МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра «Телекомунікації»
СТВОРЕННЯ РИСУНКІВ У ПРОГРАМІ WORD
Методичні вказівки до лабораторної роботи з дисципліни
«Інформатика телекомунікаційних систем та мереж, ч.І»
для студентів базового напряму 6.0924
«Телекомунікації»
Затверджено
на засіданні кафедри “Телекомунікації”
Національного університету
“Львівська політехніка”,
протокол №____ від_______2006р.
Львів 2006
«Створення рисунків в програмі Word». Методичні вказівки до лабораторної роботи з дисципліни «Інформатика телекомунікаційних систем та мереж, ч.І» для студентів базового напряму 6.0924 «Телекомунікації»: Львів 2006. 8с.
Автори: доцент, к.т.н., І.Б.Чайковський
доцент, к.ф.-м.н., А.С.Андрущак
Рецензент: професор, д.т.н., Б.П.Русин
У лабораторній роботі розглянуто принципи застосування графічних функцій в середовищі програми Word. Показані способи створення елементів технічних рисунків, зокрема, блок-схем алгоритмів програм.
МЕТА РОБОТИ: Вивчити принципи застосування графічних функцій в середовищі програми Word, а також способів створення елементів технічних рисунків, зокрема, блок-схем алгоритмів програм.
Теоретичні відомості.
Створення графічних об’єктів в середовищі текстового редактору Word здійснюється безпосередньо засобами цього ж редактора в будь-якому місці документа. Оскільки елементи текстового документа ідентифікуються програмою за абзацами, то графічні об’єкти включаються в нього (прив’язуються до нього) займаючи за замовчуванням цілий абзац (обтікання текстом відсутнє). Для початку рисування слід увімкнути панель графічних інструментів кнопкою на стандартній панелі.
Графічні об’єкти складають з елементів: ліній, прямокутників, еліпсів тощо. Кожен елемент має власні атрибути: колір лінії, товщину лінії, стиль лінії, колір заповнення (для фігур із замкненим контуром, за умовчанням білий), стиль заповнення та інші. Фігури не є прозорими, тому розрізняють шари перекриття, які регулюються меню Порядок... (Order…). Існує великий вибір автофігур, які використовують поряд із власними, наприклад:
Графічні об’єкти пересувають за допомогою спеціального вказівника „миші” у вигляді малого перехрестя зі стрілками, що з’являється над лінією об’єкта. Кожен елемент масштабується, якщо клацнути над ним „мишою” і потягнути за один із вказівних прямокутників, розташованих на сторонах і кутах області виокремленого об’єкта.
Складна фігура, яка містить декілька елементів, може трактуватися як єдине ціле (один об’єкт), якщо всі елементи, що її складають, обвести пунктирним прямокутником і викликати опцію Группировать (Group). Згрупований об’єкт переміщають і масштабують так, як і елемент. При необхідності цей об’єкт розгруповують зворотною опцією Разгруппировать (Ungroup).
Надання атрибутів об’єкту (елементарному чи складеному) здійснюється через контекстне меню або натисканням відповідних кнопок панелі інструментів. Стандартну панель графічних інструментів налаштовують, додаючи найбільш часто використовувані кнопки через меню Сервис... Настройка... Команды... Рисование (Tools… Customize… Commands… Drawings).
Часто буває необхідно вставити в рисунок фрагмент тексту. Для цього використовють текстові вікна. Як правило, текстове вікно має прямокутні границі, але його можна призначити і для інших фігур, тоді текст буде розташовуватися всередині контуру. Якщо підписи не повинні мати рамок, слід відформатувати текстові вікна, призначивши опцію Нет линий (No Lines) в діалоговому вікні Формат надписи... Линии (Text format… Lines), що викликається в контекстному меню текстового вікна.
Зображення блок-схем алгоритмів програм. Теоретично доведено, що будь-який складний алгоритм може бути зведений до сукупності трьох елементарних: алгоритму слідування (лінійного), алгоритму розгалуження, алгоритму циклу. Можливе застосування скільки завгодно рівнів вкладеностей, але логіка комп’ютерної програми повинна бути очевидною. Програма функціонуватиме правильно, якщо застосувати принцип модульності – розбиття на прості структури, що виконують кожна окрему функцію і мають тільки один вхід і один вихід. Те саме стосується і елементів алгоритмів, кожен з яких можна трактувати як окремий модуль типу “чорна скринька” з одним входом і одним виходом.
Прийнято загальний напрямок блок-схеми алгоритму зверху-вниз. Логіка послідовностей дій зображується на блок-схемах лініями, причому для напрямків зверху-вниз і справа-наліво стрілки необов’язкові, в інших випадках так. Виконувані дії зображують прямокутниками, всередині яких пишуть пояснення дій (формули). Для розгалужень і циклів використовують предикати (логічні вирази або вирази прівняння, результатом виконання яких може бути тільки відповідь логічного змісту – “Так” або “Ні”, “1” або “0”). Предикат зображують ромбом, до верхнього кута якого підходить лінія входу, а два інші кути використовують для відводу вихідних ліній альтернативної логіки. Всередині ромбу пишуть предикат, а лінії розгалуження підписують “Так”, “Ні”. Деякі спеціальні дії зображують іншими фігурами, наприклад, ввід даних - паралелограмом, друк – імітацією листка паперу. Взагалі, слід дотримуватися стандартів документів, у які включають створену блок-схему.
Приклади елементів блок-схем алгоритмів:
Хід роботи.
За формулою обчислення функції згідно заданого варіанту скласти алгоритм програми та нарисувати блок-схему цього алгоритму. Передбачити усунення або обхід критичних ситуацій (від’ємне значення підкореневого виразу, від’ємне значення виразу аргументу логарифмічної функції, ділення на нуль тощо). Обгрунтувати обраний алгоритм.
У наступних виразах х – значення змінної, яке вводиться на початку програми, a,b,c – константи, m,n,k – лічильники циклів.
1. 2.
3. 4.
5. 6.
7. 8.
9. 10.
11. 12.
13. 14.
15. 16.
17. 18.
19. 20.
21. 22.
Контрольні запитання.
Призначення панелі інструментів рисування, її вмикання і налаштовування.
Різновиди графічних елементів.
Атрибути графічних елементів.
Масштабування та переміщення графічного елементу.
Призначення автофігур.
Шари зображення фігур.
Груповий графічний об’єкт.
Прив’язка графічного об’єкту до параграфа тексту.
Елементи блок-схем алгоритмів.
Список рекомендованої літератури.
В.М. Глинський. Практикум з інформатики. Львів – „Деол”, 2005.
Гуржій А.М., Поворознюк Н.І., Самсонов В.В. Інформатика та інформаційні технології. Харків. - „Сміт”-2003
В.Е. Фигурнов. IBM PC для пользователя. Краткий курс. М. –1998.