Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Розрахунок параметрів і характеристик простого підсилювача потужноситі в середовищі ППП
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра РЕПС
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Основи комп’ютерного проектування та моделювання РЕЗ
Група:
РТ-21
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
ІТРЕ
Кафедра РЕПС
Курсова робота
з дисципліни:"ОСНОВИ КОМП'ЮТЕРНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ РЕА"
на тему: „Розрахунок параметрів і характеристик простого підсилювача потужноситі в середовищі ППП “Miсrocap-8””
Львів-2010
ЗМІСТ
Вступ-----------------------------------------------------------------------------------------3
Технічне завдання-------------------------------------------------------------------------3
Основні технічні характеристики------------------------------------------------------4
Опис схеми електричної принципової------------------------------------------------4
Проведення аналізу схеми підсилювача НЧ у середовищі ППП “Miсrocap-8”
Характеристики програми “Miсrocap-8”--------------------------------------6
Набір схеми в середовищі ППП “Miсrocap-8”-------------------------------7
Запуск схеми та процес налагодження схеми у середовищі ППП“Miсrocap-8” ---------------------------------------------------------------------8
Проведення часового аналізу схеми підсилювача НЧ--------------------10
Перехідна характеристика----------------------------------------------12
Імпульсна характеристика----------------------------------------------14
Реакція схеми на гармонічний сигнал--------------------------------16
Реакція схеми на прямокутній сигнал--------------------------------17
Проведення частотного аналізу схеми підсилювача НЧ-----------------18
Дослідження АЧХ та ФЧХ схеми у діапазоні температур 20°С..+60°С зкроком 10°------------------------------------------------18
Дослідження відносної зміни характерних точок АЧХ та ФЧХ при зміні параметра елементів схеми---------------------------------21
Аналіз роботи схеми за методом Монте-Карло----------------------------23
Висновки--------------------------------------------------------------------------------------25
Список використаної літератури---------------------------------------------------------26
Вступ
Системи автоматзованого проектування (САПР) являють собою принципово новій підхід до процесу розробки приладів та устаткування.
Завдяки тому, що значна частина розрахунків та виконання багатьох однотипових функцій покладається на ЕОМ значно полегшується праця конструктора. Зберігання та відтворення проектів стає зручним та швидким. Застосовуючи передові технології, над розробкою певного проекту можуть працювати декілька інженерів або навіть цілий інститут.
Ці системи можуть використовуватися у будь-якій сфері виробництва. Не виключенням є радіоелектроніка, з великою кількістю компонентів та суворими законами струмів. У цій галузі створено багато програм (Electronic WorkBench, MicroCap, Pcad, Accel EDA).
Технічне завдання
Розрахувати вибрану схему в середовищі ППП “Miсrocap-8”.
Об’єктом дослідження є схема підсилювача . Необхідно провести наступні види аналізу даної схеми:
часовий аналіз схеми підсилювача
перехідна характеристика
імпульсна характеристика
реакція схеми на гармонічний сигнал
реакція схеми на прямокутній сигнал
частотний аналіз схеми підсилювача
коефіціент передачі по напрузі схеми у діапазоні темпера тур -20º - +60ºС з кроком 10º
дослідити відносну зміну характерних точок АЧХ і ФЧХ при зміні параметра
аналіз роботи схеми за методом Монте-Карло
ПЗЧ з малими нелінійними спотвореннями
Основні технічні характеристики:
Номінальна вихідна потужність підсилювача 2Вт
Коефіцієнт нелінійних спотворень 0,5%
Чутливість підсилювача 0,25 В
Смуга частот, що пропускаються 20...18000 Гц
Нерівномірність амплітудний - частотної характеристики 1дБ
Рівень фону 60дБ
Вхідний опір 1Мом
У підсилювач введені регулятори тембру, що дозволяють змінювати посилення на частотах 100 Гц і 7,5 кГц приблизно на + -20 дБ. Підсилювач зібраний на п'яти транзисторах. Вхідний сигнал посилюється по напрузі каскадами на транзисторах VI, V2 і через емітерний повторювач на транзисторі V3 подається на двотактний вихідний каскад, зібраний на транзисторах V5, V6 різної структури. Навантаження - динамічна головка В1
Щоб усунути спотворення типу "сходинка", яка характерна для подібних вихідних каскадів, в ланку емітера транзистора VЗ включений в прямому напрямі діод VD4, напруга на якому забезпечує потрібний зсув між базами транзисторів У5 і У6. Для стабілізації режиму роботи вихідних транзисторів, в підсилювач введений зворотний зв'язок по постійній напрузі через резистор R4. Цей же резистор входить в ланку зворотного зв'язку по змінній напрузі. Решта ланок складається із змінних резисторів R5, R6, конденсаторів С2, СЗ і котушки індуктивності L 1.
У підсилювачі можуть бути використані будь-які транзистори серіїв Кп103; Кт315, Кт301 ; П601 - П606 (VЗ, V5); П701, Кт601, Кт602(V6).
Котушка L1 виконана на кільці типорозмыру К17,5х8х5 з фериту 2000НМ - вона містить 700 витків дроту ПЕВ-2 0,12. Індуктивність котушки повинна бути 0,6...1 Гн.
Рис.1. Принципова схема ПЗЧ
Проведення аналізу схема активного ФНЧ у середовищі ППП “Miсrocap-8”
Опис можливостей та характеристики ППП "Miсrocap-8"
Microcap-8 - це універсальна програма аналізу схемотехніки, призначена для вирішення широкого кола завдань. Характерною особливістю цієї програми, втім як і всього сімейства Microcap [1-8], є наявність зручного і дружнього графічного інтерфейсу, що робить його особливо привабливим для непрофесійної аудиторії. Не дивлячись на досить скромні вимоги до програмно-апаратних засобів ПК (процесор не нижче Pentium II, ОС Windows 95/98/me або Windows NT 4/2000/xp, пам'ять не менше 64 Мб, монітор не гірше SVGA), його можливості досить великі. З його допомогою можна аналізувати не лише аналогові, але і цифрові схеми. Можливо також і змішане моделювання аналого-цифрових електронних пристроїв. Дослідні користувачі програми, застосовуючи власні макромоделі, можуть аналізувати складні замкнуті системи із змінною конфігурацією. Змішане моделювання і грамотне використання спрощених макромоделей функціональних вузлів дозволяють проводити розрахунки режимів роботи цих складних пристроїв з досить високою мірою точності.
Можливості програми Microcap-8
- Графічні можливості: побудова принципових і функціональних електричних схем за допомогою вбудованого графічного редактора з використанням бібліотеки умовних графічних позначень (УГП) електронних компонентів; зміна УГП компонентів відповідно до ГОСТу (розробники програми використовують американський стандарт); Створення власних УГП за допомогою вбудованого редактора УГП Shape Editor; додавання до принципової схеми рамки і штампу з основними відомостями про схему. Відображення номерів вузлів принципової схеми, що привласнюються графічним редактором при введенні схеми; використання координатної сітки з різним кроком, показ якої можна включити/виключити; операції з виділеним блоком принципової схеми (копіювання, віддзеркалення, розмноження і т. д.).
- Моделювання режимів роботи електронних пристроїв, заданих за допомогою принципових і функціональних схем: аналіз перехідних процесів в схемах при подачі напруги живлення і (або) дії (дій) довільної форми з побудовою графіків змінних стану схеми і їх функцій; аналіз малосигнальних частотних характеристик схеми при дії на неї одного або декількох джерел гармонійного сигналу з постійною амплітудою і змінною частотою; динамічний аналіз схеми по постійному струму з відображенням на схемі напруги, струмів, потужностей, станів напівпровідникових приладів при зміні sliders-величин джерел ЕРС, струму, опорів резисторів; динамічний малосигнальний аналіз схеми по змінному струму з показом на схемі величин комплексних змінних стану схеми при різних частотах, при зміні величин пасивних компонентів; розрахунок чутливості в режимі по постійному струму; розрахунок малосигнальних передавальних функцій в режимі по постійному струму; розрахунок нелінійних спотворень підсилювальних схем з використанням математичного апарату спектрального Фурьє-аналізу; багатоваріантний аналіз усередині основних трьох режимів моделювання: перехідних процесів, малосигнальних частотних характеристик і передавальних характеристик по по постійному струму.
- Синтез аналогових фільтрів.
- Створення нових моделей компонентів
Набір схеми в середовищі ППП "Miсrocap-8"
Набір схеми в ППП "МІСКОСАР-8" здійснюють шляхом введення елементів і електричних з´єднань . Елеманти вводимо із строки меню «Компоненти» (рис.2), а електричні з´єднання реалізуємо за допомогою клавіші додавання ортогональних провідників та клавіші додавання провідників довільної орієнтації які розміщені на панелі інструментів (рис.3).
Рис.2. Шлях введення елементів в схему
Рис.3. Реалізація електричних з´єднань
.
Побудована схема показана на рис.4.
Рис.4. Принципова схема активного ФНЧ побудована у середовищі ППП "Miсrocap-8"
Запуск схеми та процес налагодження схеми у середовищі ППП "Miсrocap-8"
Для налагодження цієї схеми використовую підбір транзистора V4 таким чином щоб напруга на емітерах транзисторів двотактної схеми підсилення була напруга половині джерела живлення .
Після чого подаючи сигнал аиплітудою 0,1 в на вхід схеми підбираю значення резистора R1 таким щоб на виході 1–го каскаду підсилення спостерігалась напруга без спотворень .
Для настройки підсилювача на високочастотні складові сигналу відповідним чином змінюю зворотні звязки (Значення змінних резисторів X1,X2)
Рис.5. Розрахунок схеми підсилювача за постійним струмом
Рис.6. Розрахунок схеми за змінним струмом
Тепер на вхід підсилювача подаємо синусоїдальний сигнал напругою 100мВ і частотою 10кГц. Спостерігаючи форму вихідного сигналу вона повинна бути без спотворень тобто такою як вхідного сигналу (рис.7.).
Рис.7. Вхідний та вихідний сигнали
Проведення часового аналізу схеми підсилювача НЧ
Для виконання часового розрахунку схеми потрібно із строки меню «Аналіз» вибрати стрічку «Перехідні процеси» (рис.8).
Рис. 8. Ввімкнення аналізу перехідних процесів
На екрані появиться вікно задання параметрів розрахунку ПП (рис.9.) і вікно для виведення графіків (на даний момент пусте).
Рис.9. Задання параметрів розрахунку ПП
Задаємо потрібний діапазон часу тривання процесу та крок по часу. Щоб вивести на екран у верхньому полі осцилограму сигналу на вході схеми потрібно в колонці виводу графіка поставити 1 і визначити вираз для осі Y. Визвемо меню змінної Y натиснувши л. к. миші на клавішу «Y Expression» і виберемо напругу на джерелі живлення V(V1) (рис.10).
Рис.10. Меню змінної Y
Аналогічно виводимо графік сигналу на виході схеми у нижньому полі екрану. В колонці виводу графіка ставимо 2 і вибираємо із меню змінної Y напругу на вихідному елементі V(RH).
Перехідна характеристика
Перехідна характеристика показує реакцію схеми на дію прямокутного імпульсу нескінченно довгої тривалості.
Для визначення перехідної характеристики сформуємо джерело одиничного стрибка або функції Хевісайда. Для цього із меню команд Компонены/Analog Primitives/Waveform Sources вибираємо джерело прямокутних імпульсів Pulse Source. Два рази клацнувши л. к. миші по ньому відкриється вікно параметрів джерела прямокутних імпульсів (Рис. 11).
Рис.11. Вікно параметрів джерела прямокутних імпульсів
В закладці PULSE формуємо прямокутний імпульс з параметрами: тривалість імпульсу 12 с (P1=P2=1; P3=P4=12); період 12 с (P5=12); амплітуда 150 мВ (VONE=150m).
Рис.12. Осцилограма сигналу на джерелі живлення
Тепер коли джерело сигналу створено, під’єднуємо його до входу підсилювача і проводимо аналіз схеми в часовій області із строки меню «Аналіз» вибираєм стрічку «Перехідні процеси» (або натиснувши клавіші Alt+1). На екрані появиться вікно задання параметрів розрахунку ПП (рис.13).
Для створення вигляду імпульсу нескінченно довгої тривалості будемо розглядати процеси на проміжку менше 12 с. Задаємо діапазон часу тривання процесу 3 с та крок по часу 1 мс. Перехідний процес пороводимо при темпеатурі 27 °С, використовуємо автомаштаб і розрахунок по постійному струмі.
Рис.13. Задання параметрів розрахунку ПП
Перехідна характеристика даного пристрою показана на рис. 14.
Рис.14. Перехідна характеристика активного ФНЧ
Запис сигналу з виходу схеми здійснюється натисканням клавіші у вікні завдання параметрів розрахунку ПП, яка виводить результати у вихідний файл <ім’я схеми> .TNO. Перегляд його змісту можна здійснити нажавши F5:
T v(out)
(Secs) (V)
0.000 -0.483
0.060 -0.483
0.120 -0.483
0.180 -0.483
0.240 -0.483
0.300 -0.483
0.360 -0.483
0.420 -0.483
0.480 -0.483
0.540 -0.483
0.600 -0.483
0.660 -0.483
0.720 -0.483
0.780 -0.483
0.840 -0.483
0.900 -0.483
0.960 -0.483
1.020 0.611
1.080 -0.240
1.140 -0.401
1.200 -0.396
1.260 -0.398
1.320 -0.396
1.380 -0.398
1.440 -0.396
1.500 -0.398
1.560 -0.396
1.620 -0.398
1.680 -0.396
1.740 -0.398
1.800 -0.396
1.860 -0.398
1.920 -0.396
1.980 -0.398
2.040 -0.396
2.100 -0.398
2.160 -0.396
2.220 -0.398
2.280 -0.396
2.340 -0.398
2.400 -0.396
2.460 -0.398
2.520 -0.396
2.580 -0.398
2.640 -0.396
2.700 -0.398
2.760 -0.396
2.820 -0.398
2.880 -0.396
2.940 -0.398
3.000 -0.399
Імпульсна характеристика
Імпульсна характеристика показує реакцію схеми на дію короткотривалого імпульсу.
Для визначення імпульсної характеристики сформуємо джерело Δ-імпульсу, тобто короткого прямокутного імпульсу з високою амплітудою (для даної схеми такою може являтись амплітуда 1.5В ). Для цього із меню команд Компонены/Analog Primitives/Waveform Sources вибираємо джерело прямокутних імпульсів Pulse Source і відкриваємо подвійним клацаням л. к. миші вікно параметрів джерела (Рис. 15).
Рис.15. Вікно параметрів джерела прямокутних імпульсів
В закладці IMPULSE формуємо Δ-імпульс з параметрами: тривалість імпульсу 10 нс (P1=P2=100n; P3=P4=110n); період 1 с (P5=1); амплітуда 1,5 В (VONE=1.5).
Рис.16. Осцилограма сигналу на джерелі живлення
Створене джерело сигналу під’єднуємо до входу підсилювача і проводимо аналіз схеми в часовій області із строки меню «Аналіз» вибираєм стрічку «Перехідні процеси». У вікні розрахунку ПП (рис.13) задаємо діапазон часу тривання процесу 4 мкс та крок по часу 0,005 мкс. Імпульсну характеристику пороводимо при темпеатурі 27 °С, використовуємо автомаштаб і розрахунок по постійному струмі.
Імпульсна характеристика даного пристрою, буде мати наступний вигляд:
Рис.17. Імпульсна характеристика НЧ підсилювача
Аналогічно виведемо результати імпульсної характеристики:
T v(out)
(Secs) (V)
0.000m -482.939m
0.100m -598.258m
0.200m -451.913m
0.300m -468.772m
0.400m -480.140m
0.500m -478.604m
0.600m -479.925m
0.700m -481.279m
0.800m -481.941m
0.900m -482.250m
1.000m -482.629m
1.100m -482.774m
1.200m -482.953m
1.300m -482.983m
1.400m -483.101m
1.500m -483.080m
1.600m -483.162m
1.700m -483.119m
1.800m -483.186m
1.900m -483.133m
2.000m -483.193m
2.100m -483.135m
2.200m -483.192m
2.300m -483.131m
2.400m -483.187m
2.500m -483.125m
2.600m -483.181m
2.700m -483.119m
2.800m -483.174m
2.900m -483.112m
3.000m -483.167m
3.100m -483.104m
3.200m -483.160m
3.300m -483.097m
3.400m -483.153m
3.500m -483.090m
3.600m -483.146m
3.700m -483.083m
3.800m -483.139m
3.900m -483.076m
4.000m -483.133m
4.100m -483.069m
4.200m -483.126m
4.300m -483.062m
4.400m -483.119m
4.500m -483.055m
4.600m -483.113m
4.700m -483.049m
4.800m -483.106m
4.900m -483.042m
5.000m -482.929m.
Реакція схеми на гармонічний сигнал
Таким самим шляхом як і в попередніх пунктах у бібліотеці програмованих джерел створюємо синусоїдальне джерело з наступними параметрами:
A=150мВ, f=20000 Гц, φ=0°.
Подамо на вхід схеми підсилювача синусоїдальний сигнал і виконуємо аналіз схеми в часовій області, натиснувши клавіші Alt+1. У вікні задання параметрів розрахунку ПП (рис.13) задаємо діапазон часу тривання процесу 5мс та крок по часу 5 мкс. Досліджння пороводимо при темпеатурі 27 °С, використовуємо автомаштаб і розрахунок по постійному струмі.
Сигнал на вході та виході схеми показаний на рис.18.
Рис.18. Вихідні осцилограми наприги на джерелі живлення V1 та опорі навантаження Rн
Результати експерименту:
T v(out)
(Secs) (V)
0.000m -0.483
0.020m 1.412
0.040m -1.690
0.060m -1.250
0.080m -0.078
0.100m -2.685
0.120m 0.387
0.140m -1.732
0.160m -0.874
0.180m 0.400
0.200m -2.153
0.220m 0.751
0.240m -1.462
0.260m -0.716
0.280m 0.476
0.300m -2.133
0.320m 0.750
0.340m -1.477
0.360m -0.731
0.380m 0.466
0.400m -2.138
0.420m 0.750
0.440m -1.473
0.460m -0.725
0.480m 0.473
0.500m -2.130
0.520m 0.756
0.540m -1.466
0.560m -0.719
0.580m 0.478
0.600m -2.125
0.620m 0.760
0.640m -1.462
0.660m -0.716
0.680m 0.481
0.700m -2.122
0.720m 0.762
0.740m -1.460
0.760m -0.713
0.780m 0.483
0.800m -2.120
0.820m 0.763
0.840m -1.458
0.860m -0.712
0.880m 0.484
0.900m -2.119
0.920m 0.764
0.940m -1.457
0.960m -0.712
0.980m 0.484
1.000m -2.181
4.4.4. Реакція схеми на прямокутний сигнал
У бібліотеці програмованих джерел виберемо закладку PULSE і створемо джерело прямокутних імпульсів з амплітудою 150 мВ (VONE= 150м), періодом 200мкс (P5=200u) та часом тривання 10мкс (P1= 0, P2=0, P3=100u, P4=100u).
Подаємо на вхід схеми підсилювача сформовани сигнал і проводимо аналіз в часовій області (Alt+1).
Вихідні осцилограми реакції схеми на прямокутній сигнал показані на рис.19.
Рис.19. Реакція схеми на сигнал прямокутної форми
Результати експерименту (миттєві значення ввихідного сигналу):
T v(out)
(Secs) (V)
0.000u -0.483
5.000u 0.282
10.000u 0.946
15.000u 1.488
20.000u 1.933
25.000u 2.304
30.000u 2.613
35.000u 2.870
40.000u 3.079
45.000u 3.243
50.000u 3.365
55.000u 3.446
60.000u 3.490
65.000u 3.499
70.000u 3.474
75.000u 3.420
80.000u 3.339
85.000u 3.233
90.000u 3.106
95.000u 2.961
100.000u 2.808
105.000u 1.470
110.000u 0.294
115.000u -0.722
120.000u -1.572
125.000u -2.261
130.000u -2.801
135.000u -3.206
140.000u -3.493
145.000u -3.676
150.000u -3.771
155.000u -3.795
160.000u -3.758
165.000u -3.675
170.000u -3.554
175.000u -3.404
180.000u -3.234
185.000u -3.049
190.000u -2.854
195.000u -2.655
200.000u -2.454
205.000u -1.419
210.000u -0.508
215.000u 0.266
220.000u 0.905
225.000u 1.431
230.000u 1.865
235.000u 2.225
240.000u 2.524
245.000u 2.769
250.000u 2.971
Проведення частотного аналізу схеми підсилювача НЧ
Дослідження АЧХ та ФЧХ схеми у діапазоні температур -20º - +60ºС з кроком 10º
Для проведення частотного аналізу схеми підсилювача використаємо вже створене джерело синусоїдального форми.
Заходимо на панелі інструментів в меню «Аналіз», вибираємо пункт «Частотні характеристики» (рис.20).
Рис.20. Ввімкнення аналізу частотних характеристик схеми
У вікні розрахунку частотних характеристик (рис.21) задаємо діапазон частот від 1 до 1МГц та температуру 27°С . Щоб вивести на екран у верхньому полі осцилограму АЧХ потрібно в колонці виводу графіка поставити 1 і ввести вираз для осі Y→db(V(in)/V(out)).
Аналогічно виводимо графік ФЧХ у нижньому полі екрану. В колонці виводу графіка ставимо 2 і вводимо вираз для змінної Y →ph(V(in)/V(out)).
Рис.21. Розрахунок частотних характеристик
Отримаємо графіки АЧХ та ФЧХ при температурі 27°С :
Рис.22. АЧХ та ФЧХ досліджувальної схеми
Визначимо відносну зміну характерних точок АЧХ і ФЧХ у діапазоні зміни температур від -20С0 до +60С0. Для цього всі елементи схеми зробимо температурно залежними. Як приклад покажемо це на резисторі R2. Відкриваємо подвійним клацанням л.к. миші на резисторі R2 вікно задання параметрів (рис.23), виберимо пункт MODEL= та вибираємо зі списку потрібну температурну модель резистора, що є у базі даних програми. Всі наступні елементи будемо зрівнювати таким же чином. Температурну модель елементів можна також створити самому, заповнивши потрібні значення нижніх пунктів.
Рис.23. Вікно задання параметрів резисторів
Заходимо в частотний аналіз (Alt+2), вказуємо діапазон зміни температури таким чином ’’100,-20,10’’ , що означає зміну температури від –20 до 100 0С з кроком 100С і запускаємо аналіз. Графіки АЧХ та ФЧХ наведені на рис.24.
Рис.24. Температурний вплив на АЧХ та ФЧХ
Дослідження відносної зміни характерних точок АЧХ та ФЧХ при зміні параметра елементів схеми
Дослідимо як зміняться АЧХ та ФЧХ при зміні параметра відповідного елемента від 0.1Х до Х його номінального значення.
Розглянемо зміну параметрів найбільш впливових елементів С15 і R21 на АЧХ та ФЧХ
Спочатку змінюємо резистор Х1. Для цього в меню розрахунку частотних характеристик схеми виберемо пункт «По крокам» (рис.25).
Рис.25. Ввімкнення по крокової зміни параметрів елементів.
У вікні «По крокам» вибираємо елемент, який будемо змінювати, вказуємо нижню межу параметра, верхню межу та крок, з яким потрібно рахувати зміну значення вибраного елемента:
Рис.26. Вікно покрокової зміни параметрів
Отримаємо наступниі графіки при зміни параметра резистора Х1 рис.27.
Рис.27. Зміна АЧХ та ФЧХ при зміні параметра резистора Х2
Аналогічно проводимо аналіз схеми змінюючи параметр резистора Х2 (рис.28).
Рис.28. Зміна АЧХ та ФЧХ при зміні параметра резистора С3
Аналіз роботи схеми за методом Монте Карло
Метод Монте-Карло дозволяє оцінити роботу пристрою при заданих параметрах розкиду елементів схеми. Це варіант статистичного оцінювання, прогнозування, імітації роботи схеми при неідеальності технології виконання елемента. За цим методом можна отримати найгірший випадок роботи схеми або всі варіанти реакції схеми при заданому розкиді та числу експериментів.
Застосуємо метод Монте-Карло для найгіршого випадку роботи схеми, як в часовій так і в частотній області дослідження схеми. Аналогічно як при дослідженні температурної залежності схеми визначимо для всіх елементів їх моделі. Тепер в часовому режимі заходимо в закладку “Monte Carlo/Опціі”, де заповнюємо відповідні графи (рис.29).
Рис.29. Вікно опцій методу Монте-Карло
Результати використання методу Монте-Карло при дослідженні в часовій області схеми показані на рис.30.
Рис.30. Синусоїдальний сигнал на виході підсилювача при випадковій зміні параметрів елементів у схемі методом найгіршого випадку
Результати використання методу Монте-Карло при дослідженні в частотній області схеми (АЧХ та ФЧХ) показані на рис.31.
Рис.31. АЧХ та ФЧХ при випадковій зміні параметрів елементів у схемі методом найгіршого випадку
Висновки
В даній роботі було проаналізовано роботу лінійного підсилювача потужності в часовій та частотній областях. В часовій обрасті досліджено реакції схеми на сигнали різної форми (одиничний стрибок, δ -імпульс, гармонічний сигнал та прямокутний сигнал), а в частотній - АЧХ і ФЧХ підсилювача за нормальних умов, при зміні температури та розкиду параметрів окремих компонентів.
З отриманих результатів випливає, що дана схема в діапазоні звукових коливань є досить лінійною і стійкою як до зміни температури так і розкиду параметрів . А також при дослідженні впливу роботи схеми при зміні значення резистора Х2 , можна булоби досягнути більш лінійної частотної характеристики підсилювача в області НЧ.
Список використаної літератури
Амелина М. А., Амелин С. А., Програма схемотехнического моделирования Micro-Cap 8 – М.: Горячая линия – Телеком 2007. – 464с.
Николаєв А. П., Малкина М. В., 500 схем для радиолюбителей часть третья. Усилители НЧ и усилительно – комутационные устройства. Приставки к усилителям. УФА 1998. – 146с.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора