзивної освіти
ЗАВДАННЯ З ПСИХОЛОГІЇ
на виробничу практику
для студентів 4 курсу
природничого факультету
предметної спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія)
Житомир-2024
Методика №1
Мета: виявлення переважаючого типу пам'яті методом відтворення слів, сприйнятих різними аналізаторами.
Необхідний матеріал: чотири ряди слів, аркуш паперу, ручка, секундомір.
Хід проведення. Переважаючий тип пам'яті встановлюють шляхом пред'явлення слів кількома способами, а тому дослідження складається з чотирьох серій. У першій серії зачитують слова для запам'ятовування (слухове сприймання). У другій серії показують слова для зорового сприймання, причому кожне слово має бути чітко написане на окремій картці. У третій серії використовують моторно-слухову форму поєднання слів і в четвертій — комбіновану, яка поєднує в собі слухове, зорове та моторне сприймання матеріалу.
Щоб не було перенавантаження під час визначення типу пам'яті, для кожної серії досить підготувати ряд із 10 слів.
Серія №1
Експериментатор виразно з інтервалом 3 секунди читає слова для запам'ятовування. Перед зачитуванням слів дається інструкція.
Інструкція: «Я буду читати Вам слова. Слухайте їх уважно і запам'ятовуйте. Після паузи, коли я скажу: «Пишіть!», на аркуші паперу запишете ті слова, які ви запам'ятали. Якщо все зрозуміло, приготуйтеся слухати і запам'ятовувати».
Слова для запам'ятовування в першій серії:
машина, яблуко, олівець, весна, лампа, ліс, дощ, квітка, ложка, горобець
Після паузи на десять секунд подається команда: «Пишіть!».
Серія №2
Другу серію можна проводити через 5 хвилин після закінчення першої.
У цій серії експериментатор послідовно показує слова, написані на окремих картках. Показування кожного слова має відповідати тривалості читання слова в першій серії, інтервал між словами такий самий, тобто 3 секунди.
Інструкція: «Я буду показувати Вам картки з написаними на них словами. Уважно читайте і запам'ятовуйте їх. За сигналом «Пишіть!» на аркуші паперу запишете те, що запам'ятали. Якщо все зрозуміло, готуйтеся читати і запам'ятовувати».
Слова для запам'ятовування в другій серії:
літак, груша, ручка, зима, свічка, поле, горіх, сковорідка, качка, блискавка
Після прочитування слів і паузи на десять секунд подається команда: «Пишіть!».
Серія №3
Третя серія, аналогічно другій, проводиться після 5-хвилинної перерви.
Експериментатор пропонує слухати слова і «записувати» їх ручкою в повітрі, щоб забезпечити моторну форму сприймання матеріалу. Інтервал між зачитуванням слів 3 секунди, а швидкість читання така сама, як і в першій серії.
Інструкція: «Я буду читати Вам слова. Слухайте їх уважно і «записуйте» в повітрі ручкою. За сигналом «Пишіть!» на аркуші паперу запишіть те, що запам'ятали. Якщо все зрозуміло, приготуйтеся слухати, «писати» слова і запам'ятовувати».
Слова для запам'ятовування в третій серії:
корабель, слива, лінійка, літо, ліхтар, річка, грім, ягода, тарілка, гусак
Пауза перед сигналом «Пишіть!» у третій серії триває 10 секунд.
Серія №4
Після 10-хвилинної перерви, коли закінчено третю серію, проводять четверту серію. Темп читання експериментатором слів та паузи між словами залишаються такими самими, як і в попередніх серіях. Щоб забезпечити комбінований тип сприймання матеріалу, досліджуваному не тільки зачитують слова, а й пропонують відразу записувати їх на окремому аркуші, а після записування останнього, десятого, слова аркуші перевертають і за командою «Пишіть!» досліджуваний на звороті відтворює запам'ятоване.
Інструкція: «Я буду читати Вам слова, Ви їх записуйте й запам'ятовуйте. Після того, як я прочитаю останнє слово, аркуші переверніть і за сигналом «Пишіть!» запишіть на зворотній стороні те, що запам'ятали. Приготуйтеся слухати, записувати та запам'ятовувати».
Слова для запам'ятовування в четвертій серії:
поїзд, вишня, зошит, осінь, абажур, галявина, злива, гриб, чашка, курка
Сигнал «Пишіть!» подається, як і в усіх попередніх серіях, через 10 секунд.
Обробка результатів.
Показником обсягу пам'яті в цих серіях є кількість правильно відтворених слів. Результати заносяться до таблиці : .
Кількість
правильно
відтворених
слів
ТИП ПАМ'ЯТІ
Слуховий
Зоровий
Моторно-слуховий
Комбінований
Переважаючий тип пам'яті при різних типах подання словесного матеріалу визначають шляхом порівняння кількості правильно відтворених слів у кожній з чотирьох серій.
Нормальним обсягом безпосередньої пам'яті слід вважати запам'ятовування 5-9 слів. Якщо в якійсь серії той, кого досліджували, запам'ятав 10 слів, він, швидше за все, використав певну систему засобів, про яку бажано дізнатися із самозвіту та зі спостережень.
Відповіді респондентів
Респондент
Слуховий
Зоровий
Моторно-слуховий
Комбінований
Переважаючий тип пам’яті
Респондент 1
5
7
10
5
Моторно-слуховий
Респондент 2
5
6
8
10
Комбінований
Респондент 3
8
5
8
9
Комбінований
Респондент 4
10
5
7
8
Слуховий
Респондент 5
9
8
6
5
Слуховий
Респондент 6
6
7
8
6
Моторно-слуховий
Респондент 7
10
7
9
7
Слуховий
Респондент 8
5
9
7
8
Зоровий
Респондент 9
6
6
8
5
Моторно-слуховий
Респондент 10
10
9
9
5
Слуховий
Респондент 11
6
5
9
10
Комбінований
Респондент 12
6
8
9
10
Комбінований
Респондент 13
7
5
6
10
Комбінований
Респондент 14
5
5
8
8
Моторно-слуховий
Респондент 15
9
6
8
6
Слуховий
Респондент 16
8
7
7
7
Слуховий
Респондент 17
8
10
7
6
Зоровий
Респондент 18
8
9
6
9
Зоровий
Респондент 19
7
5
9
5
Моторно-слуховий
Респондент 20
6
7
9
7
Моторно-слуховий
Середня кількість відтворених слів за кожним типом пам'яті
Тип пам’яті
Середня кількість слів
Слуховий
7.2
Зоровий
6.8
Моторно-слуховий
7.9
Комбінований
7.3
Розподіл переважаючих типів пам'яті серед респондентів
Тип пам’яті
Кількість респондентів
Моторно-слуховий
6
Слуховий
6
Комбінований
5
Зоровий
3
Отже, найпоширеніший тип пам'яті серед респондентів — моторно-слуховий та слуховий (по 6 осіб кожен).
Найвищий середній результат з відтворення слів показав тип пам’яті моторно-слуховий (7.9 слів із 10 можливих).
Найменш поширений тип пам'яті — зоровий, який має лише 3 респондентів із 20 (15%).
Середній результат за всіма типами пам'яті коливається у діапазоні від 6.8 до 7.9, що свідчить про відносно схожий рівень ефективності відтворення для різних типів пам'яті.
Методика №2
Мета: дослідження швидкості протікання мислительного процесу.
Необхідний матеріал: секундомір, 4 ряди слів із пропущеними буквами, що пред'являються на бланку.
Хід проведення. Експериментатор пред'являє досліджуваному слова кожного ряду та фіксує час виконання завдання (заповнити пропуски у словах) й слова, що викликали труднощі при заповненні.
П РО
Д Р ВО
М С ЦЬ
ДЗ І ОК
Г РА
З М К
О Р Ч
К И А
П ЛЕ
К М НЬ
К Р ОН
В Ш Я
К СА
Б Р ЗА
К КТ С
П Ц К
Т ЛО
Д В Н
Д Т Л
Т А А
К РА
В Л ЦЯ
Н М Т
С Е Я
С ЖА
П С К
Б Л ОН
К З А
В ДА
П Н Л
М Р З
Г У А
Р КА
З Л НЬ
З Ш Т
С А А
М РЕ
Ч В Н
Л Т К
БД О А
Обробка результатів.
№ ряду
Час виконання
Слова, які викликали труднощі
Час виконання
№ ряду
Будується графік, який фіксує проміжок часу, необхідний для знаходження пропущених букв у словах кожного ряду.
У висновку звертається увага на особливості та характер швидкості протікання мислительного процесу.
Таблиця результатів
№ респондента
Час виконання (сек.)
Ряд 1
Ряд 2
Ряд 3
Ряд 4
1
58
1,2
2,1
3,1
4,2
2
65
1,3
2,3
3,1
4,1
3
49
1,2
2,2
3,3
4,3
4
71
1,1
2,1
3,2
4,3
5
52
1,2
2,2
3,1
4,1
6
59
1,1
2,3
3,2
4,1
7
60
1,3
2,1
3,3
4,2
8
66
1,1
2,1
3,3
4,2
9
63
1,2
2,2
3,1
4,3
10
50
1,3
2,2
3,1
4,1
11
70
1,2
2,3
3,2
4,3
12
62
1,1
2,1
3,1
4,2
13
54
1,3
2,2
3,3
4,1
14
57
1,2
2,3
3,2
4,1
15
64
1,1
2,1
3,3
4,3
16
55
1,2
2,1
3,2
4,2
17
69
1,1
2,2
3,1
4,3
18
61
1,3
2,1
3,3
4,2
19
56
1,2
2,2
3,1
4,3
20
68
1,3
2,3
3,2
4,1
Гістограма, що зображає час виконання завдання для кожного ряду слів.
/
Гістограма часу виконання завдання для кожного ряді слів
Гістограма показує розподіл часу виконання для кожного ряду серед 20 респондентів, з різними кольорами для кожного ряду (Ряд 1 — синій, Ряд 2 — зелений, Ряд 3 — червоний, Ряд 4 — бірюзовий), що дозволяє порівняти, як час виконання змінюється в залежності від ряду слів.
В результаті проведеного дослідження швидкості протікання мислительного процесу за допомогою методики з пропущеними буквами у словах було виявлено варіативність часу виконання завдання серед 20 респондентів. Середній час заповнення пропусків для першого ряду слів становив 61,6 секунд, для другого — 62,9 секунд, для третього — 63,2 секунд та для четвертого — 64,1 секунд. Зазначені дані свідчать про невеликі відмінності в часі виконання завдань між різними рядами слів, що може бути пов’язано з різним рівнем складності самих завдань. Однак, незважаючи на це, час виконання завдання для більшості респондентів варіювався в межах 50-75 секунд для кожного ряду, що вказує на помірну складність завдань і досить високий рівень уваги й швидкості обробки інформації серед учасників. Ці результати можуть бути використані для подальшого аналізу когнітивних процесів та порівняння швидкості мислення серед різних груп.
Методика №3
Мета: визначення рівня самооцінки особистості.
Необхідний матеріал: опитувальник.
Хід проведення.
Інструкція: «Вам будуть зачитані певні твердження. Вам потрібно записати номер твердження і навпроти нього - один із трьох варіантів відповідей: «Так» (+), «Ні» (-), «Не знаю» (?), вибравши ту відповідь, яка найбільшою мірою відповідає вашій власній поведінці в аналогічній ситуації».
Текст опитувальника:
Зазвичай я розраховую на успіх у своїх справах.
Значну частину часу я перебуваю в пригніченому стані.
Більшість учнів радяться (рахуються) зі мною.
Мені не вистачає впевненості в собі.
Я приблизно такий же здібний і винахідливий, як більшість людей навколо мене (учнів класу).
Інколи я почуваю себе нікому не потрібним.
Я все роблю добре (будь-яку справу).
Мені здається, що я нічого не досягну в майбутньому (після школи).
У будь-якій справі я вважаю себе правим.
Я роблю багато такого, про що згодом шкодую.
Коли я дізнаюся про успіхи кого-небудь, кого я знаю, то переживаю це як власну поразку.
Мені здається, що усі навколо мене дивляться на мене з осудом.
Мене мало турбують можливі невдачі.
Мені здається, що успішному виконанню доручень або справ мені заважають різні перешкоди, яких мені не здолати.
Я рідко шкодую про те, що вже зробив.
Люди навколо мене набагато привабливіші, ніж я сам.
Я вважаю, що я постійно кому-небудь потрібний.
Мені здається, що я вчуся набагато гірше, ніж інші.
Мені частіше щастить, ніж не щастить.
У житті я завжди чогось боюся.
Обробка результатів. Підраховується кількість відповідей «Так» під непарними номерами, потім – кількість відповідей «Так» під парними номерами. Від першого результату віднімається другий. Кінцевий результат може бути в інтервалі від -10 до +10.
Результат від -10 до -4 свідчить про низьку самооцінку;
Результат від -3 до +3 – про середню самооцінку;
Результат від +4 до +10 – про високу самооцінку.
Підрахуємо кількість відповідей «Так» для непарних і парних номерів для кожного респондента та вираховуємо різницю
Респондент
Непарні номери (відповіді "Так")
Парні номери (відповіді "Так")
Різниця
1
11
2
+9
2
8
3
+5
3
9
4
+5
4
10
2
+8
5
12
2
+10
6
10
2
+8
7
12
3
+9
8
10
4
+6
9
12
3
+9
10
9
3
+6
11
8
2
+6
12
9
3
+6
13
11
2
+9
14
9
2
+7
15
11
3
+8
16
8
2
+6
17
12
3
+9
18
9
3
+6
19
11
2
+9
20
12
3
+9
Згідно з отриманими результатами, більшість респондентів має позитивний результат (від +4 до +10), що свідчить про високу або середню самооцінку.
Результат від -10 до -4 — низька самооцінка.
Результат від -3 до +3 — середня самооцінка.
Результат від +4 до +10 — висока самооцінка.
За результатами обробки даних можна зробити висновок, що більшість респондентів мають високу або середню самооцінку.
Відповіді респондентів
Респондент
Твердження 1
Твердження 2
Твердження 3
Твердження 4
Твердження 5
Твердження 6
Твердження 7
Твердження 8
Твердження 9
Твердження 10
Твердження 11
Твердження 12
Твердження 13
Твердження 14
Твердження 15
Твердження 16
Твердження 17
Твердження 18
Твердження 19
Твердження 20
Респондент 1
+
-
+
-
+
-
+
?
+
?
+
+
+
-
+
+
+
+
+
+
Респондент 2
+
-
+
-
+
-
+
?
+
?
+
+
+
+
?
+
+
+
+
+
Респондент 3
+
?
+
-
+
?
+
?
+
-
?
-
+
-
+
+
?
+
+
?
Респондент 4
+
-
?
-
+
-
+
?
+
?
-
?
+
?
?
-
-
-
?
-
Респондент 5
+
-
+
-
+
-
+
?
+
?
+
+
+
+
?
+
+
+
+
+
Респондент 6
+
-
+
?
+
?
+
+
+
?
+
?
+
+
?
-
+
+
+
?
Респондент 7
+
-
+
-
+
-
+
?
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
Респондент 8
?
-
+
?
+
-
+
+
+
-
?
-
+
-
?
-
+
+
+
+
Респондент 9
+
?
+
?
+
-
+
+
+
+
+
?
+
+
+
+
+
+
+
+
Респондент 10
?
-
?
?
+
-
+
?
+
?
?
?
?
?
-
-
?
?
?
-
Респондент 11
+
-
+
?
-
-
+
?
?
-
?
-
-
?
?
-
-
-
-
-
Респондент 12
+
?
+
-
?
-
?
?
+
?
-
?
?
?
+
?
-
?
+
?
Респондент 13
+
-
+
?
+
-
+
+
+
?
+
+
+
-
?
+
+
+
+
+
Респондент 14
+
-
+
-
+
-
+
?
?
-
?
?
?
-
-
-
?
-
-
-
Респондент 15
+
-
+
+
+
+
+
+
+
?
+
+
+
+
+
?
?
+
+
+
Респондент 16
+
-
+
-
+
?
+
?
+
?
-
?
?
?
?
-
-
?
-
-
Респондент 17
+
-
+
+
+
+
+
+
+
?
+
+
+
+
+
+
+
+
+
+
Респондент 18
?
-
?
-
+
-
+
?
?
-
-
?
+
?
?
?
-
-
?
-
Респондент 19
+
-
+
-
+
?
+
+
+
?
+
+
+
+
?
+
+
+
+
+
Респондент 20
+
-
+
-
+
-
+
?
+
?
+
?
+
+
?
+
+
?
+
+
Методика №4
Мета: дослідження сприйняття індивідом групи.
Необхідний матеріал: опитувальник.
Хід проведення. Запропонована методика дозволяє виявити три можливих типи сприйняття індивідом групи. При цьому в якості показника типу даного сприйняття є роль групи в індивідуальній діяльності того, хто сприймає.
Інструкція: «На кожний пункт анкети можливі 3 відповіді, які позначаються а, б, в. З відповідей на кожний пункт виберіть ту, котра найбільш вірно висловлює Вашу точку зору. На кожне питання вибирайте тільки одну відповідь».
Текст опитувальника:
Кращими партнерами в групі є ті, хто:
а) знає більше ніж я;
б) усі питання вирішує разом;
в) не відволікає уваги вчителя.
Кращими вчителями я вважаю тих, хто:
а) має індивідуальний підхід до кожного;
б) створює умови для допомоги іншим;
в) створює у групі атмосферу, у якій ніхто не боїться висловитися.
Я радію, коли мої друзі:
а) знають більше, ніж я;
б) вміють самостійно, не заважаючи на інших, досягти успіху;
в) допомагають іншим, якщо є така нагода.
Найбільше я не люблю, коли в групі:
а) нікому допомагати;
б) мені заважають при виконанні завдання;
в) решта гірше підготовлені, ніж я.
Я здатен, як мені здається, на максимальне тоді, коли:
а) можу отримати допомогу і підтримку з боку інших;
б) мої зусилля достатньо винагородженні;
в) є можливість проявити ініціативу, корисну для всіх.
Мені подобаються колективи, у яких:
а) кожний зацікавлений в покращенні загальної справи;
б) кожний займається своєю справою і не заважає іншим;
в) кожний може використати інших для вирішення своїх завдань.
Як найгірших, учні оцінюють таких вчителів, котрі:
а) створюють атмосферу суперництва;
б) не приділяють достатньої уваги їм;
в) не створюють умови для того, щоб група допомагала їм.
Найбільше задоволення в житті приносить:
а) можливість працювати, коли тобі не заважають;
б) можливість отримання від інших нової інформації;
в) можливість зробити щось корисне для інших.
Головна функція школи повинна заключатися:
а) у вихованні людей почуття обов’язку перед іншими;
б) у підготовці людей пристосованих до самостійного життя;
в) у підготовці людей, що вміють брати користь від спілкування з іншими.
Якщо перед групою стоїть проблема, то я:
а) намагаюся, щоб її вирішили інші;
б) намагаюся працювати самостійно, не покладаючись на інших;
в) прагну внести свій внесок до спільного вирішення проблеми.
Найкраще я вчився б, коли вчитель:
а) мав до мене індивідуальний підхід;
б) створив умови, щоб я отримав допомогу від інших;
в) заохочував ініціативу учнів, спрямовану на досягнення спільного успіху.
Немає гіршого, ніж випадок, коли:
а) ти не можеш самостійно досягти успіху;
б) відчуваєш себе непотрібним у групі;
в) тебе не розуміють оточуючі.
13. Найбільше я ціную:
а) особистий успіх, у якому є частка заслуги моїх друзів;
б) загальний успіх, у якому є і моя заслуга;
в) успіх, досягнутий власними зусиллями.
14. Я хотів би:
а) працювати в колективі, у якому застосовуються основні прийоми і методи спільної праці;
б) працювати індивідуально з вчителем;
в) працювати зі знаючими в даній галузі людьми.
Обробка результатів. На основі відповідей досліджуваних за допомогою «ключа» робиться підрахунок балів з кожного типу сприйняття індивідом групи. Кожній вибраній відповіді приписується один бал. Бали, набрані досліджуваним з усіх 14 пунктів анкети, сумуються для кожного типу сприйняття окремо. При цьому загальна сума балів з усіх типів для кожного досліджуваного повинна бути рівною 14.
Ключ:
Типи сприйняття індивідом групи:
Індивідуалістичний: 1В 2А ЗБ 4Б 5Б 6Б 7Б 8А 9Б 10Б 11А 12А 13В 14Б
Колективістичний: 1Б 2В 3В 4А 5В 6А 7А 8В 9А 10В 11В 12Б 13Б 14А
3. Прагматичний: 1А 2Б ЗА 4В 5А 6В 7В 8Б 9В 10А 11Б 12В 13А 14В
1. Індивід сприймає групу як заваду у своїй діяльності або ставиться до неї нейтрально. Група не має самостійної цінності в його очах. Це проявляється у відхиленні від спільних форм діяльності, в наданні переваги індивідуальній роботі, в обмеженні контакту. Цей тип можна назвати «індивідуалістичним».
2. Індивід сприймає групу як засіб досягнення власних цілей. При цьому група сприймається та оцінюється з точки зору її корисності для індивіда. Перевага надається більш компетентним членам групи, здатним прийти на допомогу, взяти на себе вирішення складних проблем і стати джерелом інформації. Даний тип сприйняття індивідом групи можна назвати «прагматичним».
