Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Зниження витрат виробництва і його вплив на господарську діяльність підприємства
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра ЕП
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Розрахункова робота
Предмет:
Економіка підприємства
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти та науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
Розрахункова робота з дисципліни «Витрати підприємства»
на тему:
«Зниження витрат виробництва і його вплив на господарську діяльність підприємства»
Рівне-2008
Зміст
Вступ.
1. Теоретичні основи формування витрат виробництва на підприємстві та їх зниження.
1.1. Витрати виробництва як економічна категорія.
1.2. Склад витрат підприємства за місцем виникнення.
1.3. Зниження витрат виробництва як фактор підвищення ефективності виробництва.
2. Обґрунтування рівні витрат виробництва і заходи щодо їх зниження.
3. Аналіз одержаних результатів та вплив їх на господарську діяльність підприємства.
Висновки.
Список використаної літератури.
Вступ
На основі вивчення теоретичних основ дисципліни «Витрати виробництва» я, як студент спеціальності «Економіка підприємства», повинна показати вміння та практичні навички щодо пошуку та виявлення резервів зниження витрат виробництва та обґрунтувати пропозиції щодо їх впровадження у виробництво.
В умовах ринкової економіки підприємство самостійно вирішує питання забезпечення підвищення ефективності виробництва. У вирішенні цього завдання на підприємстві велика роль відводиться проблемі зниження витрат виробництва (зниження собівартості продукції), оскільки величина собівартості продукції безпосередньо впливає на прибуток підприємства. Тому підприємства безпосередньо зацікавлені у зниженні витрат виробництва та відповідно у збільшенні прибутку.
Для забезпечення підвищення ефективності за рахунок збільшення прибутку, підприємство щорічно визначає півень витрат та передбачає заходи щодо їх зниження та здійснює обґрунтування запланованих заходів. Всі ці роботи виконує економіст підприємства, що потребує відповідних знань та навиків.
В курсовій роботі передбачається здійснення обґрунтування рівня витрат підприємства на поточний рік, виходячи із потреби підприємства у прибутку, та передбачити заходи щодо зниження витрат виробництва (собівартості продукції). Ці заходи повинні забезпечити відповідний рівень витрат підприємства та підвищення ефективності виробництва підприємства.
Відхід від централізовано - планової системи господарювання і перехід
до ринкової економіки по-новому порушує питання про методи ведення економічної діяльності підприємства. Традиційні структури та форми господарювання змінюються. У цих умовах керівники підприємств, вивчаючи і формуючи те, що називається цивілізованою формою ринкових відносин, стають своєрідними “архітекторами“ розвитку нових господарських зв'язків і методів здійснення господарської діяльності.
В таких умовах розвитку економіки в країнах колишнього радянського союзу, все більше і більше зростає роль витрат підприємства, як невід’ємної складової виробничого процесу, що в свою чергу вимагає повного переосмислення теорії виробництва починаючи від вхідних ресурсів і закінчуючи кінцевим продуктом, готовим для продажу. Визначення витрат - це невід’ємна умова успіху, тому що від їх обсягу безпосередньо залежить розмір прибутку, який одержить підприємець.
Метою дослідження є розробка теоретичних положень і методичних рекомендацій стосовно оптимізації структури граничних витрат, що стимулює зростання конкурентоспроможності промислових підприємств. Для досягнення цієї мети були поставлені і вирішені такі задачі:
- дослідження економічної природи і сутності витрат;
- дослідження впливу структури витрат на конкурентоспроможність підприємств;
- розробка економічного механізму оптимізації структури витрат ;
- обґрунтування методичних положень щодо вибору інноваційної політики на базі показників співвідношення витрат.
Об’єктом дослідження є процес зниження витрат на підприємстві.
Предмет дослідження — аналіз структури витрат підприємств.
В основній частині курсової роботи повинен міститися матеріал, який відображає теоретичну сутність, методику та основні результати роботи. У загальному вигляді вона складається з двох частин : теоретичної та розрахункової.
У першому розділі роботи викладені теоретичні основи витрат, те яким
чином витрати підприємства впливають на розмір прибутку.
У другому розділі досліджуються методи вимірювання, оцінки та
прогнозування витрат на підприємстві і відповідно їхнього розподілу.
У третьому розділі приділяється увага джерелам і факторам зниження витрат.
Теоретичні основи формування витрат виробництва на підприємстві та їх зниження (теоретична частина).
Витрати виробництва як економічна категорія.
Економічне розуміння витрат базується на проблемі обмеженості ресурсів і можливості їхнього альтернативного використання. Застосування ресурсів у одному виробничому процесі виключає можливість їхнього використання за іншим призначенням. Наприклад, деревина, використовувана в будівельній справі, не може бути застосована, скажімо, у виробництві меблів, сірників і інших товарів. Вибір конкретних ресурсів для виробництва якогось товару означає неможливість виробництва альтернативного товару. Економічні витрати будь-якого ресурсу, що застосовується у виробничому процесі, рівні його цінності при найкращому з усіх можливих варіантів використання.
З позицій економічного підходу до витрат виробництва варто відносити не тільки фактичні витрати, здійснювані в грошовій формі, але і неоплачувані фірмою витрати, витрати, пов'язані з упущеною можливістю самого оптимального застосування своїх ресурсів.
Економісти включають у свої розрахунки фактичні витрати (заробітна плата робітників, оклади службовців, оренда приміщень та вартість матеріалів). Для бухгалтерів фактичні витрати важливі, оскільки вони включають прямі виплати підприємства іншим юридичним особам, з якими воно має справу. Ці витрати повинні знати і економісти, фактичні витрати це ті кошти, які могли би бути використанні десь в іншому місці з більшою ефективністю.
В переважній більшості випадків альтернативне використання коштів є
прихованим. Тому досить важливо вміти визначити, в якому напрямку використовувати наявні грошові фонди підприємства для прийняття правильних економічних рішень. Для безповоротних витрат стверджується протилежне твердження—вони звичайно фактичні, проте, приймаючи рішення, їх треба завжди ігнорувати. Безповоротні витрати—це ті витрати, які вже зроблені і які неможливо повернути назад. Оскільки їх неможливо повернути назад, вони не повинні чинити жодного впливу на процес прийняття фірмою рішень.
Основним напрямком діяльності кожної комерційної організації є отримання максимального прибутку. Припустимо, що підприємство-виробник закуповує усі фактори виробництва (сировину, устаткування, робочу силу, і т.д.) і перетворює їх у кінцевий продукт призначений для продажу. Кількість товару, що буде продаватися на ринку залежить від рівня витрат, які фірма здійснила протягом усього виробничого циклу, і реального попиту на готову продукцію (ціна, за якою товар буде продаватися). З цього можна зробити висновок , що розмір витрат виробництва є однією з умов успіху на ринку, оскільки, чим менші витрати виробництва, тим більший прибуток отримує підприємство з врахуванням рівня ринкових цін.
Витрати виробництва знаходять своє вираження в показниках собівартості продукції , що в грошовому виразі характеризує всі матеріальні витрати і витрати на оплату праці, необхідні для виробництва і реалізації продукції.
Розмір цих витрат залежить від цін на ресурси необхідних для виробництва товару, а також від технологій їхнього використання. Ціна, за якою купляються ресурси, не залежить від фірми-виробника. Вона визначається взаємодією попиту і пропозиції на ці ресурси. Отже, для підприємця є дуже важливим технологічний аспект формування витрат виробництва, що визначає, з одного боку, кількість ресурсів, що залучаються, та якість їхнього використання , з іншого. Причому, підприємство повинно використовувати такі методи виробництва, що були б ефективні , як з технологічного, так і з економічного погляду. Тобто кожне підприємство намагається вибрати такий технічно ефективний процес виробництва , що забезпечував би найменші витрати виробництва.
В залежності від розміру витрат, які несе фірма в процесі виробничої діяльності, існують різні методи їх розрахунку. Але з огляду на те, що виробництво будь-якого виду товару або послуги пов'язано з використанням різноманітних видів ресурсів, то необхідною є класифікація витрат.
Склад витрат підприємства за місцем виникнення
Місця виникнення витрат - це структурні підрозділи, в яких відбувається споживання ресурсів у виробничих, збутових, адміністративних та інших цілях, пов’язаних з оборотом коштів підприємства.
Статті витрат – певний вид витрат, що створюють собівартість як окремих видів продукції, так і сукупності витрат на товарну продукцію підприємства загалом.
Витрати підприємства класифікуються:
1. За економічними елементами.
2. За статтями калькуляцій.
Калькулювання собівартості – це обчислення в грошовому вираженні витрат на виробництво та реалізацію продукції, робіт і послуг за встановленими статтями витрат.
Угрупування витрат за статтями калькуляції дозволяє виділити витрати, безпосередньо пов’язані з технічним процесом, і витрати, що стосуються обслуговування виробництва і управління.
Типова номенклатура калькуляційних статей витрат:
Сировина і матеріали;
Поворотні відходи (зі знаком “мінус”, бо вони віднімаються від вартості використаних сировини і матеріалів);
Куповані комплектуючі вироби і напівфабрикати;
Послуги сторонніх організацій, спожиті безпосередньо у виробництві продукції;
Паливо та енергія, спожиті в технологічних цілях (цю статтю можна об’єднати з попередньою);
Заробітна плата працівників, зайнятих у виробництві (основна і додаткова);
Відрахування на соціальні цілі;
Амортизація основних засобів, що експлуатуються безпосередньо в процесі виробництва;
Витрати на підготовку й освоєння виробництва (в частині їх списання зі статті витрат майбутніх періодів);
Витрати на утримання й експлуатацію обладнання;
Загальновиробничі витрати;
Адміністративні витрати;
Втрати від браку;
Інші виробничі витрати;
Поза виробничі витрати (витрати на збут).
З перерахованих калькуляційних статей суто елементами є такі:
Матеріальні затрати;
Сировина і матеріали;
Поворотні відходи;
Куповані комплектуючі вироби та напівфабрикати;
Заробітна плата працівників, зайнятих у виробництві;
Відрахування на соціальне страхування працівників, зайнятих у виробництві;
Амортизація основних засобів, що експлуатуються безпосередньо у процесі виробництва;
Послуги сторонніх організацій, спожиті безпосередньо у виробництві продукції;
Паливо й енергія, спожиті в технологічних цілях;
Витрати на підготовку й освоєння виробництва;
Загальновиробничі витрати;
Витрати на утримання й експлуатацію обладнання;
Адміністративні витрати;
Втрати від браку;
Інші виробничі витрати;
Поза виробничі витрати (витрати на збут).
До кожної з цих статей можуть входити будь-які з перерахованих вище економічних елементів.
В залежності від зв'язку витрат із процесом виробництва розрізняють цехову , виробничу і повну собівартість продукції.
Цехова собівартість включає суму витрат, пов’язаних із виробництвом продукції в цехах.
Виробнича собівартість включає цехову собівартість і витрати, пов’язані з управління, організацією й обслуговуванням підприємства вцілому.
Повна собівартість включає виробничу собівартість і поза виробничі витрати, пов’язані з реалізацією продукції й інші витрати, що не відносяться до виробництва продукції.
1.3. Зниження витрат виробництва як фактор підвищення ефективності виробництва
Можливості зниження витрат виробництва виділяються й аналізуються по двох напрямках: по джерелах і по чинниках.
Джерела—це витрати за рахунок економії яких можуть бути знижені витрати виробництва. Чинники—це техніко-економічні умови, під впливом яких змінюються витрати.
Основними джерелами зниження витрат виробництва і реалізації продукції є :
. зниження витрат сировини, матеріалів, палива і енергії на одиницю
продукції;
. зменшення розміру амортизаційних відрахувань, що припадають на одиницю
продукції ;
. зниження витрат заробітної плати на одиницю продукції ;
. скорочення адміністративно-управлінських витрат ;
. ліквідація непродуктивних витрат і втрат.
На економію ресурсів дуже впливає число техніко-економічних чинників.
Найбільший вплив мають такі групи внутрішньовиробничих чинників :
. підвищення технічного рівня виробництва ;
. удосконалювання організації виробництва і праці ;
. зміна обсягу виробництва.
Підвищення технічного рівня виробництва, удосконалювання організації виробництва і праці призводить до зниження витрат сировини, матеріалів і заробітної плати.
Зменшення витрат сировини і матеріалів досягається за рахунок зниження норм їхньго використання, скорочення відходів і втрат у процесі виробництва і збереження, повторне використання матеріалів, впровадження безвідходних технологій. На розмір витрат істотний вплив має зміна цін на сировину і матеріали. При їхньому збільшенні витрати зростають, а при зниженні - зменшуються.
Зниження витрат виробництва в даний час забезпечується в основному за рахунок внутрішньовиробничих чинників.
Значне зниження витрат виробництва досягається в результаті застосування прогресивних методів організації виробництва. Прикладом служить розроблена в Японії і отримавша широке застосування в усьому світі система організації виробництва “just in time“. Вона знижує витрати виробництва за рахунок бездефектного виготовлення продукції. Сутність її полягає в тому, що комплектуючі вироби, деталі поставляються споживачу у визначене місце, у потрібний час, у необхідній кількості. Якщо попадаються браковані деталі, виробничий процес зупиняється , тому що запасів на робочому місці немає.
У рамках системи “just in time“ розроблені і використовуються підсистеми, гуртки якості і т.д., що забезпечують економію витрат під час руху комплектуючих деталей по цеху в результаті підвищення відповідальності за якість продукції в робітників і спеціалістів, полегшення керування виробничим процесом.
Велику увагу економісти приділяють таким резервам зниження витрат, як зміна класифікації, вирахування і калькулювання витрат. Наприклад, розмежування витрат на виробництво продукції вищої якості і на виробництво нестандартної продукції; застосування єдиної системи калькулювання витрат на всіх стадіях життєвого циклу виробів; посилення ролі калькулювання; більш чітке виділення витрат на управління, підготовку виробництва, реалізацію досягнень науково-технічного прогресу, у тому числі підвищення якості продукції і т.д.
Розділ 2. Обґрунтування рівня витрат виробництва і заходів щодо їх зниження
В цьому розділі здійснюються економічні розрахунки щодо визначення рівня витрат виробництва та обґрунтовуються заходи щодо забезпечення відповідного рівня витрат виробництва (зниження собівартості продукції).
Розрахунки щодо обґрунтування рівня витрат підприємства в розрахунковій роботі здійснюю на основі вихідних даних ( Таблиця 1).
Таблиця 1.
Вихідні дані
№ п/п
Показники
Одиниці виміру
Варіант 60
1.
Обсяг реалізації продукції базового періоду
млн.грн
13,6
2.
Фондовіддача
грн./грн.
2,3
3.
Продуктивність праці
тис.грн./ прац.
20,0
4.
Витрати на 1 грн. реалізованої продукції
грн.
0,83
4.1.
В тому числі матеріальні витрати
грн.
0,52
4.2.
Із них - транспортні витрати
грн.
0,08
5.
Коефіцієнт використання календарного часу
0,50
6.
Коефіцієнт змінності роботи ОВФ
0,72
7.
Збільшення прибутку, всього
%
22
7.1.
В тому числі, за рахунок заходів по зниженню собівартості
%
59
8.
Доля умовно-постійних витрат в собівартості
0,13
9.
Питома вага ОЗП в собівартості продукції
%
18
10.
Річний знос ОВФ
%
9,9
11.
Ріст прод. праці
%
2,9
12.
Ріст середньої ЗП
1,9
2.1. Визначення рівня витрат (собівартості продукції) підприємства на плановий рік.
Розрахунки щодо обґрунтування рівня витрат підприємства в розрахунковій роботі здійснюю на основі вихідних даних ( Таблиця 1).
