Опалення і вентиляція односімейного будинку. Контрольна робота з Теплогазопостачання. Робота № 111358

Перехід до торгівельного партнера Binance

Опалення і вентиляція односімейного будинку

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2010

Тип роботи:

Контрольна робота

Предмет:

Теплогазопостачання

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська політехніка» Кафедра теплогазопостачання і вентиляції Комплексна контрольна робота Тема: «Опалення і вентиляція односімейного будинку» Львів-2010 Кліматичні дані місця будівництва Знаючи зону вологості і тепловологісний режим будинку приймаємо умови експлуатації огороджувальних конструкцій. Для ІV зони вологості і нормального вологісного режиму приміщень умови експлуатації огороджувальних конструкцій будуть умови Б. Для заданого місця будівництва,в даному випадку це м.Севастополь, приймаємо розрахункові параметри зовнішнього повітря в ХПР для житлових будинків: Назва Значення Середньорічна температура зовнішнього повітря,tсер.рік 12.4 Абсолютна мінімальна температура зовн .повітря,tабс.мін -20 Абсолютна максимальна температура зовн.повітря,tабс.макс 39 Середня максимальна температура найбільш гарячого місяця,tсер.макс 26,8 Температура зовнішнього повітря найбільш холодної доби забезпеченістю 0.92,tх.д -14 Температура зовнішнього повітря найбільш холодної п ‘ятиденки забезпеченістю 0.92,tх.5 -11 Тривалість періоду з середньодобовою температурою зовнішнього повітря °С 140 Середня температура періоду з середньодобовою температурою зовнішнього повітря °С 3,6 Середня температура найбільш холодного періоду,tх.п 0 Тривалість періоду з середньодобовою температурю≤0°С 8 Кількість градусодіб обігрівального періоду , 2016 Температурна зона ІV Система опалення (СО),вентиляції(СВ) і кондиціонування повітря (СКП) в холодну пору року (ХПР) розраховують за параметрами Б,а в теплу пору року (ТПР) СВ та СКП розраховують за параметром А. Назва кімнати Температура Tв, °С Вітальня,спальня,дитяча 20 Кухня-їдальня 20 Хол,загальний коридор 16 Ванна 25 Приміщення для пральної машини 18 Підбір будівельних захищень та визначення їх коефіцієнтів теплопередачі. Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будинку . Приймаємо наступну конструкцію зовнішньої стіни, зображеної на малюнку 1.Де: 1-Цементно-піщаний тиньк, ɣ0=1800 кг/м,δ=0,02м, λ=0,93Вт/м*К; 2-Утеплювач плити піно полістирольні ɣ0=50 кг/м, λ=0.045 Вт/м*К; 3-Кладка цегляна з повнотілої керамічної цегли на цементно-піщаному розчині, ɣ0=1800 кг/м, δ=0.38м, λ=0,81 Вт/м*К; 4-вапняно-піщаний тиньк, ɣ0=1600 кг/м, δ=0.02м, λ=0.81 Вт/м*К Товщину зовнішньої стіни приймаємо 380мм, товщину інших шарів приймаємо самостійно. Будівельні матеріали, що входять в огороджувальну конструкцію повинні відповідати умовам експлуатації огороджувальної конструкції. Загальний опір теплопередачі однорідної непрозорої огороджувальної конструкції знаходимо за формулою : Rзаг=1/αв+Σ δі/λі+1/αз , м²*К/Вт; де αв,αз- коефіцієнти теплопередачі внутрішньої та зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції. Для зовнішні стін αв=8,7 Вт/ м²*К, αз=23 Вт/ м²*К Мінімально допустимий термічний опір конструкції зовнішньої стіни у ІV температурній зоні Rq.min(ЗС)= 2 м²*К/Вт. Товщину утеплювача визначаємо з рівняння загального опору теплопередачі однорідної непрозорої огороджувальної конструкції: 1/αв+ δ1/λ1 + δут/λут + δ3/λ3 + δ4/λ4 + 1/α3= Rq.min(ЗС) З даного рівняння товщина утеплювача буде дорівнювати: δут= λут *(Rq.min(ЗС)-1/αв –δ1/λ1 –δ3/λ3 –δ4/λ4 -1/α3) δут= 0,045*(2 -1/8,7-0,02/0,93- 0,38/0,87-0,02/0,81-1/23)=0,06м Приймаємо δут=0,08м. Тоді фактичний опір теплопередачі зовнішньої стіни становить: Rзс (факт)=1/8,7+0,02/0,93+0,08/0,045+0,38/0,81+0,02/0,81+1/23= =2,427 м²К/Вт Rзс(факт)=2,427 м²К/Вт > Rq.min(зс)=2,0 м²К/Вт В даному випадку умова виконується,отже товщина утеплювача захищення підібрана вірно. Коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни: Кзс= 1/ Rзс (факт)= 1/ 2,427=0,41 Вт/ м²К Теплотехнічний розрахунок зовнішніх дверей. Опори теплопередачі зовнішні дверей приймаємо рівним мінімально допустимому опору теплопередачі Rq.min д=0,45 Тоді коефіцієнт теплопередачі для зовнішніх дверей буде становити: Кд= 1/Rq.min д=1/0,45=2,22 Вт/ м²К Теплотехнічний розрахунок горищного перекриття. Опори теплопередачі горищного перекриття приймаємо рівним мінімально допустимому опору теплопередачі Rq.min ГП. Rq.min гп=3,3 Тоді коефіцієнт теплопередачі для горищного перекриття буде становити: Кгп=1/ Rq.minГП=1/3,3=0,3 Вт/ м²К Теплотехнічний розрахунок підвального перекриття. Опори теплопередачі підвального перекриття приймаємо рівним мінімально допустимому опору теплопередачі Rq.min ПП. Rq.minПП= 2,5 Тоді коефіцієнт теплопередачі для підвального перекриття буде становити: КПП=1/Rq.minПП= 1/ 2,7=0,37 Теплотехнічний розрахунок вікна. Опори теплопередачі вікна приймаємо рівним мінімально допустимому опору теплопередачі Rq.minВ. Rq.min В=0,45 Тоді коефіцієнт теплопередачі для вікна буде становити: Кв=1/Rq.minВ= 1/0,45=2,22 Вт/м²К Підрахунок тепловтрат через захищення. Розрахункові тепловтрати споруди визначаємо за формулою: Q=Qзах+Qв, де Qзах – тепловий потік через огороджувальні конструкції; Qв- тепловтрати на нагрівання вентиляційного повітря . Тепловтрати через огороджувальні конструкції. Тепловий потік через огороджувальні конструкції розраховуємо для кожної зовнішньої огороджувальної конструкції опалювального будинку за формулою: Qзах= k*F (tв – tз)*(1 + ∑β)*n де k – коефіцієнт теплопередачі захищення ; F - площа огороджувальної конструкції; tв,tз – розрахункові температури відповідно внутрішнього та зовнішнього повітря ; tв – приймаємо з таблиці 2. tз – приймаємо температуру найхолоднішої п'ятиденки із забезпеченістю 0,92 (таблиця 1); n – коефіцієнт, який враховує положення зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції відносно зовнішнього повітря Назва огороджувальної конструкції n Зовнішня стіна 1 Горищне перекриття 0,9 Перекриття над неопалювальним підвалом 0,6 Вікно 1 β - додаткові втрати теплоти в долях одиниці від основних тепловтрат , що враховується для зовнішніх вертикальних і похилих огороджувальних конструкцій (таблиця 4) Напрям вітру Пн ПнС С ПдС Пд Пд З ПнЗ Повторюваність,% 13 30 10 8 28 7 5 5 Швидкість, м/с 5,7 6,1 2,3 4,6 6,4 6,3 6,9 8,5 β 0 0,1 0 0 0,1 0 0 0 Розрахунок тепловтрат через огороджувальні конструкції зводимо в таблицю Розрахунок тепловтрат приміщень захищення № Приміщ tв ,°С Назва захищ Орієт захищ Розміри захищення Висота Захищ h.м Площа F,м² tз ,°С k n β 1+∑β Q В L 101 18 ЗС Пн 4,5 2,8 10,35 -11 0,41 1 0 1 406 18 В Пн ,5 1,5 2,25 -11 2,2 1 0 1 176 18 ЗС Сх 2,9 2,8 8,12 -11 0,41 1 0 1 319 18 ГП 13,05 -11 0,3 0,9 0 0,9 241 ∑=1142 102 16 ЗС Сх 4,1 2,8 9,23 -11 0,41 1 0 1 337 16 В Сх 1,5 1,5 2,25 -11 2,2 1 0 1 165 16 ГП 14,35 -11 0,3 0,9 0 0,9 247 ∑=749 103 25 ЗС Сх 2,7 2,8 5,31 -11 0,41 1 0 1 258 25 В Сх 1,5 1,5 2,25 -11 2,2 1 0 1 219 25 ГП 8,1 -11 0,3 0,9 0 0,9 186 ∑=663 104 20 ЗС Сх 3,3 2,8 6,99 -11 0,41 1 0 1 293 20 В Сх 1,5 1,5 2,25 -11 2,2 1 0 1 189 20 ЗС Пд 4,5 2,8 10,35 -11 0,41 1 0,1 1,1 447 20 В Пд 1,5 1,5 2,25 -11 2,2 1 0,1 1,1 204 ГП 16,2 -11 0,3 0,9 0 0,9 305 ∑=1438 105 20 ЗС Пд 3,6 2,8 13,43 -11 0,41 1 0,1 1,1 581 20 В Пд 1,5 1,5 2,25 -11 2,2 1 0,1 1,1 204 20 ЗС Зх 6,6 2,8 18,48 -11 0,41 1 0 1 775 20 В Зх 1,5 1,5 2,25 -11 2,2 1 0 1 189 20 ЗС Зх 6,6 2,8 18,48 -11 0,41 1 0 1 775 20 В Зх 1,5 1,5 2,25 -11 2,2 1 0 1 189 20 ГП -11 0,3 0,9 0 0,9 685 ∑=3398 106 16 ЗС Зх 1,9 2,8 3,32 -11 0,41 1 0 1 121 16 Д Зх 1,0 2,0 2,0 -11 2,22 1 0 1 156 16 ГП -11 0,9 0,9 0 0,9 187 ∑=484 107 20 ЗС Зх 4,6 2,8 10,63 -11 0,41 1 0 1 446 20 В Зх 1,5 1,5 2,25 -11 2,2 1 0 1 189 20 ЗС Пн 5,6 2,8 13,43 -11 0,41 1 0 1 564 20 В Пн 1,5 1,5 2,25 -11 2,2 1 0 1 189 20 ГП 25,76 -11 0,3 0,9 0 0,9 309 ∑=1897 Загальна сума ∑=9771 Тепловтрати на нагрівальння вентиляційного повітря. Тепловтрати на нагрівання вентиляційного повітря розраховуємо для кожного приміщення , є хоча б одне вікно за формулою: Qв = 0,337 * Fn * h* ( tв-tз) де Fn – площа підлоги приміщення ; h – відстань від підлоги до стелі ; tв,tз – розрахункові температури відповідно внутрішнього та зовнішнього повітря; Розрахунок тепловтрат на нагрівання вентиляційног повітря зводимо в таблицю. Номер кімнати Fn h tв tз Qв Qз Q 101 0,337 13.05 2,8 18 -11 665 477 1142 102 0,337 18.45 2,8 16 -11 401 348 749 103 0,337 8.4 2,8 25 -11 328 335 663 104 0,337 19.35 2,8 20 -11 726 712 1438 105 0,337 38.28 2,8 20 -11 1440 1958 3398 106 0,337 11.4 2,8 16 -11 225 259 484 107 0,337 25.76 2,8 20 -11 1069 828 1897 ∑=9771 Підбір радіаторів ,які будуть використовуватись для опалення приміщення . Підбір радіаторів проводимо за номінальною потужністю радіатора, потрібною для обігріву відповідної кімнати. Номінальну потужність відповідного радіатора знаходимо за допомогою добутка тепловтрати у відповідній кімнаті на коефіцієнт f. Qn=Qh * f Розрахунок і підбір радіаторів зводимо до наступної таблиці № приміщення Потужність Q f Номін. Потужність Qn Тип радіаторів Висота радіатора h,мм Довжина радіатора l,мм 101 1142 0,96 1161 21KVEKE/CV 500 720 102 749 0,92 798 11KVEK/CV 500 720 103 663 1,12 798 11KVEK/CV 500 720 104 1438 1 1596 11KVEK/CV 500 720 105 3398 1 3567 33KVDKEK/CV 500 400 106 484 0,92 577 11KVEK/CV 500 500 107 1897 1 1934 21KVEKE/CV 500 600 ∑=10431 Розрахунок вентиляції Підібрати переріз внутрішньо стінового вентиляційного каналу з природним спонуканням руху повітря і жалюзійну гратку для вилучення забрудненого повітря з адміністративного приміщення з внутрішнім об’ємом 37 м³. Нормативна кратність повітрообміну приміщення -1, 1/год. Висота вентиляційного каналу від центру жалюзійної гратки до площини виходу повітря в атмосферу h=3м. Нам задано: Об’єм приміщення – 37 м³; Висоту вентиляційного каналу – 3 м; Температура для внутрішнього повітря - 18°С; Температура для внутрішнього повітря – 5 °С; Нормативна кратність – 1 ,1/год.; Густину повітря визначаємо за формулою: ρ1= 353/273+t; кг/м³ для зовнішнього повітря ρз= 353/273+5=1,270 кг/м³; для внутрішнього повітря ρв=353/273+18=1,213 кг/м³; Визначаємо перепад гравітаційного тиску , завдяки якому виникає рух повітря у вентиляційного каналі. ∆р гр. = h * (ρз – ρв)*q = 3*(1.270 – 1.213)* 9.81= 1.68 МПа де – q=9.81 м/с² - прискорення вільного падіння . Розраховуємо повітрообмін приміщення за нормативною кратністю. L= K*V=1*37=37м³/год. де К – кратність повітрообміну , 1/год.; V – внутрішній об’єм приміщення, м³; Приймаючи внутрішньо стіновий канал розміром а*в=140*140, визначаємо середню швидкість повітряного потоку. V к = L/3600*fk= 37/3600*(0.14*0.14) = 0.52 м/с; Визначена середня швидкість знаходиться в рекомендованих межах. Передбачаємо на вході в каналі регульовану жалюзійну гратку РР 100*200 з живим перерізом для проходу повітря fж.п=0.0126м². Визначаємо середню швидкість повітряного потоку в живому перерізі гратки. V гр. = L/3600*fЖ.П= 37/3600* 0.0126= 0.81 м/с; Визначена середня швидкість знаходиться в рекомендованих межах.

Контрольна робота Теплогазопостачання

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись