ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Конструкції будинків і споруд
ТЕПЛОВА ІЗОЛЯЦІЯ БУДІВЕЛЬ
ДБН В.2.6-31:2006
Видання офіційне
Київ
МІНІСТЕРСТВО БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
2006
РОЗРОБЛЕНО:
Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій:
Фаренюк Г.Г., канд.техн.наук (керівник розробки); Кривошеєв П.І., канд.техн.наук; Слюсаренко Ю.С., канд.техн.наук; Тарасюк В.Г. канд.техн.наук; Фаренюк Є.Г., Критов В.О., канд.техн.наук
Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву: Шевельов В.Б., канд.техн.наук; Черних Л.Ф., канд.техн.наук; Поляков Г.П., канд.техн.наук; Брусан А.А.
За участю:
Матросова Ю.О. канд.техн.наук, (Науково-дослідний інститут будівельної фізики, Росія); Савицького М.В., д-р техн.наук; Нікіфорової Т.Д., канд.техн.наук (Придніпровська державна академія будівництва та архітектури); Строя А.Ф., д-р техн.наук; Чернявського В.І., канд.техн.наук; Чумуріної А.Б., інж., (Полтавський Національний технічний університет ім. Юрія Кандратюка); Сергейчука О.В., канд.техн.наук (Київський національний університет будівництва і архітектури); Сая В.І., канд.техн.наук; Червякова Ю.М., канд.техн.наук; П’ятигорської Н.І. (Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів і виробів); Фоміна С.Ф., д-р техн.наук (Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури); Тимофеєва М.В., канд.техн.наук (Донбаська національна академія будівництва та архітектури); Акіменка В.Я., д-р мед.наук; Яригіна А.В., канд.біол.наук; Янко Н.М., канд.мед.наук; Семашка П.В., канд.мед.наук (Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзеєва АМНУ)
ПОГОДЖЕНО:
Міністерством охорони здоров’я України
(Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-07/42298 від 22.09.2005 р.)
Державним департаментом пожежної безпеки МНС України
(Лист № 21/3/2995 від 26.09.2005 р.)
ВНЕСЕНО ТА ПІДГОТОВЛЕНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ
Управлінням архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд (Авдієнко О.П., Нечепорчук А.А., канд.техн.наук), Управлінням технічного регулювання в будівництві (Барзилович Д.В.) Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства
ЗАТВЕРДЖЕНО:
Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 2006 р. №
З набуттям чинності ДБН на території України втрачають чинність СНиП ІІ-3-79
Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю або частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено. Стосовно врегулювання прав власності звертатися до Мінбуду України.
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Конструкції будинків і споруд
Теплова ізоляція будівель
ДБН В.2.6- 31 :2006
На заміну СНиП ІІ-3-79
Ці Норми встановлюють вимоги до теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій (теплоізоляційної оболонки) будинків і споруд і порядку їх розрахунку з метою забезпечення раціонального використання енергетичних ресурсів на обігрівання, забезпечення нормативних санітарно-гігієничних параметрів мікроклімату приміщень, довговічності огороджувальних конструкцій під час експлуатації будинків та споруд.
Вимоги цих Норм є обов’язковими для юридичних і фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої приналежності.
Положення Норм мають використовуватися при проектуванні будинків і споруд, що опалюються, у разі нового будівництва, реконструкції й капітального ремонту (термомодернізації), при складанні енергетичного паспорту, визначенні витрат паливно-енергетичних ресурсів для опалення будинків розрахунково-аналітичним методом, проведенні енергетичного обстеження будівель та споруд.
Норми та їх окремі положення можуть бути використані з обов’язковим на них посиланням.
Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведений у додатку А.
Терміни та визначення понять, що використовуються в цих Нормах, наведені у додатку Б.
Вимоги пунктів 1.15, 2.14, 5.5, позицій 2а, 5а і 6а таблиці 1 та розділу 7 цих Норм набувають обов’язкової чинності з 1 січня 2008 року
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНИХ І ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ БУДІВЕЛЬНИХ ВИРОБІВ
1.1 Положення цих норм встановлюють мінімальні вимоги до теплотехнічних показників будинків. За узгодженням з замовником (споживачем, інвестором) теплотехнічні показники будинку, що проектується, можуть перевищувати нормативні значення.
1.2 При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку на основі багатошарових конструкцій, треба розташовувати з внутрішньої сторони конструкцій шари з матеріалів, що мають більш високу теплопровідність, теплоємність та опір паропроникненню.
1.3 При проектуванні нових будинків та реконструкції існуючих, шари з теплоізоляційних матеріалів слід розташовувати з зовнішньої сторони огороджувальної конструкції, використовуючи при цьому системи фасадні теплоізоляційно-опоряджувальні (далі - СФТО). Не рекомендується застосовувати конструктивні рішення з шарами із теплоізоляційних матеріалів з внутрішньої сторони конструкції через можливе надмірне накопичення вологи в теплоізоляційному шарі, що призводить до незадовільного тепловологісного стану конструкції й приміщення в цілому, а також до зниження теплової надійності оболонки будинку.
1.4 При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку з використанням термічно неоднорідних огороджувальних конструкцій для зменшення термічної неоднорідності в площині фасаду будинку необхідно забезпечувати щільне прилягання теплоізоляційних матеріалів до теплопровідних включень – колон, балок, перемичок, внутрішніх перегородок, вентиляційних каналів тощо, і передбачати заходи відповідного контролю. Ненаскрізні теплопровідні включення слід розташовувати ближче до теплої сторони огородження. Наскрізні, головним чином, металеві включення (профілі, стрижні, болти) мають бути ізольовані матеріалами з теплопровідністю не більше 0,35 Вт/(м · К).
1.5 Під час проектування будинків треба передбачати захист внутрішніх поверхонь стін від впливу вологи, зовнішніх - від атмосферних опадів з використанням опоряджувально-захисних шарів покриття (облицювання, штукатурки, фарбування), які вибираються залежно від матеріалу стін, їх конструктивного рішення та умов експлуатації. Огороджувальні конструкції, що контактують з ґрунтом, необхідно захищати від ґрунтової вологи шляхом розміщення в стінах (зовнішніх і внутрішніх) вище вимощення будинку, а також нижче рівня підлоги цокольного чи підвального поверхів горизонтальної гідроізоляції, а в підземній частині стін – вертикальної гідроізоляції.
Зовнішні стінові конструкції, що контактують з ґрунтом, у будинках без підвалу необхідно утеплювати на глибину 0,5 м нижче поверхні ґрунту, у будинках з підвалом - на глибину 1,0 м нижче поверхні ґрунту.
1.6 Принципи проектування стін з повітряними прошарками
1.6.1 Замкнені повітряні прошарки влаштовують для підвищення теплоізоляційних показників огороджувальних конструкцій. Розмір замкненого повітряного прошарку за висотою повинен бути не більше висоти поверху й не більше шести метрів, розмір за товщиною - не менше ніж 20 мм і не більше ніж 100 мм.
1.6.2 Замкнені повітряні прошарки рекомендується розташовувати ближче до холодного боку огородження. Повітряний прошарок у цегляному муруванні при товщині зовнішнього шару мурування в одну цеглу й менше не є замкненим. Улаштування замкнених повітряних прошарків у огороджувальних конструкціях приміщень з вологим чи мокрим режимом експлуатації не допускається.
1.6.3 У разі встановлення відбивної ізоляції в конструкціях мають бути влаштовані один або два замкнених повітряних прошарки по товщині стіни. Ізоляція встановлюється відбивним шаром у бік джерела теплової енергії.
1.6.4 Вентильовані повітряні прошарки створюють для видалення вологи з товщі конструкцій та запобігання вологонакопиченню у товщі конструкцій, а також для підвищення теплостійкості конструкцій.
1.6.5 Вентильовані повітряні прошарки мають бути завтовшки не менше ніж 40 мм і не більше ніж 150 мм. Оптимальна товщина вентильованого повітряного прошарку у стінах складає від 60 мм до 100 мм.
1.6.6 Вентильовані повітряні прошарки мають бути розташовані між зовнішнім захисно-опоряджувальним шаром та теплоізоляцією. Шари конструкції, що розташовані між повітряним прошарком та зовнішньою поверхнею конструкції огородження, при виконанні розрахунку теплопередачі не враховуються.
1.6.7 Поверхню теплоізоляції, що повернена у бік вентильованого прошарку, потрібно захищати повітрогідрозахисним шаром.
1.6.8 Зовнішній захисно-декоративний шар стіни з вентильованим прошарком повинен мати вентиляційні отвори, площа яких визначається розрахунками за умови забезпечення руху повітря в обсягу, необхідному для видалення вологи з товщі конструкції.
1.6.9 Нижні (верхні) вентиляційні отвори мають сполучатись із цоколями (карнизами), при цьому для нижніх отворів доцільне сполучення функцій вентиляції та відведення води.
1.7 У вентильованих покриттях висота повітряного прошарку повинна бути від 40 мм до 60 мм. Довжина прошарку повинна бути не більше ніж 24 м. Теплова тяга забезпечується при нахилі покрівлі не менше ніж 6 %. На протилежних боках покрівлі мають бути улаштовані отвори для повітря з площею робочого перерізу не менше ніж 1/500 площі поверхні покрівлі. Зв’язок між внутрішнім повітрям приміщень та повітрям прошарку має бути виключеним.
1.8 Під час проектування доцільно передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на південно-західний та західний сектори горизонту, використання регульованих внутрішніх та міжскляних сонцезахисних пристроїв. Для будинків у четвертій (ІV) температурній зоні згідно з картою-схемою (додаток В) доцільно застосовувати для зовнішнього опорядження, в основному, матеріали світлого кольору; передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на південно-західний та західний сектори горизонту, використання стаціонарних чи регульованих зовнішніх сонцезахисних пристроїв.
У всіх температурних зонах слід передбачати розміщення опалювальних приладів, як правило, під віконними прорізами стін з установленням тепловідбивної теплоізоляції між приладами й зовнішньою стіною.
1.9 Проміжки у місцях прилягання коробок вікон і балконних дверей до конструкцій зовнішніх стін мають бути заповнені синтетичними матеріалами, що спінюються. Усі стулки вікон і балконних дверей повинні бути укомплектовані ущільнюючими прокладками (не менше двох) виконаними з морозостійких матеріалів, термін ефективної експлуатації яких складає не менше ніж 15 років. Глухі частини балконних дверей треба утеплювати теплоізоляційними матеріалами.
1.10 Віконні коробки в дерев'яних рамах чи рамах з ПВХ профілів незалежно від кількості шарів скла треба розташовувати у віконному прорізі на глибину обрамовуючої "чверті" (не менше ніж 50 мм) від лицьової поверхні фасаду. Віконні блоки треба закріплювати в більш міцному (зовнішньому чи внутрішньому) шарі стіни. У разі застосування мансардних вікон треба передбачати надійну в експлуатації гідроізоляцію прилягання покрівлі до віконного блоку. Для запобігання зниження температури внутрішньої поверхні конструктивних елементів вікон з ПВХ профілів, алюмінієвих профілів, а також дерев’яних брусків завтовшки менше ніж100 мм на поверхні укосів з боку приміщення слід передбачати встановлення теплоізолюючих елементів з використанням утеплювачів або відбивної ізоляції.
1.11 Емісія шкідливих хімічних речовин в атмосферне повітря від теплоізоляційних матеріалів, які використовуються в конструкціях теплоізоляційної оболонки житлових та громадських будинків, не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій (ГДК) і відповідати вимогам СанПіН 6027 А, ДСП 201.
1.12 Теплоізоляційні матеріали, що використовуються в конструкціях теплоізоляційної оболонки будинків, повинні відповідати вимогам ДГН 6.6.1.-6.5.001, ДБН В.1.4-0.01, ДБН В.1.4-0.02, ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01 та супроводжуватися висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України.
1.13 Конструкції теплоізоляційної оболонки будинків повинні відповідати вимогам пожежної безпеки за ДБН В.1.1-7.
1.14 Розрахункові теплофізичні характеристики будівельних матеріалів при проектуванні приймаються відповідно до положень цих норм.
1.15 Проектування теплоізоляційної оболонки будинків треба здійснювати з застосуванням теплоізоляційних матеріалів, термін ефективної експлуатації яких складає не менше ніж 25 років; для змінних ущільнювачів - з терміном ефективної експлуатації не менше ніж 15 років, з забезпеченням ремонтопридатності елементів теплоізоляційної оболонки. В конструкціях СФТО повинні застосовуватися теплоізоляційні матеріали з терміном ефективної експлуатації не менше розрахункового терміну експлуатації системи. В проектній документації слід передбачати перевірку теплоізоляційних властивостей огороджувальних конструкцій після терміну експлуатації, що дорівнює ефективному (розрахунковому) терміну служби, з подальшою розробкою конструктивних заходів із забезпечення необхідних теплоізоляційних властивостей оболонки будинку, а також наводити дані про ефективний термін експлуатації теплоізоляційних матеріалів, що застосовуються.
2 ПРОЕКТУВАННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНОЇ ОБОЛОНКИ БУДИНКІВ ЗА ТЕПЛОТЕХНІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ЇЇ ЕЛЕМЕНТІВ
2.1 Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків та споруд і внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розділяють приміщення, температури повітря в яких відрізняються на 3 0С та більше, обов'язкове виконання умов:
RΣ пр ≥ Rq min, (1)
Δtпр ≤ Δtcг, (2)
τв min > tmin. (3)
де RΣ пр – приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конструкцій визначається опір теплопередачі), приведений опір теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м2 ·К/Вт;
Rq min – мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції, мінімальне значення опору теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м2 ·К/Вт;
Δtпр – температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, 0С;
Δtcг – допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, 0С;
τв min – мінімальне значення температури внутрішньої поверхні в зонах теплопровідних включень в огороджувальній конструкції, 0С;
tmin – мінімально допустиме значення температури внутрішньої поверхні при розрахункових значеннях температур внутрішнього й зовнішнього повітря, 0С.
2.2 Мінімально допустиме значення, Rq min, опору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій і дверей житлових і громадських будинків встановлюється згідно з табл. 1 залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком В.
Таблиця 1 – Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції житлових та громадських будинків, Rq min, м2 ·К/Вт
№
поз.
Вид огороджувальної конструкції
Значення Rq min, для температурної зони
І
ІІ
ІІІ
IV
1
Зовнішні стіни
2,8
2,5
2,2
2,0
2а*
Покриття й перекриття неопалюваних горищ
4,95
4,5
3,9
3,3
2б
3,3
3,0
2,6
2,2
3
Перекриття над проїздами та холодними підвалами, що межують із холодним повітрям
3,5
3,3
3,0
2,5
4
Перекриття над неопалюваними підвалами, що розташовані вище рівня землі
2,8
2,6
2,2
2,0
5а*
Перекриття над неопалюваними підвалами, що розташовані нижче рівня землі*
3,75
3,45
3,0
2,7
5б
2,5
2,3
2,0
1,8
6а
Вікна, балконні двері, вітрини, вітражі, світлопрозорі фасади
0,6
0,56
0,5
0,45
6б
0,5
0,5
0,5
0,45
7
Вхідні двері в багатоквартирні житлові будинки та в громадські будинки
0,44
0,41
0,39
0,32
8
Вхідні двері в малоповерхові будинки та в квартири, що розташовані на перших поверхах багатоповерхових будинків
0,6
0,56
0,54
0,45
9
Вхідні двері в квартири, що розташовані вище першого поверху
0,25
0,25
0,25
0,25
* Для будинків садибного типу і будинків до 4 поверхів включно
2.3 У разі реконструкції будинків, що виконується з метою їх термомодернізації, допускається приймати значення Rq min згідно з табл.1 з коефіцієнтом 0,8.
2.4 Мінімально допустиме значення, Rq min, опору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій, дверей та воріт промислових (сільськогосподарських) будинків встановлюється згідно з табл. 2 залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається за додатком В, тепловологісного режиму внутрішнього середовища, що визначають за додатком Г, і теплової інерції огороджувальних конструкцій, D, що розраховується за формулою:
(4)
Таблиця 2 – Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій промислових будинків, Rq min , м2 · К/Вт
Вид огороджувальної конструкції та тепловологісний режим експлуатації будинків
Значення Rq min, для температурної зони,
м2 К/Вт
І
ІІ
ІІІ
IV
Зовнішні непрозорі стіни будинків
з сухим і нормальним режимом з конструкціями з:
D > 1,5
D ≤1,5
з вологим і мокрим режимом з конструкціями з:
D > 1,5
D ≤1,5
- з надлишками тепла
(більше ніж 23 Вт/м3)
1,5
2.0
1,6
2,2
0,55
1,3
1,8
1,4
2,0
0,45
1,2
1,7
1,2
1,8
0,45
0,7
1,2
0,9
1,5
0,35
Покриття й перекриття будинків
з сухим і нормальним режимом з конструкціями з
D > 1,5
D ≤1,5
з вологим і мокрим режимом з конструкціями з:
D > 1,5
D ≤1,5
- з надлишками тепла
(більше 23 Вт/м3)
1,6
2,1
1,6
1,8
0,55
1,5
2,0
1,5
1,7
0,45
1,3
1,8
1,4
1,5
0,45
0,9
1,1
1,2
1,4
0,35
Перекриття над проїздами й підвалами:
з конструкціями з D > 1,5
з конструкціями з D ≤1,5
1,8
2,2
1,7
2,0
1,6
1,9
1,4
1,7
Двері й ворота будинків:
- з сухим і нормальним режимом
- з вологим і мокрим режимом
- з надлишками тепла
(більше 23 Вт/м3)
0,55
0,72
0,2
0,55
0,65
0,2
0,5
0,6
0,2
0,42
0,54
0,2
Вікна й зенітні ліхтарі будинків:
- із сухим і нормальним режимом
- з вологим і мокрим режимом
- з надлишками тепла
(більше 23 Вт/м3)
0,42
0,45
0,18
0,39
0,42
0,18
0,39
0,42
0,18
0,32
0,35
0,18
де Ri – термічний опір i-го шару конструкції, що розраховується за формулою:
(5)
де δi – товщина i-го шару конструкції, м,
λiр – теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м · К), що приймають згідно з 2.11;
siр – коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м2 ·К), що приймають згідно з 2.11;
n – кількість шарів в конструкції за напрямком теплового потоку.
Примітка. Формула (4) наведена для багатошарової конструкції, що складається з однорідних шарів. Якщо шари складаються з різних матеріалів, то для конструкції чи її частини, що розраховується, треба враховувати середні термічні опори в межах товщини δi (за формулою , де λср р – середнє за площею значення теплопровідності в розрахункових умовах) і середні коефіцієнти теплозасвоєння (за формулою Р.7).
2.5 Мінімально допустиме значення, Rq min, опору теплопередачі внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розмежовують приміщення з розрахунковими температурами повітря, які відрізняються більше ніж на 3 0С (стіни, перекриття), і приміщень з поквартирним регулюванням теплоспоживання визначають за формулою:
(6)
де tв1, tв2 – розрахункові температури повітря в приміщеннях, 0С, що приймаються згідно з табл. Г.2 або розраховуються згідно з додатком Д;
Δtcг – те саме, що в формулі (2);
αв1 – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкцій, Вт/(м2 · К), що приймається згідно з додатком Е.
2.6 Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, Δtcг, 0С, встановлюється залежно від призначення будинку і виду огороджувальної конструкції згідно з табл. 3.
2.7 Мінімально допустима температура внутрішньої поверхні, tmin, непрозорих огороджувальних конструкцій у зонах теплопровідних включень, у кутах і укосах віконних і дверних прорізів при розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятому залежно від температурної зони експлуатації будинку згідно з додатком Ж, повинна бути не менше ніж температура точки роси, tр, за розрахунковими значеннями температури й відносної вологості внутрішнього повітря, які приймаються залежно від призначення будинку згідно з табл.Г.2.
2.8 Мінімальна температура на внутрішній поверхні, tmin, світлопрозорих огороджувальних конструкцій житлових і громадських будинків, включаючи стулки, коробки, імпости й зони дистанційних рамок, при розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятому згідно з додатком Ж, повинна бути не менше ніж 4 0С, а для непрозорих елементів - не менше ніж температура точки роси, tр, за розрахунковими значеннями температури й відносної вологості внутрішнього повітря, для виробничих будинків - не менше ніж 0 0С за розрахунковим значенням температури внутрішнього повітря, прийнятими залежно від призначення будинку згідно з табл. Г.2.
Таблиця 3 – Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, Δtcг, 0С
Призначення будинку
Вид огороджувальної конструкції
Стіни
(зовнішні, внутрішні)
Покриття та перекриття горищ
Перекриття над проїздами та підвалами
Житлові будинки, дитячі установи, школи, інтернати
4,0
3,0
2,0
Громадські будинки, крім зазначених вище, адміністративні та побутові, за виключенням приміщень з вологим або мокрим режимом експлуатації
5,0
4,0
2,5
Виробничі будинки з сухим та нормальним режимом експлуатації
7,0
5,0
Виробничі будинки з вологим та мокрим режимом експлуатації
tв - tр
0,8(tв –t р)
Виробничі будинки з надлишками тепла (більше 23 Вт/м3)
12
12
2.9 Виконання умов за формулами (1) - (3) для огороджувальної конструкції, що проектується чи обстежується, перевіряється за результатами визначення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій за ДСТУ Б В.2.6-17 (ГОСТ 26602.1), ГОСТ 26254 акредитованими лабораторіями або за результатами розрахунків теплотехнічних показників конструкцій методами математичного моделювання теплових процесів та згідно 2.10-2.14.
2.10 Приведений опір теплопередачі, RΣпр, м2·К/Вт, непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конструкцій - опір теплопередачі, RΣ, м2·К/Вт) при перевірці виконання умови за формулою (1) розраховується згідно з додатком И.
2.11 Розрахункові умови експлуатації при розрахунках опору теплопередачі огороджувальних конструкцій приймаються залежно від розрахункового вологісного режиму експлуатації приміщення та конструктивного рішення огородження згідно з додатком К. Розрахункові значення теплофізичних характеристик матеріалів приймаються згідно з таблицею Л.1 додатку Л або встановлюються згідно з Л.2.
2.12 Приведений опір теплопередачі, RΣпр, м2·К/Вт, світлопрозорої огороджувальної конструкції при перевірці виконання умови за формулою (1) розраховується згідно з додатком М.
2.13 Температурний перепад, Δtпр, при перевірці виконання умови за формулою (2) для огороджувальних конструкцій розраховується в залежності від їх коефіцієнту скління згідно з додатком М.
2.14 Температура внутрішньої поверхні термічно неоднорідної огороджувальної конструкції у зонах теплопровідних включень, у кутах, укосах віконних і дверних прорізів, температура внутрішньої поверхні світлопрозорих огороджувальних конструкцій у зонах стулки, коробки, імпостів, дистанційних рамок, τв min, при перевірці виконання умови за формулою (3) визначається на підставі розрахунків двомірних або тримірних температурних полів.
3 ПРОЕКТУВАННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНОЇ ОБОЛОНКИ ЗА ТЕПЛОВИТРАТАМИ БУДИНКУ НА ОПАЛЕННЯ
3.1 Питомі тепловитрати на опалення будинків повинні відповідати умові
qбуд ≤ Emax. (7)
де qбуд – розрахункові або фактичні питомі тепловитрати, що визначаються за 3.2,
Emax – максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період, кВт . год/м2 або кВт . год/м3 , що встановлюється згідно з табл.4, 5 залежно від призначення будинку, його поверховості, та температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком В.
3.2 Виконання умови (7) для будинку, що проектується або експлуатується, перевіряється на підставі результатів енергетичного аудиту будинку, або з використанням математичних моделей теплового режиму будинку, а також за результатами розрахунків згідно з додатком Н.
3.3 При виконанні умови за формулою (7) допускається застосовувати окремі конструктивні елементи теплоізоляційної оболонки із зниженими значеннями опору теплопередачі - до рівня 75 % від Rq min для непрозорих частин зовнішніх стін і до рівня 80 % від Rq min для інших огороджувальних конструкцій відповідно до умови за формулою (1), при обов’язковому виконанні умов для цих елементів теплоізоляційної оболонки за формулами (2) та (3).
Таблиця 4 – Нормативні максимальні тепловитрати багатоповерхових будинків, Emax ,
кВт∙год/м2, [кВт∙год/м3]
Призначення будинку / кількість поверхів
Значення Emax, кВт∙год/м2, [кВт∙год/м3], для температурної зони
I
II
III
IV
Житлові будинки та готелі /
від 1 до 3
Відповідно до табл.5
від 4 до 5
89 [32]
77 [28]
65 [24]
53 [19]
від 6 до 7
83 [30]
72 [26]
61 [22]
50 [18]
від 8 до 9
79 [29]
69 [25]
58 [21]
48 [17]
від 10 до 11
75 [27]
65 [23]
55 [20]
45 [16]
12 і більше
73 [26]
63 [23]
54 [19]
44 [16]
Громадські й адміністративні будинки /
1
[44]
[38]
[32]
[26]
2
[40]
[34]
[29]
[24]
3
[38]
[33]
[28]
[23]
від 4 до 5
94 [35]
81 [31]
69 [26]
56 [21]
від 6 до 7
89 [33]
77 [29]
65 [24]
53 [20]
від 8 до 9
83 [31]
72 [27]
61 [23]
50 [19]
від 10 до 11
79 [29]
69 [25]
58 [21]
48 [17]
12 і більше
77 [28]
67 [24]
57 [20]
46 [17]
Лікувальні та дитячі навчальні заклади /
1
[35]
[31]
[26]
[21]
2
[34]
[30]
[25]
[21]
3
[33]
[29]
[24]
[20]
від 4 до 5
[32]
[28]
[24]
[19]
від 6 до 7
[31]
[27]
[23]
[[19]
від 8 до 9
[30]
[26]
[22]
[18]
від 10 до 11
[29]
[25]
[21]
[17]
Дошкільні заклади /
від 1 до 3
[43]
[37]
[31]
[26]
Магазини, універмаги, універсами /
1
[24]
[21]
[18]
[92]
2
[23]
[20]
[17]
[14]
3
[22]
[19]
[16]
[13]
від 4 до 5
[21]
[18]
[15]
[12]
від 6 до 7
[21]
[18]
[15]
[12]
Таблиця 5 – Нормативні максимальні тепловитрати малоповерхових будинків, Emax ,
кВт∙год/м2
Площа будинку, що опалюється, м2
Кількість поверхів
1
2
3
4
Значення Emax, кВт∙год/м2, для температурної зони
I
II
III
IV
I
II
III
IV
I
II
III
IV
I
II
III
IV
до 60
146
126
107
87
-
-
-
від 60 до 150
130
113
95
78
141
122
103
84
-
-
від 151 до 250
115
99
84
69
125
108
92
75
135
117
99
81
-
від 251 до 400
104
90
76
62
109
95
80
66
115
99
84
69
120
104
88
72
від 401 до 600
-
94
81
69
56
99
86
73
59
104
90
76
62
від 601 до 1000
-
83
72
61
50
89
77
65
53
94
81
69
56
більше 1000
-
73
63
53
44
78
68
57
47
83
72
61
50
4 ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ТЕПЛОСТІЙКОСТІ
4.1 Для житлових та громадських будинків, навчальних та лікувальних установ обов'язкове виконання умов:
- теплостійкості в літній період року зовнішніх огороджувальних конструкцій:
(8)
- теплостійкості в зимовий період року приміщень:
за наявності центрального опалення:
(9)
за наявності теплоакумуляційного опалення:
(10)
Примітка. За наявності в будинку центрального опалення з автоматичним регулюванням температури внутрішнього повітря теплостійкість приміщень в холодний період року не визначається.
- теплостійкості в зимовий період року зовнішніх огороджувальних конструкцій
D (3,5 (11)
де - амплітуда коливань температури внутрішньої поверхні непрозорих огороджувальних конструкцій, 0С;
- амплітуда коливань температури внутрішнього повітря, 0С;
D – те саме, що в формулі (4).
4.2 Для поверхні підлог житлових, громадських будинків і приміщень промислових будинків із постійними робочими місцями обов'язкове виконання умови
. (12)
де Yп – показник теплозасвоєння поверхні підлоги, Вт/(м2 . К);
Ymaxп– максимальне припустиме значення показника теплозасвоєння поверхнею підлоги, Вт/(м2 . К), що встановлюється згідно з табл.6 в залежності від призначення будинку.
Таблиця 6 – Максимально припустимі значення показника теплозасвоєння поверхнею підлоги
Призначення будівлі
Значення , Вт/(м2 .К)
Житлові будинки, дошкільні заклади, лікувальні й дитячі навчальні заклади
12
Громадські і адміністративні будівлі
14
Ділянки з постійними робочими місцями в опалюваних приміщеннях промислових будівель
17
4.3 Виконання умови за формулою (8) перевіряється на підставі результатів випробувань, проведених за ГОСТ 26253 акредитованими лабораторіями або за результатами розрахунків згідно з додатком П.
4.4 Виконання умови за формулами (9)-(10) перевіряється за результатами розрахунків згідно з додатком Р. Виконання умови за формулою (11) перевіряється за результатами розрахунків за формулою (4).
4.5 Виконання умови за формулою (12) перевіряється за результатами випробувань, проведених згідно з ГОСТ 25609 акредитованими лабораторіями, або за результатами розрахунків показника теплозасвоєння поверхнею підлоги за додатком С.
5 ВИЗНАЧЕННЯ ПОВІТРОПРОНИКНОСТІ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ
5.1 Для огороджувальних конструкцій опалюваних будинків обов'язковим є виконання умови:
Rg ≥ Rg н, (13)
де Rg – опір повітропроникності огороджувальної конструкції, м2·год Па/кг;
Rg н – необхідний опір повітропроникності, м2 год Па/кг.
5.2 Для непрозорих огороджувальних конструкцій необхідний опір повітропроникності на i-му поверсі, для якого виконується розрахунок, визначається за формулою:
Rg н =. (14)
де Δp – розрахункова різниця тисків, Па, визначається за додатком Т;
Gн – допустима повітропроникність огороджувальної конструкції, що встановлюється згідно з табл. 7 залежно від виду огороджувальної конструкції.
5.3 Для світлопрозорих огороджувальних конструкцій необхідний опір повітропроникності визначається за формулою:
Rg н = . (15)
де Δр0 = 10 Па – різниця тисків, за якою визначається масова повітропроникність світлопрозорої конструкції під час випробувань за ДСТУ Б В.2.6-18.
Таблиця 7 – Допустимі значення повітропроникності огороджувальних конструкцій, Gн
Вид огороджувальної конструкції
Значення Gн
Зовнішні непрозорі конструкції житлових і громадських будинків
0,5 кг/(м2 год)
Зовнішні непрозорі конструкції промислових будинків
1,0 кг/(м2 год)
Стики між елементами (панелями) непрозорих конструкцій житлових і громадських будинків
0,5 кг/(м год)
Стики між елементами (панелями) непрозорих конструкцій промислових будинків
1,0 кг/(м год)
Світлопрозорі конструкції житлових та громадських будинків, виробничих будинків із кондиціонуванням приміщень
6,0 кг/(м2 год)
Світлопрозорі конструкції промислових будинків
10,0 кг/(м2 год)
Вхідні двері до квартир
1,5 кг/(м2 год)
5.4 Виконання умови (13) для непрозорих огороджувальних конструкцій перевіряється за результатами випробувань, проведених акредитованими лабораторіями за ГОСТ 25891 або за результатами розрахунків. Опір повітропроникності непрозорих огороджувальних конструкцій, Rgнк, розраховується за додатком Т.
5.5 Виконання умови (13) для світлопрозорих огороджувальних конструкцій перевіряється за результатами випробувань, проведених акредитованими лабораторіями за ДСТУ Б В.2.6-18.
Опір повітропроникності світлопрозорих огороджувальних конструкцій, Rgск, визначається за формулою:
Rg ск =. (16)
де n – показник режиму фільтрації світлопрозорої конструкції, отриманий за результатами випробувань, проведених за ДСТУ Б В.2.6-18;
Gск - повітропроникність світлопрозорої конструкції, кг/(м2год), при ро = 10 Па, отримана за результатами випробувань акредитованими лабораторіями.
5.6 У разі, якщо Rg ск ≥ Rg н в п'ять і більше разів обов’язково виконання вимог 5.23 ДБН В.2.2-15.
6 ОЦІНКА ВОЛОГІСНОГО РЕЖИМУ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ
6.1 Для зовнішніх огороджувальних конструкцій будинків, що опалюються, обов'язкове виконання умови:
Δw ( Δwд, (17)
де Δw збільшення вологості матеріалу у товщі шару конструкції, в якому може відбуватися конденсація вологи, за холодний період року, % за масою;
Δwд - допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості матеріалу, в шарі якого може відбуватися конденсація вологи, % за масою, що встановлюється згідно з табл.8 залежно від виду матеріалу.
Таблиця 8 –Допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості матеріалу, Δwд, в конструкції в холодний період року
Найменування матеріалу
Значення Δwд, %
Мінераловатні та скловолокнисті вироби
2,5
Пінополістирол
2,0
Пінополіуретан
3,0
Плити з карбамідо-формальдегідних пінопластів
7,0
Ніздрюваті бетони (газобетон, пінобетон, газосилікат тощо.)
1,2
Бетони легкі
1,2
Вироби перлітові
2,0
Плити з природних органічних та неорганічних матеріалів
7,0
Вироби з кремнезиту
2,5
Цегляне мурування
1,5
Піногазоскло
1,5
Мурування з силікатної цегли
2,0
Засипки з керамзиту, шунгізиту
3,0
Важкий бетон, цементно-піщаний розчин
2,0
6.2 Зона конденсації визначається за характером розподілу парціального тиску водяної пари, e(х), і насиченої водяної пари E(x) у товщі шарів огороджувальної конструкції. Парціальний тиск водяної пари в товщі шару матеріалу в перерізі x, Па, визначається за формулою:
(18)
де eв – парціальний тиск водяної пари внутрішнього повітря, Па, що визначається за розрахунковим значенням відносної вологості, φв0, залежно від призначення будинку згідно з додатком Г, і значенням парціального тиску насиченої водяної пари, Ев, що залежить від температури, за формулою:
, (19)
де tз е – розрахункова температура зовнішнього повітря для процесу вологонакопичення, що визначається за СНиП 2.01.01 для періоду найбільш холодного місяця року, 0С.
6.3 Опір паропроникненню огороджувальної конструкції та окремих її шарів розраховується за формулами:
, (20)
. (21)
де n – загальна кількість шарів в конструкції;
m – кількість повних шарів від внутрішньої поверхні до перерізу x;
δі – товщина і-го шару, м;
μi – паропроникність матеріалу i-го шару, мг/(м год Па), що визначається за додатком К;
μm+1 – паропроникність матеріалу шару, мг/(м год Па), де розташований переріз х.
6.4 У разі для будь-якого х([0,(] умова за формулою (31) вважається виконаною.
6.5 У разі у будь-якому з перетинів огороджувальної конструкції проводиться розрахунок приросту вологи у шарі матеріалу Δw, у якому відбувається конденсація вологи (у разі розташування зони конденсації на межі шарів – приріст розраховується для шару прилеглого до зони конденсації з боку внутрішньої поверхні) за формулою:
. (22)
де P – кількість вологи, що конденсується у товщі огороджувальної конструкції за період вологонакопичення, кг/м2, що розраховується за формулою:
. (23)
де eк – парціальний тиск водяної пари, Па, у зоні конденсації, що визначається за формулою (32);
Re к – опір паропроникненню частини огороджувальної конструкції від внутрішньої поверхні до зони початку конденсації, м2 год Па/мг, що визначається за формулою (35);
– те саме, що у формулі (32);
Z – період вологонакопичення, год, що встановлюється рівним періоду із середньодобовими температурами зовнішнього повітря менше ніж 8 0С за СНиП 2.01.01;
δк – товщина шару матеріалу, м, у якому відбувається накопичення вологи, що конденсується (від зони конденсації до внутрішньої поверхні шару);
ρк – густина шару матеріалу, в якому відбувається конденсація вологи, кг/м3, що визначається згідно з таблицею Л.1 додатку Л.
7 ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПАСПОРТ БУДИНКУ
7.1 Енергетичний паспорт будинку призначений для підтвердження відповідності показників енергетичної ефективності конструкцій будинків і споруд вимогам цього нормативного документу.
7.2 Енергетичний паспорт заповнюється під час розроблення проектів будинків та споруд у разі нового будівництва, реконструкції чи капітального ремонту, під час приймання будинку в експлуатацію, а також у процесі експлуатації раніше зведених будинків. Енергетичний паспорт надається у разі подання технічної документації на санітарно-епідеміологічну експертизу.
Для житлових багатоквартирних будинків з нежилими приміщеннями, розташованими на нижніх і верхньому поверхах, енергетичні паспорти складаються окремо для житлової частини й кожного нежитлового блоку.
Енергетичні паспорти квартир у будинках з поквартирним регулюванням подавання теплоносія можуть бути складені на базі квартири-представника цього будинку.
7.3 Енергетичний паспорт будинку заповнюють проектні організації:
– під час розроблення проекту і прив'язування його до умов конкретного будівельного майданчику;
– під час здавання будівельного об'єкту в експлуатацію з урахуванням відступів від початкових технічних рішень, узгоджених під час будівництва будинку. При цьому враховуються: дані технічної документації (виконавчі креслення, акти на приховані роботи, паспорти, довідки, надані приймальними комісіями тощо); підсумки поточних і цільових перевірок дотримання теплотехнічних характеристик об'єкта, відповідності інженерних систем шляхом технічного і авторського наглядів, контролю Державною архітектурно-будівельною інспекцією, робочими комісіями тощо;
– при відхиленнях від проекту, відсутності необхідної технічної документації, наявності браку, тощо, замовник і Державна архітектурно-будівельна інспекція можуть вимагати проведення експертизи, включаючи натурні визначення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій будинку за ГОСТ 26254 акредитованими лабораторіями;
– на стадії експлуатації - вибірково після річної експлуатації будинку ...