Міністерство освіти та науки України Н.У. “Львівська політехніка” Кафедра “Охорона праці”
Звіт з лабораторної роботи №33 “Вивчення якості піноутворюючих речовин” Мета роботи Дослідити та встановити придатність піноутворювача для одержання повітряно – механічної піни, встановити придатність піногенераторного порошку для отримання хімічної піни, вивчити будову та принципи дії вогнегасників 2. Теоретичні відомості В комплексі заходів спрямованих на ліквідацію пожежі, що використовуються в системі протипожежного захисту, важливе значення має вибір найбільш раціональних способів та засобів припинення горіння згідно зі СНиП 2.04.09-84. Існують такі основні способи припинення горіння: Охолодження зони горіння або речовин, що горять, нижче певних температур. Ізоляція вогнища горіння від повітря. Зниження концентрації кисню в повітрі шляхом розбавлення негорючими газами. Хімічне гальмування швидкості реакцій окислення (горіння) у полум'ї. Механічний зрив полум'я сильним струменем води, порошку чи газу. Створення умов вогнеперешкоди, за яких полум'я поширюється через вузькі канали, переріз яких менше діаметра, що гаситься. Практична реалізація способів припинення горіння може бути досягнута за допомогою вогнегасних речовин та технічних засобів. Всі технічні засоби та установки, що застосовуються для гасіння пожеж підрозділяються на стаціонарні, пересувні та первинні. Первинні засоби пожежогасіння призначенні для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також для гасіння пожеж на початковій стадії їхнього розвитку силами персоналу об'єктів. До первинних засобів пожежогасіння відносяться: вогнегасники, пожежний інвентар (бочки з водою, пожежні відра, ящики з піском, совкові лопати, протипожежне рядно) та пожежний інструмент ( сокири, гаки, ломи тощо). Пожежний інвентар та інструменти розміщуються на спеціальних пожежних щитах (стендах), з розрахунку один щит (стенд) на площу до 5000 м виробничого об'єкта. На видних місцях виробничого об'єкта встановлюють відповідні знаки, що вказують місця знаходження; пожежного щита (стенда) чи вогнегасника. В громадських спорудах та на виробництвах досить часто як первинні засоби пожежогасіння використовують вогнегасники, які відзначаються високою ефективністю дії за вогнегасною спроможністю та значною швидкістю. Піна, як вогнегасник засіб використовується дуже широко. Вона має невелику густину і тому утримується на поверхні горючих рідин, ізолюючи їх від парів, що поступають до факелу горіння. В якості ціноутворюючих речовин використовують піноутворювачі ПУ-1, ПУ-6; різні поверхнево-активні речовини або змочувачі, піногенераторний порошок та ін. Повітряно-механічна піна, що отримується із суміші води з піноутворювачем за допомогою повітряно-пінних стволів або стаціонарного повітряно-пінного апарату, складається з 0.2% піноутворювача, 9.8% води і 90% повітря (при К=10). Повітряно-механічна піна використовується для гасіння бензинів, лігроїнів, бензолу, толуолу та інших нафтопродуктів, за винятком авіабензинів. Для одержання повітряно-механічної піни широко використовується піноутворювач ПУ-1 наступного складу: ( контакт КП-1 (часовий з вмістом сульфокислот не менше 44%) 84(3  ( клей кістковий 4.5(1  ( спирт етиловий – сирець або етилгліколь концентрований (95%) 11(1  ( натрій їдкий технічний для нейтралізації контакту   Основними показниками, що визначають якість піноутворювача, є кратність і стійкість отриманої піни до об’єму. Піноутворювачі бракуються при таких показниках якості: Кратність піни в лабораторних умовах не менше 5.0  Стійкість піни в лабораторних умовах не менше 3.0 хв   Вимоги до піногенераторного порошку: хімічна піна повинна мати кратність не менше 6 і стійкість не менше 25 хв. 3. Порядок виконання роботи Для дослідження взяти 100мл 2%-го водного розчину досліджуваного піноутворювача, вилити в посудину, після чого встановити його на корпус приладу таким чином, щоб квадратний наконечник увійшов у восьмигранне гніздо приводу лопастей. Закрити посудину кришкою, включити прилад в електромережу. Ступінчастим поворотом ручки переключателя встановити швидкість обертання лопастей (до 4000 об/хв.). Через 30с. Прилад виключити , включити секундомір, зафіксувати об’єм отриманої піни у посудині. Для визначення стійкості піни продовжувати спостереження за виділенням з неї рідини; при досягненні рівня 50 мл. Секундомір виключають. Показник стійкості піни чисельно рівний часу утворення 50 мл. Рідини. Так само визначити якість піногенераторного порошку: у посудину насипати 5 г. піногенераторного порошку і влити 50 мл. Води (з температурою 5..10(С). Посудину встановити на корпус приладу, закрити кришкою. Включити прилад в електромережу (швидкість обертання лопастей 4000 об/хв.). Через 30 с. Прилад виключити, і визначити кратність та стійкість отриманої піни. Визначення кратності і стійкості піни повторити 3-4 рази. Кінцевим результатом є середнє арифметичне всіх одержаних значень. Після проведення експериментального дослідження отримані результати оформити у вигляді таблиці: Досліджувана речовина Початковий об’єм розчину, мл. Об’єм одержаної піни, мл. Кратність Стійкість, хв.     По нормі Фактична По нормі Фактична  2 100 1000 5 10 3 4,1  3 100 1000 5 10 3 1,5  5 100 1000 5 10 3 1,9   Міністерство освіти та науки України Н.У. “Львівська політехніка” Кафедра “Охорона праці”
Звіт з лабораторної роботи №33 “Вивчення якості піноутворюючих речовин” [ім’я автора приховано] Перевірив: Яцюк Львів 2010 Мета роботи Дослідити та встановити придатність піноутворювача для одержання повітряно – механічної піни, встановити придатність піногенераторного порошку для отримання хімічної піни, вивчити будову та принципи дії вогнегасників 2. Теоретичні відомості В комплексі заходів спрямованих на ліквідацію пожежі, що використовуються в системі протипожежного захисту, важливе значення має вибір найбільш раціональних способів та засобів припинення горіння згідно зі СНиП 2.04.09-84. Існують такі основні способи припинення горіння: Охолодження зони горіння або речовин, що горять, нижче певних температур. Ізоляція вогнища горіння від повітря. Зниження концентрації кисню в повітрі шляхом розбавлення негорючими газами. Хімічне гальмування швидкості реакцій окислення (горіння) у полум'ї. Механічний зрив полум'я сильним струменем води, порошку чи газу. Створення умов вогнеперешкоди, за яких полум'я поширюється через вузькі канали, переріз яких менше діаметра, що гаситься. Практична реалізація способів припинення горіння може бути досягнута за допомогою вогнегасних речовин та технічних засобів. Всі технічні засоби та установки, що застосовуються для гасіння пожеж підрозділяються на стаціонарні, пересувні та первинні. Первинні засоби пожежогасіння призначенні для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також для гасіння пожеж на початковій стадії їхнього розвитку силами персоналу об'єктів. До первинних засобів пожежогасіння відносяться: вогнегасники, пожежний інвентар (бочки з водою, пожежні відра, ящики з піском, совкові лопати, протипожежне рядно) та пожежний інструмент ( сокири, гаки, ломи тощо). Пожежний інвентар та інструменти розміщуються на спеціальних пожежних щитах (стендах), з розрахунку один щит (стенд) на площу до 5000 м виробничого об'єкта. На видних місцях виробничого об'єкта встановлюють відповідні знаки, що вказують місця знаходження; пожежного щита (стенда) чи вогнегасника. В громадських спорудах та на виробництвах досить часто як первинні засоби пожежогасіння використовують вогнегасники, які відзначаються високою ефективністю дії за вогнегасною спроможністю та значною швидкістю. Піна, як вогнегасник засіб використовується дуже широко. Вона має невелику густину і тому утримується на поверхні горючих рідин, ізолюючи їх від парів, що поступають до факелу горіння. В якості ціноутворюючих речовин використовують піноутворювачі ПУ-1, ПУ-6; різні поверхнево-активні речовини або змочувачі, піногенераторний порошок та ін. Повітряно-механічна піна, що отримується із суміші води з піноутворювачем за допомогою повітряно-пінних стволів або стаціонарного повітряно-пінного апарату, складається з 0.2% піноутворювача, 9.8% води і 90% повітря (при К=10). Повітряно-механічна піна використовується для гасіння бензинів, лігроїнів, бензолу, толуолу та інших нафтопродуктів, за винятком авіабензинів. Для одержання повітряно-механічної піни широко використовується піноутворювач ПУ-1 наступного складу: ( контакт КП-1 (часовий з вмістом сульфокислот не менше 44%) 84(3  ( клей кістковий 4.5(1  ( спирт етиловий – сирець або етилгліколь концентрований (95%) 11(1  ( натрій їдкий технічний для нейтралізації контакту   Основними показниками, що визначають якість піноутворювача, є кратність і стійкість отриманої піни до об’єму. Піноутворювачі бракуються при таких показниках якості: Кратність піни в лабораторних умовах не менше 5.0  Стійкість піни в лабораторних умовах не менше 3.0 хв   Вимоги до піногенераторного порошку: хімічна піна повинна мати кратність не менше 6 і стійкість не менше 25 хв. 3. Порядок виконання роботи Для дослідження взяти 100мл 2%-го водного розчину досліджуваного піноутворювача, вилити в посудину, після чого встановити його на корпус приладу таким чином, щоб квадратний наконечник увійшов у восьмигранне гніздо приводу лопастей. Закрити посудину кришкою, включити прилад в електромережу. Ступінчастим поворотом ручки переключателя встановити швидкість обертання лопастей (до 4000 об/хв.). Через 30с. Прилад виключити , включити секундомір, зафіксувати об’єм отриманої піни у посудині. Для визначення стійкості піни продовжувати спостереження за виділенням з неї рідини; при досягненні рівня 50 мл. Секундомір виключають. Показник стійкості піни чисельно рівний часу утворення 50 мл. Рідини. Так само визначити якість піногенераторного порошку: у посудину насипати 5 г. піногенераторного порошку і влити 50 мл. Води (з температурою 5..10(С). Посудину встановити на корпус приладу, закрити кришкою. Включити прилад в електромережу (швидкість обертання лопастей 4000 об/хв.). Через 30 с. Прилад виключити, і визначити кратність та стійкість отриманої піни. Визначення кратності і стійкості піни повторити 3-4 рази. Кінцевим результатом є середнє арифметичне всіх одержаних значень. Після проведення експериментального дослідження отримані результати оформити у вигляді таблиці: Досліджувана речовина Початковий об’єм розчину, мл. Об’єм одержаної піни, мл. Кратність Стійкість, хв.     По нормі Фактична По нормі Фактична  2 100 1000 5 10 3 4,1  3 100 1000 5 10 3 1,5  5 100 1000 5 10 3 1,9