МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту
Кафедра маркетингу і логістики
/
Практична робота №2
«Маркетингове дослідження водневого транспорту»
Львів - 2025
Мета: провести маркетингове дослідження водневого транспорту в Україні, для виявлення проблем, аналізу ринкових умов та розробки стратегічних рекомендацій з урахуванням воєнного контексту.
Об’єкт дослідження: Товариство з обмеженою діяльністю «Політехносервіс»
Предмет дослідження: маркетингові процеси, управлінські проблеми, фактори впливу на споживацьку поведінку та конкурентоздатність підприємства.
Методи дослідження: SWOT-аналіз, анкетування (Google Forms/SurveyMonkey), статистичний аналіз даних (SPSS), систематизація та інтерпретація результатів, формування стратегічних пропозицій.
Хід роботи
Завдання 1. Строюю матрицю SWOT-аналізу для досліджуваного підприємства - Політехносервіс
Таблиця 1
SWOT-аналіз ТОВ «Політехносервіс»
Сильні сторони (strengths)
Слабкі сторони (weaknesses)
власне виробництво електротранспорту з автономним ходом до 30 км
Виникла ідея створення тролейбусів з водневими установками, що є екологічними
співпраця з міжнародними лідерами водневих технологій
продукція на 40% дешевша за європейську
готова до впровадження водневих рішень
водневі тролейбуси не запущені в серійне виробництво через війну
відсутність розвиненої водневої інфраструктури
потреба у сертифікації нових моделей
Можливості (opportunities)
Загрози (threats)
зростаючий попит на екологічний транспорт
державна та міжнародна підтримка
зростання попиту на екологічно чисті і економічні види транспорту.
потенціал лідерства на українському ринку
вихід на експорт
війна та економічна нестабільність
конкуренція з імпортними виробниками
технічні та нормативні бар’єри для впровадження нових технологій
Завдання 2. Етапи маркетингового дослідження
Проблема та мета дослідження
Компанія Політехносервіс планувала спільно з Запорізькою АЕС створити водневі автобуси — інноваційний екологічний транспорт на водневому паливі, який має низку переваг, зокрема екологічність, швидке заправлення та автономність від електромережі. Проте через повномасштабну війну в Україні цей проєкт не було реалізовано. Водночас розвиток водневого транспорту в Україні перебуває на початковому етапі: відсутня розвинена інфраструктура водневих заправок, високі інвестиційні витрати, а також низький рівень поінформованості споживачів про водневі технології. За прогнозами, водневий транспорт може стати масовим не раніше 2030 року, а для цього потрібна державна підтримка, інвестиції та розвиток інфраструктури.
Тому компанія потребує маркетингового дослідження, щоб з’ясувати рівень обізнаності споживачів про водневий транспорт, їх ставлення до нього, оцінити попит і бар’єри для впровадження, а також визначити готовність до купівлі водневих автобусів у майбутньому. Це допоможе прийняти обґрунтоване рішення про подальший розвиток проєкту.
Управлінська проблема
Як компанії PTS прийняти стратегічне рішення щодо відновлення проєкту водневих автобусів?
Проблема маркетингового дослідження
Визначити ключові бар'єри, що перешкоджають масштабуванню та комерціалізації водневого транспорту в Україні в умовах воєнного стану, а також ідентифікувати оптимальні моделі фінансування розвитку відповідної інфраструктури та сформувати профіль переваг водневого транспорту з точки зору потенційних споживачів
Мета
Мета маркетингового дослідження — визначити рівень обізнаності, ставлення та очікування цільової аудиторії щодо водневого транспорту в Україні, виявити основні бар’єри та стимули для його впровадження, а також зібрати інформацію про готовність ринку до використання водневих технологій у внутрішніх водних перевезеннях.
Другий етап - розробляємо підхід до вирішення проблеми
Формулювання гіпотез
Гіпотеза 1: відсутність належної інфраструктури є основним бар’єром для впровадження водневого транспорту в Україні, що знижує готовність потенційних споживачів до його використання
Гіпотеза 2: основною перевагою водневого транспорту є його екологічність
Джерела інформації
Вторинні: фінансові звіти, аналіз інтерв’ю із засновниками, ринкові звіти.
Первині: анкетування 36 респондентів з усієї України
Третій етап - розробляємо план дослідження
Де?
Онлайн, за допомогою Google Forms.
Посилання на анкету розсилається у тематичних групах соцмереж (Facebook, Instagram, Viber, Telegram) через друзів та знайомих.
Коли?
Тривалість опитування становить 25 днів
Хто?
Дослідником виступає маркетолог компанії, який поширює Google-форму, а також аналізує результати.
Респонденти - 36 осіб, які є представниками ключових груп зацікавлених сторін компанії
Яким способом?
Онлайн-опитування через Google Forms.
Участь добровільна, анонімність гарантована
Питання, які задавались респондентам
1. Чи чули ви раніше про водневий транспорт?
Так
Ні
Частково
2. Який з типів транспорту, на вашу думку, найбільше підходить для водневого палива?
Легкові автомобілі
Вантажівки
Громадський транспорт
Залізничний транспорт
Морський транспорт
3. Що на вашу думку є основною перевагою водневого транспорту?
Екологічність
Швидке заправлення
Незалежність від електромережі
Не знаю
4. Які бар'єри на вашу думку заважають розвитку водневого транспорту в Україні?
Висока вартість
Відсутність інфраструктури
Низький попит
5. Чи готові ви були б розглянути покупку водневого транспорту в майбутньому?
Так
Ні
Можливо, якщо буде більше інформації
6. На вашу думку, коли водневий транспорт стане масовим в Україні?
До 2030 року
2030-2040
Після 2040
Ніколи
Важко сказати
7. Хто на вашу думку має фінансувати розвиток водневої інфраструктури в Україні?
Держава
Приватний бізнес
Спільне партнерство
8. Яке джерело ви вважаєте найперспективнішим для транспорту в найближчі 10 років?
Водень
Електроенергія
Біопаливо
Традиційне пальне (бензин, дизель)
9. Ваш вік
До 18
18-25
26-40
40+
10. Ваша стать
Жіноча
Чоловіча
Інше
Отримані в результаті двох тижневого опитування, дані закодовую в програму SPSS. (див.рис.1 та рис.2)
/
Рис.1. Вхідні дані для аналізу у вкладці Variable View
/
Рис.2. Введені та закодовані дані опитування у вкладці Data View
На рис. 3 . можемо спостерігати гендерну розподіленість опитуваних респондентів.
Найбільше опитаних становлять жінки (21 особа), а чоловіків – 13 осіб. Також 2 респонденти вирішили не вказувати свою стать.
/
Рис.3. Стать опитаних респондентів.
/
Рис.4. Стовпчикова діаграма за віком та обізнаність про водневий транспорт
Найвища обізнаність спостерігається серед молодих людей у віці 18–25 років (9 осіб). Вважаю, що це пов'язано з доступністю інформації через соціальні мережі, освіту, а також новітні технологічні тренди.
Обізнаність значно знижується зростанням віку. Серед старших груп (26–40 та 40+) кількість людей, які чули про водневий транспорт, дуже мала.
Найбільша кількість людей, які мають часткове знання про водневий транспорт, знаходиться серед групи 26–40 (7 осіб). Це пов'язано з тим, що ця група має достатню освіту та доступ до інформації, але не завжди ознайомлена з деталями. Тобто їм потрібно більше детальної інформації для покращення знань про водневий транспорт.
/
Рис.5. Діаграма бар'єрів та відповідальності за фінансування розвитку водневої інфраструктури в Україні
Бачимо, що респондентів які стверджують, що держава має відповідати за фінансування цієї інфраструктури, виникають побоювання, що перешкодою для подальшого розквіті цієї сфери є відсутність інфраструктури. (6 осіб). Тобто розвиток водневого транспорту в Україні значною мірою залежить від державної підтримки, зокрема фінансування будівництва необхідної інфраструктури — водневих заправних станцій та сервісних центрів. Відсутність такої інфраструктури сприймається, як головна перешкода для розвитку галузі, що стримує масове впровадження водневих технологій.
Іншими словами, громадська думка підкреслює, що без активної участі держави у створенні інфраструктурних умов водневий транспорт не зможе стати конкурентоспроможним і масовим. Це узгоджується з міжнародним досвідом, де розвиток водневого транспорту пов’язаний із великими державними інвестиціями та підтримкою, адже інфраструктура є дороговартісною і складною для приватного бізнесу без відповідних стимулів
/
Рис.6. Статистичний зв’язок між основними перевагами водневого транспорту та типом транспорту, що найбільше підходить для водного палива
З рис.6. бачимо, що незалежність від електромережі найбільше асоціюється з легковими автомобілями (50% голосів у цій категорії).
Екологічність пов’язують переважно із залізничним та морським транспортом (4 з 6 голосів).
Швидке заправлення — також з легковими авто (5 з 11 голосів).
Кореляції Пірсона та Спірмена близькі до нуля (-0.148), p-value > 0.05 (0.39), що свідчить про відсутність статистично значущого лінійного зв’язку між перевагами та типами транспорту. Тобто не існує універсальної залежності між перевагами водню та типами транспорту.
Відсутність універсального зв’язку означає, що компанії потрібно застосовувати диференційований маркетинговий підхід для різних сегментів транспорту, а це ускладнює роботу компанії.
Хоча статистично значущого зв’язку між перевагами та типами транспорту не виявлено, аналіз таблиці спряженості вказує на конкретні перспективні ніші. Компанії варто зосередитись на легковому транспорті (автономність) та вантажному/морському (екологічність).
/
Рис.7. Кореляція між бар’єрами для розвитку водневого транспорту та передбаченням респондентів щодо масовості в Україні (хі квадрат)
Статистично значущого зв’язку між перешкодами (бар’єрами) і тим, коли водневий транспорт стане масовим, немає (p-value = 0.613 (Pearson Chi-Square) перевищує 0.05). Це означає, що на думку респондентів, бар’єри не прямо впливають на їхні прогнози щодо часу масового впровадження.
Більшість респондентів налаштовані песимістично — вважають, що водневий транспорт стане масовим лише після 2040 року або навіть ніколи.
Оптимістів, які вірять у масовість до 2030 року, менше — 25%.
Більшість песимістів вказують саме на інфраструктуру, як ключову перешкоду.
Для тих, хто вірить у швидке впровадження, висока ціна є суттєвим бар’єром.
Оптимісти — це потенційні перші користувачі.
А от песимісти потребують додаткової інформації. Їм варто показувати успішні приклади з інших країн, щоб підвищити довіру
/
Рис.8. «спрямовані показники» між віком та майбутньою покупкою водневого транспорту
Отже, бачимо з таблиці, що молодь (18-25 років) — найбільша кількість тих, хто однозначно готовий купити водневий транспорт (приблизно 41%), але одночасно тут є й багато відмов. Це означає, що ця група має великий потенціал, але її потрібно переконувати і мотивувати.
Середній вік (26-40 років) — більшість відповідають «можливо», тобто вони не впевнені і потребують більше інформації. Ця аудиторія є ключовою для освітніх і інформаційних кампаній.
Люди старші 40 років — несподівано мають високу явну готовність (50%). Це перспективна ніша, особливо для преміальних моделей, наприклад, водневих позашляховиків.
Зв’язок між віком і готовністю купувати дуже слабкий і не є статистично значущим. Тобто, віковий фактор не дає чіткої відповіді, хто саме купить водневий транспорт.
Несподівано, але люди старші 40 років виявилися більш готовими купувати водневий транспорт, ніж група 26-40 років. Напевно, це пов’язано з тим, що у них більше фінансових можливостей.
/
Рис.9. Лямбда між віком та майбутньою покупкою водневого транспорту
Лямбда (λ) — це статистика, яка використовується для вимірювання асоціації між номінальними змінними. Вона показує, наскільки знання значення однієї змінної зменшує помилки у прогнозуванні значень іншої змінної.
Лямбда (λ) і Goodman-Kruskal tau (τ) — це міри асоціації між двома категоріальними змінними.
У нашому випадку значення цих показників дуже низькі (менше 0,1), а p-value більші за 0,05. Це означає, що немає статистично значущого зв’язку між бар’єрами (наприклад, відсутністю інфраструктури чи високою вартістю) і прогнозами, коли водневий транспорт стане масовим.
Бар’єри і прогнози масовості не пов’язані причинно-наслідковим зв’язком. Тобто, навіть ті, хто вірить, що водневий транспорт стане масовим скоро (оптимісти), визнають існування проблем з інфраструктурою.
Інфраструктура — це ключова проблема для всіх, незалежно від їхніх прогнозів.
Результати показують, що стратегія розвитку водневого транспорту має базуватися на подоланні конкретних проблем — інфраструктури та вартості, а не на очікуваннях чи прогнозах ринку. І оптимісти, і песимісти однаково потребують заправок і доступних цін, щоб почати користуватися водневим транспортом.
/
Рис.10. Семеричні міри між відповідальністю за фінансування інфраструктури та найперспективнішим джерелом для транспорту в найближчі 10 років
Що бачимо з цієї таблиці. Прихильники приватного фінансування найбільш оптимістично налаштовані щодо водню, так 64% з них вважають водень перспективним джерелом енергії. Жоден з цієї групи не підтримує традиційне паливо.
Прихильники державного фінансування більш скептичні до водню адже лише 27% вірять у його перспективність, натомість вони більше схильні підтримувати біопаливо та традиційне паливо.
Прихильники спільного фінансування мають збалансовану позицію - 45% за водень, але також підтримують електроенергію та біопаливо.
Виявлено слабкий негативний зв’язок між ставленням до типу фінансування та вибором джерела енергії, чим більше довіри до приватного фінансування, тим більше підтримки водню.
Негативний зв'язок R = -0,318, тобто чим більша віра в приватне фінансування, тим вища довіра до водню і навпаки, держфінансування асоціюється з іншими джерелами
Гранична значимість p = 0,059 - зв'язок статистично значущий на 10% рівні, але не на стандартному 5% , можливо через малу вибірку.
Гіпотеза 1 про відсутність належної інфраструктури є основним бар’єром для впровадження водневого транспорту в Україні, що знижує готовність потенційних споживачів до його використання ----- Підтверджено.
Результати опитування однозначно показали, що саме відсутність інфраструктури (водневих заправок і сервісу) є головною перешкодою для розвитку водневого транспорту. Це зазначили більшість респондентів незалежно від віку, ставлення до фінансування чи прогнозів масовості.
Гіпотеза 2 про те, що основною перевагою водневого транспорту є його екологічність. ---- Частково підтверджено.
Екологічність дійсно є важливою перевагою, але для різних груп респондентів на перший план виходять і інші фактори (наприклад, автономність для легкових авто). Статистично універсального зв’язку між перевагами і типами транспорту не виявлено, але екологічність залишається одним із ключових аргументів.
Висновки
Основні результати дослідження показали, що найбільша проблема для розвитку водневого транспорту в Україні — це відсутність інфраструктури. Люди прямо кажуть: поки немає заправок і сервісних центрів, вони не готові купувати такі машини, навіть якщо сам транспорт їм цікавий. Це підтвердили і ті, хто скептично ставиться до водню, і ті, хто вірить у його майбутнє. Тому компанії потрібно перш за все вкладатися у створення хоча б кількох водневих заправок у великих містах чи на ключових трасах, щоб показати, що користуватися водневим транспортом реально.
Другою за важливістю перешкодою є висока ціна. Навіть ті, хто готовий купити водневий транспорт, часто стримуються саме через вартість. Тут компанії варто подумати про програми лояльності, лізинг або співпрацю з автовиробниками для зниження ціни. Також важливо лобіювати державні субсидії чи пільги, як це робиться для електромобілів.
Ще один важливий момент — обізнаність людей. Багато хто не проти водневого транспорту, але їм бракує інформації: як це працює, наскільки це безпечно, які переваги у порівнянні з іншими видами транспорту. Саме тому варто інвестувати у просвітницькі кампанії, організовувати тест-драйви, показувати реальні приклади з інших країн і розповідати про переваги водню простими словами.
Окремо варто звернути увагу на різні вікові групи. Молодь, як правило, найбільш відкрита до нових технологій, але їм потрібен додатковий поштовх і мотивація. Люди середнього віку хочуть більше конкретики і розрахунків, а старші — несподівано проявили високу готовність купувати водневий транспорт, якщо він буде доступний і престижний. Тому маркетингові підходи мають бути різними для кожної групи.
Щодо фінансування, опитування показало, що найбільше у водень вірять ті, хто підтримує приватні бізнеси. Тому компанії варто робити ставку саме на приватних партнерів, але й не ігнорувати державу, адже без її підтримки інфраструктуру не побудувати.
Якщо компанія зосередиться на вирішенні питання щодо інфраструктури, паралельно працюючи над зниженням ціни та просвітницькою роботою, водневий транспорт має всі шанси стати популярним і в Україні.
Список використаних джерел
Головна. Головна. URL: https://www.ptsukraine.com/ Міністерство розвитку громад та територій України. Головна | Міністерство розвитку громад та територій України. URL: https://mindev.gov.ua/
Компанія PTS планувала створення водневих автобусів спільно з Запорізькою АЕС. Центр транспортних стратегій. URL: https://cfts.org.ua/news/2024/01/17/kompaniya_pts_planuvala_stvorennya_vodnevikh_avtobusiv_spilno_z_zaporizkoyu_aes_77865
Транспорт на водні: чи реалістичні перспективи для світу й України?. Рубрика. URL: https://rubryka.com/blog/transport-na-vodni/
d46FqI. Як броварська компанія перетворює тролейбуси на повербанки. Репортаж. dev.ua. URL: https://dev.ua/news/yak-brovarska-kompaniia-peretvoriuie-troleibusy-na-poverbanky-reportazh