2.1.1. Визначається величина прибутку підприємства у базовому році:
,
де - прибуток підприємства у базовому році,
– обсяг реалізації продукції у базовому році,
– собівартість реалізованої продукції у базовому році.
,
де – витрати виробництва у базовому році на 1 грн. реалізованої продукції.
тис.грн
тис.грн
2.1.2. Визначається приріст прибутку підприємства у плановому році:
,
де - приріст прибутку підприємства у плановому році, грн
- приріст прибутку підприємства у плановому році, відсотків
тис.грн
В тому числі:
а) за рахунок збільшення обсягу реалізації продукції:
,
де - приріст прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації продукції, тис.грн.
- приріст прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації продукції у плановому році, відсотків.
тис.грн
б) за рахунок зниження витрат (собівартості продукції) виробництва:
,
де: - величина прибутку у плановому році, яку буде отримано за рахунок зниження витрат виробництва, тис. грн.
= 508,64 – 208,54 = 310,1 тис. грн.
2.1.3. Визначається величина прибутку підприємства у
плановому році:
,
де: - величина прибутку підприємства у плановому році.
= 2312+ 508,64 =2820,64 тис. грн.
2.1.4. Визначається збільшення обсягу реалізації продукції для одержання запланованого приросту прибутку підприємства:
,
де: - приріст обсягу реалізації продукції у плановому році
=208,54/(1- 0,83)=1226,72 тис.грн.
2.1.5. Визначаємо обсяг реалізацїї продукції у плановому році:
,
де: - обсяг реалізації продукції у плановому році.
= 13600+1226,72= 14826,72 тис.грн.
2.1.6. Визначаємо рівень витрат виробництва у плановому році:
а)загальні витрати підприємства:
,
де: - загальні витрати підприємства у плановому році.
= 14826,72 – 2820,64=12006,08 тис.грн.
б) на 1 гривню реалізованої продукції:
,
= 12006,08/14826,72=0,81грн.
2.2.Економічне обгрунтування заходів щодо збільшення
обсягу реалізації продукції.
Збільшення обсягів виробництва продукції на підприємстві передбачається досягти за рахунок:
а) покращення використання основних виробничих фондів в часі (збільшення коефіцієнту використання календарного часу та змінності використання основних виробничих фондів);
6) підвищення рівня продуктивності праці.
2.2.1. Обгрунтування збільшення обсягів виробництва продукції за рахунок покращення використання основних виробничих фондів.
2.2.1.1. Збільшення обсягів виробництва продукції за рахунок підвищення коефіцієнтів використання календарного часу основних виробничих фондів підприємства.
На основі аналізу використання основних виробничих фондів в часі визначаються можливості підвищення коефіцієнту використання календарного часу. Наприклад, у плановому році він зросте на 5 відсотків.
Визначається приріст робочого часу використання основних виробничих фондів в зв'язку з підвищенням коефіцієнта використання календарного часу :
,
де: - приріст робочого часу використання основних виробничих фондів в
плановому році, днів,
Рч - календарний час, днів,
- коефіцієнт використання календарного часу в базовому році,
- збільшення коефіцієнту використання календарного часу в плановому
році, відсотків.
= 365 * 0,5 * 0,04=7днів
Визначається збільшення обсягів виробництва продукції в плановому році в
зв'язку із збільшенням робочого часу використання основних виробничих
фондів:
,
де: - приріст виробництва продукції у плановому році за рахунок підвищення коефіцієнта використання календарного часу,
Рч - робочий час використання основних виробничих фондів у
базовому роді ( =365*0,53=193 днів );
тис.грн.
2.2.1.2. Збільшення обсягів виробництва продукції за
рахунок підвищення змінності використання основних виробничих фондів підприємства.
На основі аналізу змінності використання основних виробничих фондів підприємства визначається можливість збільшення змінності їх використання Наприклад, у плановому році змінність використання фондів зросте на 0.04.
Визначається збільшення величини змін використання основних виробничих фондів у плановому році:
,
де: - збільшення числа змін використання основних виробничих фондів у плановому році,
- робочий фонд використання основних виробничих фондів у плановому році ( днів),
- збільшення коефіцієнта змінності використання основних виробничих фондів підприємства,
коефіцієнт змінності роботи в базовому році.
змін
Визначається збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення змінності використання основних виробничих фондів:
,
де: - приріст обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення змінності використання основних виробничих фондів,
- число змін роботи основних виробничих фондів у базовому році (, де - коефіцієнт змінності у базовому році).
тис.грн.
Визначаємо збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок покращення використання основних виробничих фондів підприємства:
,
тис.грн.
Визначаємо збільшення робочих місць в зв'язку із збільшенням змінності використання основних виробничих фондів підприємства:
,
,
чол.
чол.
2.2.2. Обгрунтування збільшення обсягів виробництва
продукції за рахунок росту продуктивності праці.
Підвищення рівня продуктивності праці насамперед спрямоване на збільшення обсягу виробництва продукції на підприємстві.
Визначається обсяг приросту виробництва продукції за рахунок росту продуктивності праці:
,
де: - приріст обсягу виробництва продукції за рахунок росту продуктивності праці.
= 1226,72 – 1241,43=-14,71 тис. грн.
Визначається рівень продуктивності праці, який необхідно досягти, щоб забезпечити приріст обсягу виробництва продукції за рахунок росту продуктивності праці:
або
,
де: - виробіток (продуктивність праці) в плановому році, грн.
Вб - виробіток в базовому році, грн.
Ч п пл - чисельність працівників в плановому році, чол.
- збільшення обсягу виробництва продукції в плановому році за рахунок росту продуктивності праці,грн.
Визначається збільшення працівників у плановому році:
,
де: - ріст продуктивності праці.
,
чол.
Визначається число працівників у плановому році:
,
чол.
тис.грн.
Визначається ріст продуктивності праці у плановому році в порівнянні з базовим роком:
2.3. Обгрунтування зниження собівартості продукції
( витрат виробництва).
Зниження собівартості продукції на підприємстві досягається за рахунок комплексу заходів, спрямованих на:
а) економію умовно - постійних витрат виробництва;
б)економію витрат щодо використання основних виробничих фондів;
в) економію матеріальних витрат;
г) підвищення продуктивності праці (економію трудових витрат);
д)на іншу економію ресурсів.
2.3.1. Обгрунтування зниження собівартості продукції за рахунок збільшення обсягів виробництва продукції.
Зниження собівартості продукції при збільшенні обсягів її виробництва досягається за рахунок зменшення долі умовно - постійних витрат в одиниці продукції:
а) визначається величина умовно-постійних витрат у собівартості продукції базового року:
,
де: - величина умовно-постійних витрат у собівартості продукції базового року;
- доля умовно-постійних витрат у собівартості продукції базового року.
тис.грн.
б) визначається величина умовно-постійних витрат у собівартості продукції планового року:
в) визначається величина зниження собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат у собівартості продукції:
,
тис.грн.
2.3.2. Обгрунтування зниження собівартості продукції за рахунок покращення використання основних виробничих фондів.
Покращення використання основних виробничих фондів на підприємстві забезпечує не тільки збільшення обсягів виробництва продукції на підприємстві, але й зниженню собівартості продукції за рахунок зниження долі амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції:
а) визначається величина річних амортизаційних відрахувань у собівартості продукції
- базового року ,
де: - балансова вартість основних виробничих фондів у базовому році, тис.грн;
а - норма річних амортизаційних відрахувань, відсотків.
,
де: Фв – фондовіддача, грн./грн..
тис.грн.
грн./грн.
- планового року ,
де: - балансова вартість основних варобничнх фондів у плановому році, тис.грн;`
а - норма річних амортизаційних відрахувань, відсотків.
грн./грн.
б) визначається зниження амортизаційних відрахувань у собівартості продукції планового року:
,
тис.грн.
в) визначаються додаткові витрати, пов'язані з покращенням використання основних виробничих фондів:
,
де: - додаткові витрати, пов'язані із збільшенням змінності використання основних виробничих фондів,
- збільшення кількості змін у плановому році (за рахунок збільшення змінності та підвищення коефіцієнта використання календарного часу),
- додаткові витрати виробництва в зв'язку із збільшенням змін використання основних виробничих фондів (=800грн/в рік).
тис.грн.
г) визначається зниження собівартості продукції за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції (поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства):
,
тис.грн.
2.3.3. Обгрунтування зниження собівартості продукції за рахунок зменшення матеріальних, витрат виробництва.
Зменшення матеріальних витрат у собівартості продукції є важливим фактором зниження собівартості продукції. Це може здійснюватись як за рахунок зменшення витрат матеріалів, сировини, енергії тощо на виготовлення продукції, так і за рахунок зниження їх.
а) Визначається зниження собівартості продукції за рахунок економії матеріалів, сировини:
,
де: - зниження собівартості продукції за рахунок економії матеріалів,
- матеріальні витрати на 1 грн, реалізованої продукції,
- обсяг реалізації продукції в плановому році,
- економія матеріалів, відсотки.
тис. грн.
б) Визначається зменшення собівартості продукції за рахунок економії транспортних витрат:
,
де: - зниження собівартості продукції за рахунок зменшення транспортних
витрат,
Вт - транспортні витрата на 1 грн. реалізованої продукції,
- зниження транспортних витрат, відсотків.
тис. грн.
в) Визначається зниження собівартості продукції за рахунок використання дешевих матеріалів та сировини:
де:- зниження собівартості продукції за рахунок здешевлення матеріалів (сировини ), грн.;
С м - витрати матеріалів на 1 грн. реалізованої продукції;
- зниження ціни (вартості) матеріалів (сировини), відсотків.
тис.грн.
г) Визначається загальна величина зниження собівартості продукції за рахунок зменшення матеріальних витрат:
тис.грн.
2.3.4. Обгрунтування зниження собівартості продукції за
рахунок росту продуктивності праці.
Підвищення продуктивності праці на підприємстві забезпечує зниження собівартості продукції за умови, коли ріст продуктивності праці випереджує ріст середньої заробітної плати. Зниження собівартості продукції відбувається за рахунок зменшення витрат праці на одиницю продукції.
В результаті випереджувальних темпів росту продуктивності праці в порівнянні з ростом середньої заробітної плати відбувається за рахунок економії:
а) основної заробітної плати,
б) додаткової заробітної плати,
в) відрахувань на соціальні заходи.
Визначається економія основної заробітної плати:
,
де: - економія основної заробітної плати, відсотків;
- ріст середньої заробітної плати , відсотків;
- ріст продуктивності праці, відсотків;
- питома вага основної заробітної плати у собівартості продукції планового року, відсотків.
%
В абсолютних величинах ця економія складатиме:
тис.грн.
Визначається економія додаткової заробітної плати, величина якої залежить від економії основної заробітної плати:
,
де: - економія додаткової заробітної плати;
- величина додаткової заробітної плати, відсотків від основної заробітної плати (10-15 відсотків)
тис.грн.
Визначається загальна економія заробітної плати за рахунок підвищення продуктивності праці:
,
тис. грн.
Визначається економія відрахувань на соціальні заходи:
,
де: - зменшення відрахувань на соціальні заходи;
СЗ -відрахування па соціальні заходи, відсотків (37,5).
тис.грн.
Визначається загальна величина зниження собівартості продукції за рахунок випереджаючого росту продуктивності праці в порівнянні з ростом середньої заробітної плати:
,
де:- зниження собівартості продукції за рахунок росту продуктивності праці.
тис.грн.
Результати розрахунків зводимо в таблицю 1.
Таблиця 1.
Зниження витрат виробництва за рахунок запроектованих заходів
Заходи
Од. вим.
Величина
Ріст
Додаткові витрати
Результат
Базовий
рік
План.
рік
Збільшення обсягу про-дукції, тис. грн.
Зниження собівартості продукції, тис. грн..
1
2
3
4
5
6
7
8
1. Збільшення обсягу виробництва продукції (зменшення умовно-постійних витрат)
2.Покращення використання основних виробничих фондів
2.1Підвищення коефіцієнта використання календарного часу
0.50
0.52
0.02
2.2 Збільшення змінності роботи
0,72
0,82
0.1
Разом по 2
9,91
27,31
1
2
3
4
5
6
7
8
3.Підвищення продуктивності праці
-14,71
32,68
4.Зниження матеріальних витрат
4.1. Економія матеріалів
0.0054
0.005
38,55
4.2.Зниження транспортних витрат
0.009
0.005
5,93
4.3. Здешевлення матеріалів, сировини
0.0054
0.0052
40,09
Разом по 4
-
-
-
-
-
84,57
Загалом:
-
-
-
9,91
1226,72
264,62
За планом
1226,72
310,10
За рахунок запланованих заходів ми досягли зниження собівартості продукції на 264.62тис.грн з них за рахунок зменшення умовно-постійних витрат – 120,06тис.грн; покращення використання основних виробничих фондів (підвищення коефіцієнта використання календарного часу, збільшення змінності роботи) – 27,31тис.грн; підвищення продуктивності праці - 32,68ти.грн; зниження матеріальних витрат (зниження транспортних витрат, здешевлення матеріалів, сировини) - 84,57тис.грн.
Розділ 3. Аналіз одержаних результатів і вплив їх на господарську діяльність.
Одержані результати економічного обґрунтування заходів щодо витрат виробництва (собівартості продукції) зводяться в таблицю 1 на основі якої робляться короткі висновки.
Зниження витрат виробництва (собівартості продукції) впливає на результат господарської діяльності підприємства, забезпечуючи при цьому підвищення ефективності виробництва на підприємстві. Вплив зниження витрат виробництва на господарську діяльність підприємства наводиться в таблиці 2.
Таблиця 2.
Вплив зниження витрат виробництва на результат господарської діяльності підприємства.
Показники
Одиниці виміру
Базовий рік
Приріст
Плановий рік
Абсолютний
Відносний,%
1. Обсяг реалізованої продукції
грн.
13600
1226,72
9.02
14826,72
2. Фондовіддача
грн/грн
2.3
0.3
13
2.6
3. Чисельність працівників
чол.
680
49
7,2
729
4.Продуктивність
праці
грн/чол
20,0
2,9
14,5
22.9
5.Середня ЗРП
грн.
3600
61
1.7
3661
6.Собівартість
продукції
грн.
11288
718,08
6,4
12006,08
7.Витрати на 1 грн. реалізованої продукції
грн./грн.
0.83
-0,02
2.4
0,81
8. Прибуток
грн.
2312
508,64
22
2820,64
9. В т.ч. від заходів щодо зниження собівартості
310,1
-45,48
14,7
264,62
10.Рентабельність
%
20,5
3
14,6
23,5
Отже, ми можемо зробити висновок, що за рахунок запроектованих заходів ми досягли збільшення обсягу реалізованої продукції на 9.02 %, росту прибутку на 508,64 тис. грн. (22%), на 2.4% зменшили витрати на 1 грн. реалізованої продукції; причому чисельність працівників зросла на 49 чоловік, а середня заробітня плата на 61грн., фондовіддача збільшилась з 2.3 до 2,6 грн/грн., продуктивність праці підвищилась на 14,5 %, підвищилась рентабельність підприємства, що підтверджує ефективність запроектованих заходів.
Список використаної літератури:
1. Піндайк Р.С., Рубінфелд Д.Л. Мікроекономіка. –К.: Основи, 2004.
2. З.І. Петрова . Системний аналіз собівартості. М.: Основи,2002.
3. Бойчик І.М., Харків П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємства. Навчальний посібник.— Львів,2005.
4. Ястремський О.І., Гриценко О.Г. Основи мікроекономіки Підручник— К.:Товариство “Знання”, КОО, 2003.
5. Методичні вказівки 067-190.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора