Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Функціонування англійських та українських фразеологізмів в публіцистичних текстах
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Не вказано
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2025
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Філологія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Функціонування англійських та українських фразеологізмів в публіцистичних текстах
ЗМІСТ
ВСТУП
3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФРАЗЕОЛОГІЇ
5
1.1 Фразеологізм як мовне явище: дефініція, структура та класифікація
5
1.2 Особливості функціонування фразеологізмів в англійській і українській мовах
8
РОЗДІЛ 2. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТАХ: СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНИЙ ТА КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ
13
2.1 Фразеологізми як засіб експресії та образності публіцистичного тексту
13
2.2 Особливості вживання англійських та українських фразеологізмів у ЗМІ різних типів (друкованих, телевізійних, онлайн-виданнях)
18
2.3 Семантичні відповідники та розбіжності між англійськими й українськими фразеологізмами
21
ВИСНОВКИ
24
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
26
ДОДАТКИ
30
ВСТУП
У сучасному комунікативному просторі фразеологізми відіграють ключову роль у створенні яскравого, образного й емоційно насиченого мовлення, зокрема в публіцистичному стилі. Вони активно функціонують як у друкованій, так і в електронній журналістиці, забезпечуючи вплив на свідомість адресата завдяки стійкості форми та багатошаровості змісту. Особливу вагу набуває аналіз фразеологічного матеріалу в англійських та українських медіатекстах, оскільки фразеологія виступає не лише засобом передачі інформації, а й важливим інструментом формування оцінного, експресивного й культурного підтексту.
Актуальність теми зумовлена необхідністю глибшого осмислення функціональних особливостей фразеологізмів у зіставленні англійської та української публіцистики. У межах глобалізації та міжкультурного обміну важливо вивчати, як стійкі мовні конструкції вбудовуються в текстову структуру журналістики, відображаючи національні ментальні особливості, стильові пріоритети та дискурсивні практики.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. До науковців, які досліджували функціонування фразеологізмів, належать Н.М. Волкова, С.І. Дорошенко, І.В. Артеменко, О.М. Кунін, В.В. Виноградов, А.В. Коровушкіна, І.Р. Вихованець. У їхніх працях розглянуто структурні, семантичні та стилістичні особливості фразеологізмів, а також аспекти їх перекладу й адаптації в міжмовному контексті. Однак у межах публіцистичного дискурсу англо-український компаративний підхід потребує подальшої розробки.
Метою дослідження є виявлення семантико-стилістичних особливостей функціонування англійських та українських фразеологізмів у публіцистичних текстах засобів масової інформації.
З огляду на мету постають наступні завдання:
- розглянути структурно-семантичні характеристики фразеологізмів в англійській та українській мовах, а також їхню роль у вираженні експресивності та образності публіцистичного стилю;
- провести порівняльний аналіз особливостей уживання фразеологічних одиниць у медіатекстах різних типів і визначити ступінь семантичної відповідності між англійськими та українськими еквівалентами.
Об’єктом дослідження є фразеологічні одиниці англійської та української мов у публіцистичних текстах.
Предметом дослідження є особливості вживання фразеологізмів як засобів експресії, стилізації та образності в англо- та україномовному публіцистичному дискурсі.
Методи дослідження включають, зокрема описовий метод (для класифікації фразеологізмів), порівняльний метод (для виявлення відповідників у двох мовах), контекстуально-інтерпретаційний аналіз (для встановлення функціонального навантаження одиниць у текстах), метод кількісного аналізу (для виявлення частотності використання).
Практична значимість. Матеріали дослідження можуть бути використані у викладанні фразеології, стилістики та перекладознавства, а також при укладанні двомовних фразеологічних словників або підготовці журналістських текстів, орієнтованих на міжкультурну аудиторію. Результати мають значення для підвищення перекладацької адекватності та для розвитку фразеологічної компетентності в навчальному процесі.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів із підрозділами, загальних висновків, списку використаних джерел у кількості 30 найменувань та додатків на 3-х сторінках.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФРАЗЕОЛОГІЇ
1.1 Фразеологізм як мовне явище: дефініція, структура та класифікація
Фразеологізми є невід’ємною частиною лексичної системи мови, оскільки виконують не лише номінативну, а й експресивно-стилістичну функцію. Їхня усталеність, семантична цілісність і відтворюваність у мовленні відрізняють ці одиниці від звичайних словосполучень. Дослідники акцентують увагу на тому, що фразеологізм — це стійке словосполучення з цілісним значенням, яке не виводиться із значень окремих компонентів [1]. У науковій традиції сформувалося кілька підходів до визначення фразеологізму: семантичний, структурний, функціональний. Кожен із них висвітлює різні аспекти цього мовного явища, що свідчить про його складність та багатогранність. Узагальнюючи, фразеологізм можна охарактеризувати як мовну одиницю зі стабільною структурою, яка відображає ментальні та культурні особливості носіїв мови [7].
У структурному плані фразеологізми поділяються на повнозначні одиниці, деякі з яких мають ознаки речення, та неповнозначні, які функціонують як частини складного висловлення. До основних моделей структури належать іменникові, дієслівні, прикметникові, прислівникові та вставні конструкції [13]. Компоненти фразеологізмів можуть мати фіксований або варіативний характер, залежно від ступеня стійкості. У більшості випадків порушення структури призводить до втрати змісту або стилістичного забарвлення. Наприклад, зміна порядку слів або заміна одного з компонентів нерідко нівелює фразеологічний ефект. Такі особливості структури дозволяють диференціювати фразеологічні одиниці від звичайних синтаксичних конструкцій [28].
З погляду класифікації, у фразеології найчастіше використовуються класифікації за ступенем семантичної злитості, за функціональною роллю в реченні та за тематикою. Зокрема, розрізняють фразеологічні єдності, зрощення, сполуки та вирази [7]. Кожен із типів має власну граматичну і семантичну специфіку, яка обумовлює особливості вживання в мовленні. Тематичні класифікації дозволяють групувати фразеологізми за сферами життєдіяльності — праця, побут, політика, емоції тощо. Завдяки цим підходам можна систематизувати фразеологічний фонд мови з урахуванням як мовних, так і позамовних чинників. У дидактиці української мови класифікація фразеологізмів відіграє важливу роль у побудові навчальних програм для іноземних студентів [2].
Фразеологізми функціонують у різних стилях мовлення, однак особливого поширення набули в художньому, публіцистичному та розмовному стилях. У мас-медійних текстах фразеологізми виконують маніпулятивну, експресивну та естетичну функції [6]. Журналісти часто використовують змінені або переосмислені фразеологізми для створення креативних заголовків та підсилення емоційного впливу. Така стилістична трансформація фразеологічних одиниць є прикладом мовної гри, яка сприяє актуалізації тексту в свідомості читача [19]. Наприклад, фразеологізм «ловити гав» може змінюватися на «ловити хайп», зберігаючи часткову семантику, але набуваючи сучасного забарвлення. Адаптація традиційних виразів до сучасного контексту сприяє розвитку динамічного фразеологічного словника.
Використання фразеологізмів у міжмовному аспекті викликає низку проблем, пов’язаних із перекладом, семантичними невідповідностями та відсутністю еквівалентів. Перекладач повинен враховувати не лише лексичний зміст, але й культурний підтекст та емоційне забарвлення фразеологізму [27]. У деяких випадках доречним є використання функціонального аналога, а не буквального перекладу. Неправильний вибір перекладацької стратегії може призвести до втрати стилістичної функції або зміни смислу тексту [16]. Особливо складним є переклад ідіом із національно-культурною маркованістю, які вимагають глибокого знання мовних і культурних кодів обох мов. Системний підхід до аналізу фразеологізмів у перекладі дозволяє розробити ефективні стратегії їх передачі.
Фразеологізми є важливим засобом відображення національної ментальності та культурних традицій. У структурі багатьох зворотів закладені образи, що відображають повсякденне життя, історичний досвід, релігійні уявлення [4]. Наприклад, образи тіла, тварин або явищ природи є частими компонентами фразеологізмів і несуть культурно значуще навантаження. Таким чином, фразеологізм виступає як дзеркало колективної свідомості народу. Дослідження фразеологічного матеріалу дозволяє реконструювати мовну картину світу певної спільноти. Лінгвокультурологічний підхід є ключовим у сучасному фразеологічному аналізі [21].
У навчальному процесі фразеологізми становлять певні труднощі як для учнів, так і для викладачів. Засвоєння їхнього значення, форми та функцій вимагає контекстуального аналізу, а не механічного заучування [3]. Іноземні студенти часто сприймають фразеологізми як "темні місця" мови, що вимагає додаткового методичного забезпечення. Сучасна методика навчання української мови як іноземної передбачає поступове ознайомлення з фразеологією в комунікативних ситуаціях. Ефективними є завдання на переформулювання, контекстну заміну або порівняння з рідною мовою студентів. Методичні рекомендації враховують рівень володіння мовою та етап навчання [8].
Фразеологія як розділ мовознавства активно розвивається, охоплюючи нові сфери дослідження — від комп’ютерної лінгвістики до когнітивного аналізу. Увага приділяється трансформаціям фразеологізмів у цифровому дискурсі та соціальних мережах. Зміни у способі комунікації впливають на структуру, функції та частоту вживання фразеологічних одиниць. У соціальних медіа відзначається активне переосмислення традиційних зворотів або створення нових, іронічних форм [6]. Цей процес засвідчує динамізм фразеології як мовної підсистеми. Фразеологічна творчість відображає потребу суспільства в експресивному, емоційно забарвленому мовленні.
У підсумку, фразеологізм постає як складне, багаторівневе явище, яке поєднує мовні, культурні та когнітивні характеристики. Його вивчення потребує інтеграції різних підходів — структурного, функціонального, семантичного та лінгвокультурологічного. Важливо не лише визначити та класифікувати фразеологізми, а й зрозуміти їхню роль у мовній картині світу. Подальші дослідження мають бути спрямовані на поглиблений аналіз новітніх тенденцій, пов’язаних із трансформацією фразеологічного матеріалу.
1.2 Особливості функціонування фразеологізмів в англійській і українській мовах
Фразеологізми в обох мовах — англійській та українській — є яскравими носіями національної культури, менталітету та мовної картини світу. Їх використання забезпечує виразність, експресивність і образність мовлення, а також виконує важливі стилістичні та прагматичні функції. Лінгвісти підкреслюють, що фразеологічні одиниці в англійській та українській мовах формуються за подібними механізмами, однак істотно різняться за тематикою, структурою й семантикою [11]. Наприклад, в англійській фразеології переважають конструкції з абстрактними образами, а в українській — з побутовими чи етнокультурними мотивами. Часто ідіоми містять відображення історичного досвіду, національного гумору чи соціальних установок. Спільною рисою є відсутність прямого смислу в межах компонентів, що робить переклад фразеологізмів особливо складним.
У структурному плані англійські фразеологізми переважно є ідіоматичними зворотами з нерозкладною граматичною конструкцією. Типовими є конструкції з дієсловами get, take, make, які у складі фразеологізмів змінюють своє основне значення. В українській мові домінують словосполучення з повною лексико-граматичною структурою, що дозволяє змінювати компоненти без втрати загального сенсу. Водночас у складних фразеологізмах обох мов зберігається певний ступінь трансформаційної гнучкості, яка залежить від контексту. Структурно-семантичні відмінності часто зумовлені різним ступенем фіксації компонентів [25]. Наприклад, українське «пекти раків» і англійське «to turn red» мають однакове значення, але побудовані на різних образних основах.
Особливості семантики фразеологізмів у двох мовах демонструють відмінності у світоглядному сприйнятті явищ дійсності. В англійській мові переважають універсальні метафоричні образи, пов’язані з тілесністю, часом, погодою або грою. У фразеології української мови більше виражена етнокультурна специфіка: використання назв страв, сільськогосподарських понять, релігійних і фольклорних елементів. Вивчення таких семантичних особливостей дозволяє простежити вплив національного досвіду на формування мовних одиниць. Часто подібні за змістом вислови в англійській та українській мовах мають кардинально різні образні основи. Такі відмінності засвідчують національну специфіку фразеологічного фонду [4].
Фразеологізми в англійській мові мають вищий ступінь фіксованості, ніж в українській, що ускладнює їх адаптацію до змін у мовленні. Багато фразеологізмів англійської мови закріплено у фразеологічних словниках та мають стандартизоване тлумачення. Водночас українська фразеологія демонструє більшу гнучкість і допускає варіативність у контексті. Це пояснюється глибшим зв’язком українських зворотів із народною традицією, де елементи можуть зазнавати змін без руйнування загального змісту [1]. Трансформації в англійських ідіомах відбуваються повільніше і часто в межах розмовного мовлення. У сучасному дискурсі фіксується тенденція до створення нових фразеологізмів шляхом метафоризації повсякденних явищ [10].
У засобах масової інформації фразеологізми набувають нових функцій — маніпулятивної, розважальної, експресивної. Англомовні ЗМІ активно використовують ідіоми у заголовках, щоб привернути увагу читача та створити емоційний резонанс [10]. Українські масмедіа також практикують подібну тактику, однак частіше трансформують фразеологізми, змінюючи структуру чи образний компонент [6]. Така стилістична гра дозволяє адаптувати традиційні мовні одиниці до сучасного контексту. Залежно від культурного фону аудиторії, фразеологізми сприймаються або як знайомі й зрозумілі, або як штучні та незрозумілі. Саме тому автори медійного контенту ретельно добирають фразеологічні засоби з урахуванням читацької компетентності [5].
В освітньому процесі функціонування фразеологізмів набуває особливої ваги, зважаючи на потребу в оволодінні ними як носіями культури. Студенти-іноземці стикаються з труднощами в розумінні переносного значення та відсутності прямого еквівалента у рідній мові [3]. Методика викладання української й англійської фразеології вимагає контекстуального підходу, який включає пояснення походження, значення та вживання зворотів. На практиці ефективним є залучення порівняльного аналізу фразеологізмів із рідної мови студентів. Вивчення фразеологічних одиниць сприяє розвитку інтеркультурної компетенції та глибшому розумінню мовного мислення [8]. Педагогічні стратегії мають включати завдання на інтерпретацію, трансформацію та функціональну заміну фразеологізмів.
Переклад фразеологізмів становить окрему проблему, яка потребує від перекладача не лише мовної, а й культурної компетентності. Деякі англійські та українські фразеологізми не мають прямого відповідника, що вимагає пошуку аналогів або використання описового перекладу [16]. Наприклад, англійський вислів «kick the bucket» у перекладі вимагає використання не буквального «пнути відро», а стилістично відповідного «відійти в інший світ». У контексті художнього тексту неправильний переклад ідіоми може спотворити стиль автора або змінити тональність фрагмента. Адекватний переклад фразеологізмів базується на глибокому розумінні культури мови-джерела та мови-реципієнта [22]. Використання контекстуальних синонімів та функціональних відповідників дозволяє передати стилістичну й емоційну специфіку оригіналу.
Фразеологізми в англійській та українській мовах виконують подібні функції, однак їх реалізація відбувається в різному соціокультурному контексті. Експресивна, номінативна, комунікативна та стилістична функції є універсальними, але реалізуються через різні образи та мовні засоби. Наприклад, для вираження здивування англієць може сказати «you don't say», а українець — «очі на лоба полізли». Така варіативність свідчить про глибоку культурну зумовленість фразеологізмів. Порівняльний аналіз дозволяє виокремити спільні риси й відмінності в способах вираження емоцій, дій чи оцінки ситуацій [17]. Розуміння цих функціональних особливостей є ключем до ефективної міжкультурної комунікації.
Функціонування фразеологізмів в англійській і українській мовах підтверджує їхню роль як потужного засобу мовної виразності. Незважаючи на структурні, семантичні та культурні відмінності, фразеологічні одиниці обох мов виконують подібні комунікативні завдання. Їх використання свідчить про високий рівень володіння мовою, здатність адаптуватися до стилістичних потреб і створювати глибокі смислові відтінки. Подальші дослідження мають зосередитися на аналізі новітніх фразеологізмів, що виникають у цифровому середовищі, соціальних мережах та глобальному англомовному просторі. Вивчення функціональних моделей фразеологізмів відкриває нові перспективи для порівняльного мовознавства. Міжмовний аналіз і діалог культур через фразеологію сприяють формуванню глобальної мовної свідомості.
РОЗДІЛ 2. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТАХ: СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНИЙ ТА КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ
2.1 Фразеологізми як засіб експресії та образності публіцистичного тексту
У публіцистичних текстах української мови фразеологізми активно використовуються для підкреслення авторської позиції.
Фразеологізми в заголовках медіа виконують важливу функцію – швидко залучають увагу аудиторії, передаючи складні смисли через образні й емоційно забарвлені вирази. Наприклад, звороти на кшталт «усе йде шкереберть» чи «пройшов крізь вогонь і воду» створюють ефект драматизму, який одразу викликає співпереживання у читача. Вони апелюють до колективного досвіду й усталених уявлень, завдяки чому глибоке значення повідомлення зчитується інтуїтивно, без потреби в деталізації. Медіатексти з такими виразами виглядають більш динамічними, емоційно насиченими, а також зрозумілими широкій аудиторії.
Особливо часто фразеологізми трапляються в політичній публіцистиці, де мають на меті посилити оцінний характер висловлювань. Наприклад, фраза «гра з вогнем», уживана щодо дій політичної влади, сигналізує про ризикованість або небезпечність ухвалених рішень. Такий зворот не потребує логічного пояснення, адже активізує архетипні уявлення про стихійну силу вогню. Через свою образність він дозволяє економити мовні ресурси, залишаючи простір для інтерпретації, але водночас підсилює емоційне тло повідомлення. У такий спосіб фразеологізми формують смислову насиченість і забезпечують ефективну комунікацію [19].
У сучасній англомовній публіцистиці фразеологізми також відіграють роль інструменту посилення авторської оцінки. Приклади на кшталт «the tip of the iceberg» чи «a double-edged sword» зустрічаються в аналітичних колонках та редакційних статтях. Такі звороти створюють метафоричний ефект, що підкреслює багатозначність або суперечливість описуваних явищ. Завдяки своїй образності вони допомагають автору передати складні смисли стисло, без розгорнутих пояснень, але з потужним емоційним акцентом. Публіцистичні тексти з фразеологізмами стають виразнішими, водночас зберігаючи інтелектуальну глибину та доступність для масового читача.
Особливе місце такі звороти займають у публікаціях, присвячених суспільним конфліктам чи політичним суперечкам. Часто трапляється вираз «to add fuel to the fire», який у цьому контексті позначає дії, що погіршують напружену ситуацію. Цей фразеологізм одразу викликає образ посилення загрози, що активує уяву читача. Ефект узагальнення і водночас емоційної конкретизації дозволяє зробити текст більш динамічним і впливовим. Подібні мовні засоби є зручними інструментами для авторів, які прагнуть швидко донести оціночне ставлення до подій або рішень. Вони забезпечують яскравість висловлення, зберігаючи при цьому інформаційну насиченість [10].
У порівнянні з англомовною публіцистикою, українська має більше фразеологізмів із фольклорним підтекстом. Наприклад, у коментарях до подій використовується вираз «за двома зайцями поженешся — жодного не впіймаєш», що натякає на стратегічні помилки та необачність у прийнятті рішень. Такий зворот має глибоке коріння в усній народній творчості й апелює до колективної уяви, побудованої на морально-практичному досвіді. Він часто вживається у політичних і соціальних контекстах, щоб окреслити неефективність одночасного переслідування кількох цілей. Завдяки образності й афористичній формі фразеологізм виконує не лише оцінну, а й виховну функцію. Його зміст сприймається інтуїтивно, що підсилює риторичний ефект.
У британських медіа подібну ідею передає ідіома «spread oneself too thin», яка вказує на надмірну кількість зобов’язань і неможливість ефективно їх виконати. Хоча обидва вислови виконують функцію попередження, вони спираються на різні культурні моделі. Український варіант походить із народної казкової символіки, у той час як англійський відображає персоналізований досвід сучасного індивіда. Відмінності в культурних джерелах формують різні емоційно-смислові відтінки та типи адресності. Таким чином, національна специфіка фразеологізмів зумовлює особливості їх функціонування у публіцистиці кожної мови [4].
Фразеологізми нерідко трансформуються для створення актуального значення, зберігаючи при цьому впізнавану структуру. У заголовках сучасних медіа трапляються оновлені конструкції на кшталт «ловити хайп замість гав», що відсилає до класичного фразеологізму, але замінює його елементи на актуальні лексеми. Такий прийом надає текстам дотепності та підкреслює їхню актуальність, одночасно викликаючи у читача відчуття знайомості. Завдяки цій трансформації автор отримує змогу поєднати традиційний мовний образ із новими соціокультурними реаліями. Подібна практика поширена в українській публіцистиці, особливо в молодіжних медіа та інтернет-виданнях, що орієнтуються на актуальні тренди.
Аналогічні процеси спостерігаються й в англомовному медіапросторі. Наприклад, класичний зворот «to jump on the bandwagon», що означає приєднання до популярного руху, часто видозмінюється у форматі «to jump on the crypto-wagon» або «to jump on the AI-wagon». Такі інтерпретації дозволяють журналістам адаптувати фразеологізми до поточних тем, зберігаючи їхню експресивність. Змінюючи лише один компонент, автор створює ефект новизни, не втрачаючи зв’язку з усталеним зворотом. У результаті модифікований фразеологізм стає ефективним інструментом комунікації з сучасною аудиторією, яка чутливо реагує на мовні інновації та гру зі значеннями [6].
Фразеологізми часто застосовуються для вираження критики в м’якій, образній формі, що особливо важливо для публіцистики. Наприклад, у статтях, які аналізують політичні рішення або суспільні реакції, трапляється вираз «робити з мухи слона», що вказує на схильність до перебільшення або надмірного драматизму. Такий зворот має іронічне забарвлення, яке знижує емоційне напруження, не нівелюючи при цьому суті критичного посилу. Подібна форма викладення дозволяє автору уникати прямої конфронтації, водночас зберігаючи власну позицію. Завдяки образності вислів легко сприймається читачем, адже ґрунтується на знайомих когнітивних моделях.
В англомовному дискурсі аналогічну функцію виконує ідіома «to make a mountain out of a molehill». Обидва вислови мають подібну структуру: зіставлення малого й великого об’єктів створює комічний ефект, що підсилює іронію. Такий прийом не лише демонструє оцінку автора, а й активує уяву читача, сприяючи глибшому емоційному залученню. Іронічні фразеологізми в публіцистиці зменшують вірогідність конфлікту, натомість спрямовують увагу на суть критики. Їх використання свідчить про прагнення до балансу між емоційністю висловлення і зваженістю тону, що є важливою рисою аналітичних медіатекстів [16].
Фразеологізми ефективно створюють тональність тексту. Наприклад, у публікації про економічну кризу може з’явитися вираз «земля йде з-під ніг», що передає нестабільність. В англійських виданнях цьому відповідає «the ground is shifting». Обидва звороти формують атмосферу тривожності без прямого висловлення паніки. Автор досягає драматичного ефекту через образ, а не через констатацію фактів. Такий підхід посилює враження від тексту і впливає на емоційний стан читача [9].
Фразеологізми у політичній публіцистиці виконують функцію ідентифікації «своїх» і «чужих». Наприклад, фраза «наступати на ті самі граблі» використовується для характеристики постійних помилок влади. У британських текстах це може бути «history repeats itself» або «fool me once, shame on you». Така подача апелює до досвіду читача і створює колективне відчуття відповідальності. У результаті фразеологізм працює не лише як мовний, а й як соціальний інструмент. Його використання сприяє формуванню суспільного дискурсу [21].
У текстах про соціальні явища фразеологізми створюють експресивну рамку навколо сухих фактів. Наприклад, фраза «жити від зарплати до зарплати» описує економічну скруту в кількох словах. У англомовному середовищі аналогом буде «to live paycheck to paycheck». Обидва звороти не потребують роз’яснення, бо апелюють до спільного досвіду. Така мова формує довіру до автора, який «говорить просто про складне». Образність і лаконізм працюють як засіб залучення широкої аудиторії [17].
У підсумкових блоках статей фразеологізми часто підсилюють аргументи або викликають ефект завершеності. Наприклад, українське «крапка над «і» поставлена» виконує функцію логічного завершення теми. У англійській мові подібну функцію має «that’s the bottom line». Обидва звороти сигналізують закінчення роздумів і перехід до висновків. У публіцистиці це підсилює сприйняття логіки тексту. Фразеологізм у цьому випадку виконує композиційно-завершальну функцію.
2.2 Особливості вживання англійських та українських фразеологізмів у ЗМІ різних типів (друкованих, телевізійних, онлайн-виданнях)
У друкованих ЗМІ фразеологізми використовуються для підсилення аналітичного чи публіцистичного стилю. Наприклад, у текстах про внутрішню політику часто з’являються вислови на кшталт «ловити рибу в каламутній воді» або «перетягувати ковдру на себе». У виданнях англомовного простору можна натрапити на вирази “muddy the waters” чи “to steal the spotlight”. Такі звороти допомагають створити виразну оцінку події, підкреслюючи політичну двозначність. У друкованій пресі вживаються переважно класичні фразеологізми без стилістичних експериментів. Це пов’язано з прагненням зберігати офіційно-аналітичний стиль повідомлення [10].
У телевізійних новинах фразеологізми служать інструментом риторичної емоційності та експресії. Коментатори політичних програм вживають звороти «кидати тінь», «грати не за правилами», щоб сформулювати оцінку без відвертої критики. Англомовні ведучі використовують подібні одиниці, наприклад: “to bend the rules”, “to cast a shadow”. Застосування фразеологізмів робить усне мовлення динамічним і більш емоційно забарвленим. Глядач швидше сприймає інформацію через знайомі образи. У телевізійному дискурсі ідіоми часто використовуються на рівні інтонаційного акценту [9].
У текстах онлайн-видань фразеологізми частіше піддаються трансформації, зокрема у заголовках та лід-абзацах. Наприклад, в українських новинних порталах з’являються такі варіації: «реформи з душком», «вляпалися у курс валют». У англомовних заголовках трапляється “to crash the crypto-party” замість класичного “crash the party”. Подібна адаптація надає висловам іронічного або саркастичного забарвлення. Онлайн-медіа орієнтовані на молодіжну аудиторію, тому дозволяють експерименти з лексикою. Використання фразеологізмів допомагає створити ефект близькості та актуальності [6].
У телевізійних політичних ток-шоу фразеологізми виступають як засіб маніпулятивного впливу. Політики вживають вислови «всі карти на стіл», «мати скелети в шафі» задля створення прозорої чи таємничої атмосфери. У подібному форматі англійською мовою звучать “to put the cards on the table”, “to have skeletons in the closet”. Вислови часто вживаються у кульмінаційні моменти дебатів, підсилюючи драматизм. Ідіоми у ток-шоу виконують функцію риторичних маркерів, які активують увагу глядача. Вони сприяють легкому сприйняттю складних соціальних чи політичних тем [20].
У друкованих колонках фразеологізми часто маркують авторську суб’єктивність та іронію. Наприклад, журналісти вдаються до таких зворотів, як «пустити пил в очі», «знімати рожеві окуляри». В англійській мові аналогами є “pull the wool over someone’s eyes” і “take off the rose-colored glasses”. Вибір подібних фразеологізмів надає тексту оцінності та легкого іронічного підтексту. Стилістика колонки дозволяє автору комбінувати публіцистичність із розмовністю. Фразеологізм виконує функцію комунікативного сигналу для залучення читацької уваги [5].
У статтях соціального спрямування онлайн-видань активно використовуються фразеологізми для створення ефекту співпереживання. Наприклад, у матеріалах про побут українців трапляється зворот «жити від зарплати до зарплати». Англійським відповідником є “to live paycheck to paycheck”, що часто вживається в економічних оглядах. Образність таких одиниць допомагає вивести проблеми з абстрактної площини на особистий рівень. У цьому випадку фразеологізми виконують роль посередників між аналітикою та емоцією. Вони сприяють гуманізації інформаційного контенту [17].
Онлайн-журналістика також використовує фразеологізми в сатиричних матеріалах і гумористичних рубриках. Наприклад, зустрічаються перероблені вирази на кшталт «політичний борщ із жабою» — варіація традиційного «каша із сокири». У матеріалах сатиричних англомовних платформ з’являється фраза “to have a meltdown bigger than Brexit”. Такі вислови створюють образну перебільшену картину події, викликаючи усмішку або іронічне сприйняття. Гумористичні матеріали активно експлуатують потенціал фразеологізмів до трансформацій. Ця особливість відображає загальну тенденцію до мовної гри в цифровому медіасередовищі [6].
У медіа-рецензіях та культурних оглядах фразеологізми часто використовуються як засіб емоційного підсумку. У текстах про фільми чи книги можна зустріти звороти на зразок «залишився осад», «зачепило за живе». В англійській мові вживаються “hit close to home”, “left a bitter aftertaste”. Такі вирази не лише резюмують враження, а й створюють образну точку завершення. У контексті культурного дискурсу фразеологізми працюють як стильові маркери. Вони підкреслюють оцінку, не порушуючи жанрових рамок [14].
Отже, медіа всіх типів демонструють високу адаптивність фразеологічних одиниць до потреб аудиторії. У друкованих джерелах домінують класичні формулювання, які зберігають структурну сталість. Телебачення використовує фразеологізми як інтонаційні акценти і засоби впливу.
Онлайн-видання демонструють максимальну гнучкість та відкритість до трансформацій. Усі форми ЗМІ поєднують фразеологізми з конкретними стилістичними завданнями: інформувати, переконати або розважити. Такий універсальний потенціал зворотів підтверджується у дослідженнях сучасного медіадискурсу.
2.3 Семантичні відповідники та розбіжності між англійськими й українськими фразеологізмами
Фразеологізми в англійській та українській мовах часто мають подібну комунікативну функцію, проте можуть істотно відрізнятися за семантичною структурою. Наприклад, англійське “to kill two birds with one stone” має прямий український відповідник «вбити двох зайців одним пострілом». Обидва вислови означають досягнення двох цілей одночасно, хоча образність відрізняється. У першому випадку йдеться про птахів, у другому — про зайців, що пов'язано з національними асоціаціями. Такі приклади засвідчують наявність міжмовної еквівалентності зі збереженням функціонального значення. Подібну подібність класифікують як повну фразеологічну відповідність [16].
Часто трапляються випадки часткової відповідності, коли в одному з фразеологізмів змінено ключовий компонент. Англійське “when pigs fly” не має прямого дослівного відповідника, але відповідає українському «як рак на горі свисне». У обох зворотах виражено ідею чогось неймовірного або такого, що ніколи не станеться. Зображення фантастичних подій передає скептичне ставлення до реальності. Незважаючи на різні образи — літаючих свиней і свистячих раків — семантичне навантаження майже ідентичне. Такий тип збігу потребує контекстуального перекладу та пояснення [22].
Деякі фразеологізми англійської мови не мають жодного відповідника в українській, що ускладнює процес перекладу. Наприклад, “spill the tea” у сучасному вжитку означає поширення пліток або сенсаційної інформації. Українська мова не має ідіоми з подібним семантичним ядром у молодіжному просторі, тож у перекладі часто використовують описові конструкції на кшталт «розповісти все, як є» або «злити інфу». Подібні випадки свідчать про появу нових фразеологічних одиниць у межах одного культурного поля без повної відповідності в іншому. Іноді для збереження стилістики перекладачі використовують калькування або адаптивне відтворення [11]. Семантична унікальність окремих одиниць є ознакою мовної ідентичності [16].
В українській мові є фразеологізми, що базуються на побутових або народних образах, які в англійській не мають відповідників. Наприклад, «як з гуски вода» вказує на байдужість до критики або відсутність реакції. В англійській мові немає сталого виразу з подібним тлумаченням у тій самій формі. Найближчим функціональним відповідником може бути “let it roll off your back”, однак він менш експресивний. Такі приклади засвідчують різницю в національно-культурному ґрунті, на якому формуються фразеологізми. Особливо це помітно у прислів’ях і приказках, що мають глибоку культурну мотивацію [4].
Існує низка фразеологізмів, які мають формальну схожість, але відрізняються за значенням — явище так званої фальшивої еквівалентності. Наприклад, “to have a big mouth” в англійській означає схильність розповідати секрети, а українське «мати довгий язик» має подібне значення, але не завжди вказує саме на зраду довіри. В окремих випадках значення українського вислову ширше і включає загальну балакучість або нетактовність. Під час перекладу важливо враховувати семантичні межі, аби уникнути викривлень. Такі розбіжності у значенні при зовнішній подібності є поширеним явищем у міжмовній фразеології. Їх вивчення допомагає уникати калькування та зберігати точність перекладу [15].
Фразеологічні одиниці часто зазнають трансформацій у межах однієї мови, що створює додаткові труднощі для знаходження відповідників. В англійських ЗМІ зустрічається перефразований варіант “to open a can of political worms”, який є стилістично зміненою формою від “a can of worms”. В українській мові подібну ідею передає фразеологізм «відкрити скриньку Пандори», проте його трансформації використовуються рідше. Розбіжності у стилістичній гнучкості пов’язані з медійною динамікою мов. Англійські журналісти частіше експериментують із формою сталих зворотів, надаючи їм актуальності. Український медіапростір більш консервативний у вживанні фразеологізмів [6].
У деяких випадках розбіжності стосуються ступеня експресивності фразеологізмів. Наприклад, “break a leg” у англійській мові є фразеологічним побажанням успіху, тоді як дослівний переклад в українській сприймається негативно. Українською аналогом може бути «ні пуху, ні пера», хоча семантично вислів пов’язаний з іншим забобонним контекстом. Така асиметрія викликає труднощі у сприйнятті фразеологізму без знання культурного коду. Фразеологізми часто не перекладаються буквально, а потребують функціонального відповідника. Складність полягає в тому, що експресивне навантаження в одній мові може не мати аналогу в іншій [18].
У межах молодіжного сленгу англійської мови часто формуються нові ідіоми, яким важко знайти відповідники в українській. Наприклад, “throwing shade” означає завуальовану образу або саркастичну критику. Український варіант може звучати як «кинути шпильку» або «проїхатися словом», однак вони мають дещо інший емоційний тон. Така розбіжність спричинена різницею в комунікативній традиції та нормі іронії. Молодіжна мова продукує фразеологізми швидше, ніж літературна мова встигає їх зафіксувати. Тому часто перекладачі вимушені вдаватися до контекстуального тлумачення [3].
Наявність семантичних відповідників і водночас відмінностей між англійською та українською фразеологією є ознакою гнучкості мовної системи. Фразеологізми виконують ідентичні функції в обох мовах, проте реалізуються через різні культурні образи. Аналіз таких одиниць дозволяє глибше зрозуміти мовну картину світу кожного народу.
ВИСНОВКИ
В ході проведеного дослідження були сформовані наступні висновки.
1. Фразеологізми в англійській та українській мовах характеризуються сталою структурою, образністю та здатністю до метафоричного узагальнення. Незважаючи на різні джерела походження — фольклорні традиції в українській та ідіоматичне оновлення в англійській — обидві мови активно використовують фразеологізми у публіцистичному стилі для вираження експресії.
Звороти на зразок «ловити гав» чи «гра з вогнем» в українських текстах функціонують як емоційні маркери, що задають ритм оцінюванню подій. У англомовній публіцистиці їм відповідають ідіоми на кшталт «playing with fire» чи «crying over spilt milk», які також виступають інструментами вираження критики, іронії або напруження. Таким чином, структурна сталість фразеологізмів і їхній образний зміст сприяють економії мовних засобів і водночас посиленню впливу на читацьке сприйняття.
2. У межах порівняльного аналізу виявлено, що фразеологізми використовуються як в аналітичних, так і в емоційно забарвлених текстах новин, колонках, коментарях та заголовках. Українська публіцистика схильна до використання фольклорних конструкцій, наприклад, «не той вовк страшний, як його малюють», тоді як англомовна віддає перевагу універсальним або культурно маркованим зворотам, таким як «don’t judge a book by its cover».
Хоча багато фразеологізмів мають умовні відповідники в обох мовах, ступінь їхньої семантичної відповідності варіюється. Наприклад, «робити з мухи слона» відповідає «to make a mountain out of a molehill», однак культурні асоціації, що викликаються цими фразами, частково відрізняються. Така варіативність потребує чутливості до контексту при перекладі та локалізації медіатекстів. Висновком є те, що хоча фразеологізми виконують подібні функції у публіцистиці обох мов, їх образне наповнення та культурна забарвленість зумовлюють відмінності у способах вираження експресивності.
Узагальнюючи проведений аналіз, можна стверджувати, що фразеологізми відіграють ключову роль у формуванні експресивного потенціалу публіцистичного стилю, а їх структурно-семантична та культурна специфіка визначає особливості функціонування й перекладу в англійських та українських медіатекстах.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Авксентьєв Л. Г. Фразеологічна одиниця як предмет фразеології та її основні ознаки. Мовознавство. 2019. №5. С. 13–17.
Азарова Л. Є, Горчинська Л. В., Пустовіт Т. М. Особливості вивчення фразеологізмів у викладанні української мови як іноземної. Вчені записки ТНУ ім. В. І. Вернадського. Серія «Філологія. Соціальні комунікації». Херсон, 2019. Т. 30., №4. С. 1-5.
Азарова Л. Є., Горчинська Л. В. Фразеологізми як аспект вивчення лексики іноземними студентами. Закарпатські філологічні студії: науковий журнал; ред. І. М. Зимомря. Ужгород: Видавничій дім «Гельветика», 2019. Т. 1, Вип. 11. С. 61-67.
Венжинович Н. Простір і час в українській фразеології: лінгвокультурологічний аспект. Prostor in čas v frazeologiji: Kolektivna monografija. Ljubljana: Znanstvena založba Filozofske fakultete, 2016. S. 423–428.
Видайчук Т.Л., Видайчук К. Маніпулятивні тактики в заголовках сучасних українських інтернет-видань. Studia Philologica. 2021. № (2). С. 21–29.
Видайчук Т.Л., Плеханова Т.М., Грищенко О.В. Модифікації фразеологізмів у сучасному українськомовному масмедійному дискурсі. Закарпатські філологічні студії. Ужгород, 2023. Вип.28. Т
17.05.2025 14:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора