Міністерство Освіти І НАУКИ України
Національний університет "Львівська політехніка"
Кафедра САПР
ЗВІТ
ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 1
З дисципліни : «»
1. МЕТА РОБОТИ
Ознайомитися з технологією програмування і відлагоджування програм з використанням пакета SDK фірми Sun.
2.ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
2.1. СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НА МОВІ JAVA
Всі Java-програми містять в собі чотири основні елементи:
класи (classes) – елементи програми, що містять в собі змінні та методи;
інтерфейси (interfaces) – різновид класів, який використовується в спеціальних випадках (реалізація множинного наслідування і протоколів);
змінні (variables) – елементи програми, в яких зберігаються дані;
методи (methods) – елементи програми, які виконують дії над даними (аналогічні функціям процедурам і підпрограмам в інших мовах програмування);
пакети (packages) – група зв’язаних по змісту класів та інтерфейсів.
Для того, щоб використовувати класи та інтерфейси, що містяться в пакетах, необхідно зробити їх доступними в програмі на мові Java. Для цього використовується оператор чи оператори import з іменем пакету та іменем класу даного пакету, що буде використовуватись, наприклад:
import java.util.Date;
виконує імпорт класу Date з пакету java.util.
Якщо необхідно використовувати декілька класів чи інтерфейсів з пакету, зазвичай замість імені класу чи інтерфейсу ставиться символ "*", що вказує на те, що в даній програмі доступні всі класи та інтерфейси даного пакету, наприклад:
import java.awt.*;
виконує імпорт всіх класів з пакету java.awt.
Варто відмітити, що імпорт пакету java.lang задавати не треба, оскільки цей пакет імпортується в програми на мові Java по замовчуванню.
2.2. ВСТАНОВЛЕННЯ SDK І СКЛАД SDK
Встановлення проводиться автоматично і єдині параметри, котрі необхідно вказати –це місце розміщення та ім’я пакету, а також компоненти, що будуть встановлюватись.
Також при встановленні створюються наступні підкаталоги:
bin – виконувані модулі та утиліти SDK;
demo – демонстраційні приклади;
include – файли заголовків C та C++, які використовуються для побудови середовища Java;
lib – бібліотеки та архіви (в форматах .lib, .zip, та .jar), які використовуються SDK;
src – вихідний код бібліотек Java (якщо цей компонент включений).
Для того, щоб виконувані модулі та утиліти пакету SDK могли запускатися з любого каталога без вказування шляху до них, необхідно додати в параметр команди PATH в autoexec.bat шлях до каталогу bin, наприклад: c:\jdk1.3\bin\ (або додати її вручну у змінні середовища);
Крім того, Java використовує змінну середовища CLASSPATH для вказування шляху до класів Java. Якщо SDK встановлений в каталог по замовчуванню, то змінну СLASSPATH можно не встановлювати, інакше ж її необхідно встановити в autoexec.bat за допомогою команди SET CLASSPATH=ім’я-каталога
2.3. ТЕХНОЛОГІЯ ПРОГРАМУВАННЯ НА МОВІ JAVA З ВИКОРИСТАННЯМ SDK
Текст програми на мові Java перетворюється в спеціальні команди (байт-коди) віртуальної машини Java, які не залежать від конкретної комп’ютерної платформи та операційної системи. У свою чергу, при виконанні програми, байт-коди перетворюються в команди процесора та одразу ж виконуються (режим інтерпретації).
Слід звернути увагу на те, що під час компіляції вказується повне ім’я файлу з текстом програми (з розширенням .java), а при запуску інтерпретатора - ім’я файлу, який містить байт-коди.
Файли компілятору javac.exe та інтерпретатора java.exe знаходяться у підкаталозі bin каталогу, який містить SDK, і є програмами, які виконується в режимі командного інтерпретатора (Windows NT/2000/XP/2003) чи MS DOS (Windows 95/98).
Команда запуску програми javac має такий вигляд:
javac [опції] [вихідні файли] [@файли]
Вказані аргументи можуть йти в довільному порядку.
Якщо виконується компіляція одного чи декількох вихідних файлів, їх можна просто задати в командній стрічці, відділив їх один від одного пробілами. Іншим рішенням є запис імен файлів, що будуть компілюватися, в окремому файлі і вказати ім'я цього файлу в параметрі @файли.
Основні опції програми javac наведені нижче:
classpath – встановлення шляху до каталогів, де розміщуються класи користувача;
sourcepath – встановлення шляху до каталогів, де розміщуються вихідні файли користувача;
d каталог – вказування каталогу, в якому будуть міститися відкомпільовані програми;
g – вивід усієї відлагоджувальної інформації файли, включаючи локальні змінні;
verbose – вивід інформації про кожний завантажений клас, та кожний відкомпільований вихідний файл.
Команда запуску програми java має такий вигляд:
java [опції] клас [параметри ...]
java [опції] -jar ім’я-jar-файлу [параметри ...]
Клас – це ім’я класу (без розширення .class), який має бути виконаний.
І’мя-jar-файлу – і’мя архіву, де знаходиться клас, який має бути виконаний (використовується тільки разом із опцією -jar).
Параметри – параметри командної стрічки, які передаються в метод main (відділяються один від одного пробілами).
Основні опції програми java наведені нижче:
classpath або cp – встановлення шляху до каталогів, де розміщуються класи користувача;
showversion – вивід повідомлення про версію та продовження роботи;
verbose або (verboseclass) – вивід інформації про кожний завантажений клас.
2.4. ОФОРМЛЕННЯ ПРОГРАМИ
Елементами програми є: ключові слова, ідентифікатори, константи (літерали), розділювачі та операції. Символи верхнього та нижнього регістру в ключових словах та ідентифікаторах вважаються різними символами.
У специфікації Java 2 визначені такі ключові слова:
abstract
default
if
private
this
boolean
do
implements
protected
throw
break
double
import
public
throws
byte
else
instanceof
return
transient
case
extends
int
short
try
catch
final
interface
static
void
char
finally
long
strictfp
volatile
class
float
native
super
while
const
for
new
switch
continue
goto
package
synchronized
Ключові слова const та goto не використовуються у Java. Вони введені лише для того, щоб згенерувати повідомлення про помилку при появі цих ключових слів C++ в програмі.
Ідентифікаторами називають імена, які присвоюють різними елементам програми. Ідентифікатори на мові Java будуються із символів стандарту Unicode. Кожний символ по стандарту Unicode кодується 16 бітами (2 байта), на відміну від стандарту ASCII, який використовує 8-бітове кодування (1 байт). Ідентифікатори повинні складатися з букв та цифр (без пробілів), причому першим символом не повинна бути цифра. Ідентифікатори не повинні співпадати з ключовими словами, булівськими константами true та false, а також змінною null. Ідентифікатор також може мати довільну довжину. Крім того, для сумісності з різними версіями Java дозволяється використовувати в імені ідентифікатора символ підкреслення "_" та символ долара "$".
Константи представляють значення одного з примітивних типів, типу String (строкові константи). Значення null також є константою.
Розділювачами в Java є такі символи (в лапках): “(“,”)”,”{“,”}”,”[“,”]”,”;”,”.”.
Операції Java – це символи унарних і бінарних операцій (арифметичних, логічних, операцій відношення та присвоювання), символи складних операцій (наприклад "+="), а також символи терарного оператору "?" та ":".
В одній стрічці може міститися декілька операторів. Оператор може займати декілька стрічок, причому перенос на нову стрічку можна робити лише в тому місці оператору, де знаходиться пробіл чи символ-розділювач (до чи після цього символу). Ознакою кінця оператору є символ ";".
Оператори Java, як і оператори мови C, можуть утворювати блоки. Оператори блоку знаходяться в межах символів "{" та "}". Символ ";" після завершення блоку (символу "}") ставити не треба.
Коментарі на мові Java можна оформляти одним з наступних способів:
1. /* текст */
Весь текст, який знаходиться між цими символами, буде проігнорований. Такий коментар може розповсюджуватися на декілька стрічок.
2. // текст
Весь текст, який слідує після символів "//" до кінця стрічки, ігнорується.
2.5. СТВОРЕННЯ НОВОГО ПРОЕКТУ В СЕРЕДОВИЩІ ECLIPSE
Eclipse – це візуальне середовище для розробки програм на мові Java. Для того, щоб почати розробку Java програми у Eclipse потрібно спочатку створити проект, вибравши підменю File\New\Project.
Після чого відкриється майстер створення проекту, в якому послідовно необхідно вказати наступну інформацію:
- тип проекту – Java Project
Вказати назву проекту
- На наступній сторінці майстра можна змінити різноманітні опції проекту (залиште без змін).
- Для закінчення створення проекту натисніть Завершити (Finish) у вікні майстра, і Так (Yes) на запит про перехід до робочої області новоствореного проекту
2.6. СТВОРЕННЯ НОВОГО КЛАСУ В СЕРЕДОВИЩІ ECLIPSE
Почніть створення нового класу у проекті з вибору у вспливаючому меню New\Class.
Після чого відкриється майстер створення класу, у якому необхідно вказати наступну інформацію:
Назва класу
Перевріте, щоб стояла галочка навпроти стоврення заглушки для методу main (public static void main(String[] args))
Решту характеристик залиште без змін
3. ФАЙЛ ПРОЕКТУ
public class Lab_01 {
public static void main(String[] args){
for(int i=0;i< args.length;i++)System.out.println(args[i]);
System.out.println("Sergienko M.V.");
}
}
4. ВИСНОВКИ
На цій лабораторній роботі я ознайомився з технологією програмування і відлагоджування програм з використанням пакета SDK фірми Sun.