Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2007
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Комп’ютерна схемотехніка
Група:
КН

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний університет “Львівська політехніка” Кафедра АСУ Лабораторні роботи № 9 ДОСЛІДЖЕННЯ РОБОТИ СУМАТОРІВ. з дисципліни “Комп’ютерна схемотехніка” Мета роботи: вивчення принципів побудови комбінаційних суматорів та дослідження їх роботи. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1.Комбінаційні суматори. Функціональні вузли, що здійснюють арифметичне підсумовування (додавання) чисел називаються суматорами. У цифровій техніці додавання виконується в основному над двійковими Числами (кодами). Додавання багаторозрядного слова за допомогою суматора здійснюється порозрядно з урахуванням переносу в сусідній старший розряд. Тому при побудові багаторозрядного суматора необхідно врахувати не лише появу переносу в деякому розряді, але й можливість одержання переносу від сусіднього молодшого розряду. Особливістю комбінаційних суматорів є відсутність пристроїв запам’ятовування і тому результат на виході у комбінаційних суматорів зникає зразу після припинення дії вхідних сигналів. Для додавання двійкових чисел можуть застосовуватися як одно-, так і багаторозрядні суматори, сама процедура додавання може здійснюватись або послідовно, починаючи з молодшого розряду, або паралельно, коли всі розряди чисел додаються одночасно. Важливою ознакою паралельного суматора є спосіб організації переносу при додаванні. Розрізняють суматори з послідовним, паралельним та груповим переносом. Як послідовні, так і паралельні суматори будуються на основі комбінаційного однорозрядного суматора, що складається з напівсуматорів. 1.1.1. Напівсуматор. Напівсуматор – це пристрій (рис.1), що має два входи (для доданків a і b) і два виходи(суми S і переносу P), який призначений для додавання за правилами, що наведені в таблиці 1. а) б) Табл.1 a b S P  0 0 0 0  0 1 1 1   1 0 1 0  1 1 0 1   Рис.1 а) Функціональна схема напівсуматора; б) Таблиця станів напівсуматора.  Рис.2 Структура схем напівсуматора. З даної таблиці видно, що напівсуматор виконує додавання двох однорозрядних двійкових чисел з формуванням суми і переносу в наступний старший розряд. Формування суми і переносу в напівсуматорі відбувається згідно з виразами: S= a ( b = a ( b; P= a b Відповідно до наведених виразів структура напівсуматора містить два логічні елементи і зображена на рис.2. 1.1.2. Повний суматор. Повний суматор (рис.3) реалізує двох однорозрядних двійкових чисел з врахуванням переносу з молодшого розряду. Тому він має три входи ( ai, bi, Pi ) і два виходи (Si, Pi+1 ). Логіка роботи повного суматора наведена в таблиці 2, де ai, bi – доданки війкових чисел в i-му розряді; Pi, Pi+1 – переноси відповідно з ( i-1)-го розряду в і-ий та з і-го в ( і-1)-ий розряд; Si – сума в і-тому розряді. а) б) табл. 2 ai bi Pi Si Pi+1  0 0 0 0 0  0 1 0 1 0  1 0 0 1 0  1 1 0 0 1  0 0 1 1 0  0 1 1 0 1  1 0 1 0 1  1 1 1 1 1   Рис. 3 а) Функціональна схема повного суматора; б) Таблиця станів суматора Згідно з таблицею 2 робота повного суматора двійкових чисел описується такими логічними виразами:  ( 1 )  ( 2 ) За виразами ( 1 ), ( 2 ) можна побудувати повний суматор структура якого зображена на рис.4. Рис.4 Структурна схема повного суматора 1.1.3. Паралельні суматори. 1.1.3.1. Паралельний суматор з послідовним переносом. Паралельний суматор з послідовним переносом додає два багаторозрядні числа одночасно з послідовною передачею переносу, як це показано на рис.5. На вході переносу молодшого розряду Р0 установлюють низький потенціал ( Р0= 0 ), бо до нього не поступає перенос. У процесі послідовного проходження переносу в кожному розряді суматора встановлюється кінцеве значення суми. Час спрацювання такого суматора рівний t=n(tсм1, де tсм1 – час спрацювання однорозрядного суматора. Рис.5 Структурна схема паралельного суматора з послідовним переносом 1.1.3.2. Паралельний суматор з паралельним переносом. Для зменшення часу додавання застосовують суматори з паралельним переносом, в яких вхідний перенос кожного розряду вибирається незалежно від переносу сусіднього розряду. Для цього застосовують спеціальні схеми прискореного переносу. Принцип прискореного переносу полягає в тому, що для кожного двійкового і-го розряду додатково утворюються два сигнали: генерації переносу gi =aibi і поширення переносу hi=pi( ai ( bi ) . Сигнал gi виробляється схемою тоді, коли в кожному і-му розряді перенос відбувається внаслідок комбінації доданків аі і bi , а сигнал hi показує – передається отриманий у молодшому розряді сигнал переносу Рі далі чи ні. Процес формування прискореного переносу у паралельному суматорі описується виразом: Pi+1 = gi ( hiPi = gi ( hiPi-1 ( hihi-1Pi-2 ( … ( hihi-1…h2h1P0 ( 2 ) Хоч вираз для переносу дуже складний, з нього очевидно, що біт переносу в довільному розряді суматора принципово може бути сформованим відразу, як тільки визначиться біт переносу в молодшому розряді. Таким чином , за рахунок ускладнення схеми суматора за принципом паралельного переносу досягається більша швидкодія процесу додавання, ніж при послідовному переносі. 1.1.3.3. Паралельний суматор з груповим переносом. Паралельний суматор з груповим переносом складається з n-розрядного суматора, що має k груп , в межах яких формування переносу здійснюється одночасно, без затримки від розряду до розряду. Вхід переносу від молодшої групи є одним з доданків для формування переносу в чергові старші групи. Таким чином затримка формування переносу на виході суматора буде визначатися сумарною затримкою формування переносів у k групах. Порівняно з суматором з паралельним переносом у чистому виді у суматора з груповим переносом досягається більша швидкодія за рахунок паралельного переносу між групами у поєднанні з паралельним переносом всередині групи. Це найбільш швидкодіючі суматори у діапазоні розрядності (n=24(64. 1.2. Чотирьохрозрядний паралельний суматор ( К155ИМ3 ). а) Рис.6 Функціональна схема 4-х розрядного суматора К155ИМ3 а) генератор розрядів суми б) схема прискореного переносу в) умовне зображення мікросхеми Умовне позначення мікросхеми К155ИМ3 і її цокольовка показана на рисунку 7. Суматор працює зі словами як додатньої (високий рівень – одиниця ), так і від’ємної (низький рівень – одиниця ) логіки. Додавання чисел здійснюється згідно рівняння: Cn+20(A0+B0)+21(A1+B1)+22(A2+B2)+23(A3+B3) = 20e0+21e1+22e2+23e3+24Cn+1 ( 3 ) Рис 7. Умовне графічне позначення мікросхеми К155ИМ3 Мікросхема К155ИМ3 є чотирьохрозрядний паралельний суматор , що складається з генератора розрядів суми і схеми прискореного переносу ( рис.6. ). Приклади додавання чисел мікросхемою показані в таблиці 3. Таблиця3 Дані на вході Cn A0 A1 A2 A3 B0 B1 B2 B3 (0 (1 (2 (3 C n+1  Електр рівень H H B H B B H H B B B H H B  Активиий рівень В 0 0 1 0 1 1 0 0 1 1 1 0 0 1  Активий рівень Н 1 1 0 1 0 0 1 1 0 0 0 1 1 0   Підготовка до лабораторної роботи. Умовні позначення мікросхем (рис.7):  рис.7 Порядок виконання роботи: 2.1. Схема послідовного суматора для додавання 4-х розрядних двійкових чисел на базі мікросхеми К155ИМ3  рис.8 а) Схема комутації мікросхеми К155ИМ3 (рис.2) для виконання операції додавання (паралельний суматор). б) За допомогою перемикачів SA1-SA8 забезпечуємо відповідні потенціали (“1”, “0”) значення відповідних розрядів 4-х розрадних чисел a і b, Cn – під’єднано до загальної шини (поч. перенос ┴ ). Одразу після подачі вхідних напруг на виході паралельного суматора встановиться результат, який можна спостерігати на 4-х світлодіодах VD0-VD3-VD4 перенос в наступний розряд. В даному випадку – 5 розряд. Свічення – “1”. 2.2. Схема послідовного суматора для додавання 4-х розрядних двійкових чисел на базі мікросхеми К155ИП2  Порядок роботи схеми: Встановлення виходу Q Д-тригера ( мікросхема ДД2 155ТМ2 ) в стан “0”, який забезпечить для поч. розряду Cn=”0” (за допомогою перемикача SA3). За допомогою перемикачів SA1 і SA2 встановлення значення першого розряду числа a і b. За допомогою SA4 додаємо тактовий імпульсдля переносу/запису суми в регистр. За 4 розряд ми отримаємо результат послідовного сумування 2-х чотирирозрядних чисел в регистрі ДД3ИР1: VD0 – 4 розряд суми; VD3 – 1 розряд суми; VD4 – збігання знаку переносу. Виконання індивідуального завдання. Число a – 4-розрядне двійкове число, яке відповідає порядковому номеру студента в деканатському журналі групи. Число b – довільне 4-розрядне двійкове число. Тому: a=1010 ; b=0011. Результат роботи суматора приведений на часовій діаграмі: Висновок В результаті виконання лабораторної роботи, я зрозумів з принципи побудови комбінаційних суматорів та дослідив їх роботу.
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!