Газопостачання житлового мікрорайону і газифікація будинку природнім газом

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра ТГВ

Інформація про роботу

Рік:
2010
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Теплогазопостачання

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство Освіти та Науки України Національний університет „ Львівська політехніка” Кафедра „ Теплогазопостачання і вентиляції” Курсова робота на тему: “Газопостачання житлового мікрорайону і газифікація будинку природнім газом” Львів – 2010 Зміст Ст. 1.Визначення фізико-хімічних та теплотехнічних показників газу.................................................4 2.Визначення розрахункових годинних витрат газу...........................................................................5 3.Конструювання і опис системи газопостачання житлового району та будинку …………….6 4.Облік газу в проектованому будинку..................................................................................................7 5.Гідравлічний розрахунок газопроводів-вводів і внутрішніх газопроводів низького тиску ……7 6.Розрахунок процесу горіння газу ……………...................................................................................11 7.Проектування газопальникового пристрою……………..................................................................11 7.1.Тепловий розрахунок……………………………………………...………………………11 7.2. Конструктивний розрахунок пальника………………………………………….………12 7.3. Конструктивне розміщення пальника в газовому приладі……………………………13 8.Розрахунок димовідвідного тракту ................................................................................................14 9.Складання специфікації матеріалів та обладнання запроектованої системи газопостачання...............................................................................................................................17 Список використаної літератури..........................................................................................................18 Визначення фізико-хімічних та теплотехнічних показникиків газу. Для даного складу газу виписуємо такі характеристики компонентів, як густина компонентів при н.у., нижча і вища теплота згорання горючих компонентів (табл.1.2, [2]) і заносимо в таблицю 1: Таблиця 1 Компоненти газу Склад газу(%об,.) QH,кДж/м3 Qв, кДж/м3 ρ,кг/м3  метан 95 35840 39860 0,7168  етан 2,0 63730 70420 1,3566  пропан 1,0 93370 101740 2,019  бутан 1,0 123770 133980 2,703  азот 1,0 --------- --------- 1,2505   На основі заданого складу газу і густин його компонентів при н.у. [1,табл.1.2] за правилом змішування визначаю середню густину газової суміші за формулою: ρо = 0,01(ν1ρ1+ν2ρ2+ν3ρ3+ … +νnρn), кг/м3; де, ρ1, ρ2, ρ3… ρn – густина горючих і негорючих компонентів газу при н.у., кг/м3; ν1, ν2, ν3…νn – об’ємний вміст компонентів газу, %; ρо = 0,01(0,7168·95+1,3566·2+2,019·1+2,703·1+1,2505·1)=0,77 кг/м3; Визначаємо відносну густину газу за формулою: ρ = ρ0 /1,293 = 0,77/1,293 = 0,6 кг/м3; де: 1,293 – густина повітря при нормальних умовах, кг/м3; ρоі- густини горючих і негорючих компонентів газу при н.у. кг/м³; Нижча і вища теплота згорання сухого газу визначаються за формулами: = 0,001 (·ν1 +·ν2 +·ν3 +… + ·νn), кДж/м3; = 0,001 (·ν1 +·ν2 +·ν3 +… + ·νn), кДж/м3; де:…; … - відповідно нижча та вища теплоти згорання горючих компонентів газу [1,табл.1.3]. = 0,01*(35840*95,0+63730*2,0+93370*1,0+123770*1,0)=37494 кДж/м³; = 0,01*(39860*95,0+70420*2,0+101740*1,0+133980*1,0) = 41633 кДж/м³; число Воббе: Wно = / 1000 √ ρ = 37494/ 1000 √ 0,6 = 48,4; Wво = / 1000 √ ρ = 41633 / 1000 √0,6 = 53,7; 2.Визначення розрахункових годинних витрат газу. Розрахункова годинна витрата газу для окремих житлових та громадських будинків визначається за формулою: =∑**nі, де: - коефіцієнт одночасності дії приладів який залежить від кількості квартир і типу газових приладів , приймаємо [3, табл. Д.1]; - номінальна витрата газу приладом або групою приладів, м³/год; (розраховується за технічними характеристиками приладів); nі - число однотипних приладів або груп приладів , шт. Номінальна витрата газу приладом визначається за залежністю: = Qм *3.6 / , м3 /год; де: Qм - номінальне теплове навантаження газового приладу, кВт (дод.1[4]); Для заданих приладів виписуємо номінальне теплове навантаження : ПГ-2 : Qм=6,95 кВт; АОГВ-10: Qм=11,63 кВт; ВПГ-18 Qм=20,93 кВт; Визначаємо розрахункові витрати газу даними приладами : -ПГ-2 : = (6.95 *3600)/ 37494 =0,67 м³/год; - АОГВ-10 : = (11,63 *3600)/ 37494 =1,12 м³/год, - ВПГ-18 : = (20,93 *3600)/ 37494 =2,01 м³/год, = 0,203* (0,67+2,01)* 42 + 0,85*1,12*42 = 62,83 ³/год; Номінальна витрата газу в квартирі:  По номінальній витраті газу підбираємо лічильник газу (дод.6 [4]). типу G 4,0 Витрата газу: min-0,04 м³/год max-6,0 м³/год номмінальна-4,0 м³/год; Максимальна витрата тиску при Vmax = 150,0 Па Робочий тиск, кПа=50 (100) Діапазон температур : -20.......+50 Термін експлуатації - 20 років Розміри, мм - 190*156*214 Маса, кг -1,45 Подальший розрахунок зводимо в таблицю 2: Таблиця 2 № ділянки Кількість квартир Типи приладів q,м³/год Кsim Кількість газових приладів Qhd, м³/год    Групи однотипні групи однотипні групи однотипні групи однотипні   1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11  ПГ2 - 1 1 - ПГ-2 - 0,67 - 1,0 - 1 0,67  1-2 1 ПГ-2+ ВПГ-18 - 2,68 - 0,75 - 1 - 2,01  2-3 1  ПГ-2+ ВПГ-18 АОГВ-10  2,68 1,12 0,75 0,85 1 1 2,96  3-4 2 ПГ-2+ ВПГ-18 АОГВ-10  2,68 1,12 0,64 0,85 2 2 5,33  4-5 3 ПГ-2+ ВПГ-18 АОГВ-10  2,68 1,12 0,52 0,85 3 3 7,04  5-6 4 ПГ-2+ ВПГ-18 АОГВ-10  2,68 1,12 0,39 0,85 4 4 7,99  6-7 5 ПГ-2+ ВПГ-18 АОГВ-10  2,68 1,12 0,375 0,85 5 5 9,79  7-8 6 ПГ-2+ ВПГ-18 АОГВ-10  2,68 1,12 0,36 0,85 6 6 11,5  8-9 7 ПГ-2+ ВПГ-18 АОГВ-10  2,68 1,12 0,345 0,85 7 7 13,14  9-10 14 ПГ-2+ ВПГ-18 АОГВ-10  2,68 1,12 0,283 0,85 14 14 23,95  10-11 21 ПГ-2+ ВПГ-18 АОГВ-10  2,68 1,12 0,258 0,85 21 21 34,51  11-12 28 ПГ-2+ ВПГ-18 АОГВ-10  2,68 1,12 0,24 0,85 28 28 44,67  12-13 42 ПГ-2+ ВПГ-18 АОГВ-10  2,68 1,12 0,203 0,85 42 42 62,83  13-14 168 ПГ-2+ ВПГ-18 АОГВ-10  2,68 1,12 0,157 0,85 168 168 230,6   3. Конструювання і опис системи газопостачання житлового району та будинку Газопостачання житлових і громадських будинків дозволяється здійснювати від мережі газопроводів низького та середнього тиску, при цьому максимальний робочий тиск на ввідних газопроводах не повинен перевищувати 3000 Па. Основні елементи системи газопостачання будинків – це відгалуження від розподільчих газопроводів, ввідні і внутрішні газопроводи. Газопроводи, що прокладаються в середині будинку необхідно проектувати зі сталевих водогазопровідних труб, а газопроводи вводи з електрозварник. Газові побутові прилади необхідно приєднувати до газопроводів жорсткими з’єднаннями або гнучкими шлангами. Житлові будинки до 5 поверхів дозволяється обладнувати водонагрівачами і опалювальними пристроями при наявності відособлених димових каналів. Газові побутові плити дозволяється встановлювати в кухнях житлових будинків висотою не менше 2,2 м, які мають вікно з кватиркою (фрамугою), витяжний вентиляційний канал. Внутрішній об'єм приміщення кухні визначає встановлення певного о типу газової плити, а саме в даній роботі V = 8.0 м:' - ПГ-2. При розміщенні в кухні газової плити і водонагрівача, газової плити і опалювального пристрою об'єм кухні повинен бути на 6,0 м3 більше об'єму, вказаного вище. Для забезпечення необхідного повітрообміну в кухні передбачають наявність природної припливної - витяжної вентиляції: приплив повітря - через вікно (фрамугу) або решітку у нижній частині дверей або стіни, яка межує з сусіднім приміщенням, або щілину між дверима і підлогою площею перерізу не менше 0,02 м2; видалення повітря - через вентиляційний канал. Відведення продуктів спалювання від водонагрівачів і опалювальних пристроїв необхідно виконувати від кожного приладу по окремому димовідвідному каналу. Приєднання водонагрівачів і опалювальних пристроїв до димовідвідних каналів передбачають трубами з покрівельної сталі або гнучкими стальними рукавами з сумарною довжиною не більше трьох метрів і нахилом не менше 0,01 в бік приладу. На під’єднаннях можна передбачити не більше трьох поворотів. Димовий канал слід виконувати з цегли випаленої, червоної та в деяких випадках з азбестоцементних та гончарних труб. Встановлювати на димовідвідних каналах зонти і дефлектори заборонено. 4. Облік газу в житлових та громадських будинках Для визначення об’ємної виграти використаного газу в житлових та громадських будинках застосовуються об'ємні побутові газові лічильники. Як правило газовий лічильник встановлюють на вводі газопроводу в будинок (квартиру). Згідно з вимогами мінімальні відстані від лічильника повинні становити; 0,8 м по горизонталі у просвіті до пальників відкритого вогню; 0,8 м по горизонталі у просвіті до тепло ізольованих димовідвідних каналів; 0,6 м по горизонталі у просвіті до закритих опалювачів (водонагрівачів, котлів, печей); 0,5 м по горизонталі у просвіті до приладів і труб опалення; - 0,35 м по горизонталі у просвіті до комунікацій електропостачання, зв'язку, радіомовлення; 1,6 м по вертикалі від підлоги до низу лічильника. Газовий лічильник встановлюють в місцях, які виключають можливість пошкодження його при відкриванні дверей, вікон. Лічильник може бути розміщений в спеціальній шафі на зовнішніх стінах житлових будинків або окремо стоячих опорах. Шафа повинна маги природну вентиляцію. Лічильник можна розташувати в одній шафі з КБРТ. В даному проекті використовується лічильник G 4.0, який встановлений з усіма переліченими вище вимогами. 5. Гідравлічний розрахунок газопроводів-вводів і внутрішніх газопроводів низького тиску Гідравлічний розрахунок газопроводів проводимо методом питомих втрат тиску. Розрахункові втрати тиску для газопроводів-вводів і внутрішніх газопроводів приймаються згідно з [3], і для житлових та громадських будинків становлять 60 даПа. Аксонометричну схему розбиваємо на ділянки зі сталою витратою газу . По аксонометричній схемі від першої і до останньої ділянки визначаємо довжину ділянок і проводимо розрахунок. Визначаємо типи місцевих опорів та підраховуємо їх коефіцієнти. Визначаємо еквівалентні довжини газопроводів при ∑ξ=1. Далі обчислюємо еквівалентні довжини при ∑ξ та знаходимо розрахункові довжини ділянок і заносимо в таблицю 2. Вираховуємо втрати тиску на ділянках і гідростатичний тиск, який виникає внаслідок різниці густин газу та повітря за формулою : ∆= ±h*g (-), Па. де h – різниця геометричних відміток початок і кінець ділянки газопроводу, м; , - густина газу і повітря, кг/м3; g – прискорення сили тяжіння, м/с2. Для природного газу , при русі його в газопроводі вверх значення ∆приймають із знаком (-), а при русі вниз – із знаком (+). Сумарні втрати тиску на розрахунковій ділянці газопроводу становлять: ∆=∆+∆±∆, Па де ∆ - втрати тиску на тертя (лінійні). Після цього визначаємо сумарні втрати тиску на розрахунковій магістралі і перевіряємо, чи не перевищують вони допустимих: Гідравлічний розрахунок газопроводів-вводів і внутрішніх газопроводів низького тиску Табл. 3  N-діл. L, м Q, м³/год dу ,мм.(dв*δ) ΔР/L, Па/м Σζ Lеквζ=1 Lеквζ Lр , мм ΔP, Па ΔРг, Па ΣΔР, Па  1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12  ПГ2-1 1,5 0,67 15;1/2 1,5 9,4 0,28 2,6 4,1 6,2 5,1 11,3  1-2 0,8 2,01 20; 3/4 1,6 1 0,6 0,6 1,4 2,2 - 2,2  2-3 4,3 2,96 25;1 1,2 9,0 0,8 7,2 11,5 13,8 -15,4 -1,6  3-4 3 5,33 25;1 6,0 1 0,7 0,7 3,7 22,2 -15,4 6,8  4-5 3 7,04 25;1 7,0 1 0,75 0,75 3,75 26,3 -15,4 10,9  5-6 3 7,99 25;1 8,0 1 0,8 0,8 3,8 30,4 -15,4 15,0  6-7 3 9,79 32;1 1/4; 3,0 1 1 1 4 12,0 -15,4 -3,4  7-8 3 11,5 32;1 1/4 4,5 1 1,05 1,05 4,05 18,2 -15,4 2,8  8-9 6,7 13,14 40; 1 1/2; 2,5 6,7 1,1 7,4 14,1 35,3 - 35,3  9-10 10,2 23,95 50; 2; 2,1 5,4 1,8 9,7 19,9 41,8 - 41,8  10-11 5,7 34,51 50; 2; 4,0 1 1,85 1,85 7,55 30,2 - 30,2  11-12 17,7 44,67 70; 2 1/2; 2,0 2,1 2,2 4,62 22,3 44,6 - 44,6  12-13 21,2 81,68 80; 3; 2,7 7,6 2,9 22,04 43,2 116,7 -21,5 95,2  13-14 24 281,9 125; 5; 2,3 7,9 3,5 27,7 51,7 119 - 119            ΣΔР= 409,1   Втрати тиску газу у підводках останнього приладу ПГ-2 = 40 Втрата тиску у газовому лічильнику G 4,0 = 150 ΣΔР =599,1,Па ∆ > ∑∆р,(600>599,1), Па. Таблиця коефіцієнтів місцевих опорів Таблиця 4 N-діл. тип м.о. кількість діаметр значення сума м.о.  ПГ-4-1 відвід 90˚ 2 15;1/2 2,2      кран кульковий 1 15;1/2 4      трійник на прохід 1   1 9,4  1-2 трійник на прохід 1   1 1  2-3 відвід 90˚ 3 25; 1 2,0       кран кульковий 1 25; 1 2    трійник на прохід 1   1 9,0  3-4 трійник на прохід 1   1 1  4-5 трійник на прохід 1   1 1  5-6 трійник на прохід 1   1 1  6-7 трійник на прохід 1   1 1   7-8 трійник на прохід 1   1 1    відвід 90˚  2 40; 1 1/2; 1,6    8-9 кран кульковий 1 40; 1 1/2; 2    трійник на поворот 1   1,5 6,7         9-10 трійник на прохід 1   1    відвід 90˚ 4 50; 2; 1,1 5,4  10-11 трійник на прохід 1   1 1  11-12 відвід 90˚ 1 70; 2 1/2; 1,1      трійник на прохід 1   1 2,1  12-13 відвід 90˚ 1 70; 2 1/2; 1,1      трійник на поворот  1   1,5    вентиль прямий 1 80; 3; 5  7,6  13-14 відвід 90˚ 2 100; 4; 1,1      засувка 1  0,5     хрестовина на поворот 1 100; 4; 3 7,9   6. Розрахунок процесу горіння газу Метою розрахунку є кількісне визначення, для заданого складу газу, повітря та продуктів горіння. Ці показники горіння розраховують за реакціями горіння компонентів горючої суміші (стехіометричні рівняння). Розраховують на 100м3 газу і всі об’єми відносять до нормальних умов. Якщо врахувати, що 1 кмоль газу при н.у. займає приблизно однаковий об’єм, то узагальненне рівняння має такий вигляд: CmHn + (m+n/4)·(O2 +3,76·N2)= m ·CO2 + n/2 ·H2O + (m+n/4)·3,76·N2; де: m,n – число атомів і водню в молекулі. ∑VO2 =2VСH4 +2 VС2H6+6,5 VC4H10+5VC3H8=2*0,95+2*0,02+6,5*0,01+5*0,01=2,06м3/м3; VO=∑VO2*4,76=2,06*4,76=9,81м3/м3; Vпс= VCO2+ VH2O+ VN2=1,06+2,05+7,76=10,87м3/м3; Теоретичний об’єм сухих продуктів спалювання: VCO2= VСH4+2VС2H6+4VС4H10+3VС3H8=0,95+2*0,02+4*0,01+3*0,01=1,06м3/м3; VH2О=2 VСH4+3VС2H6+4VС3H8 +5 VС4H10=2*0,95+3*0,02+4*0,01+5*0,01=2,05 м3/м3; VN2=3,76* VO2+ VN2(газ)=3,76*2,06+0,01=7,76 м3/м3. Кількість вологи, що внесено з повітрям: W=d*Vo/1000*ρ=10*9,81/1000*0,804=0,12 м3/м3; де: d – вологовміст повітря при 0°C, г/м3; ρ – густина водяної пари при 0°C, г/м3. Теоретичний об’єм мокрих продуктів спалювання: Vпс=10,87+0,12=10,99 =11 м3/м3. 7. Проектування газопальникового пристрою Цей розрахунок проводимо з метою визначення необхідних кількостей газу та повітря для роботи газовогопальникового пристрою в нормальному режимі. Для розрахунку необхідні наступні дані , приймаємо з попередніх розрахунків , а також зі завдання : теплова потужність пальника - Qном=0,7 кВт; нижча розрахункова теплота горіння газу - =37,5 МДж/ м3; густина газу - ρ =0,77 кг/м³; тиск газу на виході з мережі - =2000 Па; необхідна кількість повітря для горіння газу =9,81 м³ / м³. 7.1.Тепловий розрахунок: 1. Теплопродуктивність пальника:  2.Номінальна витрата газу пальника: Vг = (3,6*Qном)/=3,6*0,7/37,5 = 0,07 м3/год; 3.Теоретично необхідна кількість повітря для спалювання 1 м3 газу:  м³ / м³. Для всыэъ кылькосты газу =10,1*0,07 = 0,707 м3/год; 4.Витрата первинного повітря: Vo´==0,5*0,707=0,35 м3/год; де: α´ - коефіцієнт первинного повітря (для атмосферних пальників α´ = 0,45- 0,7[1]). Об’єм продуктів спалювання: Vп.с. = Vг(1+ α´) м3/год; Vп.с =0,07*(1+1,4*10,1)=1,1 м3/год де: α - коефіцієнт надлишку повітря (дод.1)[4]. 7.2. Конструктивний розрахунок пальника Метою розрахунку є визначення геометричних розмірів елементів пальника: сопла, змішувача, горловини. 1.Швидкість виходу газу із сопла пальника: Wг= φ*/ ρг) =0,82000 / 0,77) = 57,66 м/с; де φ-коефіцієнт нерівномірності розподілу швидкості потоку газу по площі сопла, приймаємо 0,8, - перепад тиску в газопроводі перед соплом, Па; 2.Обчислюємо площу поперечного січення сопла пальника: = Vг /(3600* Wг)=0,07/(3600*57,66)=0,3*10-6 м2. 3.Обчислюємо діаметр сопла: = = =0,0006 м=0,6мм ; 4.Обчислюємо діаметр горловини : =*)*(1+ *S)), м; де S –коефіцієнт інжекції; ρ - густина повітря, кг/м3; S= ρпов/ ρг=1,293/0,77=1,68 =0,0006= 0,0085м=8,5 мм, 5.Конструктивні розмірі змішувача пальника: діаметр дифузора: =(2...2,2)*=2,1*0,0085 = 0,0179 м; діаметр конфузора: =(1,5...2)*=1,8*0,0085 = 0,0153 м; довжина конфузора: ==(1,5...2)*=1,9* 0,0085 = 0,0162 м; довжина горловини ==(1...1,5)*=1,3*0,0085=0,0111 м; довжина дифузора =(-)/(2*tg β)=(0,0179-0,0085)/(2* tg3) = 0,089 м. де: β – напівкущ розкриття дифузора (β = 3,0…4,0°). 6. Задаюсь розміром діаметра вогневого отвору , м (рекомендовано=0,6…0,7)·10-3=0,004м). 7. Визначаємо швидкість виходу газоповітряної суміші з вогневих отворів за умови стабільної роботи пальника: Wo = (0,6...0,7)* Wmax=0,65*1,9 =1,24 , м/с; де - максимальна швидкість відриву полум'я, яка залежить від типу газу, діаметру отвору і кількості первинного повітря, приймаємо (табл.2 , [4]) при ά=0,5 і діаметру отвору 2 мм, =1,9 м/с; 8. Сумарну площу вогневих отворів визначаємо за формулою: ∑=(*(1+ α´ *))/(3600*) =0,07*(1+0,5*10,1)/(3600*1,24) = 0,000095 м² 9. Знаходимо кількість вогневих отворів: N= ∑/(0,785*2)= 0,000095/(0,785*(2·10-3)2) = 30 отворів. - діаметр отвору , 2 мм. 7.3. Конструктивне розміщення пальника в газовому приладі Визначення висоти внутрішнього контуру полум'я, яка залежить від складу газу, коефіцієнта первинного повітря, швидкості виходу газоповітряної суміші і діаметра отвору, проводимо за формулою : =0,86*10-7*k*R* ²; де k - емпіричний коефіцієнт, який залежить від складу газу і коефіцієнта первинного повітря, приймаємо (дод.7 ,табл.3, [4]), R - теплова напруга поперечного перерізу видимих отворів пальника, Вт/м² , обчислюємо за формулою: R = (0,353*109** Vг )/(N* ²) = (0,353*109*37,5* 0,07)/(30* 2²) = 0,0077*109 Вт/м², Тоді, =0,86*10-7*1,14*0,0077*109*2² =3,2 мм; Висота зовнішнього конуса полум’я визначається за формулою: =0,86*10-7**R*, де k1 - емпіричний коефіцієнт, який залежить від відстані між вогневими отворами (дод.7, табл..4, [4]), відстань - 3 мм =0,86*10-7*10,4*0,0077*109*=13,8 мм. Розрахунок димовідвідного тракту газового приладу Відведення продуктів спалювання від водонагрівачів і опалювальних пристроїв необхідно виконувати від кожного приладу по окремому димовідвідному каналу. Приєднання водонагрівачів і опалювальних пристроїв до димовідвідних каналів передбачають трубами з покрівельної сталі або гнучкими стальними рукавами з сумарною довжиною не більше 3,0 м і нахилом не менше 0,01 в бік приладу. Нижче від місця приєднання димовідвідної труби від приладу до каналу, необхідно передбачати улаштування "кишені" з люком для очищення. Димовідвідні канали слід виконувати з цегли випаленої, червоної та в деяких випадках з азбестоцементних або гончарних труб. У всіх випадках висота димовідвідного каналу над прилеглою частиною даху повинна бути не менше 0,5, а для будинків із суміщеною покрівлею - не менше 2.0 м. Встановлювати на димовідвідних каналах зонти і дефлектори заборонено . Метою розрахунку є визначення величини розрідження перед газовим приладом. Розрахуємо димохід , який відводить продукти горіння від водонагрівача ВПГ-18, що розташований у кухні квартири на першому поверсі .У водонагрівачі спалюється природний газ, який має такі характеристики : =37,5 МДж/м³,=10,1 м³ /м³ , номінальна витрата газу приладом =2,01 м³ / год. Проектуємо розміщення димовідвідних каналів у внутрішній стіні будинку, прилад з'єднюється з каналом за допомогою металевої труби . З'єднювальна труба діаметром 125 мм має довжину 0,2 м і два повороти, вертикальна частина дорівнює 0,5 м, Висота димоходу , перерізом 140*140 мм, у внутрішній цегляній капітальній стіні має висоту 20,6 м. Димохід над покрівлею , перерізом 140*140 мм, має товщину пів цегли і висоту 0,5 м (рис.3). Проводимо розрахунок. Тиск розрідження перед тягопереривачем водопідігрівача дорівнює 2 Па. .Основні показники роботи водопідігрівача беремо з дод.1 (5):- коефіцієнт надлишку повітря =2,5 ,температура продуктів спалювання на виході з приладу =170 ºС. точка роси продуктів згорання tр=46 С; 1.Розраховуємо об’єм продуктів горіння при =2,5: = *( +( ά-1)* )=2,01*(11+(2,5-1)*10,1)=52,56 м³/год. 2.Далі розраховуємо охолодження газу ∆=( -)/((0,384*)/(k*)+0,5), де - температура повітря , що оточує канал, ºС, приймаємо для інженерних розрахунків 20 ºС, k- середнє значення коефіцієнта теплопередачі для стінок димоходу , віднесене до внутрішньої поверхні , Вт/(м²* ºС),приймаємо з (дод.8 табл.1 [4]) : неутенлена сталева приєднувальна труба : 4,1 Вт/(м²* ºС); димовий канал в цегляній поштукатуреній стіні : 2,45 Вт/(м²* ºС); зовнішній димовідвідний канал: 4,25 Вт/(м²* ºС). - внутрішня поверхня розрахункової ділянки димоходу , м², ∆- падіння температури продуктів спалювання на розрахунковій ділянці , ºС, вертикальна ділянка сталевої труби l=0,5: =3,14*0,5*0,125=0,2 м², 6 ºС температура продуктів спалювання в кінці ділянки дорівнює t1=170-6=164 ºС. горизонтальна ділянка приєднувальної труби l=0,45: =3,14*0,2*0,125=0,079 м², 2,3 ºС температура продуктів спалювання на початку димоходу буде дорівнювати t2=164-2,3=161,7 ºС / внутрішній димохід l=20,6: =0,14*4*20,6=11,5 м2,  ºС температура продуктів спалювання у кінці димоходу буде дорівнювати =161,7-116,5=45,2 ºС. зовнішній димохід l=0,5: =0,14*4*0,5=0,28 м2,  ºС температура продуктів спалювання , які виходять з труби дорівнює , =45,2-1,4=43,8 ºС . Отримальна температура є меншою від температури точки продуктів горіння, тому димовідвідний канал потрібно утеплити. 3.Визначення величини природної тяги. =0,0345*Н*(1/(273+)+1/(273+))*, де - барометричний тиск , приймаємо 99000 Па, Н- висота ділянки ,яка створює тягу, м, - середня температура продуктів спалювання на ділянці, ºС, - температура оточуючого середовища , ºС. - вертикальна ділянка сталевої труби l=0,5:  Па, = - ∆=(170+164)/2=167 ºС. - вертикальна ділянка цегляна l=21,1 :  Па, =(161,7+43,8)/2=102,75 ºС, Тоді загальна тяга рівна: = +=1,95+55,45=57,4 Па, 4.Визначаємо втрати тиску на тертя. Спочатку визначимо швидкість продуктів горіння на ділянці: = /(f*3600), м/с f - площа поперечного перерізу труби, м2, f=(0,1252*3,14)/4=0,012 м2. Приймаємо коефіцієнт тертя (дод8.табл.2, 4) рівним 0,02, густину продуктів спалювання -1,3 кг/м3.Середню температуру продуктів спалювання у трубі визначаємо: =(170+161,7)/2=165,85 ºС , Втрати тиску  розраховуємо за формулою: =λ*(l/d)*( 2/2)**(273+ )/273. де λ- коефіцієнт тертя, l-довжина розрахункової ділянки ,м, d – діаметр розрахункової ділянки ,м,  -швидкість продуктів спалювання , м/с, - густина продуктів спалювання , кг/м3, - середня температура газів на розрахунковій ділянці, ºС, - в приєднувальній сталевій трубі:  Па = /(f*3600)=52,56/(0, 012*3600)=1,22 м/с, f - площа поперечного перерізу труби, м2, f=(0,1252*3,14)/4=0,012 м2. - в димоході: =52,56/(0,0196*3600)=0,75 м/с, f=0,14*0,14=0,0196 м2, =(161,7+43,8)/2=102,75 ºС, Приймаємо коефіцієнт тертя (дод.8 табл.2) рівним 0,04, еквівалентний діаметр визначаємо з формули =(4* f)/Р=(4*0,0196)/(2*0,28)=0,14 м, тоді  Па 5.Втрати тиску у місцевих опорах визначаємо з формули: =∑ξ*( 2/2)**(273+ )/273, ∑ξ- сума коефіцієнтів місцевих опорів на ділянці, приймаємо з (дод.8 табл.3[4]). - у приєднувальній трубі : на даній ділянці є наступні місцеві опори ,які мають такі значення: вхід у з'єднювальну трубу із тягопереривача - ξ =0,5, поворот під кутом 90º ξ=0,9, раптове розширення потоку при вході у цегляний димохід і повороті на 90º ξ=1,2, ∑ξ=2,6 тоді  Па. - у димоході: Тут враховуємо один коефіцієнт місцевого опору , а саме коефіцієнт виходу з димоходу ξ =1,5,  Па. 6.Визначаємо розрідження перед газовим приладом за формулою: = -( + )=57,4-(0,17+3,1+4,04+0,75)=49,34 Па. Розрідження перевищує мінімально необхідне , це значить, що димохід забезпечить нормальну роботу водонагрівачі. Для регулювання величини тяги користуємося тягопепереривачем. 9.Складання специфікації матеріалів та обладнання запроектованої системи газопостачання Специфікація матеріалів систем газопостачання Таблиця 5 № позиції Позначення серії стандартів Розмір або характе- ристика Одиниця вимірювання Кількість, шт Маса, кг Примітки       одиниці загальна   1 2 3 4 5 6 7 8  1 Труби водогазопровідні  15 м 72 1,28 92,2     20  14,4 1,66 23,9     25  24 2,39 57,4     32  36 3,09 111,2     40  24 3,84 92,2     50  32,73 4,88 159,7     80  14,4 8,34 120,1     100  45 12,15 546,8     125  22 9,17 201,7   2 Пакля  м 40 0,009 0,36   3 Фарба  шт 7 1 8   4 Електроди  шт 3 1 1   5 Контрольна трубка  шт 1 0,5 0,5    Специфікація обладнання систем газопостачання Таблиця 6 № позиції Позначення серії стандартів, ДСТУ Назва обладнання Кількість Маса, кг Примітки      одиниці загальна   1 2 3 4 5 6 7  1 Запірна арматура Кран кульовий d=15 d=20 d=50 вентиль „косва” d=100  84 40 4 1  0,85 0.85 0.85 -  114,75 20.4 3,4 -   2 Електроізолюючий фланець  1 0,3 0,3   3 Мембранний лічильник G.4.0 40 1.45 58   4 Газові прилади ПГ-2 42 60 2400     АОГВ-10 42 85 2400     ВПГ-18 42      Список використаної літератури 1. ДБН В.2.5-20-2001 „ Газопостачання”. - Держбуд України.-Київ 2001. 2. Ионин А.А. Газоснабжение: Учебник для вузов.- 3-е изд., перераб. И доп.-М.: Стройиздат, 1981.- 415с. 3. Стаскевич Н.Л., Северинец Г.Н., Вигдорчик Д.Я. Справочник по газоснабжению и использованию газа.- Л.: Недра ,1990.-762 с. 4. Методичні вказівки до курсової роботи з курсу “Газопостачання”. - Львів 2005
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!