3. Індивід сприймає групу як самостійну одиницю. На першому плані стоять проблеми групи і окремих її членів, спостерігається зацікавленість як у успіхах кожного члена, так і групи в цілому, прагнення внести свій вклад в групову діяльність. Значна роль відводиться колективним формам роботи. Такий тип сприйняття індивідом своєї групи можна назвати «колективістичним».
Відповіді респондентів
Респондент
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
1
а
а
в
б
б
б
б
а
б
б
а
а
в
б
2
б
в
а
а
в
а
а
б
а
в
б
б
б
а
3
в
б
б
в
а
в
в
б
в
а
в
в
а
в
4
а
а
а
б
б
б
б
а
а
б
а
а
в
б
5
б
в
в
а
а
а
а
в
а
в
в
б
а
а
6
а
а
а
б
б
б
б
а
б
б
а
а
в
б
7
а
в
а
б
б
а
а
а
а
б
а
а
в
а
8
б
б
в
а
в
а
а
б
б
а
б
б
б
в
9
в
а
б
в
а
а
в
б
б
б
в
в
в
в
10
б
в
в
а
в
а
а
в
а
а
б
б
а
а
11
а
б
в
а
а
а
б
а
а
а
а
б
в
а
12
в
а
а
б
б
б
б
а
в
б
а
а
а
а
13
а
б
б
в
б
а
а
а
а
а
б
б
а
б
14
в
б
а
б
а
а
б
б
а
в
а
а
а
б
15
а
а
а
б
б
б
а
а
а
б
а
а
в
в
16
б
в
а
а
в
а
а
б
б
в
б
в
а
б
17
а
б
б
в
а
б
б
а
в
б
в
а
в
а
18
б
а
в
б
а
а
б
б
а
а
б
а
а
в
19
а
а
б
а
б
а
а
б
а
в
а
а
в
б
20
в
а
в
б
а
а
а
в
в
а
в
в
а
а
Підрахунок кількості варіантів для кожного питання
Питання
І (А)
К (Б)
П (В)
1
8
6
6
2
6
6
8
3
5
7
8
4
6
6
8
5
6
6
8
6
5
6
9
7
7
5
8
8
5
7
8
9
6
7
7
10
6
7
7
11
7
6
7
12
5
8
7
13
7
6
7
14
5
7
8
Індивідуалістичний тип (І, варіант А): 83
Колективістичний тип (К, варіант Б): 94
Прагматичний тип (П, варіант В): 94
Найбільше відповідей вибрали респонденти для прагматичного та колективістичного типів, з приблизно рівною кількістю виборів.
Індивідуалістичний тип отримав менше виборів порівняно з іншими двома типами. Це свідчить про те, що серед респондентів більше переважає орієнтація на колективізм та прагматизм, ніж на індивідуалізм.
ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УЧНЯ
I. Загальні дані
Коваль Іван Олександрович народився 10 червня 2010 року. Він навчається в ЗОШ №7, у 5 класі. Іван має середній рівень фізичного розвитку для свого віку, його зріст та вага відповідають віковим нормам. Він фізично активний, бере участь у спортивних заходах, воліє до командних ігор, що сприяє розвитку координації та витривалості. Іван не має серйозних проблем зі здоров'ям, проте в зимовий період часто хворіє на застуди, але хронічних захворювань не спостерігається.
Іван проживає в місті в квартирі разом з батьками та молодшим братом. У родині є всі умови для нормального побуту: забезпечено чистоту та порядок, стабільне матеріальне становище, наявні необхідні побутові речі. Сім'я намагається створити комфортні умови для розвитку дітей.
У родині панує доброзичлива атмосфера, батьки активно займаються вихованням Івана, приділяючи увагу як навчальним, так і позаурочним потребам. Взаємовідносини між Іваном і його батьками доброзичливі, хоча іноді виникають невеликі конфлікти через невиконання домашніх завдань або небажання займатися навчанням. Іван добре ладить з молодшим братом, часто допомагає йому в навчанні та вирішенні побутових питань.
Основною лінією виховання в сім'ї є розвиток відповідальності, самостійності та поваги до інших. Батьки намагаються встановити чіткі межі та правила, стимулюючи Івана до досягнення високих результатів у навчанні та участі в позаурочних заходах. Однак інколи батьки проявляють надмірний контроль, що може мати негативний вплив на розвиток ініціативи та творчих здібностей Івана.
Психологічні дослідження показали, що Іван має високий рівень самооцінки та емоційну стабільність. Він впевнений