Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Стратегія і тактика в керуванні операційною системою
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Економіка та управління підприємствами
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Стратегія і тактика в керуванні операційною системою
ЗМІСТ
ВСТУП
3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ОПЕРАЦІЙНОЮ СИСТЕМОЮ
5
1.1 Поняття, сутність і роль стратегії та тактики в управлінні операційною системою
5
1.2 Основні підходи до формування стратегій управління операційною системою
7
1.3 Методи і принципи розробки тактичних рішень у керуванні операційними процесами
11
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ НА ПРИКЛАДІ ТОВ «ТЕРРАФУД»
15
2.1 Загальна характеристика діяльності організації та її операційної системи
15
2.2 Оцінка ефективності функціонування операційної системи
19
2.3 Аналіз стратегічних і тактичних рішень у процесах управління
23
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ ТА ТАКТИКИ УПРАВЛІННЯ ОПЕРАЦІЙНОЮ СИСТЕМОЮ НА ТОВ «ТЕРРАФУД»
27
3.1 Розробка заходів із покращення стратегічного планування операційної системи
27
3.2 Впровадження ефективних тактичних рішень у процесах управління
36
ВИСНОВКИ
41
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
42
ВСТУП
Актуальність теми. В умовах сучасного динамічного розвитку економіки ефективне управління операційною системою є ключовим фактором успіху підприємств. Конкурентні умови змушують організації постійно вдосконалювати свої операційні процеси, формувати чіткі стратегії та застосовувати ефективні тактичні рішення. Зокрема, поєднання стратегічного бачення та тактичної гнучкості дозволяє оптимізувати ресурси, підвищувати продуктивність і адаптуватися до змін зовнішнього середовища.
На сьогоднішній день вивчення підходів до управління операційними системами набуває особливого значення через швидкі темпи технологічного прогресу, глобалізацію та зростаючу складність управлінських процесів. Ефективна стратегія і тактика управління є інструментами для забезпечення стійкого розвитку організацій, що особливо актуально для підприємств в умовах обмежених ресурсів та підвищених очікувань клієнтів.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженнями у сфері управління операційною системою займалися як зарубіжні, так і вітчизняні науковці. Серед них можна виділити роботи Ліса Гелловея, Річарда Чейза, М. Маскона, М. Альберта, Ф. Хедоурі, а також таких українських дослідників, як В. О. Василенко, О. М. Гірняк, В. В. Дорофієнко, П. П. Лазановський, В. П. Колосюк, М. А. Корж, О. Є. Кузьмін, Т. В. Омельченко, Т. І. Ткаченко, Ф. І. Хміль, А. В. Шегда та інших. У їхніх роботах розглянуто різноманітні аспекти управління операційними процесами, формування стратегій, розробки тактичних рішень та їх впливу на ефективність діяльності підприємств.
Метою роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів формування і реалізації стратегії та тактики управління операційною системою для підвищення її ефективності.
З огляду на мету дослідження постають наступні завдання:
Дослідити сутність, роль і підходи до формування стратегій та тактик в управлінні операційними системами.
Проаналізувати стан функціонування операційної системи на прикладі ТОВ «Террафуд» і оцінити ефективність її управління.
Розробити рекомендації щодо вдосконалення стратегічних та тактичних рішень для підвищення економічної ефективності діяльності.
Об’єктом дослідження є операційна система підприємства.
Предметом дослідження є процеси стратегічного та тактичного управління операційною системою.
Методи дослідження включають системний підхід, методи аналізу та синтезу, економіко-математичне моделювання, порівняльний аналіз для обґрунтування теоретичних положень і розробки практичних рекомендацій.
Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення управління операційною системою підприємств. Запропоновані заходи дозволять підвищити ефективність стратегічного планування, оптимізувати ресурси та підвищити конкурентоспроможність підприємств.
Наукова новизна полягає у розробці нових підходів до інтеграції стратегічних і тактичних рішень в управлінні операційними процесами, що дозволяє підвищити адаптивність операційної системи до змін зовнішнього середовища та оптимізувати її функціонування.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів із підрозділами, загальних висновків, списку використаних джерел у кількості 30 найменувань.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ОПЕРАЦІЙНОЮ СИСТЕМОЮ
Поняття, сутність і роль стратегії та тактики в управлінні операційною системою
Стратегія є основою довгострокового управління, що визначає напрями розвитку операційної системи, інтегруючи її внутрішні ресурси з можливостями зовнішнього середовища. Вона спрямована на досягнення стратегічних цілей через раціональне використання ресурсів та ефективне управління процесами. Як зазначає Л. Гелловей [4], стратегія формує основу для прийняття ключових рішень, які впливають на адаптацію підприємства до динамічного ринкового середовища. М. Альберт [13] підкреслює, що стратегія забезпечує гармонійне функціонування всіх підрозділів підприємства, дозволяючи досягти узгодженості між ними.
Сутність стратегії в управлінні операційною системою полягає у її здатності забезпечувати системність і послідовність у досягненні довгострокових цілей. Вона передбачає врахування змін у ринковому середовищі, конкурентного тиску та потреб клієнтів. Як зазначає Ф. Хміль [21], стратегія виконує функцію орієнтиру, що визначає загальні пріоритети розвитку. Вона охоплює аналіз середовища, формулювання цілей і вибір підходів до їх реалізації. Завдяки цьому підприємства мають змогу раціонально використовувати наявні ресурси та мінімізувати ризики.
Роль стратегії у функціонуванні операційної системи визначається її здатністю забезпечувати інтеграцію процесів, підвищувати ефективність управлінських рішень і посилювати конкурентоспроможність підприємства. Як зазначають П. Лазановський [12] і В. Василенко [3], стратегічне управління дозволяє підприємству адаптуватися до змін ринкових умов, знаходити нові ринки збуту та вдосконалювати операційні процеси. Зокрема, стратегія сприяє створенню стійкої системи управління, яка здатна реагувати на зовнішні виклики й забезпечувати ефективну роботу в довгостроковій перспективі.
Тактика є практичним інструментом реалізації стратегічних планів, що зосереджується на виконанні короткострокових завдань. Вона охоплює прийняття рішень, спрямованих на оптимізацію використання ресурсів, управління щоденними процесами та досягнення конкретних результатів у межах стратегічних цілей [13; 24]. На думку О. Кузьміна [11], тактика забезпечує оперативну реакцію на зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі, що дозволяє підприємству залишатися конкурентоспроможним і адаптивним.
Тактичне управління базується на принципах оперативності, гнучкості та ефективності. Як зазначає А. Шегда [24], головною метою тактики є забезпечення виконання стратегічних планів через організацію щоденних операцій. Тактика передбачає вирішення поточних завдань із мінімізацією витрат і максимізацією результатів. Завдяки цьому підприємство може своєчасно реагувати на зміни ринкових умов і забезпечувати ефективність своєї діяльності.
Роль тактики полягає у забезпеченні виконання стратегічних завдань через реалізацію оперативних рішень. Згідно з дослідженнями Т. Ткаченко [20], тактичне управління є невід’ємним елементом успішного функціонування операційної системи, адже воно забезпечує гармонійний перехід від планування до виконання. Наприклад, підприємство може використовувати тактичні інструменти для оптимізації використання ресурсів, впровадження технологічних змін або реагування на зміну попиту.
Стратегія й тактика є взаємодоповнюючими елементами управління операційною системою. Стратегія визначає загальні напрями розвитку підприємства, тоді як тактика сприяє їх реалізації через виконання конкретних дій [9; 17]. На думку В. Дорофієнка [7], успіх підприємства залежить від того, наскільки гармонійно поєднані стратегічний і тактичний підходи. Відсутність одного з них призводить до неефективного використання ресурсів, зниження конкурентоспроможності та порушення узгодженості в управлінських процесах.
Таким чином, стратегія й тактика відіграють ключову роль у забезпеченні ефективного функціонування операційної системи. Їхній взаємозв’язок забезпечує досягнення як довгострокових, так і короткострокових цілей, сприяючи стійкому розвитку підприємства та адаптації до змін ринкових умов.
1.2 Основні підходи до формування стратегій управління операційною системою
Формування стратегій управління операційною системою є одним із ключових аспектів забезпечення ефективної діяльності підприємства. Стратегії визначають напрямок розвитку, розподіл ресурсів і механізми адаптації до змін ринкових умов. Залежно від обраного підходу, стратегія може зосереджуватися на інноваціях, оптимізації процесів, реагуванні на зовнішні виклики або створенні унікальних конкурентних переваг. У сучасній науковій літературі розглядається низка підходів до формування стратегій, кожен із яких має свої особливості, переваги та недоліки.
Класичний підхід базується на систематичному плануванні, раціональному аналізі й передбаченні довгострокових перспектив. Основною ідеєю цього підходу є створення детальної стратегії на основі глибокого аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища. Головним завданням є визначення шляхів досягнення стратегічних цілей підприємства за допомогою чітко окреслених дій.
На першому етапі класичного підходу проводиться аналіз зовнішніх факторів, таких як економічна, політична, соціальна і технологічна ситуації (PESTEL-аналіз). Це дає змогу оцінити можливості та загрози для підприємства. Наступний крок включає аналіз внутрішніх ресурсів і можливостей підприємства (SWOT-аналіз), який допомагає виявити сильні та слабкі сторони організації. На основі цих даних формуються стратегічні альтернативи, з яких обирається оптимальна стратегія [29]. Класичний підхід підходить для умов стабільного ринку, де зміни є передбачуваними, а ризики мінімальними. ротей ого недоліком є недостатня гнучкість, що може стати критичним фактором у динамічному та конкурентному середовищі [13].
Адаптивний підхід до формування стратегій передбачає постійний моніторинг ринкових умов та здатність швидко реагувати на зміни. Він є актуальним для нестабільних ринків, де підприємства стикаються з високим рівнем невизначеності, інтенсивною конкуренцією та технологічними змінами. На думку Л. Гелловея [4], адаптивний підхід орієнтований на забезпечення гнучкості, що дозволяє підприємствам уникати ризиків і використовувати нові можливості.
Особливістю цього підходу є короткострокові стратегічні цикли, які дозволяють швидко оцінювати ефективність поточної стратегії і вносити корективи. Наприклад, у динамічних галузях, таких як IT чи електронна комерція, підприємства часто застосовують адаптивний підхід для оперативного реагування на технологічні нововведення або зміни в поведінці споживачів. Основними інструментами адаптивного підходу є аналіз ризиків, сценарне планування та застосування принципів гнучкого управління (Agile). Це дозволяє підприємствам мінімізувати негативні наслідки невизначеності та залишатися конкурентоспроможними [20].
Інноваційний підхід є одним із найбільш перспективних у сучасному бізнесі, адже він дозволяє підприємствам створювати унікальні продукти, впроваджувати передові технології та захоплювати нові ринки. Основна мета цього підходу полягає у використанні інновацій як ключового інструменту для досягнення стратегічних переваг [13].
Для впровадження інноваційного підходу необхідно зосередитися на розвитку досліджень і розробок (R&D), створенні середовища для генерації ідей, співпраці з науковими інститутами та залученні висококваліфікованих кадрів. Інновації можуть бути як технологічними (автоматизація, роботизація), так і організаційними (зміна структури управління, оптимізація бізнес-процесів). Переваги інноваційного підходу включають можливість створення нових сегментів ринку, підвищення ефективності операційної системи та формування стійких конкурентних переваг. ротей ого реалізація вимагає значних інвестицій і високого рівня ризику [11].
Ресурсний підхід зосереджується на ефективному використанні наявних ресурсів підприємства для досягнення стратегічних цілей. Згідно з дослідженнями В. Колосюка [9], основна ідея цього підходу полягає у визначенні ключових компетенцій організації, які забезпечують її конкурентоспроможність. Етапи реалізації ресурсного підходу включають оцінку доступних ресурсів (фінансових, людських, матеріальних, технологічних), визначення їхньої унікальності та інтеграцію цих ресурсів у стратегічні плани. Наприклад, компанія з висококваліфікованими кадрами може зосередитися на розробці продуктів із високою доданою вартістю, тоді як підприємство з потужною виробничою базою – на оптимізації виробничих процесів.
Ресурсний підхід є ефективним для підприємств, які хочуть досягти стабільного розвитку, максимізуючи результати від використання наявних можливостей. Його основною перевагою є орієнтація на внутрішні фактори, які перебувають під контролем організації, а недоліком – недостатня увага до зовнішнього середовища [7].
Клієнтоорієнтований підхід спрямований на задоволення потреб споживачів і створення високого рівня їхньої лояльності. На думку Р. Чейза [17], стратегія повинна базуватися на розумінні поведінки споживачів, їхніх очікувань і потреб. Основними етапами цього підходу є проведення маркетингових досліджень, розробка продуктів або послуг, які максимально відповідають запитам клієнтів, і забезпечення високого рівня сервісу. Наприклад, підприємства у сфері роздрібної торгівлі активно застосовують персоналізовані пропозиції, програми лояльності та цифрові технології для покращення клієнтського досвіду. Перевагами підходу є підвищення конкурентоспроможності, залучення нових клієнтів і збільшення ринкової частки. Проте він вимагає значних інвестицій у маркетингові дослідження та інфраструктуру [20].
Сценарний підхід є інструментом стратегічного планування, який базується на моделюванні альтернативних сценаріїв розвитку подій у зовнішньому середовищі. Як зазначає А. Шегда [24], цей підхід дозволяє підприємствам готуватися до різних варіантів розвитку подій і мінімізувати ризики. Основними етапами сценарного підходу є аналіз ключових факторів ризику, визначення можливих варіантів розвитку ситуації (оптимістичного, песимістичного, реалістичного) та розробка стратегій для кожного сценарію. Наприклад, компанія може створити сценарії для випадків зростання або падіння попиту на продукцію залежно від економічної ситуації.
Сценарний підхід є ефективним у галузях із високим рівнем невизначеності, таких як енергетика або фінансовий сектор. Він дозволяє уникати кризових ситуацій і оперативно адаптуватися до змін [24]. Успішне управління операційною системою залежить від правильного вибору підходу до формування стратегії. Кожен із зазначених підходів може бути ефективним у певних умовах, залежно від галузі, розміру підприємства та ринкового середовища. Наприклад, для стабільних ринків підходить класичний підхід, тоді як для динамічних галузей – адаптивний або інноваційний.
Отже, в умовах сучасного бізнесу найефективнішою є комбінація кількох підходів, що дозволяє враховувати як внутрішні ресурси, так і зовнішні виклики. Таким чином, підприємства отримують можливість досягати своїх стратегічних цілей, забезпечуючи стійкий розвиток і конкурентоспроможність.
1.3 Методи і принципи розробки тактичних рішень у керуванні операційними процесами
Розробка тактичних рішень у керуванні операційними процесами є важливим етапом, який забезпечує реалізацію стратегічних цілей підприємства. Тактичні рішення орієнтовані на короткострокову перспективу і спрямовані на оптимізацію поточних операцій для досягнення максимального результату в межах обраної стратегії. Для їх ефективного впровадження використовуються різноманітні методи та принципи, які забезпечують гнучкість, оперативність і раціональне використання ресурсів.
Метод критичного шляху (Critical Path Method, CPM) застосовується для планування та управління проектами й операційними процесами. Він дозволяє ідентифікувати найтриваліший шлях виконання завдань у процесі, що визначає загальну тривалість операційного циклу.
Основні етапи застосування методу:
розбиття операційного процесу на етапи чи завдання;
визначення залежностей між завданнями;
розрахунок часу виконання кожного завдання;
ідентифікація критичного шляху, що включає завдання, від яких залежить тривалість усього процесу.
Цей метод дозволяє керівникам виявляти «вузькі місця» і спрямовувати ресурси на усунення затримок, забезпечуючи своєчасне виконання операцій [4].
Програма оцінки і перегляду робіт (Program Evaluation and Review Technique, PERT) використовується для управління складними проектами з високим рівнем невизначеності. Метод дозволяє планувати час виконання операцій, враховуючи три варіанти тривалості завдань: оптимістичний, песимістичний і реалістичний. Особливість PERT полягає в його здатності враховувати ризики та невизначеність. Завдяки йому керівники можуть розробляти тактичні рішення, які враховують найгірші сценарії і забезпечують гнучкість в управлінні [7].
Метод лінійного програмування застосовується для оптимізації ресурсів у межах операційних процесів. Лінійне програмування дозволяє знаходити оптимальні рішення для завдань із багатьма обмеженнями, таких як мінімізація витрат, максимізація прибутку чи підвищення ефективності використання ресурсів.
Етапи застосування:
формулювання завдання у вигляді математичної моделі;
визначення цільової функції (наприклад, мінімізація витрат);
побудова системи обмежень;
розв’язання задачі за допомогою алгоритмів лінійного програмування.
Цей метод є особливо корисним для оптимізації операційних процесів у виробництві чи логістиці [13].
Метод моделювання дозволяє створювати математичні або комп’ютерні моделі операційних процесів для аналізу їхньої ефективності та визначення оптимальних рішень. Даний підхід дозволяє керівникам оцінювати вплив різних тактичних рішень на результати діяльності підприємства. Прикладом є застосування моделювання для аналізу потоків на складі: розрахунок оптимальної кількості працівників чи необхідної площі для зберігання продукції [9].
Сучасні технології дозволяють використовувати великі обсяги даних (Big Data) для розробки тактичних рішень. Застосування аналітики та машинного навчання допомагає виявляти закономірності, прогнозувати попит і оптимізувати операційні процеси. Аналітичні інструменти дозволяють автоматизувати прийняття тактичних рішень у реальному часі, що є важливим для підприємств, які працюють у динамічних галузях, наприклад, роздрібній торгівлі або логістиці [17].
Принципи розробки тактичних рішень
1. Принцип гнучкості. Тактичні рішення повинні забезпечувати можливість швидкої адаптації до змін ринкових умов чи внутрішніх факторів. Цей принцип є особливо важливим для підприємств, які працюють у динамічних галузях [11].
2. Принцип оперативності. Однією з основних вимог до тактичних рішень є їхня оперативність. Рішення повинні прийматися швидко, аби забезпечити своєчасне реагування на зміни або проблеми, які виникають у процесі діяльності [13].
3. Принцип ефективності. Рішення повинні сприяти досягненню максимального результату за мінімальних витрат ресурсів. Це означає, що кожне тактичне рішення має бути спрямоване на оптимізацію операційних процесів [9].
4. Принцип цілеспрямованості. Тактичні рішення повинні бути узгоджені із загальною стратегією підприємства. Їх мета — забезпечити виконання стратегічних цілей через вирішення короткострокових завдань [7].
5. Принцип раціональності. Розробка тактичних рішень має базуватися на детальному аналізі даних і обґрунтованих прогнозах. Це дозволяє уникнути спонтанних і неефективних рішень [20].
Методи та принципи розробки тактичних рішень дозволяють забезпечувати ефективне управління операційними процесами, підтримуючи баланс між стратегічними цілями і поточними завданнями. Використання системного підходу до розробки тактичних рішень сприяє підвищенню продуктивності, зниженню витрат і забезпеченню конкурентоспроможності підприємства. У сучасних умовах важливо інтегрувати класичні підходи до управління з інноваційними інструментами, що дозволить адаптувати операційну систему до вимог ринку.
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ НА ПРИКЛАДІ ТОВ «ТЕРРАФУД»
2.1 Загальна характеристика діяльності організації та її операційної системи
Група компаній «Terra Food» є однією з найбільш успішних та перспективних у харчовій промисловості України, зокрема в молочному, м’ясному та аграрному секторах. Одним з основних напрямків її діяльності є молочний сектор, що сприяє стабільному фінансовому зростанню холдингу та сприяє популяризації бренду. ТОВ «Terra Food» є провідним лідером на ринку молока та молочної продукції в Україні, активно розвивається і постійно впроваджує інновації у виробничі процеси.
У табл. 2.1 наведена коротка характеристика підприємства.
Таблиця 2.1 – Коротка характеристика ТОВ «Terra Food»
Ознака
Характеристика
Повне найменування
Товариство з обмеженою відповідальністю «Terra Food»
Організаційно-правова форма
ТОВ
Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ
35438742
Рік заснування
1999 рік (у 2014 році відбулось об’єднання всіх молочних активів Групи в Україні під егідою «Terra Food»)
Юридична адреса
23600, Україна, Вінницька обл., Тульчинський р-н, місто Тульчин, вул. Полковника Ганжа, буд. 16
Галузь
Харчова промисловість (молочна галузь)
Основні види діяльності
Виробнича, науково-дослідницька, комерційна
Основний вид діяльності та код за КВЕД
10.51 – Перероблення молока, виробництво масла та сиру. 46.33 – Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами
Розмір статутного фонду підприємства
170,597,836.93 грн.
Власник
Войтович Станіслав Андрійович, Україна, Київська область, місто Васильків, вулиця Грушевського, будинок 6, квартира 16, 08600
Офіційний сайт
https://terrafood.ua
ТОВ «Terra Food» володіє 11 молокопереробними підприємствами та центрами заготівлі молока в Україні, розташованими в Київській, Полтавській, Вінницькій, Волинській та Миколаївській областях. Аналіз техніко-економічних показників діяльності компанії представлений у табл. 2.2.
Таблиця 2.2 – Ключові техніко-економічні показники ТОВ «Terra Food» за 2021–2023 рр.
Показник
2021
2022
2023
2022/2021
2023/2022
абс. відх.
Відн. відх.
Абс. відх.
Відн. відх.
Обсяг виробленої продукції, т.
144815,8
152113,2
130559,4
7297,4
1,05
-21553,8
0,86
Чистий дохід, тис. грн.
1097436
1154900
965310
57464
1,05
-189590,0
0,84
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.
586940
618707
515620
31767
1,05
-103087,0
0,83
Адміністративні витрати, тис. грн.
10480
10970
8740
490
1,05
-2230,0
0,80
Витрати на збут, тис. грн.
23661
31809
30516
8148
1,34
-1293,0
0,96
Повні витрати на виробництво продукції, тис. грн.
621081
661486
554876
40405
1,07
-106610,0
0,84
Прибуток від реалізації, тис. грн.
476355
493414
410434
17059
1,04
-82980,0
0,83
Середньоспискова чисельність працюючих, чол.
2150
2214
1892
64
1,03
-322,0
0,85
Продуктивність праці, тис. грн./чол.
510,44
521,63
510,21
11,19
1,02
-11,44
0,98
Аналіз техніко-економічних показників ТОВ «Terra Food» за 2021–2023 роки показує загальну тенденцію до зниження обсягів виробництва та фінансових результатів у 2023 році. Обсяг виробленої продукції у 2023 році зменшився на 2,5% порівняно з 2022 роком, що становить зниження на 21 553,8 тонн. Чистий дохід за цей період також зменшився на 189 590 тис. грн або 16%, що свідчить про зниження обсягів реалізації продукції. Собівартість реалізованої продукції знизилася на 103 087 тис. грн, але це не змогло компенсувати втрати від зниження доходів, що призвело до зниження прибутку від реалізації на 82 980 тис. грн.
Для оцінки ефективності використання власних коштів ТОВ «Terra Food» доцільно застосувати показники ділової активності, результати розрахунків яких наведено в табл. 2.3.
Таблиця 2.3 – Оцінка ділової активності ТОВ «Terra Food»
Показник
2021
2022
2023
2022/2021
2023/2022
Абс. відх.
Відн. відх.
Абс. відх.
Відн. відх.
Прибуток на 1 грн. реалізованої продукції
0,43
0,43
0,42
0
1,0
-0,01
0,98
Фондовіддача
6,32
6,86
6,13
0,54
1,09
-0,73
0,89
Коефіцієнт оборотності активів
2,51
3,0
2,79
0,49
1,2
-0,21
0,93
Коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів
3,77
3,89
3,25
0,12
1,03
-0,64
0,84
Оборотність всього капіталу, об.
10,8
11,3
10,8
0,5
1,05
-0,5
0,96
Аналіз ділової активності ТОВ «Terra Food» за 2021–2023 роки показує змішані результати в оцінці ключових показників. Прибуток на 1 грн реалізованої продукції залишився стабільним протягом аналізованого періоду, що вказує на відсутність значних змін у рентабельності продажів, з незначним зниженням у 2023 році (на 0,01 грн, або 2%). Фондовіддача, що відображає ефективність використання основних засобів, зросла в 2022 році, але у 2023 році знизилась на 0,73, що свідчить про менш ефективне використання основних засобів у останньому році.
Аналіз рентабельності ТОВ «Terra Food» є важливим етапом для оцінки ефективності його діяльності. Результати розрахунку відповідних показників наведені в табл. 2.4.
Таблиця 2.4 – Оцінка показників рентабельності підприємства
Показник
2021
2022
2023
2022/2021
2023/2022
Абс. відх.
Відн. відх.
Абс. відх.
Відн. відх.
Коефіцієнт рентабельності активів
0,14
0,16
0,15
0,02
1,14
-0,01
0,94
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу
0,17
0,2
0,18
0,03
1,18
-0,02
0,9
Коефіцієнт рентабельності діяльності
0,43
0,43
0,42
0
1,0
-0,01
0,98
Аналіз показників рентабельності ТОВ «Terra Food» за 2021–2023 роки свідчить про стабільність основних коефіцієнтів, хоча і з деякими коливаннями. Коефіцієнт рентабельності активів зріс на 0,02 у 2022 році, але знизився на 0,01 у 2023 році, що вказує на незначне зменшення ефективності використання активів. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу також збільшився на 0,03 у 2022 році, але в 2023 році знизився на 0,02, що може свідчити про незначне зменшення прибутковості від використання власних коштів. Коефіцієнт рентабельності діяльності залишався стабільним протягом двох років, знизившись лише на 0,01 у 2023 році, що вказує на помірне зменшення прибутковості основної діяльності підприємства.
Загалом, проведений аналіз фінансово-економічних показників діяльності ТОВ «Terra Food» свідчить про ефективність роботи компанії, стабільний розвиток та продуктивну діяльність у попередні роки. Однак, результати 2023 року показали певні негативні зміни, які можуть бути пов’язані з впливом зовнішніх факторів на ринок, що, у свою чергу, відобразилося на фінансових результатах компанії. Незважаючи на це, основні показники рентабельності та ділової активності залишаються на позитивному рівні, що вказує на здатність підприємства адаптуватися до змінних умов і зберігати свою конкурентоспроможність.
2.2 Оцінка ефективності функціонування операційної системи
Операційна система ТОВ «ТерраФуд» є центральною ланкою процесу створення продукції та надання послуг. Вона побудована з урахуванням раціонального розподілу праці та забезпечує інтеграцію матеріальних, людських і технічних ресурсів у часі й просторі. Основним завданням операційної системи є виконання операційної функції, яка полягає у перетворенні ресурсів, отриманих із зовнішнього середовища, у готову продукцію, що передається клієнтам. Ефективність роботи операційної системи значною мірою визначає загальний успіх компанії, її конкурентоспроможність та здатність адаптуватися до змін у ринкових умовах (рис. 2.1).
У ТОВ «ТерраФуд» операційна функція тісно взаємодіє з іншими функціональними підрозділами організації, що формують комплексну систему управління. Інженерна функція, яка забезпечується головним інженером компанії, відіграє важливу роль у проєктуванні нових видів продукції, виробничих потужностей та операційних процесів. Інженерний підрозділ взаємодіє з виробництвом, отримуючи зворотний зв’язок щодо конструктивних і технологічних особливостей продукції, що дозволяє вдосконалювати її якість і знижувати витрати.
Функція маркетингу в ТОВ «ТерраФуд» виконує важливу роль у забезпеченні прогнозування попиту та управлінні клієнтськими замовленнями. Маркетинговий відділ тісно співпрацює з операційною системою, інформуючи про потреби клієнтів і вимоги до термінів постачання. Крім того, маркетинг забезпечує зворотний зв’язок, надаючи інформацію про претензії споживачів, пов’язані з якістю продукції. У свою чергу, маркетинг залежить від операційної функції в частині своєчасного надання інформації про наявність продукції на складах і можливості її виготовлення у встановлені терміни.
/
Рисунок 2.1 – Операційна система та її підсистеми ТОВ «ТерраФуд»
Важливою складовою операційної системи є фінансова функція, яка забезпечує своєчасне фінансування виробничої діяльності. Фінансовий директор і бухгалтерія компанії отримують від операційних підрозділів інформацію про виробничі плани, потреби у фінансуванні та поточні витрати. На основі цих даних здійснюється управління грошовими потоками, оплата праці працівників, платежі постачальникам і виставлення рахунків клієнтам. Таким чином, фінансова функція сприяє стабільності роботи операційної системи.
Кадрова служба (відділ управління трудовими ресурсами) відіграє ключову роль у забезпеченні операційної системи кваліфікованими працівниками. Відділ кадрів здійснює вербування, добір і навчання персоналу, орієнтуючись на запити операційних підрозділів щодо кількості працівників та їхньої кваліфікації. Важливо, щоб кадрова служба своєчасно реагувала на зміни у виробничих потребах і забезпечувала відповідність працівників вимогам компанії.
Організаційна структура управління операційною системою ТОВ «ТерраФуд» включає три основні підсистеми: планування і контроль, перетворення та забезпечення. Підсистема планування і контролю представлена керівництвом підприємства, головним конструктором, відділом кадрів і бухгалтерією. Вона відповідає за стратегічне і короткострокове планування, контроль за виконанням виробничих завдань та оптимізацію використання ресурсів. Завдяки цій підсистемі забезпечується узгодженість дій усіх функціональних підрозділів компанії.
Підсистема перетворення охоплює всі етапи створення продукції: від розробки й програмування до виготовлення, зберігання, продажу та післяпродажного обслуговування. Ця підсистема є основою операційної системи і відповідає за безпосереднє виконання виробничих завдань. Завдяки ефективній організації процесу перетворення компанія може забезпечувати високу якість продукції, оптимальні строки її виготовлення та мінімізацію виробничих витрат.
Підсистема забезпечення створює умови для безперебійної роботи операційної системи, задовольняючи всі життєво важливі потреби підприємства. Вона включає постачання матеріалів і електроенергії, утримання і ремонт обладнання, утилізацію відходів, охорону підприємства тощо. Від ефективності роботи цієї підсистеми залежить стабільність і продуктивність операційної системи загалом.
Контроль є важливою складовою діяльності ТОВ «ТерраФуд». Основною метою контролю є забезпечення успішного досягнення стратегічних цілей компанії, оптимальне використання ресурсів та максимізація прибутків. Система контролю передбачає регулярний моніторинг виконання планів, аналіз відхилень і розробку коригувальних заходів. Особлива увага приділяється виявленню проблемних зон у роботі операційної системи та їх своєчасному усуненню.
На підприємстві використовується короткострокове (оперативне) планування, яке охоплює період до одного року. Цей вид планування дозволяє ефективно реагувати на зміни попиту, адаптуючи виробничі плани до умов ринку. Планування охоплює регулювання швидкості і частоти постачання, рівнів запасів, трудових витрат і інших змінних. Усі ці аспекти враховуються для досягнення балансу між потребами клієнтів і можливостями операційної системи.
Особливістю діяльності ТОВ «ТерраФуд» є необхідність постійної адаптації до змін навколишнього економічного середовища. Це включає реагування на зміни попиту, впровадження інновацій, оптимізацію процесів і пошук нових методів ведення бізнесу. Компанія орієнтується на підвищення якості продукції, зниження витрат і забезпечення високого рівня задоволеності клієнтів, що є ключовими факторами її успіху.
Отже, операційна система ТОВ «ТерраФуд» є комплексною, інтегрованою структурою, яка забезпечує реалізацію виробничих і управлінських завдань. Завдяки ефективній взаємодії функціональних підрозділів, системи планування і контролю, підсистем перетворення та забезпечення, компанія має змогу досягати своїх стратегічних і тактичних цілей, забезпечуючи стабільність та конкурентоспроможність на ринку.
2.3 Аналіз стратегічних і тактичних рішень у процесах управління
ТОВ «ТерраФуд» активно впроваджує як стратегічні, так і тактичні рішення, спрямовані на забезпечення ефективності операційної системи та підвищення конкурентоспроможності. Стратегічні рішення охоплюють довгострокові цілі, такі як розвиток нових ринків збуту, впровадження інновацій у виробництві та оптимізація бізнес-процесів. Тактичні рішення, своєю чергою, спрямовані на вирішення поточних завдань і забезпечення оперативного реагування на виклики ринку.
В табл. 2.5 та 2.6 наведено аналіз основних стратегічних й тактичних рішень.
Таблиця 2.5 – Стратегічні рішення ТОВ «ТерраФуд»
Стратегічне рішення
Ціль
Очікуваний результат
Реалізовані заходи
Розширення ринків збуту
Збільшення частки на міжнародному ринку
Зростання обсягів продажу на 20%
Участь у міжнародних виставках
Впровадження інновацій
Оптимізація процесів виробництва
Зниження витрат на 15%
Автоматизація виробництва
Диверсифікація продукції
Розширення асортименту
Залучення нових сегментів клієнтів
Запуск нової лінії продуктів
Підвищення екологічної стійкості
Зниження негативного впливу на довкілля
Відповідність міжнародним екологічним стандартам
Перехід на екоупаковку
Стратегічні рішення ТОВ «ТерраФуд» спрямовані на довгострокове підвищення конкурентоспроможності підприємства. Наприклад, розширення ринків збуту та участь у міжнародних виставках дозволяють компанії збільшити обсяги продажу і залучити нових клієнтів. Це рішення є важливим у сучасних умовах глобалізації, де конкуренція на ринку постійно зростає.
Впровадження інновацій та автоматизація виробництва сприяють зниженню витрат, що дозволяє компанії оптимізувати ціни і підвищити прибутковість. Інноваційний підхід також формує стійкі конкурентні переваги, особливо в умовах зростаючого попиту на технологічно досконалі продукти. Диверсифікація асортименту та екологічна стійкість дозволяють «ТерраФуд» відповідати сучасним трендам на ринку і підвищувати лояльність клієнтів.
Таблиця 2.6 – Тактичні рішення ТОВ «ТерраФуд»
Тактичне рішення
Ціль
Результат
Реалізовані заходи
Зменшення часу виробничого циклу
Підвищення оперативності
Зниження часу циклу на 10%
Оптимізація логістичних ланцюгів
Управління запасами
Мінімізація витрат на зберігання
Скорочення запасів на 12%
Впровадження системи Just-in-Time
Розширення каналів збуту
Залучення нових клієнтів
Збільшення обсягів продажу на 8%
Співпраця з великими ритейлерами
Покращення сервісного обслуговування
Збільшення задоволеності клієнтів
Підвищення рейтингу на 15%
Навчання персоналу
Тактичні рішення ТОВ «ТерраФуд» забезпечують оперативне реагування на виклики ринку та оптимізацію щоденних операцій. Наприклад, зменшення часу виробничого циклу завдяки оптимізації логістичних ланцюгів сприяє швидкому виконанню замовлень і зменшенню витрат. Це є критично важливим для підтримання високої конкурентоспроможності в умовах швидко змінного попиту.
Управління запасами за допомогою системи Just-in-Time дозволяє мінімізувати витрати на зберігання та покращити гнучкість у постачанні матеріалів. Розширення каналів збуту через співпрацю з великими ритейлерами підвищує доступність продукції для кінцевих споживачів, а навчання персоналу для покращення сервісного обслуговування підвищує рівень задоволеності клієнтів і зміцнює їхню лояльність.
Табл. 2.8 наводить взаємозв'язок стратегічних й тактичних рішень.
Таблиця 2.8 – Взаємозв’язок стратегічних і тактичних рішень
Стратегічне рішення
Відповідне тактичне рішення
Результат синергії
Стратегічне рішення
Розширення ринків збуту
Розширення каналів збуту
Зростання обсягів продажу
Розширення ринків збуту
Впровадження інновацій
Зменшення часу виробничого циклу
Оптимізація витрат і підвищення продуктивності
Впровадження інновацій
Диверсифікація продукції
Управління запасами
Забезпечення гнучкості у виробництві
Диверсифікація продукції
Підвищення екологічної стійкості
Покращення сервісного обслуговування
Підвищення репутації та лояльності клієнтів
Підвищення екологічної стійкості
Взаємозв’язок стратегічних і тактичних рішень у ТОВ «ТерраФуд» забезпечує синергію, яка дозволяє досягати максимального ефекту від їх реалізації. Наприклад, стратегічне рішення щодо розширення ринків збуту ефективно доповнюється тактичним рішенням про розширення каналів збуту, що призводить до зростання обсягів продажу і збільшення ринкової частки компанії.
Інтеграція інноваційного підходу з тактикою скорочення часу
28.04.2025 09:04-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора