Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Дослідження запиленості і очистки повітря
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2003
Тип роботи:
Звіт про виконання лабораторної роботи
Предмет:
Основи охорони праці
Група:
МЕ
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Звіт
про виконання лабораторної роботи № 4
З дисципліни: “Основи охорони праці”
На тему: „ Дослідження запиленості і очистки повітря”
Львів – 2003
Мета роботи – вивчити запилення повітря, дисперсність пилу, ефективність пило очистки.
Теоретичні відомості
Виробничий пил – це тонко дисперсні тверді частинки, які здатні довгий час знаходитись у зваженому стані в повітрі. Ці частинки можуть утворюватися за різних виробничих процесів / дробленні, розпилюванні, шліфуванні, поліруванні, транспортуванні, переміщуванні, упакуванні сипучих матеріалів, горінні, зварюванні тощо/.
Залежно від хімічного складу пил може бути токсичний і нетоксичний. При оцінці токсичної дії пилу враховуються такі фактори: хімічний склад, дисперсність, форма частинок, розчинність у воді. Найбільшу небезпеку являє пил з розміром частинок 5 мкм. Частинки таких розмірів затримуються в легенях, проникаючи в альвеоли і частково або повністю розчиняючись у лімфі. В результаті цього залежно від токсичності пилу уражуються ті чи інші органи людини. Навіть нетоксичний пил може за великих концентрацій шкідливо діє на організм, викликаючи захворювання легенів – пневмоконіози.
За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини діляться на чотири класи:
ГДК
надзвичайно небезпечні речовини – 0,1
високо небезпечні речовини – 0,1....1,0
помірно небезпечні речовини – 1,0...10
мало небезпечні речовини – 10
Для попередження професійних захворювань необхідно, щоб в вітрі робочої зони вміст пилу був нижчий гранично допустимої концентрації /ГДК/. Під ГДК розуміють концентрацію, яка при щоденній роботі протягом 8 годин, але не більше 41 години на тиждень, протягом всієї робочої діяльності не може викликати захворювання або відхилень стану здоров’я /ДЕСТ 12.1.005-76/.
У нашій країні ГДК встановлюється санітарними органами Міністерства охорони здоров’я і вимірюються в міліграмах на кубічний метр. На сьогодні ГДК встановлені для більше як 850 речовин, у тому числі для понад 200 речовин, які знаходяться в пиловидному стані. Наведені ГДК в Санітарних нормах проектування промислових виробництв /СН 245-71/ і Державному стандарті ДЕСТ ССБП 12.1.005-76 „Повітря робочої зони”.
При вмісті у повітрі кількох речовин сумарний ефект їхньої дії на організм у більшості випадків дорівнює сумі ефектів всіх компонентів. Сума відношень фактичних концентрацій до ГДК не повинна перевищувати одиницю, тобто
Для визначення ефективності методів очистки газів від пилу встановлюють:
концентрацію пилу в повітрі;
дисперсність пилу /розміри частинок пилу/;
щільність, хімічний склад, розчинність тощо.
Концентрація пилу в повітрі визначається ваговим, розрахунковим, електричним або фотоелектричним методом.
У даній роботі застосований ваговий метод, який полягає в осаджувані пилу з визначеного об’єму повітря на фільтр. Вагова концентрація пилу в одному кубічному метрі повітря, мг/м2,
де С – концентрація пилу в повітрі, мг/м3; q2 – маса фільтру після відбору проби, мг; q1 – маса фільтру до відбору проби, мг; V0 – об’єм повітря, протягнутого через фільтр, м3, приведений до нормальних умов, тобто до такого об’єму, який він займав би при температурі 0 0С і тиску 760 мм рт. ст.;
де Vt – об’єм повітря, протягнутого через фільтр при температурі t і тиску p; p – барометричний тиск у місці відбору проби, мм рт. ст.; t – температура повітря у місці відбору проби, 0 0С.
Опис установок і приладів
Установка для визначення запиленості повітря /рис.1/ складається з пилової камери 1, в якій вентилятором створюється пило повітряна суміш. За допомогою вакуум насоса ця суміш викачується з камери. Її кількість регулюється реостатам 3 і заміряється реометром 2. На шляху руху пило повітряної суміші в спеціальний пристрій 4 /патрон/ вставляється паперовий фільтр.
Гранично допустимі концентрації аерозолів
/Виписка з ДЕСТ 12.1.005-76 ССБП/ Табл.1
Назва речовини
ГДК, мг/м3
Клас небезпеки
Вапняк
6
4
Цемент
6
4
Тальк
4
4
Кварц
3
4
Скло
4
4
Порядок проведення роботи
Визначення запиленості повітря
Зважити фільтр на аналітичних вагах з точністю до четвертого знаку після коми і встановити його у патрон.
Включити вентилятор для створення пило повітряної суміші у камері 1.
Включити насос і встановити реостатом 3 по реометру 2 задані витрати повітря.
Прокачати через фільтр задану кількість пило газової суміші протягом 5-20 хв.
Зважити фільтр після досліду з точністю до четвертого знаку після коми.
Виміряти температуру повітря і барометричний тиск у кімнаті.
Заповнити табл.2 і визначити концентрацію пилу в повітрі, приведеному до нормальних умов за формулою /2/.
Визначити за табл.1 допустиму концентрацію пилу в повітрі.
Вид пилу указує викладач.
Результати виміру запиленості повітря Табл.2
1
№ п/п
2
Назва речовини
3
Клас небезпеки
4
Температура повітря в приміщені, 0С
5
Тиск, мм рт. ст.
6
Маса фільтра до відбору проби, г
7
Маса фільтра після відбору проби, г
8
Маса затриманого пилу, мг
9
Тривалість досліду, хв.
10
Об’єм повітря, який пройшов через фільтр м3
11
Фактична концентра-ція пилу, мг/м3
12
ГДК за СН 245-71, мг/м3
13
Висновки і заходи для зменшення запи-леності
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора