МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ,
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНОЇ
СИСТЕМИ АВТОМАТИЧНОГО КЕРУВАННЯ
К У Р С О В А Р О Б О Т А
з курсу
“Теорія автоматичного керування”
для студентів базового рівня спеціальності 6.09.22
“Електромеханіка”
Затверджено
на засіданні кафедри
електропривода та автоматизації
промислових установок
Протокол № від р.
Львів 2000
Розрахунок електромеханічної системи автоматичного керування
Принципово-структурна схема системи автоматичного керування показана на рис.1.
Рис.1.
На схемі позначено: Д-двигун; ТП-тиристорний перетворювач з системою імпульсно-фазового керування; ТГ-тахогенератор; СК-система формування керуючого сигналу.
Система повинна забезпечувати такі статичні та динамічні показники: коефіцієнт статичної похибки не повинен перевищувати задану величину (доп (в усталеному режимі) і час затухання перехідного процесу при стрибкоподібній зміні вхідного сигналу xвх(t) повинен бути на рівні заданої величини tп (в динамічному режимі).
1. Вихідні дані.
Вихідні дані приведені в Додатку 1.
2. Програма роботи.
2.1. Розрахунок системи в статичному (усталеному) режимі.
2.1.1.Визначення необхідного коефіцієнту підсилення системи формування керуючого сигналу Кс, який забезпечить задану статичну точність регулювання.
2.1.2.Визначення величини сигналу завдання Uз, який забезпечить необхідну (номінальну) швидкість двигуна.
2.2. Розрахунок системи в динамічному режимі.
2.2.1.Розрахунок стійкості системи з допомогою заданого критерія.
2.2.2.Вибір послідовної коректуючої ланки та розрахунок параметрів її передавальної функції з умови забезпечення заданої швидкодії системи.
2.2.3.Схемна реалізація послідовної коректуючої ланки на операційних підсилювачах і R, C - елементах та розрахунок їх параметрів.
2.2.4.Розрахунок перехідних процесів в системі при стрибкоподібній зміні вхідного сигналу xвх(t).
2.2.4.1. Розрахунок перехідного процесу частотним методом.
2.2.4.2. Розрахунок перехідного процесу на комп’ютері.
Задану програму потрібно виконувати в такій послідовності.
Розрахунок системи.
3.1. Розрахунок системи в статичному режимі.
3.1.1. Структурна схема системи для усталеного режиму її роботи.
3.1.2. Визначення коефіцієнтів передачі двигуна та тахогенератора.
3.1.3. Розрахунок необхідного коефіцієнта передачі (підсилення) системи формування керуючого сигналу Кс.
3.1.4. Розрахунок напруги завдання Uз.
3.2. Розрахунок системи в динамічному режимі.
3.2.1. Структурна схема системи по відношенню до вхідного сигналу.
3.2.2. Розрахунок сталих часу двигуна.
3.2.3. Розрахунок стійкості системи.
3.2.4. Розрахунок параметрів передавальної функції послідовної коректуючої ланки.
3.2.4.1. Побудова ЛАЧХ нескоректованої системи (розімкненої).
3.2.4.2. Побудова ЛАЧХ скоректованої системи (розімкненої).
3.2.4.3. Побудова ЛАЧХ послідовної коректуючої ланки.
3.2.4.4. Визначення передавальної функції коректуючої ланки та розрахунок її коефіцієнтів.
3.2.5. Схемна реалізація коректуючої ланки.
3.2.5.1. Вибір схеми на операційних підсилювачах та R, C - елементах, що реалізує передавальну функцію коректуючої ланки.
3.2.5.2. Розрахунок параметрів R, C - елементів схеми, що реалізує передавальну функцію коректуючої ланки.
3.2.6. Визначення передавальної функції скоректованої системи (замкненої) по відношенню до вхідного сигналу xвх(t).
3.2.7. Знаходження дійсної частотної характеристики системи та побудова по ній перехідного процесу в системі.
3.2.8. Побудова перехідного процесу в системі з допомогою комп’ютера.
3.2.9. Аналіз отриманих результатів.
4. Методичні вказівки.
4.1. При розрахунку системи в статичному (усталеному) режимі слід приймати, що тиристорний перетворювач з системою імпульсно-фазового керування має лінійну регулювальну характеристику, тобто його коефіцієнт передачі Кп - постійна величина .
Робота двигуна в усталеному режимі описується рівнянням:
, (1)
де С=КФ, Rя - опір якоря двигуна.
Приймаючи Кд=1/С, рівняння (1) запишеться:
. (2)
Нехтуємо спадком напруги на внутрішньому опорі тиристорного перетворювача і приймаючи до уваги (2), структурна схема системи для усталеного режиму (s=0) на основі рис.1 приймає вигляд:
Для статичного розрахунку системи збурюючий сигнал типу навантаження (-Rяic) слід перенести на вихід системи. Тоді дістаємо структурну схему:
або
4.1.2. Для визначення коефіцієнта передачі двигуна Кд на основі (2) можемо записати:
, (3)
і на основі паспортних даних двигуна знайти Кд.
Коефіцієнт передачі тахогенератора також визначається на основі його паспортних даних із співвідношення:
, (4)
Для розрахунку коефіцієнта передачі (підсилення) системи формування керуючого сигналу Кс використаємо формулу статичної похибки для схеми рис.5.
Для цієї схеми маємо:
. (5)
В нашому випадку (xз=((=0, y=-RяКдiс, (=Ктг, xвих=( і формула (5) приймає вигляд:
, (6)
де,
(7)
Приймаючи (=(доп на основі (6) з врахуванням (7) дістаємо:
, (8)
або
, (9)
Як вказано в п. 4.1.1. Кд=1/С, де С=КФ. Потік збудження двигуна Ф пропорційний напрузі збудження Uзд, тому можна вважати, що:
, (10)
де ( - деяка стала величина.
Тому (Кд=-(Uзд і (9) приймає вигляд:
, (11)
При користуванні формулою (11) знак похибок окремих величин, що містяться в ній, необхідно приймати з міркувань найгірших умов роботи системи. А це значить, що коефіцієнт Кс повинні отримати максимальним по величині (додатнім).
4.1.4. Для визначення напруги завдання Uз в схемі рис.2 можна записати:
, (12)
або
.
Звідси знаходимо:
, (13)
При розрахунку системи в динамічному режимі слід знехтувати внутрішнім опором та індуктивністю тиристорного перетворювача.
4.2.1. Для того, щоб отримати структурну схему системи, необхідно мати передавальну функцію двигуна. Для цього складаємо диференційне рівняння двигуна. Для двигуна, що працює в системі (рис.1), можна записати:
, (14)
або
, (15)
, (16)
або
, (17)
де Тя=Lя/Rя - електромагнітна стала часу двигуна,
Lя - індуктивність якоря двигуна.
Визначаючи з (17) (i(s) і підставляючи в (15) отримуємо:
, (18)
Звідси:
, (19)
або
, (20)
де - електромеханічна стала часу двигуна,
Кд=1/С - коефіцієнт передачі двигуна.
Диференціальному рівнянню (20) відповідає структурна схема рис.6:
В результаті схема системи (рис.1) має вигляд:
Структурна схема системи по відношенню до вхідного сигналу (xвх(s)=(Uз(s) одержується на основі рис.7, якщо прийняти (iс(s)=0. Ця структурна схема приведена на рис.8:
Для знаходження структурної схеми по відношенню до (ic(s) необхідно прийняти (Uз(s)=0 і тоді на основі рис.7 отримуємо структурну схему, що приведена на рис.9:
4.2.2. Електромеханічна стала часу двигуна розраховується по формулі:
, (21)
В каталогах, в більшості випадках, для двигуна дається його GД2. Враховуючи співвідношення між J і GД2:
.
Формула (21) в цьому випадку приймає вигляд:
, (22)
Електромагнітна стала часу Тя визначається на основі заданого в Додатку 1 співвідношення Тя/Тм.
4.2.3. Для розрахунку системи на стійкість з допомогою критерія стійкості Рауса, Гурвіца і Михайлова необхідно знайти характеристичне рівняння замкненої системи. При цьому слід мати на увазі, що характеристичне рівняння замкненої системи не залежить від вхідного сигналу (xвх(s). Тому воно буде однаковим для структурних схем рис.8 і рис.9.
Для розрахунку системи на стійкість з допомогою критерія стійкості Найквіста необхідно знайти передавальну функцію розімкненої системи з одиничним зворотнім зв’язком. Ця передавальна функція також буде однаковою для структурних схем рис.8 і рис.9 і має вигляд:
, (23)
4.2.4. Під розрахунком параметрів передавальної функції послідовної коректуючої ланки слід розуміти знаходження структури її передавальної функції та визначення коефіцієнтів чисельника і знаменника цієї передавальної функції.
4.2.4.1. Для побудови ЛАЧХ нескоректованої системи Lc(() потрібно знайти передавальну функцію розімкненої системи з одиничним зворотнім зв’язком і розкласти її на співмножники у вигляді простих передавальних функцій. Простою передавальною функцією вважається передавальна функція елементарної ланки (безінерційної, аперіодичної першого порядку, другого порядку, інтегруючої), або її зворотна величина. Після цього необхідно побудувати ЛАЧХ для кожної простої передавальної функції і просумувати їх. Сумарна крива відповідає Lc(().
4.2.4.2. Для того, щоб забезпечити необхідну швидкодію системи ЛАЧХ скоректованої системи Lск(() повинна мати частоту зрізу (з=3/tп (tп - час перехідного процесу) і нахил -20 Дб/дек. вправо і вліво від частоти зрізу в межах (1=(з/20, (2=20(з. Тобто в області частоти зрізу (з повинна мати вигляд рис.10.
Для побудови повної характеристики Lск(() необхідно характеристику рис.10 в області низьких частот 0<(<(з і в області високих частот (з<(<( продовжити так, щоб вона вийшла на характеристику нескоректованої системи Lc((), або проходила паралельно їй. При цьому в області низьких частот при ((0 Lск(() не повинна знаходитись нижче Lс((), тому що це дасть зменшення коефіцієнта підсилення системи в усталеному режимі і в результаті не буде забезпечена задана величина статичної похибки (доп.
На рис.11 і рис.12 приведені приклади побудови ЛАЧХ скоректованої системи Lск(().
Рис.11 Рис.12
4.2.4.3. ЛАЧХ послідовної коректуючої ланки Lк(() знаходиться як різниця ЛАЧХ скоректованої системи Lск(() і ЛАЧХ нескоректованої системи Lс(().
4.2.4.4. Для визначення передавальної функції послідовної коректуючої ланки необхідно знайдену ЛАЧХ коректуючої ланки Lк(() розкласти на прості ЛАЧХ, для яких відомі передавальні функції. Це можуть бути передавальні функції елементарних ланок, або їх зворотні вирази. Передавальна функція коректуючої ланки Wк(s) записується як добуток цих простих передавальних функцій. В результаті отримуємо передавальну функцію коректуючої ланки у вигляді:
, (24)
4.2.5. Під схемною реалізацією коректуючої ланки слід розуміти розробку конкретної схеми з використанням операційних підсилювачів, резисторів і конденсаторів, які «обв’язують» операційні підсилювачі, та розрахунок величин R і C.
4.2.5.1. Передавальна функція (24) може бути записана:
Wк(s)= Wк1(s)* Wк2(s)... Wкn(s), (25)
де
, , (26)
, (27)
Якщо прийняти Кк=1, передавальні функції (26) можна вважати як окремий випадок передавальної функції (27).
В залежності від співвідношень сталих часу Ткn і Ткn* передавальна функція (27) може бути реалізована схемою рис.13 (Ткn*> Ткn ), або схемою рис.14 (Ткn*< Ткn).
C
R2 R3
R1 (Ткn*> Ткn)
рис.13
C
R3
(Ткn*< Ткn)
R1 R2
рис.14
Послідовне з’єднання схем рис.13 і рис.14 дає можливість згідно (25) реалізувати передавальну функцію коректуючої ланки.
4.2.5.2. Схемі рис.13 відповідає передавальна функція:
, (28)
а схемі рис.14 - передавальна функція:
. (29)
Таким чином, для реалізації передавальної функції (27) схемою рис.13 згідно (28) необхідно виконати умови:
, (30)
а для реалізації цієї ж передавальної функції схемою рис.14 згідно (29) необхідно виконати умови:
. (31)
Співвідношення (30) і (31) дозволяють розрахувати величину опорів і конденсатора. Схеми рис.13 і рис.14 мають чотири R і С - елемента, а співвідношення (30) і (31) мають тільки три рівняння. Таким чином однозначного визначення величини опорів і конденсатора немає. Тому при їх розрахунках величиною одного з елементів слід задатись і визначити величину інших. Рекомендується задатись величиною конденсатора, наприклад, С=1 мкФ.
Для розрахунку резисторів і конденсатора схем рис.13 і рис.14, що реалізують передавальні функції (26) в формулах (30) і (31) слід покласти Кк=1.
4.2.6. Для визначення передавальної функції скоректованої системи Wк(s) необхідно структурну схему нескоректованої системи (рис.8 або рис.9) доповнити передавальною функцією (24) коректуючої ланки, маючи на увазі, що послідовна коректуюча ланка завжди включається на вході системи, тобто перед системою формування керуючого сигналу СК (рис.1).
В процесі визначення передавальної функції скоректо-ваної системи на окремих етапах розрахунку можуть з’являтися однакові співмножники в чисельнику і знаменнику передавальної функції. В цьому випадку вони повинні бути скорочені.
4.2.7. Дійсна частотна характеристика скоректованої системи знаходиться на основі передавальної функції скоректованої системи. Для цього в передавальній функції скоректованої системи робиться заміна s=j( і отримується вираз комплексної передавальної функції Wк(j(). Розділяючи комплексну передавальну функцію Wк(j() на дійсну і уявну частини, можна записати:
Wк(j()=Pк(()+jQк((), (32)
де Pк(j() - є пошуковою дійсною частотною характеристикою скоректованої системи.
Задаючи значення 0((<( будується графік цієї характеристики.
Розкладаючи цю характеристику на трапецевидні частотні характеристики, з допомогою h(-функцій будується перехідний процес в системі, який відповідає реакції системи на одиничний стрибкоподібний вхідний сигнал (xвх(t)=[1].
4.2.8. Для побудови перехідного процесу з допомогою комп’ютера слід використати програму, яка дозволяє набрати на екрані комп’ютера задану структурну схему по відношенні до вхідного сигналу скоректованої системи. При введенні чисельних даних необхідно задаватись одиничним вхідним сигналом (xвх(t)=[1].
4.2.9. Аналіз отриманих результатів полягає в тому, що по кривій перехідного процесу, розрахованого частотним методом і з допомогою комп’ютера, знаходиться час перехідного процесу tп і величина перерегулювання (рис.15).
Час перехідного процесу, знайдений розрахунковим шляхом, необхідно порівняти з його заданим значенням, яке приймалося при виборі послідовного коректуючого пристрою, і оцінити точність отриманих результатів.
Додаток 1
№
п/п
Тип
двигуна
п
(об./
хв.)
Кп
Тп, (с)
Тс, (с)
Тя/Тм
(іс
(Uзд
(Кп
(доп
xвх(t)
tп
(с.)
Критерій стійкості
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
1
П62
1000
10
0,003
0
0,25
(50%
(5%
0
(0,20%
Uз
0,003
Михайлова
2
П71
1000
15
0,005
0
0,30
(80%
(8%
0
(0,3%
іс
0,006
Рауса
3
П72
1000
18
0,004
0
0,35
(90%
(10%
0
(0,35%
іс
0,006
Гурвіца
4
П81
1000
8
0,006
0,004
0
(85%
0
(10%
(0,45%
Uз
0,005
Найквіста
5
П82
1000
6
0,006
0,003
0
(75%
0
(8,5%
(0,40%
Uз
0,006
Михайлова
6
П91
1000
5
0,007
0,004
0
(65%
0
(9,5%
(0,50%
Uз
0,007
Найквіста
7
П92
1000
13
0,007
0,004
0
(95%
(10%
0
(0,48%
іс
0,005
Рауса
8
П101
1000
14
0,008
0,003
0
(90%
(12%
0
(0,15%
іс
0,006
Михайлова
9
П102
1000
9
0,003
0
0,38
(38%
(9%
0
(0,25%
Uз
0,007
Михайлова
10
П111
1000
7
0,004
0
0,40
(45%
(7%
0
(0,35%
Uз
0,003
Рауса
11
П112
1000
11
0,004
0
0,42
(65%
0
(15%
(0,40%
Uз
0,004
Гурвіца
12
П22
1500
12
0,005
0
0,64
(60%
0
(13%
(0,46%
іс
0,007
Найквіста
13
П31
1500
13
0,004
0,003
0
(95%
0
(12%
(0,42%
іс
0,008
Михайлова
14
П32
1500
9
0,006
0,004
0
(55%
(8,5%
0
(0,28%
іс
0,008
Найквіста
15
П41
1500
14
0,005
0,003
0
(60%
(11%
0
(0,33%
Uз
0,005
Михайлова
16
П42
1500
8
0,007
0,004
0
(70%
(11%
0
(0,52%
Uз
0,005
Гурвіца
17
П51
1500
6
0,008
0
0,85
(75%
(12%
0
(0,60%
Uз
0,006
Михайлова
18
П52
1500
9
0,008
0
0,90
(95%
0
(6%
(0,40%
Uз
0,004
Михайлова
19
П61
1500
5
0,009
0,004
0
(60%
0
(7%
(0,45%
іс
0,003
Рауса
20
П62
1500
9
0,006
0,004
0
(75%
0
(6,8%
(0,35%
іс
0,003
Гурвіца
21
П71
1500
7
0,006
0,003
0
(85%
0
(7,8%
(0,50%
Uз
0,005
Найквіста
22
П72
1500
10
0,007
0
0,70
(80%
0
(9,2%
(0,60%
Uз
0,004
Найквіста
23
П81
1500
11
0,004
0
0,75
(90%
(12%
0
(0,45%
Uз
0,005
Михайлова
24
П82
1500
5
0,005
0
0,35
(85%
(11%
0
(0,40%
Uз
0,005
Найквіста
продовження Додаток 1
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
25
П91
1500
8
0,006
0
0,60
(60%
(9,5%
0
(0,38%
іс
0,005
Рауса
26
П92
1500
14
0,004
0,002
0
(75%
(8,8%
0
(0,36%
іс
0,006
Михайлова
27
П101
1500
9
0,005
0,003
0
(90%
0
(5,5%
(0,50%
іс
0,006
Михайлова
28
П102
1500
11
0,006
0,004
0
(70%
0
(6%
(0,48%
Uз
0,005
Гурвіца
29
П111
1500
14
0,007
0,005
0
(65%
0
(7%
(0,58%
Uз
0,004
Найквіста
30
П112
1500
15
0,009
0,005
0
(80%
0
(8,5%
(0,28%
Uз
0,003
Михайлова
31
П11
3000
18
0,009
0,005
0
(75%
(12%
0
(0,37%
Uз
0,005
Рауса
32
П12
3000
17
0,010
0
0,70
(95%
(13%
0
(0,35%
іс
0,006
Гурвіца
33
П21
3000
6
0,009
0
0,35
(85%
(15%
0
(0,51%
іс
0,006
Найквіста
34
П22
3000
16
0,008
0
0,40
(55%
(10%
0
(0,44%
Uз
0,006
Михайлова
35
П31
3000
15
0,009
0
0,55
(60%
(9%
0
(0,39%
Uз
0,005
Рауса
36
П32
3000
13
0,010
0
0,30
(75%
0
(7%
(0,52%
Uз
0,006
Гурвіца
37
П41
3000
12
0,009
0,005
0
(65%
0
(10%
(0,39%
іс
0,006
Найквіста
38
П52
750
120
0,02
0,1
0
(60
8
0
1
Uз
0,006
Михайлова
39
П112
600
75
0,015
0
0,7
(50
0
5
1
ic
0,004
Рауса
40
П-51
750
75
0,015
0
0,6
(80
0
10
1
Uз
0,008
Рауса
41
П41
1000
20
0,01
0,2
0
(75
10
0
1,5
+ ic
0,01
Михайлова
42
П72
750
110
0,01
0
0,2
(55
10
0
0,5
- ic
0,07
Найквіста
43
П81
750
60
0,02
0
0,7
(60
0
8
2
Uз
0,008
Рауса
44
П102
750
130
0,025
0,5
0
(100
12
0
1,5
+ Uз
0,005
Михайлова
45
П42
1500
80
0,015
0,2
0
(80
0
10
1
- Uз
0,02
Гурвіца
46
П81
1500
100
0,01
0,2
0
(95
10
0
0,5
Uз
0,01
Гурвіца
47
П71
1500
105
0
0,1
0,7
(100
0
10
1
- Uз
0,008
Михайлова
48
П92
750
100
0,02
0,3
0
(45
12
0
0,3
Uз
0,005
Гурвіца
49
П91
750
80
0,01
0
0,4
(50
0
3
1
ic
0,007
Найквіста
50
П82
750
130
0,025
0,3
0
(90
7
0
0,6
+ ic
0,006
Михайлова
51
П92
600
100
0,008
0,1
0
(100
0
5
0,5
+ ic
0,006
Михайлова
продовження Додаток 1
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
52
П62
750
100
0,004
0,5
0
(20
0
8
0,5
Uз
0,004
Михайлова
53
П42
1000
75
0,02
0
0,2
(90
0
10
1
- ic
0,007
Найквіста
54
П92
750
100
0,01
0
0,5
(100
15
0
0,5
-ic
0,005
Найквіста
55
П111
750
95
0,01
0
0,85
(40
0
5
0,5
- ic
0,005
Найквіста
56
П111
600
80
0,01
0
0,5
(40
15
0
0,8
Uз
0,006
Гурвіца
57
П91
600
80
0,01
0
0,5
(80
5
0
1
ic
0,01
Гурвіца
58
П81
750
80
0,015
0,2
0
(80
5
0
1
+ ic
0,008
Рауса
59
П52
1000
70
0,01
0,2
0
(100
10
0
0,9
Uз
0,006
Рауса
60
П32
1000
150
0,03
0
0,3
(80
0
7
0,5
- ic
0,008
Рауса
61
П51
1000
25
0,008
0
0,2
(45
0
8
5
+ ic
0,006
Михайлова
62
П71
750
50
0,015
0,3
0
(60
10
0
1
Uз
0,001
Михайлова
63
П61
750
105
0,03
0
0,8
(75
0
5
0,5
ic
0,006
Найквіста
64
П72
1500
100
0,01
0
0,4
(80
1
0
1
ic
0,007
Найквіста
65
П82
750
90
0,01
0
0,6
(50
0
10
8
Uз
0,006
Гурвіца
66
П101
600
55
0,015
0
0,8
(50
10
0
2
Uз
0,006
Найквіста
67
П102
600
70
0,005
0,5
0
(90
0
10
1
- ic
0,005
Рауса
68
П101
750
75
0,015
0
0,3
(65
0
9
0,9
- ic
0,006
Рауса
69
П91
750
60
0,02
0,1
0,7
(40
0
15
1
Uз
0,007
Михайлова
70
П52
1500
70
0,012
0
0,5
(90
8
0
1,5
+ ic
0,006
Рауса
71
П112
750
140
0,02
0,5
0
(75
15
0
1
+ Uз
0,006
Гурвіца
72
П52
750
120
0,03
0,1
0
(50
15
0
0,8
+ ic
0,008
Михайлова
Технічні дані двигунів серії П Додаток 2
№ п/п
Тип
двигуна
Номінальна потужність,
Рн, кВт
Номінальний
струм,
Ін, А
Номінальна
напруга,
Uн, В
Маховий момент, GD2, кГм2
К.к.д.,
(, %
Опір якоря, Rя , Ом
Опір додаткових
полюсів,
Rдп, Ом
Опір компенса-
ційних обмоток,Rко, Ом
n=600 об/хв
1
П91
19
222
110
5,9
78
0,0359
0,0145
0,0023
2
П92
25
273
110
7,0
83
0,0209
0,0069
0,0012
3
П101
32
346
110
10,3
84
0,013
0,0058
0,00054
4
П102
42
450
110
12,0
85
0,0092
0,0033
0,0006
5
П111
55
582
110
20,4
86
0,00655
0,0031
0,0005
6
П112
70
732
110
23,0
87
0.004
0,002
0,0003
n=750 об/хв
7
П52
3,2
37,3
110
0,4
78
0,185
0,084
0,007
8
П62
6,0
67,5
110
0,65
80,5
0,088
0,04
0,004
9
П72
10
113
110
1,6
80,5
0,058
0,024
0,003
10
П81
14
159
110
2,7
80
0,0455
0,016
0,0026
11
П82
17
187
110
3,1
82,5
0,029
0,011
0,0025
12
П91
25
279
110
5,9
81,5
0,0187
0,007
0,001
13
П92
32
333
110
7,0
85
0,0095
0,004
0,0012
n=1500 об/хв
14
П42
4,5
51
110
0,18
80
0,136
0,074
0,0064
15
П52
8,0
86
110
0,4
84,5
0,046
0,0196
0,002
16
П71
19
210
110
1,4
82,5
0,023
0,0079
0,001
17
П72
25
268
110
1,6
85
0,0156
0,0059
0,001
18
П81
32
342
110
2,7
85
0,0142
0,0045
0,0008
n=750 об/хв
19
П51
2,2
13,6
220
0,35
73,5
1,36
0,55
0,048
20
П52
3,2
19
220
0,4
76,5
0,735
0,34
0,04
21
П61
4,5
26
220
0,56
78
0,54
0,22
0,032
22
П71
7
42
220
1,4
76
0,414
0,132
0,02
23
П81
14
79
220
2,7
80,5
0,182
0,062
0,01
24
П82
17
93
220
3,1
83
0,115
0,042
0,009
продовження Додаток 2
№ п/п
Тип
двигуна
Номінальна потужність,
Рн, кВт
Номінальний
струм,
Ін, А
Номінальна
напруга,
Uн, В
Маховий момент, GD2, кГм2
К.к.д.,
(, %
Опір якоря, Rя , Ом
Опір додаткових
полюсів,
Rдп, Ом
Опір компенса-
ційних обмоток,Rко, Ом
25
П91
25
136
220
5,9
83,5
0,075
0,027
0,004
26
П92
32
169
220
7,0
86
0,04
0,016
0,0012
27
П101
42
222
220
10,3
86
0,036
0,013
0,002
28
П102
55
286
220
12
87,5
0,023
0,009
0,002
29
П111
75
387
220
20,4
88
0,016
0,007
0,001
30
П112
85
436
220
23
88,5
0,014
0.005
0,001
n=1000 об/хв
31
П32
1
5,7
220
0,116
80
2,6
0,57
0,09
32
П41
1,5
9,3
220
0,15
73
2,26
0,64
0,11
33
П42
2,2
13,3
220
0,18
75,5
1,22
0,53
0,04
34
П51
3,2
18,3
220
0,35
79,5
0,78
0,21
0,04
35
П52
4,5
25,2
220
0,4
81
0,43
0,2
0,03
36
П61
6
32,6
220
0,56
83,5
0,32
0,17
0,01
37
П62
8
43
220
0,65
85
0,22
0,1
0,007
38
П71
11
63
220
1,4
79,5
0,22
0,08
0,01
39
П72
14
78
220
1,6
81
0,17
0,06
0,01
40
П81
19
105
220
2,7
82
0,11
0,03
0,01
41
П82
25
133
220
3,1
85,5
0,06
0,02
0,003
42
П91
32
171
220
5,9
85
0,05
0,016
0,002
43
П92
42
219
220
7,0
87
0,04
0,01
0,001
44
П101
55
286
220
10,3
87,5
0,02
0,008
0
45
П102
75
385
220
12,0
88,5
0,014
0,006
0
46
П111
100
511
220
20,4
89
0,01
0,004
0
47
П112
125
632
220
23,0
90
0,008
0,003
0
продовження Додаток 2
№ п/п
Тип
двигуна
Номінальна потужність,
Рн, кВт
Номінальний
струм,
Ін, А
Номінальна
напруга,
Uн, В
Маховий момент, GD2, кГм2
К.к.д.,
(, %
Опір якоря, Rя , Ом
Опір додаткових
полюсів,
Rдп, Ом
Опір компенса-
ційних обмоток,Rко, Ом
n=1500 об/хв
48
П22
1,0
5,9
220
0,052
77
3,32
0,85
0,24
49
П31
1,5
8,7
220
0,09
78,5
1,98
0,48
0,21
50
П32
2,2
12
220
0,116
83,5
0,94
0,27
0,09
51
П41
3,2
18,4
220
0,15
79
0,72
0,31
0,033
52
П42
4,5
25,4
220
0,18
80,5
0,55
0,24
0,04
53
П51
6
33,2
220
0,35
82
0,34
0,13
0,007
54
П52
8
43,5
220
0,40
84
0,185
0,08
0,007
55
П61
11
59,5
220
0,56
84
0,135
0,05
0,006
56
П62
14
73,5
220
0,65
86,5
0,087
0,04
0,004
57
П71
19
103
220
1,4
84
0,09
0,03
0,005
58
П72
25
132
220
1,6
86
0,06
0,024
0,004
59
П81
32
166
220
2,7
87,5
0,06
0,018
0,003
60
П82
42
218
220
3,1
87,5
0,03
0,01
0,002
n=1500 об/хв
61
П91
55
287
220
5,9
87
0,02
0,007
0,001
62
П92
75
381
220
7,0
89,5
0,01
0,004
0,001
63
П101
100
508
220
10,3
89,5
0,009
0,004
0
64
П102
125
632
220
12,0
90
0,006
0,002
0
65
П111
160
809
220
20,4
90
0,004
0,002
0
66
П112
200
1000
220
23,0
91
0,003
0,001
0
n=3000 об/хв
67
П11
0,7
4,3
220
0,0125
73,5
4,0
1,3
0,24
68
П12
1,0
6,0
220
0,015
76
2,56
0,73
0,14
69
П21
1,5
9
220
0,042
76
1,56
0,43
0,2
70
П22
2,2
12,5
220
0,052
80
0,79
0,24
0,06
71
П31
3,2
17,5
220
0,09
83
0,52
0,12
0,04
72
П32
4,5
24,3
220
0,116
84
0,29
0,06
0,02