Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Фінанси
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра фінансів
Інформація про роботу
Рік:
2007
Тип роботи:
Контрольно - графічна робота
Предмет:
Менеджмент
Група:
ЕК
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ
Кафедра фінансів
КОНТРОЛЬНО – ГРАФІЧНА РОБОТА
з дисципліни „Фінанси”
Львів-2007
ЗМІСТ
стор.
Розділ 1. Державний бюджет як ланка фінансової системи....................................................3
Визначення державного бюджету………………………...……………………………......3
Опис місця ланки фінансових відносин у фінансовій системі…………………………...3
Графічна схема взаємозв’язків ланки з іншими складовими фінансової системи……...4
Розділ 2. Порівняння державного і місцевого бюджетів……..................................................5
Визначення державного і місцевого бюджетів…………………………………………....5
Спільні та відмінні риси державного і місцевого бюджетів……………………………...5
Взаємний вплив між державним і місцевим бюджетами…………………………………6
Розділ 3. Динаміка обсягів перевезень залізничним транспортом в Україні……………...7
Висновок…………………………………………………………………………………………..9
Список використаної літератури.......................................................................................................10
Розділ 1. ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ ЯК ЛАНКА ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ
Визначення державного бюджету
Державний бюджет - це найбільший централізований фонд коштів, що перебуває у розпорядженні уряду, який виконує державну політику. За його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину національного доходу, що перерозподіляється фінансовими методами. Саме у цій ланці фінансової системи зосереджуються найбільші доходи та найважливіші у політичному та економічному відношенні загальнодержавні видатки. У державному бюджеті органічно пов'язані основні фінансові інститути - податки, позики й видатки.
Опис місця ланки фінансових відносин у фінансовій системі
Внутрішня структура фінансової системи відображає об’єктивну сукупність фінансових відносин і є загальною для всіх країн. Вона складається зі сфер і ланок.
Сфера - характеризує узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин.
Ланка - показує відособлену частину фінансових відносин. ЇЇ виділення проводиться за ознакою наявності або відособленого фонду фінансових ресурсів, або специфічних форм і методів фінансових відносин.
Місце державного бюджету як ланки фінансової системи зображено на рис.1.
Рис.1. Внутрішня структура фінансової системи.
Державний бюджет виступає складовою частиною бюджету держави на рівні загальнодержавних фінансів. Такий поділ, на рівні, зумовлений розмежуванням фінансових відносин за органами влади й управління.
У фінансовій системі йому відводиться велика роль. Як система економічних розподільчих відносин він охоплює все суспільство, на відміну від інших фінансових ланок, які мають вужчі рамки. Це пов'язано з тим, що державний бюджет має забезпечувати існування держави, її економічний та соціальний розвиток.
Державний бюджет, посідаючи провідне становище, тісно пов'язаний з іншими ланками фінансової системи. Він виступає фактично координуючим центром, що в умовах ринкової економіки надає необхідну допомогу таким ланкам. Ця допомога, зокрема у формі бюджетних дотацій, субвенцій, субсидій, кредитів, гарантій, має сприяти забезпеченню нормального функціонування інших ланок фінансової системи, здійсненню покладених на них завдань.
Графічна схема взаємозв’язків ланки з іншими складовими фінансової системи
Взаємозв’язки державного бюджету з іншими ланками фінансової системи наведені на рис.2.
Рис.2. Графічна схема взаємозв’язків державного бюджету з іншими ланками фінансової системи
Характеристика взаємозв’язків
Державний бюджет отримує надходження за рахунок державного кредиту у формі державних позик, що можуть супроводжуватися випуском цінних паперів (державних облігацій і казначейських зобов'язань) або бути у безготівковій формі (шляхом записів на відповідних рахунках), грошово-речових лотерей, використання частини вкладів населення в ощадних установах, використання коштів Державного позикового фонду.
Функціонування державного кредиту веде до утворення державного боргу, як сукупності зобов'язань держави перед населенням, юридичними особами, іноземними державами та міжнародними організаціями. У видатковій частині Державного бюджету України щорічно передбачаються видатки на обслуговування державного боргу, тобто повернення грошей юридичним та фізичним особам, що виступали у ролі кредиторів.
Кошти страхових організацій можуть поповнити дохідну частину державного бюджету при купівлі ними облігацій внутрішньої державної позики(ОВДП ).
Зворотний зв'язок полягає у зворотному викупі державою ОВДП у страхових організацій і сплаті передбачених відсотків.
Фінанси підприємств різних форм власності(державні, акціонерні, колек тивні, індивідуальні, орендні, спільні тощо), переважно виробничої сфери, поповнюють дохідну частину статей державного бюджету за рахунок перерозподілу частки отриманих доходів у вигляді податків та обов'язкових цільових платежів.
Державний бюджет виступає джерелом фінансування так званої невироб ничої сфери (фінанси освіти, охорони здо ров'я, культури, науки, оборони й інших підрозділів). Забезпечує підтримання господарства країни шляхом дотацій ряду важливих галузей національного виробництва, необхідних для забезпечення процесу суспільного відтворення, галузей, які в умовах сучасного розвитку економіки через свою специфіку мають низький рівень рентабельності і є невигідними для підприємництва.
Тривалий час у структурі бюджету перебували кошти ряду позабюджетних фондів (Пенсійного фонду України, Фонду здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення, Фонду охорони праці. Державного інноваційного фонду тощо). Вони майже наполовину, але по суті формально, збільшували загальний обсяг бюджету. Ці фонди мають чітко окреслену базу доходів і цільовий характер. Зараз окремі з них скасовані (наприклад Державний інноваційний фонд, Фонд розвитку паливно-енергетичного комплексу), деякі виведені зі складу централізованого бюджету. Тому кошти державних цільових фондів помітно скоротилися, їхня частка в надходженнях до державного бюджету зменшилася до 9,9 %.
Надходження до фондів цільового призначення спрямовані на підтримання соціальної політики держави - забезпечення зайнятості населення, державного страхування у разі безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, тощо.
Розділ 2. ПОРІВНЯННЯ ДЕРЖАВНОГО І МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТІВ
2.1. Визначення державного і місцевого бюджетів
Окремі визначення терміну «державний бюджет».
Державний бюджет - грошові відносини, які виникають у державі з юридичними і фізичними особами з приводу перероз поділу національного доходу (частково — і національного багатс тва) в зв'язку з утворенням і використанням бюджетного фонду, який призначений для фінансування народного господарства, со ціально-культурних заходів, потреб оборони та державного уп равління (Родіонова В.М., 1993 р.).
Державний бюджет є основним фінансовим планом держави на поточний рік, який має силу закону. За матеріальним зміс том державний бюджет — централізований фонд грошових коштів держави, а за соціально-економічною суттю - основний ва жіль перерозподілу національного доходу (Дробозіна Л.О., 1995 р.).
Державний бюджет - система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, підприємствами, організаціями різних форм власності й населення – з другого, для формування і використання централізованого фонду державних грошових ресурсів з ме тою задоволення суспільних потреб (Бескид Й.М., 1996 р.).
Державний бюджет як економічна категорія відображає реаль ні виробничі відносини, відтворює відносини розподілу, перерозподілу, концентрує рух грошової маси як самостійної вартості, що нібито не пов'язана з рухом товарної маси (Єпіфанов А.О., Сало Ї.В.,Дяконова І.І., 1997р.).
Державний бюджет України - централізований фонд фінан сових ресурсів держави, який використовується для виконання покладених на неї функцій, передбачених Конституцією України (Василик О.Д., 1997р.)
Місцевий бюджет - це план утворення й використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування. Тобто кожна територіальна громада має свій бюджет, що складається з поточного бюджету та бюджету розвитку.
Поточний бюджет - це доходи й видатки бюджету місцевого самоврядування, що утворюються й використовуються для покриття поточних видатків.
Бюджет розвитку є доходами й видатками бюджету місцевого самоврядування, які утворюються й використовуються з метою реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази місцевого самоврядування.
Економічна сутність місцевих бюджетів виявляється у формуванні грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності місцевих рад народних депутатів і місцевих державних адміністрацій, розподілі та використанні цих фондів на фінансування, утримання й розвиток соціальної інфраструктури, місцевого господарства.
2.2. Спільні та відмінні риси державного і місцевого бюджетів
Спільні та відмінні риси державного і місцевих бюджетів наведено у табл.1.
Таблиця 1
Порівняння спільних та відмінних рис державного і місцевих бюджетів
Показники за якими оцінюються категорії
Державний бюджет
Місцевий бюджет
Порівняння
Розробка та прийняття
Розробляє Кабінет міністрів України та подає на прийняття Верховній Раді України.
Розробляє Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад після отримання ряду положення та показники міжбюджетних відносин (обсяги міжбюджетних трансфертів для відповідних бюджетів і текстові статті, що визначають особливості міжбюджетних відносин на наступний бюджетний період), які були проголосовані ВР України при прийнятті проекту закону про Державний бюджет України в другому читанні.
Процесом утворення та прийняття як державного так і місцевого бюджетів займаються вищі управлінські органи на місцях. Відмінною є лише черговість прийняття, так процес підготовки місцевих бюджетів починається у тижневий термін після прийняття закону про Державний бюджет України.
Продовження табл.1
Джерела формування
- по дохідний податок;
- податок на прибутки компаній;
- акцизи, митні збори;
- доходи від державних позик, які випускає центральний уряд;
- доходи від об'єктів державної власності;
- доходи державної торгівлі;
- внески в державні фонди соціального страхування, пенсійний та інші фонди.
Внутрішні:
- податків (здебільшого по-майнові);
- від муніципальної власності (наприклад, ренти від будинків);
- окремих акцизів;
- випуску облігацій, які розміщуються через різні фінансові інститути (банки, страхові комп. )
Зовнішні:
- дотації;
- субвенції;
- запозичення.
Спільним для обох бюджетів є наповнення значної їх частини за рахунок податків, але різницею постають об’єкти оподаткування. Відмінним є також часткове наповнення місцевих бюджетів за рахунок дотацій, субвенцій та запозичень з державного бюджету.
Функції
- забезпечення оборони;
- управління народним господарством;
- зовнішні зв'язки держави;
- охорони кордонів;
- витрат пошти, зв'язку, залізниць;
- грошового обігу;
- розвитку освіти;
- охорони навколишнього середовища;
- соціального забезпечення;
- перерозподіл національного доходу.
- забезпечення розвитку комунального господарства;
- будівництво певних об'єктів економічної та соціальної інфраструктури;
- розвиток охорони здоров'я;
- освіти (частково);
- утримання поліції.
Функції місцевих бюджетів покликані забезпечити стабільний економічний та соціальний розвиток району чи області і торкається питань, пов’язаних з соціальними питаннями, тільки частково, переважно через обмеженість власних ресурсів. В той час, коли функції державного бюджету є значно ширші і пов’язані також з обороною держави, її соціальним та культурним розвитком а також перерозподілом національного багатства.
Масштаб охоплення
Регулює розподіл та перерозподіл фондів грошових коштів в державі загалом, а також міжнародному рівні через зв’язки з іншими державами.
Здійснює розподіл та перерозподіл фондів грошових коштів на місцевому, регіональному рівні.
Різниця між місцевим та державним бюджетом в даному випадку полягає в межах їхнього застосування. Влада першого поширюються переважно на райони, області де він функціонує, а завдання другого розповсюджені та охоплюють всю державу загалом та торкаються міжнародних відносин.
2.3. Взаємний вплив між державним і місцевим бюджетами
Державний бюджет України мав і має превалююче значення по відношенню до місцевих бюджетів, нижчестоящі бюджети були і залишаються залежними від вищестоящих. Частка державного бюджету у консолідованому бюджеті України не має стійкої тенденції до зменшення, що призводить до подальшого поглиблення кризи у міжбюджетних відносинах та стає однією із головних причин слабкості місцевих бюджетів та подальшого стримування розвитку місцевого самоврядування в Україні.
Система забезпечення фінансовими ресурсами місцевих бюджетів характеризується значною залежністю від встановлених Законом про державний бюджет на відповідний рік нормативів відрахувань від загальнодержавних податків та обсягів запланованих трансферів. Тобто існує пряма залежність між величиною таких трансферів та дохідною частиною статей місцевого бюджету.
Одновними з головних інструментів впливу державного бюджету на місцеві бюджети як елементи міжбюджетних відносин є дотації, субвенції та субсидії. Оскільки їх величина є досить значною, то і вплив є також вагомий і проявляється у підтриманні ряду важливих галузей національного виробництва, необхідних для забезпечення процесу суспільного відтворення, галузей, які в умовах сучасного розвитку економіки через свою специфіку мають низький рівень рентабельності і є невигідними для підприємництва.
Не слід забувати й про те, що стабільність наповнення державного бюджету залежить від рівномірного економічного розвитку як усієї держави загалом так і кожного регіону, області окремо. Отже, необхідно забезпечити належний рівень фінансування з державного бюджету місцевих бюджетів, які в більшості випадках не мають джерел достатнього наповнення своєї дохідної частини.
Тому саме зараз актуальним є дослідження методів та способів збалансування міжбюджетних відносин усіх рівнів. Це дасть можливість урівноважити розподіл грошових надходжень між державним і місцевими бюджетами та направити їх у необхідному напрямку.
Розділ 3. ДИНАМІКА ОБСЯГІВ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ В УКРАЇНІ
Залізничний транспорт України є одним з найбільш вагомих чинників, що впливають на розвиток національної економіки. Від його чіткої та злагодженої роботи залежить своєчасність поставок сировини на промислові підприємства, доставка готової продукції до споживачів, комфорт та зручність подорожування для пасажирів.
Цей вид транспорту є найрозвинутішим в Україні. Залізницею здійснюється 46% від загальних перевезень, але закордонних перевезень – лише 14%. Перевагами цього виду транспорту є велика розгалуженість та низькі тарифи. Пропускна спроможність залізничної мережі значно перевищує поточні обсяги руху. Важливість залізничного транспорту в системі транспортних комунікацій України посилюється і тим, що через територію держави пролягають основні транспортні транс'європейські коридори: Схід — Захід, Балтика — Чорне море. Зокрема, транс'європейська залізнична магістраль Е-30, що бере початок в Берліні, перетинає Україну за маршрутом Мостиська — Львів — Київ і йде далі до Москви. Вона ж на території Польщі перетинається з швидкісними магістралями Е-59 та Е-65 і створює можливість швидкісного залізничного сполучення практично між усіма державами Європи.
Дані про обсяги перевезень залізничним транспортом в Україні наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Обсяги перевезень залізничним транспортом в Україні*
Тип перевезень
Рік
2003
2004
2005
2006
2007
Пасажирські перевезення (млн. пасажирів)
476,2
452,4
444,7
448,8
376,2
Вантажні перевезення (тис. тонн)
443,5
460,9
448,7
476,8
423,8
Транзитні перевезення (тис. тонн)
51278,27
52829,03
73221,04
75050,72
72513,45
*дані про залізничні перевезення за 2007 рік вказано станом на жовтень поточного року.
Динаміку обсягів вантажних перевезень залізничним транспортом відображено на рис.3.
Рис.3. Динаміка обсягів перевезення вантажів залізничним транспортом
Діаграма вказує на те, що 2003-2004 роках існувала тенденція до збільшення вантажних перевезень, яка припинилась у 2005 році, що було обумовлено зменшенням темпів промислового виробництва, нижчим рівнем врожайності в порівнянні з попередніми роками. Та починаючи з 2006 року у зв’язку із збільшенням товарної маси зросла і потреба у її переміщенні.
Динаміку обсягів транзитних перевезень залізничним транспортом відображено на рис.4.
Рис.4. Динаміка обсягів транзитних перевезень залізничним транспортом
Діаграма на рис.4. вказує на стабільно зростаючу потребу у транзитних перевезеннях. За обсягами транспортування залізничний транспорту поступається в цьому випадку тільки трубопровідному.
Динаміку обсягів пасажирських перевезень відображено на рис.5.
Рис.5. Динаміка обсягів пасажирських перевезень залізничним транспортом
З рис.5. помітно, що обсяги пасажирських перевезень до 2006 року поступово зменшувалися. Це було пов’язано з вагомим подорожчанням вартості перевезень при практично незмінній якості послуг. Проте вже з 2006 року спостерігаємо збільшення пасажирських перевезень. Це перш за все обумовлено розширенням запропонованих залізницею маршрутів, частковим оновленням рухомого складу та певним покращенням сервісу.
ВИСНОВОК
В процесі дослідження проблеми збільшення обсягів перевезень залізничним транспортом слід звернути увагу на перешкоди, які заважають розвитку галузі. До них належать:
застарілість основних засобів;
невідповідність ширини колії європейським стандартам;
значна частина колій є не електрифікованою (більше 70%);
середня швидкість пересування становить 20 км/год;
неможливість встановлення рентабельних тарифів на перевезення пасажирів через соціальні причини;
великий відсоток двоколійних шляхів, що робить вимушеними довгі стояння на станціях та пропускання більш термінових потягів;
незахищеність колій від впливу природних катаклізмів.
Зараз значна частина залізничних колій та залізничних терміналів не відповідає європейським стандартам. Якщо розглядати пасажирські перевезення, то проблемою є відсутність належного рівня сервісу на залізничних вокзалах та в самих поїздах, поганий санітарний стан вагонів, відсутність розваг протягом тривалої дороги (відео зал, дитячі вагони). Все це робить подорож залізницею малоприємною для пасажирів. Щодо вантажоперевезень, то тут проблемою є неефективні схеми навантаження та розвантаження потягів, занепад гілок. Що рідко використовуються. Вирішення цих проблем потребує значних капіталовкладень, але основною проблемою є пошук необхідних коштів.
Для вирішення цих проблем слід скористатися пріоритетними напрямками розвитку залізничного транспорту України:
оновлення рухомого складу за рахунок його модернізації та придбання. Укрзалізницею розроблена та узгоджується Комплексна програма оновлення рухомого складу залізничного транспорту України на 2006–2010 роки;
підвищення пропускної спроможності та продовження електрифікації основних напрямків. Починаючи з 2008 року виконувати щорічно роботи з ремонту колій в обсягах не менше 1500 км;
подальше впровадження денних пасажирських поїздів;
розбудова міжнародних транспортних коридорів і залучення транзитних вантажів. Йдеться насамперед про технічне, технологічне та інформаційне оснащення міжнародних транспортних коридорів;
розвиток мережі цифрових систем передачі даних з подальшим прокладанням волоконно-оптичних ліній зв’язку на основних напрямках. За останні 3 роки на залізницях України прокладено близько 3 тис. км. Волоконно-оптичних ліній зв’язку. В подальшому планується щорічно збільшувати мережу передачі даних на 1000 км;
розвиток телекомунікацій та впровадження сучасних інформаційних технологій. Протягом найближчих двох років планується впровадити єдину „Автоматизовану систему оформлення проїзних документів для обслуговування пасажирів АСК „ПП УЗ”, а також впровадити інтегровану міжвідомчу автоматизовану систему обміну інформацією щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, що перетинають державний кордон;
здійснення реформування структурних відомчий медичних закладів, що дасть можливість зменшити бюджетне навантаження;
подальше впровадження системи електронних торгів по закупівлі матеріально-технічних ресурсів для потреб залізничного транспорту з метою недопущення корупційних проявів та детінізації в економіці транспорту.
На мою думку реалізація таких заходів не тільки розвине дану галузь, а й забезпечить суттєвий позитивний вплив на економіку держави загалом.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО ЛІТЕРАТУРИ
Економічна інтернет бібліотека http://economic.in1.com.ua .
Електронна бібліотека Гринчука http://www.grinchuk.lviv.ua .
Інтернет ресурс http://www.refine.org.ua .
Інформаційний інтернет портал http://www.djerelo.com .
Електронна бібліотека http://www.readbookz.com .
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора