Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
_______ Аналіз конкурентоспроможності підприємства _____
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
БЖД
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту України
29 березня 2012 року № 384
Форма № Н-6.01
НУ « Запорізька політехніка»
____________________________________________________________
(повна назва кафедри)
КУРСОВА РОБОТА
з _______Господарського аналiзу________________________________
(назва дисципліни)
на тему:_______ Аналіз конкурентоспроможності підприємства _____
____________________________________________________________
Студента курсу Бад-911 групи
напряму підготовки__________________
спеціальності __________076_______
___________В.М.Ткач_______________
(прізвище та ініціали)
Керівник ___________________________
__________________________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Національна шкала ________________
Кількість балів: _____ Оцінка: ECTS _____
Члени комісії ________ ______________ (підпис) (прізвище та ініціали)
_______ __________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________ __________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
м. Запоріжжя – 2024 рік
ЗМІСТ
ВСТУП…………...……………………………………………………………………...3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА РИНКУ…………………………..…………………………...5
1.1. Конкурентоспроможність підприємства: сутність та методи
діагностики……………………………………………………………………………...5
1.2. Фактори конкурентоспроможності підприємств…….…………..……...11
РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ПРИКЛАДІ КОМПАНІЇ «BILLERBECK»……………..…..15
2.1. Дослідження ринку легкої промисловості України та місце компанії
«Billerbeck» на ньому………………………...……………………………………….15
2.2. Діагностика діяльності компанії «Billerbeck»……………...…..……….21
РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ НА ПРИКЛАДІ КОМПАНІЇ «BILLERBECK»……………..…..28
3.1. Шляхи вдосконалення конкурентної позиції підприємств на українському ринку ……………...………………………………………..………….28
3.2. Рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності компанії
«Billerbeck»….… …………………………………………...…………………………34 ВИСНОВКИ………………………...…………………………………………..39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………..………………………...…...41
ДОДАТКИ……………………...………………………………………………..44
ВСТУП
На сьогоднішньому етапі розвитку національної економіки питанням, що потребує нагального вирішення, є розробка ефективних механізмів і заходів, які сприятимуть підвищенню рівня конкурентоспроможності вітчизняних підприємств та стануть запорукою загального зміцнення економічних позицій України.
На сьогоднішній день проблема підвищення конкурентоспроможності є дуже актуальною для підприємств України, що стосується практично всіх сфер життя суспільства. У розвинутих країнах дане питання перебуває у центрі уваги державних діячів та ділових кіл. Загострення конкурентної боротьби за місце на ринку змушує підприємства постійно шукати нові можливості й резерви для збуту своєї продукції, удосконалювати технологію з метою створення якісних товарів.
Характеризуючи ринок України, варто зауважити, що наявність конкурентних переваг у підприємств є передумовою його виживання. Високий рівень конкурентоспроможності підприємства свідчить про ефективність його функціонування, гнучкість у адаптовані до змін середовища функціонування, високу якість продукції та адекватну цінову політику, позитивність сприйняття споживачами бренду, торговельної марки компанії, високий рівень кваліфікації персоналу тощо.
Дослідженню конкурентоспроможності економічних систем та формуванню можливих шляхів підвищення конкурентоспроможності підприємств присвячені праці вітчизняних та зарубіжних науковців Г. Азоєва, І. Ансоффа, А. Воронкової, , Ю. Іванова, Ф. Котлера, А. Кроткова, Г. Кулікова, Ж. Ламбена, Й. Ліфіц, М.Портера, Д. Рікардо, А. Старостіної, Р.Фатхутдінова, Д.Юданова, А. П. Градова, О. М. Скібіцького, І. З. Должанського, Т.О. Загорної, Г.В. Осовської, О. А. Осовського, Б. М. Корецького, М.І. Хопчана, Дж. Макконнелла та інших.
Дослідження конкурентоспроможності підприємства в умовах економічної ситуації, яка склалась в Україні, дає змогу розглядати її як комплексну характеристику потенційних можливостей забезпечення конкурентних переваг в перспективі.
Метою дослідження є оцінка конкурентоспроможності українських підприємств на ринку легкої промисловості та розробка рекомендацій щодо підвищення конкурентної позиції в галузі.
Предметом дослідження є аналіз конкурентоспроможності підприємства «Billerbeck» та його перспективи на українському ринку.
Об’єктом дослідження є підвищення конкурентоспроможності галузі легкої промисловості та підприємств, що функціонують в даній галузі.
В процесі дослідження поставлено виконання ряду завдань:
характеристика сутності конкурентоспроможності підприємства;
оцінка основних методів діагностики конкурентоспроможності
підприємств;
моніторинг основних факторів, що впливають на
конкурентоспроможність підприємств;
огляд галузі легкої промисловості України;
оцінка функціонування текстильної промисловості та основних її проблем;
діагностика діяльності компанії «Billerbeck»;
розробка рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності
компанії «Billerbeck»;
окреслення шляхів вдосконалення конкурентних позицій компанії.
Дослідження спрямоване на аналіз та оцінку конкурентоспроможності галузі легкої промисловості і підприємства «Billerbeck», що допоможуть розробити рекомендації щодо покращення конкурентної позиції на ринку.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА РИНКУ
1.1. Конкурентоспроможність підприємства: сутність та методи діагностики
Визначення рівня конкурентоспроможності підприємства є початковим моментом планування діяльності та розробки стратегії конкурентоспроможності підприємства. Конкурентоспроможність підприємства – комплексна порівняльна характеристика підприємства, яка відбиває ступінь переваги сукупності оціночних показників діяльності підприємства, що визначають його успіх на певному ринку за певний проміжок часу щодо сукупності показників підприємств-конкурентів.
Найбільш узагальнено конкурентоспроможність підприємства можна визначити як потенційну або реалізовану здатність економічного суб'єкта до ефективного довготривалого функціонування у релевантному зовнішньому середовищі.
Конкурентоспроможність підприємства характеризує можливості і динаміку його пристосування до умов ринкової конкуренції. Перш за все – це філософія роботи в умовах ринку, орієнтована на:
розуміння потреб споживача і тенденції їх розвитку;
знання поведінки і можливостей конкурентів;
знання стану і тенденцій розвитку ринку;
знання навколишнього середовища і її тенденцій;
уміння створити такий товар і так довести його до споживача, щоб споживач вважав за краще придбати у вас ніж у конкурента.
Для досягнення довготривалого успіху робота по забезпеченню конкурентоспроможності підприємства має здійснюватися в усіх сферах та за всіма аспектами його діяльності. Звідси випливає, що ключовими аспектами забезпечення конкурентоспроможності підприємства є:
виробничий аспект – ключове значення якого мають номенклатура й асортимент товарів, якість продукції, характер технології, масштаби виробництва, забезпеченість основними видами ресурсів, якість ресурсів, гнучкість виробництва;
маркетинговий аспект – ключове значення якого мають дослідження й прогнозування ринку, система просування та збуту товару, ціноутворення, рекламна діяльність, обслуговування споживача;
фінансовий аспект – ключове значення якого мають ступінь ліквідності, активність, доходність, платоспроможність підприємства, залучення зовнішніх фінансових ресурсів, інвестування наявних коштів, загальний фінансовий стан підприємства;
інноваційний аспект – ключове значення якого мають здійснення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) власними силами, використання запозичених результатів НДДКР, ступінь оновлення продукції, технології, ступінь використання інформаційних технологій;
кадровий та організаційно-культурний аспекти – ключове значення мають кількісний та якісний склад персоналу, тип лідера, характер організаційних цінностей, комунікації та процедури.
З позиції менеджменту управління, конкурентоспроможність підприємства це функція менеджменту, яка реалізується шляхом виконання послідовних етапів:
забезпечення реалізації технології менеджменту, що охоплює планування конкурентоспроможності, організування роботи у цій сфері, мотивування задіяних працівників, контролювання досягнення відповідного рівня конкурентоспроможності та реалізацію регулювальних заходів;
створення методів менеджменту, тобто конкретних способів впливу на керовані об’єкти з метою забезпечення визначених цілей. Йдеться про конкретне проектне, планове, інструктивне, розпорядче, інформаційне оформлення комплексу заходів та дій, що пов’язані із формуванням і забезпеченням належного рівня конкурентоспроможності підприємства;
ухвалення комплексу управлінських рішень на засадах підготовлених методів менеджменту;
забезпечення безпосереднього впливу на керовані об’єкти з метою виконання рішень та досягнення визначених цілей.
Слідуючи вказаним етапам, менеджер зуміє ефективно організувати діяльність підприємства та вивести його на ринок як конкурентоздатне та закріпити свою позицію серед інших компаній.
Ключовими характеристиками конкурентоспроможності підприємства є такі:
Відносність. Конкурентоспроможність підприємства визначається відносно певних конкурентів, тому стосовно одних суперників підприємство може бути конкурентоспроможним, стосовно інших – ні.
Об’єктність. Передбачає, що конкурентоспроможність визначається для конкретного об’єкта – підприємства, параметри якого ґрунтовно досліджуються та порівнюються із конкурентами.
Динамічність. Параметри конкурентоспроможності підприємства періодично змінюються під впливом середовища функціонування.
Інтегрованість. Не можна ототожнювати конкурентоспроможність усього підприємства лише з його окремим елементом (продукцією, фінансовим станом, часткою ринку тощо), оскільки у такому разі розуміння цього поняття буде не повним.
Приналежність до конкретного конкурентного ринку. Конкурентоспроможність підприємства ідентифікується на відповідному ринку залежно від масштабів та обсягів діяльності підприємства.
Необхідність цілеспрямованого формування. Для того, щоб бути конкурентоспроможним підприємство докладає чимало зусиль у всіх сферах (товарній, технологічній, виробничій, фінансовій, інноваційній, інвестиційній).
Іманентність. Конкурентоспроможність підприємства є внутрішньо зумовленою характеристикою, за допомогою якої можна ідентифікувати будь-яке підприємство, що функціонує на конкурентному ринку.
Декомпозиційність. Важливо діагностувати, за рахунок яких сфер та складових діяльності сформовані конкурентні переваги. Оскільки, кожне підприємство повинно мати інформацію про власні переваги та недоліки з метою забезпечення постійного покращення параметрів власної діяльності.
Уніфікованість. Розуміння конкурентоспроможності повинно бути ідентичним в усіх учасників ринку та зацікавлених суб’єктів, що забезпечує єдине трактування певних оцінок, висновків та показників, а також запобігатиме свідомому маніпулюванню інформацією та перебільшенню параметрів конкурентоспроможності окремих підприємств.
Адекватність. Йдеться про те, що конкурентоспроможність повинна відображати реальний стан на ринку, відповідати дійсності, а не мати формального значення.
Вчені і практики розробили ряд аналітичних методів і моделей, які можуть бути корисними при діагностиці конкурентоспроможності підприємства. Найбільш відомі серед них є: матриця портфельного аналізу, матриця бостонської консультаційної групи (БКГ), SWOT-аналіз, консультаційних фірм МсКіnсеу та Arthur D. Little, PIMS-аналіз, метод LOTS, PEST-аналіз, модель “4Р”, модель 1111-5555, модель зростання товару на ринку за Ансоффом, “Багатокутника конкурентоспроможності”.
Портфельний аналіз – це інструмент, за допомогою якого керівництво підприємства виявляє і оцінює свою господарську діяльність з метою вкладення коштів в найбільш прибуткові або перспективні її напрями скорочення або припинення інвестицій в неефективні проекти.
SWOT-аналіз метод зовнішнього впливу із внутрішніми ресурсами підприємства, який дозволяє оцінити можливості та цілі конкурентів та розробити програми щодо їх уникнення.
Модель Boston Consulting Group (БКГ) дозволяє класифікувати підприємства за темпами, рівнем зростання та за займаним сегментом ринку, що залежить від стадії життєвого циклу.
Матриця McKinsey оцінює майбутній прибуток або віддачу від капіталовкладень і дозволяє зрозуміти вплив додаткових інвестицій на прибутковість в короткостроковій перспективі. В основі матриці ADL лежить концепція життєвого циклу галузі або одиниці бізнесу, відповідно до якої кожна бізнес-одиниця проходить у своєму розвитку чотири стадії: народження, розвиток, зрілість, спад. Іншим параметром є конкурентна позиція підприємницької діяльності: ведуча (домінуюча), сильна, сприятлива (помітна), міцна або слабка.
PIMS-аналіз об’єднує вплив конкурентної позиції зайнятого сегменту ринку, рівня якості товару, структури виробництва, обсяг інвестицій та продуктивність праці, привабливість ринку і переваг споживачів. Метод LOTS передбачає детальний та послідовний аналіз проблем різного ступеня складності:
від ідеї, задуму, мети підприємства до планування діяльності окремого підрозділу.
PEST-аналіз передбачає дослідження зовнішнього середовища: політикоправового, економічного, соціально-культурного та технологічного. Модель “4Р” (Product – продукт, Price – ціна, Channels – канали збуту, Promotion – просування на ринку) дозволяє порівняти власні дані показники з аналогічними показниками найбільш сильних конкурентів.
Отже, ми ознайомились детально із питанням конкурентоспроможності, дали ґрунтовну оцінку визначення конкурентоспроможності, надали характеристику як забезпечити підприємство високим рівнем конкурентоспроможності, виокремили етапи для досягнення високого рівня. Ми виділили основні аспекти на які варто звертати увагу та періодично оцінювати для забезпечення конкурентоспроможності на ринку та охарактеризували можливості такого підприємства.
З такими знаннями ми зможемо встановити початкові орієнтири для забезпечення конкурентоспроможності підприємства, побачити його можливості та спрямувати діяльність всього підприємства за допомогою ефективного менеджменту в даному напрямку. Також ми розглянули методи діагностики конкурентоспроможності, що дають змогу побачити загальну картину становища підприємства на ринку.
1.2. Фактори конкурентоспроможності підприємства
Оцінка конкурентоспроможності підприємства – це, перш за все, аналіз результатів його боротьби з конкурентами. Існує досить чимала кількість різноманітних факторів, які мають вплив на конкурентоспроможність, проте ще не створили єдиної методики, яка змогла б дати повну оцінку ситуації та направити на ухвалення вірного управлінського рішення.
Фактори, які впливають на конкурентоспроможність підприємства, бувають:
базовими і похідними (другорядними);
загальними та спеціалізованими;
зовнішніми або внутрішніми;
матеріальними або віртуальними;
стратегічними і тактичними;
технічними, економічними, організаційними, психологічними, природно кліматичними та ін.
До базових факторів, що впливають на конкурентоспроможність підприємства можна віднести такі фактори: природні (кліматичні умови, географічне положення), демографічні, некваліфікована та мало кваліфікована робоча сила, наявність тих чи інших ресурсів.
Такі фактори підприємство має з моменту створення та потребує порівняно невеликих капітальних вкладень. Конкурентні переваги, які основані лише на цих факторах не є міцними, оскільки, значення факторів суттєво зменшується за рахунок вседоступності та скорочення потреби в них. Наприклад, вигідні кліматичні умови, можливість залучення малокваліфікованої дешевої робочої сили є досить не надійними факторами для забезпечення конкурентоспроможності підприємства особливо в умовах жорсткої конкурентної боротьби.
Для конкурентоспроможності більше значення мають похідні фактори, оскільки вони забезпечують конкурентні переваги вищого порядку. До таких факторів слід віднести: сучасну інфраструктуру обміну інформацією, висококваліфіковані кадри, високотехнологічне виробництво, дослідницькі структурні підрозділи в країні, галузі, підприємстві.
Слід зазначити, що такі фактори не поширені, їх важко набути на ринку, вони є неодмінною умовою при розробці продукції та для їхнього розвитку необхідні значні та тривалі вкладення капіталу.
За принципом спеціалізації фактори конкурентоспроможності поділяються на:
загальні: сучасна інфраструктура, висококваліфікований персонал, система інформаційного забезпечення та інші;
спеціалізовані: персонал з вузькою спеціалізацією, специфічна інфраструктура, бази даних у визначених галузях знань та ін.
Загальні фактори дають конкурентні переваги обмеженого характеру, які легко добути конкурентам або які можна обійти, в той час як спеціалізовані – утворюють ґрунтовну і довгострокову основу для конкурентних переваг.
Спеціалізовані фактори є менш розповсюдженими, вони потрібні для більш досконалих видів конкурентної боротьби, що робить їх невід’ємною умовою відновлення та потребує більш спрямованого і ризикованого фінансування.
Найбільш розповсюдженою класифікацією факторів, що впливають на конкурентоспроможність є класифікація з позиції приналежності до підприємства на:
зовнішні фактори – це фактори, вплив на які з боку підприємства обмежений. До них можна віднести: загальнополітичну ситуацію в країні; зовнішньополітичні та економічні зв'язки з іншими державами; регулюючу роль держави, прийняту систему управління галузями; експортно-імпортні відносини держави; наявність конкурентів у даній галузі, сфері діяльності; розроблення і реалізацію програм у пріоритетних сферах економіки; раціональне розміщення продуктивних сил; наявність (або відсутність) джерел сировини в країні; загальний рівень техніки і технології в країні; ступінь і випереджальний темп розвитку фундаментальних і прикладних досліджень; розвиток спеціалізації і концентрації виробництва; розвиток індустрії ділових послуг; існуючу систему управління промисловістю; цивільне і трудове законодавство; наявність (або відсутність) антимонопольного законодавства; інші фактори впливу.
внутрішні фактори – це фактори, вплив яких на конкурентоспроможність цілком або частково залежить від самого підприємства. До них відносяться: системи і методи управління фірмою; рівень техніки і технології на підприємстві; маркетингове забезпечення; система розроблення і впровадження нововведень; рівень організації виробництва; система планування; система економічного стимулювання; соціальні, психологічні, екологічні й інші фактори.
Слід зазначити, що між внутрішніми та зовнішніми факторами існує тісний взаємозв’язок. Так зовнішні фактори, як правило обумовлюють внутрішні. Іноді важко провести між ними межу і виділити вплив кожного з них, але внутрішні фактори визначають насамперед конкурентоспроможність підприємства, а зовнішні – його конкурентостійкість.
Також фактори впливу на конкурентоспроможність відносно наявності видів конкурентних переваг можна поділити на:
матеріальні – фактори, які засновані на «перевагах в ресурсах»; віртуальні – фактори, які основані на «перевагах в умінні».
Важливим аспектом є наявність різноманітних конкурентних переваг у підприємства рівень яких може визначатися:
доступом до сировини, енергії, комплектуючим;
кадровим складом і кваліфікацією працівників;
структурою власного і привернутого фінансового засобу;
наявністю системи науково-технічної, виробничої, комерційної співпраці.
Переваги в умінні обумовлюються ефективністю роботи всіх функціональних підрозділів, ініціативністю працівників, наявністю "ноу-хау" в дослідженнях і проектуванні і т.п.
Тактичний фактор конкурентоспроможності підприємства – це компонент зовнішнього або внутрішнього середовища підприємства, за яким воно випереджає або випереджатиме в найближчий період (не більше 1-го року) підприємства-конкуренти.
Стратегічний фактор конкурентоспроможності підприємства – це компонент зовнішнього або внутрішнього середовища, за яким випереджаються конкуруючі підприємства після виконання конкретних умов, які визначають перевагу аналізованого фактора підприємства порівняно з конкурентами.
Для ефективного функціонування підприємства необхідно постійно працювати над факторами підвищення конкурентоспроможності.
Насамперед, система управління повинна бути здатною на практиці реалізувати проведену стратегію конкуренції, тобто обґрунтувати, запропонувати і впровадити стратегічні задуми в повсякденну практику. При цьому, необхідно правильно вибрати місце, час, ключові напрями дій, які забезпечують конкурентні переваги. До таких ключових напрямів можна віднести раціоналізацію відносин з постачальниками, розробка конкурентоспроможної продукції, ефективне просування її на ринку, підвищення конкурентоспроможності реалізації продукції і сфери послуг, розвиток організаційних структур управління в умовах конкуренції
РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ПРИКЛАДІ КОМПАНІЇ «BILLERBECK»
2.1. Дослідження ринку легкої промисловості України та місце компанії «Billerbeck»
Для ефективного функціонування економіки в сучасних умовах необхідно розвивати конкуренцію і підвищувати конкурентоспроможність вітчизняного виробництва. Однією з головних причин сучасної економічної кризи та низької конкурентоспроможності українських товарів та наданих послуг є нездатність вітчизняних підприємств боротися за розширення своєї частки на внутрішньому і зовнішньому ринках, просувати свої товари та формувати свого споживача, поставивши його інтереси у центр усієї виробничої та комерційної діяльності.
Для того, щоб успішно діяти в умовах ринкової економіки, підприємство повинно швидко формувати раціональні варіанти відповідей на всі зміни, які щоденно, виникають у процесі його ділової активності.
Пропонуємо розглянути сферу легкої промисловості України та охарактеризувати наскільки дана галузь є розвиненою і конкурентоспроможною. Під легкою промисловістю розуміють сукупність галузей промисловості, підприємства яких виготовляють головним чином предмети народного споживання (тканини, одяг, взуття тощо). У галузевій структурі легкої промисловості виразно виділяються чотири основні напрямки - текстильна, швейна, шкіряно-хутрова та взуттєва промисловість, що об’єднують різноманітні галузі та виробництва. У процесі нашого дослідження ми приділяємо значну увагу на дослідження текстильної промисловості як різновиду легкої промисловості.
Текстильна промисловість - одна з найстаріших галузей легкої промисловості, що переробляє рослинну (бавовна, льон, коноплі, джут, кенаф, рамі) і тваринну (вовна, природний шовк) сировину та хімічні й синтетичні волокна на тканини, неткані матеріали, мішкові та мотузяні вироби тощо.
До текстильної промисловості належать: бавовняна, ватна, вовняна, конопле-джутова, льонарська, текстильно-галантерейна, трикотажна, шовкова та ін. Також до неї відносять промисловість первинної переробки льону та інших луб'яних культур, виробництво рибальських сітей, фільтрувальних матеріалів тощо. Текстильна промисловість являє собою провідну галузь легкої промисловості, охоплюючи 32% промислово-виробничого персоналу та випускаючи 48% товарної продукції легкої промисловості. Основним призначенням текстильного виробництва, як і всіх інших галузей легкої промисловості - випуск товарів широкого вжитку, забезпечення найважливіших потреб населення.
Для того щоб побачити як саме функціонує легка промисловість України пропонуємо розглянути статистичні дані розвитку економіки в даному секторі на прикладі продукції яка виготовляється в додатку А (табл. А 2.1.).
З даних таблиці, ми можемо охарактеризувати, наскільки ефективно функціонує галузь легкої промисловості в Україні. Пропонуємо проаналізувати різні види продукції у співвідношенні виготовлення у звітному та попередньому році. Ми бачимо, що певні види продукції значно покращили свою діяльність, знайшли свої слабкі сторони та у звітному році показали кращі результати, які ми спостерігаємо із приростом виготовлення продукції. До такої продукції відносимо: пряжа вовняна (123%); тканини (106,1%); ковдри та пледи (112,2%); білизна постільна (102,6%); піджаки, блейзери чоловічі (102,5%); костюми, комплекти, піджаки, сукні, брюки, трикотажні, чоловічі (115,9%); костюми чоловічі (104,8%); піджаки, блейзери чоловічі (107,4%); вироби панчішно шкарпеткові трикотажні (114,7%).
Проте ми бачимо, що значна кількість продукції у звітному році в порівнянні із попереднім зменшила обсяги виробництва. До категорії такої продукції відносять: матеріали неткані та вироби з них (97,2%); пальта, накидки, плащі, куртки теплі та вироби аналогічні жіночі (77,6%); жакети, блейзери жіночі (79,4%); сукні жіночі (91,4%); трикотаж спідній (68,3%); предмети одягу, аксесуари з хутра (31,6%) светри, джемпери, пуловери, жилети та вироби подібні трикотажні (97,3%); взуття (82,1%).
У виробництві даної продукції ми бачимо певні прогалини, які необхідно знайти і вирішити. Потрібно працювати у напрямку збільшення виготовлення продукції та успішного його збуту як на українських, так і на міжнародних ринках. Необхідно шукати шляхи розвитку даної галузі.
Ми здійснили загальну характеристику виготовлення продукції легкої промисловості України, тому варто також оцінити конкуренцію в даній галузі. Успішними компаніями легкої промисловості України є:
у швейній промисловості – ВАТ «Стиль», ВАТ «Трембіта», ВАТ
«Володарка», ВАТ «Троттола», ЗАТ «Донбас», ВАТ Київська ШФ «Вороній», ЗАТ «Львівська текстильна компанія», ЗАТ «Поділля», ВАТ ШП «Елегант», ВАТ «Софія» та ін.;
у текстильній промисловості – ВАТ «Чексіл», «Billerbeck», ЗАТ «Роза»,
ВАТ «Демітекс», ВАТ«Нотекс», ВАТ ШФ«Мрія», ВАТ ТО «Текстерно»та ін.;
у взуттєвому виробництві - компанії «Лідер», «Бістфор», «Ігнар».
Важливим аспектом у здійсненні ефективної діяльності підприємств в даній галузі є експортно-імпортні операції. Пропонуємо провести загальний аналіз експортно-імпортних операцій за період січень-вересень 2019/2020/2021 років. Розглянемо його за таблицею 2.2.
Таблиця 2.2 Аналіз експорту та імпорту за січень-вересень 2019р./2020р./2021р.
Перiод / Напрямок
2019
2020
2021
2020/2019
2021/2020
Експорт
885188
766067
559886
86,54
73,086
Iмпорт
2574524
1884245
1390568
73,19
73,80
I-E
1689336
1118178
830682
-13.35
0,714
I/E
2,91
2,46
2,48
0,85
1,01
Джерело: Українська асоціація підприємств легкої промисловості
За січень - вересень 2021 року обсяги імпорту в порівнянні з відповідним періодом 2020 року перевищили обсяги експорту на 830682 тис. дол. США (в 2,5 рази); обсяги імпорту зменшилися на 493 677 тис. дол. США (-26,8%), обсяги експорту зменшилися на 206 181тис. дол. США (- 13,46 %).
Отже, проаналізувавши ситуацію проведення експортно-імпортних операцій ми спостерігаємо тенденцію до зменшення обсягу імпортованої продукції в даній галузі, але й обсяги експорту також зменшуються. Ми проаналізували співвідношення між імпортом та експортом протягом 2019/2020/2021 років та бачимо, що все-таки розміри імпорту зменшуються більше, що є позитивним результатом. Проте, необхідно проводити політику збільшення експорту та зменшення імпорту для досягнення вагомих результатів в даній галузі, оскільки процес зменшення імпорту в даному випадку є досить тривалим і тягне за собою зменшення експорту що є негативним.
Гостро постає питання, чи спроможна Україна відмовитися від імпортного одягу та взуття, оскільки існування тіньових структур, ввезення товарів «секонд хенду» у величезних обсягах у вигляді гуманітарної допомоги і навіть брендового одягу. Пільгові умови оподаткування при реалізації імпортних товарів заважають розвитку вітчизняного виробництва, створюють недобросовісну конкуренцію легальним виробникам.
Для відродження легкої промисловості потрібно створити умови по технічному переоснащенню галузі, забезпеченню сировиною, створенню стимулів по реалізації продукції та забезпеченню рівних умов конкуренції на внутрішньому ринку. Робота у легкій промисловості, має стати престижною, а економіка – прозорою.
Значний відсоток текстильної продукції України виробляється з давальницької сировини. На українських фабриках, відсутні оборотні засоби, щоб почати виробництво конкурентної продукції, погано налагоджена система збуту.
Компанія “давалець” завантажує виробничі потужності фабрик, які в своїй більшості – стоять на місці, а платить вона українському виробнику – частиною продукції, яку було вироблено, таким чином українське підприємство має кошти, для того, щоб платити заробітну плату своїм працівникам, а іноземна компанія отримує прибутки, реалізовуючи цю продукцію на ринках Західної Європи.
До найбільш значимих факторів, які впливають на конкурентоспроможність галузі, можна віднести:
позиціонування на світовому ринку, тобто ступінь експортної
орієнтованості виробництва (частка експорту в випуску і її динаміка);
позиціонування на внутрішньому ринку в порівнянні з іноземними конкурентами (частка імпорту готової продукції на ринку та її динаміка);
технологічний рівень галузі, що виражається в якісних характеристиках виробничих потужностей, а також інтенсивності інвестицій в основний капітал;
достатній рівень концентрації на ринку ефективних вітчизняних компаній, здатних конкурувати зі світовими компаніями — лідерами у відповідних галузях;
забезпечення сировиною та матеріалами, розвиток міжгалузевих зв'язків;
масштаби тіньового сектору (контрабандна та контрафактна продукція), умови праці на ринку.
Найбільш вагомими причинами спаду виробництва підприємств легкої промисловості є недобросовісна конкуренція з боку імпортних товарів та наявність «тіньового» сектора виробництва, торгівля неякісним контрабандним товаром та недостатня платоспроможність населення.
Загальну оцінку конкурентоспроможності вітчизняної легкої, промисловості можна подати у вигляді блоків SWOT- аналізу, яка наведена у додатку Б (табл. Б.2.3.) – з метою виявлення найхарактерніших для підприємства можливостей, загроз, сильних і слабких сторін та встановлення зв’язків між ними, що використовується для формування і вибору стратегій.
Одними із головних завдань держави є проведення такої зовнішньоекономічної політики, яка була б адекватна до реальних можливостей вітчизняної економіки, здатної підтримувати міжнародну конкурентоспроможність як вітчизняних підприємств, так і держави в цілому. Вагомим чинником відображення виробництва та випуску експортованих товарів, стабілізації економіки, безумовно, є використання нових технологій. На це спрямована державна науково-технічна політика, що впроваджується на основі науково обґрунтованого прогнозування і передбачає також міждержавне співробітництво у сфері науки і технологій.
Слід зазначити, що фінансові фактори є значними, але не єдиними чинниками високотехнологічного розвитку підприємств легкої промисловості. Адже навіть серед 50% прибуткових підприємств за останні роки нововведення здійснювало лише кожне 13 підприємство галузі. Успішність компанії багато в чому залежить від професійності менеджменту, його спроможності будувати і реалізовувати тактичні і стратегічні плани.
Ми розглянули, сферу текстильної промисловості України, що відноситься до легкої промисловості України і дали загальну характеристику галузі. Звичайно ми можемо говорити, що існує чимало проблем в даній галузі, проте потрібно розвивати наші сильні сторони і усувати слабкі, оскільки існує чимало невикористаних для цього можливостей. Адже вітчизняний ринок є досить перспективним, який вимагає лише правильного управління. Якщо встановити справедливу оплату праці, стимулювати сектор сільського господарства (який є досить важливим для розвитку галузі, а саме вирощування необхідних рослин, які в подальшому будуть перетворюватися на тканини), розробити ефективну законодавчу базу регулювання, особливо експортно-імпортних операцій, то можна радикально змінити стан легкої промисловості України.
2.2. Діагностика діяльності компанії «Billerbeck».
Пропонуємо дослідити діяльність фабрики «Billerbeck», оцінити його конкурентоспроможність у сфері текстильної промисловості. Перш за все, розглянемо основну діяльність фірми та позиціонування на ринку. Дане підприємство вважається німецьким, оскільки саме в Німеччині вперше відкрили таку компанію, а згодом вони стали поширюватись по світі. Значну частку вкладень в розвиток даної компанії роблять німецькі інвестори, які піклуються про ефективну роботу мережі цих компаній та якісне надання послуг.
Німецька фірма «Billerbeck»- провідний в багатьох європейських країнах виробник ковдр, подушок та інших постільних речей, що була заснована в 1921 році в місті Вупперталь Генріхом Біллербек і його компаньйоном є «Рейнська перо-пухова фабрика».
За останні п'ятдесят років, завдяки «реформі сну Біллербек» і широкому поширенню продукції, на основі медичних досліджень спільно з вченими, що займаються проблемами ортопедії, здорового сну і відпочинку, були розроблені і впроваджені у виробництво особливі технології виготовлення різних видів постільних приналежностей.
Сьогодні офіси компанії знаходяться в Німеччині, США, Австрії, Японії, Південній Кореї, Швейцарії, Угорщині, Україні та Росії. Десятки представництв і тисячі консультантів у всьому світі щодня допомагають мільйонам людей здобувати здоровий, комфортний сон. А це означає, що «Billerbeck» - ім'я, якому довіряють у всьому світі, продукція, чия якість заслужила визнання і користується попитом.
У ході збільшення виробничих потужностей в 1991 році було засновано перше підприємство «Billerbeck - Україна» для виробництва перо пухових ковдр і подушок за новітніми європейськими технологіями і традиціями компанії. Також в Україні в 1993 році було відкрито підприємство «Герд Біллербек ГмбХ» у Києві.
Сьогодні два сучасних виробничих комплекси випускають в Україні постільні приналежності Біллербек, використовуючи десять різних видів наповнювачів: пух водоплавної птиці, овечу, верблюжу і кашемірову вовну, бавовняне, шовкове і бамбукове волокно, віскозу, тенсела, а також силіконізовані синтетичні волокна. Регіональні представництва компанії працюють в Дніпропетровську, Харкові, Криму, Одесі, Хмельницькому та Чорткові. Більше двохсот партнерів працюють у Києві та інших містах України. Робота підприємства, що виступає провідником філософії «Billerbeck» в Україні, дозволила зробити європейську якість доступною українському споживачеві.
Перо-пухова фабрика «Billerbeck» займається випуском широкого асортименту пухових та вовняних ковдр, синтетичних та пухових комбінованих подушок, паралонових матраців тощо. В останні роки на підприємстві значно покращилися якість та зовнішній вигляд продукції, яка виробляється по європейських стандартах.
На підприємстві менеджмент значну увагу приділяє управління якістю продукції. Управління якістю на підприємстві має декілька рівнів:
при прибутті матеріалів на склад проводиться вибіркова оцінка рулонів матеріалу, яка у загальному обсягу має складати 10% від матеріалу що надійшов. Рулон розмотують та перевіряють стійкість тканини, фарби тощо;
при розкрої тканин також перевіряють: 10 відсотків розкрійних матеріалів на стійкість щодо розтягування, стійкість фарб під паром, відповідність при розкроюванні схемі – точність розкроювальних машин;
при виготовленні виробу, на різних стадіях виготовлення тканини, вироби проходять перевірку відповідності якості;
під час виготовлення строго дотримуються технологічним карткам, що встановлені для кожного виробу;
при прибутті наповнювачів товару (пух; перо) перевіряють на відповідність якості та на відсутність небезпечних мікроорганізмів, вміст пилу та ін. ;
перевіряють складники кожного виробу, на вміст пуху та пера у заданих відсотках та встановленої якості.
Підприємство працює в напрямку підвищення конкурентоспроможності на ринку та намагається утримувати лідируючу позицію. Для того щоб побачити, яке місце займає підприємство «Billerbeck», пропонуємо розглянути продукцію даної компанії та її конкурентів і порівняти ціни компаній в додатку.
Отже, проаналізувавши даний ринок надання послуг, ми можемо побачити сильні та слабкі сторони нашого підприємства, що дає змогу розробити більш ефективну стратегію напрямку діяльності нашого підприємства «Billerbeck».
Проаналізуємо виробництво товару «Ковдри» в деяких конкурентних компаніях. З розглянутих підприємств високою якістю характеризуються такі підприємства як «Billerbeck», «Екопух», «Homeline» та «IGLEN», а середньої якістю «Gedeon». Найбільш повний асортимент вибору товару представлений у компанії «Billerbeck», яка також відзначилась широким спектром вибору ціни. Це є досить позитивним аспектом, оскільки більш широке коло споживачів має змогу обрати собі той виріб, який для них є найбільш привабливим по якості і ціні. Компанії «Екопух», «Homeline» та «IGLEN» також мають чималий спектр вибору по ціні, проте асортимент продукції у них значно вужчий.
Наступним товаром, який ми пропонуємо охарактеризувати є «Подушка». Аналіз здійснювався на прикладі підприємств «Billerbeck», «Екопух», «Homeline», «IGLEN» та «Gedeon». Продукція підприємств «Billerbeck», «Екопух» та «IGLEN» характеризується високою якістю, а підприємств «Homeline» та «Gedeon» є середньої якості. Підприємства «Billerbeck» та «Gedeon» мають досить широкий спектр вибору в асортименті та ціні, тому споживачі частіше звертаються до даних компаній у пошуку представленої продукції і вони мають переваги над іншими підприємствами.
Розглянемо товар «Постільна білизна», виробництвом якого займаються підприємства «Billerbeck», «Homeline», «Руно» та «Вілюта». Варто звернути увагу на якість виготовлення продукції та асортимент вибору, у підприємств «Billerbeck» та «Homeline» якість є високою і асортимент досить широкий, а у підприємств «Руно» та «Вілюта» якість є середньою та асортимент досить вузький.
Наступним товаром є «Пледи», що є представлені такими підприємствами «Billerbeck», «Homeline», «Ярослав» та «Руно». Висока якість продукції забезпечується підприємствами «Billerbeck», «Homeline», «Ярослав», а середня якість товарів у компанії «Руно». Найбільш широкий асортимент забезпечує підприємство «Homeline».
Останньою позицією для розгляду представляється товар «Наматрацники», що представлений виробництвом таких підприємств «Billerbeck», «Homeline», «Ярослав» та «IGLEN». Висока якість даного продукту забезпечується на підприємстві «Billerbeck», а на інших показники сягають середньої якості.
Широкий асортимент вибору представлений фірмою «Ярослав».
Отже, ми бачимо, що підприємство «Billerbeck» займає конкурентну та лідируючу ланку в сфері своєї діяльності. Характеризується високою якістю виготовлення продукції, надає досить широкий асортимент вибору продукції, намагається встановлювати широкий діапазон цін, для того щоб задовольнити потреби більшої частини населення.
Наступним кроком для характеристики підприємства є оцінка його економічних показників, які відіграють важливу роль діяльності будь-якого підприємства, розглянемо їх за таблицею 2.5.
Таблиця 2.5 Основні показники діяльності підприємства з економічної точки зору
№
Показники
Одиниці виміру
2020 р.
2021 р.
Приріст у % до
попереднього року
1
Середньорічна вартість основних фондів
тис. грн.
11050
11465
103,76
2
Середньоспискова чисельність працівників
чол.
102
116
113,73
3
Фондовіддача
грн..
3,8
4,0
105,26
4
Фондомісткість
грн.
0,4
0,4
100
5
Фондоозброєність
грн./чол..
110
111,4
101,27
6
Продуктивність праці
тис. грн./чол.
9,8
9,5
96,94
Джерело: складено автором із використанням матеріалів з підприємства «Billerbeck».
Проаналізувавши основні показники підприємства «Billerbeck», варто зауважити, що є певні проблемні ділянки на які варто звернути увагу перш за все. Такими проблемними ділянками є зменшення продуктивності праці, яке в порівнянні з минулим роком
27.06.2025 21:06-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора