Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут будівництва та інженерії довкілля
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра будівельного виробництва
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Пояснювальна записка до курсового проекту
Предмет:
Розробка технології будівельного процесу
Група:
ПЦБ
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут будівництва та інженерії довкілля
кафедра будівельного виробництва
Пояснювальна записка
до курсового проекту
з дисципліни
«Розробка технології будівельного процесу»
1. Вступ
Характерною рисою сучасного виробництва, його розвитку є постійне освоєння і випуск нових, досконаліших видів продукції на основі широкого застосування передової техніки, механізації та автоматизації виробничих процесів.
Технологія будівельних процесів – це сукупність методів раціональної взаємодії трудових та матеріальних ресурсів, зайнятих на будівництві.
Однією з найосновніших інженерних навичок у галузі технології будівельного виробництва є вміння кваліфіковано проектувати різні будівельні процеси, розробляти технологічні карти та інші документи, які регламентують виконання робіт.
Технологічна карта – це документ, який регламентує термін та технологічну послідовність окремих процесів при виконанні заданого об’єму робіт з допомогою певного комплекту машин, обладнання та інструментів. Технологічна карта складається з п’яти розділів:
Сфера використання. Дається коротка характеристика видів робіт, конструкцій, конструктивних елементів або частин будинку і споруди, умов і особливостей проведення робіт.
Організація і технологія будівельного процесу:
підготовка об’єкту до виконання будівельного процесу, передбаченого картою;
розробка схеми організації робочої зони з розміщенням машин і механізмів, матеріалів і пристроїв;
зберігання і запас конструкцій на будівельному майданчику;
розбивка будинку на яруси;
способи транспортування матеріалів і конструкцій до робочих місць;
типи використання будівельних підіймачів і кранів;
вимоги до якості виконання робіт.
Організація і методи праці робітників:
склад бригади або ланки по професіям і розрядам;
схеми організації робочих місць;
послідовність і раціональні прийоми виконання основних операцій;
вказівки по застосуванню засобів малої механізації;
калькуляція трудових витрат і оплата праці.
Техніко-економічні показники: Розраховується трудоємність в люд/днях на весь об’єм робіт і на прийняту одиницю виміру, виробіток на одного робітника в зміну, витрати машино-змін на весь об’єм робіт.
Матеріально-технічні ресурси.
Складання технологічної карти – досить трудомісткий процес, який потребує використання спеціальної літератури, включаючи довідкову та нормативну.
Монтаж будівельних конструкцій є провідним процесом, який у багатьох випадках визначає структуру об'ємних потоків, загальний темп будівництва об’єкту, порядок і методи виконання інших будівельних робіт. При цьому необхідно передбачити таке виконання будівельно-монтажних робіт, щоб вони були пов’язані в єдиний технологічний процес – потік, кінцевою метою якого є отримання продукції у вигляді готової до експлуатації будівлі чи споруди.
При складанні технологічної карти на виконання окремих будівельних процесів значну роль відіграє призначення будівлі, її об’ємно-планувальні і конструктивні характеристики.
Згідно завдання розроблено технологію будівельного процесу для будівництва одноповерхового промислового будівництва. Задана споруда: прямокутний в плані двопролітний цех з прольотом 18м, висотою до низу несучих конструкцій покриття – 10,8м та кроком колон – 12м. Довжина цеху – 96м, що дозволяє робити один температурний блок. Розміри будівельного майданчика – 48х105 м. Грунт - глина. Глибина котловану – 2,7 м. Розміри в плані – 36х96 м.
2. Підрахунок обсягів робіт
2.1. Планування будівельного майданчика
Визначаємо об’єми земляних робіт і підбираємо комплект машин для планування будівельного майданчика.
Планування майданчика проводимо з використанням нульового балансу земляних робіт (мас землі). Ґрунт – глина. Товщина рослинного шару ґрунту – 0,2 м.
2.1.1. Визначення обсягів земляних робіт
Об’єм котловану -
Зрізка рослинного шару майданчика:
Планувальну відмітку визначаємо з врахуванням проектованого ухилу і об’єму ґрунту, розподіленого по площадці. При цьому середня планувальна відмітка (за методом квадратів) дорівнює:
Приймаємо H=76.0м.
де Н1, Н2, Н4 – відмітки природного рельєфу вершин квадратів, які належать одночасно одному, двом і чотирьом квадратам.
Остаточно призначаємо проектні („червоні”) відмітки (див. картограму земляних робіт). Для розрахунків об’ємів робіт по вертикальному плануванні площадки визначимо робочі відмітки вершин квадратів – hp і положення лінії нульових робіт (див. картограму).
Підрахунок об’ємів робіт зводимо в таблицю.
№ кв.
h1
h2
h3
h4
Σh
а2/4
V
+
-
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1
-2
-0,75
-0,9
-2,19
-5,84
900
5256
2
-0,75
1,91
0,2
-0,9
-1,65
390
643,5
2,01
510
1025,1
3
1,91
3,12
1,92
0,2
7,15
900
6435
4
3,12
5,42
4,2
1,92
14,68
900
13212
5
5,42
7,1
5,6
4,2
22,12
900
19908
6
-2,19
-0,9
-2,1
-3,56
-8,75
900
7875
7
-0,9
0,2
-0,6
-2,1
-3,6
812
2923,2
0,2
88
18
8
0,2
1,92
0,72
-0,6
-0,6
50
30
2,84
850
2414
9
1,92
4,2
1,81
0,72
8,65
900
7785
10
4,2
5,6
3,9
1,81
15,51
900
13959
11
-3,56
-2,1
-3,62
-4,42
-13,7
900
12330
12
-2,1
-0,6
-1,8
-3,62
-8,12
900
7308
13
-0,6
0,72
0,35
-1,8
-2,4
580
1595
1,08
320
256
14
0,72
1,81
0,92
0,35
3,8
900
3420
15
1,81
3,9
2,1
0,92
8,73
900
7857
16
-4,42
-3,62
-4,35
-6,5
-18,89
900
17001
17
-3,62
-1,8
-3,5
-4,35
-13,27
900
11943
18
-1,8
0,35
-2,06
-3,5
-7,71
885
6823
0,35
15
5,3
19
-0,35
0,92
0,2
-2,06
-2,41
310
747
1,12
590
660,8
20
0,92
2,1
1,0
0,2
4,22
900
3798
Підсумовуючи по графам 8 і 9, отримуємо:
Перевіряємо умову нульового балансу земляних робіт:
;
Визначення положення лінії нульових робіт на рисунку.
Визначення середньої відстані переміщення грунту – Lср.
Визначаємо Lср графоаналітичним способом, для цього будуємо графіки розподілу земляних мас і аналітично розраховуємо величину Lср.
За графіками визначаємо проекції Lср на горизонтальну і вертикальну осі, відповідно Lх і Lу.
де і - площі відповідних графіків (див. графіки переміщення земляних мас).
2.1.3. Підбір комплекту машин для вертикального планування майданчика.
№
п/п
Найменування робіт
Одиниці виміру
Об’єм робіт
1
2
3
4
1
Зрізка рослинного шару
1000м²
72
2
Розробка ґрунту в виїмці з переміщенням в насип
100м³
789,74
4
Ущільнення ґрунту
100м³
789,74
5
Кінцеве планування майданчика
1000м²
72
При виробництві робіт основну масу ґрунту необхідно буде розробити і перемістити скреперами та бульдозерами ().
Попередньо вибираємо комплект машин для вертикального планування.
І комплект
ІІ комплект
Бульдозер ДЗ-29 (Д-535А)
Бульдозер Д-483А
Каток кулачковий Д-219
Каток кулачковий Д-219
Прицепний скрепер Д498
Прицепний скрепер Д374
Експлуатаційна продуктивність скрепера:
,
= 8,2 год - тривалість зміни ;
V - об’єм грунту, що переміщується за один робочий цикл бульдозера;
= 1-0,005 Lсер= 0,54 - коефіцієнт збереження;
= 1,1 – коефіцієнт, який враховує вплив роботи під ухилом на продуктивність бульдозера
= 0,8 – коефіцієнт використання змінного часу;
Об’єм ґрунту, що переміщується бульдозером за один цикл:
=35 – приймемо такий кут внутрішнього тертя глини;
- тривалість циклу.
Відстань наповнення грунту
Час наповнення
Довжина переміщення
Час розвантаження
Рух скрепера приймаємо по еліпсу.
Довжина маршруту повернення
Тривалість циклу:
Визначимо приблизну тривалість виробництва робіт при однозмінній праці одним бульдозером та вартість розробки.
.
.
В земляних роботах застосовують високопродуктивні механізми для допоміжних робіт, тому тривалість роботи їх в порівнянні з основним процесом невелика.
Приймаємо за техніко-економічним порівнянням бульдозер Д-483 (з використанням кулачкового катка Д-219) та скрепер Д374.
1. Визначення об’єму котловану.
Розробку ґрунту в котловані виконуємо без кріплення стінок з відкосами, величина відкосу нормується по БНіП ІІІ.4-80 „Техніка безпеки в будівництві”; для глини при глибині котловану 2.5 м коефіцієнт відкосу приймемо
m = 0.33.
Об’єм котловану визначаємо за формулою:
,
де - площа котловану по низу, м²;
- площа котловану по верху, м² ;
= 2.7 м – глибина котловану, м.
Визначаємо об’єм ґрунту у в’їзді в котлован:
Об’єм недобору ґрунту:
Об’єм ґрунту, який буде розроблятися екскаватором:
Підбір комплекту машин і проектування виконання робіт при розробці котловану.
При влаштування котловану необхідно виконати наступні операції:
№
п/п
Найменування робіт
Одиниці виміру
Об’єм робіт
1
2
3
4
1
Розробка ґрунту екскаватором
100м³
85,58
2
Доробка ґрунту в котловані
100м³
10,08
3
Планування дна котловану
1000м²
5,04
Відповідно до виконуваних робіт підбираємо два комплекти машин
І комплект
ІІ комплект
Бульдозер Д-483
Бульдозер Д-483
Екскаватор з прямою лопатою Э-651Б
Екскаватор з прямою лопатою Э-1252Б
Остаточний вибір комплекта машин здійснимо, визначивши приведені затрати по експлуатації ведучої машини процесу – екскаватора з прямою лопатою.
№ п/п
Тип екскаватора
Од. вимір.
Об’єм робіт
Норма часу
Розцінка
Трудо-ємкість
Зар. плата
Собі-вартість
люд-год
у.о.
люд-год
у.о.
у.о.
І
Э-651Б
100м³
85,58
1,7
1,8
82,16
86,99
3,878
ІІ
Э-1252Б
100м³
85,58
1,68
(0,84)
1,71
81,19
(40,6)
82,64
6,28
, де = 0,12 – нормативний коефіцієнт економічної ефективності; – балансова вартість машини; – тривалість роботи машини на об’єкті; – розрахункове число годин роботи машини в рік; - собівартість виконання робіт.
- середня вартість машино-години; - заробітна плата робітників.
І комплект
Екскаватор з прямою лопатою Э-651Б
ІІ комплект
Екскаватор з прямою лопатою Э-1252Б
Приймаємо другий комплект машин.
Розробку ґрунту в котловані виконуємо боковою проходкою з переміщенням екскаватора вздовж котловану екскаватором з прямою лопатою, при цьому довжина робочого переміщення екскаватора дорівнює:
,
де 0,9 – коефіцієнт раціонального використання максимальних параметрів; - найменший радіус копання на рівні стоянки; - найбільший радіус копання на рівні гусениць.
- найбільша відстань від осі екскаватора до бокового ухилу (з врахуванням недобору грунту) по верху при лобовій проходці.
Ширина кожної бокової проходки:
Експлуатаційна продуктивність екскаватора:
,
= 8,2 год - тривалість зміни ;
= 1,25 м³ - об’єм ковша екскаватора;
= 0,9 - коефіцієнт наповнення ковша;
= 0,8 – коефіцієнт використання змінного часу;
- тривалість циклу.
Необхідна кількість екскаваторів - 1.
Приблизний час виконання робіт при роботі в одну зміну:
Монтаж будівельних конструкцій.
3.1. Вибір оптимального типу крана.
Оптимальний тип монтажного крана підбираємо у дві стадії:
визначення необхідних технічних параметрів крана;
техніко-економічне порівняння.
3.1.1. Визначення необхідних технічних характеристик крана.
Необхідну висоту підйому крюка і виліт стріли визначаємо при монтажі ферм серії ПК-01-129/68 марки ФС18-3А, як провідного процесу .
Маса ферми Q = 7.8 т
, де
- відстань від рівня стоянки до рівня монтажу;
- висота зависання елемента над місцем монтажу;
- висота монтованого елемента;
- висота захватних пристроїв;
- довжина поліспаста крана.
Необхідний виліт стріли крана.
, де е=1,5 – відстань від осі крана до шарніра кріплення стріли;
- відстань від осі крана до кромки стакана фундаменту;
- половина товщини монтажного елемента.
Максимальну необхідну вантажопідйомність крана визначаємо для монтажу колон.
, де - маса елемента, - вага захватних пристроїв.
За знайденими параметрами вибираємо два типи кранів, характеристики яких кращі за мінімальні, оскільки потім ці крани будуть використовуватися для монтажу покриття:
Марка крана
КС-5473
СКГ-63/100
Вантажопідйомність
25 т
100 т
Виліт стріли
24 м
35 м
Тип шасі
Автомобільного типу
Гусеничний
Небезпечна зона дії крана
Склад ланки: Монтажники 5р. – 1; 4 р. -1; 3 р. – 2; 2 р. – 1. Машиніст 6 р. -1.
Визначаємо час монтажу ферми. Час одного циклу монтажу:
, де - машинний час монтажу, - час ручного монтажу.
, де
; - висота піднімання та опускання гаку;
; - швидкість піднімання та опускання гаку;
- кут повороту стріли крану;
- частота обертання стріли крану;
- коефіцієнт, який враховує складання робочих операцій крану - 0.75.
- відстань між стоянками крану;
- кількість елементів, що монтуються з однієї стоянки;
- швидкість переміщення крану.
Для крану КС-5473:
За ЕНіР 4-1-4 т2 п7в
Для крану СКГ-63/100:
За ЕНіР 4-1-4 т2 п7в
Визначаємо експлуатаційну продуктивність:
, де
- маса елементів, що монтуються;
- тривалість зміни в год;
- коефіцієнт, що враховує конструктивно-технічні та організаційні елементи в роботі – 0.8.
Собівартість роботи крану на об’єкті:
, де
- одноразові витрати;
- річні амортизаційні витрати;
- час роботи крана на об’єкті;
- нормативний час роботи крана в році;
- змінні експлуатаційні витрати на ремонт.
Для крану КС-5473:
Для крану СКГ-63/100:
Вартість монтажу конструкцій через питомі приведені затрати:
, де
- нормований коефіцієнт;
- інвесторська розрахункова вартість крану;
- маса елементів, що монтуються;
- середня вартість машино-години; - заробітна плата робітників-монтажників.
Для крану КС-5473:
Для крану СКГ-63/100:
Тривалість монтажних робіт.
, де - коефіцієнт планового перевиконання норм виробітку – 1.1.
Для крану КС-5473:
Для крану СКГ-63/100:
За порівнянням всіх техніко-економічних показників кращим для монтажу колон є кран КС-5473, який і приймаємо.
Влаштування монолітних залізобетонних фундаментів.
4.1. Вибір типу опалубки фундаменту.
Розглянемо два процеси: влаштування опалубки та бетонування фундаментів.
Для порівняння беремо три типи опалубки:
дерев’яна дрібнощитова опалубка;
опалубка з металевих щитів;
блок-форма «моноліт».
Порівняльну характеристику опалубки визначаємо за працемісткістю виготовлення і встановлення.
Визначаємо обсяги робіт.
Площа щитів опалубки:
Необхідно влаштувати 27 фундаментів, отже:
Площа опалубки всіх фундаментів:
Визначаємо працемісткість:
№ п/п
Назва процесу
Од. вим.
Пункт ЕНіР
Обсяг робіт
Норма часу
Витрата праці
Склад ланки
Варіант №1: дерев’яна дрібнощитова опалубка
1
Влаштування опалубки площею до 1 м²
м²
Е4-1-34
т2п1
98
0.62
26.1
Тесля 4р -1; Тесля 2р -1.
2
площею більше 2м²
м²
Е4-1-34
т2п3
226
0.40
77.8
Тесля 4р -1; Тесля 2р -1.
3
Розбирання опалубки площею до 1 м²
м²
Е4-1-34
т2п1
98
0.15
6.3
Тесля 3р -1; Тесля 2р -1.
4
площею більше 2м²
м²
Е4-1-34
т2п3
226
0.1
19.4
Тесля 3р -1; Тесля 2р -1.
Всього:
129.6
Варіант №2: опалубка з металевих щитів
1
Влаштування металевої опалубки
м²
Е4-1-37
т2п1
324
0.39
92.2
Слюсар 4р -1; Слюсар 3р -1.
2
Розбирання металевої опалубки
м²
Е4-1-37
т2п1
324
0.21
49.7
Слюсар 3р -1; Слюсар 2р -1.
Всього:
141.9
Варіант №3: опалубка з блок-форм «Моноліт»
1
Влаштування блок-форми
м²
Е4-1-38
т1п1в
324
0.28
66.2
Слюсар 4р -1; Слюсар 3р -1.
2
Розбирання блок-форми
м²
Е4-1-38
т1п2в
324
0.2
47.3
Слюсар 4р -1; Слюсар 2р -1.
Всього:
113.5
Варіант №1: дерев’яна дрібнощитова опалубка
Працемісткість при виготовленні і демонтажі:
Варіант №2: металева опалубка
Працемісткість при виготовленні і демонтажі:
Варіант №3: опалубка з блок-форм
Працемісткість при виготовленні і демонтажі:
В даному випадку ефективнішим є використання дерев’яної опалубки.
4.2. Бетонування фундаментів.
Визначення об’ємів робіт:
Загальний об’єм фундаментів:
Для порівняння беремо два варіанти бетонування фундаментів. Порівнюємо ці варіанти за питомими витратами та працемісткістю.
Варіант №1: Бетонна суміш завозиться автосамоскидом МАЗ-205, бетонування проводиться з бетонозмішувача з бетононасосом АБН-60.
Варіант №2: Бетонна суміш завозиться автобетонозмішувачем і вкладається автобетоноукладчиком АБУ.
4.3. Вибір варіанту виконання робіт.
Калькуляція працевтрат та заробітної плати:
№ п/п
Назва процесу
Од. вим.
Пункт ЕНіР
Обсяг робіт
Норма часу
Роз-цінка
Праце-місткість
Зар. плата
Склад ланки
Варіант № 1
1
Приймання бетонної суміші з кузова автосамоскида
м³
Е4-1-48 Б т3
115,83
0.11
0.07
8.49
5.41
Бетон. 2 р.
2
Подання бетонної суміші насосом
100м³
Е4-1-48 В т5
1,16
27
(13.5)
19.31
20.85
14.91
Машин.4 р
Бетон. 2 р.
3
Влаштування бетону в опалубку фундаменту
м³
Е4-1-49 т1п3
115,83
0.33
0.236
25.48
18.22
Бетон. 4 р
Бетон. 2 р.
Всього:
54.82
38.54
Варіант № 2
1
Приймання бетонної суміші з кузова автосамоскида
м³
Е4-1-48 Б т3
115,83
0.11
0.07
8.49
5.41
Бетон. 2 р.
2
Подача суміші стріч-ковим транспортером
100м³
Е4-1-48 В т5
1,16
17
(6.5)
7.45
13.13
5.75
Машин.4 р
Бетон. 2 р.
3
Влаштування бетону в опалубку фундаменту
м³
Е4-1-49 т1п3
115,83
0.33
0.236
25.48
18.22
Бетон. 4 р
Бетон. 2 р.
4
Переміщення бетоноукладача між фундаментами
раз
-
27
1.39
0.777
25.02
13.99
- // -
Всього
72.12
43.37
Розрахунок вартості маш/год:
, де
- одноразові витрати на утримання машин;
- тривалість роботи машини;
- нормативний час роботи машини;
- експлуатаційні затрати;
- різні амортизаційні витрати;
, де
- загальна заробітна плата; - тривалість роботи машини за нормами.
Коефіцієнт капіталовкладень:
, де С – інвесторська розрахункова вартість.
Питома працемісткість:
, де Т – повна розрахункова собівартість виконання робіт; V – загальний об’єм робіт.
Виконаємо порівняння двох варіантів:
Варіант №1.
Варіант №2.
Висновок: за вартістю експлуатації машин бетонування фундаментів доцільніше виконувати за другим варіантом, а за трудовитратами – за першим. Віддаємо перевагу другому варіанту.
Технологія виконання будівельних процесів
Планування майданчика бульдозером.
Бульдозери використовують для розробки і переміщення ґрунту на відстань до 100 м, в окремих випадках – до 150 м. Важкі і напівважкі ґрунти спочатку розрихлюють. Для зменшення втрат ґрунту при його переміщенні відвал комплектують доковими щитами. Для забезпечення високої продуктивності бульдозера необхідно збільшити об’єм ґрунту, який переміщується відвалом і зберігається у відвалі до кінця робочого ходу, а також скорочувати тривалість циклу. Для зменшення втрат ґрунту при його переміщенні ґрунт розробляють траншейним способом. Бульдозер багатократно проходить по одному і тому ж сліді, робить траншею глибиною до 0.5 м, стінки якої перешкоджатимуть розсипанню ґрунту, залишаючи між траншеями перегородки ґрунту шириною 0.4 – 0.6 м. Використовують також спарену або групову роботу бульдозерів, коли два або більше бульдозерів з однаковою швидкістю та на відстані 0.9 м один від одного переміщують один загальний вал ґрунту. Переміщення ґрунту ведуть по еліпсу з двома поворотами. Ґрунт після розробки ущільнюють.
Влаштування котловану.
Технологічний процес розробки котловану включає: розроблення ґрунту з вивантаженням у транспортні засоби; транспортування ґрунту; планування дна котловану; зворотну засипку пазух між стінками котловану і фундаментами з вирівнюванням і ущільненням, допоміжні роботи. Розробка ґрунту екскаваторами з прямою лопатою виконується спочатку лобовою, потім боковою проходкою з вивантаженням ґрунту в транспортні засоби. Об’єм ковша вибрано в залежності від обсягу робіт, глибини котловану і властивостей ґрунту. Розробка ґрунту екскаваторами з прямою лопатою з недобором ґрунту в підошві котловану не більше 5..20 см, при об’ємі ковша 0,25..5 куб. м. Недобір ґрунту, як правило, розробляють механізовано за допомогою бульдозерів або вручну. Для в’їзду в забій влаштовують траншею з ухилом 0,1..0,15.
Влаштування фундаментів
Дрібнощитову опалубку фундаментів встановлюють вручну двоє робітників. Маса елементів – до 70 кг. Щити виготовляють з обрізної чи напівобрізної дошки товщиною 25 мм і шириною 150 мм. Хомути роблять з полосової сталі або дерев’яних брусків.
Повнопривідний самохідний бетоновкладальник може пересуватися по дні або по бровці котловану. Автобетоновоз розвантажує бетонну суміш в приймальний бункер-скіп місткістю до 2.5 куб.м. Телескопічний конвеєр подає бетонну суміш від машини по горизонталі на відстань від 5 до 30 м і на висоту до 8 м.
Монтаж колон.
До монтажу колон можна приступати тільки після закінчення робіт нульового циклу і інструментальної перевірки відповідності проектного положення стаканів фундаментів в плані і по вертикалі. Зміщення осей фундаменту відносно розбивочних осей не повинна перевищувати ± 10 мм. Відхилення відміток опорних поверхонь стаканів фундаменту від проекту – 20 мм.
Встановлення колон проводиться за допомогою крана, який має необхідну вантажопідйомність і висоту піднімання гака.
Тимчасове закріплення колони здійснюється інвентарними гвинтовими колонами і двома розчалками по верху та інвентарними клинами в стакані.
Підливку бетонною сумішшю здійснюють безпосередньо перед встановленням колон. Товщину шару визначають з урахуванням відхилення від проектної відмітки дна стакана та реальної довжини колони так, щоб відхилення довжини колони від проектної компенсувалась за рахунок товщини цього шару.
При монтажі з транспортних засобів колони піднімають в горизонтальне положення, відводять в сторону з допомогою універсальної траверси переводять в вертикальне положення.
Колони готують до монтажу нанесенням на чотирьох гранях у верхній частині колони і на рівні верху фундаментів осьових рисок. Звіряють двома теодолітами.
Транспортний засіб повинен знаходитися в зоні дії крана.
Монтаж ферм
Монтаж ферм виконують з попе реднім розкладанням у прогоні будівлі або з транспортних засобів . Ферми до 24 м завдовжки доставляють у цілому вигляді, 30 м завдовжки і більше — окремими елементами, які укруп нюють на будівельному майданчику на спеціальних стендах. Монтаж ферм і балок допускається тільки після остаточного закріплення всіх розташованих нижче конструкцій.
Підготовка до монтажу ферм і балок полягає в перевірці й очищенні закладних деталей, нанесенні осьових рисок, закріпленні відтяжок, розчалок, розпорок, навісних колисок та іншого монтажного оснащення. Крім того, металеві ферми для забезпечення достатньої стійкості їхніх поясів попередньо підсилюють за допомогою брусів або пластин, які закріплю ють до поясів з двох боків болтами або хомутами. За лежно від довжини ферм і балок їх строплять за дві або чотири точки штировими захоплювачами з дистанційним керуванням або «в обхват». Для запобігання розгойдуванню ферм і балок під час піднімання на опори до нижнього пояса кріплять дві відтяжки або гнуч кий маніпулятор, який прикріплюється до кінців монтажної траверси і керується кранівником за сигналом монтажника. Ферми і балки після піднімання й орієнтування встановлюють на оголовки колон, вивіряючи їх по рисках розбивних осей. Вертикальність ферм і балок, а також тим часове розкріплення забезпечують установленням розчалок і розпірок.
Для тимчасового закріплення залізобетонних ферм застосовують спеціальні кондуктори. Після встановлення на місце ферми і балки вивіряють, у разі потреби виправляють поло ження їх відносно розбивних осей і позначок опорних вузлів, перевіря ють відстань до раніше встановленої ферми. Охорона праці при виконанні робіт
Земляні роботи
Земляні роботи можуть виконуватися лише по завершеному проекті виконання робіт. В зоні діючих підземних комунікацій земляні роботи виконують з письмовим дозволом відповідних організацій з обов’язковою присутністю її працівників. В безпосередній близькості до електрокабелів, газопроводів, напірних водопроводів забороняється застосування інструментів ударної дії. Ґрунт розробляється вручну тільки лопатою. Для спуску робітників в котлован використовують драбини шириною 0,75м з перилами. В межах призми обвалу вздовж бровки котловану не дозволяється складувати матеріали, ставити будівельні машини і допускати їх рух. Екскаватори під час роботи повинні стояти на спеціальній поверхні . Навантаження автомашин проводиться так, щоб ківш подавався зі сторони заднього або бокового борту. Проносити ківш над кабіною забороняється.
При роботі бульдозера забороняється переміщати ґрунт на підйом більше 15˚ і під час спуску більше 30 ˚.
Охорона праці при монтажних роботах
До монтажних робіт допускаються особи, що досягли 18 років, пройшли спецкурс по монтажних роботах, мають відповідну довідку, пройшли медогляд, інструктажі по ТБ. При монтажі на висоті обов'язковим є використання риштовань, настилів, огорож, страхувальних канатів та монтажних касок. Робітники повинні надійно закріплюватися карабіном за конструкції у визначених наперед місцях. Монтажникам, які виконують роль підсобних робочих, при роботі з електрозварювальними апаратами видаються щитки або окуляри з захисним склом. Монтаж будівельних конструкцій ведуть під керівництвом виконроба або майстра. Не дозволяється проводити монтажні та інші роботи по одній вертикалі в межах монтажної ділянки. Перед підніманням будівельних конструкцій їх очищають, а при необхідності підсилюють і фарбують.
При розвантаженні конструкцій з транспортних засобів не дозволяється переміщувати їх над кабіною водія. На монтажному майданчику повинен існувати один порядок сигналізації
Встановлювати, тимчасово розкріплювати, розстроповувати конструкції слід з перекриття або драбин. Користуватися приставними драбинами, а також знаходитися на них в таких випадках забороняється. Тимчасове та постійне закріплення виконують лише засобами, які є передбачені процесом.
Охорона праці при виконанні бетонних робіт
При монтажі опалубки і арматури, розвантаженні бетонних сумішей в опалубку особливу увагу слід звертати на міцність і стійкість пристосувань. При влаштування опалубки на висоті до 8 м слід використовувати підмостки з перилами висотою 1 м і бортовою дошкою висотою 15 см, а при висоті більше 8 м необхідно встановлювати настил шириною не менше 70 см з огородженням. При розбиранні опалубки слід бути обережним при опусканні листів опалубки за допомогою лебідки і кранів. Необхідно приділити особливу увагу на забезпечення умов, які викликають неможливість ураження робітників струмом. З цією метою при виконанні електрозварювальних робіт і вібруванні бетонної суміші необхідно заземлювати конструкції, що зварюються, а також всі металеві частини зварювальних установок та вібраторів. Робітники, які зварюють арматуру, повинні мати засоби індивідуального захисту. Чищення або ремонт бетонозмішувачів, бетононасосів і інших засобів допускається лише при вимкненому рубильнику. При виконанні бетонних і замонолічувальних робіт в зимовий період небезпека виробничого травматизму зростає.
Заходи по техніці безпеки
Заходи по техніці безпеки включають:
організацію будівельного майданчика і робочих місць згідно правил техніки безпеки;
пожежна безпека повинна забезпечуватись за вимогами правил пожежної безпеки.
Заходи по техніці безпеки при експлуатації машин:
при експлуатації машин повинні прийматися заходи проти її перекидання;
технічне обслуговування повинно проводитись при виключеному двигуні.
Заходи безпеки при транспортуванні матеріалів:
транспортування великих по довжині, важких або великогабаритних вантажів проводити спец. транспортом;
при русі поблизу виїмок не наближатися ближче 1 метра від краю.
Зварювальні роботи забороняється проводити в дощову погоду без покриття металевих елементів.
Заходи з техніки безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах:
стропування вантажів необхідно виконувати методами, які виключають можливість падіння вантажу;
піднімання та опускання вантажів повинно проходити плавно, без ривків, із застосуванням відчалок;
перед розвантаженням конструкцій монтажні петлі повинні бути оголені і очищені від розчину.
Заходи по техніці безпеки при монтажних роботах:
на ділянці, де виконуються монтажні роботи, не допускається виконання інших робіт і наявність сторонніх людей;
забороняється підйом з/б конструкцій, які не мають монтажних петель.
Використана література:
ЕНиР. Сборник 2. Земляные работи. Вып. 1. Механизированные и ручные земляные работы / Госстрой СССР – М.: Стройиздат, 1988.
Черненко В.К. и др. Проектирование земляных работ. Програмированое пособие: - К., Вища школа, 1989. – 159с.
Земляные работы / Под ред. А. К. Рейша. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1984, – 320 с.
Рейш А. К., Борисов С. М., Бондаков Б. Ф. Машины для земляных ра бот / Под рад. С.П. Епифанова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М., Стройиздат, 1981. –352 с.
Руководство по производству земляных работ одноковшовыми экскавато рами. – М.: Стройиздат, 1976. – 64 с.
Строительные нормы и правила. СНиП ІІІ-4-80. Техника безопасности в строительстве. – М,: Стройиздат, 1981.— 255 с.
Бєляков Ю. і ін. Методичні вказівки до курсового проекту з курсу „Технологія будівельного виробництва” ч. І Планування будівельного майданчика. – Львів: ДУЛП, 1996.
ЕНиР, Сборник Е4, МОНТАЖ СБОРНЫХ И УСТРОЙСТВО МОНОЛИТНЫХ ЖЕЛЕЗОБЕТОННЫХ КОНСТРУКЦИЙ, Выпуск 1, Здания и промышленные сооружения. – Москва. – 1987.
ЕНиР, Сборник Е22, СВАРОЧНЫЕ РАБОТЫ, Выпуск 1, Конструкции зданий и промышленных сооружений. – Москва. – 1986.
Методичні вказівки до курсового проекту з курсу „Технологія будівельних процесів”.
Строительные краны: Справочник / В.П. Станевский, В.Г. Моисеенко, Н.П. Колесник, В.В. Кожушко; Под общ. ред. В.П. Станевского. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Будивэльнык, 1989. – 296 с.
Технология строительного производства: Учебник для вузов / С.С. Атаев, Н.Н. Данилов, Б.В. Прыкин и др. – М.: Стройиздат, 1984. – 559 с.
Технология строительного производства / Под ред. О.О. Литвинова, Ю.И. Белякова. – К.: Вища шк. Головное изд-во, 1984. – 479 с.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора