МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Курсова робота з дисципліни:
ПРИКЛАДНА ТЕОРІЯ ЦИФРОВИХ АВТОМАТІВ
В даній роботі усі розрахунки проводяться згідно даних таблиці № 7, яка наводиться нижче:
Таблиця 7.
Друга цифра
Перша цифра
9
7
5
3
1
2
4
А
Б
В
Г
Д
Е
6
Є
Ж
З
И
І
Ї
8
Й
К
Л
М
Н
О
1
П
Р
С
Т
У
Ф
3
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
5
Я
Ь
Визначимо коди за допомогою, яких буде виконано роботу. Перших вісім різних літер імені Дида Віталій Володимирович є такі: Д, И, А, В, І, Т, Л, Й. Поставимо у вдповідніст кожній літері код у таблиці:
1л) Д - 1410 = 0F16
2л) И - 3610 = 2416
3л) А - 9410 = 5E16
4л) В - 5410 = 3616
5л) І - 1610 = 1016
6л) Т - 3110 = 1F16
7л) Л - 5810 = 3A16
8л) Й - 9810 = 6216
1ц1л=0, 2ц2л=4, 1ц3л=5, 2ц4л=6, 1ц5л=1, 2ц6л=F, 1ц7л=3, 2ц8л=2.
1. Кодування інформації та перетворення кодів.
1.1. Десяткове число 143.698 перевести в шістнадцятковий, вісімковий та двійкові коди.
( ( ( ( (
143.69810 = 8F.B2B0216 = 1000 1111. 1011 0010 0000 1011 00102 = 217.54405448
1.2. Шістнадцяткове число E2.46216 перевести в десятковий вісімковий та двійковий коди.
E2.46216 = 1110 0010.0100 0110 00102 = 342.21428 = 2242.2738910
161 (14 + 160 ( 2 + 16 –1 ( 4 + 16-2 ( 6 +16-3 (2 = 2242.2738910
1.3. Число 14369816 перевести в систему числення залишкових класів з мінімальною кількістю основ 5,7,11,13,17,19, ... Після цього зробити зворотнє перетворення.
p = 1616615
Базис ( 5, 7, 11, 13, 17, 19) 143698 mod 5 = 3 143698 mod 13 = 9
143698 mod 7 = 2 143698 mod 17 = 14
143698 mod 11 = 5 143698 mod 19 = 1
Зворотнє переведення
A = (q1 ( b1 +q2 ( b2 + … + qn ( bn) mod p.
b1 = 2 ( p/p1 =646645 ( 646646 / 5 = [1]
b2 = 1 ( p/p2 = 230945 ( 230945 / 7 = [1]
b3 = 9 ( p/p3 = 1322685 / 11 = [1]
b4 = 4 ( p/p4 = 497420 / 13 = 38263 [1]
b5 = 11 ( p/p5 = 1046045 / 17 = 61532 [1]
b6 = 13 ( p/p6 = 1106105 / 19 = 58216 [1]
A10 = ( 3 ( 646646 + 2 ( 230945 + 5 ( 1322685 + 9 ( 497420 + 14 ( 1046045 + 1 (1106105 ) = 1939938 + 461890 + 6613425 + 4476780 + 14644630 + 1106105 = (29242768)
29242768 – 18 ( 1616615 = 143698 – шукане число.
1.4. Виконати ефективне кодування літер призвіща, якщо відповідний код літери говорить скільки разів вона зустрічається в “повідомленні”.
Літера
Кількість
Pi
Еф. код
li
Нееф.код
lni
Й
98
0.24
00
2
000
3
А
94
0.23
01
2
001
3
Л
58
0.14
100
3
010
3
В
54
0.13
101
3
011
3
И
36
0.09
110
3
100
3
Т
31
0.08
1110
4
101
3
І
16
0.04
11110
5
110
3
Д
14
0.03
11111
5
111
3
Довжина ефективного коду:
(1 = 98 + 94 + 58 + 54 + 36 + 31 + 16 + 14 = 401
Довжина неефективного коду:
(2 = 2 ( 98 + 2 ( 94 + 3 ( 58 + 3 ( 54 + 3 ( 36 + 4 ( 31 + 5 ( 16 + 5 ( 14 = 1102
Ентропія: (2 /(1 = 1102 / 401 = 2,748
Pi = p0 = 98/401 =0.24 p4 = 36/401 =0.09
p1 = 94/401 =0.23 p5 = 31/401 =0.08
p2 = 58/401 =0.14 p6 = 16/401 =0.04
p3 = 54/401 =0.13 p7 = 14/401 =0.03
7
H = - ( pi ( log2 pi = 2.65
I=0
1.5. Для шістнадцятирозрядного двійкового коду 149810 = 0E6216 = 0000 1110 0110 00102 сформувати код Хеммінга і продемонструвати його реакцію на однократний збій.
m = 16 тоді k = 5 оскільки 2k ( p + k
n11
n20
n30
n41
n50
n60
n70
n81
n91
n101
n111
n120
n130
n141
n151
n161
n170
n180
n190
n201
N210
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
1
1
1
1
1
1
0
0
0
0
0
0
0
1
1
1
1
1
1
1
1
0
0
0
0
0
0
0
0
0
1
1
1
1
0
0
0
0
1
1
1
1
0
0
0
0
1
1
0
1
1
0
0
1
1
0
0
1
1
0
0
1
1
0
0
1
1
0
0
1
0
1
0
1
0
1
0
1
0
1
0
1
0
1
0
1
0
1
0
1
k10
k20
k30
k40
k51
k61
k71
k80
k90
k101
k111
k120
k130
k140
k151
k160
r11
r20
r31
r51
r61
r1 = k1 # k2 # k4 # k5 # k7 # k9 # k11 # k12 # k14 # k16 = 0 # 0 # 0 # 1 # 1 # 0 # 1 # 0 # 0 # 0 = 1
r2 = k1 # k3 # k4 # k6 # k7 # k10 # k11 # k13 # k14 = 0 # 0 # 0 # 1 # 1 # 1 # 1 # 0 # 0 = 1
r3 = k2 # k3 # k4 # k8 # k9 # k10 # k11 # k15 # k16 = 0 # 0 # 0 # 0 # 0 # 1 # 1 # 1 # 0 = 1
r4 = k5 # k6 # k7 # k8 # k9 # k10 # k11 = 1 # 1 # 1 # 0 # 0 # 1 # 1 = 1
r5 = k12 # k13 # k14 # k15 # k16 = 0 # 0 # 0 # 1 # 0 = 1
Нехай у нас на 7-му місці помилка: замість 0 є 1
Знаходимо помилку
R1 = 0; R2 = 1; R3 = 0; R4 = r4 = 1; R5 = r5 = 1;
R # r = ( R5 # r5 ) ( R4 # r4 ) ( R3 # r3 )( R2 # r2 ) ( R1 # r1 ) = ( 1 # 1 ) ( 1 # 1 ) ( 0 # 1 ) ( 1 # 0 ) ( 0 # 1 ) = 00111
Отже помилка знаходиться на 7 місці, коли вже ми її знайшли, то виправити на правильну, поставимо: 0
1.6. Для послідовності 16-кових цифр визначити всі можливі помилкові коди, які можуть виникати при переході від цифри до цифри.
0 ( E ( 2 ( 4 ( 5 ( E ( 3 ( 6 ( 1 ( 0 ( 1 ( F ( 3 ( A ( 2
0 ( E 0000 Хибних кодів 6 (0100 1100 1000) 0010; 0110; 1010
1110 усі хибні
E ( 2 1110 Хибних кодів 2: 0110; 1010
0010
2 ( 4 0010 Хибних кодів 2: 0000; 0110
0100
4 (8 0100 Гонок немає.
0101
5 ( E 0101 Хибних кодів 6: 0100; 0111; 1111
1110 1100; 1101; 0110
E ( 3 1110 Хибних кодів 6: 0010;0110;1010 0010 0110; 1111;1011
3 ( 6 0011 Хибних кодів 2: 0010; 0111
0110
6 ( 1 0110 Хибних кодів 6: 0000; 0101; 0111 0001 0100; 0011; 0010
1 ( 0 0001 Гонок немає.
0000
0 ( 1 0000 Гонок немає.
0001
1 ( F 0001 Хибних кодів 6: 0011; 0111; 1101
1111 0101; 1011; 1001
F ( 3 1111 Хибних кодів 2: 0111; 1011
0011
3 ( А 0011 Хибних кодів 2: 1011; 0010
1010
А ( 6 1010 Хибних кодів 2: 0010; 1110
0110
6 ( 2 0110 Гонок немає.
0010
2. Функції алгебри логіки та їх мінімізація
2.1. Визначити функціональну повноту заданої таблично функції алгебри логіки трьох змінних:
1ц4л – 3 – 0011; 2ц7л – А – 1010
a
b
c
f
0
0
0
0
0
0
1
0
0
1
0
1
0
1
1
1
1
0
0
1
1
0
1
0
1
1
0
1
1
1
1
1
Оскільки на нульовому наборі f (0,0,0) = 0, то ця фунция зберігає константу нуля.
Оскільки на одиничному наборі f (1,1,1) = 0, то ця фунция
не зберігає константу одиниці
Функція не самодвоіста
Функція монотонна
Для визначення лінійності фунції необхідно подати її у вигляді полінома Жигалкіна
f = (-a)b(-c) v (-a)bc v a(-b)(-c) v ab(-с) =
= (а # 1) b (с # 1) # (а # 1)bc # a(b # 1)(c # 1) # ab(c # 1) =
= abc # ab # bc # b # abc # bc # abc # ab # ac # a # abc # ab =
= a # b # ab # ac
Функція не лінійна Згідно теореми Поста дана функція не утворює ФПС ФАЛ.
2.2. Мінімізувати за допомогою методу Квайна-Мак-Класкі-Петрика функції f0, f1. За допомогою методу Петрика визначити всі мінімальні розв’язки.
№ набору
a
b
c
d
e
f0
f1
0
0
0
0
0
0
0
0
1
0
0
0
0
1
0
0
2
0
0
0
1
0
0
0
3
0
0
0
1
1
0 Х
0
4
0
0
1
0
0
1
1 Х
5
0
0
1
0
1
1
1
6
0
0
1
1
0
1 Х
1
7
0
0
1
1
1
0
0 Х
8
0
1
0
0
0
0
0
9
0
1
0
0
1
0 Х
0
10
0
1
0
1
0
1
1 Х
11
0
1
0
1
1
0
0
12
0
1
1
0
0
0 Х
0
13
0
1
1
0
1
1
1 Х
14
0
1
1
1
0
0
0
15
0
1
1
1
1
0 Х
0
16
1
0
0
0
0
0
0 Х
17
1
0
0
0
1
1
1
18
1
0
0
1
0
0 Х
0
19
1
0
0
1
1
1
1 Х
20
1
0
1
0
0
1
1
21
1
0
1
0
1
1 Х
1
22
1
0
1
1
0
1
1 Х
23
1
0
1
1
1
0
0
24
1
1
0
0
0
0 Х
0
25
1
1
0
0
1
0
0 Х
26
1
1
0
1
0
1
1
27
1
1
0
1
1
1 Х
1
28
1
1
1
0
0
0
0 Х
29
1
1
1
0
1
1
1
30
1
1
1
1
0
1 Х
1
31
1
1
1
1
1
0
0 Х
Мінімізація першої функції: f0
00100 +
0010- +
001-0 +
0-100 +
-0100 +
+
-010- +
-01-0 +
|0-10-| +
|-010-| +
|-01-0| +
00011 +
00101 +
00110 +
01001 +
01010 +
01100 +
10001 +
10010 +
10100 +
11000 +
-0011
0-101 +
-0101 +
-0110 +
01-01
-1010
0110- +
100-1
10-01
1001- +
10-10 +
1-010 +
1010- +
101-0 +
110-0
--101 +
|--101| +
+
1--10 +
|1-01-| +
|1--10| +
01101+ 10011 +
10101 +
10110 +
11010 +
01111 +
11011 +
11101 +
11110 +
011-1
-1101 +
1-011 +
1-101 +
1-110 +
1101- +
11-10 +
Таблиця перекриття:
Abcde
-0011
01-01
-1010
100-1
10-01
110-0
011-1
0-10-
-010-
-01-0
--101
1-01-
1--10
00100
v
v
v
00101
v
v
v
01010
v
01101
v
v
v
v
10001
v
v
10011
v
v
v
10100
v
v
10110
v
v
11010
v
v
v
v
11101
І1 І2 І3 І4 І5 І6 І7 І8 І9 І10 І11 І12 І13
Петрик: f0 = (І8 v І9 v І10) (І8 v І9 v І11) І3 (І2 v І7 v І8 v І11) (І4 v І5) (І1 v І4 v І12) & (І9 v І10) (І10 v І13) (І3 v І6 v І12 v І13) І11 = І3 І 12 (І8 v І9 v І8 І9 v І8 І11 v І8 І10 v І9 І10 v І9 І11) & (І2 v І7 v І8 v І11) (І4 v І5 І1 v І5 І12) (І10 v І9 І13 v І9 І10 v І9 І13) (І3 v І6 v І12 v І13) =
= (І3 v І3 І6 v І3 І12 v І3 І13)(І11 v І2 І11 v І7 І11 v І8 І11)(І4 v І5 І1 v І5 І12)(І10 v І9 І13 v І9 І10 vІ9 І13)=
= І11 І3 І4 І10 - мінімальна ДНФ: f = b(-c)d(-e) v a(-b)(-c)e v (-b)c(-e) v c(-d)e
пор
пор
пор
пор
пор
пор
І3
-1010
І3
-1010
І3
-1010
І4
100-1
І4
100-1
І10
-01-0
І4
100-1
І10
-01-0
І11
--101
І10
-01-0
І11
--101
І11
--101
Рез
1х01х
Рез
-хх10
Рез
-1ххх
Рез
10х-х
Рез
10х01
Рез
-010х
Рез
немає
Рез
немає
Рез
немає
Рез
немає
Рез
10-01
Рез
-010-
Терм
немає
Терм
немає
Терм
немає
Терм
немає
Терм
a(-b)(-d)e
Терм
(-b)c(-d)
Тому фунция f0 буде мати таку мінімальну форму з сполучним термом:
f0 = b(-c)d(-e) v a(-b)(-c)e v (-b)c(-e) v c(-d)e v a(-b)(-d)e v (-b)c(-d)
00100 +
10000 +
0010- +
001-0 +
-0100 +
1000- +
10-00 +
001--
-010-
-01-0
10-0-
00101 +
00110 +
01010 +
10001 +
10100 +
--101
1-0-1
1--01
1-10-
1-1-0
001-1
0-101 +
-0101 +
0011- +
-0110 +
-1010
100-1 +
10-01 +
1-001 +
1010- +
101-0 +
1-100 +
00111 +
01101 +
10011 +
10101 +
10110 +
11001 +
11010 +
11100 +
11--1
11-1-
111--
11011 +
11101 +
11110 +
-1101 +
1-011 +
1-101 +
1-110 +
110-1 +
11-01 +
1101- +
11-10 +
1110- +
111-0 +
11111 +
11-11 +
111-1 +
1111- +
Мінмізація другої функції: f1
1
Таблиця перекриття:
Abcde
-1010
001--
-010-
-01-0
10-0-
- -101
1-0-1
1--01
1-10-
1-1-0
11--1
11-1-
111--
00101
v
v
v
00110
v
v
10001
v
v
v
10100
v
v
v
v
v
10101
v
v
v
v
v
11010
V
v
11011
v
v
v
11101
v
v
v
v
v
11110
v
v
v
І1 І2 І3 І4 І5 І6 І7 І8 І9 І10 І11 І12 І13
Петрик: f1 = (І2 v І3 v І6) (І2 v І4) (І5 v І7 v І8) (І3 v І4 v І5 v І9 v І10) (І3 v І5 v І6 v І8 v І9) (І1 v І12) (І7 v І11 v І12) (І6 v І8 v І9 v І11 v І13) (І10 v І12 v І13) = (І12 v І1 І7 І10 v І1 І7 І13 v І1 І7 І12 v І1 І11 І10 v І1 І11 І12 v І1 І11 І13 v І1 І12 І10 v І1 І12 v І1 І12 І13) (І3 v І2 І3 v І2 І3 І5 v І2 І3 І6 v І2 І3 І8 v І2 І3 І9 v І2 І4 І3 v І6 І3 v І4 І3 v І5 І3 v І9 І3 v І10 І9 v І8 І3 v…) (І2 v І4) (І8 v І5 І6 v І5 І8 v І5 І9 v І5 І4 v І5 І13 v І7 І6 v І7 І8 v І7 І9 v І7 І11 v І7 І13 v І8 І6 v І8 І9 v І8 І11 v І8 І13) = І12 (І3 v І2 І3 v І4 І3 v І8 І3)(І2 v І4) = І12 І3 І2 І8 v І12 І3 І4 І8 v І12 І9 І2 І5 v І12 І9 І2 І7 v І12 І9 І2 І8 v І12 І6 І4 І5 v І12 І6 І4 І7 v І12 І6 І4 І8 v І12 І8 І2 І4 v І12 І8 І2 І7 v І12 І8 І2 І9 v І12 І8 І2 І10
Виберемо мінімальну ДНФ: F = І12 І3 І4 І8 = abd v (-b)c(-d) v (-b)c(-e) v a(-d)e
Сполучні терми
пор
Пор
Пор
пор
пор
пор
І12
11-1-
І12
11-1-
І12
11-1-
І3
-010-
І3
-010-
І4
-01-0
І3
-010-
І4
-01-0
І8
1--01
І4
-01-0
І8
1--01
І8
1--01
Рез
1х1х-
Рез
1х110
Рез
11-х1
Рез
-0100
Рез
10101
Рез
1010х
Рез
немає
Рез
1-110
Рез
11--1
Рез
немає
Рез
немає
Рез
1010-
Терм
немає
Терм
acd(-e)
Терм
abe
Терм
немає
Терм
немає
Терм
a(-b)c(-d)
Тому фунция f0 буде мати таку мінімальну форму з сполучним термом:
f1 = abd v (-b)c(-d) v (-b)c(-e) v a(-d)e v acd(-e) v abe v a(-b)c(-d)
2.3. Мінімізувати за “1” за допомогою карт Карно функції з завдання 2.2. Після мінімізації доповнити функції сполучними термами, підкреслити вирази для цих термів в аналітичному записі функції і позначити їх на картах Карно. Результат мінімізації повинен співпадати з одним із розв’язків, знайдених за допомогою методу Петрика.
Мінімізація першої функції:
A
-a
a
-a
B
1
1
x
X
-d
X
x
1
X
1
d
-b
1
x
X
1
X
1
X
1
1
1
-d
-c
c
-c
-c
c
-c
e
-e
Мінімальна фунція f0 за допомогою карт Карно набере такого вигляду: f0 = b(-c)d(-e) v a(-b)(-c)e v (-b)c(-e) v c(-d)e v a(-b)(-d)e v (-b)c(-d), а з врахуванням склейок: f0 = b(-c)d(-e) v a(-b)(-c)e v (-b)c(-e) v c(-d)e v a(-b)(-d)e v (-b)c(-d) v a(-b)(-d)e v (-b)c(-d)
Мінімізація другої функції:
a
-a
a
-a
x
1
x
X
-d
1
x
1
1
X
D
-b
X
X
x
1
1
1
1
x
1
x
-d
-c
c
-c
-c
c
-c
e
-e
Мінімальна фунція f1 за допомогою карт Карно набере такого вигляду:
f1 = abd v (-b)c(-d) v (-b)c(-e) v a(-d)e, а з врахуванням склейок:
f1 = abd v (-b)c(-d) v (-b)c(-e) v a(-d)e v acd(-e) v abe v a(-b)c(-d)
Результати мінімізації методом карт Карно співпадають з мінімізованими функціями методом Квайна-Мак-Класкі-Петрика.
2.4. Мінімізувати за “0” за допомогою карт Карно функції із завдання 2.2. Після чого доповнити їх сполучними термами, підкреслити вирази для цих термів в аналітичному записі функції і позначити їх на картах Карно.
Мінімізація першої функції:
a
-a
a
-a
b
0
X
x
0
x
0
-d
x
0
X
0
x
0
d
-b
0
0
X
X
x
0
X
0
0
0
-d
-c
c
-c
-c
c
-c
e
-e
f0 = (b v (-c) v e) (c v d v e) ((-a) v (-c) v e) (b v (-d) v (-e)) (b v c v (-e)) ((-b) v (-c) v (-e)) (b v (-c) v (-d)) (b v c v d) ((-a) v (-b) v (-c)) (b v d v e) ((-a) v d v e) ((-c) v (-d) v (-e))
Склейка -
Мінімізація другої функції:
A
-a
a
-a
X
x
0
0
x
0
0
-d
x
0
0
0
x
d
-b
x
0
x
0
0
x
0
0
x
X
0
-d
-c
c
-c
-c
c
-c
e
-e
f1 = (c v d v e) ((-a) v (-c)) ((-c) v (-d) v (-e)) ((-a) v b v (-e)) ((-b) v (-c) v (-e)) ((-a) v d v e) ((-a) v b v c v d)
Склейка -
3. Синтез комбінаційних схем
3.1. Реалізувати функції, отримані в результаті виконання завдання 2.3, у базисі І-НЕ (Шеффера). На виході кожного елемента І-НЕ написати формулу сигналу, який він реалізує. Для 5 довільних вхідних наборів визначити рівні сигналів (0 або 1) на виході кожного елемента схеми.
f0 = b(-c)d(-e) v a(-b)(-c)e v (-b)c(-e) v c(-d)e v a(-b)(-d)e v (-b)c(-d)
abcde
-(-ad)
-(-bd)
-(a(-b))
a(-b)
-(ac)
ac
-(a-(b)e)
-(ac-(e))
-ad v -bd
a(-b)e v ac(-e)
f
00000
1
1
1
0
1
0
1
1
0
0
0
00111
0
0
1
0
1
0
1
1
1
0
1
01011
0
1
1
0
1
0
1
1
0
0
0
01111
0
1
1
0
1
0
1
1
1
0
1
11111
1
1
1
0
0
1
1
1
0
0
0
f1 = abd v (-b)c(-d) v (-b)c(-e) v a(-d)e v acd(-e) v abe v a(-b)c(-d)
abcde
b(-c)
-ab
-bd
ac
-de
a(-b)
ce
-(b(-c)(-e))
-(a(-b)d)
-(-bde)
-(ac(-d)e)
-(a(-b)ce)
a(-b)d v b(-c)(-e)
-bde v ac(-d)e
f
00000
0
0
0
0
0
0
0
1
1
1
1
1
0
0
0
00111
0
0
1
0
0
0
1
1
1
0
1
1
0
1
1
01011
1
1
0
0
0
0
0
1
1
1
1
1
0
0
0
01111
0
1
0
0
0
0
1
1
1
1
1
1
0
0
0
11111
0
0
0
1
0
0
1
1
1
1
1
1
0
0
0
3.2. Реалізувати функції отримані в результаті виконання завдання 2.4. у базисі АБО-НЕ (Пірса). На виході кожного елемента АБО-НЕ написати формулу сигналу, який він реалізує. Для 5 довільних вхідних наборів визначити рівні сигналів (0 або 1) на виході кожного елемента схеми.
f0 = (a v d) ((-b) v c v (-e)) ((-a) v (-b) v (-e)) (c v d v e) ((-a) v (-b) v c)
abcde
-(a v d)
-(-b v c)
-(-a v -b)
-(c v d)
-(-a v -b)
-(-b v c v -e)
-(-a v –b v –e)
-(c v d v e)
-(-a v –b v c)
f
00000
1
1
0
1
0
0
0
1
0
0
00111
0
0
0
0
0
0
0
0
0
1
01011
0
1
0
0
0
1
0
0
0
0
01111
0
0
0
0
0
0
0
0
0
1
11111
0
0
1
0
1
0
1
0
0
0
f1 = (a v d) (a v e) (a v b v c) (a v (-b) v (-c)) ((-b) v c v (-e)) ((-b) v (-d) v (-e))
abcde
-(a v d)
-(a v e)
-(a v b)
(a v-b)
-(-b v c)
-(-b v -d)
-(a v b v c)
-(a v -b v -c )
-(-b v c v -e)
-(-b v -d v -e)
F
00000
1
1
1
0
0
0
1
0
0
0
0
00111
0
0
1
0
0
1
0
0
0
0
1
01011
0
0
0
1
1
1
0
0
1
1
0
01111
0
0
0
1
0
1
0
1
0
1
0
11111
0
0
0
0
0
1
0
0
0
1
0
3.3. Функції мінімiзoвані в завданні 2.3., реалізувати за допомогою дешифраторів. Вказати тип дешифраторів.
Реалізація функцій прводиться на базі дешифраторів 2(4.
abcde
f0
00000
0
00001
0
00010
0
00011
0
00100
1
00101
1
00110
0
00111
0
01000
0
01001
0
01010
1
01011
0
01100
0
01101
1
01110
0
01111
0
10000
0
10001
1
10010
0
10011
1
10100
1
10101
0
10110
1
10111
0
11000
0
11001
0
11010
1
11011
0
11100
0
11101
1
11110
0
11111
1
Abcde
f1
00000
0
00001
0
00010
0
00011
0
00100
0
00101
1
00110
1
00111
0
01000
0
01001
0
01010
0
01011
0
01100
0
01101
0
01110
0
01111
0
10000
0
10001
1
10010
0
10011
0
10100
1
10101
1
10110
0
10111
0
11000
0
11001
0
11010
1
11011
1
11100
0
11101
1
11110
1
11111
0
3.4. Функції мінімізовані в завданні 2.3., реалізувати за допомогою мультиплексорів. Вказати тип мультиплексора.
Реалізація функцій проводиться на базі мультиплексорів 4(1.
аbcde
f0
00000
0
00001
0
00010
0
00011
0
00100
1
00101
1
00110
0
00111
0
01000
0
01001
0
01010
1
01011
0
01100
0
01101
1
01110
0
01111
0
10000
0
10001
1
10010
0
10011
1
10100
1
10101
0
10110
1
10111
0
11000
0
11001
0
11010
1
11011
0
11100
0
11101
1
11110
0
11111
0
abcde
f1
00000
0
00001
0
00010
0
00011
0
00100
0
00101
1
00110
1
00111
0
01000
0
01001
0
01010
0
01011
0
01100
0
01101
0
01110
0
01111
0
10000
0
10001
1
10010
0
10011
0
10100
1
10101
1
10110
0
10111
0
11000
0
11001
0
11010
1
11011
1
11100
0
11101
1
11110
1
11111
0
3.5. Функції мінімізовані в завданні 2.3., реалізувати за допомогою ПЗП. Скласти таблицю прошиття ПЗП. Вказати тип мікросхеми ПЗП.
abcde
f0
f1
00000
0
0
00001
0
0
00010
0
0
00011
0
0
00100
1
0
00101
1
1
00110
0
1
00111
0
0
01000
0
0
01001
0
0
01010
1
0
01011
0
0
01100
0
0
01101
1
0
01110
0
0
01111
0
0
10000
0
0
10001
1
1
10010
0
0
10011
1
0
10100
1
1
10101
0
1
10110
1
0
10111
0
0
11000
0
0
11001
0
0
11010
1
1
11011
0
1
11100
0
0
11101
1
1
11110
0
1
11111
0
0
Адреси в кодах
Дані в кодах
двійковому
16-ому
двійковому
16-ому
A4
A3
A2
A1
A0
D0
D1
a
b
c
d
e
f0
f1
0
0
1
0
0
4
1
0
2
0
0
1
0
1
5
1
1
3
0
0
1
1
0
6
0
1
1
0
1
0
1
0
A
1
0
2
0
1
1
0
1
D
1
0
2
1
0
0
0
1
11
1
1
3
1
0
0
1
1
13
1
0
2
1
0
1
0
0
14
1
1
3
1
0
1
0
1
15
0
1
1
1
0
1
1
0
16
1
0
2
1
1
0
1
0
1A
1
1
3
1
1
0
1
1
1B
0
1
1
1
1
1
0
1
1D
1
1
3
1
1
1
1
0
1E
0
1
1
3.6. Функції мінімізовані в завданні 2.3., реалізувати за допомогою програмованої логічної матриці типу PAL(К556РТ2). Скласти таблиці прошиття ПЛМ.
f0 = b(-c)d(-e) v a(-b)(-c)e v (-b)c(-e) v c(-d)e v a(-b)(-d)e v (-b)c(-d)
f1 = abd v (-b)c(-d) v (-b)c(-e) v a(-d)e v acd(-e) v abe v a(-b)c(-d)
Таблиця прошиття:
Входи А
Виходи D
A15
A14
…
A5
A4
A3
A2
A1
A0
D0
D1
D2
D3
D4
D5
D6
D7
a
b
c
d
e
f0
f1
(
H
L
H
L
A
H
L
L
(
H
A
(
L
H
(
L
A
A
(
(
H
L
H
A
H
L
(
L
H
A
(
L
H
L
(
A
A
H
H
(
H
-
A
H
(
(
L
H
A
H
(
H
H
L
A
H
H
(
(
H
A
H
L
H
L
(
A
Рівень активності
1
1
3.7. Функції мінімiзoвані в завданні 2.4., реалізувати за допомогою програмованої логічної матриці (ПЛМ) типу PLA (КС1556ХЛ8). Скласти таблицю прошиття ПЛМ.
f0 = (a v d)(-b v c v -e)(-a v -b v -e)(c v d v e)(-a v -b v c)
-f0 = (-a)(-d) v b(-c)e v abe v (-c)(-d)(-e) v ab(-c)
f1 = (a v d)(a v e)(a v b v c)(a v -b v -c)(-b v c v -e)(-b v -d v -e)
-f1 = (-a)(-d) v (-a)(-e) v (-a)(-b)(-c) v (-a)bc v b(-c)e v bde
Таблиця прошиття:
№
Вх / Вихід В
Входи А
Вихід
Упр. виходом
00
7 6 5 4 3 2
9 8 7 6 5 4 3 2 1 0
e d c b a
0 0 0 0 0 0
0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
B1
01..07
0 0 0 0 0 0
0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
B1
08
( ( ( ( ( (
( ( ( ( ( ( ( ( ( (
B2
09
10
11
12
13
14
015
( ( ( ( ( (
( ( ( ( ( (
( ( ( ( ( (
( ( ( ( ( (
( ( ( ( (
( ( ( ( ( (
( ( ( ( ( (
( ( ( ( ( H ( L H (
( ( ( ( ( H H H ( (
( ( ( ( ( H ( L ( L
( ( ( ( ( L L ( H (
( ( ( ( ( L ( H H (
( ( ( ( ( L ( L L (
( ( ( ( ( ( L L H
B2
B2
B2
B2
B2
B2
B2
B2
f0
16
( ( ( ( ( (
( ( ( ( ( ( ( ( ( (
B3
17
18
19
20
21
22
23
( ( ( ( ( (
( ( ( ( ( (
( ( ( ( ( (
( ( ( ( ( (
( ( ( ( ( (
( ( ( ( ( (
0 0 0 0 0 0
( ( ( ( ( ( L ( ( L
( ( ( ( ( L ( ( ( L
( ( ( ( ( ( ( L L L
( ( ( ( ( ( ( H H L
( ( ( ( ( H ( L H (
( ( ( ( ( H H ( H (
0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
B3
B3
B3
B3
B3
B3
B3
f1
24..63
0 0 0 0 0 0
0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
B4..B8
3.8. Для схем побудованих в завданнях 3.1.- 3.7., визначити їх “ціну”, підрахувавши кількість корпусів задіяних елементів. Визначити оптимальний (найдешевший) варіант.
1. f0 N=44 елементів І-НЕ
f1 N=44 елемент І-НЕ
2. f0 N=76 елементів АБО-НЕ
f1 N=42 елементів АБО-НЕ
3. f0, f1 Ndc=11 Nv=1
4. f0, f1 Nmux=11
5. 1 ПЗП типу 556РТ4 релізує 2 функції. (S = 8; q = 256; t = 4)
6. 1 ПЛМ типу 556РТ2 релізує 2 функції. (S = 16; q = 48; t = 8)
7. 1 ПЗП типу КС1556ХЛ8 релізує 2 функції. (S = 10; q = 64; t = 8)
Найдешевшою є реалізація на ПЛМ типу К556РТ2.
3.9. Для схем побудованих в завданнях 3.1.- 3.7., визначити їх “ціну”, підрахувавши кількість виводів задіяних елементів. Визначити оптимальний (найдешевший) варіант.
1. f0 3 ( N = 3 ( 44 = 132 виводи
f1 3 ( N = 3 ( 44 = 132 виводи
2. f0 3 ( N = 3 ( 76 = 228 виводів
f1 3 ( N = 3 ( 42 = 126 виводи
3. f0 84 виводів
f1 82 виводів
4. f0, f1 73 виводи
5. f0, f1 7 виводів
6. f0, f1 7 виводів
7. f0, f1 7 виводів
Найоптимальнішим є використання ПЗП.
3.10. Для схем побудованих в завданнях 3.1.- 3.7., визначити час проходження сигналів від входу до виходу. . Визначити оптимальний (найдешевший) варіант.
1. f0 4 – 9 f1 6 – 9
2. f0 7 – 12 f1 7 – 10
3. f0 4 f1 4
4. f0 3 f1 3
5. f0 2 – 3 f1 2 – 3
6. f0 2 – 3 f1 2 – 3
7. f0 3 – 4 f1 3 – 4
Найоптимальнішим є використання ПЗП.
3.11. На базі ПЛМ типу PAL (К556РТ2) створити дешифратор діапазону адрес, який повинен формувати сигнал “більше”, “дорівнює”, “менше”. Діапазон адрес задається 17-розрядним двійковим кодом, який формується з 17 молодших двійкових розрядів коду 0E2A6216. Отриманий таким чином 17-розрядний двійковий код необхідно ще раз переписати, міняючи місцями старші і молодші двійкові розряди. Менший з 17-розрядних двійкових кодів буде нижньою границею діапазону адрес, більший – верхньою.
0E2A6216 = 0000 1110 0010 1010 0110 00102
0 0010 1010 0110 0010
0 1000 1100 1010 1000
Таблиця прошиття:
A15
A14
A13
A12
A11
A10
A9
A8
A7
A6
A5
A4
A3
A2
A1
A0
D0
D1
D2
…
D0
Діап.адрес
H
L
L
L
H
H
L
L
H
L
H
L
H
L
L
L
A
A
8CA8
H
L
L
L
H
H
L
L
H
L
H
L
H
L
L
H
A
A
8CA9
H
L
L
L
H
H
L
L
H
L
H
L
H
L
H
(
A
A
8CAA -8CAB
H
L
L
L
H
H
L
L
H
L
H
L
H
H
(
(
A
A
8CAC - 8CAF
H
L
L
L
H
H
L
L
H
L
H
H
(
(
(
(
A
A
8CB0 - 8CBF
H
L
L
L
H
H
L
L
H
H
(
(
(
(
(
(
A
A
8CC0 - 8CFF
H
L
L
L
H
H
L
H
(
(
(
(
(
(
(
A
A
8D00 - 8DFF
H
L
L
L
H
H
H
(
(
(
(
(
(
(
(
(
A
A
8E00 - 8FFF
H
L
L
H
(
(
(
(
(
(
(
(
(
(
(
(
A
A
9000 - 9FFF
H
L
H
(
(
(
(
(
(
(
(
(
(
(
(
(
A
A
A000 - BFFF
H
H
--
(
(
(
(
(
(
(
(
(
(
(
(
(
A
A
C000 – FFFF
L
L
H
L
H
L
H
L
L
H
H
L
L
L
H
(
A
A
2A62 – 2A63
L
L
H
L
H
L
H
L
L
H
H
L
L
L
L
(
A
A
2A60 – 2A61
L
L
H
L
H
L
H
L
L
H
L
(
(
(
(
(
A
A
2A40 – 2A5F
L
L
H
L
H
L
H
L
L
L
(
(
(
(
(
(
A
A
2A00 – 2A3F
L
L
H
L
H
L
L
(
(
(
(
(
(
(
(
(
A
A
2800 – 29FF
L
L
H
L
L
(
(
(
(
(
(
(
(
(
(
(
A
A
2000 –27FF
L
L
L
(
(
(
(
(
(
(
(
(
(
(
(
(
A
A
0000 – 1FFF
Рівень активності
1
1
0
D0
D1
D2
>
1
0
0
<
0
1
0
=
0
0
1
4. Арифметико-логічні операції
4.1. Виконати порозрядні операції над двома 16-розрядними кодами.
a : = 0E24 = 0000111100100100 b : = 3A62 = 0011101001100010
4.2. Виконати операцію віднімання у двійковому коді:
a: 50E16 = 0101000011102 b: 6216 = 011000102
a) a – b [a]g = 0.010100001110 b) b – a [b]g = 0.000001100010
[-b]g = 1.111110011110 [-a]g = 1.101011110010
Результат = 0,010010101100 Результат = - 101101010100
4.3. Виконати округлення двійкових кодів з точністю до ½ одиниці молодшого розряду, який залишається.
а) 1(1ц4л)(2ц4л)(1ц5л)(2ц5л) б) 0(1ц4л)(2ц4л)(1ц5л)(2ц5л)
13610 – відємне число в д.к. 03610 – додатнє число в прямому коді
10011011000010(000) 00011011000010(000)
10011011000(000000) 00011011000(000000)
10011011(000000000) 00011011(000000000)
10011(000000000000) 00011(000000000000)
10(000000000000000) 00(000000000000000)
4.4. Виконати операцію віднімання чисел у двійково-десятковому коді:
А: 0001 01002 = 1410 В: = 1001 1000
а) А – В б) В - А
1416 –9816 = -8416 9816 – 1416 = 8416
В(дв.-дес.к.) = 01101000 А(дв.д.к.) = 11101100
+ 10011001 + 10011001
В(дв.о.к.) 00000001 А(дв.о.к.) 10000101
00000001 00000001
В(дв.дес.д.к) 00000010 А(дв.дес.д.к) 10000110
-В 10000110
-А 10011000
-відбув.перенос 100011110
рез.відємн. 0110
00100100
-дв.д.к 0110
10011001 10000100
-дв.дес.о.к.
-дв.дес.д.к. Результат: = 8410
Результат:= - 8410
4.5. Виконати операції множення в доповняльному коді двійкових чисел, поданих спочатку в прямому коді:
a) (2ц1л) ( (2ц8л) = Е ( 2
Ме = 00.1110 Мк = 0.0010
Лч
S
Мк
Мол. р. Мк
Наступна опеація
4
00.00000000
0.0010
0
S = АЗП(S)
00.00000000
Мк = ЛЗП(Мк)
00.00000000
0.0001
Лч = Лч – 1
3
00.00000000
1
S = S + Me
00.0000000000.1110
00.11100000
S = АЗП(S)
00.11100000
Мк = ЛЗП(Мк)
00.01110000
0.0000
Лч = Лч –1
2
00.00111000
0
S = АЗП(S)
00.00111000
Мк = ЛЗП(Мк)
00.00111000
Лч = Лч –1
00.00111000
0.0000
1
00.00011100
0
S = АЗП(S)
00.00011100
Мк = ЛЗП(Мк)
00.00011100
0.0000
Лч = Лч –1
0
0
Кінець
Результат: 000111002 = 1C16
4.5
б) (-2ц1л) ( (2ц8л) = (-Е) ( (2)
-Ме = 11.0010 Мк = 0.0010
Лч
S
Мк
Мол. р. Мк
Наступна опеація
4
00.00000000
0.0010
0
S = АЗП(S)
00.00000000
Мк = ЛЗП(Мк)
00.00000000
00.001
Лч = Лч – 1
3
00.00000000
1
S = S + Me
00.00000000
11.0010 11.00100000
S = АЗП(S)
Мк = ЛЗП(Мк)
11.10010000
0.0000
Лч = Лч –1
2
11.11001000
0
S = АЗП(S)
11.11001000
Мк = ЛЗП(Мк)
11.11001000
0.0000
Лч = Лч –1
1
0
11.11100100
S = АЗП(S)
11.11100100
Мк = ЛЗП(Мк)
11.11100100
0.0000
Лч = Лч –1
0
11.11100100
0
Кінець
Результат: -11100100 = -000111002 = -1С10
в)
(2ц1л) ( (-2ц8л) = Е ( (-2)
Ме = 00.1110 -Мк = 1.1110
-Ме = 11.0010
Лч
S
Мк
Мол. р. Мк
Наступна опеація
4
00.00000000
1.1110
0
S = АЗП(S)
00.00000000
Мк = ЛЗП(Мк)
00.00000000
0.1111
Лч = Лч – 1
3
00.00000000
1
S = S + Me
00.00000000
00.1110
00.11100000
S = АЗП(S)
Мк = ЛЗП(Мк)
00.01110000
0.0111
Лч = Лч –1
2
00.01110000
1
S = S + Me
00.01110000
00.1110
11.01010000
S = АЗП(S)
Мк = ЛЗП(Мк)
11.10101000
0.0011
Лч = Лч –1
1
11.10101000
1
S = S + Ме
11.10101000
00.1110
00.10001000
S = АЗП(S)
Мк = ЛЗП(Мк)
00.11000100
0.0001
Лч = Лч –1
0
00.11000100
11.0010
11.11100100
1
S = S - Ме
Кінець
Результат: -11100100 = -000111002 = -1С16
г)
(-2ц1л) ( (-2ц8л) = (-Е) ( (-2)
Ме = 00.1110 -Мк = 1.1110
-Ме = 11.0010
Лч
S
Мк
Мол. р. Мк
Наступна опеація
4
00.00000000
1.1110
0
S = АЗП(S)
00.00000000
Мк = ЛЗП(Мк)
00.00000000
0.1111
Лч = Лч – 1
3
00.00000000
1
S = S + Me
00.00000000
11.0010
11.00100000
S = АЗП(S)
11.00100000
Мк = ЛЗП(Мк)
11.00100000
0.0111
Лч = Лч –1
2
11.10010000
1
S = S + Ме
11.10010000
11.00100000
11.10110000
S = АЗП(S)
Мк = ЛЗП(Мк)
11.11011000
0.0011
Лч = Лч –1
1
11.11011000
1
S = S + Me
11.11011000
11.0010
11.11111000
S = АЗП(S)
11.11111100
Мк = ЛЗП(Мк)
11.11111100
0.0001
Лч = Лч –1
0
11.11111100
1
S = S – Me
11.11111100
00.1110
00.00011100
S =S - Ме
Кінець
Результат: 00.000111002 = 2810 = 1С16
4.6. Виконати операцію множення в доповняльному коді методом Бута двійкових чисел, поданих спочатку в прямому коді:
а) (2ц1л) ( (2ц8л) = Е ( 2
Ме = 00.1110 Мк = 0.0010(0)
-Ме = 11.0010
Лч
S
Мк
Мол. Р. Мк
Наступна опеація
5
00.00000000
0.0010(0)
00
S = АЗП(S)
Мк = ЛЗП(Мк)
Лч = Лч – 1
4
00.00000000
S=S – Me
00.00000000
0.0001(0)
S = АЗП(S)
00.00000000
10
Мк = ЛЗП(Мк)
00.00000000
11.0010
11.00100000
Лч = Лч –1
3
11.10010000
S = S + Ме
00.11100000
S = АЗП(S)
00.0111
00.01110000
0.0000(1)
01
Мк = ЛЗП(Мк)
Лч = Лч –1
2
00.00111000
S = АЗП(S)
00.00111000
0.0000(0)
00
Мк = ЛЗП(Мк)
00.00111000
Лч = Лч –1
1
00.00011100
S = АЗП(S)
00.00011100
0.0000(0)
00
Мк = ЛЗП(Мк)
00.00011100
Лч = Лч –1
0
Кінець
Результат: 00.000111002 = 1С16 = 2810
б)
(-Е) ( (2)
Ме = 11.0010 Мк = 00.010(0)
-Ме = 00.1110
Лч
S
Мк
Мол. р. Мк
Наступна опеація
5
00.00000000
00.00000000
00.00000000
0.0010(0)
00
S = АЗП(S)
Мк = ЛЗП(Мк)
Лч = Лч – 1
4
00.00000000
S = АЗП(S)
00.00000000
Мк = ЛЗП(Мк)
00.00000000
0.0001(0)
10
S=S – Me
00.00000000
00.1110
00.11100000
Лч = Лч –1
3
00.01110000
S = АЗП(S)
00.01110000
Мк = ЛЗП(Мк)
00.01110000
0.0000(1)
01
S=S + Me
00.01110000
11.0010
11.10010000
Лч = Лч –1
2
11.11001000
S = АЗП(S)
11.11001000
0.0000(0)
00
Мк = ЛЗП(Мк)
11.11001000
Лч = Лч –1
1
11.11100100
S = АЗП(S)
11.11100100
0.0000(0)
Мк = ЛЗП(Мк)
11.11100100
Лч = Лч –1
0
Кінець
Результат: 11.111001002 = -1С16
в)
(Е) ( (-2)
Мк = 1.1110(0)
Лч
S
Мк
Мол. р. Мк
Наступна опеація
5
00.00000000
00.00000000
00.00000000
1.1110(0)
00
S = АЗП(S)
Мк = ЛЗП(Мк)
Лч = Лч – 1
4
00.00000000
S = АЗП(S)
00.00000000
0.1111(0)
10
Мк = ЛЗП(Мк)
00.00000000
S=S – Me
00.00000000
11.0010
11.00100000
Лч = Лч –1
3
11.10010000
S = АЗП(S)
11.10010000
0.0111(1)
11
Мк = ЛЗП(Мк)
11.10010000
Лч = Лч –1
2
11.11001000
S = АЗП(S)
11.11001000
0.0011(1)
11
Мк = ЛЗП(Мк)
11.11001000
Лч = Лч –1
1
11.11100100
S = АЗП(S)
11.11100100
0.0001(1)
11
Мк = ЛЗП(Мк)
11.11100100
Лч = Лч –1
0
Кінець
Результат: 11.111001002 = -1С16
4.6 г)
(-Е) ( (-2)
Ме =0.1110 Мк 1.1110(0)
Лч
S
Мк
Мол. р. Мк
Наступна опеація
5
00.00000000
00.00000000
00.00000000
1.1110(0)
00
S = АЗП(S)
Мк = ЛЗП(Мк)
Лч = Лч – 1
4
00.00000000
S = АЗП(S)
00.00000000
0.1111(0)
10
Мк = ЛЗП(Мк)
00.00000000
S=S – Me
00.00000000
00.1110
00.11100000
Лч = Лч –1
3
00.01110000
S = АЗП(S)
00.01110000
0.0111(1)
11
Мк = ЛЗП(Мк)
00.01110000
Лч = Лч –1
2
00.00111000
S = АЗП(S)
00.00111000
0.0011(1)
11
Мк = ЛЗП(Мк)
00.00111000
Лч = Лч –1
1
00.00011100
S = АЗП(S)
00.00011100
0.0001(1)
11
Мк = ЛЗП(Мк)
00.00011100
Лч = Лч –1
0
Кінець
Результат: 00.000111002 = 1С16 = 2810
4.7. Виконати операцію ділення 10-розрядного двійкового коду на 5-розрядний двійковий код методом з відновленням залишків:
10 (1ц2л) (1ц8л) : 1 (1ц1л)
10 0010 0110 : 1 0000
Де = 1000100110 Дк =0.10000
-Де = 1.10000
Лч
S
Зн S
Q
Частка
Наступна операція
6
00.1000100110
Q=ЗнS ( ЗнДк
0
Ч = ЛЗЛ(Ч),Q
0
S = S – Дк
00.1000100110
11.10000
00.0000100110
Q = ЗнS
0
0
01
Ч = ЛЗЛ(Ч),Q
S = ЛЗЛ(S),0
00.0001001100
Лч = Лч – 1
5
S = S + Дк
00.0001001100
00.10000
00.1001001100
Q = ЗнS
Ч = ЛЗЛ(Ч),(-Q)
0
1
010
S = ЛЗЛ(S),0
00.0010011000
Лч = Лч – 1
4
S = S + Дк
00.0010011000
00.10000
00.1010011000
Q = ЗнS
0
1
0100
Ч = ЛЗЛ(Ч),(-Q)
S = ЛЗЛ(S),0
00.0100110000
Лч = Лч – 1
3
S = S + Дк
00.0100110000
00.10000
00.1100110000
Q = ЗнS
0
1
01000
Ч = ЛЗЛ(Ч),(-Q)
S = ЛЗЛ(S),0
00.1001100000
Лч = Лч – 1
2
S = S – Дк
00.1001100000
11.10000
00.0001100000
Q = ЗнS
0
0
010001
Ч = ЛЗЛ(Ч),(-Q)
S = ЛЗЛ(S),0
00.0011000000
Лч = Лч – 1
1
S = S + Дк
00.0011000000 00.10000
00.1011000000
Q = ЗнS
0
1
0100010
Ч = ЛЗЛ(Ч),(-Q)
S = ЛЗЛ(S),0
00.0110000000
Лч = Лч – 1
0
00.0110000000
Кінець
Результат: 1000102
4.8. Виконати операцію ділення 10-розрядного двійкового коду на 5-розрядний двійковий код методом без відновленням залишків:
10 (1ц2л) (1ц8л) : 1 (1ц1л)
10 0010 0110 : 1 0000
Де = 1000100110 Дк =0.10000
-Де = 1.10000
Лч
S
Зн S
Q
Частка
Наступна операція
6
00.1000100110
Q=ЗнS ( ЗнДк
0
Ч = ЛЗЛ(Ч),Q
S = S – Дк
00.1000100110
11.10000
00.0000100110
Q = 1
0
1
01
S = ЛЗЛ(S),0
00.0001001100
Лч = Лч – 1
5
S = S – Дк
00.0001001100
11.10000
11.1001001100
1
Q = 0
Ч = ЛЗЛ(Ч),Q
0
010
S = S + Дк
11.1001001100
00.10000
00.0001001100
S = ЛЗЛ(S),0
00.0010011000
Лч = Лч – 1
4
S = S - Дк
00.0010011000
11.10000
11.1010011000
1
Q = 0
Ч = ЛЗЛ(Ч),Q
00
0100
S = S + Дк
11.0001001000
00.10000
00.0010011000
S = ЛЗЛ(S),0
00.0100110000
Лч = Лч – 1
3
S = S - Дк
00.0100110000
11.10000
11.1100110000
1
Q = 0
0
01000
S = S + Дк
11.1100110000
00.10000
00.0100110000
S = ЛЗЛ(S),0
00.1001100000
Лч = Лч – 1
2
S = S - Дк
00.1001100000
11.10000
00.0001100000
0
Q = 1
Ч = ЛЗЛ(Ч),Q
1
010001
S = ЛЗЛ(S),0
00.0011000000
Лч = Лч – 1
1
S = S - Дк
00.0011000000
11.10000
11.1011000000
1
Q = 0
Ч = ЛЗЛ(Ч),Q
0
0100010
S = S + Дк
11.1011000000
00.10000
00.0011000000
S = ЛЗЛ(S),0
00.0110000000
Лч = Лч – 1
0
Кінець
Результат: 1000102 = 2216
Список літератури:
1. Савельев А.Я. Прикдадная теория цифровых автоматов: учебник для вузов по спец. ЭВМ. – М.: Высшая школа, 1987. – 272 с.: ил.
2. Дискретная математика для программистов / Ф.А.Новиков – СПб: Питер, 2001. – 304 с.: ил.
3. Титце У., Шенк К. Полупроводниковая схемотехника. Справочное руководство. Пер. с. нем. – М.:Мир, 1983. – 512 с., ил.
4. Гершунский В.С. Основы электроники и микроелектроники: Учебник. – 4-е изд., перераб. И доп. – К.:Выща школа., 1989. – 423с.
5. Каган Б.М. Электронные вычислительные машины и системы: Учебн. пособие для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1985. – 552 с., ил.
Зміст
Вибір варіанта роботи...................................................................................
2
1
Кодування інформації та перетворення кодів............................................
3
1.1
Переведення чисел з десяткової системи числень в шістнадцяткову, двійкову та вісімкову системи числення ...................................................
3
1.2.
Переведення чисел з шістнадцяткової системи числення в десяткову, двійкову та вісімкову системи числення....................................................
3
1.3.
Система залишкових класів………………………...………………….….
3
1.4.
Алгоритм ефективного кодування Шеннона-Фано……………………...
5
1.5.
Коректуючий код Хемінга………………………………………………...
5
1.6.
Визначення помилкових станів при зміні двійкових чисел……………..
6
2
Функції алгебри логіки та їх мінімізація…………………………………
7
2.1.
Функціональна повнота системи ФАЛ………………..……………….…
7
2.2.
Мінімізація функцій методом Квайна-Мак-Класкі-Петрика……………
7
2.3.
Мінімізація функцій за допомогою карт Карно по «1»………………….
12
2.4.
Мінімізація функцій за допомогою карт Карно по «0»……...…………..
12
3
Синтез комбінаційних схем……………………………………………….
14
3.1.
Синтез функцій у монобазисах І-НЕ(Шеффера)…………………..…….
14
3.2.
Синтез функцій у монобазисах АБО-НЕ(Пірса)………………………....
16
3.3.
Реалізація ФАЛ на дешифраторах………………………………………..
18
3.4.
Реалізація ФАЛ на мультиплексорах……………………………………..
20
3.5.
Синтез комбінаційних схем на базі ПЗП…………………………………
22
3.6.
Синтез комбінаційних схем на базі ПЛМ типу PAL.................................
23
3.7.
Синтез комбінаційних схем на базі ПЛМ типу PLA.................................
24
3.8.
Підрахунок кількості задіяних корпусів елментів.....................................
25
3.9.
Підрахунок кількості виводів задіяних елементів……………………….
25
3.10.
Визначення часу проходження сигналу від входу до виходу…………..
25
3.11.
Синтез дешифратора діапазону адрес на базі ПЛМ типу PAL.................
26
4
Арифметико-логічні операції......................................................................
27
4.1.
Виконання логічних операцій над двійковими числами..………………
27
4.2.
Вілнімання двійкових чисел……..………………………………………..
27
4.3.
Округлення двійкових чисел……………………………..…………….…
27
4.4.
Арифметика двійково-десяткових чисел……………………………...….
27
4.5.
Множення двійкових чисел у доповняльному коді……………………...
28
4.6.
Множення двійкових чисел у доповняльному коді методом Бута……..
32
4.7.
Ділення двійкових чисел методом з відновленням залишків…………...
36
4.8.
Ділення двійкових чисел методом без відновленням залишків………...
37
Список літератури………………………………………………………….
38