Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Прогнозування і оцінка наслідків аварій на хімічно-небезпечних об,єктах та проведення захисних заходів
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра техногенно-екологічної безпеки
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Розрахунково - графічна робота
Предмет:
Цивільна оборона
Група:
ЕК
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти та науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра техногенно-екологічної безпеки
РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА
З курсу: “ Цивільна оборона“
На тему: “Прогнозування і оцінка наслідків
аварій на хімічно-небезпечних об,єктах
та проведення захисних заходів”
доц. Качан С.І.
Львів – 2008
I. ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ, ЯКА СКЛАЛАСЯ НА ОГД У
НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ
1.1.Оцінка хімічної обстановки
1. Визначення глибину зон можливого забруднення Г.Для цього:
а) визначаємо еквівалентну кількість речовини у первинній хмарі:
де К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР ( табл.1);
К3 - коефіцієнт, рівний відношенню граничної токсодози хлору до граничної токсодози інших НХР (табл.1);
К5 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості атмосфери:
при інверсії К5=1, при ізотермії К5=0.23 і при конвекції К5=0.08;
К7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури ( табл.1);
Q0 - кількість викинутої НХР
б) визначаємо глибину зони хімічного зараження первинною хмарою НХР ( Г1).
в) визначаємо еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі:
Qe2 = (1-K1)∙K2∙K3∙ K4 ∙K6 ∙K7∙Q0 / h∙ d =
де: К2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР ( табл. 1);
К4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру;
К6 - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії та тривалості випаровування речовини;
d - густина НХР, що розлилася, т/м3 ( табл. 1 );
h – товщина шару розлитої НХР, м (при вільному розливі h=0.05 м), або h = (H – 0,2)м, де Н – висота піддону.
К6=N0.8 при N<Т і К6=Т0.8 при N>T
де: N - час після аварії, на який оцінюється обстановка (год.)
де Т – тривалість випаровування речовини, год.
г) для знайденої величини Qe2 визначаємо глибину зони хімічного зараження вторинною хмарою (Г2 ):
д) повна глибина зони зараження Гп , що залежить від дії первинної і вторинної хмари НХР, визначається за формулою:
ГП = Г1(2) + 0.5 ∙ Г2(1) =
де: Г1(2) - більша за розміром Г1 і Г2;
Г2(1) - менша за розміром Г1 і Г2;
е) Отримане значення повної глибини зараження Гп порівнюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Гп’ , що визначається за формулою:
Г 'П = N · VП =
де: N - час від початку аварії, год ;
VП - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості і ступені вертикальної стійкості повітря, км/год
2) Визначаємо площу зони можливого зараження хмарою НХР:
SМ = 8.72 ∙ 10-3 ∙ (ГП)2 ∙ φ =
де: φ - кутові розміри зони можливого зараження, град.
3) Площа зони фактичного зараження Sф розраховується за формулою:
SФ =К 8 · (ГП) 2 · N 0. 2 =
де: К8 - коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (при інверсії - К8=0.081, при ізотермії - К8=0.133, при конвекції - К8=0.235).
4) Час підходу хмари НХР до заданого об’єкту залежить від швидкості переносу хмари повітряним потоком і визначається за формулою:
t = x / VП =
де: x - відстань від джерела зараження до заданого об’єкту (км).
5) Час перебування людей в засобах захисту шкіри:
6) Можливі втрати робітників і службовців на ОГД визначаються:
Таблиця 1
Результати оцінки хімічної обстановки
Джере-ло зара-ження
Тип НХР
Кіль-кість НХР, т
Глиби-на зони
зара-ження,
км
Площа зони можли-вого хімічного зара-ження,
км2
Площа зони фактичного хімічн-
ого заражен-
ня, км2
Час підходу зараже-ного повітря до заданого об’єкту, год
Трива-лість уражаючої дії (випаро-вування)
НХР,
год
Можливі втрати від дії НХР, чол.
II.ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ
2.1. Оцінка захисної споруди за вмістимістю
Вмістимість захисної споруди повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни працівників і визначається сумою місць для сидіння і лежання.
Норми об’ємно-планувальних рішень сховищ :
а) площа підлоги:
- 0.5 м2/людину при двоярусному розміщені ліжок (2 м2 на одного працюючого на ПУ);
- 0.4 м2/людину при триярусному розміщені ліжок;
б) внутрішній об’єм приміщень- не менше 1.5 м3/людину;
в) висота приміщень не більше 3.5 м:
- при висоті від 2.15 до 2.9 м встановлюються двоярусні ліжка;
- при висоті 2.9 м і більше встановлюються триярусні;
г) кількість місць для лежання становить 20% при двоярусному і 30% при триярусному розміщені;
д) в екстремальних ситуаціях, коли терміново необхідно сховати виробничий персонал, дозволяється переущільнення захисних споруд на 20%.
Розрахунок сховища.
1. Визначаємо площу основних і допоміжних приміщень.
Загальна площа основних приміщень:
де: N - кількість основних приміщень;
Si - площа і-того приміщення.
Загальна площа всіх приміщень в зоні герметизації (крім приміщень для дизельної електростанції, тамбурів і розширювальних камер):
де: М - кількість допоміжних приміщень;
Sj - площа j-того допоміжного приміщення в зоні герметизації.
2. Визначаємо вмістимість сховища за площею:
при триярусному розміщені ліжок
=
де: 0.5 і 0.4 - площа підлоги на людину відповідно при дво- і триярусному розміщені ліжок, м2.
3. Визначаємо вмістимість сховища за об’ємом всіх приміщень в зоні герметизації
=
де: h - висота приміщення, м;
1.5 - норма об’єму на людину, м3.
Порівнюючи дані вмістимості за площею Мs та за об’ємом Мv , визначаємо фактичну (розрахункову) вмістимість Мф
4. Визначаємо показник, що характеризує вмістимість захисних споруд (коефіцієнт вмістимості)
де: N - чисельність виробничого персоналу, який підлягає укриттю (найбільша працююча зміна).
2.2. Оцінка захисних властивостей сховища від можливого
радіоактивного ураження
a) Визначаємо ступінь захисту виробничого персоналу, тобто коефіцієнт послаблення дози опромінення сховищем Кпосл . Він залежить від матеріалу перекриття, його товщини і умов розміщення сховища (вбудоване, чи таке що стоїть окремо) і знаходиться за формулою:
=
де: hi - товщина і-того захисного шару сховища;
Кр - коефіцієнт що враховує умови розміщення сховища (табл. 8);
d - товщина шару половинного послаблення і-того захисного шару.
Порівнюємо розрахунковий коефіцієнт послаблення із нормативними вимогами до сховищ.
Якщо< 1000 то необхідно розглянути можливість підсилення його перекриття до необхідних норм .
2.3. Оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням
До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопостачання, теплопостачання, каналізація, електропостачання і зв’язок. Під час оцінки систем забезпечення сховищ визначається можливість всіх систем забезпечити неперервне перебування людей в сховищах не менше двох діб. В даній роботі розглядається оцінка тільки повітропостачання - однієї з основних систем життєзабезпечення людей.
Норми (W норм) зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду:
а) за режимом I - 8, 10, 11, 13 м3/год/людину - відповідно до 200 С (I кліматична зона), 20 - 250 С (II зона), 25 - 300 С (III зона), більше 300 С (IV зона).
б) за режимом II - 2 м3/год/людину і 5 м3/год/людину - що працює на пункті управління (ПУ).
В даний час промисловістю виготовляється фільтровентиляційні комплекси ФВК-I і ФВК-II.
У сховищах великої вмістимості, крім цих комплексів встановлюють електроручні вентилятори типу ЕРВ-72-2, ЕРВ-72-3 , які працюють тільки в режимі I.
Продуктивність (W заг) фільтровентиляційних комплексів ФВК-I і ФВК-II в режимі I - 1200 м3/год, в режимі II - 300 м3/год; ЕРВ-72-2 і ЕРВ-72-3 відповідно 900-1300 та 1300 –1800 м3/год. ( ФВК-II, крім цього, забезпечує роботу в режимі III.).
За режимом III регенерація повітря забезпечується регенеративною установкою типу РУ-150/6 з фільтрами ФГ-70(для 150 чол. регенерація можлива 6 годин).
Послідовність оцінки :
Визначаємо необхідну кількість людей, яких система може забезпечити чистим повітрям у режимі I і II:
де: Wзаг - загальна кількість повітря, що подається системами повітропо-
стачання, м3/год;
Wнорм - норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду,
м3/год/людину.
Визначаємо показник, що характеризує життєзабезпечення в режимі I і II:
де: Мф - кількість людей, що підлягає укриттю, приймається фактична
вмістимість сховища.
III.ГРАФІЧНИЙ ДОДАТОК
Зона можливого зараження хмарою НХР на картах і схемах обмежена колом, півколом або сектором, який має кутові розміри φ і радіус, рівний глибині зони хімічного зараження Гп (рис.5.1), чи ГЗХЗ (рис.5.3):
а) при швидкості вітру за прогнозом < 0.5 м/с зона зараження має вигляд кола:
- точка 0 відповідає джерелу зараження;
- φ=360(;
- радіус кола рівний Гп .
б) при швидкості за прогнозом від 0.6 до 1 м/с зона має вигляд півкола:
- точка 0 відповідає джерелу зараження;
- φ=180(;
- радіус півкола рівний Гп ;
- бісектриса кола співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована за напрямом вітру.
в) при швидкості вітру за прогнозом > 1м/с зона має вигляд сектора:
- точка 0 відповідає джерелу зараження;
г) φ=90( при швидкості вітру за прогнозом від 1.1 до 2 м/с і φ=45( при швидкості вітру за прогнозом > 2 м/с;
- радіус сектора рівний Гп ;
- бісектриса сектора співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована за напрямом вітру.
Зона фактичного зараження, що має форму еліпса, включається у зону можливого зараження і орієнтована по азимуту вітру в даний момент часу (рис.3.2).
Рис. 5.1 Кутові розміри зони можливого зараження НХР
Рис. 5.2 Можливі напрями вітру (азимути)
Порядок нанесення зон зараження на карту або схему
1. Визначаємо площу розливу НХР, а також радіус площі розливу:
=
, =
2.Знаючи площу зони фактичного зараження, яка має форму еліпса, визначають розміри цього еліпса ( S =πab, де π=3,14 , а=Гп/2 , b-мала піввісь). Довжина еліпса дорівнює величині Гп . Ширина еліпса B=2b=4Sф/πГп .
3.На координатах позначаємо центр аварії і наносять площу розливу Sр (суцільною лінією).
4. Біля кола роблимо пояснюючий напис ( у чисельнику - вид НХР і її кількість, а у знаменнику - час, дата аварії).
5. Від центру аварії в орієнтованому напрямку вітру (визначення азимуту вітру показане на рис 3.2 ) проводять вісь прогнозованих зон зараження.
7. Знаючи довжину і максимальну ширину (Гп і В) еліпса зони фактичного зараження, будуємо його на карті або схемі (суцільною лінією) і заштриховуємо.
8. У верхній лівій частині карти чи схеми вказують метеоумови.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора