Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно – небезпечних промислових об’єктах і на транспорті
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра техногенно-екологічної безпеки
Інформація про роботу
Рік:
2004
Тип роботи:
Завдання
Предмет:
Цивільна оборона
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти та науки України
Національний університет
„ Львівська політехніка ”
Кафедра техногенно –
екологічної безпеки
Індивідуальне завдання
з курсу: „Цивільна оборона”
На тему : „ Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно – небезпечних промислових об’єктах і на транспорті ”
Теоретичні відомості:
За характером вражаючої дії отруйні речовини ( ОР ) поділяються на групи : смертельні , і які тимчасово виводять з строю , подразнюючі і навчальні .
За фізіологічною дією на організм ОР поділяються на нервно – паралітичної дії , шкіряно – наривної , загальноядовитого , задушливого , психохімічного і подразнюючої дії .
В залежності від тривалості зберігання вражаючі властивості ОР поділяються на дві групи : стійкі , які зберігають свої вражаючі властивості від декількох годин і діб до декількох тижнів ; нестійкі , вражаючі властивості яких зберігаються декілька десятків хвилин після їх розлиття .
До хімічної зброї відносять також спеціальні хімічні речовини , які призначені для знищення рослин ( гербіциди , дефоліанти і інші ) .
Отруйні речовини у вигляді грубо дисперсного аерозолю або капель заражають місцевість , обладнання , техніку , одежу , засоби захисту , водоймища і вражають незахищених людей як в момент осідання хмари зараженого повітря , так і після осідання частинок ОР внаслідок їх випаровування з заражених поверхонь , а також при контакті людей з цими поверхнями і при вживанні заражених продуктів харчування і води .
Кількісною характеристикою степені зараження різних поверхонь є густина зараження – це кількість ОР , яка знаходиться на одиниці площі зараженої поверхні .
Кількісною характеристикою зараження повітря і водоймищ є концентрація ОР – це кількість ОР , які знаходяться в одиниці об’єму .
Токсичність ОР – це здатність отруйних речовин вражати людину .
Основними токсичними характеристиками ОР вважаються токсичні дози ( токсодсзи ) .
Токсодоза – це кількісна характеристика токсичності ОР , яка відповідає певному ефекту враження .
При враженні людини через органи дихання Токсодоза ОР приймається рівною середній концентрації ОР в повітрі на час перебування людини в зараженому повітрі .
При враженні через шкіру Токсодоза рівна масі рідкого ОР , яке викликає при попаданні на шкіру відповідний ефект враження .
Територія , в межах якої в результаті аварії на потенційно небезпечному об’єкті можливе враження незахищених людей , сільськогосподарських тварин і рослин , називається зоною хімічного зараження . Зона хімічного зараження включає територію , на яку безпосередньо діють ОР , і територію над якою поширилась хмара зараженого повітря з вражаючими концентраціями .
Зона хімічного зараження характеризується розмірами ( довжиною і глибиною ) і площею .
Розміри зони хімічного зараження залежать від кількості викинутої ОР , їх типу , виду і кількості яка знаходилася в ємностях , метеорологічних умовах і рельєфу місцевості .
Довжина зони хімічного зараження визначається довжиною району на якому сталася аварія .
Глибина зони хімічного зараження визначається глибиною розповсюдження хмари повітря , зараженого ОР в небезпечних концентраціях . Ця відстань від не повітряної границі району аварії до границі , на якій перебувають люди без засобів індивідуального захисту може привести до початкових проявів ураження .
На утворення зони хімічного зараження великий вплив мають метеорологічні умови , рельєф місцевості , а також густина забудов .
Температура і вітер мають великий вплив на швидкість ОР . При інтенсивному нагріванні поверхні землі і нижнього шару повітря проходить переміщення нижніх і верхніх шарів атмосфери , що веде за собою швидке розсіювання ОР , які випаровуються з поверхні землі і об’єктів , а вітер сприяє розсіюванню цих парів . В зимових умовах при низьких температурах випаровування ОР незначне , тому зараження місцевості буде більш довшим .
На швидкість розсіювання парів ОР і на площу їх розповсюдження , а відповідно , і розміри зони хімічного зараження впливає вертикальна стійкість приземних шарів атмосфери . Існує три степені стійкості приземного шару повітря : інверсія ( коли нижні шари повітря холодніші верхніх ) ; ізотермі я ( вона характеризується тим , що температура повітря в 20 – 30 м від земної поверхні майже однакова ) ; конвекція ( нижній шар повітря нагрітий сильніше верхнього і змішування його проходить по вертикалі ) .
Інверсія і ізометрія допомагає збереженню високих концентрацій ОР в приземному шарі повітря ; вони допомагають розповсюдженню хмари зараженого повітря на великі відстані від району аварії . Конвекція викликає сильне розсіювання хмари зараженого повітря , і концентрації парів ОР в повітрі швидко понижується .
Швидкість вітру впливає на концентрацію ОР в повітрі . При слабкому вітрі заражене повітря розповсюджується повільно , велика концентрація зберігається довше . Сильний поривчастий вітер швидко розсіює хмару зараженого повітря . З збільшенням швидкості вітру пришвидшується випаровування ОР з зараженої місцевості і об’єктів , стійкість зараження зменшується .
Рослинний шар ( ліс , кущі , густа трава ) , густина забудови і рельєф місцевості ( яри , лощини ) допомагає застою зараженого повітря і збільшенню часу зараження .
В зоні хімічного зараження може виникнути один або декілька осередків хімічного зараження .
Осередком хімічного зараження прийнято називати територію , в межах якої в результаті дії ОР відбулося масове зараження людей , сільськогосподарських тварин і рослин .
Осередок хімічного зараження характеризується площею , його границі визначається границями населеного пункту або його частини , яка знаходиться в зоні хімічного зараження .
При утворенні осередку хімічного зараження основною умовою забезпечення стійкої роботи промислових підприємств повинна бути добра герметизація промислових об’єктів і захист технологічного процесу , а також забезпечення робочих і службовців засобами індивідуального і колективного захисту , загальна оцінка хімічної обстановки і її вплив на дії формувань ЦО , робочих і службовців об’єкту , а також організація і проведення хімічного контролю на об’єкті .
Аварії на потенційно небезпечних об’єктах можуть привести до значних руйнувань , масових пожеж , вибухів , зараження місцевості і повітря сильнодіючими отруйними ( СДОР ) та іншими шкідливими речовинами , виникнення зон зараження ( забруднення ) і осередків ураження .
У зв’язку з цим виникає необхідність завчасного прогнозування й оцінки можливих наслідків надзвичайних ситуацій техногенного походження , організації надійного захисту виробничого персоналу і населення , підвищення стійкості роботи промислових підприємств в екстремальних умовах , відвернення екологічних збитків .
Прогнозування масштабів зараження СДОР полягає у визначені глибини і площі зони хімічного зараження і населення зони на топографічну карту відповідного масштабу .
Зона зараження СДОР – це територія яка заражена отруйною речовиною в небезпечній для життя людей концентрації .
Масштаби зараження залежно від фізико – хімічних властивостей і агрегатного стану речовини розраховуються за первинною і вторинною хмарою .
Первинна хмара – це пароподібна частина СДОР , яка виникає внаслідок миттєвого ( протягом 1 -2 хвилин ) переходу в атмосферу частин речовини з ємності при її руйнуванні .
Вторинна хмара – це хмара СДОР , яка виникає внаслідок випаровування речовини з поверхні її розливу .
Тому :
для зріджених газів – розрахунок проводиться окремо по первинній і вторинній хмарі СДОР ;
для стиснених газів – тільки по первинній хмарі ;
для рідин , які киплять при температурі вище температури навколишнього середовища – тільки за вторинною хмарою .
При завчасному прогнозуванні масштабів зараження на випадок
виробничих аварій як вихідні дані приймаються :
кількість викинутої СДОР ( Q ) – її вміст у максимальній за об’ємом окремі ємності ( технологічній , складській , транспортній і т. інше );
метеорологічні умови .
При прогнозуванні масштабів зараження безпосередньо після аварії потрібно брати конкретні дані про кількість викинутої ( розлитої ) речовини і реальні метеорологічні умови на момент аварії :
тип викинутої при аварії СДОР ;
кількість викинутої ( розлитої ) СДОР ;
час від початку аварії ;
температура повітря ;
швидкість вітру ;
напрям ( азимут ) вітру ;
стан вертикальної стійкості атмосфери (інверсія , ізометрія , конвекція).
Література:
Защита объектов народного хозяйства от оружия массового
поражения : Справочник / Г.П. Демиденко , Е.П. Кузьменко , П.П. Орлов и другие ; Под ред. Г.П. Демиденко . – 2-е изд. , перераб. и доп. – К. Выща шк. Головное изд – во , 1989. – 287 с. : ил.
Оцінка наслідків аварій на хімічно - та радіаційно небезпечних
об’єктах : Методичні вказівки до виконання розрахунково – графічних робіт / Укл. ; Л.І. Бутенко В.Є. Гончарук , С.І. Качан , В.І. Пуцило – Львів : Видавництво Національного Університету „ Львівська політехніка ” , 2002 . – 16 с.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора