Міністерство освіти і науки України Національний університет “ Львівська Політехніка” Кафедра Охорони праці Лабораторна робота №6 На тему: “ Розрахунок природнього освітлення ” Львів 2003 Мета роботи: ознайомитися з методами нормування і розрахунку природнього освітлення. Теоретичні відомотсі. Раціональне освітлення аиробничих приміщень – один з найважливіших факторів у боротьбі з травматизмом і професійними захворюваннями. Виробниче освітлення, яке правильно спроектоване і виконане, підвищує умови зорової роботи, знижує втому, створює зручні умови праці, підвищує працездатність, і, як результат – підвищує продуктивність праці. В усіх виробничих приміщеннях з постійним перебуванням в них людей для роботи вдень необхідно передбачити природне освітлення, як більш економічне і в досконаліше з точки зору медико - санітарних вимог порівняно із штучним освітленням. Розрізняють три системи природнього освітлення: бокове, верхнє і комбіноване. Для кількості оцінки виробничого освітлення важливою світлотехнікою характеристикою є освітленість робочої поверхні. Е – ЦК густина світлової енергії по площі, лк:
де dF – світловий потік, який характеризує потужність світлового випромінювання (лм), рівномірно розподіленого на площі dS, м2. Природне освітлення характерне тим, що змінюється в широких межах в залежності від пори року, метеоумов, часу для, сонця та ін. Тому характеризувати природне освітлення значенням освітленості робочої поверхні неможливо, і ми вводимо величину коефіцієнта природнього освітлення І, який являє собою відношення освітленості в даній точці в середині приміщення Ев до зовнішньої горизонтальної освітленості Ез, яка створюється світлом повністю відкритого небосхилу, виражається в процентах:
значення КПО визначається таких факторів: характеристики зорової роботи системи освітлення коефіцієнта світлового пояса коефіцієнта поясності Індивідуальне завдання. Визначити площу світлових отворів, що забезпечать нормоване значення коефіцієнта природнього освітлення для виробничого приміщення. Довжина приміщення А=60 м, глибина В=18 м, і висота Н=4,2 м. Розмір віконного отвору: довжина а=3 м, ширина в=3 м. Вид світлопропускаючого матеріалу: скло віконне листове двійне. Оправи до вікон промислових споруд дерев’яні двійні роздільні. Конструкція покриттів: залізобетонні ферми. Сонцезахисні пристрої: горизонтальні коринки із захисним кутом не більше 300. виробниче приміщення з повітряним середовищем, в якому є наявність пилу менш ніж 1 мг/м3. в приміщенні використовуються роботи середньої точності. Кб=1.1 Розрахунок природнього освітлення. При розрахунку кількості освітлення, яке потребує обладнання і місця з різним ступенем зорової роботи, необхідно аналітично розрахувати його. Для визначення розмірів світлових отворів при боковому освітленні використовується формула:
де S0 – площа світлових отворів, м2; Sn – площа підлоги приміщення, м2; Ін – нормоване значення коефіцієнта природнього освітлення; Кз – коефіцієнту запасу; η10 – світлова характеристика вікон; τ0 – загальний коефіцієнт світло проникання, визначається по формулі τ0= τ1· τ2· τ3· τ4· τ5 1.4 де τ1, τ2, τ3 – коефіцієнт світло пропускання матеріалу вікна, виду вікна і його конструкції; τ4 – коефіцієнт ,який враховує витрати світла в сонцезахисних конструкціях τ5 – коефіцієнт, який враховує витрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під фонарем, дорівнює 0,9; V1 – коефіцієнт, який враховує відбивання світла від поверхні; Кб – коефіцієнт, який враховує затемнення вікон будинками, які стоять навпроти. τ 1 – 0,8 τ2 – 0,6 τ3 – 0,8 τ4 – 0,8 τ5 – 0,9 Знайдемо загальний світло проникання: τ 0=0,8·0,6·0,8·0,8·0,9=0,28 V1 – 1,2 Кб – 1,1 Ін – 1,5 Кз – 1,4 (10 - 11 Sn - 60·18=1080 м2 Отже, площа світлових отворів:
Коли ми визначили площу світлових отворів S0 і знаємо стандартну площу вікон S1, знаходимо кількість вікон nв по формулі
S1 = 3·3=9 м2
Висновок: на лабораторній роботі я ознайомився з методами нормування і розрахунку природного освітлення.