Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра ТГВ
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Використання вторинних джерел енергії
Група:
ТГВ-41
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра ТГВ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до курсової роботи
з курсу:
«Використання вторинних джерел єнергії»
«Розрахунок теплонасосної установки однородинного будинку»
Львів - 2008
Вступ
Характеристика установки
Проектується житловий будинок в м. Миколаїв розміром в плані 11,25х8,5 м, для однієї сім’ї , з 5 чоловік. Будинок складається з 2-х поверхів і містить 8 кімнат . Запроектовано систему з активним використанням грунтової енергії .
Ємнісний водонагрівач Vitocell-V 300 з об’ємом 500 л, який виконує функції теплообмінника і подає гарячу воду до споживачів, гарячу воду на систему спалення, здійснює теплообмін між теплоносієм грунтового контуру та контуру споживача.
Тепловий насос россіл/вода марки Vitokal 300 тип BW з допомогою якого використовується теплова енергія зазвичай не використовуваних джерел тепла. В даному випадку цей процес буде проходити за допомогою теплової енергії грунтових вод та грунту. Цей тепловий насос марки Vitokal 300 тип BW комплектується електроприводом для опалення і приготування гарячої води в моно- і бівалентних опалювальних установках.
Допоміжний елемент системи – циркуляційний насос Wilo
який забезпечує циркуляцію системи з урахуванням загальної витрати і втрат тиску в системі.
Діаметри з’єднувальних труб 15х1 мм . Для вилучення пари з системи в робочій фазі та для передбачення підвищення надлишкового тиску в системі встановлюємо розширювальний бак для россольного контура, об’ємом 12 л.
Дана установка характеризується цілорічним використанням без дублюючого джерела тепла , використовується для опалення будинку , забезпечує ГВ мешканцям будинку. Зміст
Вступ………………………………………………………………………….…3
1. Кліматологічні дані місця будівництва………………………………….…4
2. Прийняття огороджуючих конструкцій………………………………… ...5
3. Розрахунок тепловтрат будинку……………………………………………7
4. Специфікація радіаторів...………………………………………………….10
5. Розрахунок параметрів грунтового колектора…………………………....11
6. Підбір і встановлення водонагрівача………………………………………12
7. Підбір мембранного розширювального баку……………………………...13
Література………………………………………………………………………
Кліматологічні дані міста будівництва
Для міста будівництва – м. Миколаїв виписуємо з [1] такі розрахункові параметри зовнішнього повітря:
абсолютно мінімальна -30 °С;
абсолютно максимальна 40°С;
середня максимальна найбільш гарячого місяця 29.3°С;
найбільш холодної доби забезпеченістю 0,92 -23 °С;
найбільш холодної п'ятиденки забезпеченістю 0,92 -20 °С;
середня температура опалювального періоду 0.4 °С;
- тривалість опалювального періоду 165 діб;
- кількість градусо-діб обігрівального періоду, г-д 2904 г-д.
За кількістю градусо-діб визначаємо температурну зону
м. Миколаїв - III температурна зона України.
Згідно [2] виписуємо для м. Херсон прихід сонячної радіації (пряма+ розсіяна) на горизонтальну поверхню по місяцях Мдж/м².
Таблиця 1.
місяць
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
сумарна
207
324
565
702
862
881
877
736
589
406
254
184
пряма
82,8
129,6
226
280,8
344,8
352,4
350,8
294,4
235,6
162,4
101,6
73,6
розсіяна
124,2
194,4
339
421,4
517,2
528,6
526,2
441,6
353,4
243,6
152,4
110,4
Для III температурної зони згідно з додатком 4 [2] визначаю нормативні значення опору теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій:
- зовнішньої стіни Rз.с =1,9 (м² *°C)/Вт,
- вікна і балконні двері Rвк. = 0,44 (м² *°C)/Вт,
- горищного перекриття Rг.п=2,4 (м² *°C)/Вт,
- перекриття над холодними підвалами із світловими отворами в стінах
Rп.п=2,2 (м² *°C)/Вт.
Визначаємо коефіцієнти теплопередачі відповідних захищень за формулою :
К=1/R,
тоді
Кз.с = 1/ Rз.с. = 0,53 Вт/( м² *°C),
Квк = 1/ Rвк. = 2,38 Вт/( м² *°C),
Кг.п = 1/ Rг.п = 0,42 Вт/( м² *°C),
Кп.п = 1/ Rп.п = 0,45 Вт/( м² *°C),
Кз.д = 0,6 ·Rз.с. = 0,88 Вт/( м² *°C).
Згідно [5] виписуємо снігове навантаження для м. Миколаїв табл.2
Місяць
Величина снігового навантаження Sо, Па
мінімальне
середнє
максимальне
1
80
240
520
2
60
280
670
3
183
206
206
4
0
0
0
5
0
0
0
6
0
0
0
7
0
0
0
8
0
0
0
9
0
0
0
10
0
0
0
11
0
80
160
12
92
190
298
ТЕХНОЛОГІЧНО-ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК СИСТЕМИ ГВ.
Розрахунок системи гарячого водопостачання за допомогою
водяних геліоустановок проводиться в наступній послідовності:
1. Визначення теплового навантаження споживачами.
В загальному вигляді теплове навантаження визначається із
Залежності
; кВт
де Q - потрібна кількість тепла, кВт;
с-теплоємність води, с = 4,187 кДж/(кг х 0С);
m -норма споживання води на технологічні потреби, кг/год,
оскільки у нашому житловому будинку немає технологічного виробництва,
то m = о кг/год;
п -кількість об’єктів, шт;
ml - норма споживання води на побутові потреби одною людиною, л/добу,
приймаємо mt =105 л/добу на одну людину;
n -кількість людей, що користуються гарячою водою, приймаємо n =5 люд;
tк , -кінцева температура води і-го (j-го) споживача, приймаємо tк= 55°С;
tn -початкова температура води i-го (jго) споживача, приймаємо
tn =5 °С; отже:
Q=105*5*4,187*(55-5)/3600=30,5 кВт
ВИЗНАЧЕННЯ ПЛОЩІ ГЕЛІОПОЛЯ.
Після визначення теплового навантаження, враховуючи призначення геліоустановки, прихід сонячної радіації, коефіцієнт корисної дії установки визначаємо площу геліополя за формулою:
де F- потрібна площа геліополя, м2,
Q -потрібна кількість теплоти на гаряче водопостачання, кВт,
n-коефіцієнт корисної дії геліосистеми,
Qпод - прихід теплоти (сонячної радіації) на 1м2 похилої поверхні геліополя, кВт, обчислюється за формулою:
,Вт/м2
де qп - попадання прямої радіації на горизонтальну поверхню,Вт/м2,
Рп – коефіцієнт перерахунку прямої радіації на похилу поверхню (залежить від широти місцевості, де встановлюється геліосистема, кута нахилу геліополя до горизонту, годинного кута заходу сонця до горизонту). Середньомісячні значення Р вказані в таблиці 2 [1],
qр – попадання розсіяної радіації на горизонтальну поверхню, Вт/м2,
рр - коефіцієнт перерахунку розсіяної радіації на похилу поверхню,
pр=cos2 (/2,
Аж-льбедо (коефіцієнт відбивання поверхні), приймаємо рівним 0,2,
рв -коефіцієнт перерахунку відбитої радіації на похилу поверхню,
рв = sin2(/2
(- кут нахилу геліополя до горизонту.
Результати обчислень заносимо у таблицю 3. Табл.3.
місяць
qn,Вт/м²
Pn
qр,Вт/м²
Рв
Рр
Аж
Qнад, Вт
F, м²
І
січень
82,8
2,86
124,2
0,146
0,853
0,2
3,1
11,5
ІІ
лютий
129,6
1,99
194,4
0,146
0,853
0,2
4,3
8,4
ІІІ
березень
226
1,49
339
0,146
0,853
0,2
5,8
6,2
ІV
квітень
280,8
1,17
421,2
0,146
0,853
0,2
6,6
5,5
V
травень
344,8
1
517,2
0,146
0,853
0,2
7,3
4,9
VI
червень
352,4
0,92
528,6
0,146
0,853
0,2
7,4
4,8
VII
липень
350,8
0,95
526,2
0,146
0,853
0,2
7,2
5,0
VIII
серпень
294,4
1,08
441,6
0,146
0,853
0,2
6,4
5,6
IX
вересень
235,6
1,33
353,4
0,146
0,853
0,2
5,9
6,1
X
жовтень
162,4
1,74
243,6
0,146
0,853
0,2
4,5
8,0
XI
листопад
101,6
2,47
152,4
0,146
0,853
0,2
3,6
10,0
XII
грудень
73,6
3,27
110,4
0,146
0,853
0,2
3,0
11,8
Вибираємо площу геліополя, тобто мінімальне значення із отриманого ряду площ, оскільки проектована геліоустановка працюватиме цілорічно, з дублюючим джерелом тепла :
Приймаємо мінімальну площу геліополя F=FVI=4,8 м2
Проектуємо 2-а колектори Vitosol 100 типу W2,5.
n= 4,8 /2.5 =1,92≈2шт
А – подаюча магістраль; В – зворотня магістраль; С – видалення повітря
Розрахунок снігового навантаження опорної конструкції
Снігове навантаження обчислюється за формулою:
S0• F + M1 + M2, Н,
де So - снігове навантаження, Н/м2, приймаємо згідно [5],
F = (X • У)-проектована площа, м2,
M1,-маса вантажу, Н,
M2-маса колектора, Н.
Результати розрахунку заносимо в таблицю 5
Таблиця 5
місяць
F,м2
S0, Н/м2
М1,Н
М2,Н
S0F + M1+ M2, Н
І
січень
5
520
2500
600
5700
ІІ
лютий
5
670
2500
600
6450
ІІІ
березень
5
206
2500
600
4130
ІV
квітень
5
0
2500
600
3100
V
травень
5
0
2500
600
3100
VI
червень
5
0
2500
600
3100
VII
липень
5
0
2500
600
3100
VIII
серпень
5
0
2500
600
3100
IX
вересень
5
0
2500
600
3100
X
жовтень
5
0
2500
600
3100
XI
листопад
5
160
2500
600
3900
XII
грудень
5
298
2500
600
4590
ПІДБІР і ВСТАНОВЛЕННЯ ВОДОГРІЙНОГО КОТЛА
За необхідною потужністю приймаємо до встановлення наднизькотемпературний водогрійний котел Vitodens 200 номінальна потужність 32 кВт для природнього газу . Основні переваги:
Наднизькотемпературний водогрійний котел, 32 кВт.
Нормативний ККД: 96%.
Двошарові теплообмінні поверхні Biferral з високою експлуатаційною надійністю та тривалим терміном служби.
Низьке виділення шкідливих речовин при роботі завдяки пальникам Vitoflame 200 (рідкопаливні, що працюють за принципом Duozon) і оптимальній конфігурації камери згоряння. Показники шкідливих викидів значно нижчі від норми, встановленої стандартом «Блакитний янгол», і швейцарських приписів щодо чистоти повітря.
Особливо економний та екологічно ощадливий режим використання завдяки плавному зниженню температури котлової води при підвищенні навколишньої температури. Якщо потреба в теплі стає рівною нулеві, котел вимикається.
Зручне обслуговування за допомогою контролерів Vitotronic.
Ефективна віддача тепла котловій воді за рахунок широких проходів і великого водонаповнення котлового блоку.
Простота очистки й монтажу котлового блоку завдяки з'єднанням Fastfix фірми Viessmann, які швидко рознімаються. Економія до 50% часу на монтаж контролера та обшивки котла. Невелика кількість деталей, які треба просто вставити одну в одну. Спеціальні інструменти не потрібні.
Полегшення монтажу й уведення в експлуатацію: всі пальники фірми Viessmann проходять цикл комп'ютеризованих вогневих випробувань. Своїми параметрами вони оптимально узгоджені з котлом.
Характеристика котла
Тип
Ідентифікатор виробу
Розміри котлового блоку:
Довжина
Ширина
Висота
Маса котлового блоку
Загальна маса водогрійного котла
з теплоізоляцією, пальником
і контролером котлового контуру
Об”єм котлової води
Допустимий надлишковий
робочий тиск
Показники викидних газів
темп. котлової води 40 С
темп. котлової води 75 С
Масовий потік у випадку легкого
котельного палива чи газу
Патрубок вівідних газів (dзов)
Об”єм газу у водогрійному котлі
Опір на стороні
паливникових газів
Необхідний напір
VB2
СЕ-0085 AQ0695
817 мм
599 мм
743 мм
195 кг
241 кг
118 л
3 мбар
145 С
165 С
56 кг/год
130 мм
78 л
0,1 мбар
0,05 мбар
ПІДБІР І ВСТАНОВЛЕННЯ ВОДОНАГРІВАЧА
До встановлення приймаємо сталевий ємнісний водонагрівач Vitocell-В 100 об”ємом 300 л.
Основні переваги:
Місткісний водонагрівач із двома нагрівальними спіралями для бівалентного нагріву.
Сталева місткість із внутрішнім емалевим покриттям Ceraprotect для захисту від корозії. Додатковий електродний захист через магнієвий анод. Захисний анод постачають як додаткове приладдя.
Високий комфорт за допомогою швидкого нагріву води рівномірно по всьому об’єму через нагрівальні спіральні поверхні великого розміру.
Малі втрати тепла завдяки високоефективній теплоізоляції.
Технічні дані:
Для приготування гарячої води
(при суміщенні з водогрійними
котлами та сонячними установками)
Придатний до встановлення з:
-темп. гріючого контуру до 160 С
-темп. теплоносія сонячної установки до160 С
-температурним налаштуванням водорозбірногго контуру ГВ до 95 С
-надлишковий робочий тиск в гріючому і водорозбірному контурі ГВ до 10 бар
- надлишковий робочий тиск в контурі теплоносія соняної установки до 10 бар
Об”єм водонагрівача
300 л
Змієвик гріючого контуру
Верхній
Нижній
Тривала продуктивність 90 квт, л/с
(при підігріві води в контурі 80 квт, л/с
водорозбору ГВ з 10 до 45 С і 70 квт, л/с
темп. гріючого контуру при 60 квт, л/с
нижчеприведеній витраті теплоносія) 50 квт, л/с
31 , 761
,638
20, 691
15, 368
11, 270
53, 1302
44, 1081
33, 811
23, 265
18, 422
Тривала продуктивність 90 квт, л/с
(при підігріві води в контурі 80 квт, л/с
водорозбору ГВ з 10 до 60 С і 70 квт, л/с
темп. гріючого контуру при
нижчеприведеній витраті теплоносія)
23, 395
20, 344
15, 258
45, 774
34, 584
23, 395
Витрата теплоносія м3/год
(для вказаної продуктивності)
3,0
Максимальна під”єднувальна поща поглинача
Vitosol 100 м2
10
Теплоізоляція
Жорсткий пінопоуліретан
Витрата теплоти на підтримання готовності
(при різниці темп. 45 К) кВт*год/24год
2,3
Розміри:
Довжина з теплоізаляцією мм
без теплоізоляції мм
Загальна ширина з теплоізаляцією мм
без теплоізоляції мм
Висота з теплоізаляцією мм
без теплоізоляції мм
633
--
705
--
1746
--
1792
--
Маса з теплоізоляцією та змійовиком гріючого контуру кг
160
Об”єм змійовика гріючого контуру л
6
10
Площа теплообмінних поверхонь м2
0,9
1,5
Розрахунок діаметрів труб і циркуляційного насосу
опору колекторів;
опору трубопроводів;
опору теплообмінника у ємнісному водонагрівачі;
Повний гідродинамічний опір визначається наступним чином:
при послідовній схемі встановлення колекторів: повний гідродинамічний опір рівний сумі місцевих гідродинамічних опорів;
при паралельній схемі встан олення колекторів: повний гідродинамічний опір рівний місцевому гідродинамічному опору (припускається, що всі місцеві гідродинамічні опори рівні),
Для послідовно розташованих 2 колекторів Vitosol 100 типу W2.5 із загальною площею 5м2, підбираємо діаметри труб згідно [3]. При площі колектора 5 м2, об’ємна витрата становить 210 л/год=3,5 л/хв. =0,21м3/год; необхідний діаметр труб 15*1 мм.
Об’ємна витрата одного колектора 1,75 л/хв. отже згідно діаграми с.45[3], гідродинамічний тиск одного колектора Vitosol 100 типу W2.5, р=130мбар, а гідродинамічний тиск 2 послідовно з’єднаних колекторів (P1=130*2=260 мбар.
Згідно діаграми на с.44[3], гідродинамічний тиск подаючого і зворотнього трубопроводів теплоносія сонячної установки (на 1м трубопроводу) становить р=4.1 мбар. Отже, загальний гідродинамічний тиск подаючого і зворотнього трубопроводів по всій довжині (P2=20*4.1=82 мбар.
Сумарні втрати тиску в системі становлять:
(P=(P1+(P2=260+82=340мбар=3.42 м.вод.ст.
Розрахунок циркуляційного насосу
При відомій витраті і втратах тиску всієї установки, за характеристиками насосів вибираємо тип насосу. Рекомендовано до встановлення насоси з регульованою частотою обертання, яку можна змінювати в залежності з вимогами установки.
Для монтажу вибираємо насос фірми Wilo призначений для геліотермічних систем серія Wilo-Star-A
Технічні дані геліонасоса Wilo-Star-A :
Геліонасос типу Wilo-Star-A
Максимальний напір 5 м.в.ст
Максимальна витрата 3,5м³/год
Температура рідини від +20 до +110 С
Робочий тиск 10бар
Конструкція/Виконання - не потребує техобслуговування;
- вмонтований регулятор частоти обертання;
-теплоізоляційний кожух;
-автоматичний режим “день/ніч”;
-електроннй контроль безвідмовної роботи.
ПІДБІР МЕМБРАННОГО РОЗШИРЮВАЛЬНОГО БАКУ
Номінальний об’єм мембранного розширювального баку розраховуємо за формулою:
Vn=(Vv+V2+z*Vk)*(Рe+1)/(Рe-(Рst+0.5))
де VN -номінальний об’єм баку, л;
Vv -об’єм запобіжного водяного затвору (теплоносія), л;
V =VA *0.005л
VA - наливний об’єм всієї установки, л
VA=2*3+10+0.133*20,0=18,66 л
Vv =0.005*18,66=0,09 л,
V2 -збільшення об’єму при підігріві установки,
V2=V2*B,
B-коефіцієнт розширення (для установки фірми Viessmann при нагріві теплоносія від -20 до 120°С) B=0,13
V2 =18,66*0,13 = 2,43л,
Рe -допустимий кінцевий надлишковий тиск, бар;
Рe = Рsi -0,1 Рsi, psl –тиск спрацювання запобіжного клапану, приймаємо 6 бар,
ре =6-0,1*6 = 5.4бар,
pst -надлишковий тиск азоту на вході в розширювальний бак, бар,
рst = 1.5 + 0.1 • h = 1.5 + 0,1 • 5,6 = 2,0 бар,
h -статична висота установки, м,
z-число колекторів, шт,
vK -об’єм колектора, л ( для колектора Vitosol 100 vK =3л,
отже, Vn=(0.09+2,43+2*3)(5.4+1)/(5.4-(2,0+0.5))=18,8 л
Приймаємо розширювальний бак з такими характеристиками:
Таблиця 2
Об’єм,
л
Надлишковий
робочий тиск,
бар
а, мм
b, мм
Підключення,
R
Маса, кг
20
10
280
490
¾
7,2
Гідравлічний розрахунок системи гарячого водопостачання
Метою гідравлічного розрахунку подавальних трубопроводів системи ГВ є визначення таких діаметрів трубопроводів , які б забезпечили подачу розрахункової витрати води до найвіддаленішої та високорозташованої точки водорозбору.
Гідравлічний розрахунок системи гарячого водопостачання виконуємо у табличній формі. Швидкість руху води в подаючих трубопроводах і стояках приймаємо не більше 1,5 м/с, а в підводках до водорозбірних приладів не більше 2,5 м/с, згідно [4].
Максимальна витрата гарячої води на ділянці визначається заформулою:
,
де qо-секундна витрата гарячої води одним приладом, л/с, приймаємо згідно дод.З
(-коефіцієнт, який приймається згідно дод.4 [6], залежно від загального числа приладів на розрахунковій ділянці і ймовірності їх дії.
Ймовірність дії водорозбірних приладів системи гарячого водопостачання будинку визначаємо за формулою:
- норма витрати гарячої води в годину найбільшого споживання, л, приймаємо згідно дод.З [6],
-секундна витрата гарячої води, л/с, приймаємо згідно дод.З
U-кількість мешканців, чол.,
N - кількість водорозбірних приладів, шт.,
Розрахункова витрата гарячої води з врахуванням циркуляційної витрати:
, л/с
qh -витрата води на ділянці, л/с,
ксir коефіцієнт, який приймається: для водонагрівачів і початкових ділянок системи до першого водорозбірного стояка по дод.5 [6], для всіх інших ділянок рівним 0.
Втрати тиску на окремих ділянках трубопроводів системи гарячого водопостачання визначаємо за формулою:
R- питомі втрати тиску на тертя при розрахунковій витраті q на ділянці, Па/м, приймаємо згідно [6],
l-довжина ділянки трубопроводу, м,
кl - коефіцієнт, що враховує співвідношення втрат тиску на ділянці в місцевих опорах і на тертя, приймаємо кl =0,25 для циркуляційних стояків.
Втрати напору на ділянці:
( = густина води при t =55°c.
Результати розрахунку заносимо в таблицю 7.
№ ділянки
N
q. л/с
Р
NP
а
qh , л/с
Kcir
qhr,u , л/с
l, м
d, мм
R. Па/м
W,
м/с
Kl
∆P, Па
∆H
м.вод.ст.
1-2
1
0,2
0,012
0,012
0,2
0,2
0
0,2
2,3
15
11791
1,74
0,25
33900
3,44
2-3
2
0,2
0,012
0,024
0,224
0,224
0
0,224
3,2
20
1620
0,88
0,25
6480
0,66
3-4
5
0,2
0,012
0,06
0,289
0,289
0
0,289
1,2
20
2543
0,99
0,25
3815
0,4
4-5
6
0,2
0,012
0,072
0,307
0,307
0
0,307
1,8
25
810
0,72
0,25
1823
0,19
∑ΔН=4,69
ЛІТЕРАТУРА
СНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика.-М.: Стройиздат, 1983.
С.С.Жуковський, В.Й.Лабай. Системи енергопостачання і забезпечення мікроклімату будинків та споруд.
VITOTEC Руководство по тестированию,- 2000.
Внутренние санитарно-технические устройства. Часть2. Водопровод и канализация /Ю.Н.Саргин, Л.И.Друскин, И.Б.Покровская и др.; Под ред. И.Г.Староверова и Ю.И.Шиллера.-М.: Стройиздат, 1990.-247.
Р.Кінаш, О.Бурнаєв. Снігове навантаження в Україні. Видавництво науково-технічної літератури. 1997.
СНиП 2.04.01-85. Внутренний водопровод и канализация зданий/ Госстрой СССР.-М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора