оцінка інженерної обстановки при аварії на ОГД з вибухо – небезпечними технологіями. Завдання з Цивільна оборона. Робота № 111830

оцінка інженерної обстановки при аварії на ОГД з вибухо – небезпечними технологіями

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Кафедра техногенно-екологічної безпеки

Інформація про роботу

Рік:

2015

Тип роботи:

Завдання

Предмет:

Цивільна оборона

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти та науки України Національний університет „ Львівська політехніка ” Кафедра техногенно – екологічної безпеки Індивідуальне завдання з курсу „Цивільна Оборона” На тему : „ оцінка інженерної обстановки при аварії на ОГД з вибухо – небезпечними технологіями „ Львів - 2004 Теоретичні відомості Вибух – це швидке виділення енергії в обмеженому об’ємі , що пов’язане з раптовою зміною стану речовини зміною стану речовини і супроводжується появою надлишкового тиску і , як правило , продуктів вибуху і руйнуванням середовищем . Вибухи , які виникають внаслідок руйнувань газових ємностей , комунікацій і агрегатів ; пожари , які виникають із – за пошкоджень опалювальних печей , електропроводки , ємностей і трубопроводів з легкозаймистими рідинами ; зараження місцевості , атмосфери і водоймищ , які виникають при руйнуванні резервуарів і технологічних комунікацій з сильнодіючими ядовитими речовинами ; затоплення місцевості при руйнуванні греблі в гідроелектростанцій . Характер дії на об’єкт залежить від вибуху . Це може бути : додаткові руйнування від повітряної ударної хвилі при вибуху ; руйнування і пошкодження обладнання і готову продукцію від затоплення водою об’єкта ; зараження поверхні землі , атмосфери і водоймищ сильнодіючими ядовитими речовинами в небезпечних концентраціях , які викликають зараження промислового персоналу і населення в районах зони зараження . При певних умовах руйнувань і ураження від вибуху за своїми масштабами можуть перевищити безпосередню дію ударної хвилі і опромінення ядерного вибуху . Це може бути , наприклад , при руйнуванні підприємств нафтопереробної і хімічної промисловості , великих складів легкозаймистих речовин , греблі гідроелектростанцій , які викликають катастрофічні затоплення на великих територіях за течією річки , і т. ін. Особливо потенційно небезпечними джерелами вражаючих факторів являються підприємства великої пожаро – і вибухонебезпечними . Виникнення пожарів на об’єктах, які мають елементи ( цехи ) категорій А і Б , найвірогідніше навіть при малому їх руйнуванні і , як правило , при середньому . Самим вразливим до дії ударної хвилі на таких підприємствах є наземні технологічні комунікації , загальна довжина яких буває досить великою ( наприклад , на хімічних комбінатах до декількох сот кілометрів ) . Вогонь який супроводжується вибухами , майже миттєво може охопити усе підприємство . Також необхідно враховувати і те , що джерелами ураження від вибухів може бути не тільки елементи даного підприємства , але також і інших розташованих поблизу об’єктів . Особливо небезпечно в цьому відношенні сусідство з об’єктами , які мають категорії А і Б . На ряді сучасних підприємствах , головним чином хімічної і нафтопереробної промисловості , за добу використовується десятки тон хлору , фосгену , синильної кислоти , сернистого ангідриду , аміаку , які дуже небезпечні із – за своєї токсичності і можливості утворення зони хімічного зараження . Це необхідно враховувати при організації ЦО на даних підприємствах і в прилеглих районах . Руйнування і пошкодження будинків , споруд , технологічних установок , ємностей і трубопроводів на підприємствах з вибухо – і пожаронебезпечних технологією може привести до витоку газоподібних або зріджених углеводородних продуктів . При змішуванні углеводородних продуктів з повітрям утворюється вибухо – і пожаронебезпечні суміші . Найбільш вибухо – і пожаронебезпечні небезпечні суміші з повітрям углеводородних газів : метану , пропану , бутану , етилену , пропілену , бутилену і інші . Вибух і загоряння цих газів виникає при певній пропорції газу в повітрі . При вибуху газоповітряної суміші утворюється осередок вибуху з ударною хвилею , яка викликає руйнування споруд , будинків і обладнання . В осередку вибуху газоповітряної суміші прийнято виділяти три колові зони ; І – зона детонаційної хвилі ; ІІ – зона дії продуктів вибуху ; ІІІ – зона повітряної ударної хвилі . Зона детонаційної хвилі ( І – зона ) знаходиться в межах хмари вибуху . В межах зони І діє надлишковий тиск , який може прийматися постійним , Р=1700 кПа . Зона дії продуктів вибуху ( зона ІІ ) Охоплює усю площу розкидання газоповітряної суміші в результаті її детонації . Надлишковий тиск в межах зони ІІ міняється від 1350 кПа до 300 кПа . В зоні дії повітряної ударної хвилі ( зона ІІІ ) формується фронт ударної хвилі , яка розповсюджується по поверхні землі . Надлишковий тиск в зоні ІІІ в залежності від відстані до центра вибуху , попередньо визначається за графіком або розраховується за формулою . Для визначення надлишкового тиску на певній відстані від центра вибуху необхідно знати кількість вибухонебезпечної суміші , яка зберігається в ємності або агрегаті . Забезпечення стійкості роботи об’єктів господарської діяльності ( ОГД ) в умовах надзвичайних ситуацій є одним із головних завдань цивільної оборони . Шляхи і способи підвищення стійкості функціонування ОГД в екстремальних умовах доволі різноманітні і визначаються конкретними специфічними особливостями кожного окремого підприємства . Вибір найбільш ефективних ( в тому числі і з економічної точки зору) шляхів і способів підвищення стійкості функціонування об’єктів можливий тільки на основі всебічної ретельної оцінки кожного підприємства . Стійкість ОГД до дії вражаючих факторів надзвичайних ситуацій оцінюється з використанням спеціальних методик . За критерієм стійкості об’єкту до дії повітряної ударної хвилі приймається таке значення надлишкового тиску ( кПа ) у фронті ударної хвилі , при якому будівлі , споруди і обладнання зберігаються або дістають слабкі ( середні ) руйнування . Це значення надлишкового тиску прийнято вважати межею стійкості ОГД до дії ударної хвилі . Межа стійкості порівнюється з очікуваним максимальним значенням надлишкового тиску на території об’єкта . У разі , якщо межа стійкості більша від максимального значення надлишкового тиску – об’єкт стійкий до дії ударної хвилі , у разі , якщо межа стійкості менша від максимального значення надлишкового тиску – не стійкий . Оцінка стійкості ОГД до дії ударної хвилі здійснюється в два етапи . На першому етапі визначається максимально можливе значення надлишкового тиску , в районі об’єкта ( його елементів ) . Другий етап ( власне оцінка стійкості ) включає : виявлення основних елементів інженерно – технічного комплексу об’єкта , від яких залежить нормальне функціонування підприємства ; визначення надлишкового тиску , при якому основні елементи об’єкта отримують слабкі , середні , сильні та повні руйнування ; визначення межі стійкості до дії ударної хвилі , кожного із виявлених основних елементів об’єкта і об’єкта загалом ( за найбільш вразливим елементом ) ; оцінку ступеня і характеру руйнувань елементів інженерно – технічного комплексу об’єкта при максимально можливому значенні надлишковому тиску . Отже , вихідними даними для оцінки стійкості ОГД ( його елементів ) до дії ударної хвилі є : максимально можливе значення надлишкового тиску , на території об’єкта ; характеристика об’єкта та його основних елементів . Завдання і вихідні дані Визначити ( оцінити ) ступінь руйнування будівлі , технологічного обладнання , комунально – енергетичних споруд і мереж на території яка містить 70 т. зрідженого пропану і знаходиться на відстані 350 м. від будівлі цеху . Визначити можливість і характеристики ремонтно – відновлювальних робіт на об’єкті , пропозиції . Характеристика елементів інженерно – технологічного комплексу : Будівля цеху : одноповерхова , без каркасна , перекриття залізобетонних елементів ; Технологічне обладнання верстати середні ; підйомно – транспортне обладнання ; електродвигуни потужністю вище 10 кВт , відкриті ; Комунально – енергетичні споруди і мережі : трансформаторна підстанція закритого типу ; кабельні наземні лінії ; трубопровід на залізо тонних естакадах ; наземні резервуари і ємності .

Завдання Цивільна оборона

2015

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

поділитись