Газопостачання житлового мікрорайону і газифікація будинку природнім газом. Курсова робота з Теплогазопостачання. Робота № 110063

Газопостачання житлового мікрорайону і газифікація будинку природнім газом

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Інститут будівництва та інженерії довкілля

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Кафедра ТГВ

Інформація про роботу

Рік:

2015

Тип роботи:

Курсова робота

Предмет:

Теплогазопостачання

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти та науки України Національний університет „ Львівська політехніка” Інститут будівництва та інженерії довкілля Кафедра „ Теплогазопостачання і вентиляції” Курсова робота на тему: “Газопостачання житлового мікрорайону і газифікація будинку природнім газом” Львів – 2007 Зміст Ст. 1.Визначення фізико-хімічних та теплотехнічних показників газу......................4 2.Визначення розрахункових годинних витрат газу.................................................4 3.Конструювання і опис системи газопостачання житлового району та будинку ................................................................................................................................5 4.Облік газу в проектованому будинку..........................................................................6 5.Гідравлічний розрахунок газопроводів-вводів і внутрішніх газопроводів низького тиску ...................................................................................................................7 6.Розрахунок процесу горіння газу ................................................................................10 7.Проектування газопальникового пристрою............................................................11 8.Розрахунок димовідвідного тракту .........................................................................14 9.Складання специфікації матеріалів та обладнання запроектованої системи газопостачання..................................................................................................................18 Список використаної літератури.................................................................................19 Визначення фізико-хімічних та теплотехнічних показникиків газу. Для даного складу газу виписуємо такі характеристики компонентів, як густина компонентів при н.у., нижча і вища теплота згорання горючих компонентів (табл.1.2, [2]) і заносимо в таблицю 1: Таблиця 1 Компоненти газу Склад газу(%об,.) QH,кДж/м3 Qв, кДж/м3 ρ,кг/м3 метан 95 35840 39860 0,7168 етан 15 63730 70420 1,3566 пропан 15 93370 101740 2,019 бутан 1 133980 123770 2,703 азот 1 --------- -------- 1,2505 За правилом змішування визначаю середню густину газової суміші за формулою: ρо =0,01(ν1 ρ1 + ν2 ρ2 + ν3 ρ3 +νn ρn), кг/м3 ρ1, ρ2, ρ3…ρn – густина горючих і негорючих компонентів газу при н. у., кг/м3; ν3ν2ν1νn Вираховуємо наступні величини за формулами: -нижчу теплоту горіння газу: , -вищу теплоту горіння газу : , -густину газу : , ρоі- густини горючих і негорючих компонентів газу при н.у. кг/м³, - обємний вміст компонентів газу, %. =0,01*(35840*97+63730*1+93370*1)=36336 кДж/м³, =0,01*(39860*97+70420*1+39860*1)=39767 кДж/м³ =0,01*(0,7168*97+1,3566*1+2,019*1+1,2505*1)=0,742 кг/м³, Далі визначаємо: -відносну густину газу: ρ = ρ0/ 1,293=0,742/1,293=0,574, -число Воббе : ; 2.Визначення розрахункових годинних витрат газу. Розрахункова витрата газу для окремих житлових будинків визначається за формулою: ∑=∑(**n), де: - коефіцієнт одночасності дії приладів який залежить від кількості квартир і типу газових приладів, приймаємо (дод . Д [1]); - номінальна витрата газу, коли коефіцієнт одночасності дії є найвищим, м³/год; кількість приладів , шт. Номінальна витрата газу приладом визначається із залежності: = Q*3.6/ Q- номінальне теплове навантаження газового приладу, кВт (дод.1 [4]) Для заданих приладів виписуємо номінальне теплове навантаження : ПГ-4 : Q=11,35 кВт; ВПГ-23: Q=23,26 кВт; АГВ-10: Q=6,98 кВт; Визначаємо розрахункові витрати газу даними приладами : -ПГ-4 : = Q*3.6/ =(11.35 *3.6)/36,336=1,125 м³/год; -ВПГ-23 : = Q*3.6/ =(23,26 *3.6)/ 36,336=2,3м³/год, - АГВ-80 : = Q*3.6/ =(6,98 *3.6)/ 36,336=0,69 м³/год, Визначаємо номінальну витрату газу в квартирі ,сумуючи отримані значення : =1,125+2,3+0,69=4,12 м³/год. По номінальній витраті газу підбираємо лічильник газу (дод.6 [4])–це буде лічильник типу G 4.0. Витрата газу м³/год min-0.04 max-6 номмінальна-4,0 Max витрата тиску при Vmax , Па =150,0 Робочий тиск ,кПа=50 Діапазон температур : -20.......+50 Термін експлуатуці -20 років Розміри ,мм - 190*156*214 Маса ,кг -1,45 Розрахункова витрата газу для окремого житлового будинку: ∑=0,3*(1,125+2,3)*15+0,85*0,69*15=24,21 м³/год. Викреслюємо аксонометричну схему газопостачання будинку. Стояки розміщуємо у кухні. Останнім приладом є ПГ-4.Отриману схему розбиваємо на розрахункові ділянки. Визначення розрахункових витрат газу на ділянках проводимо за формулою: ∑=∑(**n), Подальший розрахунок зводимо в таблицю 2: Таблиця 2 № ділянки Кількість квартир Типи приладів q,м³/год Кsim Кількість Qhd,м³/год Групи однотипні групи однотипні групи однотипні групи однотипні 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1 1 - ПГ-4 - 1,25 - 1 - 1 1,125 1-2 1 ПГ-4,ВПГ-23 - 3,425 - 0,7 - 1 2,4 2-3 1 ПГ-4,ВПГ-23 АГВ-80 3,425 0,69 0,7 0,85 1 1 2,987 3-4 2 ПГ-4,ВПГ-23 АГВ-80 3,425 0,69 0,56 0,85 2 2 5,01 4-5 3 ПГ-4,ВПГ-23 АГВ-80 3,425 0,69 0,48 0,85 3 3 6,69 5-6 5 ПГ-4,ВПГ-23 АГВ-80 3,425 0,69 0,4 0,85 5 5 8,61 6-7 10 ПГ-4,ВПГ-23 АГВ-80 3,425 0,69 0,34 0,85 10 10 17,51 7-8 15 ПГ-4,ВПГ-23 АГВ-80 3,425 0,69 0,3 0,85 15 15 24,21 8-9 30 ПГ-4,ВПГ-23 АГВ-80 3,425 0,69 0,28 0,85 30 30 41,33 9-10 45 ПГ-4,ВПГ-23 АГВ-80 3,425 0,69 0,225 0,85 45 45 61,07 3.Констуювання і опис системи газопостачання житлового району та будинку. Газопостачання житлових і громадських будинків дозволяється здійснювати від мережі газопроводів низького та середнього тиску, при цьому максимальний робочий тиск на ввідних газопроводах не повинен перевищувати 3000 Па. Основні елементи системи газопостачання будинків – це відгалуження від розподільчих газопроводів, ввідні і внутрішні газопроводи. Газопроводи, що прокладаються в середині будинку необхідно проектувати зі сталевих водогазопровідних труб, а газопроводи вводи з електрозварник. Ввідні газопроводи слід виконувати в не житлових приміщеннях. Розміщення газопроводів вводів виконують по фасаді. В даній роботі вузол вводу газопроводу зображений на рисунку1. Газові побутові прилади необхідно приєднувати до газопроводів жорсткими зєднаннями або гнучними шлангами. Житлові будинки до 5 поверхів дозволяється обладнувати водонагрівачами і опалювальними пристроями при наявності відособлених димових каналів. Газові побутові плити дозволяється встановлювати в кухнях житлових будинків висотою не менше 2,2 м, які мають вікно з кватиркою (фрамугою), витяжний вентиляційний канал. Внутрішній об'єм приміщення кухні визначає встановлення певної о типу газової плити, а самев даній роботі V = 15.0 м:' - ПГ-4. При розміщенні в кухні газової плити і водонагрівача, газової плити і опалювального пристрою об'єм кухні повинен бути на 6,0 м3 більше об'єму, вказаного вище. При одночасному встановленні в кухні газової плити, протічного водонагрівача і одного опалювального пристрою об'єм кухні повинен бути не менше 21,0 м\ а при встановленні двох опалювальних пристроїв - не менше 27,0 м3. Для забезпечення необхідного повітрообміну в кухні передбачають наявність природної припливної - витяжної вентиляції: приплив повітря - через вікно (фрамугу) або решітку у нижній частині дверей або стіни, яка межує з сусіднім приміщенням, або щілину між дверима і підлогою площею перерізу не менше 0,02 м'; видалення повітря - через вентиляційний канал. 4. Облік газу в житлових та громадських будинках Для визначення об’ємної виграти використаного газу в житлових та громадських будинках застосовуються об'ємні побутові газові лічильники. Як правило газовий лічильник встановлюють на вводі газопроводу в будинок (квартиру). Згідно з вимогами мінімальні відстані від лічильника повинні становити; 0,8 м по горизонталі у просвіті до пальників відкритого вогню; 0,8 м по горизонталі у просвіті до тепло ізольованих димовідвідних каналів; 0,6 м по горизонталі у просвіті до закритих опалювачів (водонагрівачів, котлів, печей); 0,5 м по горизонталі у просвіті до приладів і труб опалення; - 0,35 м по горизонталі у просвіті до комунікацій електропостачання, зв'язку,радіомовлення; 1,6 м по вертикалі від підлоги до низу лічильника. Газовий лічильник встановлюють в місцях, які виключають можливість пошкодження його при відкриванні дверей, вікон. Лічильник може бути розміщений в спеціальній шафі на зовнішніх стінах житлових будинків або окремо стоячих опорах. Шафа повинна маги природну вентиляцію. Лічильник можна розташувати в одній шафі з КБРТ. В даному проекті використовується лічильник G 4.0, який встановлений з усіма переліченими вище вимогами. 5. Гідравлічний розрахунок газопроводів-вводів і внутрішніх газопроводів низького тиску. Гідравлічний розрахунок газопроводів проводимо методом питомих втрат тиску. Аксонометричну схему розбиваємо на ділянки зі сталою витратою газу . По аксонометричній схемі від першої і до останньої ділянки визначаємо довжину ділянок і проводимо розрахунок. По отриманій витраті газу з попередньої таблиці приймаємо з (рис.6.4[2]) втрати тиску по довжині та умовний діаметр газопроводу. Ці дані заносимо у відповідні графи таблиці 3.Визначаємо типи місцевих опорів (табл..6.1,[2]) та підраховуємо їх коефіцієнти . З (рис.6,6 а[2] ) визначаємо еквівалентні довжини газопроводів при ∑ξ=1. Далі обчислюємо еквівалентні довжини при ∑ξ та знаходимо розрахункові довжини ділянок і заносимо в таблицю. Вираховуємо втрати тиску на ділянках і гідростатичний тиск, який виникає внаслідок різниці густин газу та повітря за формулою : ∆=g*h*(- ), Па. h – різниця початкових і кінцевих відміток ділянки газопроводу,м; , -густина газу і повітря,кг/м3. Сумарні втрати тиску на розрахунковій ділянці газопроводу становлять: ∆=∆+∆±∆ Після цього визначаємо сумарні втрати тиску на розрахунковій магістралі і перевіряємо, чи не перевищують вони допустимих: Таблиця гідравлічного розрахунку N-діл. L, м Q, м³/год dу ,мм.(dв*δ) ΔР/L,Па/м Σζ Lеквζ=1 Lеквζ Lр , мм ΔPмо+L,Па ΔРг, Па ΣΔР, Па 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 1 2,3 1,125 15(21,3*2,8) 2,1 7,2 0,47 3,38 5,68 11,94 9,68 21,62 2 0,8 2,4 15(21,3*2,8) 14 1,35 0,41 0,55 1,35 18,95 0,00 18,95 3 4,51 2,987 20(26,8*2,8) 3,75 9,3 0,52 4,84 9,35 35,05 -16,13 18,92 4 3 5,01 20(26,8*2,8) 12 1,35 0,55 0,74 3,74 44,91 -16,13 28,78 5 3 6,69 25(33,5*3,2) 4,4 1 0,7 0,70 3,70 16,28 -16,13 0,15 6 3 8,237 25(33,5*3,2) 8,2 1,85 0,76 1,41 4,41 36,13 -16,13 20,00 7 10,2 8,61 32(42,3*3,2) 2,42 8,55 0,96 8,21 18,37 44,45 2,69 47,14 8 10,2 17,51 40(48*3,5) 4,38 1,35 1,2 1,62 11,77 51,55 0,00 51,55 9 11,1 24,21 50(60*3) 1,8 3 1,68 5,04 16,14 29,05 0,00 29,05 10 7,46 27,828 50(60*3) 2,5 1,35 1,79 2,42 9,88 24,69 0,00 24,69 11 10,2 34,613 70(76*3) 1,2 1 2,2 2,20 12,35 14,82 0,00 14,82 12 16,1 41,33 70(76*3) 1,42 5,2 2,21 11,49 27,59 39,18 0,00 39,18 13 7,46 47,979 70(76*3) 1,9 1 2,27 2,27 9,73 18,49 0,00 18,49 14 10,2 54,559 70(76*3) 2,34 1,35 2,38 3,21 13,36 31,27 0,00 31,27 15 17,8 61,071 80(89*3) 1,24 5,7 2,8 15,96 33,76 41,86 -25,80 16,06 ΣΔР, = 380,67 втрати тиску в ПГ-4 = 60Па втрати тиску в лічильнику G-4 = 150 Па Σ= 590,7 ∆ > ∑∆р,(600>590.7), Па. Таблиця коефіціентів місцевих опорів N- тип м.о. кількість діаметр значення сума м.о. 1 15 Σζ 7,2 відвід 90˚ 1 4 кран кульковий 1 2,2 трійник на прохід 1 1 2 15 Σζ 1,35 раптове звуження 1 0,35 трійник на прохід 1 1 3 20 Σζ 9,3 відвід 90˚ 3 2,1 кран кульковий 1 2 трійник на прохід 1 1 4 20 Σζ 1,35 раптове звуження 1 0,35 трійник на прохід 1 1 5 25 Σζ 1 трійник на прохід 1 1 6 25 Σζ 1,85 раптове звуження 1 0,35 трійник на поворот 1 1,5 7 32 Σζ 8,55 раптове звуження 1 0,35 відвід 90˚ 4 1,8 трійник на прохід 1 1 8 40 Σζ 1,35 раптове звуження 1 0,35 трійник на прохід 1 1 9 50 Σζ 3 вентиль "косва" 1 2 трійник на прохід 1 1 10 50 Σζ 1,35 раптове звуження 1 0,35 трійник на прохід 1 1 11 70 Σζ 1 трійник на прохід 1 1 12 70 Σζ 5,2 вентиль "косва" 1 2 відвід 90˚ 2 1,1 трійник на прохід 1 1 13 70 Σζ 1 трійник на прохід 1 1 14 70 Σζ 1,35 раптове звуження 1 0,35 трійник на прохід 1 1 15 80 Σζ 5,7 відвід 90˚ 2 1,1 вентиль "косва" 1 2 трійник на прохід 1 1,5 6. Розрахунок процесу горіння газу Метою розрахунку є кількісне визначення, для заданого складу газу, повітря тапродуктів горіння Склад газу ,%: метан 97 етан 1 пропан 1 азот 1 Теоретична кількість повітря для горіння визначаємо за формулою: =4,76(2*0,97+3,5*0,01+5*0,01+6,5*0,015)=9,64 м3/ м3 -сумарна кількість об’єму кисню; Дійсна кількість повітря для горіння визначаємо за формулою: α-коефіцієнт надлишку повітря відповідних приладів ; ВПГ-23: м3/год; АГВ-80: м3/год; Кількість продуктів спалування, м3/м3: ; ; =0,01+3,76*2,025=7,624 Волога внесена з повітрям: ; м3/м3; Кількість продуктів спалювання при н.у. : ВПГ-23 м3/м3; АГВ-80 м3/м3. 7. Проектування газопальникового пристрою Цей розрахунок проводимо з метою визначення необхідних кількостей газу та повітря для роботи газового пальника в нормальному режимі. Для розрахунку необхідні наступні дані , приймаємо з попередніх розрахунків , а також зі завдання : теплова потужність пальника - Qном=2,8 кВт, нижча розрахункова теплота горіння газу - =36,34 МДж/ м3, густина газу - ρ =0,742 кг/м³, тиск газу на виході з мережі - =1300 Па, необхідна кількість повітря для горіння газу =9,64 м³ / м³. Тепловий розрахунок: 1. Номінальна витрата газу пальника Vр=(3,6*Qном)/=3,6*2,8/36,34=0,28 м3/год 2. Кількість повітря для горіння газу: =1,1*0,28*9,64=2,94 м3/год 3. Витрата первинного повітря: Vo’==0.6*2.94=1.76 4. Швидкість виходу газу з сопла пальника : = φ*/ ρ), де φ-коефіцієнт нерівномірності розподілу швидкості потоку газу по площі сопла, приймаємо 0,8, - перепад тиску газу перед соплом . =0,8*1300/0,742)=47,36 м/с. 5. Обчислюємо площу поперечного січення сопла: =/(3600*)=0,28/(3600*47,36)=16,42*10-7 м=1642 мм². 6. Обчислюємо діаметр сопла: =/0,785)= 16,42*10-7/0,785)=0,00145 м=1,45 мм, 7. Обчислюємо діаметр горловини : =*(1+α)*(1+ α *S)), де S - відносна густина газу ,яку обчислюємо за формулою S= ρпов/ ρг=1,293/0,742=1,74 =1,27*10-3*(1+0.6*9,64)*(1+0.6*9,64*1,74))=0,01256 м=12,56 мм, Конструктивний розрахунок: Решту розмірів пальника визначаємо з залежностей : діаметр дифузора -=(2...2,2)*=2,1*12,56=26,31 мм=0,0263м, діаметр конфузора - =(1,5...2)*=1,8*12,56=22,6 мм=0,0226м, довжина конфузора ==(1,5...2)*=1,8*12,56=22,6 мм=0,0226м, довжина горловини ==(1...1,5)*=1,3*12,56=16,3 мм, =0,0163м довжина дифузора =(-)/(2*tg β)=(26,3-12,56)/(2* tg3)=131,5 мм=0,0,1315м. Далі проводимо розрахунок вогневої насадки, суть якої полягає у визначенні кількості та діаметру отворів для виходу газоповітряної суміші . 1. Діаметри вогневих отворів: =(2,0...6,0)10-3=0,004м=4мм 2. Визначаємо швидкість виходу газоповітряної суміші з вогневих отворів за умови стабільної роботи пальника: =(0,6...0,7)*, м/с, де -швидкість відриву полум'я, яка залежить від типу газу, діаметру отвору і кількості первинного повітря, приймаємо (табл.2 , 5) при ά=0,6 і діаметру отвору 4 мм, =2,15 м/с, =0,65*2,55=1,7 м/с. 4.Сумарну площу вогневих отворів визначаємо за формулою: ∑=( *(1+ α *))/(3600*)= (0,28*(1+0,6*9,64))/(3600*1,7)=0,0001304м². 5. Знаходимо кількість вогневих отворів: N= ∑/(0,785*)=0,0001304/(0.785*(4*10-3)²)=10,35=10 отворів, - діаметр отвору , 4 мм. Компонування пальника в газовому приладі: Визначення висоти внутрішнього контуру полум'я, яка залежить від складу газу , коефіцієнта первинного повітря , швидкості виходу газоповітряної суміші і діаметра отвору, проводимо за формулою : =0,86*10-7*k*R* ², де k - емпіричний коефіцієнт, який залежить від складу газу і коефіцієнта первинного повітря, приймаємо (дод.7 ,табл.3, 4) , R- теплова напруга поперечного перерізу видимих отворів пальника, Вт/м² , обчислюємо за формулою R=(0,353*109** )/(N* ²)=796*10 9, Тоді =0,86*10-7*0,95*0.796*107*(4)² =10,4 мм; Висота зовнішнього конуса за формулою: =0,86*10-7*k1*R* , де k - емпіричний коефіцієнт, який залежить від відстані між вогневими отворами (дод.7 ,табл..4, 4) ,(відстань-4 мм) =0,86*10-7*9,16*0.796*107* , Схему пальника викреслюємо на аркуші і додаємо до записки. 8.Розрахунок димовідвідного тракту газового приладу. Відведення продуктів спалювання від водонагрівачів і опалювальних пристроїв необхідно виконувати від кожного приладу по окремому димовідвідному каналу. Приєднання водонагрівачів і опалювальних пристроїв до димовідвідних каналів передбачають трубами з покрівельної сталі або гнучкими стальними рукавами з сумарною довжиною не більше 3,0 м і нахилом не менше 0,01 в бік приладу. Нижче від місця приєднання димовідвідної труби від приладу до каналу, необхідно передбачати улаштування "кишені" з люком для очищення. Димовідвідні канали слід виконувати з цегли випаленої, червоної та в деяких випадках з азбестоцементних або гончарних труб. У всіх випадках висота димовідвідного каналу над прилеглою частиною даху повинна бути не менше 0,5, а для будинків із суміщеною покрівлею - не менше 2.0 м. Встановлювати на димовідвідних каналах зонти і дефлектори заборонено . Метою розрахунку є визначення величини розрідження перед газовим приладом. Розрахуємо димохід , який відводить продукти горіння від водонагрівача ВПГ-23, що розташований у кухні квартири на першому поверсі .У водонагрівачі спалюється природний газ, який має такі характеристики : =36,336 МДж/м³,=9,64 м³ /м³ ,=10,78 м³ / м³ , номінальна витрата газу приладом =2,3 м³ / год. Проектуємо розміщення димовідвідних каналів у внутрішній стіні будинку, прилад з'єднюється з каналом за допомогою металевої труби . З'єднювальна труба діаметром 130 мм має довжину 0,95 м і два повороти, вертикальна частина дорівнює 0,5 м, Висота димоходу , перерізом 140*140 мм, у внутрішній цегляній капітальній стіні має висоту 15,5 м. Димохід над покрівлею , перерізом 140*140 мм, має товщину пів цегли і висоту 0,5 м (рис.3). Проводимо розрахунок. Тиск розрідження перед тягопереривачем водопідігрівача дорівнює 2 Па. .Основні показники роботи водопідігрівача беремо з дод.1 (5):- коефіцієнт надлишку повітря ά=2,5 ,температура продуктів спалювання на виході з приладу =170 ºС. точка роси продуктів згорання tр=46 С; 1.Розраховуємо обєм продуктів горіння при ά=2,5: = *( +( ά-1)* )=2,3*(10,78+(2,5-1)*9,64)=58,052 м³/год. 2.Далі розраховуємо охолодження газу ∆=( -)/((0,384*)/(k*)+0,5), де - температура повітря , що оточує канал, ºС, приймаємо для інженерних розрахунків 20 ºС, k- середнє значення коефіцієнта теплопередачі для стінок димоходу , віднесене до внутрішньої поверхні , Вт/(м²* ºС),приймаємо з (дод.8 табл.1 [4]) : неутенлена сталева приєднувальна труба : 4,1 Вт/(м²* ºС); димовий канал в цегляній поштукатуреній стіні : 2,45 Вт/(м²* ºС); зовнішній димовідвідний канал: 4,25 Вт/(м²* ºС). - внутрішня поверхня розрахункової ділянки димоходу , м², ∆- падіння температури продуктів спалювання на розрахунковій ділянці , ºС, вертикальна ділянка сталевої труби l=0,5: =3,14*0,5*0,130=0,2 м², ∆=( 170-20)/((0,384*58,052)/(4,1*0,2)+0,5)=5,4 ºС, температура продуктів спалювання в кінці ділянки дорівнює t1=170-5,4=164,58 ºС. горизонтальна ділянка приєднувальної труби l=0,45: =3,14*0,45*0,13=0,1837 м², ∆=(164,58-20)/((0,384*58,052)/(4,1*0,1837)+0,5)=5,47 ºС, температура продуктів спалювання на початку димоходу буде дорівнювати t2=164,58-5,47=159,11 ºС / внутрішній димохід l=15,0: =0,14*4*15=8,4 м2, =(159,11-20)/((0,384*58,052)/(2,45*8,4)+0,5)=100,5 ºС, температура продуктів спалювання у кінці димоходу буде дорівнювати =159,11-100,5=58,31 ºС. зовнішній димохід l=0,5: =0,14*4*0,5=0,28 м2, =(58,31-20)/((0,384*58,052)/(4,25*0,28)+0,5)=1,99 ºС, температура продуктів спалювання , які виходять труби дорівнює , =58,31-1,99=56,32 ºС . Отримана температура є більшою від температури точки продуктів горіння. 3.Визначення величини природної тяги. =0,0345*Н*(1/(273+)+1/(273+))*, де - барометричний тиск , приймаємо 99000 Па, Н- висота ділянки ,яка створює тягу, м, - середня температура продуктів спалювання на ділянці, ºС, - температура оточуючого середовища , ºС. - вертикальна ділянка сталевої труби l=0,5: =0,0345*0,5*(1/(273+20)-1/(273+167,3))*99000=1,95 Па, = - ∆=(170+164,58)/2=167,3 ºС. - вертикальна ділянка цегляна l=15,5 : =0,0345*15,5*(1/(273+20)-1/(273+107,71))*99000=41,63 Па, =(159,1+56,32)/2=107,71 ºС, Тоді загальна тяга рівна: = +=1,95+41,63=43,58 Па, 4.Визначаємо втрати тиску на тертя. Спочатку визначимо швидкість продуктів горіння на ділянці: = /(f*3600), м/с f - площа поперечного перерізу труби, м2, f=(0,132*3,14)/4=0,013 м2. Приймаємо коефіцієнт тертя (дод8.табл.2, 4) рівним 0,02, густину продуктів спалювання -1,3 кг/м3.Середню температуру продуктів спалювання у трубі визначаємо: =(170+159,1)/2=164,55 ºС , Втрати тиску розраховуємо за формулою: =λ*(l/d)*( 2/2)**(273+ )/273. де λ- коефіцієнт тертя, l-довжина розрахункової ділянки ,м, d – діаметр розрахункової ділянки ,м, -швидкість продуктів спалювання , м/с, - густина продуктів спалювання , кг/м3, - середня температура газів на розрахунковій ділянці, ºС, - в приєднувальній сталевій трубі: =0,02*(0,95/0,13)*(1,242/2)*1,3*(273+164,555)/273=0,23 Па. = /(f*3600)=58,052/(0, 013*3600)=1,24 м/с, f - площа поперечного перерізу труби, м2, f=(0,132*3,14)/4=0,013 м2. - в димоході: =58,059/(0,0196*3600)=0,82 м/с, f=0,14*0,14=0,0196 м2, =(159,11+56,32)/2=107,72 ºС, Приймаємо коефіцієнт тертя (дод.8 табл.2) рівним 0,04, еквівалентний діаметр визначаємо з формули =(4* f)/Р=(4*0,0196)/(2*0,28)=0,14 м, тоді =0,04*(15,5/0,14)*(0,822/2)*1,3*(273+107,72)/273=2,7 Па. 5.Втрати тиску у місцевих опорах визначаємо з формули: =∑ξ*( 2/2)**(273+ )/273, ∑ξ- сума коефіцієнтів місцевих опорів на ділянці, приймаємо з (дод.8 табл.3[4]). - у приєднувальній трубі : на даній ділянці є наступні місцеві опри ,які мають такі значення: вхід у з'єднювальну трубу із тягопереривача - ξ =0,5, поворот під кутом 90º ξ=0,9, раптове розширення потоку при вході у цегляний димохід і повороті на 90º ξ=1,2, ∑ξ=3,5 тоді =3,5*(1,242/2)*1,3*(273+164,55)/273=5,6 Па. - у димоході: Тут враховуємо один коефіцієнт місцевого опору , а саме коефіцієнт виходу з димоходу ξ =1,5, =1,5* (0,822/2)*1,3*(273+107,72)/273=0,91 Па. 6.Визначаємо розрідження перед газовим приладом за формулою: = -( + )=43,58-(0,23+2,7+5,6+0,91)=36,57 Па. Розрідження перевищує мінімально необхідне , це значить, що димохід забезпечить нормальну роботу водонагрівачі. Для регулювання величини тяги користуємося тягопепереривачем. 9.Складання специфікації матеріалів та обладнання запроектованої системи газопостачання Специфікація матеріалів систем газопостачання Таблиця 5 № позиції Позначення серії стандартів Розмір або характе- ристика Одиниця вимірювання Кількість, шт. Маса,кг Примітки одиниці загальна 1 2 3 4 5 6 7 8 1 Труби водогазопровідні 15 20 25 32 40 50 70 80 м 153 67,6 54 10,16 10,15 18,6 43,86 17,8 1,28 1,66 2,39 3,09 3,84 4,88 7,56 7,83 195,84 112,2 129,06 31,4 38,98 90,77 331,6 139,4 2 Пакля м 40 0,009 0,36 3 Фарба шт 7 1 8 4 Електроди шт 3 1 1 5 Контрольна трубка шт 1 0,5 0,5 Специфікація обладнання систем газопостачання Таблиця 6 № позиції Позначення серії стандартів, ДСТУ Назва обладнання Кількість, шт. Маса,кг Примітки одиниці загальна 1 2 3 4 5 6 7 1 Запірна арматура Кран кульовий d=15 вентиль „косва” d=50 d=70 d=80 135 1 1 1 0,85 114,75 2 Електроізолюючий фланець 1 0,3 0,3 3 Мембранний лічильник G.4.0 45 1.45 17.4 4 Газові прилади ПГ-4 45 60 720 АГВ-80 45 85 1020 ВПГ-23 45 25 300 Список літератури 1.ДБН В.2.5-20-2001 „ Газопостачання”.-Держбуд України.-Київ 2001. 2.Ионин А.А. Газоснабжение: Учебник для вузов.- 3-е изд., перераб. И доп.-М.: Стройиздат , 1981.- 415с. 3.Стаскевич Н.Л., Северинец Г.Н., Вигдорчик Д.Я. Справочник по газоснабжению и использованию газа.- Л.: Недра ,1990.-762 с. 4.Методичні вказівки до курсової роботи з курсу “Газопостачання”.-Львів 2005

Курсова робота Теплогазопостачання

2015

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

поділитись