Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Обґрунтування вибору методу здійснення та виду операцій експорту (імпорту) товару
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Іінститут економіки і менеджменту
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва
Інформація про роботу
Рік:
2006
Тип роботи:
Індивідуальна робота
Предмет:
Міжнародна торгів
Група:
МЗДм-52
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра менеджменту і
міжнародного підприємництва
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА № 1
з дисципліни «Міжнародна торгівля»
на тему: «Обґрунтування вибору методу здійснення та виду операцій експорту (імпорту) товару»
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………….3
Аналіз власних можливостей виходу на іноземний ринок та порівняння їх з потенційними конкурентами……………………………………………….4
Обґрунтування вибору країни-контрагента та виду зовнішньоекономічної операції………………………………………………………………………...5
Визначення методу здійснення ЗЕО…………………………………………8
Розробка схеми здійснення операції………………………………………...9
ВСТУП
Міжнародне економічне співробітництво є одним з головних чинників впливу на рівень розвитку економіки кожної країни світового прогресу взагалі. Складовим елементом такого співробітництва є зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання різних країн.
Впродовж останніх років все більшої популярності набуває міжнародна торгівля товарами та послугами, яка тісно пов’язана з загальною глобалізацією та зростанням міжнародного поділу праці в умовах науково-технічної революції. Це явище супроводжується значним зростанням міжнародного економічного кооперування, зростання частки експорту та імпорту товарів у економіці кожної з країн.
Зростання міжнародного співробітництва, на мою думку, пов’язане, перш за все, із ростом науково-технічного процесу, намаганням кожного знизити свої витрати, максимізуючи при цьому власні надходження, зокрема за рахунок використання дешевших, але якісніших ресурсів економічно відсталіших країн, підходячи впритул до викидання непотребу, в тому числі і радіоактивного, на території інших країн, не думаючи про людей і природу взагалі. Тому необхідно контролювати міжнародний ввіз та вивіз сировини, продукції кожною державою і саме тому кожна із країн намагається зміцнити і покращити свої позиції на ринку щоб згодом мати хоча б невеликий вплив на світову економіку взагалі. І саме тому кожна із країн намагається більше експортувати (вивозити)товари, ніж імпортувати, але експортувати готову продукцію, а не сировину, яка є значно дешевшою.
Темою даної роботи є обґрунтування вибору виду операцій експорту/імпорту товару та методу її здійснення. Тому в цій роботі описано переваги та недоліки здійснення операції «комерційна компенсація» та розроблено схему її здійснення.
Аналіз власних можливостей виходу на іноземний ринок та порівняння їх з потенційними конкурентами
Першим етапом виходу на іноземний ринок є виявлення власних переваг та недоліків та порівняння їх перевагами та недоліками конкурентів. При цьому власні можливості можна виявити з допомогою SWOT-аналізу, SPACE-аналізу, тощо.
Для оцінки конкурентоспроможності ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» повинен врахувати такі фактори:
Якість товару, яка включає такі компоненти: техніко-економічні показники якості продукції; якість технології виготовлення продукції, експлуатаційні, екологічні, ергономічні, естетичні характеристики, нормативні складові, показники призначення продукції, її надійності, довговічності, трудомісткості, матеріаломісткості, наукомісткості;
Маркетингова, цінова та ін політика;
Рівень компетенції у підготовці та проведенні переговорів та укладання ЗТК, у виборі форм та методів поставки товару, обговоренні умов контракту;
Економічність купівлі товару з точки зору покупця, що включає вигідність утилізації та переробки даного товару, витрати та строки здійснення ремонту, забезпеченість запчастинами, тощо;
Імідж та престиж виробника, тобто нашого підприємства на іноземному ринку.
Для аналізу позицій конкурентів необхідно враховувати товар конкурентів (якість, ціну, гамму товарів, упакування), збут (виручка у гривнях та одиницях випуску, знижки, націнка), торговий персонал (кількість та рівень успішності агентів, можливість навчання), реклама (наявність, якість реклами), послуги (асортимент, строки поставки, після продажний сервіс).
Проаналізувавши наведені вище фактори, підприємство вирішує виходити на міжнародний рівень збуту, оскільки якість нашого товару є досить високою при низькій собівартості. Марганцева руда нашого заводу є конкурентоспроможною і здатна завоювати досить високу частку ринку. Обґрунтування вибору країни-контрагента та виду зовнішньоекономічної операції
Обґрунтування виду зовнішньоекономічних операцій базується на вивченні політичних, економічних, географічних, правових, фінансових та інших факторів, характерних для кожної з країн.
При виборі виду ЗЕО впливають такі фактори:
правова система (загального права, цивільного права);
митний режим країни можливого контрагента (високий або низький рівень мит, наявність (відсутність) ліцензування та/або квотування, необхідність зустрічних закупівель, спеціальні вимоги сертифікації, вимоги стандартів, валютні обмеження, вимоги до пакування та маркування);
наявність торгових договорів між Україною та країною можливого контрагента (про надання режиму найбільшого сприяння, про надання спеціального режиму);
участь країни можливого контрагента у міжнародних картельних або товарних угодах щодо товару-об’єкту майбутньої угоди;
транспортні умови (наявність прямих рейсів, ступінь механізації вантажно-розвантажувальних робіт та зберігання вантажу, правила та звичаї щодо приймання - здачі вантажу);
умови платежу, які використовуються у країні можливого контрагента (умови розрахунків (готівка, аванс, кредит), форми розрахунків (інкасо, акредитив, тощо), валюта платежу, засіб платежу (вексель, чек тощо), вартість форми, терміни кредиту, можливість отримання авансу, його вартість);
способи збуту, що застосовуються у країні можливого контрагента;
терміни поставки прийняті в країні контрагента;
рівень розвитку суміжних галузей економіки країни можливого контрагента з метою визначення перспектив розвитку виробничої чи іншої кооперації;
правові питання, відображені у законах країни контрагента (про страхування, що регулюють правове становище та діяльність фірм, про охорону промислової власності);
існуючі у країні контрагента узанси (торгові звичаї);
законодавчі акти, що стосуються способів розміщення імпортних замовлень, способів продажу.
По кожному з цих показників виставляються бали, які характеризують сприятливість умов роботи нашого підприємства на цих ринках.
Керівництво нашого підприємства - ВАТ „Нікопольський завод феросплавів" – вирішило виходити на зовнішні ринки збуту марганцевої руди. Для підвищення успішності здійснення операції, спочатку необхідно проаналізувати умови, характерні для певних стратегічно важливих ринків та обрати з них найпривабливіший за перерахованими вище критеріями. Зібравши інформацію про ринки, наприклад, Швеції, Норвегії, Італії, Франції та Німеччини, працівники підприємства проставляють бали по кожному із показників за 10 бальною шкалою, причому чим сприятливіші умови, тим вищі бали. Просумувавши проставлені бали по кожній із країн, виявлено, що найсприятливішою є Швеція. Перевагами виходу на цей ринок є порівняно низький рівень конкуренції, високі ціни, розвинена транспортна система, лояльне ставлення держави до експортерів товару з України, тощо, проте законодавчо передбачено необхідність зворотнього вивезення товару (також можливо, що існує потенційний контрагент, який обов’язковою умовою співпраці вказує необхідність зустрічних закупок товару.
Проаналізувавши всі наведені умови, керівництво ВАТ „Нікопольський завод феросплавів" вирішує співпрацювати з «North. Ltd» на умовах комерційної компенсації.
Комерційна компенсація (back-to-back transactions) - це операція, при якій партнери обмінюються товарною продукцією, враховуючи їх конкретну грошову вартість, а взаєморозрахунки здійснюють шляхом заліку взаємних вимог. У кінці обумовленого періоду підводиться баланс взаєморозрахунків та виводиться неконвертоване сальдо.
Характерною рисою таких операцій є те, що експортер погоджується отримати оплату за оставлений товар частково або повністю у вигляді зустрічних поставок імпортера. Також за цими умовами є можливість переключення контрагентами своїх зобов’язань із зустрічної закупівлі на третю сторону шляхом укладання з нею угоди типу «світч».
Механізм проведення такої операції:
кожний контрагент готує по два списки товарів: в одному перераховує товари, які він бажає продати, а в другому – які купити;
узгоджують під час переговорів номенклатуру товарів і складають два списки: у першому зазначають товари, що поставляються однією фірмою, у другому – іншою;
узгоджують ціни по кожній позиції списків;
узгоджують інші умови поставки та підписують контракт з двома додатками: один додаток – це перелік товарів (із зазначенням ціни по кожній позиції), які поставляються в одну країну, інший – у другу. У тексті контракту зазначаються загальні суми взаємних поставок і при їх неспівпадінні – неконвертоване сальдо.
Отже, до переваг цього виду операцій можна віднести: для імпортера (можливість збуту товару шляхом передачі їх контрагенту, при нестабільній валюті відсутність необхідності конвертації валюти), для експортера (можливість отримання рідкісного або ексклюзивного товару за помірними цінами, допомога у вивченні та дослідженні ринку, розробці рекламної політики тощо).
Недоліками для обох сторін є необхідність післяконтрактної співпраці контрагентів, для імпортера необхідність забезпечення такого виду товару, який необхідний експортеру, а для експортера – необхідність закупівлі певного товару, навіть, якщо він не є життєво необхідним. Визначення методу здійснення ЗЕО
У міжнародній комерційній практиці використовують два основних методи здійснення імпортних операцій: прямий (direct), який передбачає встановлення прямих зв’язків між виробником (постачальником) та кінцевим споживачем, тобто закупку товарів безпосередньо у виробника на підставі договору купівлі-продажу, та непрямий, тобто з використанням посередника.
ВАТ „Нікопольський завод феросплавів" обирає прямий метод виходу на зовнішній ринок, який сприяє зниженню ціни товару, але доцільний у випадку існування підприємства на цьому ринку протягом певного часу або багаторазової співпраці з контрагентом, та ін. В даному випадку головним контрагентом ВАТ „Нікопольський завод феросплавів" протягом 5 років є «NORTH Ltd», що дає змогу нашому підприємству одержувати від контрагента знижки, відстрочки платежу, можливість отримання товару у кредит, тощо.
ВАТ „Нікопольський завод феросплавів" безпосередньо здійснює вихід на зовнішній ринок через відділ зовнішньо економічних зв’язків. Вибір саме цього методу обумовлено тим, що:
велика частка імпорту в загальному обігу;
зовнішньоторговельні операції здійснюються регулярно;
випускається продукція з високим рівнем конкурентоспроможності;
Розробка схеми здійснення операції
Як описано вище, для виходу на іноземні ринки збуту ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» використовуватиме прямий метод виходу виконання операції комерційної компенсації. Для зображення схеми здійснення операції приймемо, що поставка товару здійснюється на умовах FAS (вільно вздовж борту судна), за якими продавець вважається таким, що виконав зобов’язання з поставки, коли товар розміщений уздовж борту судна на причалі у погодженому порту відвантаження. З цього моменту покупець має нести усі витрати та ризики загибелі чи пошкодження товару. На наше підприємство також покладаються зобов’язання із забезпечення митного очищення товару.
Схему здійснення даної операції наведено на рис.1.
УКРАЇНА ШВЕЦІЯ
1
2
4
5
3
Рис.1 Схема здійснення експортної операції на умовах FAS, Стокгольм (платіж за комерційною компенсацією).
Отримання ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» ліцензії на експорт товару.
Надсилання запросу в Асоціацію експортерів при Торгово-промисловій палаті України й інших організацій про надання інформації про ринок марганцевої руди і про фірмову структуру ринку. На основі одержаної інформації підприємство обирає ринок збуту та розраховує ціни.
Подання відділом зовнішніх зв’язків розробленої реклами у „Зовнішторгрекламу” при Торгово-промисловій палаті України, та розміщення її в українській та іноземній пресі.
Визначення експортером контрагента, підготовка та відправлення твердої оферти.
Отримання акцепту оферти.
Проведення переговорів, результатом яких є формування списків товарів, які підприємства закуповують одне в одного. Підписання договору про поставку товару за базисними умовами поставки FAS, Стокгольм за умовами комерційної компенсації.
Проведення компанією «North. Ltd» першої рекламної кампанії марганцевої руди у Швеції. Одночасно наше підприємство проводить державну реєстрацію контракту у Міністерстві економіки України.
Надання нашим підприємством доручення на перевезення вантажів ЗТО ”Укрзовніштранс” (УЗТ), з якою раніше уклала договір про транспортно-експедиторське обслуговування її вантажів. Аналогічні дії проводить також швецьке підприємство.
Направлення листа в АТ ”Універсальна”, з якою раніше уклала генеральний поліс про страхування її вантажів, з проханням застрахувати марганцеву руду на період перевезення, страховий поліс виписати на компанію «North. Ltd». А також застрахувати товар, який перевозитиметься в Україну за умовами зустрічних закупок. Поліс виписати на компанію ВАТ «Нікопольський завод феросплавів».
Підготовка вантажу до транспортування. Експортер повідомляє імпортера про готовність товару до відвантаження і просить його перерахувати вказану у контракті суму на свій рахунок в Укрексімбанку. Одночасно готується до транспортування товар фірми-контрагента.
Переказ імпортером з допомогою Центрального банку Швеції обумовленої у контракті суми коштів на рахунок ВАТ «Нікопольський завод феросплавів».
Сума платежу переказується з Центрального банку Швеції на рахунок експортера в Укрексімбанку, про що останній інформує ВАТ «Нікопольський завод феросплавів».
Надання доручення УЗТ здійснити транспортно-експедиторське обслуговування зерна на базі генеральної угоди, включаючи митне декларування вантажу.
Надсилання на Одеську митницю митної декларації.
Поставка товару у порт Одеса. Імпортеру повідомляється про поставку товару до місця призначення. Імпортер здійснює навантаження товару у трюм та контролює процес перевезення. Одночасно товар швецької фірми поставляється до місця призначення у порту Стокгольм за такими ж базисними умовами поставки. Експортер контролює процес навантаження товару у трюм корабля і здійснює його доставку на склад у м. Кароліно-Бугаз, Одеської обл.
Відвантаження руди на склад імпортера.
Схематично операція комерційної компенсації виглядає так:
Тут суцільними лініями показано рух товару, а штрих-пунктирною – рух грошових коштів, якщо у контракті передбачена часткова компенсація поставки товару.
Козик В.В., Панкова Л.А., Карпяк Я.С., Григорєв О.Ю., Босак А.О.
Зовнішньоекономічні операції і контракти: Навч.посіб. – 2-ге вид., перероб і доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора