Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Оптимальне співвідношення між податками сплачуваними юридичними та фізичними особами
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра фінансів
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Податкова система
Група:
К
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти інауки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра фінансів та економіки природокористування
Курсова робота
З дисципліни « Податкова система »
на тему:
,,Оптимальне співвідношення між податками сплачуваними юридичними та фізичними особами”
УДК 336.221.264
Руслан Костюкевич
Студент напряму підготовки 6.030508 ,,Фінанси і кредит”, 3-го курсу, групи Ф-32, ФЕіП
,,Оптимальне співвідношення між податками сплачуваними юридичними та фізичними особами”
Основним джерелом формування доходів бюджету як України так і інших держав виступають податки сплачувані як юридичними так і фізичними особами. Особливу увагу приділяється вивченню питання про оптимальне співвідношення між податками сплачуваними юридичними та фізичними особами як в Україні, так із іноземними, високо розвинутими державами. Запропоновані також власні роздуми щодо оптимізації співвідношення питомої ваги податків з фізичних та юридичних осіб.
Ключові слова: податки з юридичних осіб, податки з фізичних осіб, оптимальне співвідношення питомої ваги слати податку.
Рівне – 2008
Зміст
Вступ………………………………………………………………………..…….. 4
Теоретична частина:
Розділ 1 ОСОБЛИВОСТІ ОПТИМІЗАЦІЇ ОПОДАТКУВАННЯ
В РОЗВИНУТИХ КРАЇНАХ СВІТУ…………………………………..………...6
1.1. Співвідношення між питомою вагою сплати податків фізичних
та юридичних осіб в США…………………………………………………6
1.2. Співвідношення сплати податків в Швеції……………………………9
1.3. Співвідношення сплати податків в Японії………………………….. 11
Висновки по І-му розділу………………………………………………….13
Розділ 2 ОПТИМІЗАЦІЯ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ
І ЮРИДИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ………………………..……………………14
2.1. Система оподаткування в контексті сплати податків які стягуються
з фізичних і юридичних осіб……………………………………………...14
2.2. Питома вага в дохідній частині бюджету податків
сплаченими фізичними та юридичними особами…………………….…..17
2.3. Проблеми соціальної справедливості оподаткування в Україні…... 20
Висновки по ІІ-му розділу………………………………………………....22
Розділ 3 ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ СПІВВІДНОШЕННЯ СПЛАТИ ПОДАТКІВ ЮРИДИЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ………….……23
3.1. Вплив зміни системи оподаткування фізичних осіб ………………..23
3.2. Пропозиції щодо внесення змін в оподаткування юридичних осіб...27
3.3. Оптимізація співвідношення між частиною доходів бюджету
у вигляді податків сплачених фізичними та юридичними особами...…..29
Висновки по ІІІ-му розділу………………………………………………...32
Загальні висновки……………………………………………….…………….…33
Список використаної літератури……………………………...……………...…35
Практична частина:
Задача 1. Обчислення суми сплати ПДВ…………………………………….…37
Задача 2. Обчислення податку з доходів фізичних осіб (ПДФО)………….…41
Задача 3. Визначення розміру збору за викиди забруднюючих речовин…....44
Вступ
Податки мають досить вагоме бюджетне значення, виступають ефективним інструментом державного впливу на ринок і напрямки його розвитку, обсяги структуру попиту на пропозиції, на доходи населення і юридичних осіб. В умовах, коли в Україні активно розбудовується економіка ринкового типу, фінансова система, передусім податкова, суттєво впливає на формування і зростання валового внутрішнього продукту і національного доходу, на їх розподіл і споживання, а відтак і на розвиток окремих підприємств і галузей народного господарства, на становище і рівень життя широких верст населення. Саме за цих підстав системі оподаткування приділяється дуже велика роль, тому дана тема досить актуальна.
В цих умовах особливої актуальності набувають дослідження теоретичних і практичних аспектів функціонування оподаткування юридичних та фізичних осіб.
При написанні курсової роботи були використані як наукові роботи загального характеру, так і більш спеціалізовані видання авторів: Вороніної Н.В., Олійника О.В., Тропіна В., та ін. Принципи оподаткування вперше були сформульовані А.Смітом в його класичній роботі “Дослідження про природу та причини багатства народів”. Під час підготовки даної роботи були також використані вузькоспеціальні статті, у яких досить детально і конкретно розглядаються окремі питання.
Предмет дослідження – специфічна сфера фінансових відносин, які виникають між державою, з одного боку та юридичними і фізичними особами з другого в процесі перерозподілу частини вартості національного продукту з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів.
Об’єкт дослідження - податки, які справляються, оптимальне співвідношення оподаткування юридичних та фізичних осіб в Україні.
Мета і завдання дослідження полягають в аналізі тенденцій функціонування та розвитку теорії та практики оподаткування юридичних та фізичних осіб як в середині держави, так і за кордоном.
Досягнення поставленої мети зумовлено вирішенням таких питань:
- співвідношення податку у високо розвинутих країнах;
- характеристики оптимізації основних податків, що справляються з юридичних та фізичних осіб в Україні;
- аналіз організації податків та проблеми їх співвідношення в Україні;
- шляхи вдосконалення механізму справленя податків.
Курсова робота складається з вступу, теоретичної та практичної частини, висновку та списку використаної літератури.
У вступі обгрунтовано актуальність теми курсової роботи, сформульовано мету, визначені завдання, предмет та об’єкт дослідження, відображено практичне значення роботи.
У першому розділі розкривається суть оптимізації податків з фізичних та юридичних осіб у високо розвинутих країнах. У другому розділі представлений аналіз оптимізації податків в Україні. В третьому розділі представлені пропозиції удосконалення співвідношення податків з юридичних та фізичних осіб в Україні у порівнянні з іноземними державами.
Завершують роботу висновки, список літератури, що була використана при написанні даної роботи та задачі.
Розділ 1 ОСОБЛИВОСТІ ОПТИМІЗАЦІЇ ОПОДАТКУВАННЯ
В РОЗВИНУТИХ КРАЇНАХ СВІТУ
Удосконалювати податкову систему України слід з урахуванням позитивного досвіду розвинутих зарубіжних країн. Зрозуміло, при цьому необхідно виходити із конкретних історичних та економічних особливостей країни. Наша країна, якщо вона хоче стати розвиненою повинна вивчати досвід податкового регулювання співвідношеня сплати податків фізичних та юридичних осіб у розвинутих країнах світу таких як: Японія, Швеція та США.
1.1. Співвідношення між питомою вагою сплати податків фізичних
та юридичних осіб в США
Сполучені Штати Америки в усіх можливих вимірах – економічному, політичному, воєнному, науково-технологічному – найбагатша і наймогутніша країна сучасного світу, єдина супердержава. Податкова система США сама масштабна в світі за величиною фіскальних надходжень, вона відноситься до самих розвинених за рівнем наукової розробки та організаційного оформлення. В США податкова політика як інструмент антициклічного регулювання активно використовується з кінця 30-х років нашого століття. У 50-60 роках у США склалося доскональна система оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб , як достатньою мірою могла виконувати регулюючі функції.
Співвідношення сплати податків помірно рівне, тобто питома вага податків з фізичних осіб до бюджету становить 47.1% , юридичні особи сплачують 52.9%.[19; c.146]
Так, видатки по забезпеченню справляння прибуткового податку з фізичних осіб складають 58 центів на 100 дол. податкових надходжень, тобто приблизно 0,6%. Американська податкова система, а втім як і будь-яка інша, передбачає податкові привілеї (пільги, скидки, понижені ставки, податкові кредити) для окремих категорій платників – фізичних і юридичних осіб, з тих чи інших причин підтримуючи їх у такий спосіб. [19; c.146]
Характеризуючи еволюцію податкових систем розвинених країн світу, слід зазначити, що спостерігається тенденція зростання частки особистого прибуткового податку в усіх країнах. Ця частка, наприклад в США, складає понад 30%, що майже у 6 разів більше, ніж в Україні .
Таблиця 1.1
Стуктура доходів бюджету США
Податки з фізичних осіб
Податки з юридичних осіб
Назва податку
(ставка)
Частка у доходах бюджету %
Назва податку
(ставка)
Частка у доходах бюджету %
Прибутковий з продажу
(15-28%)
14,5
Податок на прибуток підприємств(15-35%)
30
Податок з доходів фізичних осіб
(15-45%)
29,3
Податок на доход корпорації (7,5%)
8,9
Акциз(6.8%)
2
Акциз(6.8%)
7,4
Інші(14.3%)
0,4
Інші(14.3%)
1,4
Разом
47,1
Разом
52,9
Як бачимо, в США відсутній податок на додану вартість, що набагато зменшує частку сплати податків підприємств і стимулює виробництво, за рахунок чого і компенсуються недостачі бюджету держави. Індивідуальний прибутковий податок стягується з річного доходу на основі деклаарації, яку заповвнюють самостійно. З 1985 р. в США кожен рік індексують неоподатковий мінімум дохода з урахуванням інфляції в державі.
В результаті населення сплачує три види прибуткового податку: федеральний, штатний, місцевий; два види майнового податку і універсального акцизу – штатний і місцевий. Його доля в податкових надходженнях становила : у 1970 році – 48,2%, 1980 – 48,7%, 1985 – 46,2%, 1990 – понад 45%, в 2002 р. установлена шестиступенева шкала оподаткування. В США існує ціла низка спеціальних положень про підприємства, які спрощують процедуру обліку і звітності та застосовують прогресивну шкалу оподаткування прибутку:
● підприємства з низьким рівнем прибутків сплачують прибутковий податок за нижчими ставками:
- 15% - у разі річного оподатковуваного прибутку до $50 000;
- 25% - у разі річного оподатковуваного прибутку від $50 тис. до $75 тис. ;
- 34% - у разі річного оподатковуваного прибутку від $75 тис. до $10 млн.;
- 35% - у разі річного оподатковуваного прибутку понад 10 млн.
● деякі платники податків, з неевеликими обсягами прибутків, можуть використовувати касовий метод обліку, а не облік методом нарахування
●малі підприємства можуть вилучати з оподаткування інвестиції в капітальні активи, якщо їхні річні обсяги не перевищують $24 тис. [19; c.147]
Отже, співвідношення сплати податків з фізичних та юридичних
осіб в США становить 1: 1.
Модернізація сплати податків з фізичних та юридичних осіб здійснюється в рамках поетапної адміністративної реформи, розрахованої на 10 років (1998–2008 рр.).
Концепція реформи передбачає реалізацію таких цілей:
- усунення факторів, які перешкоджають справедливому ставленню до всіх платників податків;
- перехід від традиційного податкового контролю до сервісного обслуговування громадян по типу клієнтів податкової служби на основі презумпції невинності громадян як платників;
- посилення внутрішньої безпеки шляхом регулярного контролю за поведінкою персоналу.
Домінуюче фіскальне значення оподаткування індивідуальних доходів у структурі державних доходів відображає високу ефективність ринкової економіки США, матеріальний добробут американського суспільства, де абсолютна більшість громадян мають високі доходи з відповідно високою купівельною та податковою спроможністю.
1.2. Співвідношення сплати податків в Швеції
До початку 90-х років у Швеції було встановлено досить високі ставки податків, внаслідок чого знизились темпи економічного піднесення, зменшилась конкуренто-здатність швецьких товарів на світовому ринку, скоротилось надходження інвестицій. У зв’язку з цим було вжито серйозних заходів щодо до зниження податкових ставок: у першу чергу, ПДВ і податок на споживання. Вищим органом влади у сфері встановлення податків у Швеції є парламент. Основними видами податків на сьогодні у Швеції є прибутковий податок з громадян і компаній, податок на майно, ПДВ, акцизи і збори. Податком на прибуток компаній обкладаються акціонерні товариства, кооперативи й іноземні компанії. Сума податку на прибуток складає 28% Податком на додану вартість обкладаються операції з продажу товарів і послуг, здійснювані в комерційних цілях, на території Швеції стандартна ставка ПДВ становить 25%. Розглянемо співвідношення сплати податків фізичних та юридичних осіб в Швеції.
Таблиця 2.1
Стуктура доходів бюджету в Швеції
Податки з фізичних осіб
Податки з юридичних осіб
Назва податку
(ставка)
Частка у доходах бюджету %
Назва податку
(ставка)
Частка у доходах бюджету %
Прибутковий податок з громадян
(25-33,7%)
56,4
Податок на прибуток підприємств(28%)
12,2
Податок на споживання(15%)
14
Податок на майно
(3%)
0,2
ПДВ (25%)
12
Разом
72,1
Разом
27,9
Очевидно, що зміна співвідношення між податками юридичних та фізичних осіб (1 : 3) на користь перших стала також наслідком зростання орієнтованості на соціальний компроміс, що зумовило підпорядкування податкових систем принципу соціальної справедливості.
Резиденти Швеції підлягають обкладанню податком за всіма доходами з усіх джерел як у Швеції так і за її межами. Платежі на соціальне страхування проводяться наймачами у порядку нарахувань на з/п. Розмір таких платежів – 33% від суми всіх виплат працівникам. Національне податкове управління розробляє загальні вказівки з виконання й інтерпретації податкових законів. Діючи у рамках цього управління юридичний комітет може видавати , в основному за запитами платників податків. [13; c. 14]
Особливістю реформи податкової системи Швеції є те, що ефективна податкова система разом з іншими ринковими механізмами відіграє позитивну роль у стимулюванні виробництва та інвестиційної діяльності, сприяє створенню рівних економічних умов для здорової конкуренції підприємств, фірм та корпорацій, втіленню соціально-економічних програм, спрямованих на забезпечення стабільності держави, підвищення життєвого рівня населення та економічного розвитку.
1.3. Співвідношення сплати податків в Японії
Податкова система Японії характеризується множинністю податків. Усього в країні нараховується біля тридцяти державних і стільки ж місцевих податків. Вони поділяються на три основні групи. Перша - це прямі прибуткові податки як з юридичних, так і з фізичних осіб. Друга - прямі податки на майно. Третя - прямі і непрямі споживчі податки. Основу бюджету складають прямі податки. Великі корпорації сплачують податок на прибуток у розмірі 34,5% від суми прибутку, дрібні і середні корпорації сплачують податок по ставці - 28%, а ставка для державних корпорацій складає 27% суми прибутку. Фізичні особи сплачують державний прибутковий податок по прогресивній шкалі, що має п'ять ставок - 10, 20, 30, 40 і 50% від суми доходу. Цей податок з фізичних і юридичних осіб приносить найбільш високий доход державі. Об'єктами оподатковування в рамках системи прибуткового податку є, крім усього іншого, трудовий доход і доход від допомоги при звільненні. В об'єкти цієї системи також входить цілий блок інших видів доходів.[20]
В Японії місцеві податки не домінують у місцевих бюджетах, складаючи менше половини їхньої дохідної частини. Це відрізняє японську податкову систему від північно-американської, де місцеві податки перевищують 2/3 бюджету муніципалітетів. Закон про місцеві податки визначає їхні види і граничні ставки, в іншому регулювання ведеться місцевими органами влади. Усього в країні 30 місцевих податків. В місцевих податках вирішальна роль належить прямим податкам. Юридичні особи сплачують префектурний прибутковий податок у розмірі 12,3% від державного, і міський (селищний, районний) прибутковий податок у розмірі 12,3% від державного, чи 4,12% від прибутку. Крім того, прибуток є джерелом виплати податку на підприємницьку діяльність, що надходить у розпорядження префектур. Фізичні особи сплачують прибутковий префектурний податок по ставках 5, 10, 15% у залежності від суми доходу. Крім цього існують місцеві прибуткові податки. Понад це кожен громадянин Японії незалежно від величини доходу сплачує податок на жителя в сумі 3200 ієн у рік. До прямих податків відносяться і деякі місцеві майнові податки. З місцевих непрямих податків слід зазначити податок на тютюн, бензин, на ресторани і бари, на споживання електрики і газу.[20]
Унікальність податкової політики Японії забезпечується сполученням таких факторів, як високі темпи економічного росту і помірний у порівнянні з іншими країнами рівень державних витрат (чому в чималій ступені сприяла майже повна відсутність військового бюджету).
Отже, Японія займає серед розвинутих країн перше місце за рівнем оподатковування доходів і останнє за рівнем оподатковування споживання. В даний час у Японії знаходиться в стадії розгляду новий пакет податкових пропозицій, суть яких зводиться до подальшого перегляду співвідношення податків фізичних та юридичних осіб (в ідеалі 60 : 40), до прийняття податкової системи, що має велику збалансованість оподатковування доходів, споживання і власності. Можливо тому використовувати прямо досвід Японії в українських умовах нереально. Однак практика вирішення технічних проблем у дусі взаємоповаги держави і громадянина, безсумнівно, повинна привернути увагу і в Україні. Для сучасної України найбільш привабливим представляється критичне осмислення і творче застосування якісної податкової політики, що проводиться в Японії в період високих темпів економічного росту.
Висновки по І-му розділу
Важливою характеристикою сучасних податкових систем розвинутих країн є їх структура оптимального співвідношення прямих та непрямих податків, які стягуються з фізичних та юридичних осіб. Очевидним є зв’язок між співвідношенням податків та рівнем податкової культури.
У США це зумовлено використанням податкової політики як засобу державного регулювання економічних процесів, перш за все як засобу створення умов, сприятливих для діяльності промислових компаній, що потребує низького рівня податкового тягаря в країні. В Японії невелика частка податків у ВНП є наслідком того, що податкова політика як метод державного регулювання відіграє другорядну роль. Провідна роль належить іншим методам – державному програмуванню, прямій державній підтримці певних галузей і підприємств (цільові субсидії і т. ін.).
Найвища частка податкових надходжень у ВНП характерна для шведського варіанта моделі функціональної соціалізації з властивим їй державним втручанням передусім не у виробництво, а у відносини розподілу, що зумовлює необхідність акумуляції в руках держави значної частки ВНП з її подальшим використанням на соціальні цілі.
Розділ 2 ОПТИМІЗАЦІЯ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ
І ЮРИДИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ
2.1. Система оподаткування в контексті сплати податків які стягуються з фізичних і юридичних осіб
Правовою основою податкової системи служать Закони України "Про систему оподатковування" і "Про внесення змін і доповнень у Закон України "Про державну податкову службу в Україні", прийняті Верховною Радою України, відповідно, 2 лютого 1994 р. і 24 грудня 1993 р.
Конституцією України закріплено положення про те, що система оподаткування встановлюється лише законами України. Це потребує приведення усього податкового законодавства у відповідність із Конституцією України і водночас створює підгрунтя для удосконалення системи оподаткування.
Структура податкової системи України підтверджує ту закономірність, згідно з якою в умовах низького рівня доходів юридичних і фізичних осіб, низького рівня податкової культури, недосконалості фіскального законодавства і роботи податкових служб неможливо забезпечити переважання в структурі податкової системи прямих податків. В Україні чинником, що підсилює цю закономірність, є падіння реальних доходів підприємств, зростання числа збиткових підприємств в умовах однієї з найглибших економічних криз. За цих обставин збереження порівняно значної ролі прямих податків може бути забезпечене лише шляхом надмірного оподаткування як юридичних, так і фізичних осіб, що руйнує стимули до економічної діяльності, а саме: оподаткування таких особистих доходів, які в усьому світі або взагалі не оподатковуються, або оподатковуються за більш низькими ставками, а також штучне завищення оподатковуваного прибутку шляхом зниження таких складових собівартості, як зарплата й амортизація.
Важливою причиною високої частки податку на прибуток підприємств (зокрема причиною багаторазового перевищення часткою цього податку частки податку з доходів фізичних осіб) є особливість податкової політики в Україні, що проявляється у встановленні надмірного податкового тягаря на підприємства. Цей тягар надмірний внаслідок особливостей обліку фінансових результатів в Україні (за підрахунками спеціалістів, 25-процентне оподаткування прибутку, розраховане у відповідності з чинною в Україні методикою, дорівнювало 48-54-процентному оподаткуванню у відповідності з моделлю, запропонованою основами Світового податкового кодексу).
Податкова система України пройшла певний період свого становлення й нині перебуває на етапі удосконалення. З огляду на це актуальним є наукове обгрунтування основ податкової системи. Це вимагає нетрадиційного підходу до кодифікації податкової системи України. Результатом такого підходу можуть бути, з одного боку, стабілізація основ оподаткування, закладення підвалин цілісної податкової бази, з другого – створення сприятливих умов для вдосконалення механізму нарахування і стягнення податків.
Важливим елементом системи прямих податків є прибуткове оподаткування. Залежно від платників податку прибуткове оподаткування класифікують на два види:
- оподаткування юридичних осіб;
- оподаткування фізичних осіб.
Сьогодні існують різні організаційно-правові форми господарювання: юридичні особи, фізичні особи без створення юридичної. Вони мають різні порядки оподаткування. Юридичні особи сплачують податок з прибутку підприємств, ПДВ та ін. відрахування і збори; фізичні особи сплачують податок на промисел, податок з доходів фізичних осіб, інші відрахування і платежі. Але найважливішим є те, що податки на прибуток не мають головного статусу в наповненні бюджету, а мають мету стимулювати розширення виробництва, підвищувати заробітну плату громадянам країни, що не тільки покращує рівень житті працюючих громадян, а також автоматично підвищує рівень надходження грошей до Пенсійного фонду і зменшує необхідність витрат бюджету на соціальні програми, пов'язані з низьким рівнем заробітної плати.
Україна на сучасному етапі переходу від планового державного управління народним господарством до ринкових відносин повинна використовувати механізм оподаткування для стимулювання розвитку виробництва та збільшення ВНП.
Співвідношення податків з фізичних і юридичних осіб в Україні протягом 2001-2007 рр. змінювалось на користь фізичних осіб.
Пряме оподаткування в Україні базується на двох основних видах податків: податку на прибуток підприємств і прибуткового податку з громадян. Причому, частка прибутку з підприємств в доходах бюджету втричі (2005р.), майже в шестеро (2006р.) перевищує частку податку з громадян (тоді як останній у розвинутих країнах переважає). Це зумовлено низьким рівнем заробітної плати. Так, якщо в розвинутих країнах частка оплати праці у ВНП в 2002р. становила 60,6% у США, 56,4% в Японії, 54,5% у Німеччині, то в Україні лише 38,47% - 2003р., 39,67% - 2004р. що і зумовило низький рівень прибуткового податку з громадян у доходах бюджету.[13; c.18]
Стало очевидним, що система оподаткування населення потребує удосконалення і зниження податків (але не відміна) повинно чинитися по мірі накопичування суспільного багатства; податки повинні на ряду з іншими економічними важелями попереджати винекнення прихованих доходів.
2.2. Питома вага в дохідній частині бюджету податків сплаченими фізичними та юридичними особами
Наша держава відображає інтереси суспільства в різних сферах життєдіяльності, розробляє і здійснює відповідну політику – економічну, соціальну, екологічну, демографічну тощо. При цьому, в якості засобів взаємодії об’єкта і суб’єкта державного регулювання соціально-економічних процесів застосовуються фінансово-бюджетний, кредитний, і ціновий механізм. На сьогодні в Україні порядок обчислення та сплати різних видів податків і відрахувань регулюється 28 законами. Усього за чинним законодавством передбачено 20 загальнодержавних податків, зборів і відрахувань та 14 місцевих податків і зборів, які сплачують фізичні та юридичні особи. [6; c. 108]
Для детального аналізу співвідношення між цими податками зупинимось на податку з доходів громадян, податку на прибуток підприємств, ПДВ та відрахувань на соціальні фонди. В таблиці 2.2 наведені податкові ставки та співвідношення питомої ваги податків у доході бюджету.
Таблиця 2.2
Стуктура податків фізичних та юридичних осіб у доході зведеного бюджету України за 2007 рік.
Податки з фізичних осіб
Податки з юридичних осіб
Назва податку
(ставка)
Частка у доходах бюджету %
Назва податку
(ставка)
Частка у доходах бюджету %
Податок з доходів фізичних осіб
(15%)
9,2
Податок на прибуток підприємств(25%)
36,6
Відрахування до соц. фондів (3,5%)
0,8
ПДВ (20%)
29
Інші
4
Відрахування до соц. фондів(33.2%)
15,4
Інші
5
Разом
14
Разом
86
Центральною ланкою сучасної податкової системи є прибуткове оподаткування особистих доходів. Як бачимо співвідношення між сплатою податків фізичних та юридичних осіб в Україні становить 1 : 6 на користь фізичних осіб. Але разом з тим в країні дуже низький рівень соціальної захищеності, а багато підприємств змушені приховувати свої доходи щоб вижити у конкурентному середовищі ринку.[8; c. 119-120]
В середньому до 62% індивідуальних доходів працюючих громадян дістається бюджету і пенсійному фонду. Сукупне податкове навантаження на економіку сьогодні складає 49% ВВП. Навіть від малого і середнього бізнесу, якому, за переконаннями влади, у нас створені сприятливі умови, вимагається сплатити до бюджету 20% доданої ними вартості. У такій ситуації втеча капіталу за кордон, контрабанда і переведення економічної активності в сіру сферу є єдиними способами виживання. Коли держава хоче зняти з підприємства три податкові шкури, вона навряд чи одержує одну.
Проаналізуємо структуру податкових надходжень зведеного бюджету у 1998 – 2002 роках, де значну питому вагу мали податок із громадян, ПДВ та податок на прибуток підприємств (діаграма 2.1)
Діаграма 2.1
Порівняння структури податкових надходжень зведеного бюджету України у 1998 – 2002 роках (%)
Отже, у 1998 році ці податки становили 42,4 % податкових надходжень зведеного бюджету і 32,0 % загальної суми доходів зведеного бюджету, у 1999 році – відповідно 42,9 і 32,8 %, 2000-му – 44,9 і 28,7 %, 2001-му – 46,5 і 31 %, 2002-му – відповідно 44,6% податкових надходжень та 32,6 % загальної суми доходів зведеного бюджету.
Питома вага надходжень податку з доходів громадян до зведеного бюджету у фонд оплати праці за 1998 – 2002 роки в середньому становила 12,7 %, найменше значення цього показника було у 1998 році – 16,34 %, найбільше в 2002 році – 23,85 %. Питома вага надходжень податку на прибуток підприємств в середньому становила – 23,1 %, ПДВ – 32,1 %.
На сьогодні є підстави стверджувати, що податкова система виявилася неадекватною щодо умов перехідної економіки, створила значні податкові навантаження на суб’єктів господарювання, призвела до невиправданого вилучення обігових коштів підприємств, виникнення додаткової потреби у кредитних ресурсах. Дуже негативно вплинули на результати господарської діяльності суб’єктів нарахування на фонд оплати праці. Надмірна кількість податкових пільг зумовила необгрунтований перерозподіл валового внутрішнього продукту, створила неоднакові економічні умови для господарювання. Усе це призвело до виникнення значного неофіційного сектора економіки, ухилень від оподаткування, затримки податкових надходжень. Аналіз економічної ситуації в державі та підсумки виконання зведеного й державного бюджетів України за 1999 рік підтверджують, що без внесення змін до системи оподаткування, без вжиття радикальних заходів щодо відродження вітчизняного виробництва й упорядкування державних видатків змінити ситуацію на краще не можна. Для нормального функціонування держави повинна здійснюватися ефективна податкова політика, яка передбачає встановлення і стягнення оптимального співвідношення податків з фізичних та юридичних осіб.
2.3. Проблеми соціальної справедливості оподаткування в Україні
Сьогодні проблеми соціальної справедливості оподаткування фізичних та юридичних осіб стали особливо актуальні для України, оскільки реформування податкової системи повинно відбуватись відповідно до довготривалих макроекономічних цілей розвитку України – зростання національного багацтва та добробуту громадян.
В Україні існують деякі перекоси в системі оподаткування. З одного боку, ми маємо занадто високі ставки податків, які можуть вирішити проблеми бездефіцитності бюджету, з іншого – існує багато податкових пільг, що сприяють розвитку матеріального виробництва.
Завдання бездефіцитності бюджету уряд намагається вирішити встановленням завишених ставок податків фізичних та юридичних осіб, а розвитку матеріального виробництва – шляхом установлення дотацій і пільг із сплати податків, що робить більш громіздкою саму податкову систему. Однак зазначені завдання можна вирішити, не протиставляючи їх, якщо не намагатися одержати негайний ефект від ухвалення управлінського рішення у сфері податків, а створити діючу податкову систему, здатну надалі вирішити ці глобальні завдання.[13; c. 15-16]
В Україні має місце прямо протилежний ефект. Через великі податки юридичних осіб відбувається приховування доходів, угоди реалізуються за допомогою готівкових коштів або за допомогою бартеру.
Аналіз зарубіжного досвіду організацій податкової політики дає змогу виділити такі принципи:
сума сплаченого податку має дорівнювати отриманих від держави благ та послуг;
об’єктом оподаткування може бути лише дохід а не розмір витрат;
податки повинні бути пропорційні доходу;
прогресія оподаткування залежно від збільшення доходів не повинна перевищувати третину доходу.
В Україні в цілому податки знижуються, і вони не вищі, ніж за кордоном, але доходи, з яких вони сплачуються – мізерні. В результаті виникають питання, пов’язані із справедливістю оподаткування фізичних та юридичних осіб, оподаткування мінімальної зарплати та невідповідністю її розміру прожиткового мінімуму. [13; c. 19]
Зрозуміло, що збільшення рівня неоподатковуваного мінімуму здатне викликати, з одного боку, дефіцит держави, з іншого – зміни сукупного попиту. У подальшій перспективі дефіцит коштів буде повністю компенсований за рахунок збільшення доходів громадян і податку з доходів фізичних осіб.
Наприкінці зазначимо, що в жодній країні світу не існує постійного бездефіцитного бюджету. Бувають лише деякі періоди, що характеризуються економічними підйомами, коли бюджет зводиться перевищенями доходів над витратами. Економічна ситуація в Україні не дозволяє в найблищий період на це сподіватися. Виходячи з цього, можна зробити такий висновок – необхідно не встановлювати завищені ставки податків у спробі сформувати бездефіцитний бюджет, а розробити раціональну політику розвитку виробництва, формування бюджетної і податкової систем, що надалі допоможуть вирішити проблему дефіциту бюджету за рахунок зростання податкової бази і відповідно бюджетних надходжень від фізичних та юридичних осіб.
Висновки по ІІ-му розділу
У роботі був запропонований короткий аналіз системи оподатковування України. Податкова система в умовах низького рівня доходів юридичних і фізичних осіб, недосконалості фіскального законодавства забезпечується шляхом надмірного оподаткування, як юридичних так і фізичних осіб, що одночасно руйнує стимули економічної діяльності, змушує товаровиробника уникати оподаткування. Біля третини підприємців України знаходяться у сфері так званої “тіньової економіки”.
Українська держава на сучасному етапі переходу від планового державного управління народного господарства до ринкових відносин розпочала створення власної податкової системи, яка не є копіюванням досвіду інших країн, адже податкова система має відображати конкретні умови конкретної країни: рівень розвитку економіки, соціальної сфери, її зовнішню і внутрішнію політику, традиції народу і ряд інших чинників.
Сучасний стан податкової системи України можна охарактеризувати як закладення підвалин. Оптимальне оподаткування в нашій країні базується на двох основних видах податків: податку на прибуток підприємств і податку з доходів громадян. Головною ознакою нині діючої податкової системи України є те, що в ній, як і раніше, платежі підприємств (21,6%) переважають над надходженнями від населення (11,7%), тоді як останній переважає у розвинутих українах.
Сьогодні головне завдання – створити систему оподаткування громадян, повністю відповідаючу ринковим відносинам. Україна тільки приступає до побудови податкових відносин і реалізації нової для нас концепції оптимального оподаткування.
Розділ 3 ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ СПІВВІДНОШЕННЯ СПЛАТИ ПОДАТКІВ ЮРИДИЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ
«Парламент стоїть перед нерозв’язною проблемою: як одержати від нас податки, яких ми не можемо сплачувати, щоб витратити їх на те, у чому ми не бідуємо».
Дж. Бернард-Шоу
3.1. Вплив зміни системи оподаткування фізичних осіб
У сучасних умовах перебудови економіки України, становлення та розвитку ринкових відносин у державі важливе місце займає державне регулювання фінансово-господарської діяльності фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а також накопичень громадян. Оподаткування доходів фізичних осіб є складовою частиною фінансового механізму держави. У результаті перерозподілу доходів (платежів) фізичних осіб, з одного боку, реалізується економічна доктрина щодо рівня добробуту різних верств населення, а з іншого - формується фінансова база держави. Сфера перерозподілу доходів фізичних осіб є одним з основних фінансових ресурсів держави.
У багатьох країнах світу податки з фізичних осіб відіграють домінуючу роль при наповненні дохідної частини бюджету. Так, у федеральних доходах США переважають прямі податки. І найбільшу питому вагу серед них має прибуткове оподаткування населення. Податок стягується за прогресивною шкалою. Встановлено неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян та три податкових ставки. Неоподатковуваний мінімум є змінною величиною, яка має тенденцію до зростання На початку 90-х років він дорівнював 2 тисячі доларів. Оподатковуватись може або окрема особа, або сім'я. В останньому випадку підсумовуються всі види доходів сім'ї за рік
Зниження ставки прибуткового податку після певного високого рівня доходів характерне тільки для США.
На сьогодні в Україні ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування. Проценти на депозиті у банку чи небанківській фінансовій установі, отримані фізичною особою, оподатковуватимуться з 2010 року за ставкою 5 відсотків. Ставка податку становить подвійний розмір ставки 15 відсотків, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі), або будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів- фізичних осіб.
Для покращення умов стягненя податку з фізичних осіб пропонується наступна помірно-прогресивна шкала відсоткових ставок:
- прибуток громадян, нижчий ніж неоподатковуваний мінімум, не оподатковується;
- прибуток громадян від мінімальної заробітної плати до 10 не оподаткованих мінімумів оподатковується в розмірі 10%;
- якщо прибуток перевищує 10 мінімумів і становить до 25 мінімумів - 15%;
- якщо прибуток перевищує 25 мінімумів - 20%.[15; с. 65]
На мою думку, така шкала надасть можливість підприємствам офіційно сплачувати своїм робітникам достатню для нормального життя заробітну плату, а бюджет і фонди отримають додаткові надходження. Крім того, офіційне підвищення заробітної плати надасть змогу зменшити витрати бюджету на сплату дотацій.
Прибутковий податок з громадян у доходній частині бюджету повинен зростати при зростанні ВВП та частки оплати праці в ресурсах його формування. Якщо до складу сукупного доходу (місячного чи річного) входять доходи, одержувані громадянинами – засновниками й учасниками підприємств у вигляді дивідентів за акціями або в наслідок прибутку (доходу) цих підприємств та інших корпоративних прав податок і сум цих доходів не стягується. Наведені ставки податку збільшуються удвічі, але не більше ніж до 70%, при оподаткуванні сум авторських нагород, що виплачуються спадкоємцям повторно (неодноразово).
Із сум доходів, одержуваних громадянами не за місцем основної роботи й тими, хто не має постійного місця проживання в Україні, податок нараховується до джерел виплати за ставкою 20%.
Якщо доходи одержані в іноземній валюті, то податок нараховується у складі сукупного оподатковуваного доходу за вказаними вище ставками, зменшиними на 50%.
Таким чином ставки податку з доходів фізичних осіб диференційовано за трьома ознаками:
розмір доходу;
вид і характер доходу;
вид валюти (національної або іноземної), в якій отримано доход.
Залежно від розміру доходу ставки податку прогресивні, побудовані ступінчастим методом із відносно помірним діапазоном диференціації-від 0 до 50% оподаткованого доходу.
Для системи прибуткового оподаткування в Україні є високий рівень оподаткування. Процентні ставки прибуткового податку, що застосовуються в нашій шкалі, використовуються багатьма країнами. Але граничні значення сукупного оподатковуваного доходу в нас значно нижчі: із суми, що перевищує приблизно 500 доларів США ми стягуємо 40% податку. Наслідком цього є зниження надходжень від податку в бюджет, скорочення платоспроможного попиту населення.
Щодо громадян з рівнем доходів, вищим від середньої заробітної плати робітників і службовців, то частка особистого прибуткового податку в їх доходах, наприклад, у вересні 1995 року становила від 18,8% до 45,9%, у лютому 1996 року - від 12,8% до 24,9%.. [15; c. 63-65]
З нерезидентів, якщо джерела їхніх доходів знаходяться в Україні, податок пропонується стягувати за місцем їх виплати за фіксованою ставкою 30%, якщо ж доходи одержуватимуться не за місцем основної роботи, то податок теж сплачуватиметься за ставкою 30%.
Низькі і середні доходи повністю витрачаються на споживання, а отже, розширюють споживчий попит і стимулюють зростання виробництва. Високі доходи витрачаються не тільки на споживання, а й частково заощаджуються. Тому зменшення частки доходів, що вилучається до бюджету, не призводить до адекватного зростання споживацьких витрат.
Це не означає, що послаблення податкового тиску на громадян з відносно високим рівнем доходів меншою мірою впливає на сукупний попит. Все залежить від того, в якій формі здійснюються заощадження. Якщо вони депонуються на рахунки українських банків чи вкладаються в цінні папери українських підприємств, то за певних умов стають джрелом інвестицій, трансформуються у інвестиційні витрати. Таким чином, щоб забезпечити суттєве зростання попиту, зменшення податків для громадян з високими доходами слід супроводжувати проведення політики заохочення заощаджень і інвестицій.
Специфіка податкового навантаження на доходи громадян в Україні пов’язана з наявністю прямо протилежних тенденцій: податкові платежі збільшуються при спаді ВВП і частки оплати праці в ресурсах його формуванні.
Удосконалення прибуткового оподаткування населення повинно здійснюватись через посилення соціального спрямування податку, а також шляхом створення стимулюючої моделі оподаткування суб"єктів підприємницької діяльності. Повинен змінитись не тільки рівень податкового тягара, скільки його структура. Зміна ж структури відбувається шляхом перенесення центру ваги з оподаткування невисоких доходів переважної частини населення (отримувачів заробітної плати) на оподаткування споживання найзаможніших верств населення.
Соціальна спрямованість податкової системи може бути забезпечена за допомогою підвищення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян із його наближенням у перспективі до прожиткового мінімуму, а також диференційованих ставок цього податку, що повинно супроводжувати не надлишкове споживання, а продуктивне використання доходів.
3.2. Пропозиції щодо внесення змін в оподаткування юридичних осіб
Враховуючи функції доходів підприємств і необхідність використання прибуткового оподаткування як інструменту регулювання розвитку виробництва, очевидно, що фіскальній функції податку на прибуток (доход) ю...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора