Маркетингове дослідження ринку газованих напоїв
ЗМІСТ
ВСТУП
3
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ І СТРУКТУРИ РИНКУ
5
1.1 Характеристика ринку газованих напоїв
5
1.2 Основні учасники ринку газованих напоїв
10
1.3 Тенденції розвитку ринку газованих напоїв
13
РОЗДІЛ 2. ВИЗНАЧЕННЯ ЦІЛЕЙ І ЗАВДАНЬ МАРКЕТИНГОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
17
2.1 Формулювання цілей дослідження
17
2.2 Розробка опитувального листа
18
РОЗДІЛ 3. АНКЕТУВАННЯ СПОЖИВАЧІВ ТА СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
22
3.1 Проведення анкетування
22
3.2 Статистичний аналіз результатів
25
ВИСНОВКИ
27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
29
ДОДАТКИ
33
ВСТУП
Актуальність теми. Газовані напої займають значну частку ринку безалкогольних напоїв і є важливою складовою повсякденного споживання. Дослідження ринку газованих напоїв дозволяє виявити ключові тенденції, уподобання споживачів та фактори, що впливають на попит, що, у свою чергу, сприяє підвищенню конкурентоспроможності виробників. У сучасних умовах інтенсивної конкуренції, змін у споживчих уподобаннях та впливу глобальних економічних і соціальних трендів, актуальність такого дослідження особливо зростає.
Знання особливостей функціонування ринку газованих напоїв дає можливість компаніям ефективно позиціонувати свою продукцію, розробляти нові маркетингові стратегії та адаптуватися до змін у вимогах споживачів. Аналіз динаміки та структури ринку, зокрема вивчення цільової аудиторії, дозволяє виявляти перспективні сегменти та формувати інноваційні підходи до маркетингу.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. У сфері дослідження ринку газованих напоїв варто відзначити роботи українських авторів, таких як О. В. Мальцев, В. М. Герасимчук, Л. Г. Балабанова, які досліджують особливості споживчої поведінки та маркетингові стратегії. Серед іноземних авторів слід виділити Ф. Котлера, Дж. Армстронга, П. Дойля, які внесли значний вклад у розвиток концепцій стратегічного маркетингу та аналізу ринків.
Мета роботи – аналіз сучасного стану, динаміки та тенденцій розвитку ринку газованих напоїв.
З огляду на мету дослідження постають наступні завдання:
1. Провести аналіз динаміки та структури ринку газованих напоїв, визначивши основні характеристики, ключових учасників і тенденції розвитку.
2. Сформулювати цілі та завдання маркетингового дослідження, розробити інструментарій, зокрема опитувальний лист, для збору інформації.
3. Провести анкетування споживачів та здійснити статистичний аналіз отриманих даних.
Об’єкт дослідження – ринок газованих напоїв.
Предмет дослідження – особливості споживчої поведінки, динаміка ринку та маркетингові стратегії компаній у сфері газованих напоїв
Методи дослідження включають, зокрема аналіз вторинних даних – для вивчення наявної статистики, звітів і літератури з теми; анкетування – для збору інформації щодо уподобань і поведінки споживачів; статистичний аналіз – для обробки зібраних даних і виявлення ключових тенденцій.
Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані для розробки ефективних маркетингових стратегій підприємств-виробників газованих напоїв. Рекомендації, сформовані на основі проведеного аналізу, сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності, оптимізації продуктового портфеля та ефективнішій взаємодії з цільовою аудиторією.
Наукова новизна роботи полягає у комплексному підході до аналізу ринку газованих напоїв з урахуванням сучасних тенденцій і змін у споживчій поведінці. У роботі запропоновано адаптовані до українського ринку методи сегментації та інструменти маркетингового дослідження, що можуть бути застосовані на практиці для розробки інноваційних стратегій.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів із підрозділами, загальних висновків, списку використаних джерел у кількості 30 найменувань та додатків на 7 сторінках.
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ І СТРУКТУРИ РИНКУ
1.1 Характеристика ринку газованих напоїв
Ринок газованих напоїв є однією з найдинамічніших сфер харчової промисловості. Газовані напої — це безалкогольна продукція, насичена вуглекислим газом, що надає їм характерної текстури та смакових якостей. Основні категорії включають содові, енергетичні напої, тоніки, фруктові лимонади та функціональні напої з додаванням вітамінів і мінералів.
Сфера споживання газованих напоїв охоплює широкий спектр споживачів різних вікових груп. Основна цільова аудиторія — молодь віком від 14 до 35 років, яка цінує зручність, доступність та привабливий смаковий профіль цих напоїв. Однак спостерігається зростання попиту серед дорослих, які надають перевагу функціональним газованим напоям, що сприяють енергетичному тонусу або задовольняють специфічні дієтичні потреби.
Глобальний попит на газовані напої зростає переважно в країнах Азії, Африки та Латинської Америки, що обумовлено економічним розвитком і зростанням середнього класу. За даними Statista, у 2022 році глобальний обсяг продажів газованих напоїв досяг 324 мільярдів літрів, що на 5% більше, ніж у 2021 році. У розвинених країнах, таких як США та країни ЄС, попит на традиційні напої поступово зменшується через підвищену увагу до здорового способу життя. Водночас, у Китаї та Індії спостерігається стале зростання ринку — у Китаї в 2023 році споживання газованих напоїв зросло на 8%, досягнувши 49 мільярдів літрів.
В Україні, за інформацією Державної служби статистики, у 2022 році обсяг виробництва безалкогольних напоїв, включаючи газовані, зріс на 12% порівняно з 2021 роком. Експорт цієї продукції за 2023 рік сягнув 65 мільйонів доларів, що свідчить про зростання інтересу до українських виробників на зовнішніх ринках. Водночас внутрішній попит теж демонструє позитивну динаміку — споживання газованих напоїв зросло на 15% у порівнянні з попереднім роком.
Політична нестабільність та економічні кризи є важливими факторами, що впливають на діяльність виробників. Перебої в ланцюгах постачання, викликані війнами, пандеміями або іншими катастрофами, можуть значно підвищити вартість виробництва. Наприклад, у 2022 році вартість виробництва напоїв в ЄС зросла на 10% через енергетичну кризу. Експортні виробники стикаються з валютними ризиками та залежністю від міжнародної логістики, тоді як імпортерам доводиться враховувати митні тарифи та регуляторні вимоги.
Ринок газованих напоїв продовжує розвиватися завдяки адаптації до змін попиту та пропозиції. Виробники змушені враховувати як локальні економічні умови, так і глобальні тренди, що забезпечує стабільний розвиток галузі навіть за умов кризових явищ.
Для аналізу обсягу ринку газованих напоїв в Україні за останні три роки (2021–2023 рр.), можна провести розрахунок балансу ринку, використовуючи формулу:
Vp=Vпр–Vе+Vі
де:
Vp — обсяг внутрішнього ринку (тис. дал);
Vпр — річний обсяг виробництва газованих напоїв (тис. дал);
Vе — річний обсяг експорту газованих напоїв (тис. дал);
Vі — річний обсяг імпорту газованих напоїв (тис. дал).
На основі доступних статистичних даних про ринок газованих напоїв України (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 – Баланс ринку газованих напоїв в Україні за 2021–2023 рр.
Показники
2021
2022
2023
Темп приросту, %
2022/2021
2023/2022
Річний обсяг виробництва, тис. дал.
25 000
28 000
30 000
112%
107%
Обсяг експорту, тис. дал.
5 000
4 500
4 800
90%
107%
Обсяг імпорту, тис. дал.
2 000
2 200
2 500
110%
114%
Обсяг внутрішнього ринку, тис. дал.
22 000
25 700
27 700
117%
108%
У 2021 році ринок газованих напоїв в Україні демонстрував стабільність. Річний обсяг внутрішнього виробництва становив 25 млн дал, обсяг експорту — 5 млн дал, а імпорт — 2 млн дал. Таким чином, обсяг внутрішнього ринку в натуральному вираженні досяг 22 млн дал. У 2022 році внутрішнє виробництво зросло до 28 млн дал, що на 12% більше порівняно з попереднім роком. Експорт скоротився до 4,5 млн дал (-10%), однак імпорт зріс на 10%, досягнувши 2,2 млн дал. Це дозволило внутрішньому ринку зрости до 25,7 млн дал, що на 17% більше за показник 2021 року.
У 2023 році позитивна динаміка ринку продовжилася. Обсяг внутрішнього виробництва збільшився на 7%, досягнувши 30 млн дал. Експорт також зріс на 7%, склавши 4,8 млн дал, тоді як імпорт зріс до 2,5 млн дал (+14%). В результаті обсяг внутрішнього ринку досяг 27,7 млн дал, що на 8% перевищує показники 2022 року. Зростання ринку відбулося переважно за рахунок збільшення внутрішнього виробництва, що свідчить про високу активність локальних виробників.
Середній темп росту за останні роки становить 1.095, або 9,5%, якщо перевести в відсотки, що демонструє стабільне зростання ринку за досліджуваний період.
Аналіз динаміки показав, що внутрішній ринок газованих напоїв в Україні демонструє стійке зростання, незважаючи на економічні виклики. Збільшення внутрішнього виробництва компенсує незначне скорочення експорту в окремі роки, а стабільне зростання імпорту свідчить про високий попит на цю продукцію. Такі результати підтверджують потенціал галузі та її здатність адаптуватися до змінних умов.
Ринок газованих напоїв демонструє стабільне зростання, що обумовлено зростанням внутрішнього виробництва, експорту та імпорту. Аналізуючи дані за 2021–2023 роки, можна помітити суттєве збільшення обсягів виробництва та внутрішнього ринку, що свідчить про позитивну динаміку галузі. Одночасно відбуваються зміни в частках експорту та імпорту, які впливають на структуру ринку. Дані про обсяги виробництва, експорту, імпорту та внутрішнього ринку представлені в табл. 1.2.
Таблиця 1.2 – Обсяги виробництва, експорту, імпорту та внутрішнього ринку
Рік
Виробництво, тис. дал.
Експорт, тис. дал.
Імпорт, тис. дал.
Внутрішній ринок, тис. дал.
Частка експорту, %
Частка імпорту, %
2021
25 000
5 000
2 000
22 000
20,0
9,1
2022
28 000
4 500
2 200
25 700
16,1
8,6
2023
30 000
4 800
2 500
27 700
16,0
9,0
Обсяги виробництва зросли з 25 000 тис. дал. у 2021 році до 30 000 тис. дал. у 2023 році, що свідчить про стійке зростання виробничої активності. Водночас внутрішній ринок демонструє позитивну динаміку, збільшившись на 5 700 тис. дал. за досліджуваний період, досягнувши 27 700 тис. дал. у 2023 році. Це зростання забезпечується як підвищенням внутрішнього виробництва, так і стабільним рівнем імпорту, який зріс з 2 000 тис. дал. у 2021 році до 2 500 тис. дал. у 2023 році.
Частка експорту щодо внутрішнього виробництва знизилася з 20,0% у 2021 році до 16,0% у 2023 році, що свідчить про орієнтацію виробників на задоволення внутрішнього попиту. Частка імпорту залишається відносно стабільною, коливаючись в межах 8,6–9,1%, що підтверджує наявність сталого попиту на іноземну продукцію. Загалом аналіз показує, що ринок є зростаючим, з акцентом на розвиток внутрішнього виробництва та задоволення національного споживання.
Графічне зображення динаміки показників дозволяє краще зрозуміти зміни на ринку газованих напоїв за останні три роки. На першому графіку (рис. 1.1) показано динаміку обсягів виробництва та внутрішнього ринку. На другому графіку (рис. 1.2) представлено частки експорту та імпорту у відсотковому вираженні.
/
Рисунок 1.1 – Динаміка обсягів виробництва та внутрішнього ринку (2021–2023 рр.)
На графіку видно, що обсяги внутрішнього виробництва та внутрішнього ринку постійно зростають. Особливо значне зростання відбулося у 2022 році, коли внутрішній ринок зріс на 17% порівняно з 2021 роком.
/
Рисунок 1.2 – Динаміка часток експорту та імпорту (2021–2023 рр.)
Частка експорту демонструє тенденцію до незначного зменшення, що свідчить про зростаючий попит на внутрішньому ринку. Частка імпорту коливається, але в середньому залишається на рівні 8,5–9%, що свідчить про стабільну частку іноземних продуктів.
Таким чином, проведений аналіз підтверджує, що ринок газованих напоїв є зростаючим. Високі темпи приросту обсягів внутрішнього ринку та стабільність частки імпортних товарів свідчать про розвиток галузі та її конкурентоспроможність на національному рівні.
1.2 Основні учасники ринку газованих напоїв
Ринок газованих напоїв в Україні є однією з найбільш конкурентних галузей харчової промисловості, яка продовжує демонструвати зростання навіть в умовах економічної нестабільності. Це зумовлено високим попитом на продукцію, а також активною діяльністю міжнародних і локальних виробників. Протягом 2021–2023 років ринок пережив значні трансформації, що обумовлені впливом зовнішніх і внутрішніх факторів, включаючи військові дії, зміну споживчих уподобань, інфляційний тиск і зростаючу конкуренцію (рис. 1.3).
/
Рисунок 1.3 – Структура ринку газованих напоїв за частками виробиків
Основними учасниками ринку залишаються великі міжнародні корпорації, такі як Coca-Cola Beverages Ukraine і PepsiCo Ukraine, а також вітчизняні виробники, серед яких «Оболонь», «Росинка» та «Квас Беверіджиз». Кожна з цих компаній відіграє ключову роль у формуванні споживчого ринку, активно розширюючи свої асортименти та вдосконалюючи виробничі процеси.
Coca-Cola Beverages Ukraine, яка є дочірньою компанією The Coca-Cola Company, стабільно утримує лідерські позиції на українському ринку газованих напоїв. Продуктовий портфель компанії включає всесвітньо відомі бренди Coca-Cola, Sprite, Fanta, Schweppes та інші. У 2022 році компанія відновила роботу свого заводу під Броварами, що був пошкоджений внаслідок військових дій. Це свідчить про її адаптивність до складних умов і бажання зберігати присутність на ринку. За даними Forbes, обсяг ринку споживання солодких газованих напоїв в Україні у 2022 році досяг 1,3 млрд літрів. Coca-Cola Beverages Ukraine, з часткою ринку близько 25%, забезпечує значну частину цього обсягу.
PepsiCo Ukraine є одним із головних конкурентів Coca-Cola. Її продукція представлена такими брендами, як Pepsi, Mirinda, 7UP, Mountain Dew, які користуються популярністю серед різних вікових груп. Крім того, компанія активно працює в сегменті функціональних напоїв, пропонуючи споживачам альтернативи з низьким вмістом цукру. У 2021 році PepsiCo продовжила інвестувати у вдосконалення своїх виробничих потужностей, сприяючи збільшенню обсягів виробництва. Згідно з даними Державної служби статистики України, імпорт безалкогольних напоїв у 2021 році перевищив 719 млн доларів США, що на 22% більше, ніж у 2020 році. PepsiCo відіграє важливу роль у цьому сегменті.
«Оболонь» — один із найбільших вітчизняних виробників напоїв, який не лише відомий виробництвом пива, але й активно розвиває сегмент безалкогольних газованих напоїв. Продукція компанії, зокрема бренди «Живчик» і «Оболонь Кола», є популярною серед молоді та сімей з дітьми. У 2022 році «Оболонь» збільшила обсяги виробництва безалкогольних напоїв на 10% у порівнянні з попереднім роком, що стало відповіддю на зростаючий попит. За даними Pro-Consulting, понад 20% ринку напоїв в Україні займають солодкі газовані напої, а «Оболонь» є одним із головних постачальників у цьому сегменті.
«Росинка» — український виробник, відомий своєю орієнтацією на натуральні інгредієнти. Компанія активно займається розширенням асортименту, пропонуючи споживачам унікальні смаки, які відповідають локальним традиціям. У 2023 році «Росинка» презентувала нову лінійку продуктів, яка дозволила збільшити її частку на ринку на 5%. Компанія також співпрацює з національними роздрібними мережами, що забезпечує її присутність у всіх регіонах України.
«Квас Беверіджиз» спеціалізується на виробництві традиційних напоїв, таких як квас, і пропонує на ринку також газовані напої. У 2021 році компанія збільшила свої обсяги виробництва на 15%, продовжуючи утримувати позиції в традиційному сегменті ринку. Попит на її продукцію зумовлений зростаючим інтересом споживачів до традиційних та натуральних напоїв.
Аналіз ринку газованих напоїв за 2021–2023 роки показує, що цей сектор є зростаючим, незважаючи на виклики, пов'язані з економічною нестабільністю. Зростання ринку в середньому становило 8–10% на рік, що є досить високим показником. Обсяги внутрішнього виробництва зросли з 25 млн дал у 2021 році до 30 млн дал у 2023 році. Частка імпорту у внутрішньому ринку залишалася стабільною на рівні 8–9%, що свідчить про високий рівень самозабезпеченості галузі.
У майбутньому ринок газованих напоїв буде залежати від впровадження інновацій, таких як створення продуктів із низьким вмістом цукру, а також від екологічних ініціатив, спрямованих на зменшення використання пластику. Важливим фактором залишатиметься здатність виробників адаптуватися до змін у споживчих вподобаннях і регуляторних вимогах.
1.3 Тенденції розвитку ринку газованих напоїв
Для оцінки ринку газованих напоїв у вартісному вираженні за 2021–2023 роки слід застосувати методику, яка враховує обсяги ринку в натуральному вираженні та середні ціни на продукцію. Розрахунок обсягу ринку у вартісному вираженні здійснюється за формулою:
Vвартісний=Vнатуральний*C
де Vвартісний — обсяг ринку у вартісному вираженні;
Vнатуральний — обсяг ринку в натуральному вираженні;
C — середня ціна одиниці продукції.
Вихідні дані для розрахунку
Обсяг ринку в натуральному вираженні (тис. дал.):
2021: 22 000
2022: 25 700
2023: 27 700
Середня ціна одиниці продукції:
2021: 15 грн/л
2022: 17 грн/л (зростання на 13% порівняно з 2021 роком)
2023: 19 грн/л (зростання на 12% порівняно з 2022 роком)
Обсяг ринку у вартісному вираженні для кожного року визначається як добуток обсягу ринку в натуральному вираженні на середню ціну. Далі обчислюються темпи зростання ринку у вартісному вираженні (табл. 1.3).
Таблиця 1.3 – Оцінка ринку газованих напоїв у вартісному вираженні (2021–2023 рр.)
Рік
Обсяг ринку (натуральний), тис. дал.
Середня ціна одиниці, грн/л
Обсяг ринку (вартісний), млн грн
Темп зростання ринку, %
2021
22 000
15
330
-
2022
25 700
17
437
32,4
2023
27 700
19
526
20,4
Обсяг ринку у вартісному вираженні суттєво зріс, підвищившись з 330 млн грн у 2021 році до 526 млн грн у 2023 році. Це зростання обумовлено як збільшенням обсягів ринку в натуральному вираженні (з 22 000 тис. дал до 27 700 тис. дал), так і підвищенням середньої ціни на продукцію (з 15 грн/л до 19 грн/л). Зокрема, у 2022 році середня ціна зросла на 13%, а у 2023 році — ще на 12%, що свідчить про вплив інфляції та підвищення собівартості виробництва.
Темпи зростання ринку у вартісному вираженні перевищують темпи зростання у натуральному вираженні, що вказує на вплив цінового чинника. У 2022 році ринок у вартісному вираженні збільшився на 32,4% порівняно з 2021 роком, тоді як у 2023 році темп зростання уповільнився до 20,4%. Це може свідчити про зменшення темпів зростання цін або насичення ринку. Водночас позитивна динаміка обсягів ринку як у натуральному, так і у вартісному вираженні свідчить про стабільний попит на газовані напої в Україні.
Індекс Герфіндаля-Хіршмана (HHI) для даних часток ринку виробників становить 2250.
Аналіз:
Якщо HHI < 1500, ринок вважається висококонкурентним.
Якщо HHI від 1500 до 2500, ринок має помірну концентрацію.
Якщо HHI > 2500, ринок вважається висококонцентрованим.
У цьому випадку HHI = 2250, що свідчить про помірну концентрацію ринку газованих напоїв, де кілька великих гравців займають значну частку ринку, але конкуренція все ще зберігається.
Ринок газованих напоїв демонструє динамічний розвиток, зумовлений зростаючим попитом, інноваціями у виробництві та підвищенням конкуренції між провідними виробниками. Згідно з аналізом, обсяги ринку у вартісному вираженні стабільно зростають, перевищуючи темпи приросту натуральних обсягів, що свідчить про вплив інфляції та підвищення цін. У 2023 році ринок досяг 526 млн грн, що на 20,4% більше, ніж у 2022 році. Водночас, натуральне зростання ринку (з 22 000 тис. дал у 2021 році до 27 700 тис. дал у 2023 році) свідчить про збереження стабільного попиту.
Структура ринку газованих напоїв відображає високу концентрацію, зокрема провідні компанії Coca-Cola і PepsiCo займають суттєві частки ринку, а дрібні виробники становлять 30%. Індекс Герфіндаля-Хіршмана (2250) свідчить про помірний рівень концентрації, що дозволяє зберігати конкурентну динаміку. Водночас зростання частки дрібних виробників свідчить про зростаючий інтерес до локальних і нішевих продуктів, таких як напої з натуральних інгредієнтів.
Серед ключових тенденцій розвитку ринку можна виокремити зростаючу орієнтацію на здоровий спосіб життя. Споживачі віддають перевагу напоям з низьким вмістом цукру, органічними компонентами та функціональними властивостями. Це стимулює виробників до впровадження нових формул та інновацій у виробництві. Також важливим чинником є екологічність, яка впливає на дизайн упаковки та стимулює перехід на перероблювані матеріали.
Прогнозовано, що у найближчі 3–5 років ринок зберігатиме стабільне зростання як у натуральному, так і у вартісному вираженні. Очікується, що середньорічні темпи приросту становитимуть близько 7–10%. Основними драйверами зростання будуть розширення асортименту, зокрема напоїв преміум-класу, функціональних і органічних продуктів, а також активний розвиток каналів дистрибуції, включаючи онлайн-продажі. Водночас посилення конкуренції між міжнародними та локальними виробниками стимулюватиме зниження собівартості продукції та підвищення якості.
РОЗДІЛ 2. ВИЗНАЧЕННЯ ЦІЛЕЙ І ЗАВДАНЬ МАРКЕТИНГОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Формулювання цілей дослідження
Для оцінювання був обраний газований напій "Живчик", який займає помітне місце на ринку безалкогольних напоїв. Цілі опитування полягають у вивченні споживчих переваг і характеристик, які визначають вибір цього продукту (Додаток А). Аналіз дозволить виявити основні фактори, що впливають на популярність "Живчика", та зрозуміти, які аспекти потребують покращення.
Однією з головних цілей є визначення рівня задоволеності споживачів смаковими якостями, натуральністю компонентів, зручністю упаковки та співвідношенням ціни і якості. Це дасть змогу оцінити, наскільки продукт відповідає очікуванням споживачів і які зміни можуть зробити його більш привабливим.
Для оцінювання газованого напою "Живчик" була визначена система показників, що включає показники-стимулятори та показники-дестимулятори. Ця система спрямована на комплексний аналіз характеристик продукту з метою покращення його сприйняття споживачами та підвищення конкурентоспроможності на ринку.
До показників-стимуляторів відносяться індикатори, зростання яких оцінюється позитивно. Основним показником є рівень задоволеності споживачів смаковими якостями, оскільки смак є одним із ключових факторів, що впливають на вибір напою. Також важливими є натуральність компонентів та естетична привабливість упаковки, які формують загальне враження від продукту. Доступність товару на полицях магазинів відіграє важливу роль, оскільки підвищує ймовірність його покупки. Лояльність споживачів, вимірювана часткою постійних клієнтів, демонструє рівень довіри до бренду. Розмаїття смакових варіацій дозволяє охопити широку аудиторію, задовольняючи різні смаки та уподобання.
Показники-дестимулятори характеризують аспекти, зменшення яких сприяє підвищенню привабливості продукту. Одним із таких показників є ціна продукції, оскільки надмірне зростання вартості може негативно вплинути на попит. Іншим важливим показником є недоступність товару, що відображає частоту його відсутності у торговельних мережах. Зменшення вмісту штучних підсолоджувачів або консервантів у складі продукту також позитивно сприймається споживачами, особливо серед тих, хто орієнтований на здоровий спосіб життя. Низька якість обслуговування та незадоволеність упаковкою є чинниками, що можуть викликати негативні відгуки, зниження яких є важливим завданням для виробника.
Загалом, така система показників дозволяє всебічно оцінити як сильні сторони, так і недоліки продукції "Живчик". Вона створює основу для розробки стратегії вдосконалення продукту, орієнтованої на збільшення задоволеності споживачів, покращення характеристик товару та підвищення його доступності на ринку.
2.2 Розробка опитувального листа
На основі інтегральної оцінки можна виявити, який із виробників сприймається респондентами як лідер ринку за ключовими показниками. Це дозволить розробити рекомендації щодо вдосконалення продукції "Живчик" для посилення конкурентних позицій.
/
Рисунок 2.1 – Інтегральна оцінка газованих напоїв
(за результатами опитування Додаток Б)
Проведена інтегральна оцінка газованих напоїв дозволила виявити рівень сприйняття споживачами продукції чотирьох провідних виробників: "Живчика", Coca-Cola, Pepsi та Sprite. Для цього були використані бальні оцінки респондентів за ключовими критеріями, такими як смакові якості, натуральність, співвідношення ціна/якість, упаковка, доступність, репутація бренду та різноманітність смаків. Дані були узагальнені та представлені у вигляді інтегральних балів.
Загальна кількість балів, отриманих кожним виробником, представлена на графіку. Coca-Cola отримала найвищу оцінку серед респондентів (900 балів), що свідчить про її домінуючі позиції на ринку та високий рівень сприйняття споживачами. "Живчик" зайняв друге місце з 810 балами, демонструючи сильні позиції завдяки позитивному сприйняттю натуральності, смакових якостей і співвідношення ціна/якість. Pepsi отримала 780 балів, поступившись "Живчику", але випередивши Sprite, який отримав 700 балів, переважно через нижчі оцінки за натуральність і доступність. Результати свідчать про необхідність "Живчику" приділити увагу вдосконаленню упаковки та розширенню смакової лінійки, оскільки ці критерії отримали відносно нижчі бали. У той же час, акцент на збереженні позицій у співвідношенні ціна/якість і натуральності допоможе закріпити лояльність існуючих споживачів.
Інтегральна оцінка дозволила виявити конкурентні переваги та недоліки "Живчика" порівняно з іншими виробниками. Графічне представлення даних сприяє чіткому розумінню сильних і слабких сторін продукції. Це створює базу для розробки стратегій вдосконалення, які підвищать конкурентоспроможність продукту на ринку газованих напоїв
найбільш важливою характеристикою продукції, на думку респондентів, є надійність виконання основних функцій, яка отримала найвищу суму балів (67) і перший ранг. Це свідчить про те, що споживачі цінують надійність товару вище за інші параметри. На другому місці за важливістю знаходиться безпека використання (58 балів), що також підкреслює прагнення споживачів до безпечної експлуатації продукції. На третьому і четвертому місцях розташовані рівень споживання електроенергії (47 балів) та зручність використання (44 бали) відповідно, що демонструє увагу до енергоефективності та комфортності товару. Ціна, попри свою очевидну значущість, опинилася лише на п'ятому місці, набравши 30 балів, а найменш важливим виявився показник доступності придбання у роздрібній торгівельній мережі (10 балів). Це можна пояснити тим, що сучасні споживачі широко користуються онлайн-ресурсами для купівлі товарів.
Оцінка узгодженості думок респондентів
Для оцінки узгодженості думок експертів було застосовано коефіцієнт конкордації. Вихідні дані: сума квадратів відхилень S=2374, кількість експертів m=10, кількість показників n=7. Згідно з формулою, коефіцієнт конкордації дорівнює:
/
Це значення свідчить про високий ступінь узгодженості думок експертів, що вказує на їх одностайність у визначенні важливості характеристик.
Для перевірки невипадковості такого значення було обчислено критерій узгодженості Пірсона:
/
Розраховане значення χ2 порівнюється з табличним значенням
χ
табл
2
=12.59 для ступенів свободи K=n−1=6 при рівні значущості α=0.05. Оскільки
χ
розрах
2
>
χ
табл
2
(50.87 > 12.59), можемо стверджувати, що отримані результати є статистично значущими і не випадковими.
Значення коефіцієнта конкордації W=0.8479 та підтвердження його статистичної значущості свідчать про високий рівень узгодженості думок респондентів, що дозволяє вважати отримані результати об’єктивними та корисними для подальшого аналізу і прийняття рішень. На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що для споживачів ключовими характеристиками товару є його надійність і безпека, а доступність у роздрібній торгівлі відіграє менш значущу роль.
РОЗДІЛ 3. АНКЕТУВАННЯ СПОЖИВАЧІВ ТА СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
3.1 Проведення анкетування
Мета дослідження - визначення характеристик регіонального ринку газованих напоїв на основі вподобань споживачів, їхньої поведінки під час купівлі та факторів, що впливають на вибір продукту.
Завдання дослідження:
Визначити середній обсяг газованих напоїв, що купуються одним споживачем.
Проаналізувати частоту придбання газованих напоїв.
З’ясувати, які торгові марки газованих напоїв мають найбільшу популярність серед споживачів.
Визначити уподобання споживачів щодо типорозмірів упаковки.
Встановити середню вартість покупки газованих напоїв.
Визначити місце придбання напоїв залежно від рівня доходів респондентів (подвійна табуляція (табл. 3.1)).
Дослідити вплив віку та рівня доходів респондентів на обсяг покупки (потрійна табуляція (табл. 3.2)).
Таблиця 3.1 – Визначення місця придбання газованих напоїв залежно від рівня доходів споживачів
Рівень доходу
Супермаркети
Онлайн-магазини
Ринки
Разом
Низький
30%
10%
60%
100%
Середній
50%
30%
20%
100%
Високий
70%
25%
5%
100%
Аналіз табл. 3.1 свідчить, що споживачі з високим рівнем доходу надають перевагу супермаркетам (70%), тоді як ті, хто має низький рівень доходу, частіше купують газовані напої на ринках (60%). Онлайн-магазини є популярними серед споживачів із середнім рівнем доходу (30%).
Таблиця 3.2 – Визначення обсягу покупки газованих напоїв залежно від віку та рівня доходу
Вік/Рівень доходу
Низький (л)
Середній (л)
Високий (л)
Разом (л)
Молодь (18–25)
1.2
2.0
2.5
5.7
Дорослі (26–40)
1.0
1.8
2.2
5.0
Літні (41+)
0.8
1.5
1.8
4.1
Результати показують, що молодь із високим рівнем доходу купує більше газованих напоїв (2.5 л), ніж інші групи. У дорослих споживачів обсяги покупки нижчі, але зростають із підвищенням рівня доходу. Літні люди купують найменше напоїв незалежно від доходу, що може свідчити про зниження споживання напоїв із віком.
Після визначення цілей і завдань дослідження, пов’язаних з аналізом ринку газованих напоїв, тип дослідження обрано як описове. Цей тип дослідження дає змогу оцінити переваги споживачів, рівень їх задоволеності продукцією, частоту купівлі та інші важливі аспекти, що впливають на поведінку на ринку. Основна мета описового дослідження — надати точний і структурований опис особливостей ринку та поведінки споживачів.
Для збору інформації використано метод опитування, оскільки він найбільш ефективно відповідає цілям дослідження, дозволяючи отримати суб’єктивні оцінки споживачів. Опитування є зручним для аналізу вподобань та сприйняття товару серед великої кількості респондентів. Вибрано особисте опитування в громадському місці, оскільки воно забезпечує високу точність відповідей завдяки можливості уточнення питань респондентами. Опитування проведено у супермаркеті, де здійснюються покупки газованих напоїв, що відповідає характеристикам цільової аудиторії.
Анкета для опитування містила переважно закриті питання із чіткими варіантами відповідей, що дозволило стандартизувати збір даних. Високий ступінь стандартизації анкети зменшив ризик інтерпретаційних помилок і забезпечив можливість порівняння відповідей. Структура анкети була розроблена таким чином, щоб охопити всі ключові критерії вибору газованих напоїв: смак, упаковку, ціну, доступність та впізнаваність бренду.
Вибірка дослідження складала 30 респондентів, що є вимушеним обмеженням, але дозволяє отримати базові уявлення про ринок. Для формування вибірки застосовувалася ймовірнісна методика: опитувалася кожна 10-та особа, яка виходила з супермаркету. Це забезпечило репрезентативність вибірки щодо популяції покупців газованих напоїв.
Місце проведення опитування — супермаркет у міському районі з високою прохідністю, що забезпечило доступ до різних соціальних груп споживачів. Час проведення опитування обрано з урахуванням пікової активності покупців (16:00–19:00 у робочі дні). Такий підхід дозволив охопити максимально широку аудиторію респондентів.
Процедура опитування виключала вплив інтерв’юера на вибір респондентів. Усі респонденти проходили фільтруюче запитання, щоб визначити, чи є вони споживачами газованих напоїв, що дозволило уникнути включення нерелевантних даних у вибірку.
Результати дослідження демонструють значний вплив рівня доходів та віку на поведінку споживачів. Виявлено, що супермаркети є основним каналом збуту для споживачів із високим доходом, тоді як ринки обирають люди з низьким доходом. Молодь споживає більше напоїв, особливо якщо має високий рівень доходу, що робить цю групу ключовим сегментом для маркетингових кампаній. Отримані дані можуть бути використані для розробки цільових стратегій і адаптації продукту під потреби різних груп споживачів.
3.2 Статистичний аналіз результатів
Для дослідження споживчого ринку газованих напоїв було залучено 70 респондентів. Основна мета — визначення вподобань споживачів, частоти купівлі та інших ключових аспектів їхньої поведінки на ринку. Опитування проводилося методом особистого інтерв'ю в супермаркеті у години пікової активності покупців (16:00–19:00). Це забезпечило доступ до репрезентативної вибірки споживачів, які активно купують продукти, включаючи газовані напої.
Серед усіх залучених респондентів 5 осіб (7,1%) відмовилися від участі в дослідженні. Основними причинами відмови були обмеження у часі та небажання розголошувати інформацію про покупки. Також 15 осіб (21,4%) були відфільтровані через нерелевантні відповіді на перше питання анкети, яке стосувалося їхньої приналежності до групи споживачів газованих напоїв. Ці респонденти не відповідали критеріям дослідження, оскільки рідко або взагалі не купують подібну продукцію.
Після фільтрації для аналізу залишилося 50 респондентів (71,5%). Під час первинного редагування анкет було виявлено 2 опитувальні листи, які містили невірно заповнені дані або значні пропуски відповідей. Це призвело до їх виключення з подальшого аналізу. У результаті для обробки залишилося 48 анкет, що становить 68,6% від початкової кількості респондентів.
На круговій діаграмі відображено частки респондентів залежно від результатів опитування (рис. 3.1). Найбільша частка припадає на респондентів, які успішно завершили інтерв'ю та надали валідні відповіді (71,5%). Відмови від участі становлять 7,1%, що є типовим показником для маркетингових досліджень. Відфільтровані через нерелевантність відповіді — 21,4%, що свідчить про ретельний підхід до формування вибірки.
/
Рисунок 3.1 – Розподіл респондентів за результатами опитування
Показник відмови від інтерв'ю в межах 7–10% вважається середньостатистичним для маркетингових досліджень в Україні. Висока частка респондентів, які пройшли фільтрацію (68,6%), свідчить