Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Практична робота
Предмет:
Інші
Група:
ІБ-32
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Практична робота №2
Дослідження акцентуацій характеру особистості
Мета роботи: ознайомити з поняттям характеру та акцентуації характеру особистості, проаналізувати особливості кожного виду акцентуації та визначити наявність акцентуацій за допомогою опитувальника.
В результаті виконання роботи необхідно засвоїти такі поняття як характер особистості, акцентуація характеру особистості, вміти пояснити взаємозв’язок між ними.
Основні теоретичні положення
Характер – це каркас особистості, в який входять найбільш виражені і тісно взаємопов’язані властивості особистості, які чітко проявляються в різних видах діяльності. Характер людини – це інтегральна характеристика людини, яка уявляє собою сукупність вроджених властивостей вищої нервової діяльності і набутих протягом життя індивідуальних рис.
Характер (від гр. charakter – відбиток; риса, ознака, особливість) – це індивідуальне поєднання найбільш стійких, суттєвих особливостей людини, які проявляються в її поведінці та в певному ставленні: 1) до себе (ступінь вимогливості, критичності, самооцінки); 2) до інших людей (індивідуалізм або колективізм, егоїзм або альтруїзм, жорстокість або доброта, грубість або ввічливість, брехливість або правдивість тощо); 3) до дорученої справи (лінощі або працелюбність, акуратність або неохайність, ініціативність або пасивність, відповідальність або безвідповідальність, організованість тощо). Крім того, в характері відображаються вольові якості людини (готовність долати перешкоди, душевний і фізичний біль, ступінь настирливості, самостійності, рішучості, дисциплінованості тощо).
Акцентуація характеру – це надмірний розвиток окремих властивостей характеру за рахунок обмеження розвитку інших, в результаті чого може погіршуватись взаємодія з оточуючими людьми.
Поняття акцентуація уперше використав німецький невролог, психіатр і психолог, професор неврологічної клініки Берлінського університету ім. Гумбольдта Карл Леонгард (Karl Leonhard, 1904–1988).
Акцентуація завжди передбачає підсилення прояву певної риси характеру. Акцентуації – це ті ж самі індивідуальні риси характеру, але з тенденцією до яскравої вираженості. Ступінь прояву акцентуації може бути різною – від легкої, помітної лише найближчому оточенню, до яскравої, коли різко порушуються взаємовідносини з оточуючими людьми. У випадку сильного прояву вони накладають відбиток на особистість і, врешті-решт, можуть набути патологічного характеру, що руйнує структуру особистості.
Акцентуації характеру проявляються не постійно, з роками вони можуть суттєво згладжуватися, наближатися до норми.
Отже, акцентуація характеру являє собою сукупність індивідуально-психологічних властивостей, що дозволяє оцінити людину як з точки зору проявів її неповторної індивідуальності, так і з точки зору прояву її дезадаптаційних тенденцій, тобто таких властивостей, які можуть приводити до зниження ефективності у діяльності і спілкуванні.
К. Леонгард виділив 10 типів акцентуацій. Наведемо їх стислу характеристику.
Демонстративна особистість. Вміють привернути до себе увагу, прагнуть бути в центрі подій. Схильні до авантюризму і витіснення зі свідомості неприємних фактів свого життя. Проявляють надмірну контактність, здатність відчувати партнера, «вживання в роль», підвищену емоційність, егоїстичність. Розвинені фантазія та акторські здібності.
Педантична особистість. Цим людям притаманні акуратність, пунктуальність, сумлінність, надійність у справах, але вони можуть дратувати інших надмірним формалізмом і занудством. Вагаються при прийнятті рішень, нездатні до рішучих висновків. За несприятливих умов, педантичні індивіди можуть захворіти на невроз нав’язливих станів, за сприятливих – стають зразковими працівниками з великим почуттям відповідальності за доручену справу.
Застрягаюча особистість. Люди характеризуються підвищеною здатністю до роздратування, стійкістю негативних афектів, підсвідомо завищеним честолюбством та хворобливою образливістю. За несприятливих умов можуть стати нетерплячими, незговірливими, за сприятливих – невтомними та цілеспрямованими працівниками.
Збудлива особистість. Люди характеризуються нестриманістю, імпульсивністю поведінки, підвищеною конфліктністю, нетерпимістю до інших. Інколи можуть проявляти жорстокість і піддаватися інстинктам і потягам. З дріб’язкових приводів сваряться з керівництвом і співробітниками, через що часто змінюють місце роботи. Неприємні події можуть привести цих людей до непродуманих вчинків, деколи, навіть, до самогубства.
Гіпертимна особистість. Люди характеризуються надмірною контактністю, балакучістю, виразністю жестів і міміки. Вони енергійні, ініціативні, оптимістичні. Водночас їх легко вразити, роздратувати, вони погано зносять умови жорсткої дисципліни, вимушеної самотності, інколи не доводять до кінця почату справу і не можуть зосередитися на чомусь одному. Такі люди люблять панувати в товаристві, де вони виділяються підвищеним тонусом, кмітливістю, веселістю. У трудовій діяльності для них характерна винахідливість та багатство ідей. За несприятливих умов спостерігається порушення етичних норм (напр., втрата почуття обов’язку), часто ризикують загубити все своє моральне та матеріальне багатство.
Дистимна особистість. Цим людям притаманні низький рівень контактності, схильність до песимізму, небагатослівність. Ведуть відлюдний спосіб життя, рідко конфліктують. Вони серйозні, сумлінні, віддані у дружбі, однак, занадто пасивні і мляві. Їх легко розпізнати по сором’язливому і безрадісному вигляду. Міміка в них маловиразна.
Циклотимічна особистість. Цим людям властиві періодичні зміни настрою залежно від зовнішньої ситуації: під час душевного піднесення вони поводяться як гіпертимні особистості, а під час спаду – як дистимні. Радісні події не лише викликають в них радісні емоції, а й супроводжуються загальною картиною гіпертемії: жадобою діяльності, підвищеною балакучістю, «фонтаном» ідей. Сумні події викликають пригніченість, а також сповільненість реакцій і мислення.
Екзальтована особистість. Таких людей спонукає до діяльності і заряджає енергією зовнішній світ. Вони тішаться радісними подіями і поринають у розпач від сумних. Любов до музики, мистецтва, природи, захоплення спортом, переживання з релігійних мотивів, пошуки світогляду – все це проймає екзальтовану людину до глибини душі. Цими характеристиками часто володіють артистичні натури – художники, поети.
Тривожна особистість. Цим людям притаманні підвищена вразливість, загострене почуття власної неповноцінності, схильність до «самокопання», сором’язливість. Вони часто очікують будь-яких неприємностей, рівень самооцінки дещо занижений. Такі люди відрізняються невпевненістю, в якій відчувається елемент покірності, приниженості.
Емотивна особистість. Люди легко піддаються впливу інших, постійно шукають нових вражень, легко спілкуються з іншими людьми, не схильні до лідерства, вкрай байдужі до свого майбутнього – живуть виключно сьогоденням. Їх вважають м’якосердними і задушевними. Вони жалісливіші за інших, більше розчулюються, відчувають особливу радість від спілкування з природою, творами мистецтва. Почуття в них відображає міміка. Особливо характерна для них плаксивість.
Кожен з типів акцентуації зумовлює стійкість людини до одних життєвих ситуацій та підвищену чутливість до інших. При сприятливих умовах акцентуації характеру допомагають людині виділитись серед інших і проявити свою неординарність, наприклад, акцентуація характеру за так званим екзальтованим типом може сприяти розквіту таланту актора, художника. За несприятливих умов акцентуації характеру ведуть до нервових зривів, дезадаптації людини та до руйнування структури особистості, наприклад, у збудливих людей в стресових ситуаціях відключається розумовий компонент і вони починають діють під впливом емоцій, що може призвести до несподіваних наслідків.
Обробка результатів опитування
1. Використовуючи ключі до тесту (табл. 10.2), підрахуйте бали за 11 шкалами. Збіг відповідей «так» і відповідей «ні» (знак «–» перед ключем означає негативну відповідь) на певній шкалі з ключем має вартість в 1 бал. Таким чином отримуються «сирі» бали по кожній шкалі. А показник типу акцентуації утворюється як добуток коефіцієнту на «сирий» бал.
Таблиця 10.2
Ключ до тесту
№
Тип
Номери питань
Коефіцієнт
Демонстративний
7
20
24
31
45
48
–56
69
72
80
93
96
(2
Педантичний
4
15
18
28
–39
42
52
63
67
76
87
91
(2
Застрягаючий
2
–13
16
26
37
40
–50
61
–64
74
85
89
(2
Збудливий
8
21
32
46
57
70
81
94
(3
Гіпертимний
1
12
25
36
49
60
73
84
(3
Дистимний
9
23
–34
47
–58
–71
82
95
(3
Циклотимічний
6
19
30
43
54
68
79
92
(3
Екзальтований
10
35
59
83
(6
Тривожний
–5
17
29
41
53
–65
78
90
(3
Емотивний
3
14
–27
38
51
62
75
86
(3
Достовірність
11
22
–33
-44
–55
–66
77
88
(3
2.Результати тестування (кількість балів по кожній акцентуації) занесіть в таблицю 10.3.
Таблиця 10.3
Демонстративний
(Д)
Педантичний
(П)
Застрягаючий
(З)
Збудливий
(Зб)
Гіпертимний
(Г)
Дистимний
(Дт)
Циклотимічний
(Ц)
Екзальтований
(Е)
Тривожний
(Т)
Емотивний
(Ем)
3. За даними таблиці 10.3 побудуйте графік (так званий “профіль особистості”) на координатній площині, де абсцисі відповідатиме тип акцентуації, а ординаті – відповідна кількість балів, отримана в результаті тестування. Отримані точки з’єднайте лініями.
Інтерпретація результатів
Якщо набраний показник не перевищує 12 балів, вважається, що дана акцентуація у вас відсутня. Якщо Ви набрали від 12 до 18 балів, то дана акцентуація у вас присутня, але як тенденція у поведінці виражена неявно. Ознакою явної акцентуації, тобто високої вираженості даної властивості, вважається показник, що перевищує 18 балів. Максимальний показник кожного типу акцентуації складає 24 бали.
Якщо жодна властивість не виходить за межі 12 балів, то можна підрахувати середній показник за всіма 10 шкалами акцентуацій та звернути увагу на ті якості, показник яких перевищує цей середній показник.
Слід зазначити, що якщо за шкалою достовірності кількість набраних балів перевищує 12, то результати обстеження вважаються недостовірними.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора