Газопостачання житлового мікрорайону і газифікація будинку природнім газом

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра ТГВ

Інформація про роботу

Рік:
2007
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Теплогазопостачання

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство Освіти та Науки України Національний університет „ Львівська політехніка” Кафедра „ Теплогазопостачання і вентиляції” Курсова робота на тему: “Газопостачання житлового мікрорайону і газифікація будинку природнім газом” Зміст Ст. 1.Визначення фізико-хімічних та теплотехнічних показників газу......................4 2.Визначення розрахункових годинних витрат газу.................................................4 3.Конструювання і опис системи газопостачання житлового району та будинку ................................................................................................................................6 4.Облік газу в проектованому будинку..........................................................................6 5.Гідравлічний розрахунок газопроводів-вводів і внутрішніх газопроводів низького тиску ...................................................................................................................7 6.Розрахунок процесу горіння газу ................................................................................10 7.Проектування газопальникового пристрою............................................................11 8.Розрахунок димовідвідного тракту .........................................................................14 9.Складання специфікації матеріалів та обладнання запроектованої системи газопостачання..................................................................................................................19 Список використаної літератури.................................................................................20 Визначення фізико-хімічних та теплотехнічних показникиків газу. Для даного складу газу виписуємо такі характеристики компонентів, як густина компонентів при н.у., нижча і вища теплота згорання горючих компонентів (табл.1.2, [2]) і заносимо в таблицю 1: Таблиця 1 Компоненти газу Склад газу(%об,.) QH,кДж/м3 Qв, кДж/м3 ρ,кг/м3  метан 95 35840 39860 0,7168  етан 1,5 63730 70420 1,3566  пропан 1,5 93370 101740 2,019  Бутан 1,0 123770 133980 2,703  азот 1,0 --------- --------- 1,2505  На основі заданого складу газу і густин його компонентів при н.у. [1,табл.1.2] за правилом змішування визначаю середню густину газової суміші за формулою: ρо = 0,01(ν1ρ1+ν2ρ2+ν3ρ3+ … +νnρn), кг/м3 де, ρ1, ρ2, ρ3… ρn – густина горючих і негорючих компонентів газу при н.у., кг/м3; ν1, ν2, ν3…νn – об’ємний вміст компонентів газу, % ρо = 0,01(0,7168·95+1,3566·1,5+2,019·1,5+2,703·1+1,2505·1)=0,7711 кг/м3 Визначаємо відносну густину газу за формулою: ρ = ρ0 /1,293 = 0,7711/1,293 = 0,596, кг/м3 де1,293 – густина повітря при нормальних умовах, кг/м3 Нижча і вища теплота згорання сухого газу визначаються за формулами ρоі- густини горючих і негорючих компонентів газу при н.у. кг/м³, = 0,001 (·ν1 +·ν2 +·ν3 +… + ·νn), кДж/м3; = 0,001 (·ν1 +·ν2 +·ν3 +… + ·νn), кДж/м3; Де:…; … - відповідно нижча та вища теплоти згорання горючих компонентів газу [1,табл.1.3]. = 0,01*(35840*95,0+63730*1,5+93370*1,5+123770*1)=37642,2 кДж/м³; = 0,01*(39860*95,0+70420*1,5+101740*1,5+133980*1) = 41789,2 кДж/м³; число Воббе: Wно = / 1000 √ ρ = 37642,2 / 1000 √ 0,596 = 48,8; Wво = / 1000 √ ρ = 41789,2 / 1000 √0,596 = 54,13; 2.Визначення розрахункових годинних витрат газу. Розрахункова годинна витрата газу для окремих житлових та громабудинків визначається за формулою: ∑=∑(**n), де: - коефіцієнт одночасності дії приладів який залежить від кількості квартир і типу газових приладів , приймаємо (дод . Д [1]); - номінальна витрата газу, коли коефіцієнт одночасності дії є найвищим, м³/год; кількість приладів , шт. Номінальна витрата газу приладом визначається із залежності: = Q*3.6/  Q- номінальне теплове навантаження газового приладу, кВт (дод.1 [4]) Для заданих приладів виписуємо номінальне теплове навантаження : ПГ-4 : Q=11,35 кВт; ВПГ-18: Q=20,93 кВт; АОГВ-15: Q=17,445 кВт; Визначаємо розрахункові витрати газу даними приладами : -ПГ-4 : = Q*3.6/ =(11.35 *3.6)/38,218=1,069м³/год; -ВПГ-23 : = Q*3.6/ =(20,93 *3.6)/ 38,218=1,972м³/год, - АГВ-80 : = Q*3.6/ =(17,445 *3.6)/ 38,218=1,643 м³/год, Визначаємо номінальну витрату газу в квартирі ,сумуючи отримані значення :  =1,069+1,972+1,643=4,684 м³/год. По номінальній витраті газу підбираємо лічильник газу (дод.6 [4])–це буде лічильник типу G 4.0. Витрата газу м³/год min-0.04 max-6 номмінальна-4,0 Max витрата тиску при Vmax , Па =150,0 Робочий тиск ,кПа=50 Діапазон температур : -20.......+50 Термін експлуатуці -20 років Розміри ,мм - 190*156*214 Маса ,кг -1,45 Розрахункова витрата газу для окремого житлового будинку: ∑=0,36*(1,069+1,972)*8+0,85*1,643*8=19,93 м³/год. Викреслюємо аксонометричну схему газопостачання будинку. Стояки розміщуємо у кухні. Останнім приладом є ПГ-4.Отриману схему розбиваємо на розрахункові ділянки. Визначення розрахункових витрат газу на ділянках проводимо за формулою: ∑=∑(**n), Подальший розрахунок зводимо в таблицю 2: Таблиця 2 № ділянки Кількість квартир Типи приладів q,м³/год Кsim Кількість Qhd,м³/год    Групи однотипні групи однотипні групи однотипні групи однотипні   1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11              1 1 - ПГ-4 - 1,069 - 1 - 1 1,069  1-2 1 ПГ-4,ВПГ-23 - 3,041 - 0,7 - 1  2,129  2-3 1 ПГ-4,ВПГ-23 АГВ-80 3,041 0,69 0,7 0,85 1 1 3,526  3-4 2 ПГ-4,ВПГ-23 АГВ-80 3,041 0,69 0,56 0,85 2 2 6,2  4-5 3 ПГ-4,ВПГ-23 АГВ-80 3,041 0,69 0,48 0,85 3 3 8,569  5-6 4 ПГ-4,ВПГ-23 АГВ-80 3,041 0,69 0,43 0,85 4 4 10,819  6-7 8 ПГ-4,ВПГ-23 АГВ-80 3,041 0,69 0,36 0,85 8 8 19,934  7-8 16 ПГ-4,ВПГ-23 АГВ-80 3,041 0,69 0,296 0,85 16 16 36,754  8-9 24 ПГ-4,ВПГ-23 АГВ-80 3,041 0,69 0,268 0,85 24 24 53,09   3.Констуювання і опис системи газопостачання житлового району та будинку. Газопостачання житлових і громадських будинків дозволяється здійснювати від мережі газопроводів низького та середнього тиску, при цьому максимальний робочий тиск на ввідних газопроводах не повинен перевищувати 3000 Па. Основні елементи системи газопостачання будинків – це відгалуження від розподільчих газопроводів, ввідні і внутрішні газопроводи. Газопроводи, що прокладаються в середині будинку необхідно проектувати зі сталевих водогазопровідних труб, а газопроводи вводи з електрозварник. Ввідні газопроводи слід виконувати в не житлових приміщеннях. Розміщення газопроводів вводів виконують по фасаді. В даній роботі вузол вводу газопроводу зображений на рисунку1. Газові побутові прилади необхідно приєднувати до газопроводів жорсткими зєднаннями або гнучними шлангами. Житлові будинки до 5 поверхів дозволяється обладнувати водонагрівачами і опалювальними пристроями при наявності відособлених димових каналів. Газові побутові плити дозволяється встановлювати в кухнях житлових будинків висотою не менше 2,2 м, які мають вікно з кватиркою (фрамугою), витяжний вентиляційний канал. Внутрішній об'єм приміщення кухні визначає встановлення певної о типу газової плити, а самев даній роботі V = 15.0 м:' - ПГ-4. При розміщенні в кухні газової плити і водонагрівача, газової плити і опалювального пристрою об'єм кухні повинен бути на 6,0 м3 більше об'єму, вказаного вище. При одночасному встановленні в кухні газової плити, протічного водонагрівача і одного опалювального пристрою об'єм кухні повинен бути не менше 21,0 м\ а при встановленні двох опалювальних пристроїв - не менше 27,0 м3. Для забезпечення необхідного повітрообміну в кухні передбачають наявність природної припливної - витяжної вентиляції: приплив повітря - через вікно (фрамугу) або решітку у нижній частині дверей або стіни, яка межує з сусіднім приміщенням, або щілину між дверима і підлогою площею перерізу не менше 0,02 м'; видалення повітря - через вентиляційний канал. 4. Облік газу в житлових та громадських будинках Для визначення об’ємної виграти використаного газу в житлових та громадських будинках застосовуються об'ємні побутові газові лічильники. Як правило газовий лічильник встановлюють на вводі газопроводу в будинок (квартиру). Згідно з вимогами мінімальні відстані від лічильника повинні становити; 0,8 м по горизонталі у просвіті до пальників відкритого вогню; 0,8 м по горизонталі у просвіті до тепло ізольованих димовідвідних каналів; 0,6 м по горизонталі у просвіті до закритих опалювачів (водонагрівачів, котлів, печей); 0,5 м по горизонталі у просвіті до приладів і труб опалення; - 0,35 м по горизонталі у просвіті до комунікацій електропостачання, зв'язку, радіомовлення; 1,6 м по вертикалі від підлоги до низу лічильника. Газовий лічильник встановлюють в місцях, які виключають можливість пошкодження його при відкриванні дверей, вікон. Лічильник може бути розміщений в спеціальній шафі на зовнішніх стінах житлових будинків або окремо стоячих опорах. Шафа повинна маги природну вентиляцію. Лічильник можна розташувати в одній шафі з КБРТ. В даному проекті використовується лічильник G 4.0, який встановлений з усіма переліченими вище вимогами. 5. Гідравлічний розрахунок газопроводів-вводів і внутрішніх газопроводів низького тиску. Гідравлічний розрахунок газопроводів проводимо методом питомих втрат тиску. Аксонометричну схему розбиваємо на ділянки зі сталою витратою газу . По аксонометричній схемі від першої і до останньої ділянки визначаємо довжину ділянок і проводимо розрахунок. По отриманій витраті газу з попередньої таблиці приймаємо з (рис.6.4[2]) втрати тиску по довжині та умовний діаметр газопроводу. Ці дані заносимо у відповідні графи таблиці 3.Визначаємо типи місцевих опорів (табл..6.1,[2]) та підраховуємо їх коефіцієнти . З (рис.6,6 а[2] ) визначаємо еквівалентні довжини газопроводів при ∑ξ=1. Далі обчислюємо еквівалентні довжини при ∑ξ та знаходимо розрахункові довжини ділянок і заносимо в таблицю. Вираховуємо втрати тиску на ділянках і гідростатичний тиск, який виникає внаслідок різниці густин газу та повітря за формулою : ∆=g*h*(- ), Па. h – різниця початкових і кінцевих відміток ділянки газопроводу,м; , -густина газу і повітря,кг/м3. Сумарні втрати тиску на розрахунковій ділянці газопроводу становлять: ∆=∆+∆±∆ Після цього визначаємо сумарні втрати тиску на розрахунковій магістралі і перевіряємо, чи не перевищують вони допустимих: Таблиця гідравлічного розрахунку N-діл. L, м Q, м³/год dу ,мм.(dв*δ) ΔР/L,Па/м Σζ Lеквζ=1 Lеквζ Lр , мм ΔPмо+L,Па ΔРг, Па ΣΔР, Па  1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12  1 - Пг-4 2 1,1 2 15 0,49 4,606 6,606 13,212 4,4 17,612 9,4  1- 2 0,9 2,1 1,6 20 0,6 0,6 1,5 2,4 0 2,4 1  2- 3 3,8 3,5 4 20 0,7 5,11 8,91 35,64 -13,7 21,94 8,3  3- 4 3 6,2 5 25 0,75 0,75 3,75 18,75 -13,7 5,05 1  4- 5 3 8,6 1,8 32 0,9 1,35 4,35 7,83 -13,7 -5,87 1,5  5- 6 13,8 10,8 1,8 40 0,95 2,66 16,46 29,628 0 29,628 2,8  6- 7 44,4 19,9 1,6 50 1,2 9,36 53,76 86,016 -18,13 67,886 7,8  7- 8 35 36,8 1,5 70 1,65 5,28 40,28 60,42 0 60,42 3,2  8- 9 17 53,1 4 70 2,25 3,375 20,375 81,5 0 81,5 1,5            ΣΔР, = 280,56       втрати тиску в ПГ-4 = 60,8Па         втрати тиску в лічильнику G-4 = 150 Па              Σ= 491,366  ∆ > ∑∆р,(600>491,37), Па. Таблиця коефіціентів місцевих опорів N- тип м.о. кількість діаметр значення   сума м.о.  1    15  Σζ 9.4    відвід 90˚ 2  2.2      кран кульковий 1  4      трійник на прохід 1  1    2    20  Σζ 1    трійник на прохід 1  1    3    20  Σζ 8.3    кран кульковий відвід 90˚ 1 3  1 2,1      трійник на прохід 1  1    4    25  Σζ 1    трійник на прохід 1  1    5    32  Σζ 1,5    трійник на поворот 1  1,5    6    40  Σζ 2,8   відвід 90˚ 1  1,8      трійник на прохід 1  1    7    50  Σζ 7,8    вентиль "косва" 1  2      відвід 90˚ 3  1,6      трійник на прохід 1  1    8    70  Σζ 3,2    відвід 90˚ 2  1,1      трійник на прохід 1  1    9    70  Σζ 1,5    трійник на поворот 1  1,5     6. Розрахунок процесу горіння газу Метою розрахунку є кількісне визначення, для заданого складу газу, повітря тапродуктів горіння Склад газу ,%: метан 94  етан 1,5  пропан 2,5  азот 1,0  Теоретична кількість повітря для горіння визначаємо за формулою: =4,76(2*0,94+3,5*0,015+5*0,025+6,5*0,01)=10,1 м3/ м3 -сумарна кількість об’єму кисню; Дійсна кількість повітря для горіння визначаємо за формулою:  α-коефіцієнт надлишку повітря відповідних приладів ; ВПГ-23: м3/год; АГВ-15:  м3/год; Кількість продуктів спалування, м3/м3:  ; ; =0,01+3,76*2,025=7,624 Волога внесена з повітрям: ;  м3/м3; Кількість продуктів спалювання при н.у. : ВПГ-23 м3/м3; АГВ-80  м3/м3. 7. Проектування газопальникового пристрою Цей розрахунок проводимо з метою визначення необхідних кількостей газу та повітря для роботи газового пальника в нормальному режимі. Для розрахунку необхідні наступні дані , приймаємо з попередніх розрахунків , а також зі завдання : теплова потужність пальника - Qном=2,8 кВт, нижча розрахункова теплота горіння газу - =38 МДж/ м3, густина газу - ρ =0,78 кг/м³, тиск газу на виході з мережі - =2000 Па, необхідна кількість повітря для горіння газу =10,1 м³ / м³. Тепловий розрахунок: 1. Номінальна витрата газу пальника Vр=(3,6*Qном)/=3,6*2,8/38=0,265 м3/год 2. Кількість повітря для горіння газу: =1,1*0,265*10,1=2,99 м3/год 3. Витрата первинного повітря: Vo’==0.5*2.99=1.5 4. Швидкість виходу газу з сопла пальника : = φ*/ ρ), де φ-коефіцієнт нерівномірності розподілу швидкості потоку газу по площі сопла, приймаємо 0,8, - перепад тиску газу перед соплом . =0,8*м/с. 5. Обчислюємо площу поперечного січення сопла: =/(3600*)=0,265/(3600*57,29)=12,85*10-7 м=1285 мм². 6. Обчислюємо діаметр сопла: =мм, 7. Обчислюємо діаметр горловини : =*(1+α)*(1+ α *S)), де S - відносна густина газу ,яку обчислюємо за формулою S= ρпов/ ρг=1,29/0,78=1,65 =1,3*10-3м=9,91 мм, Конструктивний розрахунок: Решту розмірів пальника визначаємо з залежностей : діаметр дифузора -=(2...2,2)*=2,0*9,91=19,8 мм=0,0198м, діаметр конфузора - =(1,5...2)*=1,5*9,91=14,9 мм=0,0149м, довжина конфузора ==(1,5...2)*=1,0*9,91=9,9 мм=0,0099м, довжина горловини ==(1...1,5)*=1,5*9,91=14,9 мм, =0,0149м довжина дифузора =(-)/(2*tg β)=(19,8-9,91)/(2* tg3)=94,65 мм=0,09465м. Далі проводимо розрахунок вогневої насадки, суть якої полягає у визначенні кількості та діаметру отворів для виходу газоповітряної суміші . 1. Діаметри вогневих отворів: =(2,0...6,0)=0,004м=4мм 2. Визначаємо швидкість виходу газоповітряної суміші з вогневих отворів за умови стабільної роботи пальника: =(0,6...0,7)*, м/с, де -швидкість відриву полум'я, яка залежить від типу газу, діаметру отвору і кількості первинного повітря, приймаємо (табл.2 , 5) при ά=0,6 і діаметру отвору 4 мм, =2,55 м/с, =0,6*2,55=1,53 м/с. 4.Сумарну площу вогневих отворів визначаємо за формулою: ∑=( *(1+ α *))/(3600*)= м². 5. Знаходимо кількість вогневих отворів: N= ∑/(0,785*)=отворів, - діаметр отвору , 4 мм. Компонування пальника в газовому приладі: Визначення висоти внутрішнього контуру полум'я, яка залежить від складу газу , коефіцієнта первинного повітря , швидкості виходу газоповітряної суміші і діаметра отвору, проводимо за формулою : =0,86*10-7*k*R* ², де k - емпіричний коефіцієнт, який залежить від складу газу і коефіцієнта первинного повітря, приймаємо (дод.7 ,табл.3, 4) , R- теплова напруга поперечного перерізу видимих отворів пальника, Вт/м² , обчислюємо за формулою R=(0,353*109** )/(N* ²)=0,009*10 9, Тоді =0,86*10-7*1,14*0,009*109*4² =14 мм; Висота зовнішнього конуса за формулою: =0,86*10-7**R* , де k - емпіричний коефіцієнт, який залежить від відстані між вогневими отворами (дод.7 ,табл..4, 4) ,(відстань-4 мм) =0,86*10-7*10,4*0.009*109* , Схему пальника викреслюємо на аркуші і додаємо до записки. 8.Розрахунок димовідвідного тракту газового приладу. Відведення продуктів спалювання від водонагрівачів і опалювальних пристроїв необхідно виконувати від кожного приладу по окремому димовідвідному каналу. Приєднання водонагрівачів і опалювальних пристроїв до димовідвідних каналів передбачають трубами з покрівельної сталі або гнучкими стальними рукавами з сумарною довжиною не більше 3,0 м і нахилом не менше 0,01 в бік приладу. Нижче від місця приєднання димовідвідної труби від приладу до каналу, необхідно передбачати улаштування "кишені" з люком для очищення. Димовідвідні канали слід виконувати з цегли випаленої, червоної та в деяких випадках з азбестоцементних або гончарних труб. У всіх випадках висота димовідвідного каналу над прилеглою частиною даху повинна бути не менше 0,5, а для будинків із суміщеною покрівлею - не менше 2.0 м. Встановлювати на димовідвідних каналах зонти і дефлектори заборонено . Метою розрахунку є визначення величини розрідження перед газовим приладом. Розрахуємо димохід , який відводить продукти горіння від водонагрівача ВПГ-23, що розташований у кухні квартири на першому поверсі .У водонагрівачі спалюється природний газ, який має такі характеристики : =38 МДж/м³,=10,1 м³ /м³ ,=10,897 м³ / м³ , номінальна витрата газу приладом =2,3 м³ / год. Проектуємо розміщення димовідвідних каналів у внутрішній стіні будинку, прилад з'єднюється з каналом за допомогою металевої труби . З'єднювальна труба діаметром 130 мм має довжину 0,95 м і два повороти, вертикальна частина дорівнює 0,5 м, Висота димоходу , перерізом 140*140 мм, у внутрішній цегляній капітальній стіні має висоту 13,6 м. Димохід над покрівлею , перерізом 140*140 мм, має товщину пів цегли і висоту 0,5 м (рис.3). Проводимо розрахунок. Тиск розрідження перед тягопереривачем водопідігрівача дорівнює 2 Па. .Основні показники роботи водопідігрівача беремо з дод.1 (5):- коефіцієнт надлишку повітря =2,5 ,температура продуктів спалювання на виході з приладу =170 ºС. точка роси продуктів згорання tр=46 С; 1.Розраховуємо об’єм продуктів горіння при =2,5: = *( +( ά-1)* )=2,3*(10,897+(2,5-1)*10,1)=59,91 м³/год. 2.Далі розраховуємо охолодження газу ∆=( -)/((0,384*)/(k*)+0,5), де - температура повітря , що оточує канал, ºС, приймаємо для інженерних розрахунків 20 ºС, k- середнє значення коефіцієнта теплопередачі для стінок димоходу , віднесене до внутрішньої поверхні , Вт/(м²* ºС),приймаємо з (дод.8 табл.1 [4]) : неутенлена сталева приєднувальна труба : 4,1 Вт/(м²* ºС); димовий канал в цегляній поштукатуреній стіні : 2,45 Вт/(м²* ºС); зовнішній димовідвідний канал: 4,25 Вт/(м²* ºС). - внутрішня поверхня розрахункової ділянки димоходу , м², ∆- падіння температури продуктів спалювання на розрахунковій ділянці , ºС, вертикальна ділянка сталевої труби l=0,5: =3,14*0,5*0,130=0,2 м², ∆= ºС, температура продуктів спалювання в кінці ділянки дорівнює t1=170-5,3=164,75 ºС. горизонтальна ділянка приєднувальної труби l=0,45: =3,14*0,45*0,13=0,1837 м², ∆ ºС, температура продуктів спалювання на початку димоходу буде дорівнювати t2=164,75-4,66=160,09 ºС / внутрішній димохід l=15,0: =0,14*4*15=8,4 м2,  ºС, температура продуктів спалювання у кінці димоходу буде дорівнювати =160,09-86,59=73,5 ºС. зовнішній димохід l=0,5: =0,14*4*0,5=0,28 м2,  ºС, температура продуктів спалювання , які виходять труби дорівнює , =73,5-2,7=70,8 ºС . Отримальна температура є більшою від температури точки продуктів горіння. 3.Визначення величини природної тяги. =0,0345*Н*(1/(273+)+1/(273+))*, де - барометричний тиск , приймаємо 99000 Па, Н- висота ділянки ,яка створює тягу, м, - середня температура продуктів спалювання на ділянці, ºС, - температура оточуючого середовища , ºС. - вертикальна ділянка сталевої труби l=0,5: Па, = - ∆=(170+164,75)/2=167,4 ºС. - вертикальна ділянка цегляна l=15,5 : Па, =(160,09+70,8)/2=115,45 ºС, Тоді загальна тяга рівна: = +=1,95+38,96=40,91 Па, 4.Визначаємо втрати тиску на тертя. Спочатку визначимо швидкість продуктів горіння на ділянці: = /(f*3600), м/с f - площа поперечного перерізу труби, м2, f=(0,132*3,14)/4=0,013 м2. Приймаємо коефіцієнт тертя (дод8.табл.2, 4) рівним 0,02, густину продуктів спалювання -1,3 кг/м3.Середню температуру продуктів спалювання у трубі визначаємо: =(170+160,09)/2=165,05 ºС , Втрати тиску  розраховуємо за формулою: =λ*(l/d)*( 2/2)**(273+ )/273. де λ- коефіцієнт тертя, l-довжина розрахункової ділянки ,м, d – діаметр розрахункової ділянки ,м,  -швидкість продуктів спалювання , м/с, - густина продуктів спалювання , кг/м3, - середня температура газів на розрахунковій ділянці, ºС, - в приєднувальній сталевій трубі:  Па. = /(f*3600)=59,91/(0, 013*3600)=1,28 м/с, f - площа поперечного перерізу труби, м2, f=(0,132*3,14)/4=0,013 м2. - в димоході: =59,91/(0,0196*3600)=0,85 м/с, f=0,14*0,14=0,0196 м2, =(160,09+70,8)/2=115,45 ºС, Приймаємо коефіцієнт тертя (дод.8 табл.2) рівним 0,04, еквівалентний діаметр визначаємо з формули =(4* f)/Р=(4*0,0196)/(2*0,28)=0,14 м, тоді Па. 5.Втрати тиску у місцевих опорах визначаємо з формули: =∑ξ*( 2/2)**(273+ )/273, ∑ξ- сума коефіцієнтів місцевих опорів на ділянці, приймаємо з (дод.8 табл.3[4]). - у приєднувальній трубі : на даній ділянці є наступні місцеві опри ,які мають такі значення: вхід у з'єднювальну трубу із тягопереривача - ξ =0,5, поворот під кутом 90º ξ=0,9, раптове розширення потоку при вході у цегляний димохід і повороті на 90º ξ=1,2, ∑ξ=3,5 тоді Па. - у димоході: Тут враховуємо один коефіцієнт місцевого опору , а саме коефіцієнт виходу з димоходу ξ =1,5,  Па. 6.Визначаємо розрідження перед газовим приладом за формулою: = -( + )=40,91-(0,25+2,6+6,0+0,93)=31,13 Па. Розрідження перевищує мінімально необхідне , це значить, що димохід забезпечить нормальну роботу водонагрівачі. Для регулювання величини тяги користуємося тягопепереривачем. 9.Складання специфікації матеріалів та обладнання запроектованої системи газопостачання Специфікація матеріалів систем газопостачання Таблиця 5 № позиції Позначення серії стандартів Розмір або характе- ристика Одиниця вимірювання Кількість Маса, кг Примітки       одиниці загальна   1 2 3 4 5 6 7 8  1 Труби водогазопровідні 15 20 25 32 40 50 70 м 72 87 21 21 45 65 57 1,28 1,66 2,39 3,09 3,84 4,88 7,56 92,2 144,4 50,2 64,9 172,8 317,2 430,9   2 Пакля  м 40 0,009 0,36   3 Фарба  шт 7 1 8   4 Електроди  шт 3 1 1   5 Контрольна трубка  шт 1 0,5 0,5    Специфікація обладнання систем газопостачання Таблиця 6 № позиції Позначення серії стандартів, ДСТУ Назва обладнання Кількість Маса,кг Примітки      одиниці загальна   1 2 3 4 5 6 7  1 Запірна арматура Кран кульовий d=15 d=20 вентиль „косва” d=50  135 24 1  0,85 0.85 -  114,75 20.4 -   2 Електроізолюючий фланець  1 0,3 0,3   3 Мембранний лічильник G.4.0 24 1.45 34,8   4 Газові прилади ПГ-4 24 60 1440     АОГВ-15 24 85 2040     ВПГ-23 24 25 600    Список літератури 1.ДБН В.2.5-20-2001 „ Газопостачання”.-Держбуд України.-Київ 2001. 2.Ионин А.А. Газоснабжение: Учебник для вузов.- 3-е изд., перераб. И доп.-М.: Стройиздат , 1981.- 415с. 3.Стаскевич Н.Л., Северинец Г.Н., Вигдорчик Д.Я. Справочник по газоснабжению и использованию газа.- Л.: Недра ,1990.-762 с. 4.Методичні вказівки до курсової роботи з курсу “Газопостачання”.-Львів 2005
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!