Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
МОЛОДІЖНИЙ СЛЕНГ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Не вказано
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Філологія
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2025
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Філологія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «КИЇВСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ ІНСТИТУТ»
Сквира Вероніка Володимирівна
студентка групи Б-035-23-2-ФЛ факультету психології, комунікацій та перекладу
МОЛОДІЖНИЙ СЛЕНГ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ
курсова робота
Науковий керівник
кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської філології і перекладу Шаховська І.І.
Київ – 2025
ЗМІСТ
ВСТУП
3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ
5
1.1 Поняття, ознаки та класифікація сленгу в сучасній лінгвістиці
5
1.2 Молодіжний сленг як соціолінгвістичне явище: функції та роль у мовленні молоді
11
1.3 Стратегії й особливості використання сленгової лексики в англійській та українській мовах
15
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНИЙ АНАЛІЗ МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
19
2.1 Лексико-семантичний аналіз сленгових одиниць в українському та англійському молодіжному мовленні
19
2.2 Порівняльний аналіз молодіжного сленгу англійської та української мов: семантика, частота, функції
22
ВИСНОВКИ
25
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
27
ВСТУП
Актуальність теми. У сучасному мовному просторі молодіжний сленг відіграє важливу роль у формуванні мовної та соціальної ідентичності молоді. Він слугує засобом самовираження, відображаючи соціальні, культурні та технологічні зміни в суспільстві. Особливо помітним є вплив англійської мови на український молодіжний сленг, що проявляється у запозиченнях та адаптації англомовних слів і виразів. Цей процес зумовлений глобалізацією, розвитком цифрових технологій та активним споживанням англомовного контенту.
З огляду на швидку еволюцію молодіжного сленгу та його вплив на мовну культуру, виникає потреба в систематичному дослідженні цього явища. Порівняльний аналіз англійського та українського молодіжного сленгу дозволяє виявити спільні тенденції та унікальні особливості кожної мовної спільноти. Таке дослідження сприяє глибшому розумінню механізмів мовної адаптації, взаємодії культур та розвитку сучасної лексики.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика молодіжного сленгу привертає увагу як вітчизняних, так і зарубіжних лінгвістів. Зокрема, дослідженнями в цій галузі займалися такі науковці, як Дорда В. О., Зацний Ю. А., Кондратюк Т. М., Пиркало С. В., а також зарубіжні вчені, серед яких Partridge E., Dalzell T., Spears R. та Thorne T. Їхні роботи охоплюють різні аспекти сленгу, включаючи його класифікацію, функції, лексико-семантичні особливості та вплив на мовну культуру. Однак, порівняльний аналіз молодіжного сленгу англійської та української мов залишається недостатньо вивченим, що підкреслює актуальність подальших досліджень у цьому напрямі.
Об’єкт дослідження - молодіжний сленг в англійській та українській мовах як лінгвістичне та соціокультурне явище.
Предмет дослідження - лексико-семантичні характеристики, функції, частотність та особливості використання молодіжного сленгу в англійській і українській мовах.
Мета дослідження - здійснити комплексний аналіз молодіжного сленгу англійської та української мов з урахуванням лексичних, семантичних та функціональних параметрів.
Завдання дослідження:
- визначити поняття, ознаки, функції та класифікацію сленгу в лінгвістиці;
- виявити стратегії використання сленгової лексики в англійській та українській мовах;
- провести лексико-семантичний аналіз молодіжного сленгу обох мов та здійснити порівняльний аналіз за критеріями семантики, частоти вживання та функціонального навантаження.
Методи дослідження включають, зокрема описовий метод — для формулювання загальних характеристик сленгу; контекстуальний аналіз — для вивчення вживання сленгових одиниць у природному мовленні; порівняльний метод — для зіставлення англійського та українського сленгу; кількісний аналіз — для визначення частоти сленгових одиниць у мовному матеріалі.
Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані в навчальних курсах зі стилістики, соціолінгвістики, перекладознавства, а також при укладанні словників сучасної лексики. Матеріали роботи можуть слугувати основою для навчання студентів-філологів та підготовки методичних посібників.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів із підрозділами, загальних висновків та списку використаних джерел у кількості 30 найменувань.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ
1.1 Поняття, ознаки та класифікація сленгу в сучасній лінгвістиці
Сленг є різновидом лексики, що функціонує в межах неформального мовлення та використовується здебільшого представниками окремих соціальних або вікових груп. Його основною характеристикою є експресивність, нестандартність та відсутність кодифікації у словниках загальновживаної мови. За Шевченком М. Ю. (2020), сленг — це мовне явище, що виконує комунікативну, ідентифікаційну та емоційну функції. Він вирізняється високою динамікою оновлення, швидко змінюється відповідно до суспільних і культурних впливів. Бондар-Фурса О. С. (2021) підкреслює, що сленг адаптується до нових мовних потреб, зберігаючи при цьому свою соціальну функцію. Молодіжне середовище активно формує та поширює нові сленгові одиниці завдяки інтенсивній комунікації.
Історія виникнення сленгу має тривалу традицію, яка пов’язана з розвитком неформального мовлення у різних соціальних групах. Перші спроби систематизації цього явища з’явилися ще у XIX столітті, що засвідчує його давнє походження. У працях Руденка М. Ю. (2019) простежується розвиток наукової думки щодо сленгу у європейському та американському мовознавстві. Подальша урбанізація, поява субкультур і поширення ЗМІ сприяли збагаченню сленгової лексики. Gallová L. (2021) зазначає, що сучасний етап розвитку пов’язаний з активним використанням сленгу в інтернет-середовищі. Мовні інновації швидко поширюються, зокрема через соціальні мережі та цифрові меми.
Сучасні класифікації сленгу ґрунтуються на соціальних, тематичних і функціональних ознаках. Панченко О. І. (2021) пропонує поділ на молодіжний, професійний, кримінальний, гендерний і регіональний сленг. Тематичний підхід передбачає виокремлення лексики, що пов’язана з навчанням, технологіями, дозвіллям, музикою, стосунками. Кожна група має свої особливості й виконує окремі функції в межах мовної взаємодії. Комунікативна роль сленгу залежить від контексту використання і належності мовця до певної соціальної групи. Такий розподіл дозволяє системно вивчати явище і краще розуміти механізми його функціонування.
Словотвірні механізми створення сленгу включають суфіксацію, словоскладання, метафоризацію, редукцію та запозичення. Борис Д. П. (2021) вказує на домінування суфіксації в англомовному сленгу ХХІ століття, що сприяє формуванню емоційно забарвленої лексики. Соціальні мережі й цифрові платформи стимулюють поширення новотворів та лексичних ігор. У багатьох випадках спостерігається активне залучення елементів інших мов, що збагачує структуру сленгу. Ігровий компонент, креативність і здатність швидко адаптуватися до нових умов забезпечують тривале функціонування нових одиниць. Такі процеси вказують на постійну взаємодію сленгу з іншими рівнями мовної системи.
Функціональне навантаження сленгу є надзвичайно широким і змінюється відповідно до ситуації мовлення. Серед основних функцій варто виокремити ідентифікаційну, експресивну, номінативну, емоційну та фатичну. Загребнюк Ю. (2020) доводить, що студентський сленг сприяє адаптації до нового мовного середовища та зміцненню соціальних зв’язків. Експресивна функція дає змогу відобразити ставлення до дійсності через яскраві мовні форми. У розмовному стилі це створює ефект довіри, близькості та неформальності. Така багатофункціональність робить сленг важливим засобом сучасної комунікації.
Класифікація сленгу є важливою складовою його лінгвістичного вивчення, оскільки дозволяє систематизувати різноманітні мовні одиниці.
Табл. 1.1 узагальнює основні характеристики та класифікація сленгу у сучасному англомовному дискурсі.
Таблиця 1.1
Основні характеристики та класифікація сленгу у сучасному англомовному дискурсі
Критерій
Опис / Пояснення
Приклади
Джерело
Формальність
Сленг використовується переважно в неформальному спілкуванні, відрізняється експресивністю та динамічністю
"chill", "hang out", "YOLO"
Шевченко М. Ю., 2020
Функції у мові
Експресивна, ідентифікаційна, емоційна, номінативна, фатична
Згуртування групи, гумор, протест
Загребнюк Ю., 2020
Механізми утворення
Фонетичні зміни, морфологічна деривація, лексичні інновації
"bruh" (фон.), "selfie" (лекс.), "cutie" (морф.)
Борис Д. П., 2021; Gallová L., 2021
За соціальною апробацією
Поділяється на престижний (визнаний) і маргінальний (нестандартний, неприйнятний у публічному дискурсі)
Престижний: "savage", Маргінальний: "junkie"
Руденко М. Ю., 2019
За сферою вживання
Молодіжний, професійний, регіональний
Молодіжний: "bae", професійний: "doc", регіональний: "y’all"
Валуєва Н. М., Картузова М. О., 2019
За віковими ознаками
Студентський, молодіжний, військовий
"freshman" (студ.), "sus" (мол.), "snafu" (військ.)
Загребнюк Ю., 2020; Палагута І., 2021
Культурний вплив
Сленг відображає соціокультурні процеси, часто є продуктом медіа, інтернету та субкультур
Мем-сленг, кіберсленг
Венідіктов С. В., 2022
Використання у навчанні мов
Використовується як засіб мотивації та розвитку мовної інтуїції
Застосування сленгу у вправах і перекладі
Бровко К. А., 2022; Бондар-Фурса О. С., 2021
Складність перекладу
Часто не має еквівалентів, вимагає адаптації, глибокого знання контексту
"lit" → "круто", "woke" → "усвідомлений"
Валуєва Н. М., Картузова М. О., 2019
Тенденції розвитку
Сленг стає міждискурсивним, переходить у масову культуру, стирає межі між формальним і неформальним мовленням
Використання у фільмах, політиці, рекламі
Лохач А. О., 2023
Найпоширенішим критерієм вважається спосіб утворення сленгових одиниць, що охоплює фонетичні, морфологічні та лексичні механізми. За Борисом Д. П. (2021), морфологічна деривація, зокрема суфіксація, є провідним способом творення англомовного сленгу у XXI столітті. Фонетичні зміни включають редукції, елізії та заміни звуків задля створення нових коротких форм. Лексичні прийоми базуються на запозиченнях, метафоризації та комбінуванні слів. Такі процеси формують основу для продуктивного й динамічного розвитку неформальної лексики.
Соціальна апробація дозволяє поділити сленг на престижний та маргінальний залежно від сприйняття мовцями. Престижний сленг часто формується серед освіченої молоді або популяризується в ЗМІ та соціальних мережах. Він здобуває часткову легітимність у культурному просторі та сприймається як модний мовний ресурс. У свою чергу, маргінальний сленг притаманний субкультурам або закритим соціальним групам і нерідко асоціюється з девіантною поведінкою. Як зазначає Руденко М. Ю. (2019), маргінальний статус певної лексики може змінюватися з часом під впливом соціальних процесів. Обидва різновиди виконують ідентифікаційну функцію, але мають різне ставлення з боку суспільства.
Сфера вживання також виступає важливою підставою для класифікації сленгу, що охоплює професійний, молодіжний та регіональний варіанти. Професійний сленг використовується в межах фахових груп як засіб економії мовлення та вираження колективного досвіду. Валуєва Н. М. і Картузова М. О. (2019) вказують, що професійний сленг часто переходить у ширший дискурс через ЗМІ або художні тексти. Молодіжний сленг є найдинамічнішим і створюється у межах шкільного, студентського або інтернет-середовища. За Венідіктовим С. В. (2022), молодіжна мова тісно пов’язана з попкультурою, мемами та цифровою комунікацією. Регіональні варіанти формуються під впливом локального мовного середовища, зберігаючи діалектні особливості.
Молодіжний сленг відіграє ключову роль у сучасній комунікації молодого покоління та швидко трансформується відповідно до культурних змін. Його характерною рисою є емоційність, грайливість і схильність до порушення мовних норм. Бровко К. А. (2022) підкреслює, що використання інтернет-сленгу мотивує студентську молодь до активнішого вивчення іноземної мови. Через мову молодь висловлює протест, самоіронію та соціальні орієнтири. Молодіжний сленг часто переходить у медіадискурс, набуваючи нових значень і поширення. Такий сленг є не лише засобом спілкування, а й відображенням ціннісних орієнтацій покоління.
Професійний сленг формується в межах конкретних видів діяльності та сприяє ефективнішій взаємодії між фахівцями. Його основна функція полягає в оптимізації мовлення, фіксації складних понять і забезпеченні швидкої комунікації. Медвідь О. М. та Андріяш О. Г. (2019) зазначають, що професійний сленг може проникати до повсякденної мови, змінюючи свій статус. У технічному, військовому, медичному середовищі він є важливим компонентом професійної компетентності. Однак для зовнішнього слухача він часто залишається незрозумілим. Таким чином, професійний сленг поєднує в собі прагматичність і відносну замкненість.
Регіональний сленг виникає під впливом географічних, етнічних та культурних чинників, що формують мовну специфіку певних територій. У межах однієї мови можуть існувати значні відмінності у вживанні лексичних одиниць залежно від регіону. Христенко О. С. (2016) звертає увагу на важливість дослідження регіональної лексики як джерела діалектних впливів на сленг. Така мова забезпечує збереження локальних культурних кодів і традицій. У деяких випадках регіональний сленг інтегрується в загальнолітературну мову завдяки популярним текстам чи медіа. Геолінгвістичний фактор суттєво впливає на формування мовної різноманітності.
Вікові характеристики користувачів є ще одним критерієм класифікації сленгу, що охоплює молодіжний, студентський, військовий тощо. Кожна вікова група формує власну сленгову систему відповідно до життєвого досвіду, цінностей і середовища спілкування. Загребнюк Ю. (2020) вказує, що студентський сленг формується у процесі освітньої діяльності та сприяє згуртуванню студентських колективів. Військовий сленг виникає в умовах специфічної комунікації та часто має метафоричний або евфемістичний характер. Усі ці види забезпечують ефективність спілкування всередині вікової групи. Вони також виконують функцію маркера соціальної ідентичності.
Молодіжний і студентський сленг мають багато спільних рис, але відрізняються за тематикою та функціональним навантаженням. Молодіжний варіант частіше пов'язаний із повсякденним дозвіллям, інтернетом, музикою та гумором. Студентський же має освітню спрямованість і використовується у спілкуванні в межах академічного середовища. Палагута І. (2021) підкреслює, що така лексика сприяє зниженню психологічної дистанції між студентами та викладачами. Обидва типи виконують роль адаптації до нових соціальних умов і колективного самовираження. Саме тому їхнє вивчення є важливим аспектом сучасної лінгвістики.
Класифікація сленгу за різними ознаками дозволяє глибше зрозуміти механізми його функціонування у мовній системі. Комбінування ознак утворення, соціального статусу, сфери вживання та вікових груп дає змогу сформувати повну картину розвитку неформальної лексики. Лохач А. О. (2023) зазначає, що саме комплексний підхід до аналізу сленгу дозволяє виявити його роль у відображенні сучасної культури. Такий аналіз важливий як для мовознавства, так і для міжкультурної комунікації та освіти. Вивчення класифікацій дає змогу прогнозувати подальші зміни в мові. Завдяки цьому дослідники отримують ефективний інструмент для аналізу мовних тенденцій.
Отже, сленг є важливим елементом мовної практики, що постійно змінюється і адаптується до різних соціальних умов. Оскільки сленг відображає не тільки індивідуальні чи групові інтереси, але й тенденції в суспільстві, його вивчення є необхідним для глибшого розуміння мовної динаміки та культурних процесів, що відбуваються в нашій країні.
1.2 Молодіжний сленг як соціолінгвістичне явище: функції та роль у мовленні молоді
У англомовному світі сленг виконує різні функції, від комунікаційної до ідентифікаційної, і значною мірою впливає на сприйняття мовної культури. Вивчення функцій та ролі сленгу в англійській мові дозволяє глибше зрозуміти, як він допомагає в побудові взаєморозуміння в сучасних соціальних, культурних і комунікаційних контекстах.
За словами Slotta J. (2016), сленг слугує засобом формування групової ідентичності через спільне володіння специфічною лексикою. У молодіжному середовищі він виконує роль символічного коду, доступного лише посвяченим. Венідіктов С. В. (2022) зазначає, що використання характерного сленгу дозволяє мовцям виявити приналежність до покоління Z або цифрової субкультури. Таким чином, ідентифікаційна функція зміцнює соціальні зв’язки та групову солідарність.
Комунікаційна функція сленгу полягає у спрощенні мовного акту та підвищенні ефективності комунікації. Сленгові вирази, зазвичай короткі та яскраві, дозволяють передавати багатозначну інформацію у стислій формі. За спостереженням Бровко К. А. (2022), інтернет-сленг активно використовується у чатах, повідомленнях та коментарях, що вимагають швидкості реагування. Сленг знижує формальність спілкування, наближуючи його до розмовного стилю та створюючи довірчу атмосферу. Його вживання є свідченням належності до "своїх", що також виконує функцію фільтрування зовнішніх учасників. Комунікаційна функція є особливо важливою у неформальному мовному середовищі.
Емоційно-експресивна функція дозволяє мовцеві передавати своє ставлення до подій, явищ або осіб за допомогою емоційно насиченої лексики. Сленг є засобом посилення емоційного впливу, здатним замінити нейтральні слова на більш виразні. За Шевченком М. Ю. (2020), саме ця функція дозволяє сленгу активно вживатися у творчості, публіцистиці та соціальних мережах. Сленгові конструкції часто несуть оцінне навантаження, що передає іронію, сарказм або захоплення. У такий спосіб мовець досягає емоційного контакту з адресатом. Це робить сленг потужним інструментом у вираженні суб’єктивного досвіду.
Усі зазначені функції тісно переплітаються між собою, створюючи комплексну модель функціонування сленгу. Ідентифікаційна функція нерозривно пов’язана з комунікаційною, адже належність до групи проявляється саме через спільне мовлення. За дослідженнями Загребнюк Ю. (2020), молодь, що активно використовує сленг, демонструє вищий рівень комунікативної гнучкості. Емоційно-експресивна складова посилює функціональне навантаження фраз, що допомагає краще впливати на емоційний стан співрозмовника. Водночас усі функції відображають потребу мовців у гнучкості, динамізмі та неформальності. Таким чином, сленг постає як універсальний інструмент сучасної міжособистісної взаємодії.
Молодіжний сленг особливо яскраво виявляє емоційно-експресивну та ідентифікаційну функції. Сучасна молодь використовує численні скорочення, запозичення, сленгові варіації для позначення емоційних станів, оцінок чи реакцій. Як підкреслює Лохач А. О. (2023), такі слова часто з’являються внаслідок колективної мовної творчості в соціальних мережах. Завдяки цьому мова молоді стає насиченою образністю, експресією та елементами гумору. Сленг функціонує не лише як засіб спілкування, а й як маркер світогляду, цінностей та самоідентифікації. Його динамізм забезпечує актуальність у культурному просторі.
Табл. 1.2 демонструє функції та роль сленгу в сучасному англомовному дискурсі.
Таблиця 1.2
Функції та роль сленгу в сучасному англомовному дискурсі
Функція / Роль
Зміст / Пояснення
Прояв у дискурсі
Джерело
Ідентифікаційна функція
Дозволяє мовцям ототожнювати себе з певною групою або субкультурою
Сленг як мовний код молодіжних і професійних спільнот
Slotta J., 2016; Венідіктов С. В., 2022
Комунікаційна функція
Сприяє ефективному, стислішому та емоційнішому спілкуванню
Сленг у повідомленнях, чатах, соцмережах
Бровко К. А., 2022
Емоційно-експресивна функція
Надає мовленню забарвлення, передає ставлення мовця до подій або співрозмовника
Використання сленгу для іронії, сарказму, захоплення
Шевченко М. Ю., 2020
Культурна роль
Відображає соціокультурні зміни, формує сучасну мовну картину світу
Сленг як частина цифрової культури, медіа, мемів
Бондар-Фурса О. С., 2021
Роль у поп-культурі
Активно використовується у фільмах, піснях, блогах; задає тренди
Сленг як модний ресурс, що швидко поширюється
Венідіктов С. В., 2022; Лохач А. О., 2023
Соціально-психологічна роль
Допомагає встановити неформальний контакт або психологічний бар'єр
Сленг як маркер близькості або протесту
Бровко К. А., 2022; Руденко М. Ю., 2019
Глобалізаційна роль
Сленг поширюється міжнародно, адаптується різними культурами
Загальна сленгова база з локальними варіаціями
Панченко О. І., 2021
Освітня роль
Підвищує зацікавленість у мові, розширює міжкультурну компетентність
Використання сленгу як інструменту навчання
Бондар-Фурса О. С., 2021
Функціональне багатство сленгу зумовлює його поступову інституціоналізацію. Все більше лінгвістів визнають його важливість як об'єкта дослідження та навчального матеріалу. Панченко О. І. (2021) зазначає, що лексико-семантична структура сленгу заслуговує на ґрунтовний аналіз не менше, ніж літературна мова. Визначення, класифікація та дослідження функцій сленгу дозволяють зрозуміти соціальні механізми формування мови. Зміцнення його ролі у публічному дискурсі свідчить про зміну мовних норм. Сленг продовжує розвиватися як живий феномен, що відповідає запитам часу.
Сленг також має значну соціально-психологічну роль, оскільки дозволяє варіювати рівень близькості або дистанції в комунікації. Його використання вказує на готовність перейти до неформального, довірливого спілкування. Бровко К. А. (2022) зазначає, що сленг є маркером мовного комфорту, який зменшує формальність та знижує напругу в діалозі. У багатьох випадках він створює ефект групової захищеності або, навпаки, виступає як бар'єр для «чужих». Така стратегія вживання лексики є свідомим або несвідомим психологічним інструментом. Соціально-психологічна функція сленгу реалізується як в офлайн, так і в онлайн-комунікації.
Протестний характер сленгу є ще одним аспектом його соціального функціонування. За словами Руденка М. Ю. (2019), багато сленгових одиниць виникають як реакція на соціальні обмеження або усталені норми. Мовці використовують їх для вираження критики, іронії чи зневаги до певних явищ. Молодь особливо активно залучає сленг як засіб символічного спротиву авторитетам, школі, політиці. Такий лінгвістичний спротив є частиною ширших культурних трансформацій. У сленгу віддзеркалюються не лише мовні, а й соціальні зміни.
Роль сленгу у сучасному мовному дискурсі значно вийшла за межі побутового мовлення. Він виконує функції, пов’язані з культурою, медіа, психологією, соціологією та педагогікою. Бондар-Фурса О. С. (2021) наголошує, що залучення сленгу у навчальний процес розширює міжкультурну компетентність студентів. Таке мовне явище більше не розглядається як маргінальне або суто вуличне. Воно стало інструментом комунікації, відображення цінностей і навіть способом впливу на аудиторію. У цьому контексті вивчення ролі сленгу набуває стратегічного значення для лінгвістики й освіти.
Таким чином, сленг в сучасному англомовному дискурсі виконує ряд важливих функцій, серед яких соціальна ідентифікація, комунікаційна економія, а також створення емоційного зв'язку між мовцями.
1.3 Стратегії й особливості використання сленгової лексики в англійській та українській мовах
Сленгова лексика в англійській та українській мовах функціонує як важливий комунікативний ресурс, що відображає соціальні, культурні та емоційні аспекти мовлення. Стратегії її використання залежать від контексту спілкування, вікової групи мовців та медіасередовища. Молодіжне середовище формує специфічні мовні маркери, які підкреслюють приналежність до певної спільноти. Сленг також виконує роль засобу опору офіційній нормі, порушуючи усталені правила мовної поведінки. Це дозволяє розглядати сленг не лише як мовний, а й як соціокультурний феномен.
В англійській мові основним джерелом сленгу є поп-культура, вуличне мовлення, музика (зокрема хіп-хоп), а також інтернет-комунікація. Завдяки глобальному поширенню англомовного контенту, англійський сленг швидко транслюється в інші мови, включно з українською. Значна частина сленгових одиниць має нестабільне значення і може змінюватися залежно від контексту та часу. Наприклад, слово lit може означати як «класно», так і «п’яний», залежно від ситуації. Це зумовлює необхідність постійного оновлення лексичних описів та словників.
Український молодіжний сленг формувався під впливом соціальних змін, політичної ситуації та інтеграції в глобальну інформаційну сферу. Його джерелами є субкультурні спільноти, телебачення, TikTok, стрімерська лексика та вулична мова. Часто запозичення з англійської зазнають адаптації до української фонетики й морфології, як-от: хейтити, заспойлерити, зашеймити. Такі слова не завжди входять у формальну норму, однак активно використовуються в неформальному спілкуванні. Молодь застосовує сленг як засіб самовираження, гумору, протесту або емоційного підсилення.
Однією зі стратегій використання сленгу є кодування змісту для обмеженого кола осіб. Це забезпечує своєрідну «внутрішню мову» групи, яка незрозуміла для сторонніх. Таке явище характерне як для англомовних, так і для україномовних молодіжних спільнот. Вживання сленгу у статусних групах виконує функцію мовного маркера, що визначає рівень «свого» чи «чужого». У цьому контексті сленг набуває не лише мовного, а й психологічного значення.
Другою стратегією є використання сленгу для створення ефекту неформальності, легкості та близькості у спілкуванні. У соціальних мережах англомовні користувачі активно вживають скорочення (brb, omg, idk), а українські — фонетичні трансформації (шо, тіпа, хз). Це спрощує комунікацію, надає їй емоційного забарвлення і зменшує дистанцію між співрозмовниками. У рекламних текстах та блогерському контенті сленг виступає інструментом впливу на молодіжну аудиторію. Водночас існує ризик спрощення мовної культури через надмірне вживання жаргону.
У художніх текстах і кінематографі сленг допомагає передати достовірну картину мовлення персонажів. Англійська мова має усталені типи сленгу залежно від регіону (cockney, southern drawl, AAVE), тоді як український розмовний сленг часто не має чіткої діалектної прив’язки. Переклад сленгових реплік є викликом для перекладачів, оскільки вимагає не дослівного, а функціонального відтворення. Наприклад, англійське whatever може бути перекладене як та пофіг, мені однаково, або що хочеш — залежно від інтонації та контексту. Це вимагає креативного підходу й глибокого знання обох мов.
Особливістю сленгу є його швидкоплинність і оновлюваність: те, що було популярним учора, сьогодні може вважатися застарілим. У цьому сенсі англійський і український сленг демонструють схожі тенденції: мода на окремі слова виникає в мережі, досягає піку та зникає. Наприклад, англійські bae, cringe, yeet або українські зашквар, краш, зайшло мали активне вживання протягом короткого періоду. Така динаміка відображає плинність мовного середовища та його тісний зв’язок із культурними трендами. Це підкреслює важливість фіксації та вивчення сленгу саме в синхронному зрізі.
У навчальному процесі вивчення сленгу дозволяє студентам розвивати навички автентичного сприйняття мови. Порівняння сленгових систем англійської та української мов розширює уявлення про мовну креативність та соціолінгвістичні особливості мовців. Застосування сленгу в реальному мовленні допомагає інтегруватися в середовище та краще розуміти носіїв мови. Використання сленгу в освітньому контенті сприяє зниженню мовного бар’єру, але потребує чіткого розмежування між нормативною і розмовною лексикою. Знання стратегій уживання сленгу є корисним як для перекладачів, так і для викладачів іноземної мови.
Як підсумок, сленгова лексика — це не просто набір слів, а гнучкий інструмент соціальної комунікації. Вона дозволяє виражати емоції, підтримувати соціальні зв’язки та транслювати культурні коди. У різних мовах, зокрема англійській та українській, функціонування сленгу має спільні закономірності, але й відчутні відмінності. Стратегії його використання свідчать про складність і багатошаровість сучасного мовлення. Подальше дослідження цього феномену сприятиме кращому розумінню молодіжної культури і розвитку міжмовної комунікації.
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНИЙ АНАЛІЗ МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
2.1 Лексико-семантичний аналіз сленгових одиниць в українському та англійському молодіжному мовленні
У сучасному англомовному молодіжному середовищі активно вживаються одиниці на позначення оцінки подій або явищ. Наприклад, lit використовується для характеристики чогось надзвичайно крутого: "That party was lit". Слово fire часто означає високу якість або актуальність чогось: "This track is fire". Cap застосовується як позначення неправди: "That’s cap", тоді як no cap означає підтвердження щирості: "I liked it, no cap". Вираз slay використовується на позначення ефектної поведінки чи зовнішності: "She slayed that outfit". Слово dead означає сильну емоційну реакцію на щось дуже смішне: "That joke was too good, I’m dead".
В українському молодіжному мовленні емоційна оцінка передається словами бомба, кайф, жесть, топ, лють. Наприклад: "Фільм — просто бомба, варто подивитися" або "Ця пісня — лють, слухаю вже п’ятий раз". Слово жесть може вживатися як у позитивному, так і в негативному значенні: "Це була така жесть, що я не витримав". Вислів кайфувати вживається для позначення задоволення: "Ми кайфували на природі цілий день". Для підсилення значення часто додаються слова тупо, реально, просто, як у реченні: "Тупо ракета — не телефон, а звір". Подібні одиниці передають яскраву емоційну реакцію та оцінку об’єкта або ситуації.
В англійській мові активно використовуються дієслова, що описують соціальні дії в молодіжному середовищі. Наприклад, ghost означає припинити спілкування без пояснення: "He ghosted me after the second date". Ship — це підтримка уявної або реальної пари: "I totally ship them". Вираз slide into DMs описує приватне звернення у соціальних мережах: "He slid into my DMs last night". Дієслово flex позначає хизування: "He’s flexing his new sneakers". Слово vibe може вживатися як іменник або дієслово — "This café has a nice vibe" або "We were vibing all night".
В українському молодіжному мовленні соціальні дії позначаються словами хейтити, душнити, зливати, крашитись, флексити. Наприклад: "Він просто душнить — годі терпіти", або "Він її крашить уже місяць". Слово зливати означає припиняти участь у чомусь: "Не зливай катку, грай до кінця". Хейтити — означає виявляти негатив або агресію до когось: "Вона постійно хейтить блогерів". Флексити — це хизуватися або показувати щось із демонстративною гордістю: "Він знову флексить новим телефоном". Такі дієслова активно функціонують у розмовній і медійній мові.
Серед англійських іменників поширені назви соціальних типажів, як-от Karen — жінка, яка постійно скаржиться: "She acted like a Karen at the restaurant". Simp — хлопець, який догоджає дівчині без взаємності: "He’s such a simp". Boomer — людина зі старомодними поглядами, часто старшого віку: "Okay, boomer". Snitch означає донощика: "No one likes a snitch". Pick-me girl — це дівчина, яка намагається виглядати особливою, принижуючи інших: "She’s always being a pick-me". Такі слова є частиною соціального маркування в молодіжному середовищі.
Українські аналоги включають задрот, токсик, краш, чел, пікмі-гьорл. Наприклад, задрот — це людина, яка занадто багато часу приділяє навчанню або комп’ютеру: "Цей задрот знову вчився всю ніч". Токсик — учасник стосунків або групи, який псує атмосферу: "Він поводиться як справжній токсик". Краш — це людина, яка подобається: "Це мій краш з університету". Слово чел використовується як неформальне звертання: "Чел, не переймайся". Пікмі-гьорл — це дівчина, яка навмисно відрізняється від інших, щоб сподобатися хлопцям: "Це точно пікмі, намагається виділитися на фоні інших".
Сленгова лексика на позначення гумору або абсурду в англійській мові включає слова cringe, lol, dead, meme, sus. Cringe означає щось незграбне або неадекватне: "His speech was so cringe". Lol — це реакція на щось смішне: "Lol, that was unexpected". Dead у молодіжному сленгу передає стан сильного сміху або здивування: "That story had me dead". Sus — скорочення від suspicious, вживається для позначення підозрілої поведінки: "He’s acting sus". Meme — це одиниця цифрової культури, часто з гумористичним змістом: "That meme is going viral".
В українському сленгу подібні значення мають слова зашквар, рофл, мемчик, жиза, ор, лють. Наприклад: "То був повний зашквар, соромно згадувати". Рофлити означає сміятися або насміхатися: "Ми рофлили з того відео всю ніч". Мемчик — це зменшено-пестливе слово для позначення жартівливого зображення або фрази: "Цей мемчик розірвав мій день". Жиза — ситуація, з якою можна легко себе ототожнити: "Коли прокинувся без будильника і злякався — чиста жиза". Ор — неконтрольований сміх або реакція на щось неочікуване: "Ор з тієї відповіді на уроці". Такі лексеми утворюють активний прошарок гумористичного та експресивного мовлення.
Таким чином, лексеми молодіжного сленгу англійської та української мов демонструють подібні семантичні поля: емоції, оцінки, дії, типажі, реакції. Вони мають як стабільні значення, так і варіативність залежно від контексту. Значна частина українських одиниць є адаптаціями англійських слів, однак зберігає власну стилістику та граматичну структуру. Взаємовпливи мов сприяють збагаченню молодіжного лексикону та формуванню транскультурних мовних моделей. Аналіз виявив, що сленг є важливим засобом комунікації, що вимагає уважного вивчення та фіксації. Подальші дослідження можуть зосередитися на візуальному сленгу, еволюції окремих одиниць і регіональних відмінностях.
2.2 Порівняльний аналіз молодіжного сленгу англійської та української мов: семантика, частота, функції
Порівняння молодіжного сленгу англійської та української мов дозволяє виявити як спільні семантичні тенденції, так і культурно зумовлені відмінності. В обох мовах домінують тематичні групи, пов’язані з емоціями, стосунками, соціальними ролями, оцінками та діями. Наприклад, англійські lit, fire, slay передають позитивну оцінку, аналогічно до українських кайф, топ, бомба. Для негативної оцінки в англійській використовують cringe, sus, trash, в українській — зашквар, треш, фу. Усе частіше в обох мовах з’являються універсальні одиниці типу краш, хейт, які однаково вживаються молоддю в кроскультурному середовищі. Це свідчить про уніфікацію молодіжного мовлення під впливом цифрового контенту.
За частотністю вживання перевага англійського сленгу полягає в глобальному поширенні через соціальні мережі та поп-культуру. Такі слова, як lol, ghost, simp, flex, vibe, регулярно з’являються в онлайн-коментарях, відео, мемах. Наприклад, у TikTok відео з хештегом #slay переглядають мільйони користувачів щодня. Український сленг фіксується переважно у молодіжних пабліках, телеграм-каналах, коментарях до блогів. Часто це поєднання україномовної бази з англіцизмами: захейтити, заслайдити в дірект, пофлексити. В українському сегменті Instagram або TikTok частота слів типу краш, рофл, жиза, душнити також висока, однак менш стабільна через швидкоплинність трендів.
Функціонально в обох мовах сленг виконує ідентифікаційну, оцінну, експресивну та інтегративну функції. Ідентифікаційна функція виявляється у використанні слів, зрозумілих лише певній групі — наприклад, sus або snitch у англомовному середовищі гри Among Us, зашквар або чел у середовищі українських студентів. Експресивна функція проявляється в емоційно насичених словах: dead, lol, ор, лють. Оцінна — у словах, що передають ставлення до подій: trash, fire, жесть, кайф. Інтегративна функція — це спільне використання сленгу для створення почуття належності: "That’s such a vibe" або "Тупо зашло". У межах кожної мови сленг виконує ще й соціальну функцію дистанціювання від офіційної норми.
Важливим фактором відмінності є структура утворення сленгових одиниць. В англійській мові це переважно короткі, односкладові або спрощені слова (наприклад, cap, simp, stan), а також акроніми (lol, brb, idk). Український сленг має більшу морфологічну варіативність — утворення дієслів за допомогою суфіксів: душнити, хейтити, флексити, зашеймити. Часто спостерігається поєднання сленгу з розмовними елементами: та ну нафіг, реально угар, жиза просто. Це дозволяє адаптувати іноземні запозичення до української граматики. Натомість англійська демонструє стійкість до зміни форми, зберігаючи лексичну економію.
У частотному аспекті перевага англійського сленгу в тому, що його слова фіксуються у глобальних словниках (на кшталт Urban Dictionary), де ведеться постійний моніторинг нових слів. Наприклад, такі терміни як yeet, rizz, mid, bussin швидко з’являються, кодифікуються і стають частиною спільного лексикону. В українській мові таке фіксування є менш формалізованим, однак існують спроби створення словників молодіжного сленгу (наприклад, проєкти «Словник молодіжного жаргону» або «Словопедія»). Частина одиниць, зокрема краш, зашквар, треш, вже функціонують як загальновідомі. Проте більшість вживається ситуативно і залежить від локального контексту.
Семантична структура
17.05.2025 14:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора