МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Кафедра ЗІ
Лабороторна робота №1
«ВИВЧЕННЯ ОСНОВНИХ УТИЛІТ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ХОСТУ»
з курсу:
«Робота в Інтернеті»
Варіант № 27
Мета роботи:вивчення процедур, якими користуються мережеві адміністратори для визначення працездатності адрес Інтернету і визначення адреси комп’ютера з метою подальшої настройки сервісів Інтернет: визначення ІР-адреси комп’ютера, знайомство зосновними комунікаційними утилітами зі складу Windows XP, які дають змогу протестувати з’єднання з віддаленим вузлом (ping), визначити маршрут проходження пакетів (tracert), таблиці маршрутизації (route) та спостереження за часом і маршрутом проходження пакету (утиліта NeoTrace Pro 3.25).
Короткі теоретичні відомості
Кожен комп'ютер в мережі TCP/IP має адреси трьох рівнів:
1. Фізичний. МАС-адреса мережевого адаптера, наприклад 11-A0-17-3D-BC-01. Ці адреси призначаються виробниками устаткування і є унікальними адресами, оскільки видаються централізовано. MAC-адреса має формат з 6 байтів: старші 3 байти - ідентифікатор фірми виробника, а молодші 3 байти призначаються унікальним чином самим виробником.
2. Мережевий. Комп'ютер, який має IP-адресу називається хостом. IP-адреса (Internet Protocol address) - це унікальний ідентифікатор (адреса) комп’ютера, підключеного до локальної мережі чи Інтернету. IP-адреса представляє собою 32-розрядне (для IPv4) чи 128-розрядне (для IPv6) двійкове число. Переважно використовується IP-адреса, як 32-розрядне двійкове число представлене для зручності роботи у вигляді чотирьох десяткових чисел, разділеними крапками, наприклад 192.168.19.55
IP-адреса складається з двох частин: номеру мережі і номеру вузла. Номер мережі може бути вибраний адміністратором довільно, або призначений за рекомендацією спеціального підрозділу Інтернету (Network Information Centec NIC). Зазвичай провайдери отримують діапазони адресних підрозділів NIC, а потім розподіляють їх між своїми абонентами.
3. Символьний. Доменне ім'я, яке запам'ятати істотно простіше, ніж IP-адресу, наприклад www.polynet.ua. Ця адреса призначається адміністратором і складається з декількох частин, наприклад, імені сервісу (www.smtp.ftp) або імені користувача (vlad в доменному імені vlad.polynet.ua), або назви організації абонента (може бути бренд, назва фірми, слово, що характеризує діяльність компанії і так далі), доменної зони першого рівня (ua - позначення країни, com - позначення організації). Доменні імена несуть в собі певну інформацію, зрозумілу користувачам мережі.
Класифікація IP адрес
В залежності від розмірів мережі кількість адрес може бути більшою або меншою. Для різних потреб існує кілька класів мереж від яких залежить максимальна кількість адрес для хостів.
Class A включає мережі з 1.0.0.0 до 127.0.0.0. Номер мережі знаходиться в першому байті октету. Це забезпечує 24-ох розрядну частину для означення хостів. Дозволяє використання приблизно 1,6 мільйонів хостів у мережі.
Class B вміщає мережі з 128.0.0.0 по 191.255.0.0; номер мережі знаходиться в перших двох байтах октету. Це нараховує 16320 мереж з 65024 хостом у кожній.
Class C діапазон мереж від 192.0.0.0 по 223.255.255.0; номер мережі — перших три числа в октеті. Нараховує 2 мільйони мереж з 254 хостами в кожній.
Class D, E, та F адреси що підпадають в діапазон з 224.0.0.0 по 254.0.0.0 є або експериментальними, або збережені для використання у майбутньому і не описують будь-якої мережі.
Існують різні фізичні способи підключення до Інтернету:
1. Технологія ADSL. ADSL (англ. Asymmetric Digital Subscriber Line — асиметрична цифрова абонентська лінія) — модемна технологія, яка перетворює стандартні абонентські телефонні аналогові лінії в лінії високошвидкісного доступу. Основна перевага даної технології в тому, що немає необхідності прокладати кабель до абонента.
2. Сеансне підключення Dial-up (через телефонний дзвінок до провайдера - швидкість мала, зв'язок ненадійний). Підключення відбувається комутованими лініями зв’язку. Як правило, це міська телефонна мережа.
3. Через локальну мережу, підключену до маршрутизатора.
4. Технологія GPRS (через мобільний телефон).
Утиліта IPCONFIG.
Конфігурація ІР-адрес Windows. Параметри командного рядку:
/All – вивід докладної інформації про мережеві плати.
/Batch[файл] – запис в вказаний файл чи в ./WINIPCFG.OUT.
/renew_all – поновлення адрес всіх мережевих плат.
/release_all – звільнення адрес всіх мережевих плат.
/renew N – поновлення адреси мережевої плати N.
/release N –звільнення адреси мережевої плати N.
Утиліта ROUTE.
Дозволяє маніпулювати таблицею маршрутів.
Використання: ROUTE [-f][-p] [command [destination] [MASK netmask] [gateway] [METRIC metric] [IF interface]
Параметри:
-f Очищує таблицю маршрутів від всіх записів про шлюзи. Якщо використовується разом з іншою командою таблиця очищається до її виконання.
-p При використання разом з командою ADD створений маршрут стає постійним. По замовчуванню маршрути втрачаються після перезавантаження комп’ютера. Ігнорується при використанні з іншими командами.
command Одна з наступних:
PRINT Виводить маршрут.
ADD Додає маршрут.
DELETE Знищує маршрут.
CHANGE Модифікує пункт призначення в маршруті.
Destination Адреса призначення.
MASK Визначає, що наступний параметр є 'netmask' (маскою підмережі).
netmask Визначає маску підмережі для даного запису маршруту. Якщо не вказано значення за замовчуванням приймається 255.255.255.255.
gateway Визначає шлюз.
IF Визначає, що наступний параметр є номером інтерфейсу.
Interface Номер інтерфейсу для даного маршруту.
Всі символьні імена, що використовуються для позначення адреси призначення з файлу NETWORKS. Символьні імена, що використовуються для позначення шлюзу визначаються з файлу HOSTS. Якщо виконуються команди PRINT або DELETE. Для позначення адреси призначення та шлюзу може використовуватися маска “*”, або шлюз може бути взагалі пропущеним.
Команда PING
Ping - це службова програма, що перевіряє зв'язок з віддаленим комп'ютером. Для цього використовуються пакети відлуння-запиту і відлуння-відповіді спеціального протоколу міжмережевих керуючих повідомлень ІСМР (Internet Control Message Protocol). Команда ping використовується для перевірки працездатності адреси.
ping [-t] [-a] [-n count] [-l size] [-f] [-i TTL] [-v TOS]
[-r count] [-s count] [[-j host-list] | [-k host-list]]
[-w timeout] destination-list
Параметр
Призначення
-t
“Пінгувати” зазначений хост до моменту переривання.
-a
Привести відповідну текстовій числову чи відповідну числовій текстову адреси (задіяти DNS протокол для значення адрес).
-n count
Кількість відлуння-запитів, що посилаються.
-l size
Розмір буфера посилання.
-f
Встановити прапорець “не робити фрагментацію” в пакеті.
-i TTL
Час життя.
-v TOS
Тип сервісу.
-r count
Записати маршрут для кількості count транзитних ділянок.
-s count
Мітка часу для count транзитних ділянок.
-j host-list
Зробити довільним маршрут від джерела вздовж списку хостів.
-k host-list
Зробити “жорстким” маршрут від джерела вздовж списку хостів.
-w timeout
Таймаут в мілісекундах для очікування на кожну відповідь.
За замовчуванням ping посилає на віддалений хост чотири повідомлення з відлунням-запитом. Якщо хост не пошкоджений, після кожної передачі виводиться відповідне повідомлення з відлунням-відповіддю. Якщо хост не відповідає, то видається повідомлення з текстом про помилку "Перевищений інтервал очікування для запиту".
Утиліта TRACERT.
Утиліта tracert використовується для відстежування маршруту пакету, посланого поточним хостом видаленому. Вона може здатися зручнішою і змістовнішою, чим ping, особливо в тих випадках, коли видалений хост недосяжний. Ви зможете визначити район проблем із зв'язком по тому, наскільки далеко буде відстежений маршрут. Якщо Ви побачите рядок із зірочками (*) або з повідомленням типу "Destination net unreachable" "Destination host unreachable" або "Request time out", можливо, Ви виявили район проблем із зв'язком. Формат команди: tracert [-h значення1] [-w значення 2 ] [-d] Ip-address або dns-ім'я видаленого хоста Утиліта tracert спрацьовує таким чином: посилається по 3 пробних пакети на кожен хост, через який проходить маршрут до віддаленого хоста. Утиліта tracert використовує параметр time-to-live (TTL) для обмеження часу проходження пакету по маршруту, на якому кожен хост виявляється. TTL - це кількість "стрибків" або послідовних хостів, через які дозволяється пройти пакету. Стартуючи із значення рівного 1, TTL зростає до тих пір, поки, або пакет не досягне видаленого хоста або не буде досягнуте максимальне значення "стрибків"( 30 за замовчуванням).
Завдання
Відкрийте вікно командного рядка на комп'ютері. Для цього необхідно вибрати команду Пуск/ Виконати і у вікні, що відкрилося, ввести букви cmd. Клацніть ОК.
Після появи вікна Командний рядок, там, де з'явився курсор, наберіть команду ipconfig і натисніть клавішу Enter. З’явиться повідомлення, яке містить інформацію про підключення вашого комп'ютера до мережі. Проаналізуйте результат.
Протестуйте (пропінгуйте) з'єднання з віддаленими вузлами, згідно свого варіану. Результати представте у вигляді таблиці поданої нижче.
IP-адреса вузла
Результат тестування, позитивний (+) чи негативний (-)
192.168.19.3
+
193.167.2.5
-
Номер варіанту
IP-адреса
27
127.0.0.57; 192.168.19.250; 189.199.256.19; 192.168.19.249; 192.168.19.299; 127.0.0.1; 255.243.7.1; 166.54.55.21
За допомогою утиліти ping з ключем -а визначте доменні імена тих вузлів з попередньої таблиці, для яких результат тестування виявився позитивним. Результат подайте у вигляді таблиці:
IP-адреса вузла
Доменне ім'я
….
...
За допомогою утиліти ping визначте IP-адреси вузлів, відомих доменних імен.
Доменне ім'я
IP-адреса вузла
www.microsoft.com
….
www.mail.ru
www.ukr.net
www.google.com.ua
www.yandex.ru
www.rambler.ru
4. За допомогою команди tracert визначте маршрути проходження пакетів до вузлів з таблиці, наведеної в п. 3. Результати подайте у вигляді схем.
5. Виявити структуру підключення вашого комп'ютера до Інтернету.
6. Дізнатися, які сусідні комп'ютери.
7. Видрукувати маршрут маршрутизації.
8. Проведіть трасування маршруту в утиліті NeoTrace Pro 3.25.
Хід виконання роботи
Така інформація означає, що комп’ютер доступний в Інтернеті за мережевою адресою 95.135.255.126, тобто може бути 255.255.255.255-255.255.255.255=0 сусідніх комп’ютерів, підключених до єдиного шлюзу 95.135.255.126. Це динамічна ІР-адреса.
IP-адреса вузла
Результат тестування, позитивний (+) чи негативний (-)
127.0.0.57
+
192.168.19.250
-
189.199.256.19
-
192.168.19.249
-
192.168.19.299
-
127.0.0.1
+
255.243.7.1
-
166.54.55.21
-
IP-адреса вузла
Доменне ім'я
127.0.0.57
127.0.0.1
localhost
3.
Доменне ім'я
IP-адреса вузла
www.microsoft.com
207.46.170.123
www.mail.ru
217.69.128.43
www.ukr.net
195.214.195.105
www.google.com.ua
74.125.87.105
www.yandex.ru
77.88.21.3
www.rambler.ru
81.19.70.1
www.microsoft.com
www.mail.ru
www.ukr.net
www.google.com.ua
www.yandex.ru
www.rambler.ru
Таблиця маршрутизації
Мій комп’ютер підключений до Інтернету за допомогою технології ADSL - модемна технологія, яка перетворює стандартні абонентські телефонні аналогові лінії в лінії високошвидкісного доступу. Основна перевага даної технології в тому, що немає необхідності прокладати кабель до абонента.
NeoTracert
Висновок: на даній лабораторній роботі я навчилася визначати IP-адреси комп'ютера, ознайомилась з основними комунікаційними утилітами зі складу Windows XP, які дають змогу протестувати з'єднання з віддаленим вузлом (ping), визначити маршрут проходження пакетів (tracert), таблиці маршрутизації (route) та спостереження за часом і маршрутом проходження пакету (утиліта NeoTrace Pro 3.25). Під час виконання роботи, мережа була справна, всі утиліти працювали коректно.