Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Телекомунікації
Кафедра:
Кафедра Телекомунікації
Інформація про роботу
Рік:
2006
Тип роботи:
Методичні вказівки до лабораторної роботи
Предмет:
Інформатика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра «Телекомунікації»
РОБОТА З ПРОГРАМОЮ NORTON COMMANDER (NC)
Методичні вказівки до лабораторної роботи з дисципліни
«Інформатика телекомунікаційних систем та мереж, ч.І»
для студентів базового напряму 6.0924
«Телекомунікації»
Затверджено
на засіданні кафедри “Телекомунікації”
Національного університету
“Львівська політехніка”,
протокол №____ від_______2006р.
Львів 2006
«Робота з програмою Norton Commander (NC)». Методичні вказівки до лабораторної роботи з дисципліни «Інформатика телекомунікаційних систем та мереж, ч.І» для студентів базового напряму 6.0924 «Телекомунікації»: Львів 2006. 8с.
Автори: доцент, к.т.н., І.Б.Чайковський
доцент, к.ф.-м.н., А.С.Андрущак
Рецензент: професор, д.т.н., Б.П.Русин
У лабораторній роботі розглянуто принципи організації мережевої дискової структури, файлової структури даних на диску, утворення імен файлів, каталогів, дерев, створення текстових файлів, їх копіювання, перенос, видалення.
МЕТА РОБОТИ: Вивчити принципи організації мережевої дискової структури, файлової структури даних на диску, утворення імен файлів, каталогів, дерев, створення текстових файлів, їх копіювання, перенос, видалення.
Теоретичні відомості.
Програма Norton Commander була створена Пітером Нортоном для зручності роботи в операційній системі DOS, але вона настільки задовільняє вимоги користувачів комп’ютерів, що виробники програмного забезпечення змушені були також пристосувати її для роботи в операційній системі Windows, тому існує декілька її модифікацій. Програма виконана із застосуванням засобів псевдографіки в текстовому режимі, є досить компактною та може бути записана навіть на дискеті разом з операційною системою DOS.
Сучасні комп’ютерні класи університету підключені до інформаційної мережі, тому доводиться здійснювати навігацію досить складною дисковою системою. Користувачі університетської мережі розрізняють мережеві диски (які містять централізоване програмне забезпечення для спільного користування), логічно названі буквами латинського алфавіту від N: до Z: та локальні диски, присутні в кожному комп’ютері – A:, B: - дискети, C: - системний диск, D:, E: - локальні жорсткі диски, F:, G: - можливі оптичні диски тощо. Для початку роботи в мережі необхідно зареєструватися у системного адміністратора та отримати атрибути допуску (ім’я користувача, пароль). Існують обмеження: наприклад, усі користувачі не мають прав доступу до зміни даних на мережевих дисках, окрім персонального диску P:, де кожен користувач поміщає власну, доступну тільки йому інформацію, а також на кожному локальному системному диску – для запобігання видалення системного програмного забезпечення. Отже, робочим є диск Р:. Усі операційні системи використовують файлову структуру зберігання даних. Файлом називають іменовану ділянку дискової пам’яті. Файли на дисках впорядковують у каталоги (інші назви – директорії, папки) декількох рівнів вкладеності. Система каталогів на диску має деревовидну структуру з коренем від назви диску, наприклад, від Р:. Каталоги можуть мати довільні назви, але в старших версіях DOS прийняті латинські літери і назви до восьми символів.
NC на екрані має вигляд двох вікон (панелей), в яких розташовані всі необхідні для роботи відомості про записані на дисках дані. Одна з панелей, в якій розташований курсор, є активною, і кажуть, що каталог, якому відповідає ця панель, є поточним (робочим). Інша панель пасивна. Можна переключитися на сусідню панель і зробити її активною за допомогою клавіші табуляції Tab. В кожній панелі відкривають потрібний каталог на якомусь диску. Диск вибирають клавішами Alt + F1, Alt + F2 відповідно для лівої і правої панелей. У вікні з назвами доступних дисків стрілками або літерою вибирають диск і натискають клавішу Enter. Назва диска розташована у верхньому рядку панелі. У вікні також є список усіх каталогів (як правило, їх назви написані великими літерами) і файлів (малими літерами). Зручно у сусідній пасивній панелі показати дерево поточного диску (F9… Right…Tree) або (F9… Left…Tree). Тоді рух каталогами буде показаний відповідним курсором і на дереві. Зайти всередину каталогу можна, поставивши курсор на його назві і натиснувши клавішу Enter. Для повернення в надкаталог натискають клавішу Enter, розмістивши курсор на двокрапці у верхній частині списку. Новий каталог створюють натисканням клавіші F7 із подальшим введенням імені каталогу. Як кореневий каталог, так і всі підкаталоги можуть містити файли.
Для файлів розрізняють такі імена:
повне із вказаним маршрутом, наприклад, P:\DIR\MY\file1.txt В якості роз-ділювачів між назвами диску і каталогів використовують зворотній слеш \.
просте, коли йдеться про поточний каталог і опис маршруту не потрібен, наприклад, newfile0.txt Просте ім’я (необов”язково) складається з двох частин, розділених крапкою. Ліворуч від крапки записане ім’я файлу, праворуч – його розширення, яке пояснює тип файлу і може мати до трьох літер, його походження або призначення. Розширення бувають стандартні, наприклад: *.txt – текстовий файл (файл DOS), *.doc – файл, створений редактором Word, *.c – вихідний файл мовою С, *.pas – вихідний файл мовою Паскаль, *.obj – об”єктний код програми, *.exe, *.com – виконувані файли (програми, готові до виконання). Тут зірками замасковані назви файлів.
Користувач завжди працює з файлами, тому дії з останніми однакові, незалежно від того, в якій системі відбувається робота. Основні комбінації клавіш при роботі з файлами в NC:
№
Функція
Клавіші
Створити новий файл
Shift + F4
Відкрити існуючий файл для редагування
F4
Записати файл
F2
Записати файл з новим іменем
Shift + F2
Створити копію файла
F5
Перенести файл в інший каталог або перейменувати файл (змінити маршрут в повному імені)
F6
Видалити файл
F8
За замовчуванням копіювання або перенесення файлів здійснюються з поточного каталогу в той каталог, який відкритий у пасивній сусідній панелі. Можуть виникати додаткові діалогові вікна, в які вносять відповіді і натискають клавішу Enter. При не розумінні призначення діалогового вікна і суті запитання, більш безпечною буде відмова від виконання невідомої дії, що здійснюєтьсям натисканням клавіші Esc!
Копіювання, перенесення та видалення можна застосовувати до груп файлів, до каталогів, і до груп каталогів. Для виокремлення групи використовують клавішу Insert. Коли група велика, файли в таблиці сортують через верхнє меню (F9…Right(Left)) за ознаками: Name – імена розташовуються за алфавітом, Extension – розширення за алфавітом, Size – сорування за розміром файлів, Time – за датою і часом створення (останнього редагування), після чого зручніше виконати виокремлення. Для великих груп також використовують маскування імен символами * для будь-якого сполучення і ? для однієї літери. Вікно для маски викликається клавішею “+” на правій числовій групі клавіатури. Приклади масок: *.* - усі файли, *.txt – всі файли з розширенням “txt”, а*.* - всі файли, імена яких починаються з літери а.
Атрибути файлів необхідні для обмеження до них доступу. Їх надають виокремленим файлам, застосовуючи верхнє меню F9…Right(Left)…Files… Attributes… і вмикаючи режими: Archive – для звичайних архівних файлів (увімкнений за умовчанням), System – для системних файлів, Read-Only – файли відкриваються тільки для читання (забороняється їх змінювання та видалення), Hidden – сховані файли (їх імена не показані в списку).
Пошук необхідного файлу здійснюють, вмикаючи вікно пошуку за допомогою клавіш ALT + F7 і вводячи ім”я файлу (або маску).
Хід роботи.
Увімкнути програму NC.
У лівій панелі активізувати диск Р:.
Створити каталог ТК, увійти в нього і створити підкаталог ТК1, повернутися в кореневий каталог, стежачи за індикацією маршруту у верхньому рядку панелі.
У правій панелі увімкнути режим показу дерева поточного диску.
Створити розгалужене дерево каталогів. Навчитися створювати і знищувати “гілки” дерева.
Вибрати поточний каталог.
Створити в поточному каталозі декілька нових невеликих файлів, що містять, наприклад, по одному реченню.
Навчитися копіювати створені файли та переносити їх в інші підкаталоги, стежачи за файловою структурою на кожному кроці. Навчитися виокремлювати групи файлів, виконувати їх копіювання і перенесення.
Зафіксувати для звіту утворену файлову деревовидну структуру.
Розглянути пункти верхнього меню Left…Files…Attributes. Навчитися присвоювати файлам різні атрибути. Навчитися здійснювати пошук файлів.
Виконати самостійне завдання:
На диску P: створити дерево каталогів: P:\DD1\dda\df1, P:\DD1\dda\df2, P:\DD1\ddb.
Створити файли: P:\DD1\dda\df1\f1.txt, P:\DD1\dda\df2\f2.txt, P:\DD1\ddb\f3.txt.
Копіювати файл f1.txt в директорію P:\DD1\ddb з іменем fcopy.txt.
Перейменувати файл f2.txt на fnew.txt.
На диску Y: знайти файл nc.mnu, переглянути вміст файла, зкопіювати цей файл в директорію P:\DD1\ddb.
Відредагувати файл та зберегти, перевірити дію меню користувача.
На лівій панелі перейти на диск Y:
В директорії MZR_TLK відсортувати файли за розміром застосовуючи таблицю FULL. Повернутися до таблиці BRIEF, відсортувати та виокремити групу файлів із розширенням *.dat.
Копіювати відмічену групу файлів з Y:\MZR_TLK на P:\DD1\ddb, вимкнути ліву панель.
Присвоїти групі файлів атрибут “Read Only”. Повернути файлам атрибути “Archive”.
Контрольні запитання.
Структура дисків університетської мережі та локальних комп’ютерів.
Який диск є робочим для користувачів?
Що таке деревовидна структура каталогів (директорій)?
Як створити каталог (директорію)?
Що таке повне ім’я файла і маршрут?
Для чого використовують розширення імені файла, які бувають розширення?
Як створити новий файл?
Основні дії над файлами.
Чим відрізняється копіювання файлу від його перенесення?
Як виокремлюють групи файлів?
Що таке маска?
Як сортують таблицю файлів?
Атрибути файлів.
Пошук файлів.
Список рекомендованої літератури.
В.М. Глинський. Практикум з інформатики. Львів – „Деол”, 2005.
Гуржій А.М., Поворознюк Н.І., Самсонов В.В. Інформатика та інформаційні технології. Харків. - „Сміт”-2003
В.Е. Фигурнов. IBM PC для пользователя. Краткий курс. М. –1998.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора