DevioLabавтоматичне керування капіталом
ПРАЦЮЄ 24/7
КРИПТОВАЛЮТИ · АКЦІЇ · 10 БІРЖ

Портфель, який керується автоматично

DevioLab підбирає стратегії, відстежує ринки та автоматизує купівлю і продаж активів. Кількість доступних криптовалют, акцій і торгових можливостей зростає щодня.

10підключених біржCrypto + Stocksв одному портфелі24/7автоматичний контроль

Системна архітектура процесорів і комп’ютерів

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій
Факультет:
Факультет комп'ютерної інженерії
Кафедра:
Кафедра електронних обчислювальних машин

Інформація про роботу

Рік:
1998
Тип роботи:
Лекція
Предмет:
Електронні обчислювальні машини
Група:
СІ-1
Коротко про документ

Про що ця робота

Документ є робочою навчальною програмою курсу з системної архітектури процесорів і комп'ютерів для магістрів. Програма містить тематичний план лекцій, практичних і лабораторних занять.

У роботі розглядаються

  • Системна архітектура процесорів
  • Керування пам'яттю та віртуальна пам'ять
  • Системний захист і рівні привілеїв
  • Переривання та виключення
  • Керування задачами та мультипроцесором
  • ММХ технологія програмування
  • Оптимізація кодів

Зміст і розділи

  1. Мета та завдання дисципліни
  2. Зміст дисципліни
  3. Лекційні заняття
  4. Практичні заняття
  5. Лабораторні заняття
  6. Самостійна робота
  7. Навчально-методичні матеріали
Для кого:Магістри спеціальності системне і проблемне програмне забезпечення
Викладачі:Троценко В. В.

Ключові поняття

системна архітектурадескрипторна таблицявіртуальна пам'ятьперериваннякешММХ технологіязахищений режимоптимізація кодів

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНОСВІТИ УКРАЇНИ Державний університет “Львівська політехніка” “ЗАТВЕРДЖУЮ” Голова методичної комісії базового напрямку ________________________ “__” _____________1998 р. РОБОЧА ПРОГРАМА КУРСУ СИСТЕМНА АРХІТЕКТУРА ПРОЦЕСОРІВ І КОМП’ЮТЕРІВ Для магістрів спеціальності 7.091502 “Системне і проблемне програмне забезпечення” Кафедра ЕЛЕКТРОННІ ОБЧИСЛЮВАЛЬНІ МАШИНИ Курс шостий   Семестр 11   Лекцій 36 годин  Практичних занять 18 годин  Лабораторних занять 18 годин  Самостійних занять 36 годин  Всього 108 годин   ЛЬВІВ-1998 Робочу програму доцент Троценко В.В. 28 серпня 1998 року ________________________ В.В. Троценко Редакція 1.0. Робочу програму обговорено та схвалено на засіданні кафедри ЕЛЕКТРОННИХ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН Протокол № від 31 серпня 1998 року. Завідувач кафедри ЕОМ професор д.т.н. Мельник А.О. Робочу програму обговорено та схвалено на засіданні методичної комісії базового напрямку “Комп’ютерна інженерія” Протокол № від “ “ ________________ 1998 року. 1. Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі 1.1. Мета викладання дисципліни Забезпечити належний рівень теоретичної і практичної підготовки магістрів по спеціальності “Системне і проблемне програмне забезпечення”. 1.2. Завдання вивчення дисципліни Прищепити знання та навичкі розробки проблемного та системного програмного продукту, що вимагає точного припасування до системної архітектури процесорів і комп’ютерів. 1.3. Перелік дисциплін, шо вимагають попереднього вивчення Усі дисципліни програми підготовки спеціаліста з даної спеціальності. 2. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ 2.1. ЛЕКЦІЙНІ ЗАНЯТТЯ Номер Семестр Назви тем та їхнє вмістиме К-сть годин  1 11 Предмет і задачі курсу. Вступ до стстемної архітектури процесорів та комп’ютерів.Термінологія родини процесорів Р6. 2  ТЕМА 1. Огляд системної архітектури  2 11 Глобальні та локальні дескрипторні таблиці. Системні сегменти, ситемні дескриптори та шлюзи. Сегменти стану задачі. Керування перериваннями та виключеннями. Керування пам’яттю. Системні регістри та інші системні ресурси. 2  ÒÅÌÀ 2. Моди операцій, системні прапорці, регістри керування пам’яттю та керуючі регістри. Системні інструкції  3 11 Регістри GDTR, LDTR, IDTR, TR I CPUID. Системні інструкції 2  ТЕМА 3. Віртуальна пам’ять, сторінки  4 11 Опції, таблиці та директорії сторінок. Базові адреси, входи сторінкових директорій та таблиць. Буфер трансляції TLBS. Розширення фізичних адрес. Проекція сегментів на сторінки. 2    ÒÅÌÀ 4. Ñèñòåìíèé çàõèñò  5 11 Дозвіл та заборона сегментів. Поля та прапорці захисту сегментів та сторінок. Рівні привілеїв та їх перевірка. Комбінування сегментного та сторінкового захистів. 2  ÒÅÌÀ 5. Îãëÿä ïåðåðèâàíü òà âèêëþ÷åíü  6 11 Джерела переривань та виключень – зовнішні, масковані та програмні. Вектори переривань та виключень. Немасковане переривання. Дозвіл та заборона переривань. Пріоритети переривань та виключень. Таблиця опису переривань. Коди помилок. 2  ÒÅÌÀ 6. Êåðóâàííÿ çàäà÷àìè  7 11 Структури даних при керуванні задачами. Перемкнення задач. Зв’язування задач. Адресувальний простір задач. 2  ÒÅÌÀ 7. Êåðóâàííÿ ìóëüòèïðîöåñîðîì  8 11 Защіплювання атомарних операцій. Впорядкування пам’яті. Серіалізація інструкцій. Покращений програмно-керований контролер переривань APIC. Протокол ініціалізації дуального та мультипроцесора. 2  ТЕМА 8. Керування процесором та його ініціалізація  9 11 Огляд ініціалізації. Ініціалізація FPU. Дозвіл роботи кеша. Регістри, що залежать від моделі, та рангові регістри пам’яті (MSRS, MTRRS). Інсталяція програмного забезпечення в реальному і захищеному режимах. Приклад перемкнення ініціалізації та режимів. 2  Ðîçä³ë 9. Êåðóâàííÿ êåøåì  10 11 Внутрішній кеш, TLBS, буфери. Термінологія кеша. Методи дозволу роботи кеша. Протокол керування кешем. Керування кешем, інструкції. Самомодифіковані коди. Неявне кешування в Р6. Проголошення недійсним TLBS. Регістри MTRRS. 2  ТЕМА 10. ММХ технологія програмування  11 11 Емуляція множини ММХ інструкцій. Стан ММХ та злиття ММХ регістрів. Спроможність контекстного перемкнення регістрів в залежності від задачі. Виключення при виконанні ММХ інструкцій. Налаштування ММХ програм. 2    ÒÅÌÀ 11. Ðåæèìè ñèòåìíîãî êåðóâàííÿ  12 11 Переривання системного керування SMI. Перемкнення поміж SMM та іншими операційними модами. Ситемне керування пам’яттю SMRAM. Виключення та переривання з SMM. Керування NMI в режимі SMM. Збереження стану FPU в SMM. Рестартування машини після призупинки. Рестартування інструкцій уводу-виводу. Принципи реалізації системного керування в мультипроцесорі. 2  ТЕМА 12. Архітектура системи тестування машин.  13 11 Виключення у системі машинного контролю для процесорів Pentium. Глобальність системи машинного контролю. Регістровий банк повідомлення про помилки. Ініціалізація та увімкнення системи машинного контролю. 2  ÒÅÌÀ 13. Îïòèì³çàö³ÿ êîä³â  14 11 Основні принципи оптимізації. Оптимізація передбачення переходів. Зменшення залежних від регістровів призупинок конвейєра в Р6. Правила вирівнювання. Огляд методів диспетчеризації потоку інструкцій. Попарне виконання інструкцій в процесорах PENTIUM, основні правила та методи. Оптимізація використання конвейєризації. Оптимізація звернень до пам’яті. 2  ТЕМА 14. Налагодження програм та спостереження за продуктивністю.  15 11 Регістри системи налагодження програм. Виключення налагодження. Фіксація останнього переходу, переривання та виключення. Апаратура системи спостереження за продуктивністю. 2  ÒÅÌÀ 15. Åìóëÿö³ÿ 8086  16 11 Режим реального адресування. Режим віртуального 8086. Переривання та виключення у віртуальній 8086-моді. Захищений режим віртуального переривання. 2  ТЕМА 16. Змішування 16 та 32-х бітових кодів.  17 11 Означення 16 та 32-х бітових програм. Сумісне використання кодових сегментів. Перенаправлення керування з кодових сегментів фіксованого розміру. 2  ТЕМА 17. Архітектури, що сумісні з архітектурою InTel  18 11 Родини та категорії InTel-архітектури. Нові інструкції PENTIUM та майбутніх процесорів. Застарілі інструкції. Нові флагові регістри. Операції із стеком. Сумісність з архітектурою FPU. Залежні від моделі виключення в InTel архітектурі. 2   2.2. ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ Номер Семестр Назва заняття К-сть год  1 11 Події при спостереженні продуктивності 2  2  Специфічні до моделі процесора регістри 2  3  Первинна послідовність стартових подій в процесорі 2  4  Вторинна послідовність подій при старті 2  5  Приклад стартової послідовності дуального процесора 2  6  Приклад стартової послідовності мультипроцесора 2  7  Програмування входів LINT0 I LINT1 2  8  Константи програмування LINT0 i LINT1 2  9  Програмна процедура для виводів LINT) I LINT1 2   2.3. ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ Номер Семестр Назва лабораторної роботи К-сть год  1 11 Вступ до лабораторних робіт 2  2  Ідентифікація центрального процесора 4  3  Програмування ММХ 4  4  Програми мультимедіа з ММХ 4  5  Обробка сигналів з використанням ММХ 4   2.4. САМОСТІЙНА РОБОТА Підготовка до практичних, лабораторних робіт і до складання екзамену 36   3. Навчально-методичні матеріали 3.1. Intel Architecture. Software Developer”s Manual. Vol. 3. System Programming Guide. – Intel Corporation, Santa Clara, CA. 1997. 3.2. Виктор Тосс. Visual C++. Енциклопедия пользователя: Пер. С англ. – К.: Издательство “ДиаСофт”, 1998. – 688 с. 3.3. INTERNET URL www.intel.com, www.amd.com, www.ibm.com.
Допоможи студентському архіву

Ми допомогли тобі — допоможи наступному студенту

Файл ще не обрано

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!