МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
ІНСТИТУТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК
ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Кафедра “Системи автоматизованого проектування”
КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ОХОРОННИХ СИСТЕМ
ЗА ДОПОМОГОЮ МОВИ MATLAB
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання практичних робіт № 1,2
з дисципліни “Моделювання систем”
для студентів спеціальності 7.080402
“Інформаційні технології проектування”
Затверджено
на засіданні кафедри систем
автоматизованого проектування
Протокол № від . .2008 р.
на засіданні методичної ради ІКНІ
Протокол № від . .2008 р.
ВАК № від . .2008 р.
Львів-2008
Комп’ютерне моделювання охоронних систем за допомогою мови Matlab. Методичні вказівки до виконання практичних робіт № 1,2 з дисципліни “Моделювання систем” для студентів спеціальності 7.080402 “Інформаційні технології проектування” для денної та заочної форм навчання/Укл. П.В.Тимощук. - Львів: Національний університет ”Львівська політехніка”, 2008. - 23с.
Укладач: Тимощук П.В.
Відповідальний за випуск: Лобур М. В., д-р техн. наук, професор
Рецензенти: Мичуда З. Р., д-р техн. наук, професор
Каркульовський В. І., канд. техн. наук, доцент
МЕТА РОБІТ
Написати на мові Matlab та відлагодити програму моделювання охоронної системи.
КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ОХОРОННИХ СИСТЕМ
ЗА ДОПОМОГОЮ МОВИ MATLAB
1. Моделювання системи охорони приміщення. Побудова та дослідження моделей систем ефективно здійснюються у середовищах сучасних програм математичного моделювання. Особливо ефективним є використання для цього мови програмування високого рівня Matlab, яка є мовою високого рівня, призначеною для виконання технічних обчислень. Вона поєднує обчислення, візуалізацію і програмування в зручному для користування середовищі, в якому задачі і розв’язки виражаються у традиційних математичних позначеннях.
Головне меню програмної реалізації моделі системи охорони приміщення на мові Matlab показане на рис. 1. При натисканні на клавішу меню з назвою
Рис. 1. Головне меню програми на мові Matlab, яка моделює систему охорони приміщення.
“функціональна схема системи” з’являється функціональна схема системи охорони приміщення, подана на рис. 2, де В - відеокамера, М – монітор, С –
сенсор, П – підсилювач, Ф – фільтр, ОБ – обробляючий блок, КП – керований перемикач, н – напруга спрацювання, ДЗС – джерело звукового сигналу, вс – вид сигналу, т – тривалість сигналу, б – блокування сигналу. Згідно з рис. 2
Рис. 2. Функціональна схема системи охорони приміщення.
сигнал зображення приміщення сприймається відеокамерою і передається на монітор пункту спостереження. З іншого боку, сигнал зображення приміщення надходить на сенсор, в якості якого може використовуватись чутливий елемент або інфрачервона камера. З сенсора сигнал зображення подається на фільтр для його фільтрування від завад за певним алгоритмом, після чого отриманий сигнал подається на підсилювач і на обробляючий блок. При зміні зображення, а отже, зміні напруги на виході обробляючого блоку і виході її за задані межі, тобто перевищенні цією напругою заданого порогу, спрацьовує керований перемикач, який вмикає звуковий сигнал. Джерело звукового сигналу має можливість зміни виду, тривалості сигналу та його блокування. При зменшенні величини сигналу на виході обробляючого блоку нижче заданого порогу спрацювання дія звукового сигналу припиняється. Зображення функціональної схеми можна закрити шляхом натискання на піктограму close його меню (рис. 2).
При натисканні на клавішу головного меню програми з назвою “подача сигналу зображення приміщення” з’являється меню виду зображення (рис. 3),в якому можна вибрати зображення.При натисканні на клавішу звичайного
Рис. 3. Меню вибору виду зображення приміщення.
зображення з’являється зображення приміщення, що знаходиться під охороною (рис. 4). Для забезпечення круглодобового спостереження, незалежного від пори дня, передбачена можливість використання інфрачервоного зображення приміщення. Якщо на меню виду зображення вибрати інфрачервоне зображення, з‘явиться зображення приміщення, показане на рис. 5.
При натисканні на клавішу головного меню програми, що має назву “подача сигналу зображення приміщення з постороннім об’єктом” з’являється меню виду зображення (рис. 3). При натисканні на клавішу звичайного зображення з’являється зображення приміщення з порушником, подане на рис. 6. Якщо на меню виду зображення вибрати інфрачервоне зображення, з‘явиться зображення порушника на фоні приміщення, яке охороняється, показане на рис. 7.
При натисканні на клавішу головного меню з назвою “часова залежність вихідного сигналу фільтра” після подачі сигналу зображення приміщення отримується графік, показаний на рис. 8. Якщо клавішу меню “часова залежність вихідного сигналу фільтра” натиснути після подачі сигналу зображення приміщення з порушником, з’являється графік, наведений на рис. 9. Як можна побачити з порівняння залежностей з рис. 8 і рис. 9, після появи в приміщенні порушника величина вихідного сигналу фільтра у встановленому режимі збільшується.
При натисканні на клавішу головного меню “зміна тривалості звукового сигналу” з’являється меню вибору тривалості звукового сигналу (рис. 10), де можна задавати тривалості звукового сигналу 1с, 2с, 3с, 4с, 5с, 6с, 7с, 8с, 9с та 10с. За замовчуванням звуковий сигнал встановлений тривалістю 4с.
При натисканні на клавішу головного меню “зміна виду звукового сигналу” з’являється меню вибору виду звукового сигналу (рис. 11), де можна вибрати один з таких трьох видів звукового сигналу: гонг, соловей або падіння. За замовчуванням встановлюється сигнал ‘гонг’.
Рис. 4. Звичайне зображення приміщення.
При натисканні на клавішу головного меню “блокування звукового сигналу” з’являється меню, де можна заблокувати або навпаки, розблокувати звуковий сигнал (рис. 12).
2. Моделювання системи охорони автомобіля. В якості функціональної схеми системи охорони автомобіля також може бути використана схема, показана на рис. 1. Головне меню програмної реалізації моделі системи охорони автомобіля на мові Matlab показане на рис. 13. При натисканні на клавішу головного меню програми “подача сигналу зображення автомобіля” з’являється зображення місця охорони з автомобілем, показане на рис. 14.
При натисканні на клавішу головного меню програми, що має назву “подача сигналу зображення місця охорони без автомобіля” з’являється зображення місця охорони з порушенням (рис. 15).
При натисканні на клавішу головного меню програми з назвою “часова залежність сигналу сенсора” після подачі сигналу зображення автомобіля отримується графік, показаний на рис. 16. Якщо клавішу меню “часова залежність сигналу сенсора” натиснути після подачі сигналу зображення місця охорони з порушенням, з’являється графік, поданий на рис. 17.Як мож-
Рис. 5. Інфрачервоне зображення приміщення.
можна побачити з порівняння рис. 16 і рис. 17, після порушення величина сигналу сенсора у встановленому режимі збільшується.
При натисканні на клавішу головного меню програми “зміна кількості звукових сигналів” з’являється меню вибору кількості звукових сигналів (рис. 18), де можна задавати 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 та 10 звукових сигналів. За замовчуванням встановлено 3 звукових сигнали.
При натисканні на клавішу головного меню “зміна виду звукових сигналів” з’являється меню вибору виду звукових сигналів (рис. 19), де можна вибрати один з трьох видів звукового сигналу: гудок поїзда, музика Генделя або гонг. За замовчуванням встановлюється сигнал ‘гудок поїзда’.
Клавіша головного меню “блокування звукового сигналу” функціонує так само, як і у випадку моделі системи охорони приміщення (рис. 12).
3. Опис основних операторів програмної реалізації моделей охоронних систем. Програмна реалізація моделей охоронних систем базується на використанні операторів мови Matlab, опис основних з яких поданий нижче.
Рис. 6. Зображення приміщення з порушником.
Операція присвоєння змінній x певного значення реалізується таким чином:
x=0;
Для отримання n дискретних точок змінної t в діапазоні від 0 до 1 може бути використаний оператор виду:
t=[0:1:n];
Команда WHILE повторює певні оператори нескінченну кількість разів. Формат команди WHILE:
WHILE вираз
оператори
END
Оператори виконуються до того часу, поки всі елементи дійсної частини виразу є ненульовими. Оператор, як правило, є результатом виконання операцій виду: ==, <, >, <=, >=, or ~=.
Команда BREAK використовується для завершення функціонування циклу. Наприклад, якщо константа А є визначеною, тоді можна записати:
E = 0*A; F = E + eye(size(E)); N = 1;
while norm(E+F-E,1) > 0,
Рис. 7. Інфрачервоне зображення порушника на фоні приміщення, яке охороняється.
E = E + F;
F = A*F/N;
N = N + 1;
End
Команда MENU генерує меню вибору варіантів.
CHOICE = MENU(HEADER, ITEM1, ITEM2, ... ) створює стрічку HEADER, яка слідує за стрічками ITEM1, ITEM2, ... ITEMn. Повертає число вибраних пунктів меню у вигляді скалярного значення. Обмежень на кількість пунктів меню немає.
CHOICE = MENU(HEADER, ITEMLIST), де ITEMLIST, є масивом стрічкових комірок. На більшості графічних терміналах MENU показує пункти меню у вигляді клавіш у вікні малюнка, інакше вони подаються, як пронумерований список к командному вікні. Приклад командного вікна:
>> K = MENU('Виберіть колір','Червоний','Синій','Зелений') показує на екрані:
----- Виберіть колір -----
1) Червоний
Рис. 8. Вихідний сигнал фільтра у встановленому режимі для зображення приміщення без порушника.
2) Синій
3) Зелений
Число, введене користувачем, повертається, як K (тобто. K = 2 означає, що користувач вибрав “Синій”).
Команда IF. Загальна форма команди IF має вигляд:
IF вираз
оператори
ELSEIF вираз
оператори
ELSE
оператори
END
Оператори виконуються, якщо дійсна частина виразу має ненульові елементи. Частини ELSE та ELSEIF – необов’язкові. Можуть використовуватись нуль або більше ELSEIF, як вкладені IF.
Вираз, як правило, має форму expr rop expr, де rop є ==, <, >, <=, >=, or ~=.
Рис. 9. Вихідний сигнал фільтра у встановленому режимі для зображення приміщення з порушником.
Приклад.
if I == J
A(I,J) = 2;
elseif abs(I-J) == 1
A(I,J) = -1;
else
A(I,J) = 0;
End
Команда ELSEIF, на відміну від ELSE IF, не потребує відповідного END.
Команда IMREAD зчитує зображення з графічного файлу:
A = IMREAD(FILENAME,FMT) зчитує зображення з FILENAME в A. Якщо файл містить чорно-біле зображення, тоді A є двохвимірним масивом. Якщо файл містить кольорове (RGB) зображення, A є трьохвимірним (M-на-N-на-3) масивом. FILENAME – це стрічка, що визначає ім’я графічного файлу, FMT – стрічка, яка визначає формат файлу. Файл повинен знаходитись в поточній папці або в папці на шляху Matlab. Якщо IMREAD не може знайти файл з ім’ям FILENAME, шукається файл з ім’ям
Рис. 10. Меню встановлення тривалості звукового сигналу.
Рис. 11. Меню вибору виду звукового сигналу.
Рис. 12. Меню блокування звукового сигналу.
FILENAME.FMT. Можливі значення для FMT знаходяться в регістрі формату зображення файлу IMFORMATS.
[X,MAP] = IMREAD(FILENAME,FMT) зчитує індексоване зображення з FILENAME в X і пов’язану з ним палітру в MAP. Значення палітри у файлі зображення автоматично перемасштабовується в діапазон [0,1].
[...] = IMREAD(FILENAME) виводить формат файлу за його змістом.
[...] = IMREAD(URL,...) зчитує зображення з інтернет URL. URL повинен містити протокол типу (тобто, "http://").
Рис. 13. Головне меню програмної реалізації моделі системи охорони автомобіля.
Типи даних. У білшості форматах файлів зображень, що підтримуються IMREAD, пікселі зберігаються, використовуючи 8 або менше бітів на площину кольору. Якщо файл містить лише 1 біт на піксель, клас виводу є A або X. Інші файли, з 8 або меншою кількістю бітів на площину кольору, зчитуються з класом виходу uint8. IMREAD також підтримує зчитування 16-bit-на-піксель даних з BMP, TIFF та PNG файлів. Для 16-бітних TIFF та PNG файлів зображень клас виходу (A або X) є uint16, а для 16-бітних BMP файлів зоюражень клас виходу є uint8.
Синтаксис TIFF:
[...] = IMREAD(...,IDX) зчитує одне зображення з TIFF-файлу мультизображення. IDX – ціле значення, що визначає порядок зображення у файлі. Наприклад, якщо IDX є 3, IMREAD зчитає у файл третє зображення. Якщо цей аргумент опускається, IMREAD зчитує у файл перше зображення.
Синтаксис PNG:
[...] = IMREAD(...,'BackgroundColor',BG) пов’язує будь-які пікселі у вхідному зображенні з кольором, визначеним в BG. Якщо зображення є чорно-білим, BG повинно бути цілим в діапазоні [0,1].Якщо зображення є ти-
Рис. 14. Зображення місця охорони з автомобілем.
пу RGB, BG повинно бути трьохелементним вектором, значення якого знаходяться в діапазоні [0,1]. Стрічка 'BackgroundColor' може бути опущена.
Синтакс HDF:
[...] = IMREAD(...,REF) зчитує зображення в одне зображення з HDF файлу мультизображення. REF є цілим значенням, що визначає номер посилання, використаний для ідентифікації зображення. Наприклад, якщо REF длрівнює 12, IMREAD зчитує зображення, номер посилання якого дорівнює 12. (Відмітимо, що в HDF файлі номер посилання не обов’язково відповідає порядку зображення у файлі. Для відповідності порядка зображення номеру посилання, можна використовувати IMFINFO). При опусканні цього аргументу IMREAD зчитує перше зображення файлу.
Синтакс ICO- та CUR:
[...] = IMREAD(...,IDX) зчитує одне зображення з файлу багатьох зображень. IDX є цілим значенням, що специфікує порядок зображення в файлі. Наприклад, якщо IDX дорівнює 3, IMREAD зчитує у файл третє зображення. Якщо цей аргумент опускається, IMREAD зчитує в файл перше зображення.
Рис. 15. Зображення місця охорони з порушенням.
Підтримувані типи файлів:
JPEG Будь-яке JPEG-зображення; JPEG-зображення з деякими загально-використовуваними розширеннями.
TIFF Будь-яке TIFF-зображення, включаючи 1-бітні, 8-бітні та 24-бітні нестиснені зображення; 1-бітні, 8-бітні та 24-бітні зображення з побітовим пакуванням; 1-бітні зображення з CCITT пакуванням; 16-бітні чорно-білі, 16-бітні індексовані та 48-бітні RGB GIF –зображення. Будь-яке, від 1-бітного до 8-бітного GIF-зображення.
BMP 1-бітні, 4-бітні, 8-бітні, 16-бітні, 24-бітні та 32-бітні неспаковані зображення; 4-бітні та 8-бітні закодовані (RLE) зображення поточної довжини.
PNG Будь-яке PNG- зображення, включаючи 1-бітні, 2-бітні, 4-бітні, 8-бітні та 16-бітні чорно-білі зображення; 8-бітні та 16-бітні індексовані зображення; 24-бітні та 48-бітні RGB-зображення.
HDF 8-бітні растрові зображення з відповідною палітрою або без неї; 24-бітні растрові зображення.
PCX 1-бітні, 8-бітні та 24-бітні зображення.
ICO 1-бітні, 4-бітні та 8-бітні неспаковані зображення.
Рис. 16. Часова залежність сигналу сенсора у встановленому режимі після подачі сигналу зображення автомобіля.
Команда IMAGE демонструє такі зображення:
IMAGE(C) показує матрицю C, як зображення. Кожний елемент С визначає колір прямолінійної ділянки в зображенні. С може бути матрицею розмірності MxN або MxNx3 і містити дані double, uint8 або uint16. Коли C є 2-вимірною MxN матрицею, для визначення кольору, як індекси в біжучій палітрі COLORMAP, використовуються елементи C. Властивість зображення об’єкту CDataMapping визначає метод, використаний для вибору палітри.
IMAGE(C) розміщує центр елемента C(1,1) в точці (1,1) осей координат, а центр елемента (M,N) в точці (M,N) і зображує кожний прямокутний елемент одиничної довжини і глибини.
IMAGE(X,Y,C), де X та Y є векторами, що визначають положення центрів пікселів C(1,1) та C(M,N).
IMAGE повертає до IMAGE об’єкт С.
Команда FOR Повторює оператори визначену кількість разів. Загальна форма команди FOR:
FOR змінна = вираз, оператор, ..., оператор END
Рис. 17. Часова залежність сигналу сенсора у встановленому режимі після подачі сигналу зображення місця охорони без автомобіля.
Приклад (припускається, що значення N задано):
FOR I = 1:N,
FOR J = 1:N,
A(I,J) = 1/(I+J-1);
END
END
Для передчасного переривання циклу може використовуватись оператор BREAK.
Команда AXIS контролює масштабування і появу осей наступним чином:
AXIS([XMIN XMAX YMIN YMAX]) встановлює масштабування для осей x- та y- на поточному графіку.
AXIS([XMIN XMAX YMIN YMAX ZMIN ZMAX]) встановлює масштабування для осей x-, y- та z- на поточному 3-D графіку.
AXIS([XMIN XMAX YMIN YMAX ZMIN ZMAX CMIN CMAX]) встановлює масштабування для осей x-, y-, z- та межі масштабування кольору на поточній осі.
Рис. 18. Меню вибору кількості звукових сигналів.
Рис. 19. Меню вибору виду звукових сигналів.
V = AXIS повертає вектор-рядок, що містить масштабування для поточного графіку. Якщо поточний графік є типу 2-D, V має чотири компоненти, якщо 3-D, V має шість компонентів.
AXIS AUTO задає автоматичне масштабування осей.
AXIS MANUAL встановлює ручний режим масштабування осей.
AXIS TIGHT встановлює межі осей в діапазоні даних.
AXIS FILL задає межі осей і PlotBoxAspectRatio так, що осі набувають форми прямокутника.
AXIS IJ вводить Matlab в режим "матричних" осей. Початок системи координат знаходиться у верхньому лівому куті.Вісь і є вертикальною і нуме-
рується зверху до низу. Вісь j є горизонтальною і нумерується зліва направо.
AXIS XY вводить Matlab в режим декартової системи координат. Початок системи координат знаходиться у нижньому лівому куті. Вісь x є горизонтальною і нумерується зліва направо. Вісь y є вертикальною і нумерується знизу вверх.
AXIS SQUARE формує поточні осі квадратного розміру.
AXIS NORMAL відновлює поточні осі до повного розміру і видаляє будь-які обмеження на масштабування.
AXIS OFF знімає все маркування осей і їх надписи.
AXIS ON повертає позначення осей і надписи.
Команда MEAN Усереднене або середнє значення. Для векторів, MEAN(X) є середнім значенням елементів X. Для матриць, MEAN(X) є вектором-рядком, що містить середнє значення кожного стовпчика. Для N-D масивів, MEAN(X) є середнім значенням елементів вздовж першого виміру X. MEAN(X,DIM) дає середнє вздовж розмірності DIM of X.
Приклад: If X = [0 1 2 3 4 5]
Тоді середнє (X,1) є [1.5 2.5 3.5] і середнє (X,2) є [1].
Команда IMAGESC Масштабує дані і показує їх, як зображення.
IMAGESC(...) є тим же, що й IMAGE(...) за винятком того, що дані є масштабованими для використання повної палітри.
IMAGESC(...,CLIM), де CLIM = [CLOW CHIGH], може визначати масштабування.
Команда LOAD завантажує змінні з диску в робочий простір.
LOAD FILENAME відновлює всі змінні з файлу, заданого повним імям або відносним частковим імям шляху MATLABPATH. Якщо FILENAME не має розширення, LOAD шукає FILENAME та FILENAME.mat і трактує його, як двійковий "MAT-файл". Якщо FILENAME не має розширення іншого, крім .mat, він трактується, як ASCII.
LOAD FILENAME X завантажує X.
LOAD FILENAME X Y Z ... завантажує тільки визначені змінні.
If FILENAME є MAT- файлом, що запитує змінні з FILENAME, створені в робочому просторі. Якщо FILENAME не знаходиться, MAT- файл створюється з імям, що базується на FILENAME.
Команда SOUND Відтворює вектор у вигляді звуку.
SOUND(Y,FS) посилає сигнал вектора Y (з зразковою частотою FS) до динаміка на платформах, які підтримують звук. Припускається, що значення Y знаходиться в діапазоні -1.0 <= y <= 1.0. Значення, які знаходяться за межами цього діапазону, ігноруються. Стереозвуки відтворюються на платформах, які їх підтримують, коли Y є N-на-2 матрицею.
SOUND(Y) відтворює звук з частотою 8192 Гц.
SOUND(Y,FS,BITS) відтворює звук, використовуючи BITS бітів/на зразок, якщо це можливо. Більшість платформ підтримують 8 або 16 біт.
Приклад:
load handel
sound(y,Fs)
Повинна прослуховуватись частина твору Генделя “Алілуйя”.
Команда PAUSE Очікує на відповідь користувача.
PAUSE(n) робить паузу протягом n секунд, де n може бути і дробом. Роздільна здатність годинника залежить від платформи. Дробові паузи типу 0.01 секунди на більшості платформ повинні підтримуватись.
PAUSE викликає процедуру зупинки і очікування удару користувача по якійсь клавіші.
PAUSE OFF вказує, що будь-яка наступна команда PAUSE або n команд PAUSE не повинні робити паузи.
PAUSE ON вказує, що подальші команди PAUSE повинні робити паузу.
Команда PLOT Лінійний графік.
PLOT(X,Y) малює вектор Y за вектором X. Якщо X або Y є матрицею, тоді вектор малюється за рядками або стовпчиками матриці. Якщо X є скаляром, а Y вектором довжиною length(Y), малюються розривні точки.
PLOT(Y) малює стовпчики Y за їх індексами. Якщо Y є комплексним, PLOT(Y) є еквівалентним до PLOT(real(Y),imag(Y)). У всіх інших застосуваннях PLOT уявна частина ігнорується.
За допомогою PLOT(X,Y,S) можуть бути отримані різні типи ліній, графічних символів та кольорів, де S є стрічкою символів, отриманою з одного елемента з будь-якого або всіх наступних 3 стовпчиків:
b синій . крапка - жирний
g зелений o коло : штрих
r червоний x знак x -. штрих-пунктир
c ціановий + плюс -- пунктир
m червоно-аніліновий * зірка v трикутник (вниз)
y жовтий s квадрат ^ трикутник (вверх)
k чорний d діамант < трикутник (зліва)
> трикутник (справа)
p пятикутник
h шестикутник
Наприклад, PLOT(X,Y,'c+:') малює в кожній точці ціанову пунктирну лінію з плюсом; PLOT(X,Y,'bd') малює в кожній точці синій діамант, але ніякої лінії не проводить.
PLOT(X1,Y1,S1,X2,Y2,S2,X3,Y3,S3,...) комбінує графіки, визначені за допомогою трійки (X,Y,S), де X та Y є векторами або матрицями і S - стрічки. Наприклад, PLOT(X,Y,'y-',X,Y,'go') малює дані два рази жирною жовтою лінією, проставляючи в кожній точці зелені круги.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Як реалізується на мові Matlab операція присвоєння змінній x певного значення?
2. Що таке команда WHILE?
3. Пояснити команду BREAK.
4. Описати команду MENU?
5. Що таке команда IF?
6. Пояснити команду IMREAD.
7. Описати команду IMAGE.
8. Що таке команда FOR?
9. Пояснити команду LOAD.
10. Описати команду SOUND.
11. Що таке команда PAUSE?
12. Пояснити команду PLOT.
ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ РОБІТ
Ознайомитись з теоретичними відомостями
Увімкнути комп'ютер. Переконатись у наявності встановленої програми Matlab.
Запустити програму Matlab.
Написати на мові Matlab та відлагодити програму, яка моделює функціонування вищеописаної системи охорони приміщення, якщо № прізвища студента в списку групи - парний або програму, яка моделює функціонування вищеописаної системи охорони автомобіля, якщо № прізвища студента у списку групи - непарний.
Проінформувати викладача про завершення роботи.
Продемонструвати на комп’ютері та пояснити результати виконання отриманого завдання.
Оформити звіт.
ЗМІСТ ЗВІТУ
1. Титульний аркуш.
2. Зміст.
3. Мета роботи.
4. Короткі теоретичні відомості.
5. Завдання.
6. Хід роботи.
7. Отримані результати.
8. Висновки.
ВИМОГИ ДО ЗВІТУ
Звіт повинен бути оформлений на стандартних листках формату А4. Звіт може бути надрукований (розмір шрифта – 14, інтервал між рядками – 1.5) або якісно написаний від руки українською мовою. В обох випадках текст розміщується на двох сторонах аркуша. Рекомендується розміщувати до 30 рядків на сторінці.
На аркушах слід залишати поля. Розмір лівого поля – 25 мм, правого – не менше 10 мм, верхнього і нижнього – не менше 20мм. На початку розділів рекомендується збільшувати розмір верхнього поля до 40 мм.
Нумерація сторінок має бути наскрізною, першою сторінкою є титульний лист. На титульному листі номер сторінки не ставиться.
Звіт повинен бути стислим, чітким, лаконічним і містити лише інформацію, що має пряме відношення до предмету дослідження. Обсяг теоретичних відомостей не повинен перевищувати двох сторінок.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Дьяконов В., Круглов В. Математические пакеты расширения MATLAB. Специальный справочник.-СПб.: Питер, 2001.-480с.
2. Лозинський А., Мороз В., Паранчук Я. Розв’язування задач електромеханіки в середовищах пакетів MathCAD і MATLAB: Навчальний посібник. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2000.-166 с.
3. Потемкин В.Г. Система инженерных и научных расчетов МАТЛАБ 5.x:-В 2-х т. Том 1.-М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 1999.-366с.
4. Потемкин В.Г. Система инженерных и научных расчетов МАТЛАБ 5.x:-В 2-х т. Том 2.-М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 1999.-304с.
5. Сайт http://www.mathworks.com.
6. Сайт http://www.netlib.org.
7. Довідка (Help) програми Matlab.
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
МОДЕЛЮВАННЯ ОХОРОННИХ СИСТЕМ
ЗА ДОПОМОГОЮ МОВИ MATLAB
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання практичних робіт № 1,2
з дисципліни “Моделювання систем”
для студентів спеціальності 7.080402
“Інформаційні технології проектування”
Укладач: Тимощук Павло Володимирович