Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
DevioLab
CRYPTO TRADING AUTOMATION
LIVE
AUTOMATED CRYPTO TRADING • BINANCE
Автоматизуйте свій
криптопортфель
Торгові боти DevioLab аналізують крипторинок,
автоматично відкривають і закривають позиції
та керують вашим портфелем на Binance 24/7.
CRYPTO
80 Bots
BINANCE
Spot Trading
TRADING
24 / 7
deviolab.com
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут інженерної механіки та транспорту
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра техногенно-екологічної безпеки
Інформація про роботу
Рік:
2015
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Інші
Група:
МТП-51
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Інститут інженерної механіки та транспорту
Кафедра
“Техногенно-екологічної безпеки”
ОЦІНКА ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ
ВАРІАНТ №18
Львів – 2008
Вступ
У відповідності з Міжнародним Регістром, у світі використовується в промисловості, сільському господарстві і побуті близько 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. з яких виробляються у великих кількостях, в тому числі більше 500 речовин, які відносяться до групи сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) - найбільш токсичних для людей.
Об`єкти господарювання, на яких використовуються СДОР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки. Це так звані хімічно небезпечні об`єкти (ХНО). При аваріях або зруйнуванні цих об`єктів можуть виникати масові ураження людей, тварин і сільськогосподарських рослин сильнодіючими отруйними речовинами.
Усього в Україні функціонує 1810 об`єктів господарювання, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності більше 283 тис. тонн сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), у тому числі - 9,8 тис. тонн хлору, 178,4 тис. тонн аміаку.
До хімічно небезпечних об’єктів (підприємств) відносяться:
Заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, а також окремі установки і агрегати, які виробляють або використовують СДОР.
Заводи (або їх комплекси) по переробці нафтопродуктів.
Виробництва інших галузей промисловості, які використовують СДОР.
Підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, водонапірні станції і очисні споруди, які використовують хлор або аміак.
Залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення СДОР.
Транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові і морські танкери, що перевозять хімічні продукти.
Склади і бази, на яких знаходяться запаси речовин для дезинфекції, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки.
Склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства.
Основними причинами виробничих аварій на хімічно небезпечних об`єктах можуть бути:
поломки деталей, вузлів, устаткування, ємностей, трубопроводів;
несправності у системі контролю параметрів технологічних процесів;
неполадки у системі контрою і забезпечення безпеки виробництва;
порушення герметичності зварних швів і з`єднувальних фланців;
організаційні і людські помилки;
пошкодження в системі запуску і зупинки технологічного процесу, що може привести до виникнення вибухонебезпечної обстановки;
акти обману, саботажу або диверсій виробничого персоналу або сторонніх осіб;
зовнішня дія сил природи і техногенних систем на обладнання.
Існує можливість виникнення значних аварій, якщо має місце витік (викид) великої кількості хімічно небезпечних речовин. Це може бути наслідком таких обставин:
заповнення резервуарів для зберігання вище норми при помилках в роботі персоналу і відмови систем безпеки, що контролюють рівень;
пошкодження вагона - цистерни з хімічно небезпечними речовинами або ємностей для їх зберігання внаслідок відмови систем безпеки, що контролюють тиск;
розрив шлангових з`єднань у системі розвантаження;
полімеризація хімічно небезпечних речовин у резервуарах для їх зберігання;
витік хімічно небезпечних речовин із насосів;
витік хімічно небезпечних речовин із труб, виконаних з непридатних матеріалів;
руйнування обладнання внаслідок екзотермічних реакцій через відмову системи безпеки;
помилки при виготовленні деталей обладнання, втрата енергії, відмова у роботі машин та інше.
Головним фактором ураження при аваріях на хімічно небезпечних об`єктах є хімічне зараження місцевості і приземного шару повітря.
При попередньому прогнозуванні наслідків, за величину викиду речовини, приймається її вміст у найбільшій за об’ємом одиничній ємкості (технологічній, складській, транспортній чи іншій). Припускається, що при цьому ємкість руйнується повністю. Для сейсмонебезпечних районів завчасний розрахунок іде на загальний запас речовини, яка знаходиться в усіх ємкостях.
При розливі рідких або скраплених вибухо-пожежонебезпечних речовин на підстілаючу поверхню вільно, товщина шару рідини приймається за 0,05 м по усій площі розливу. При розливі у піддон чи на обваловану поверхню, товщина шару рідини приймається на 0,2 м нижче висоти стінки (обваловки).
Оцінка хімічної обстановки.
Визначаємо глибину зон можливого зараження Г.
Для цього:
Визначаємо еквівалентну кількість речовини у первинній хмарі:
(т),
де :
К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДОР, К1=0,11 ;
К3 - коефіцієнт, рівний відношенню порогової токсодози хлору до порогової дози інших СДОР,К3=0,333;
К5 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря.
при ізотермії К5=0,23;
K7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури; K7(24°С)=1,14;
Q0 - кількість викинутої СДОР, Q0=180т.
т
1.2. За таблицею Д3 визначаємо глибину зони первинної хмари Г1.Використаємо метод інтерполювання, згідно якого
км,
де:
Г1 - значення глибини зони первинної хмари при еквівалентній кількості речовини QE1=1,73;
- найближчі табличні значення еквівалентної кількості речовини, яким, згідно таблиці Д3, відповідають значення глибини зон первинної хмар Г11=1,68 і Г12=2,91.
1.3. Визначаємо еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі.
(т),
де:
K2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР, К2=0,049;
K4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру, К4=2,34;
K6 - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії і тривалості випаровування речовини;
d - густина СДОР, d=1.462 т/м3;
h - товщина шару СДОР, при вільному розливі h=0.05 м;
K6=Т0.8 = N0.8 при N=Т,
де:
N - час після аварії, N=1 год.;
Т - тривалість випаровування речовини, год.
год,
T<1,приймаєм Т=1, K6=Т0.8= N0.8 =10.8=1;
т
1.4. Для знайденої величини QE2 визначаємо глибину зони вторинної хмари Г2 (таблиця Д3), аналогічно як для Г1.
км
Отримані значення Г1 і Г2 - це максимальні значення зон зараження пер винною або вторинною хмарою, що визначаються в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості вітру.
1.5. Повна глибина зони зараження Гп , що залежить від сумісної дії первинної і вторинної хмари СДОР, визначається за формулою
Г = Г’ +0,5 Г”,
де:
Г’ = max {Г1 , Г2 }= max {2,13; 7,99}=7,99;
Г” = min {Г1 , Г2 }= min {2,13; 7,99}=2,13.
Г = Г’ +0,5 Г=7,99+0,5*2,13=9,06 км.
1.6. Отримане значення повної глибини зараження Г порівнюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Гп , що ви значається за формулою
(км),
де:
N - час від початку аварії, N=1 год;
U - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості і ступеню вертикальної стійкості повітря, U=29 км/год.
км
За істинну розрахункову глибину зони зараження (Гі) приймається менше значення з глибин Г і Гп , тобто Гі=9,06 км.
2. Визначають площу зони можливого зараження первинною (вторинною) хмарою СДОР:
,
де:
( - кутові розміри зони можливого зараження, (=45 град
км2
3. Площа зони фактичного зараження Sф розраховується за формулою:
,
де:
K8- коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (при ізотермії - K8=0.133).
км2
4. Час підходу хмари СДОР до заданого об'єкту залежить від швидкості пере носу хмари повітряним потоком і визначається за формулою:
,
де:
l - відстань від джерела зараження до заданого об'єкту, l=2,5км.
год.
5. Можливі втрати робітників і службовців на хімічно небезпечному об'єкті визначаються з використанням таблиці Д11.
Якщо люди будуть знаходитись на відкритій місцевості, то можливі втрати становитимуть 10 %, якщо в сховищах і будовах - 4%.
6. Час перебу вання людей у засобах індивідуального захисту (3І3) шкіри визначаються за допомогою таблиці Д14. Згідно даних таблиці, він становить 0,8 год.
ГРАФІЧНИЙ ДОДАТОК
Зона можливого зараження хмарою СДОР на картах і схемах обмежена ко лом, півколом або сектором, який має кутові розміри і радіус, рівний глибині зараження Гпі. Центр кола, півкола або сектора співпадає з джерелом зараження.
Зона фактичного зараження, що має форму еліпса включається у зону мож ливого зараження. Через те, що можливі переміщення хмари СДОР під дією вітру, фіксоване зображення зони фактичного зараження на карти і схеми не наносить ся.
(=45 ° при швидкості вітру за прогнозом > 2 м/с;
- радіус сектора рівний Г пі =9,06 км;
- бісектриса сектора співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована за на прямом вітру.
Порядок нанесення зон зараження на карту або схему наступний:
1. Визначають площу розливу СДОР (Sp) а також радіус площі розливу (rp)
2. Знаючи площу зони фактичного зараження, визначають розміри еліпса.
Довжина еліпса рівна величині Г пі =9,06 км, а максимальна ширина b
3. На координатах позначають центр аварії і наносять площу розливу Sp (суцільною лінією).
4. Біля кола роблять пояснюючий напис ( у чисельнику - вид СДОР і кількість, а у знаменнику - час, дата розливу).
5. Від центру аварії в орієнтованому напрямку вітру проводять вісь прогнозованих зон зараження (рис. 3).
6. Наносять глибину зон первинної і вторинної хмари Г1 і Г2 повну глиби ну зони зараження Гпі (пунктирними лініями) їх замальовують жовтим кольором.
7. Знаючи довжину і максимальну ширину (Гпі і b) еліпса зони фактичного зараження, будують його на карті або схемі (суцільною лінією) і заштриховують.
8. На отриманій карті або схемі роблять пояснюючі написи.
9. У верхній лівій частині карти чи схеми вказують метеоумови.
10. Уся побудова ведеться чорним кольором, а отримане графічне зобра ження обстановки замальовується жовтим кольором.
На рис.1 зображено нанесення зон хімічного зараження при швидкості вітру 5 м/с, азимут вітру А=125°, (=45°.
Рис. 1 Нанесення можливих зон хімічного зараження на карту або схему
Г1 - глибина зони можливого зараження первинною хмарою;
Г2 – глибина зони можливого зараження вторинною хмарою;
Гпі - повна глибина зони можливого зараження;
Sр - площа розливу СДОР;
Sф - площа зони фактичного зараження;
Sм - площа зони можливого зараження;
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора