Міністерство освіти і науки України
Національний університет “ Львівська Політехніка”
Кафедра Охорони праці
Лабораторна робота №6
На тему:
“ Розрахунок природнього освітлення ”
Львів 2003
Мета роботи: ознайомитися з методами нормування і розрахунку природнього освітлення.
Теоретичні відомотсі.
Раціональне освітлення аиробничих приміщень – один з найважливіших факторів у боротьбі з травматизмом і професійними захворюваннями.
Виробниче освітлення, яке правильно спроектоване і виконане, підвищує умови зорової роботи, знижує втому, створює зручні умови праці, підвищує працездатність, і, як результат – підвищує продуктивність праці.
В усіх виробничих приміщеннях з постійним перебуванням в них людей для роботи вдень необхідно передбачити природне освітлення, як більш економічне і в досконаліше з точки зору медико - санітарних вимог порівняно із штучним освітленням.
Розрізняють три системи природнього освітлення: бокове, верхнє і комбіноване.
Для кількості оцінки виробничого освітлення важливою світлотехнікою характеристикою є освітленість робочої поверхні.
Е – ЦК густина світлової енергії по площі, лк:
де dF – світловий потік, який характеризує потужність світлового випромінювання (лм), рівномірно розподіленого на площі dS, м2.
Природне освітлення характерне тим, що змінюється в широких межах в залежності від пори року, метеоумов, часу для, сонця та ін. Тому характеризувати природне освітлення значенням освітленості робочої поверхні неможливо, і ми вводимо величину коефіцієнта природнього освітлення І, який являє собою відношення освітленості в даній точці в середині приміщення Ев до зовнішньої горизонтальної освітленості Ез, яка створюється світлом повністю відкритого небосхилу, виражається в процентах:
значення КПО визначається таких факторів:
характеристики зорової роботи
системи освітлення
коефіцієнта світлового пояса
коефіцієнта поясності
Індивідуальне завдання.
Визначити площу світлових отворів, що забезпечать нормоване значення коефіцієнта природнього освітлення для виробничого приміщення. Довжина приміщення А=60 м, глибина В=18 м, і висота Н=4,2 м. Розмір віконного отвору: довжина а=3 м, ширина в=3 м. Вид світлопропускаючого матеріалу: скло віконне листове двійне. Оправи до вікон промислових споруд дерев’яні двійні роздільні. Конструкція покриттів: залізобетонні ферми. Сонцезахисні пристрої: горизонтальні коринки із захисним кутом не більше 300. виробниче приміщення з повітряним середовищем, в якому є наявність пилу менш ніж 1 мг/м3. в приміщенні використовуються роботи середньої точності. Кб=1.1
Розрахунок природнього освітлення.
При розрахунку кількості освітлення, яке потребує обладнання і місця з різним ступенем зорової роботи, необхідно аналітично розрахувати його.
Для визначення розмірів світлових отворів при боковому освітленні використовується формула:
де S0 – площа світлових отворів, м2; Sn – площа підлоги приміщення, м2; Ін – нормоване значення коефіцієнта природнього освітлення; Кз – коефіцієнту запасу;
η10 – світлова характеристика вікон;
τ0 – загальний коефіцієнт світло проникання, визначається по формулі
τ0= τ1· τ2· τ3· τ4· τ5 1.4
де τ1, τ2, τ3 – коефіцієнт світло пропускання матеріалу вікна, виду вікна і його конструкції;
τ4 – коефіцієнт ,який враховує витрати світла в сонцезахисних конструкціях
τ5 – коефіцієнт, який враховує витрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під фонарем, дорівнює 0,9;
V1 – коефіцієнт, який враховує відбивання світла від поверхні;
Кб – коефіцієнт, який враховує затемнення вікон будинками, які стоять навпроти.
τ 1 – 0,8
τ2 – 0,6
τ3 – 0,8
τ4 – 0,8
τ5 – 0,9
Знайдемо загальний світло проникання:
τ 0=0,8·0,6·0,8·0,8·0,9=0,28
V1 – 1,2
Кб – 1,1
Ін – 1,5
Кз – 1,4
(10 - 11
Sn - 60·18=1080 м2
Отже, площа світлових отворів:
Коли ми визначили площу світлових отворів S0 і знаємо стандартну площу вікон S1, знаходимо кількість вікон nв по формулі
S1 = 3·3=9 м2
Висновок: на лабораторній роботі я ознайомився з методами нормування і розрахунку природного освітлення.