Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Менеджмент
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2007
Тип роботи:
Конспект лекцій
Предмет:
Бухгалтерський облік
Група:
МЕ
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського
економіко-гуманітарний факультет м.Мелітополі
кафедра фінансового менеджменту та банківської справи
Конспекти лекцій
з курсу
“Бухгалтерський облік”
Ярової Любов Григорівни
Мелітополь, 2007
ЗМІСТ
Тема 1. Сутність бухгалтерського обліку, його принципи та об’єкти
Тема 2. Метод бухгалтерського обліку
Тема 3. Система бухгалтерського обліку
Тема 4. Облік грошових коштів розрахункових і кредитних організацій
Тема 5. Облік інвестицій
Тема 6. Облік необоротних активів
Тема 7. Облік запасів
Тема 8. Облік готової продукції, товарів та реалізації
Тема 9. Облік оплати праці, розрахунків з персоналом та соціального страхування
Тема 10. Облік власного капіталу
Тема 11. Облік зобов’язань
Тема 12. Облік доходів, витрат і фінансових результатів
Тема 13. Фінансова звітність
Лекція 1. Сутність бухгалтерського обліку, його принципи та об’єкти.
Види господарського та бухгалтерського обліку
Види господарського та бухгалтерського обліку.
Особливості та завдання бухгалтерського обліку.
Принципи та вимоги к бухгалтерському обліку.
Вимірники, які використаються в бухгалтерському обліку.
1. Види господарського та бухгалтерського обліку
Основи бухобліку - назва предмета говорить сама за себе. Немає необхідності доводити його важливість в розумінні всього бухгалтерського обліку. Значення основ і вцілому теорії бухгалтерського обліку дозволяє легко й просто розв'язувати будь-які практичні задачі, які щоденно постають перед бухгалтерами.
Господарський облік: суть і характеристика
Господарська діяльність складається з господарських операцій, таких, наприклад, як придбання матеріалів, виробництво продукції, виплата заробітної плати, сплата податків, отримання кредиту, виконання робіт, надання послуг, реалізація товару тощо. На кожному підприємстві ведення господарської діяльності забезпечується засобами господарювання, такими як грошові кошти, матеріали, товари, нематеріальні активи, автомобілі, обладнання, будівлі і т. п. Господарські засоби входять до складу активів підприємства, бо активи - це ресурси (контрольовані підприємством), використання яких, як очікується, приведе в майбутньому до отримання економічних вигід - тобто надходження грошових коштів.
Ще однією особливістю ведення господарської діяльності є те, що підприємство в процесі такої діяльності обов'язково буде мати певні зобов'язання перед іншими підприємствами, своїми працівниками, державою тощо.
Господарський облік - це облік господарської діяльності підприємства, а також його активів, зобов'язань та власного капіталу, який полягає у спостереженні, вимірюванні та реєстрації.
Спостереження полягає у визначенні змістовної характеристики об'єкту обліку, вимірювання - у вираженні об'єкту обліку у визначених одиницях (натуральних, трудових, вартісних), реєстрація - у фіксації змістовної характеристики об'єкту обліку та одиниць його виміру. Об'єктами господарського обліку можуть виступати господарські операції, активи, зобов'язання та власний капітал.
За видами господарський облік поділяється на оперативний,статистичний та бухгалтерський, а за характером - на управлінський та фінансовий.
За допомогою оперативного обліку одержують дані про щоденні, щозмінні або щогодинні господарські процеси на підприємстві (наприклад, про випуск продукції, її реалізацію, витрати матеріальних цінностей, додержання договірних умов тощо).
За допомогою статистичного обліку отримують інформацію про показники, які характеризують закономірності та тенденції розвитку підприємства.
Бухгалтерський облік - це процес безперервного виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації у вартісному вигляді про господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Іншими словами - це процес безперервного відображення інформації у вартісному вигляді про зміни в стані активів, власного капіталу та зобов'язань підприємства з метою оцінки його майнового та фінансового стану, а також результатів діяльності. Управлінський облік - це облік, який формує інформацію у вартісному, натуральному та трудовому вигляді для внутрішнього використання на підприємстві. Ця інформація використовується для калькуляції собівартості виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, планування діяльності підприємства та прийняття інших управлінських рішень.
Фінансовий облік - це облік, який безперервно здійснюється з метою отримання інформації про майновий та фінансовий стан підприємства у вартісному вигляді, а також про результати його діяльності, за допомогою подвійних бухгалтерських записів, включаючи ті з них, які здійснюються за даними, що отримані за допомогою управлінського обліку. Дана інформація призначена здебільшого для зовнішніх користувачів. Таким чином управлінський облік тісно пов'язаний з фінансовим, бо фінансовий оперує даними, отриманими за допомогою управлінського, і навпаки. Оперативний, статистичний та бухгалтерський облік також тісно пов'язані між собою і доповнюють один одного.
Особливості та завдання бухгалтерського обліку.
Формування системи знань з теорії та практики ведення бухгалтерського обліку на підприємствах. Вивчення методів раціональної організації та методів бухгалтерського обліку на підприємствах на підставі використання прогресивних форм і національних стандартів; набуття навичок опрацювання і використання облікової інформації в управлінні.
3. Принципи та вимоги к бухгалтерському обліку.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:
автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;
безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів та зобов’язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;
періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;
послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;
історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
нарахування та відповідність доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;
повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов‘язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
превалювання сутності над формою, за яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.
4. Вимірники, які використаються в бухгалтерському обліку.
Термін "вартісний вигляд", бо у бухгалтерському обліку операції, активи, капітал та зобов'язання вимірюються в єдиному грошовому вираженні для узагальнення їх в цілому по підприємству. Грошове вираження є універсальним, і за його допомогою узагальнюються всі господарські операції і активи, що були раніше вказані в натуральних або трудових одиницях.
Література [ першоджерела 1;основна 38,39; додаткова 1,3
Лекція 2: Метод бухгалтерського обліку
1.Зміст бухгалтерського балансу.
2.Структура та основи побудови балансу.
3. Бухгалтерські рахунки як інформаційна модель об’єктів обліку
4. Принцип підвійного запису на рахунках та його контрольне значення
1.Зміст бухгалтерського балансу.
Предметом бухгалтерського обліку є вся господарська діяльність підприємства.
Метод бухгалтерського обліку - це сукупність способів, за допомогою яких відображається предмет бухгалтерського обліку. Найголовніші елементи методу бухгалтерського обліку наступні: документування, інвентаризація, система рахунків, подвійний запис, оцінка, калькуляція, баланс, звітність.
Як було сказано вище, бухгалтерський облік це - процес безперервного вартісного відображення інформації про зміни в стані активів, власного капіталу та зобов'язань підприємства. Одразу відмітимо, що у бухгалтерському обліку зобов'язання ототожнюється із кредиторською заборгованістю підприємства. Кредиторська заборгованість виникає після подій, внаслідок яких підприємство стає чиїмось боржником. Дана заборгованість - результат отримання підприємством у кредит грошових коштів або товарів, авансів від інших підприємств. Заборгованість також виникає при настанні терміну сплати податків, нарахуванні заробітної плати працівникам та в інших ситуаціях, в яких підприємство буде змушене виконувати певні зобов'язання.
Облік активів, зобов'язань і власного капіталу та змін їхнього стану необхідний, в першу чергу, власникам та керівництву підприємства для дійснення контролю за ефективним веденням господарської діяльності. Крім того, відповідно до законодавства майже всіх країн світу, в тому числі й України, підприємства зобов'язані надавати відповідним державним органам інформацію про склад та вартість своїх активів, зобов'язань та власного капіталу на початок та кінець звітного періоду. Звітним періодом, як правило, є рік. Україна тут не становить винятокм, але вітчизняні підприємства повинні надавати згадану вище звітність наростаючим підсумком протягом року щоквартально.
2. Структура та основи побудови балансу.
Виникає питання: в якому вигляді інформація про склад та вартість активів, зобов'язань та власного капіталу підприємства має надаватись відповідним користувачам? Відповідь: у вигляді балансу підприємства на певну звітну дату.
В Україні форма та зміст статей балансу регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим наказом Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 р.
Спрощена структура балансу підприємства показана у таблиці 1.
Таблиця 1
Баланс ТОВ "Мир" на 30.06.02 р.
АКТИВ
На початок звітного періоду
На кінець звітного періоду
1
2
3
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи
*2000.00
3000.00
Основні засоби
28000.00
42000.00
Довгострокові фінансові інвестиції
20000.00
20000.00
Довгострокова дебіторська заборгованість
5000.00
-
Усього за розділом І
55000.00
65000.00
ІІ. Оборотні активи
Виробничі запаси
15000.00
10000.00
Незавершене виробництво
30000.00
35000.00
Готова продукція
10000.00
13000.00
Товари
12000.00
15000.00
Дебіторська заборгованість
8000.00
12000.00
Грошові кошти
20000.00
30000.00
Усього за розділом ІІ
95000.00
115000.00
БАЛАНС
150000.00
180000.00
ПАСИВ
На початок звітного періоду
На кінець звітного періоду
1
2
3
І. Власний капітал
Статутний капітал
12000.00
12000.00
Нерозподілений прибуток
58000.00
95000.00
Усього за розділом І
70000.00
107000.00
ІІ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків
50000.00
30000.00
Усього за розділом ІІ
50000.00
30000.00
ІІІ. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків
10000.00
10000.00
Векселі видані
5000.00
8000.00
Кредиторська заборгованість
15000.00
25000.00
Усього за розділом ІІІ
30000.00
43000.00
БАЛАНС
150000.00
180000.00
*В реальному балансі дані указуються в тис. грн., у нашому - в грн.
З таблиці 1 бачимо, що баланс складається із двох частин: активу і пасиву. У першій частині показуються всі активи, які знаходяться у розпорядженні підприємства, за своєю вартістю. У розділі І пасиву показується вартість власного капіталу підприємства, а в розділах ІІ та ІІІ - сума кредиторської заборгованості.
Крім того, що пасив складається із власного капіталу та кредиторської заборгованості, можна сказати, що він показує, яка частина активів підприємства перебуває в його власності, а яка запозичена та має бути повернена. При цьому кредиторська заборгованість не обов'язково має пов'язуватись із виникненням у підприємства зобов'язань тільки за отриманими активами. Так, якщо кредиторська заборгованість виникла за отримані роботи або надані послуги, то це можна розцінювати як необхідність повернення частини його активів у вигляді грошових коштів або інших активів кредитору (тобто дані активи після виникнення заборгованості можна вважати запозиченими).
Можна також сказати, що суть І-го розділу пасиву полягає в тому, що він виражає ту частину активів, яка - незалежно від того чи це основні засоби, грошові кошти, товари чи дебіторська заборгованість - залишиться у власності підприємства після того, як воно погасить іншими активами кредиторську заборгованість. Звичайно, за умови, що таке погашення відбудеться в момент складання балансу або за умови, що підприємство після складання балансу не буде проводити ніякої діяльності. Звісно, це не означає, що при дійсному продажу майна підприємства з метою проведення розрахунків з кредиторами в нього залишиться саме ця частина активів (мається на увазі вартість цих активів).
Це пов'язано з тим, що ринкова вартість активів, які реалізовуються, може відрізнятись від вартості, за якою вони відображені в балансі, тому може виникнути необхідність у продажу їхньої більшої або меншої частини. Але суть І-го розділу пасиву балансу від цього не змінюється, бо відповідно до принципу історичної (фактичної) собівартості всі активи повинні відображатися в обліку та балансі за виробничою собівартістю або вартістю придбання. Це означає, що при придбанні товарів у кредит або при отриманні передоплати, підприємство збільшить суму активів, які знаходяться в його розпорядженні, та одночасно збільшить суму кредиторської заборгованості на ту ж суму. Тим самим у балансі будуть показані збільшені активи, а збільшена кредиторська заборгованість буде вказувати, що вони підприємству не належать.
Сума власних активів (капіталу) при цьому залишиться такою ж. У даному випадку власні активи і власний капітал є синонімами, бо капітал не обов'язково означає наявну суму власних грошових коштів. Він може також існувати у вигляді інших власних активів, але указуватися при цьому в грошовому вираженні.
3. Бухгалтерські рахунки як інформаційна модель об’єктів обліку
Активні рахунки—рахунки призначені для обліку стану, руху та змін господарських засобів за їхніми видами
Пасивні рахунки--рахунки призначені для обліку стану, руху та змін джерел засобів підприємства
Активи – ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Синтетичні рахунки—рахунки за допомогою яких узагальнено відображають стан і рух економічно однородних видів господарських засобів за їх складом і розміщенням, а також за джерелами їхнього формування та цільовим призначенням у грошовому вираженні.
Аналітичні рахунки—рахунки за допомогою яких дають деталізовану характеристику даних синтетичних рахунків
Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.
Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов‘язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
Підходи до оцінки окремих елементів фінансових звітів розглянуті у відповідних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.
4. Принцип підвійного запису на рахунках та його контрольне значення
Ми підійшли до головного принципу побудови балансу, який можна виразити наступною формулою:
К=А-З(1), де
К - сума власних активів (капіталу) підприємства у грошовому виразі;
А - сума всіх наявних на підприємстві активів у грошовому виразі;
З - сума кредиторських зобов'язань підприємства (запозичених активів) у грошовому виразі.
Оскільки формулу (1) можна представити і в іншому вигляді: А=К+З, та враховуючи те, що К+З=П, де П - пасив, то в кінцевому вигляді формула (1) буде мати такий вигляд:
А=П
Цей головний принцип побудови балансу називається принципом двоїстості або принципом подвійного відображення. Він полягає в тому, що в балансі одночасно повинна наводитись інформація про вартість майна (активів) підприємства, яке знаходиться в його розпорядженні, та інформація про вартість власного та запозиченого майна.
Таким чином, у будь-якому балансі, якщо він складений правильно, актив завжди повинен дорівнювати пасиву.
В балансі активи поділяються на необоротні та оборотні, а кредиторська та дебіторська заборгованості, а також фінансові інвестиції - на довгострокові та поточні. До необоротних належать активи із терміном експлуатації більше одного року. Такі активи називаються основними засобами. Мінімальна вартісна межа активів із терміном експлуатації більше одного року з метою віднесення їх до необоротних може регулюватися законодавчо, але в Україні підприємствам дозволено обирати дану межу самостійно. До основних засобів, як правило, належать різні будівлі, споруди, автомобілі, виробничі засоби, комп'ютери, нематеріальні активи тощо. Активи, термін експлуатації яких менше одного року, належать до оборотних активів. Як правило, це товари, матеріали, продукція власного виробництва та продукція, виробництво якої ще не закінчено, грошові кошти тощо.
Дебіторська та кредиторська заборгованості, а також фінансові інвестиції, в залежності від того термін їх погашення більше одного року чи менше, бувають довгостроковими або поточними.
Нагадаємо, що дебіторська заборгованість у підприємства виникає тоді, коли юридична чи фізична особа стає його боржником, а фінансові інвестиції - при купівлі підприємством акцій або паю у статутному капіталі інших підприємств, облігацій тощо.
Баланс - це спосіб групування та відображення активів за складом та характеристикою їх власності в грошовому виразі на певний момент.
Звернемо увагу на те, що в балансі активами визнаються також фінансові інвестиції та дебіторська заборгованість. Це відбувається тому, що вони відповідають визначенню актива в тому розумінні, що актив контролюється підприємством і може бути обміняний на інший актив, у т.ч. на грошові кошти, в майбутньому. Придбавши акції (пай в статутному фонді іншого підприємства), підприємство може в майбутньому їх реалізувати та забезпечити собі надходження грошових коштів або інших активів. Те саме стосується і дебіторської заборгованості. У зв'язку з тим, що погашення дебіторської заборгованості означає, що підприємство отримало певні активи від дебітора, то можна сказати, що в балансі відбувається обмін заборгованості на ці активи. Також підприємство може поступитися правом вимоги боргу з цієї заборгованості іншому підприємству і також отримати щось узамін.
Інвентаризація—перевірка відповідності фактичної наявності засобів зданими бухгалтерського обліку, виявлення необлікованих цінностей.
Література [першоджерела 1,6;основна 38,39; додаткова 1,3]
Лекція 3. Система бухгалтерського обліку
Складові бухгалтерського процесу6 первинна реєстрація, поточний облік, узагальнення поточного обліку
Облікові регістри, їх різновиди та основні принципи побудови. Техніка запису.
Міжнародні та національні бухгалтерські стандарти
Основні нормативні документи бухгалтерського обліку в Україні
Складові бухгалтерського процесу первинна реєстрація, поточний облік, узагальнення поточного обліку
Документообіг—рух бухгалтерських документів на підприємстві з моменту їх створення до завершення обробки та передання в архів.
Бухгалтерські документи класифікують :
за призначенням;
за порядком складання;
за способом відображення операцій.
За призначенням бухгалтерські документи поділяють на:
розпорядницькі, виправдні, документи бухгалтерського оформлення, комбіновані.
За порядком складання: первинні, зведені.
За способом відображення операцій: разові, накопичувальні.
Облікові регістри, їх різновиди та основні принципи побудови.
Облікові реєстри--паперові або машинні носії встановленого формату, які використовують для реєстрації та групування даних про наявність засобів та операцій з ними, зафіксованих первинними носіями інформації.
За характером бухгалтерських записів облікові реєстри бувають: систематичні, хронологічні, комбіновані.
За змістом: синтетичні, аналітичні.
За зовнішнім виглядом: бухгалтерські книги, картки, відомості.
Міжнародні та національні бухгалтерські стандарти
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку
Дата набрання чинності
2000 р.
2001 р.
2002 р.
ПБО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”
01.01.2000
ПБО 2 “Баланс”
01.01.2000
ПБО 3 “Звіт про фінансові результати”
01.01.2000
ПБО 4 “Звіт про рух грошових коштів”
01.01.2000
ПБО 5 “Звіт про власний капітал”
01.01.2000
ПБО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”
01.01.2000
ПБО 7 “Основні засоби”
01.07.2000
ПБО 8 “Нематеріальні активи”
01.01.2000
ПБО 9 “Запаси”
01.01.2000
ПБО 10 “Дебіторська заборгованість”
01.01.2000
ПБО 11 “Зобов’язання”
01.07.2000
ПБО 12 “Фінансові інвестиції”
01.07.2000
ПБО 13 “Фінансові інструменти”
01.01.2002
ПБО 14 “Оренда”
01.10.2000
ПБО 15 “Дохід”
01.01.2000
ПБО 16 “Витрати”
01.01.2000
ПБО 17 “Податок на прибуток”
01.01.2001
ПБО 18 “Будівельні контракти”
01.01.2002
ПБО 19 “Об’єднання підприємств”
01.01.2000
ПБО 20 “Консолідована фінансова звітність”
01.01.2000
ПБО 21 “Вплив змін валютних курсів”
01.01.2001
ПБО 22 “Вплив інфляції”
29.03.2002
ПБО 23 “Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін”
01.07.2001
ПБО 24 “Прибуток на акцію”
01.10.2001
ПБО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”
01.04.2000
4. Основні нормативні документи бухгалтерського обліку в Україні
В Україні порядок ведення бухгалтерського обліку регламентується Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV.
Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюють Міністерство фінансів, Національний банк, Державне казначейство, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, передбачених законодавством, з метою:
створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;
для удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Закон про бухгалтерський облік визначає, що національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку є основним нормативно-правовим документом у системі регулювання бухгалтерського обліку, який визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.
При веденні бухгалтерського обліку згідно з ПБО необхідно також враховувати вимоги інших нормативних документів Міністерства фінансів України:
“План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій” та “Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій”, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.11.99р. №291;
Наказ Міністерства фінансів України від 29.11.2000р. №302 “Про примітки до річної фінансової звітності”;
“Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку”, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. №356;
Наказ Міністерства фінансів України від 28.03.2001р. №143 “Про кореспонденцію рахунків” та інші (див. Додаток 5.1).
Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №419, згідно з якою строк подання квартальної фінансової звітності (крім зведеної та консолідованої) встановлено на 25 число місяця, наступного за звітним кварталом, а річного – 20 лютого.
Річна фінансова звітність підприємств (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва) включає:
Баланс;
Звіт про фінансові результати;
Звіт про рух грошових коштів;
Звіт про власний капітал;
Примітки до звітів.
Квартальна фінансова звітність є проміжною і об’єктивно не може містити у собі деякі важливі відомості та характеристики річного фінансового звіту. Квартальна фінансова звітність подається користувачам лише у складі Балансу та Звіту про фінансові результати.
Література [першоджерела 1,6; основна 38,39; додаткова 1,3]
Лекція 4. Облік грошових коштів.
1.Облік касових операцій
2.Облік операцій на рахунках у банках
3.Облік інших грошових коштів.
4.Облік цінних паперів
5.Облік розрахунків із дебіторами
1.Облік касових операцій
Для обліку касових операцій і залишку готівки в касі використовується активний синтетичний грошовий рахунок 30(каса) у розрізі субрахунків. По Д-ту 30 - оприбуткування грошових коштів, а по К-ту 30 - вибуття.
Бухгалтер на основі перевірених і відпрацьованих звітів касира заповнює Ж/О № 1 по К-ту 30 і відомість № 1 по Д-ту30. Прийом збереження і видача готівки, грошових документів покладається на касира, з яким підприємство укладає договір про повну матеріальну відповідальність. Відповідальність за дотримання касової дисципліни покладається на керівника підприємства, головного бухгалтера і касира.
2.Облік операцій на рахунках у банках
Нормативний документ “Інструкція про відкриття рахунків в іноземній і національній валюті” утв. НБУ від 18.12.98р.№ 527
“Інструкція №7 про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”. утв. НБУ від 2.08.96р.№ 204,ПсБУ 4
На оформлення документів для відкриття рахунка в банку
Заява на відкриття рахунка.
Копія свідчення про державну реєстрацію в уповноважених органах виконавчої влади
Копія рішення про створення, реорганізацію підприємства, засвідченого нотаріально або органом принявшим таке рішення
Копія документів підтверджуючих про взяття підприємства на податковий облік.
Копія документів про реєстрацію в пенсійному фонді.
Копія статуту підприємства.
Картку зі зразками підписів керівника підприємства і головного бухгалтера і відбитком печатки (2экз).
Копія документа про реєстрацию в органах соціального страхування
Операції на поточному рахунку оформляються наступними документами:
Чек на одержання грошей готівки служить підставою для одержання готівку з поточного рахунку в касу.
Оголошення на внесок готівки
Платіжні доручення --оформляється платником, якщо від нього виходить ініціатива в розрахунках.
Платіжне вимога-доручення оформлює постачальник, погоджує з покупцем і служить наказом банкові зробити розрахунки за поставлену продукцію (товари, роботи, послуги)
Меморіальний ордер - бюджетний видатковий документ.
Операції на поточному рахунку відбуваються за розпорядженням керівника підприємства або з його згоди. Про всі зміни на поточному рахунку банк видає довіреній особі підприємства виписку банку. По Д-ту 311,312 ведеться облік надходжень грошових коштів, а по К-ту 311,312 - списання. На підставі проведених і оброблених виписок банку бухгалтер заповнює Ж/О № 1 по К-ту рахунків 311,312 і відомість № 1 по Д –ту рахунків 311,312 .
3.Облік інших рахунків банку
Грошові засоби в акредитивах і лімітованих чекових книжках враховуються на окремих грошових субрахунках 313, 314 синтетичного сч.31.
Штрафні санкції:
-за перевищення встановленого ліміту готівки в касі;
-за не оприбуткування готівки в касі;
-за перевищення встановлених термінів використання наданої під звіт готівки;
-за здійснення розрахунків готівкою без оформлення відповідних документів;
-за використання отриманої в банку готівки не по призначенню тощо.
Цим документом передбачені і розміри штрафних санкцій, що застосовуються податковими інспекціями за результатами перевірок і вилучаються в держбюджет.
Безготівкові форми розрахунку:
акцепторна;
акредитивна;
платіжні доручення;
перекази через підприємства зв'язку;
чекова лімітована книжка;
пластикові картки;
векселя .
4.Облік цінних паперів
Цінний папер—це грошовий документ, який засвідчує право володіння або відносини між юридичною особою, що його випустила, та власником, що його викупив.
Акція—цінний папер, без визначеного терміну обігу, засвідчує певну участь його власника у статутному акціонерного товариства.
№п/п
Зміст господарської операції
Д-т
К-т
1
Витрати на емісію акцій підприємства
952
31
2
Сума емісії акцій при створенні АТ
46
40
3
Емісійний дохід
46
421
4
Викуплено акції за нормативною вартістю
451
30
Вексель-- безумовне письмове зобов’язання сплатити певну суму протягом визначеного періоду чи в установлений термін на користь пред’явника векселя.
№п/п
Зміст господарської операції
Д-т
К-т
1
Отримано векселі на відвантажену продукцію
34
36
2
Сума процентів за відстрочку платежу
36
69
3
Погашення заборгованості забезпеченої векселями
31
34
4
Сума процентів за відстрочку платежів
951
62
Облігація-- цінний борговий папір із визначеним терміном дії, власник якого має право на щорічне отримання відсотків та повернення номінальної вартості облігації емітентом у визначені терміни його погашення.
№п/п
Зміст господарської операції
Д-т
К-т
1
Випущені облігації з дисконтом
30,31
521
2
Випущені облігації з премією
30,31
521
3
Нараховані проценти за облігаціями з премією: за рахунок амортизації премії
за рахунок витрат
522
952
684
684
4
Сплачені проценти за облігаціями з премією
684
301,311
Опціон--стандартний документ, що засвідчує право придбати (продати) базовий актив на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого контракту або на час такого придбання за рішенням сторін контракту
5.Облік розрахунків із дебіторами
Дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.
Дебітори – юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.
Питання визнання дебіторської заборгованості згідно з ПБО охоплює відповідність критеріям визнання та визначенню дебіторської заборгованості.
Критерії визнання дебіторської заборгованості аналогічні критеріям визнання, які застосовуються для всіх активів, а саме
Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо
існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та
може бути достовірно визначена її сума.
Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг (ПБО 2, п.4).
Довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.
Поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу, або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.
Сумнівний борг – поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
Безнадійна дебіторська заборгованість – поточна дебіторська заборгованість щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.
Крім того, для обліку дебіторської заборгованості використовується позабалансовий рахунок 071 “Списана дебіторська заборгованість”. На цьому рахунку обліковується списана дебіторська заборгованість протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни майнового становища боржника.
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги виникає, коли підприємство реалізує продукцію (товари, роботи, послуги) в кредит (з відстрочкою платежу). Така дебіторська заборгованість визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю.
За дебетом рахунку 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками” відображається вартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг, яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації.
Бухгалтерські записи з визнання та погашення дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги мають такий вигляд:
№ з/п
Зміст операції
Кореспонденція рахунків
Дебет
Кредит
1
2
3
4
1. Реалізація вітчизняному покупцю
Готової продукції
361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями “
701 “Дохід від реалізації готової продукції”
Товарів
361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”
702 “Дохід від реалізації товарів”
Робіт і послуг
361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями “
703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”
2. Одночасно на суму ПДВ
701 “Дохід від реалізації готової продукції”
641 “Розрахунки за податками”
702 “Дохід від реалізації товарів”
641 “Розрахунки за податками”
703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”
641 “Розрахунки за податками”
3. Списуємо собівартість реалізованих
Готової продукції
901 “Собівартість реалізованої готової продукції”
26 “Готова продукція”
27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”
21 “Тварини на вирощуванні та відгодівлі”
Література [першоджерела 1,6,27, 28, ; основна 38,39; додаткова 1,3]
Лекція 5. Облік інвестицій
Поняття фінансових інвестицій
Фінансовий облік короткострокових фінансових інвестицій.
Розрахунок амортизації дисконту за інвестиціями в облігації та розрахунок амортизації премії за інвестиціями
Відображення в обліку довгострокових фінансових інвестицій
Синтетичний та аналітичний облік довгострокових фінансових інвестицій.
Поняття фінансових інвестицій
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються ПБО 12 “Фінансові інвестиції”.
Відповідно до ПБО 2 “Баланс”, фінансові інвестиції – це активи, які утримуються підприємством з метою:
збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо),
зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.
Фінансові інвестиції поділяються на: довгострокові фінансові інвестиції, поточні фінансові інвестиції, еквіваленти грошових коштів.
Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.
До кожної з вищенаведених категорій фінансових інвестицій можуть належати інвестиції у цінні папери, які є інструментами капіталу (акції, паї, майнові права), боргові інструменти та окремий вид – похідні інструменти, правила обліку яких регулюються ПБО 13 “Фінансові інструменти” (див. розділ 2.13).
Крім того, кожен з видів залежно від мети (наміру) інвестора може бути кваліфікований як придбаний з метою перепродажу та такий, що утримується до погашення (боргові інструменти) або безстроково (інструменти капіталу). Інвестиції придбані з метою перепродажу, які у будь-який момент можуть бути реалізовані, слід кваліфікувати як поточні, навіть якщо по своїй первісній природі вони є довгостроковими.
Інвестиції в асоційовані підприємства – інвестиції у підприємство, в якому інвестору належить блокувальний (більше 25 %) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.
Інвестиції в дочірні підприємства – інвестиції в підприємства, які перебувають під контролем материнського (холдингового) підприємства. Контроль – вирішальний вплив на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства з метою одержання вигод від його діяльності.
Інвестиції в спільну діяльність – інвестиції для ведення господарської діяльності, зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об’єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними. Спільний контроль – розподіл контролю за господарською діяльністю відповідно до угоди про ведення спільної діяльності.
Рахунок 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” використовується для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном.
На рахунку 35 “Поточні фінансові інвестиції” ведеться облік наявності та руху поточних фінансових інвестицій і еквівалентів грошових коштів, у тому числі депозитних сертифікатів.
Первісна оцінка фінансових інвестицій
Придбання фінансових інвестицій здійснюється такими шляхами:
за грошові кошти;
шляхом обміну на цінні папери власної емісії;
шляхом обміну на інші активи.
Фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю.
Собівартість фінансової інвестиції складається з:
ціни придбання;
витрат, що безпосередньо пов’язані з придбанням:
комісійна винагорода;
мито;
податки;
збори;
обов'язкові платежі;
інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням даної фінансової інвестиції.
Довгострокові фінансові інвестиції в боргові цінні папери, що утримуються інвестором до їх погашення, відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю фінансових інвестицій.
Фінансовий облік короткострокових фінансових інвестицій.
Поточні фінансові інвестиції – це інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).
Збільшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу відображається такими бухгалтерськими записами:
Дебет 352 “Інші поточні фінансові інвестиції”
Кредит 746 “Інші доходи від звичайної діяльності”.
Зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу відображається такими бухгалтерськими записами:
Дебет 975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій”
Кредит 352 “Інші поточні фінансові інвестиції”.
3.Розрахунок амортизації дисконту за інвестиціями в облігації та розрахунок амортизації премії за інвестиціями
Амортизована собівартість фінансової інвестиції – собівартість фінансової інвестиції з урахуванням частково...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора