МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” Контрольна робота З дисципліни: менеджмент Варіант №8 Теоретичні завдання 1(8). Внесок школи наукового управління в розвиток менеджменту. 2(38). Забезпечення ефективності контролю. Контролювання – це вид управлінської діяльності щодо забезпечення процесу, з допомогою якого керівництво організації визначає, на скільки правильні управлінські рішення, а також потребу у здійсненні певних коректив. Основним завданням контролю є забезпечення досягнення цілей і місії організації, виявлення відхилень та недоліків, уникання нагромадження і уникання помилок, мінімізація витрат, подолання складних організаційних проблем тощо. Ціллю контролю є сприяння тому, щоб фактичні результати відповідали очікуваним. Контроль класифікують за такими ознаками: 1. За зміст: фінансовий, виробничий, маркетинговий, логістичний тощо. 2. За етапами здійснення виробничо-господарської діяльності: попередній, поточний, завершальний. 3. За рівнем централізації: централізований, децентралізований. 4. За рівнем охоплення контролем об’єктів: суцільний, вибірковий та разовий. Спеціалісти дійшли висновку, що для того, щоб контроль був максимально ефективним, процес контролювання повинен здійснюватися у певній послідовності, а саме проходити через такі етапи: 1) визначення завдань контролю (виявлення дотримання трудової дисципліни, виявлення можливих зловживаль і крадіжок, визначення рівня технічної підготовки) 2) підбір критеріїв і стандартів. Необхідно зазначити, що стандарти та критерії розробляються на попередніх етапах технології менеджменту: у процесі планування, організування і мотивування. А у процесі контролювання здійснюється їхній підбір відповідно до установлених завдань контролю. 3) оцінювання виконання. Полягає у виявленні фактичних, реальних даних щодо стану, властивостей та характеристик підконтрольних об’єктів. 4) зіставлення реальних результатів з прийнятими критеріями і стандартами. Полягає у здійсненні порівняння фактичних даних, що стосуються підконтрольних об’єктів та установлених відносно цих об’єктів стандартів та критеріїв. 5) визначеня потреби у корективах. На засадах результатів, отриманих на попередньому етапі визначається потреба у корективах. Для того, щоб контроль був ефективним, він повинен володіти такими властивостями: - базуватися на гнучких та динамічних технологіях; - відображати пріоритети організації відповідно до стратегічного спрямування і діяльності; - орієнтуватися на досягненні конкретних результатів; - визначатись простотою; - бути економічним, тобто базуватись на зіставленню витрат на контроль з його досягненнями; - забезпечувати своєчасність, мобільність, надійність та гнучкість застосування контрольних операцій. Для підвищення ефективності контролю потрібно: - встановлювати критерії та стандарти, які об’єктивно відображають результати діяльності людей; - готувати якісну інформацію щодо контрольованих процесів; - забезпечувати двобічне спілкування між працівниками органів контролю та людьми, діяльність яких контролюється; - уникати надто пильного (прискіпливого) контролю; - застосовувати методи розбори критеріїв та стандартів, які забезпечать жорсткий, але справедливий контроль; - використовувати методи матеріального стимулювання за досягнення критеріїв та стандартів; - впроваджувати інформативно-управлінську систему контролю; - надавати особливої уваги контролю виробничих процесів, тобто процесів здійснення основних видів діяльності організаціїї. 3(68). Ситуаційна модель стилів керівництва Фідлера. Згідно з цією моделюю увага зосереджується на ситуації з урахуванням 3 факторів , які впливають на поведінку керівника : 1.Лояльність підлеглих , довіра до своїх керівників (взаємовідносини між керівником і членами колективу). 2.Чіткість формулювання завдання і структуризація ( структура завдання ) . 3.Обсяг законної влади пов’язаної з посадою керівника , яка дозволяє використовувати йому винагороди а також впливати на формальні організації (посадові повноваження ) . З допомогою опитувань Ф. Фідлер ввів поняття найменш бажаного колеги (НБК), тобто такого, з яким працівникам найменш хотілось би працювати. Відповідно до моделі взаємовідносини між керівником і членами колективу можуть бути хорошими і поганими, завдання може бути структуроване і неструктуроване а посадові повноваження можуть бути сильними і слабкими. Зіставлення цих трьох параметрів дає вісім стилів керівництва. (вісім ситуацій ). Вибираючи стиль керівництва за Фідлером слід пам’ятати про те, що стилі, орієнтовані на людські стосунки, найбільш ефективні в помірковано сприятливих для керівника ситуаціях, а стилі, орієнтовані на роботу, найефективніші в умовах найбільш і найменш сприятливих ситуацій. Фідлер довів важливість взаємодії керівника, виконавців і ситуацій. Його підхід має особливо велике значення для підбору , найму та розташування керівних кадрів. Тестові завдання 1(8). Об'єкт управління - це: 1) особи або органи, які здійснюють наукове дослідження теоретичної проблеми, проектування нової системи, управління розвитком системи, її експлуатацію; 2) комплекс відносин в системі, що визначається суб'єктом управління; 3) елемент (група елементів) системи управління виробничо-господарською організацією, яка змінює свою поведінку під впливом суб'єкта управління. 2(38). Організації, як соціальні утворення, поділяються на: 1) великій малі; 2) ймовірні й детерміновані; 3) формальні й неформальні. 3(68). Організаційне планування полягає в: 1) переліку конкретних заходів, що визначають напрями діяльності менеджера й підпорядкованих йому управлінців; 2) розробці планів організаційної роботи працівників управління; 3) розробці планів господарської діяльності, виражених певним переліком економічних показників. 4(98). В процесі здійснення функції менеджменту "контролювання" контролюється: 1) співробітник як особистість; 2) методи праці співробітника; 3) результати праці співробітника; 5(128). Підбурювач як учасник конфлікту - це особа, яка: 1) підштовхує опонентів до взаємної боротьби; 2) сприяє опонентам порадами, технічною підтримкою; 3) планує конфлікт. Ситуаційні завдання 1(8). Після реорганізації Вам необхідно внести зміни до штатного розкладу шляхом переформування формальних груп. Який шлях Ви оберете: А. Візьмусь за справу сам, вивчу всі списки кандидатів, запропоную адміністрації свій проект груп і прізвища їхніх керівників; Б. Запропоную вирішити це питання відділу кадрів, адже це його робота; В. Зберу весь колектив. Щоб уникнути конфліктів, запропоную зацікавленим особам подати свої пропозиції щодо складу груп, потім обговоримо їх на зборах колективу: Г. Спочатку обговорю питання про майбутню роботу цих груп із їх членами - спеціалістами і керівниками. Відповідь обґрунтуйте. 2(38). Ціль контролю за виконанням плану – переконатися в досягненні поставлених результатів. Контроль здійснюється вищим керівництвом. Процес контролю за виконанням плану включає наступні етапи:
 Запитання: 1. Яка, на Вашу думку, роль контролю в бізнесі? 2. Які особливості в організації контролю за діяльністю підприємства загалом і за діяльністю його підрозділів? 3. Які етапи та елементи контролю мають важливе значення для забезпечення високого кінцевого результату діяльності підприємства?