Міністерство освіти і науки України
Національний університет „Львівська політехніка”
ЗВІТ
ДО ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ № 1
З КУРСУ: ” ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ ТА ПЕДАГОГІКИ ”
НА ТЕМУ: ״ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕМПЕРАМЕНТУ″
Львів – 2008
Мета роботи: ознайомитися з основними теоретичними положеннями про природу темпераменту, його властивостями, типами і методикою дослідження.
Вступ
Знання особливостей прояву різних темпераментів важливо для правильного життєвого та професійного самовизначення людини., а саме при виборі професії, комплектуванні виробничих колективів та управлінні ними, створенні команди однодумців, підборі подружніх пар із врахуванням закономірностей психологічної сумісності, розуміння проблем і конфліктів у колективі та сім’ї.
Історія темпераменту та його концепцій
Спостереження вказують на те, що всі люди різняться не тільки зовнішністю, але й манерою поведінки, рухами. Одні – дуже чутливі до радісних і прикрих подій, інші – холоднокровні; одних відрізняють виразні жести і міміка, а інших – стриманість рухів і спокійний вираз обличчя. Ця різниця в поведінці передусім пояснюється темпераментом, який виражається не тільки в жестах, міміці, ході, а і будь-якій діяльності.
Проблема темпераменту бентежить людство вже більше як 25 століть. Ідея і вчення про темперамент беруть свої витоки у роботах давньогрецького лікаря Гіппократа (Hippocrates, 460–370 до н.е.), який стверджував, що люди мають відмінності у співвідношенні чотирьох основних елементів, або «соків» життя, з яких ніби складається тіло людини (кров, слиз, жовта та чорна жовч). Відповідно до його вчення, тип темпераменту залежав від переваги в організмі тієї чи іншої рідини, і визначав, на його думку, перебіг фізичних та душевних хвороб (гуморальна концепція темпераменту).
Ним було виділено чотири темпераменти, назви яких по сьогоднішній день знаходяться у широкому як науковому так і побутовому використанні:
сангвінік (від лат. sanguis – кров);
флегматик (від гр. phlegma – слиз)
холерик (від гр. chole – жовч);
меланхолік (від гр. melan chole – чорна жовч).
Виходячи з цієї теорії, наступний після Гіппократа геній стародавньої медицини, давньоримський лікар Клавдій Гален (Claudius Galenus, 130–200 н.е.) встановив залежність між цими типами темпераменту і характерними для них способами поведінки, тобто створив першу типологію темпераментів, яку виклав у відомому трактаті «De temperamentum».
Німецький філософ Імануїл Кант (Immanuel Kant, 1724–1804) говорив, що з фізіологічної точки зору під темпераментом потрібно розуміти тілесну конституцію (слабку або міцну будову) і комплекцію, обумовлену, головним чином, якістю, складом і рухом крові. З психологічного боку якості, що характеризують властивості крові, можуть бути застосовані до душевних явищ лише за аналогією, яка є між грою відчувань і бажань та тілесними рухами (в яких кров відіграє головну роль).
Темпераменти, за Кантом, поділяються на темпераменти почуття і активності. Збудливість почуття і активності у свою чергу залежить від підвищеної або зниженої збудливості життєвих сил (intensio та remissio). Звідси утворюються чотири темпераменти.
До темпераментів почуття Кант відніс сангвініка та його протилежність – меланхоліка; до темпераментів активності – холерика та його протилежність – флегматика.
Основним положенням конституціональної концепції темпераменту німецького психіатра і психолога Ернста Кречмера (Ernst Kretschmer, 1888–1964), стало його переконання, що люди з певним типом статури мають певні психічні особливості. У зв’язку з цим ним було розроблено типологію статури, що включає астенічний, пікнічний і атлетичний типи. Зовнішній вигляд названих типів статури характеризується наступними даними:
астенік – людина, у якої яскраво виражені: високий зріст, загальна худорлявість, вузькі плечі, плоска і вузька грудна клітка, довгі нижні кінцівки, витягнуте обличчя, довгий і тонкий ніс. Астенічні жінки нагадують астеніків-чоловіків, але вони не тільки худорляві, але і малі на зріст. Впадає в очі їх передчасне старіння. Відповідає шизоїдному (шизотимічному) темпераменту, для якого характерні замкнутість (інтроверсія), відхід у внутрішній світ, невідповідність реакцій зовнішнім стимулам, контрасти між надмірною ранимістю і бездушною холодністю. При розладі психіки проявляє схильність до шизофренії.
пікнік – людина середнього або малого зросту, з багатою жировою тканиною, тулубом, що розплився, з широким лицем, круглою головою на короткій шиї. Виявляє тенденцію до ожиріння. Відповідає циклоїдному (циклотимічному) темпераменту, для якого характерні коливання емоцій між радістю і печаллю, легке контактування з оточенням, реалістичність в поглядах. При порушенні психіки виявляє схильність до маніакально-депресивного синдрому (психозу).
атлетик – людина, яка має хорошу мускулатуру, міцну статуру, високий або середній зріст, широкий плечовий пояс і вузькі стегна, опуклі лицьові кістки. Відповідає іксотимному (іксотимічному) темпераменту, для якого характерні стриманість жестів і міміки, спокійність, маловразливість. Відрізняється невисокою гнучкістю мислення, важко пристосовується до зміни обстановки, дріб’язковий. При психічних розладах виявляє схильність до епілепсії.
Окрім названих типів, Э. Кречмер виділяв ще диспластичний тип, що характеризується безформною будовою і різними деформаціями статури (наприклад, надмірним зростом).
Відповідно до нейродинамічної концепції темпераменту видатного російського фізіолога Івана Павлова, індивідуальні особливості поведінки, динаміки протікання психічної діяльності залежать від індивідуальних відмінностей у діяльності нервової системи. Основою же цих відмінностей у нервовій діяльності є прояв і співвідношення властивостей двох основних процесів – збудження і гальмування. До цих властивостей відносяться сила збудження і гальмування, їх врівноваженість та рухливість.
1. Сила – здатність нервових клітин зберігати нормальну працездатність при значному напруженні збудливих і гальмівних процесів. Вважається, що особистості з більш сильною нервовою системою є більш витривалими і стресостійкими.
2. Врівноваженість означає однакову вираженість нервових процесів. Люди з більш урівноваженою нервовою системою характеризуються і більш урівноваженою поведінкою.
3. Рухливість нервової системи виражається в здатності швидкого переходу від одного процесу до іншого Особи з більш рухливою нервовою системою відрізняються гнучкістю поведінки, швидше пристосовуються до нових умов.
Комбінації зазначених властивостей нервових процесів було покладено в основу утворення так званого типу вищої нервової діяльності. Виділені Павловим типи нервової діяльності і за кількістю, і за основними характеристиками відповідають чотирьом класичним типам темпераменту:
«нестримний» сильний, неврівноважений, рухливий тип (холерик);
«живий» сильний, урівноважений, рухливий тип (сангвінік);
«спокійний» сильний, урівноважений, інертний тип (флегматик);
«слабкий» слабкий, неврівноважений, інертний тип (меланхолік).
Коли говорять про темперамент, то мають на увазі багато психічних розходжень між людьми – розходження за глибиною, інтенсивністю, стійкістю емоцій, емоційною вразливістю, темпу, енергійності діяльності та інші динамічні, індивідуально-стійкі особливості психічного життя, поведінки і діяльності.
Проте, темперамент і сьогодні лишається багато в чому спірною і невирішеною проблемою. Однак, при всьому різноманітті підходів до цієї проблеми, вчені і практики визнають, що темперамент – біологічний фундамент, на якому формується особистість як соціальна істота.
Темперамент та його властивості
Темперамент (від лат. temperamentum – суміш, домірність) – закономірне співвідношення стійких індивідуальних особливостей особистості, що характеризують різні сторони динаміки психічної діяльності і поведінки.
Конкретні прояви темпераменту різноманітні. Вони немов пронизують усі сторони психіки, істотно проявляються у пізнавальній діяльності, сфері почуттів, мотивах і діях людини, а також у характері розумової роботи, особливостях мови тощо.
Для складання психологічної характеристики чотирьох основних типів темпераменту звичайно виділяють наступні основні його властивості:
Екстраверсія (від лат. extra – зовні + versae, versie – поворот; букв.: оберненість назовні) – комплексна властивість особистості, яка стандартно описувється як схильність до широких, різноманітних соціальних контактів (комунікабельність, товариськість, балакучість), орієнтація не на внутрішній, а на зовнішній світ. До комплексу рис екстраверта відносять також оптимізм, імпульсивність, безтурботність, непостійність. Екстраверсія розглядається як протилежність інтроверсії (від лат. intro – всередину + versae, versie – поворот; букв.: оберненість всередину), з якою її зв’язує єдина психодіагностична шкала (в особистісних опитувальниках Г. Айзенка; у 16-факторному опитувальнику Р. Кеттела та ін.). Більшість респондентів одержує середні оцінки за шкалою «екстраверсія–інтроверсія» (звичайна назва цієї шкали – «екстраверсія»).
Нейротизм – емоційна збудливість – визначається тим, який найслабший вплив необхідний для виникнення емоційної реакції і з якою швидкістю вона виникає.
Сензитивність – визначається тим, яка мінімальна сила зовнішніх дій необхідна для виникнення будь-якої психічної реакції людини, і яка швидкість виникнення цієї реакції.
Реактивність – визначається ступенем мимовільності реакцій на зовнішні і внутрішні чинники однакової сили (несподіваний звук, критичне зауваження і т.д.).
Активність – характеризує ступінь активності людини, з якою вона діє на зовнішній світ і долає перешкоди при здійсненні поставлених цілей.
Співвідношення реактивності і активності визначає, від чого в більшій мірі залежить діяльність людини – від випадкових зовнішніх або внутрішніх обставин (випадкових подій, настрою) або від поставлених людиною цілей, задач, переконань.
Темп реакції – визначається швидкістю перебігу різних психічних реакцій і процесів – швидкістю руху, кмітливістю, швидкістю розуму, темпом мовлення і ін.
Пластичність-ригідність – визначається за тим, наскільки легко, швидко і гнучко пристосовується людина до зовнішніх дій (пластичність) або, навпаки, наскільки не пристосовані, інертні її поведінка, звички, погляди, судження (ригідність).
Лабільність (від лат. labilis – ковзаючий, нестійкий) – властивість, яка характеризується швидкістю виникнення і припинення нервового процесу. Більш «лабільні» люди, наприклад, значно швидше виконують моторні акти в одиницю часу.
У людей одного і того ж типа темпераменту ступінь вираженості окремих його властивостей може бути різною. Типові в темпераменту, по-перше, ті крайні полюси, між яким можливі відмінності за ступенем вираженості кожної властивості, і, по-друге, співвідношення різних його властивостей. Тому, хоча кожну людину можна віднести до певного типу темпераменту, індивідуальні відмінності між людьми за властивостями темпераменту нескінченно різноманітні.
Психологічні характеристики основних типів темпераменту
Відповідно до сьогоднішніх уявлень, типи темпераменту мають наступні психологічні характеристики.
Сангвінік. Людина з підвищеною реактивністю, але при цьому активність і реактивність в нього врівноважені. він жваво, збуджено реагує на усе, що пригортає його увагу. Має живу міміку і виразні рухи. За виразом його обличчя легко вгадати його настрій, відношення до предмета чи людини. У нього високий поріг чутливості, тому він не зауважує дуже слабких звуків і світлових подразників. Володіючи підвищеною активністю і будучи дуже енергійним і працездатним, він активно береться за нову справу і може довго працювати не стомлюючись, але тоді, коли ця справа цікава. Висока пластичність проявляється у мінливості почуттів, настроїв, інтересів і прагнень. Почуття радості, горя, симпатії та антипатії, прихильності і ненависті, що швидко виникають у сангвініків, є нестійкими, вони можуть швидко зникнути або змінитись на протилежні. Легко сходиться з новими людьми, швидко звикає до нових вимог. Без зусиль не тільки переключається з однієї роботи на іншу, але і переучується. Як правило, він більше відгукується на зовнішні враження, ніж на суб’єктивні переживання про минуле чи майбутнє.
Флегматик. Людина, в якої активність значно переважає над низькою реактивністю, сензитивністю та емоційністю. Його важко розсмішити і вразити, – навіть коли навколо голосно сміються, він може залишатися незворушним. При великих неприємностях залишається спокійним. Звичайно, в нього невиразні міміка, рухи та мова. Важко перемикає увагу і пристосовується до нової ситуації, повільно перебудовує навички і звички. При цьому він енергійний і працездатний, виявляє продуманість і наполегливість. Відрізняється терплячістю, витримкою, самовладанням. Як правило, важко сходиться з новими людьми. В стосунках з людьми зазвичай спокійний, сталий у своїх емоціях. Однак у певних умовах може розвинутись байдужість до праці, колективу, до самого себе, до оточуючих.
Холерик. Як і сангвінік, відрізняється низькою чутливістю, високою реактивністю та активністю. Але в холерика реактивність явно переважає над активністю, тому він неприборканий, нестриманий, нетерплячій, запальний. Відзначається надмірною рухливістю, швидкістю, неврівноваженістю, підвищеною збудливістю. Він менш пластичний, ніж сангвінік. У холерика виразна міміка, швидка поривчаста мова, стрімкі рухи. У холерика почуття сильні, вони швидко виникають і яскраво проявляються, але так само швидко можуть і зникнути. Швидка зміна настрою і неврівноваженість можуть негативно впливати на його діяльність: із захопленням починаючи справу, холерик незабаром може охолонути до неї, а нерідко і взагалі лишити її.
Меланхолік. Людина з високою сензитивністю і малою реактивністю. Підвищена чутливість при великій інертності призводить до того, що незначний привід може викликати в нього сльози, він надмірно вразливий, болісно чутливий. Міміка і рухи його невиразні, голос тихий. Звичайно він невпевнений у собі, боязкий, найменші труднощі змушують його опускати руки. Для нього характерний повільний перебіг психічний реакцій. Зазвичай почуття у меланхоліків виникають повільно, ззовні виражаються слабо, але відрізняються глибиною, великою силою і тривалістю у часі. Такі люди схильні до самотності, почувають себе незатишно у новій ситуації. У спокійних умовах меланхоліки працюють продуктивно та відрізняються змістовністю емоційної поведінки у стосунках з оточуючими.
Темперамент неможливо оцінювати як поганий або хороший. Кожен темперамент має свої як позитивні сторони, так і негативні прояви. Так, позитивними проявами у сангвініків є швидкість і рухливість, у холериків – активність і швидкість психічних реакцій (пам’ять, увага, сприймання, мислення), у флегматиків – витримка і врівноваженість за будь-яких умов, у меланхоліків – чутливість і співпереживання. За несприятливих умов у холериків може проявлятись різкість і нестриманість, у сангвініків – нестійкість, у флегматиків – в’ялість і пасивність, у меланхоліків – замкненість.
Основні зусилля людини при аналізі рис темпераменту повинні спрямовуватись не на їх зміну, а на виявлення своїх природних нахилів і врахування особливостей свого темпераменту у виборі подальшої професії або роботи, оскільки темперамент визначає стиль поведінки людини в організації своєї діяльності.
Методика виконання роботи
В роботі використано особистісний опитувальник Г. Айзенка EPI, який впевнено займає перше місце за частотою використання серед інших психодіагностичних методик. Тест визначає такі властивості, як екстра-інтроверсія і нейротизм. З його допомогою можна визначити тип темпераменту. Опитувальник містить 57 питань, на які потрібно дати відповідь «так» чи «ні». Для цього відповіді слід заносити у таблицю 9.1, використовуючи відповідно знаки «+» чи «–».
Опитувальник Г. Айзенка
Чи часто ви відчуваєте потяг до нових вражень, бажання відволіктися, отримати сильне відчуття?
Чи часто ви відчуваєте, що потребуєте друзів, які можуть вас зрозуміти, схвалити, виявити співчуття?
Чи вважаєте ви себе безтурботною людиною?
Чи дуже тяжко вам відмовитися від своїх намірів?
Чи обмірковуєте ви свої справи без поспіху і чи вважаєте за потрібне зачекати, перш ніж діяти?
Чи завжди ви дотримуєтеся своїх обіцянок, навіть якщо це вам невигідно?
Чи часто у вас бувають спади і піднесення настрою?
Ви говорите і дієте швидко і не витрачаєте багато часу на обдумування?
Чи виникало у вас коли–небудь почуття, що ви нещасні, хоча ніякої вагомої причини для цього не було?
Чи правда, що ви здатні побитися об заклад на будь–що?
Чи ніяковієте ви, коли прагнете познайомитися з людиною протилежної статі, яка вам до в подоби?
Чи, буває так, що розгнівавшись, ви втрачаєте витримку?
Чи часто ви дієте необмірковано, спонтанно, під впливом моменту?
Чи часто ви переживаєте через те, що зробили або сказали те, чого не слід було робити або говорити?
Звичайно вам більше подобається читати книги, ніж зустрічатися з людьми?
Чи правда, що вас легко вразити?
Чи полюбляєте ви часто бувати в компанії?
Чи спадає вам на думку таке, чим не хотілося б ділитися з іншими людьми?
Чи правда, що інколи ви настільки сповнені енергією, що все „горить” у руках, а інколи відчуваєте сильну млявість?
Чи намагаєтеся ви обмежити коло своїх знайомств кількома найближчими друзями?
Чи багато ви мрієте?
Коли на вас кричать, ви відповідаєте в такий же спосіб?
Чи часто вас турбує почуття провини?
Чи всі ваші звички позитивні та бажані?
Чи здатні ви дати волю почуттям і добре повеселитися в галасливій компанії?
Чи можна сказати, що нерви у вас часто бувають вкрай напруженими?
Чи вважають вас людиною жвавою і веселою?
Після того, як справу зроблено, чи часто ви повертаєтесь до неї подумки і гадаєте, що могли б зробити краще?
Чи правда, що зазвичай ви мовчазні та стримані, коли знаходитись серед людей?
Чи буває таке, що ви передаєте чутки?
Чи буває у вас безсоння від хаотичних думок?
Чи правда, що вам приємніше і легше прочитати те, що вас цікавить, у книзі, навіть коли про це скоріше і простіше можна дізнатися у друзів?
Чи буває у вас сильне серцебиття?
Чи подобається вам робота, яка вимагає пильної уваги?
Чи бувають у вас напади тремтіння?
Чи правда, що ви завжди говорите про знайомих людей тільки добре, навіть тоді, коли впевнені, що вони про це не дізнаються?
Чи правда, що вам неприємно бувати в компанії, де постійно жартують один над одним?
Чи правда, що ви дратівливі?
Чи подобається вам робота, яка вимагає швидких дій?
Чи хвилюєтесь ви з приводу яких-небудь жахливих подій, які могли б відбутись, але не відбулися?
Чи правда, що ви неквапливі в рухах?
Ви коли–небудь запізнювалися на побачення або на роботу?
Чи часто вам сняться страхітливі сновидіння?
Чи правда, що ви так любите поговорити, що ніколи не минете нагоди поспілкуватися з незнайомою людиною?
Чи непокоять вас якісь болі?
Чи засмутило би вас те, що ви довго не могли би бачитися зі своїми друзями?
Чи можете ви назвати себе нервовою людиною?
Чи є серед ваших знайомих такі, які вам явно не подобаються?
Чи легко ви ображаєтесь на зауваження, що стосуються вас особисто чи вашої роботи?
Чи могли б ви сказати, що ви – впевнена в собі людина?
Чи важко вам отримувати справжнє задоволення від заходів, у яких багато учасників?
Чи непокоїть вас почуття, що ви чимось гірші від інших?
Чи можете ви легко внести пожвавлення в нудну компанію?
Чи буває так, що ви говорите про речі, в яких зовсім не розбираєтесь?
Чи піклуєтесь ви про власне здоров’я?
Чи любите ви жартувати над іншими?
Чи страждаєте ви від безсоння?
Таблиця 9.1
Обробка результатів опитування
1.
Таблиця 9.2.
Ключ до тесту
Відповіді «так»
Відповіді «ні»
Кількість співпадінь
Щирість
6, 24, 36
12, 18, 30, 42, 48, 54
Екстра-інтроверсія(EI)
1, 3, 8, 10, 13, 17, 22, 25, 27, 39, 44, 46, 49, 53, 56
5, 15, 20, 29, 32, 34, 37, 41, 51
Нейротизм(N)
2, 4, 7, 9, 11, 14, 16, 19, 21, 23, 26, 28, 31, 33, 35, 38, 40, 43, 45, 47, 50, 52, 55, 57
—
2.
Інтерпретація результатів
Таблиця 9.3.
EI
N
0÷9
10÷14
15÷24
÷9
флегматичний темперамент
поєднання сангвіністичного і флегматичного темпераментів
сангвіністичний темперамент
10÷14
поєднання флегматичного і меланхолічного темпераментів
Ви можете перебувати у всіх чотирьох темпераментах в залежності від ситуації
поєднання сангвіністичного і холеричного темпераменту
15÷24
меланхолічний темперамент
поєднання холеричного і меланхолічного темпераменту
холеричний темперамент