Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Оцінка та аналіз управлінської праці на енергетичному підприємстві
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2004
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Економіка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти та науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра економіки енергетики,
хімічних підприємств та маркетингу
Курсова робота
з дисципліни
“Економіка та управління об’єктами ТЕС та ПТЕ”
на тему
“Оцінка та аналіз управлінської праці на енергетичному підприємстві”
Варіант завдання №58
Зміст
Стор.
Вибір оптимально управлінського рішення із
застосуванням теорії невизначеності…………………………………….5
Проектування організаційних структур на основі розрахунку нормативів чисельності управлінського персоналу………………8
Розрахунок нормативних співвідношень між
окремими категоріями управлінців………………………………………12
Визначення рівня ефективності індивідуальної
управлінської праці………………………………………………………...21
Оцінка ефективності управлінської праці і її вплив
на загальні показники енергетичного підприємства…………………..24
Список використаної літератури …………………………………………33
1. Вибір оптимального управлінського рішення з застосуванням теорії невизначеності.
Розглядаючи проблему оцінки ефективності управлінської праці, неможливо не торкнутись питання оптимізації управлінських рішень, оскільки за своєю суттю вони знаходяться досить близько одне від іншого. А досліджуючи питання вибору та оптимізації управлінських рішень, неможливо обійтись без використання найбільш прогресивної методології досліджень економіко-математичного моделювання. В процесі управління виробничою системою керівний персонал постійно повинен готувати оптимізувати та приймати рішення, які будуть мати вирішальне значення відносно наслідків виробництва та реалізації продукції.
Таким чином, розробка та прийняття управлінських рішень – надзвичайно важливий момент всієї управлінської діяльності, який, в значній мірі, визначає рівень її ефективності.
Управлінське рішення являє собою продукт розумової діяльності керівника, який паралізується в організаційно-правових умовах і таким чином безпосередньо впливає на об’єкт управління та рівень ефективності його функціонування. Розглядаючи саме так процес управління , необхідно ставити питання оптимізації його за подальшою розробкою технології управління.
Оптимізація управлінського рішення здійснюється в порівняльному дослідженні кількісних оцінок найбільш суттєвих факторів впливу на остаточну оцінку.
Найбільш складними задачами для вибору оптимальних управлінських рішень вважаються такі, які приймаються в умовах неповної або невизначено інформації. В цих випадках необхідно застосовувати спеціально розроблену методологію, яка враховує неповну детермінованість вихідної інформації. А це в повній мірі характерне для сучасних умов розвитку макро– та мікроекономічних процесів, коли постійно міняються не лише економічні вимірники, але і їх масштаби виміру, що не дозволяє визначити з необхідною мірою ймовірності рівень та динаміку найбільш суттєвих показників виробничої системи, що досліджується.
Застосування критеріїв, залучених із теорії невизначеності, дає можливість визначити з достатнім рівнем ймовірності систему оптимальних показників. В цих випадках вихідна інформація задається у вигляді системи ймовірних варіантів управлінських рішень .
Застосовуються такі критерії:
критерій Байєса, який визначається через мінімальне значення математичного сподівання економічного ризику:
;
де ρі – суб’єктивна ймовірність реалізації управлінського рішення в умовах, що розглядаються;
Головний недолік цього критерію – значний рівень суб’єктивності в процесі прийняття управлінського рішення.
критерій Лапласа, який визначається через мінімальне значення середньоарифметичного економічного ризику:
;
головний недолік цього критерію полягає в тому, що неможливо уникнути значних перевитрат в умовах, коли мають місце великі відхилення фактичних значень економічного ризику;
критерій мінімаксного ризику, який визначається через мінімальний в порівнянні з іншими варіантами економічний ризик:
;
головним недоліком цього критерію слід вважати те, що в процесі оптимізації управлінського рішення обирається найбільш обережний економічний ризик, який не завжди дозволяє визичити найбільш ефективний варіант;
критерій мінімаксних витрат, якому відповідають мінімальні значення максимально витрачених коштів:
;
головний недолік цього критерію – він орієнтує, як правило, на гірші умови реалізації управлінського рішення і застосовується при наявності певних обмежень щодо витрат для окремих варіантів рішення.
Економічний ризик визначається як різниця коштів між варіантом, який досліджується та оптимальним
Він показує перевитрату коштів для реалізації певного варіанту управлінського рішення в порівнянні з оптимальним, який слід вважати найкращим для умов , що розглядаються.
Виходячи з цього, економічний ризик для оптимального варіанту рівний нулю.
В нашому завданні необхідно знайти оптимальну величину капіталовкладень грн./кВт для нашої ТЕС. Вихідна інформація для вибору оптимального управлінського рішення складається з декількох варіантів управлінського рішення, кожен з яких має різні рівні ймовірності реалізації. Складемо з цих варіантів розрахункову матрицю для розрахунку оптимального управлінського рішення методом теорії невизначеності(табл.1)
Табл. 1
Варіанти рішень
Рівні ймовірності
r1
r2
r3
r4
0,70
0,10
0,10
0,10
1
88
89
102
106
Економічний ризик
1
7
6
12
2
87
109
119
96
Економічний ризик
0
27
23
2
3
115
82
96
97
Економічний ризик
28
0
0
3
4
98
108
115
94
Економічний ризик
11
26
19
0
За наведеними вище формулами розрахуємо значення критеріїв теорії невизначеності для кожного варіанту управлінського рішення (табл. 2 )
Табл. 2
критерії
Варіант рішення
Байєса
Лапласа
Мінімаксного ризику
Мінімаксних витрат
1
3,2
6,5
12
106
2
5,2
13
27
119
3
19,9
7,75
28
115
4
12,2
14
26
115
Розрахунки, наведені в таблиці 2 дають однозначну відповідь відносно оптимального управлінського рішення, чотири критерії з чотирьох оптимальні для першого варіанту управлінського рішення, який і будемо використовувати для наступних розрахунків. Отже, найкращим для умов , що розглядаються буде перший варіант і оптимальна величина капіталовкладень для нашої ТЕС становить 88 грн/кВт.
2. Проектування організаційних структур на основі розрахунку нормативів чисельності управлінського персоналу.
Головна засада розробки нормативів чисельності управлінців – це розподіл управлінської праці на окремі функції Самі нормативи визначаються через математичні залежності . Тому нормативна чисельність ІТП і службовців залежить від певних виробничих факторів, які безпосередньо впливають на обсяги і зміст управлінської праці.
В більшості випадків, які мають місце на виробництві, з метою розробки нормативів чисельності ІТП і службовців використовують степеневі функції.
Факторами, що впливають на чисельність управлінського персоналу, є:
- чисельність виробничого персоналу;
- вартість виробничих фондів;
кількість робочих місць;
кількість позицій матеріального обліку;
кількість постачальників та споживачів;
кількість структурних підрозділів управління;
кількість технологічних операцій
На підставі вивчення наслідків кореляційно-регресивного аналізу здійснюється відбір тих факторів, які в найбільшій мірі випливають на чисельність управлінців. Згідно з наведеною вище методологією є можливість розрахувати нормативи чисельності для основних функцій управління.
Вихідні дані для розрахунку:
За заданим завданням ми маємо наступні вихідні дані для розрахунку
Встановлена потужність, МВт:
N=6400
Вид палива: вугілля Львівсько-Волинського родовища.
Тип підприємства: ТЕС.
Кількість годин використання встановленої потужності, год:
hv=6580
Середньомісячна платня на одного працюючого, грн.:
Szp=590
Питома витрата умовного палива, г/кВт·год:
r=310
7. Штатний коефіцієнт, люд/МВт:
Ksht=0.48
8. Питомі капіталовкладення, грн./кВт:
Kap=88
Собівартість одиниці енергії, коп./кВт·год:
Sob=4.55
За цими даними розрахуємо нормативи чисельності управлінського персоналу
Загальну чисельність персоналу знаходимо як добуток потужності ТЕС на штатний коефіцієнт, чол:
Ppp=Ksht·N
Ppp=0.48*6400=3072
Загальна чисельність робочих рівна, чол.:
Po=2144
3. Чисельність виробничих робочих рівна, чол.:
Pp=1741
Вартість основних виробничих фондів рівна добутку питомих капіталовкладень на встановлену потужність, грн.:
F=Kap·N·1000
F=88*6400*1000=6.08·108
Кількість технологічних операцій
T=358
Кількість найменувань технологічного оснащення, інструменту, застосувань, спроектованих за рік:
U=250
Об’єм валової продукції рівний добутку готовності до несення навантаження на собівартість одиниці продукції, коп.:
B=Sob·Gn·1000
Готовність до несення навантаження знаходимо як добуток встановленої потужності на кількість годин використання встановленої потужності, МВт·год:
Gn=6400*6580=4.211·107
B=4.55*4.211*107*1000=1.92·1011
Кількість робочих місць в основному виробництві:
M=949
Кількість постачальників та споживачів:
P=524
Кількість структурних підрозділів:
C=64
Використовуючи вищенаведені величини та степеневі функції розрахуємо нормативи чисельності для конкретних функцій управління.
Загальне ( лінійне) керівництво:
Н1=80
Технологічна підготовка виробництва:
Н2=69
Забезпечення виробництва інструментом і спорядженням:
Н3=89
Вдосконалення організації виробництва і управління:
Н4=22
Організація праці і заробітної плати:
Н5=31
Ремонтне обслуговування:
Н6=189
Контроль якості продукції:
Н7=2
Оперативне управління основним виробництвом:
Н8=27
Техніко –економічне планування:
Н9=27
Бухгалтерський обік та фінансова діяльність:
Н10=52
Матеріально – технічне постачання :
Н11=55
Комплектування і підготовка кадрів:
Н12=8
Охорона праці і техніка безпеки:
Н13=3
Діловиробництво і господарське обслуговування:
Н14=19
Підсумувавши всі знайдені значення, можна знайти загальну чисельність інженерно - управлінського персоналу:
ΣН=673
Нормування управлінської праці повинно розглядатись як основа для планування та розрахунку індивідуальної та колективної працемісткості ІТП і службовців, що дасть необхідні підстави для науково - обґрунтованого визначення чисельності окремих підрозділів управління або підприємства в цілому. Крім того, нормування управлінської праці створює необхідні теоретичні засади з метою вдосконалення систем морального матеріального стимулювання внаслідок збільшення обсягів та якості виконаної праці.
Отже, нормування праці ІТП і службовців необхідно розглядати як необхідну і суттєву умову збільшення ефективності.
В свою чергу, завдання вдосконалення нормування управлінської праці безпосередньо залежить від рівня організації виробництва., праці та управління.
3. Розрахунок нормативних співвідношень між окремими категоріями управлінців
Методологія нормування управлінської праці складається з:
вивчення витрат робочого часу;
використання даних статистичного аналізу чисельності управлінського персоналу.
Перша складова – це аналітично-розрахунковий метод, друга розробка нормативів чисельності, норм обслуговування та управління. Але між вищенаведеними складовими постійно присутній безперервний зв’язок, оскільки розрахунки необхідних витрат робочого часу можна використати з метою визначення нормативної чисельності ІТП і службовців.
На наш погляд сучасні умови виробництва дозволяють застосовувати найбільш ефективно такі методологічні розробки:
типові норми часу, які можуть бути визначені через його кількість для виконання необхідних елементів праці ІТП і службовців;
нормативи чисельності, які регламентують чисельність ІТП і службовців в процесі виконання конкретних функцій управління;
норми обслуговування, які визначають обсяги праці в структурних підрозділах управління.
В сучасних умовах виробництва з метою впровадження можна рекомендувати типові нормативи чисельності і структур управління, але при умові, що такі нормативи повинні постійно – безперервно коректуватися в залежності від зміни рівня ефективності управлінської праці. В цьому випадку для визначення прогресивності діючих нормативів необхідно спів ставити чисельність управлінського персоналу, яка відповідає нормам до фактичної чисельності. І виходячи з цього, одним з таких показників слід було б вважати долю підприємств серед загальної кількості, де чисельність управлінців не перевищу нормативну.
Показником, який би доповнював вищенаведену оцінку, було би відхилення нормативної чисельності управлінського персоналу від фактичної.
Прогресивними прийнято вважати такі нормативи, які безпосередньо сприяють зменшенню фактичного півня чисельності управлінського персоналу. Співставлення фактичної чисельності ІТП і службовців з нормативною може вважатися своєрідним критерієм, що характеризує рівень ефективності їх праці і дозволяє досить об’єктивно визначити передові та відстаючі підприємства. Але показники ефективності управлінської праці слід порівнювати лише в тих випадках , коли підприємства, які розглядаються, знаходяться в приблизно адекватних виробничих умовах. При цьому важливим моментом необхідно вважати питання виділення із загальної кількості підприємств ті, які складають однорідні групи за певними ознаками. Коректування нормативів дозволяє позбутися втрат робочого часу внаслідок недостатньої організації праці або трудової та виконавчої дисципліни окремими працівниками або підрозділами управління в ньому .
Приведена нижче схема визначає послідовність робіт з метою розробки нормативів чисельності ІТП і службовців.
Весь інженерно-управлінський персонал можна розділити на три складові:
керівники;
спеціалісти;
технічні виконавці.
Крім цього, спеціалісти поділяються на старших і рядових. З метою раціонального використання інженерно-управлінської праці доцільно управлінський персонал ділити на інженерів і техніків. Відповідно науково обґрунтованим нормам керованості, оптимальне співвідношення між числом керівників і підлеглих 1:6 , між числом старших і рядових спеціалістів 1:3. Визначимо кількість керівників, інженерів і техніків в кожному підрозділі управління ТЕС, користуючись цими науково обґрунтованими співвідношеннями.
1.Загальне (лінійне) керівництво
кількість
80
З них: а)
керівники
14
б)
підлеглі
66
в)
інженери
27
г)
техніки
53
д)
старші інженери
9
е)
рядові інженери
18
2.Технологічна підготовка
кількість
69
З них: а)
керівники
12
б)
підлеглі
52
в)
інженери
23
г)
техніки
46
д)
старші інженери
8
е)
рядові інженери
15
3.Забезпечення виробництва інструментом і спорядженням
кількість
89
З них: а)
керівники
15
б)
підлеглі
74
в)
інженери
30
г)
техніки
59
д)
старші інженери
10
е)
рядові інженери
20
4. Вдосконалення організації виробництва і управління
кількість
22
З них: а)
керівники
4
б)
підлеглі
18
в)
інженери
8
г)
техніки
14
д)
старші інженери
3
е)
рядові інженери
5
5. Організація праці і заробітної плати:
кількість
31
З них: а)
керівники
6
б)
підлеглі
25
в)
інженери
11
г)
техніки
20
д)
старші інженери
4
е)
рядові інженери
7
6.Ремонтне обслуговування
кількість
189
З них: а)
керівники
32
б)
підлеглі
157
в)
інженери
63
г)
техніки
126
д)
старші інженери
21
е)
рядові інженери
42
7. Контроль якості продукції
кількість
2
З них: а)
керівники
1
б)
підлеглі
1
8.Оперативне управління основним виробництвом
кількість
27
З них: а)
керівники
5
б)
підлеглі
22
в)
інженери
9
г)
техніки
18
д)
старші інженери
3
е)
рядові інженери
6
9.Техніко-економічне планування
кількість
23
З них: а)
керівники
4
б)
підлеглі
19
в)
інженери
8
г)
техніки
15
д)
старші інженери
3
е)
рядові інженери
5
10. Бухгалтерський облік і фінансова діяльність
кількість
52
З них: а)
керівники
9
б)
підлеглі
43
в)
інженери
18
г)
техніки
34
д)
старші інженери
6
е)
рядові інженери
12
11. Матеріально-технічне постачання
кількість
55
З них: а)
керівники
10
б)
підлеглі
45
в)
інженери
19
г)
техніки
36
д)
старші інженери
7
е)
рядові інженери
12
12. Комплектування і підготовка кадрів
кількість
8
З них: а)
керівники
1
б)
підлеглі
7
в)
інженери
3
г)
техніки
5
д)
старші інженери
1
е)
рядові інженери
2
13. Охорона праці і техніка безпеки
кількість
3
З них: а)
керівники
1
б)
підлеглі
2
14.Діловиробництво і господарське обслуговування
кількість
19
З них: а)
керівники
4
б)
підлеглі
15
в)
інженери
7
г)
техніки
12
д)
старші інженери
3
е)
рядові інженери
4
Загальна кількість управлінців Нс
673
Загальна кількість керівників Нск
119
Загальна кількість інженерів Нсін
227
Заг кількість старших інженерів Нсстін
78
Фактичні коефіцієнти співвідношення по окремих ІТП і службовцях будуть мати наступні значення:
фактичне співвідношення між числом керівників і підлеглих:
Krf=5.655
фактичне співвідношення між старшими і молодшими спеціалістами ( інженерами)
Kcf=2,91
фактичне співвідношення між числом інженерів і техніків:
Kicp=2.96
Щоб визначити вплив довершеності нормування праці ІУП енергетичних підприємств на рівень їх ефективності, необхідно порівняти загальний нормативний і фактичний коефіцієнт співвідношень:
Km=0.2647
Kf=0.274
Загальний коефіцієнт співвідношень по інженерно – управлінському персоналу енергетичного підприємства:
R=1.038
Корегування існуючих штатних розкладів, з врахуванням нормативів оптимальних співвідношень, значно підвищує ефективність ІУП на енергетичних підприємствах.
Одним з найголовніших напрямків вдосконалення праці ІТП і службовців є вдосконалення організаційних структур управління. Централізація функцій управління, пов’язана із створенням виробничих об’єднань допомагає спрощенню структурної схеми первинних підприємства і мало відображається на їх господарській самостійності, котру вони мають, знаходячись в складі об’єднань, а звільнення керівників первинних підприємства від рішення зовнішніх економічних відносин створює додаткові умови для зосередження їх уваги на організації безперервного і ефективного енерговиробництва . Визначальними критеріями оптимізації структур управління повинні бути: оптимізація використання висококваліфікованих кадрів з врахуванням дотримання норм керованості і мінімізації затрат на керування.
Основною засадою організації оптимальної структури є забезпечення оптимальної керованості , що дає можливість добитися максимально можливої продуктивності праці при оптимальній кількості робітників і в мінімальні терміни виконати поставлені перед колективом задачі.
При кількості робітників апарату управління , що перевищує оптимальне значення, продуктивність, а відповідно і ефективність праці падає, причому із збільшенням кількості робітників різко зростає число так званих ліній інформації. В процесі оптимізації структури апарату управління необхідно вирішувати завдання по визначенню середньої інформаційної пропускної здатності кожного робітник і апарату в цілому. Основним принципом організації оптимальної структури є забезпечення оптимальної керованості, що дає можливість отримати максимально можливу продуктивність праці при оптимальній кількості робітників і в мінімальні терміни виконання колективом виробничої задачі.
При визначенні кількості працівників апарату управління, що перевищує оптимальну, продуктивність і ефективність праці падає. Причому по мірі збільшення кількості працівників різко зростає чисельність ліній інформації.
Для визначення залежності росту кількості ліній інформаційного зв’язку від кількості працівників структурного підрозділу, користуються наступною формулою
Kc=n·(n-1)/2,
де Кс- кількість інформаційних зв’язків ;
n – кількість співробітників структурного підрозділу.
Існує інша залежність для визначення кількості інформаційних зв’язків. Її суть полягає в тому, що лінії інформаційного зв’язку розглядаються не лише між керівниками і підлеглими, а й між працівниками, що займають однакову посаду. Ця теорія пропонує наступну формулу для визначення кількості ліній інформації в залежності від кількості працівників структурного підрозділу
Розрахунок показує, що збільшення кількості працівників призводить до збільшення кількості інформаційних зв’язків. Проведені експериментальні дослідження приводять до висновку , що число співробітників не повинно перевищувати 10, що відповідає кількості інформаційних зв’язків 45.
Крім того, при визначенні оптимальної структури необхідно враховувати і інші об’єктивні фактори, такі як час функціонування суб’єкта управління ( керівника) і пропускну здатність інформаційних каналів.Розрахуємо кількість інформаційних зв’язків в структурних підрозділах ТЕС на основі двох теорій і запишемо результати в табличній формі (табл. 3) Табл. 3
Назва підрозділу
Кількість інформаційних звя'зків
Перша теорія
Друга теорія
Кс
Кс
1. Загальне (лінійне) керівництво
n=
80
3160
4.84*1025
2. Технологічна підготовка виробництва
n=
69
2346
2.036*1025
3. Забезпечення виробництва спорядженням
n=
89
3916
2.75*1028
4.Вдосконалення організації і управління
n=
22
231
46100000
5.Організація праці і заробітної плати
n=
31
465
3.32*1010
6. Ремонтне обслуговування
n=
189
17766
7.41*1058
7. Контроль якості продукції
n=
2
1
6
8. Оперативне управління осн виробництвом
n=
27
351
1811940030
9.Техніко-економічне планування
n=
27
351
1811940030
10. Бухгалтерський облік і фінансова діяльність
n=
52
1326
1.17*1017
11. Матеріально-технічне постачання
n=
55
1485
9.907*1017
12. Комплектування і підготовка кадрів
n=
8
28
1080
13. Охорона праці та техніки безпеки
n=
3
3
18
14. Діловиробництво та господарське обслуговування
n=
19
171
4.98*106
4. Визначення рівня ефективності управлінської праці.
Основні засади оцінки ефективності праці апарату управління;
визначальним критерієм ефективності управління слід вважати рівень ефективності основного виробництва;
ефективність управління виробництвом складається з ефективності діяльності працівника та підрозділу управління ;
оцінку ефективності управління необхідно здійснювати із врахуванням її впливу на кінцеві наслідки виробництва;
для оцінки ефективності управління необхідні критерії як кількісні так і якісні.
Оцінка працівника апарату управління повинна включати такі складові:
оцінку ділових якостей;
оцінку праці;
оцінку впливу його праці на кінцеві наслідки функціонування підприємства.
Така оцінка дає можливість визначити рівень загальних та спеціальних знань в галузі управління виробництвом , а також якості, необхідні працівнику як особистості.
Оцінка праці, в свою чергу повинна враховувати складність, результативність та економічність діяльності працівника сфери управління.
Питання відносно показників та критеріїв оцінки ефективності управління відноситься до найменш розроблених в теорії управління. В процесі вибору критеріїв необхідно керуватися в першу чергу:
об’єктами.
цілями.
змістом оцінки.
При цьому слід враховувати рівень об’єкту управління, а пошук необхідних критеріїв повинен відбивати галузеву специфічність , функціональну приналежність працівника та інші індивідуальні особливості системи управління та виробництва.
Подібний підхід дає можливість зберегти засади методологічної єдності на всіх рівнях управлінської ієрархії. Відносно змісту критеріїв оцінки, то у відповідності до вищенаведеної схеми критерії повинні визначатися згідно до кожної з її складових.
Методологія оцінки являє собою процес співвідношення якостей управління до критерії, які попередньо визначаться . Необхідно мати на увазі чотири етапи оцінки :
постановка конкретного завдання оцінки;
збір необхідної інформації;
власна оцінка або вияв рівня відповідності працівника до запропонованих критеріїв оцінки;
прийняття конкретного рішення за наслідками оцінки.
Враховуючи всі вищенаведені засади, розглянемо методику визначення ефективності індивідуальної управлінської праці.
Індивідуальна праця ІТП і службовців може бути оцінена за такими критеріями:
- рівень виконання доручених завдань;
організаційні здібності;
вміння пропонувати і здійснювати необхідні для виробництва ідеї;
вміння аналізувати виробничу ситуацію
ініціативність
професійна компетентність;
дисциплінованість;
відповідальність;
знання необхідних математичних методів та вміння ними користуватись;
порядність;
професійність;
патріотизм.
Як видно з переліку, критерії оцінки визначаються змістом праці та вимогами до діяльності управління.
В попередньо розроблених анкетах кожний з вище перелічених критеріїв оцінюється відповідною кількістю балів, які визначають міру прояву ділової або особистої якості працівника. Найвищим балом при цьому оцінюється постійний і високий прояв цих якостей, найнижчим – повна відсутність таких якостей. З метою досягнення максимально можливої об’єктивності оцінку бажано проводити на різних рівнях підпорядкування, а саму: оцінку здійснює керівник підлеглого. Якого атестують, потім працівники, які знаходяться на одному рівні з працівником, який оцінюється і нарешті дають оцінку підлеглі по відношенні до працівника, який проходить атестацію.
При умові великої кількості анкетного матеріалу індивідуальна оцінка ефективності праці ата ділових якостей працівника в значній мірі відповідає дійсним діловим та особистим його якостям.
Робота з метою ефективності праці проводиться в такій послідовності:
створення необхідних оціночних комісій;
розробка потрібної документації;
розробка та обговорення критеріїв;
впровадження коефіцієнтів значимості для кожного критерію;
проведення попереднього роз’яснення перед початком анкетування;
збір анкетного матеріалу;
аналіз даних анкетування;
визначення відповідності оплати праці до рівня її ефективності;
розробка необхідних заходів за метою підвищення ефективності управлінської праці. Як заключний етап всього процесу оцінки можна розглядати розробку і затвердження кожному працівникові індивідуальних завдань з метою підвищення ефективності його праці.
Атестацію доцільно здійснювати за трьома групами працівників:
керівники;
спеціалісти;
технічні виконавці.
5. Оцінка ефективності колективної управлінської праці і її вплив на загальні показники енергетичного підприємства.
Основні засади оцінки ефективності праці апарату управління:
визначальним критерієм ефективності управління слід вважати рівень ефективності основного виробництва;
ефективність управління виробництвом складається з ефективності діяльності працівника та підрозділу управління;
оцінку ефективності управління необхідно здійснювати із врахуванням її впливу на кінцеві наслідки виробництва;
Оцінка працівника апарату управління повинна включати такі складові:
оцінку ділових якостей;
оцінку праці;
оцінку впливу його праці на кінцеві наслідки функціонування підприємства.
Така оцінка дає можливість визначити рівень загальних та спеціальних знань в галузі управління виробництвом, а також якості, необхідні працівнику як особистості.
Оцінка праці, в свою чергу, повинна враховувати складність, результативність та економічність діяльності працівника сфери управління.
Рівень досконалості системи управління слід оцінювати через кінцеві наслідки виробничої діяльності виробництва.
В якості критеріїв кількісної оцінки ефективності колективної управлінської праці необхідно прийняти відношення таких важливих для енергетичного виробництва показників: як встановлена потужність, вартість виробничих фондів та готовність до несення навантаження до обсягу праці ІТП і службовців.
Використання робочого часу плануємо через баланс робочого часу.
Табл.4
№ п\п
Елементи балансу
Семигодинний робочий день
1.
Номінальний фонд робочого часу в днях
305.0
2.
Номінальний фонд робочого часу в годинах
2077.7
3.
Невиходи на роботу в днях:
А) основна відпустка
Б) додаткова відпустка
В) через хворобу
Г) виконання державних обов’язків
12.0
4.0
10.7
1.5
4.
Фактичний фонд робочого часу в днях (годинах)
276.8 (1973.6)
5.
Витрати робочого часу плануються як 0.5 % від номінального фонду
10.4
6.
Фактичний робочий час в годинах з врахуванням втрат
1927.2
7.
Середня тривалість робочого дня ( пункт 6 ділимо на пункт 4)
6.96
8.
Коефіцієнт використання робочого часу
0.928
Методика розрахунку:
365-52-8=305 днів, де
52 – кількість вихідних днів
8 – кількість святкових днів
365 – кількість днів у році
Нормальний робочий час:
305-52-6=247 днів
52 і 6 – дні, скорочені на 1 годину
247·7+58·6=2077 год.
Об’єми інженерно – управлінської праці за рік знаходимо як добуток загальної чисельності інженерно – управлінського персоналу на фактичний фонд робочого часу з врахуванням втрат, людино-годин:
t=1927.2
Ou=ΣH·t
Ou=1212·106
Тоді кількісні критерії визначають за наступними формулами
E1=4.8·10-3
Е2=421.557
Е3=31.59
В цих формулах F – середньорічна вартість промислово – виробничого фонду, грн.; Gn – готовність до несення навантаження , МВт·год.
Якщо перший і третій показники є галузевими, то другий дає можливість здійснювати порівняльну оцінку енергетичного виробництва, яке відноситься до найбільш фондомістких в національній економіці.
Досліджуючи критерії кількісної оцінки ефективності колективної управлінської праці, неважко зауважити, що показники ефективності зростають не лише як наслідок зменшення чисельності ІТП і службовців на одиницю встановленої потужності , але і при умові фактичного збільшення рівня експлуатаційної готовності енергетичного підприємства, що є дуже важливим моментом.
Прийнявши в якості показників кінцевих наслідків виробництва такі важливі для електроенергетики показники, як обсяг прибутку, економію умовно - постійних витрат та коефіцієнт обслуговування і співставивши їх з витратами на утримування управлінського персоналу, отримаємо критерії якісної оцінки колективної інженерно – управлінської праці на енергетичному підприємстві. Знайдемо послідовно ці критерії, причому фактичні значення критеріїв будуть становити добуток планового значення на відсоток виконання плану у поточному році, який знаходиться зі статистичних даних роботи підприємства. За допомогою критеріїв кількісної оцінки ефективності колективної управлінської праці ми зможемо оцінити фактично виконану управлінським колективом роботу.
Витрати на утримання управлінського персоналу рівні добутку середньомісячної платні на одного працюючого на кількість ІУП, грн:
- планові
Bf=Szp·ΣH·12
Bfн=4.2268·106
нехай фактичні в поточному році рівні 1.04 від планових, тоді маємо фактичні витрати
Bfф=1.04·Bfн=4395955
Коефіцієнт обслуговування є оберненою величиною від штатного
коефіцієнта , МВт/люд:
-плановий
Kfн=2.083
фактичний приймаємо рівним 1.01 від планового в поточному році ( в реальному розрахунку ці значення беруться з документованих показників підприємства)
Kfф=1.01·Kfн=2.1042
Сума балансового прибутку рівна 5% від об’єму валової продукції, грн.:
-планова
Pbfн=86031400
для попередніх 10 років приймемо значення виконання плану, наведені в таблиці 5, що в поточному році становитиме 105 %, тому фактична сума балансового прибутку рівна
Pbfф=1.05·86031400= 90332970
Витрата палива рівна добутку питомої витрати палива на встановлену потужність та на кількість годин використання встановленої потужності, т/рік:
G=1.1722·107
Вартість одної тони палива ( вугілля Львівсько – Волинського родовища ) становить 40 грн. Тоді витрати коштів на паливо, що спалюється за рік , становить, грн.:
Cp=G·40
Cp=4.689·108
Економія умовно – постійних затрат за рік рівна різниці між об’ємом валової продукції та витратами коштів на паливо, що спалюється за рік, грн.:
- планова
Efн=1.2517·109
фактична рівна добутку планової на відсоток виконання плану (105%) по економії умовно-постійних затрат
Efф=1.3142·109
За розрахованими таким чином величинами знайдемо критерії якісної оцінки інженерно – управлінської праці за наступним формулами:
- планові або нормативні ( всюди підставляємо значення планових величин)
E4н=4.928·10-7
E5н=20.353
E6н=284.741
фактичні ( у формули підставляємо значення фактичних величин)
E4ф=4.8·10-7
E5ф=20.549
E6ф=298.978
Розглядаючи формули якісної оцінки інженерно – управлінської праці на енергетичному підприємстві, не важко побачити, що показник ефективності росте не лише при зменшені чисельності ІТП і службовців в результаті росту продуктивності праці, а також при умові фактичного збільшення рівня експлуатаційної готовності до несення навантаження в порівнянні з плановою величиною. Таким чином критерій відбиває степінь виконання ( або невиконання) планового завдання енергопідприємством.
Показник планового прибутку є узагальнюючим показником виробничо – господарської діяльності енергопідприємства і створює економічну зацікавленість персоналу в підвищенні ефективності енерговиробництва шляхом покращення організації праці, зниження собівартості продукції, економії грошових засобів підприємства.
Дуже важливим по своїй суті госпрозрахунковим показником є економія умовно – постійних затрат, оскільки вони найбільш повно відбиває рівень організації праці і якість експлуатації енергообладнання на підприємстві. Якщо на величину прибутку в значній степені впливають фактори , що не залежать від персоналу енергопідприємства ( тип, потужність обладнання , що експлуатується, паливо, що спалюється , рівень автоматизації виробничого процесу, графіки навантаження, що задаються енергосистемою), то величина економії постійно-умовних затрат, в основному – результат рівня організації праці і виробництва на підприємстві. Застосування системи госпрозрахункових показників дозволить повністю і всесторонньо визначити вплив інженерно - управлінської праці на загальну ефективність енергопідприємства в цілому.
Для визначення рівня ефективності ІУП на енергетичному підприємстві в динаміці розвитку необхідно розраховувати показник порівняльної ефективності інженерно – управлінського персоналу, який являє собою відношення зміни госпрозрахункового показники формул до зміни втрат по утриманню інженерно – управлінського персоналу у звітному періоді, що розглядається в порівнянні з базисним.
Як базисний приймаємо 2004 рік, з яким і порівнюємо відповідні показники за минулі 10 років (1995-2004 рік).(табл. 5)
В цих формулах верхній індекс “0” стосується до величини базисного року, а верхній індекс “і” до величини року, з яким ведеться порівняння.
Як базисний приймаємо 2004 рік, з яким і порівнюємо відповідні показники за останні 10 років
При визначенні ефективності ІУП необхідно також врахувати вплив факторів, що притаманні тому чи іншому типу енергетичного підприємства.
Цей вплив можна виразити за допомогою поправочних коефіцієнтів К1 і К2, які залежать від типу енергопідприємства і виду спалюваного на ньому палива , оскільки ці фактори мають пріоритетний вплив на зміну чисельності промислово – виробничого персоналу, в тому числі інженерно – управлінського. Для нашої ТЕС величина поправочного коефіцієнта К1, який залежить від типу енергопідприємства, становить К1=1.0, а величина поправочного коефіцієнта К2, який залежить від типу палива – вугілля Льівсько - Волинського басейну , що спалюється, становить К2=1.0.
Важливим моментом в процесі визначення ефективності управлінської праці є обчислення коефіцієнта впливу Кв цієї праці на загальну ефективність всього персоналу, який являє собою відношення фонду заробітної плати ІТП і службовців до загального фонду оплати праці виробничого персоналу підприємства:
Kv=0.2259
При визначенні ефективності інженерно – управлінської праці на енергопідприємстві з врахуванням діючих виробничих факторів з допомогою критерію ефективності праці ІТП і службовців кінцеві формули визначення ефективності колективної управлінської праці будуть мати наступний вигляд:
- планові показники ( у формули підставляємо значення планових величин)
E1kінц=E1·K1·K2
Е1kінц=0.0048
E2kінц=E2·K1·K2
Е2кінц = 421.04
E3kінц=E3k·K1·K2
E3kінц=31.159
E4kінцн=Kv·E4н·K1·K2
E4kінцн=1.1136·10-7
E5kінцн=Kv·E5н·K1·K2
Е5кінц н= 4.598
E6kінцн=E6н·Kv·K1·K1
Е6кінцн = 64.3327
фактичні показники ( у формули підставляємо значення фактичних величин)
E4kінцф=Kv·E4ф·K1·K2
E4кінцф=1.0815·10-7
E5kінцф=Kv·E5ф·K1·K2
Е5кф = 4.6427
E6kінцф=E6ф·Kv·K1·K1
Е6к ф= 67.549
Остаточні значення критеріїв Е4, Е4, Е6 рівні відношенню фактичних значень до планових
Е4=Е4кінцф/Е4кінцн =0.9712
Е5=Е5кінцф/Е5кінцн =1.0096
Е6=Е5кінцф/Е6кінцн =1.05
Узагальнюючий ( інтегральний ) критерій якісної оцінки ефективності колективної управлінської праці визначаються за формулою:
Еу = 1.0097
Досліджуючи критерії оцінки ефективності управлінської праці, є всі підстави зробити висновок, що вони цілком об’єктивні , відповідають тим вимогам, які застосовуються в таких випадках, прості у визначенні і залежать, в основному, від рівня організації праці і виробництва на енергетичному підприємстві. Запропоновані критерії слід вважати конкретними і цілком визначеним і, не дивлячись на те, що остаточні наслідки енергетичного виробництва залежать від багатьох факторів, дозволять об’єктивно і не двозначно оцінити ефективність праці ІТП і службовців в енергетичній галузі. Використавши вищенаведені критерії, розрахуємо ефективність управлінської праці за 1995 – 2004 роки (табл. 5) і отримаємо значення узагальнюючого (інтегрального критерію) ефективності колективної управлінської праці за останні десять років роботи підприємства. За отриманими значенням комплексного критерію ефективності побудуємо графік ефективності колективної управлінської праці за останні одинадцять років...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора