Міністерство освіти і науки України
Український державний університет водного господарства та природокористування
Кафедра обліку і аудиту
063-333
Організація обліку на
підприємствах недержавної форми власності
Рекомендовано методичною комісією
факультету економіки як конспект
лекцій для студентів спеціальності
7.050106 “Облік і аудит” денної
та заочної форми навчання
Протокол №8 від 16 січня 2004 року
Рівне - 2004
“Організація бухгалтерського обліку на підприємствах недержавної форми власності”. Конспект лекцій для студентів V курсу денної та VІ курсу заочної форм навчання спеціальності 7.050.106 “Облік і аудит” / Упор. С.О. Левицька– Рівне: УДУВГП, 2004, - 47 с.
Упорядники: С.О. Левицька, канд. екон. наук, доцент.
Відповідальний за випуск І.Д. Лазаришина, канд. екон. наук, доцент, завідувач кафедри обліку та аудиту.
Тема 1. Бухгалтерський та податковий облік операційної оренди
1.Визначення операційної оренди (операційного лізингу)
2.Облік операційної оренди в орендаря
3. Облік операційної оренди в орендодавача
4.Облік суборенди
1.Визначення операційної оренди (операційного лізингу)
П(С)БО 14 визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності. Норми П(С)БО 14 застосовують підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності за винятком бюджетних установ.
Слід зазначити, що, відповідно до пункту 3, П(С)БО 14 не поширюється на:
орендні угоди, пов’язані з розвідкою та використанням природних ресурсів (за винятком оренди земельних ділянок);
угоди щодо використання авторських і суміжних прав;
угоди щодо оренди цілісних майнових комплексів.
Оренда – угода, за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку (П(С)БО 14).
Лізингова (орендна) операція – господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк. Операції з лізингу (оренди) цілісних майнових комплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством (Закон про прибуток).
Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди землі та оренди жилих приміщень.
Оперативний лізинг (оренда) – господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними фондами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов’язковим поверненням таких основних фондів їх власнику після закінчення строку дії лізингової (орендної) угоди (Закон про прибуток).
Операційна оренда – оренда інша, ніж фінансова (П(С)БО 14).
Оперативний лізинг – договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладання договору (Закон про лізинг).
Відповідно до Цивільного кодексу, за договором майнового наймодавець зобов’язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату. Майно, надане у тимчасове користування, має відповідати умовам договору і призначенню майна. У свою чергу, наймодавець не відповідає за недоліки майна, які були ним застережені під час укладання договору.
Строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін.
Якщо договір майнового найму укладено без зазначення строку, він вважається укладеним на невизначений строк і кожна із сторін має право відмовитися від договору в будь-який час, попередивши про це в письмовій формі другу сторону за три місяця.
Якщо після закінчення строку договору наймач продовжує користування майном за відсутності заперечень з боку наймодавця, договір вважається поновленим на невизначений строк.
Відповідно до статті 270 Цивільного кодексу, наймодавець може розірвати договір оренди в таких випадках:
якщо наймодавець не робить капітального ремонту, що належить до його обов’язків;
якщо майно в силу обставин, за які наймач не відповідає, виявиться в стані, непридатному для користування;
Але наймодавець також має право на дострокове розірвання договору оренди з наймачем у випадках, якщо той:
користується майном не відповідно до договору або призначенням майна;
навмисно або з необережності погіршує стан майна;
не вніс плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу, якщо коротші строки не встановлені договором;
не зробить капітального ремонту в тих випадках, коли за законом або за договором оренди капітальний ремонт належить до обов’язків наймача.
2.Облік операційної оренди в орендаря
Об’єкт операційної оренди відображається орендарем на позабалансовому рахунку 01 “Орендовані необоротні активи” бухгалтерського обліку за вартістю, зазначеною в угоді про оренду. Затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальні активів.
Що стосується відображення орендної плати, яку орендар має сплатити за користування об’єктом оренди, то такі витрати визнаються іншими витратами операційної діяльності (тобто відображаються на рахунку 949).
В цьому випадку зберігається принцип нарахування та відповідності доходів і витрат, визначений пунктом 18 П(С)БО 1, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід порівняти доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку та звітності в момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей.
Якщо орендовані основні фонди беруть участь у процесі виробництва безпосередньо, а витрати на оренду можна прямо віднести на собівартість продукції, то орендну плату показують за дебетом рахунка 23 “Виробництво”. А якщо прямо на собівартість такі витрати віднести не можна, то вони відносяться на рахунок 91 “Загальновиробничі витрати”. Якщо ж об’єкт оренди використовується для обслуговування й управління підприємством, орендну плату відображають за дебетом рахунка 92 “Адміністративні витрати”. Якщо об’єкт оренди використовується відділом збуту – за дебетом рахунка 93 “Витрати на збут”.
Згідно з Інструкцією №291, якщо орендна плата сплачується орендарем авансом, то такі суми відображаються на рахунку 39.
Об’єкти оренди передаються, приймаються та повертаються шляхом оформлення акта приймання-передачі. У цьому випадку в орендаря зберігається інвентарний номер об’єкта операційної оренди, за яким він враховується в орендодавця. Реєстром аналітичного обліку є копія інвентарної картки орендодавця.
При виконанні операції повернення орендованого об’єкта орендатор списує його з кредиту позабалансового рахунка 01, а копію інвентарної картки орендар виймає із картотеки та зберігає у справах підприємства разом з актом приймання-передачі типової форми №03-1, затвердженої Наказом №352.
Відповідно до Інструкції №291, орендар щомісяця на суму орендної плати робить запис за кредитом рахунка 685.
Загальний вигляд та черговість проведень, що будуть в орендаря за операціями операційної оренди в таблиці 1.
Таблиця 1.
Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку операційної оренди в орендаря
№ з/п
Зміст господарської операції
Дебет
Кредит
1
Одержання об’єкта необоротних активів в операційну оренду
01
-
Орендна плата здійснюється авансом
2
Здійснено аванс орендної плати
371
311
3
Відображено операцію зі збільшення суми податкового кредиту з ПДВ, на яку підприємство має право зменшити податкове зобов’язання у зв’язку з перерахуванням авансу за оренду об’єкта
641
644
4
Списання перерахованої орендної плати на витрати майбутніх періодів
665
371
5
Списання суми податкового кредиту з ПДВ
644
685
6
Відображення списання раніше оплаченої суми орендної плати за об’єкт оренди на витрати
23, 91, 32, 93, 94
39
Орендна плата здійснюється після одержання об’єкта оренди
7
Відображено суму наданих підприємству послуг операційної оренди у складі витрат у загальному вигляді
949
685
8
Відображено вартість оренди, яку безпосередньо можна віднести на собівартість продукції
23
685
9
Відображено вартість наданих підприємству послуг операційної оренди за об’єктами необоротних активів загальновиробничого призначення
91
685
10
Відображено вартість наданих підприємству послуг операційної оренди за об’єктами необоротних активів адміністративного призначення
92
685
11
Відображено вартість наданих підприємству послуг операційної оренди за об’єктами необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції
93
685
12
Відображення права на податковий кредит по ПДВ
641
685
13
Перерахування суми орендної плати орендодавцю
685
311
14
Повернення об’єкта оренди
-
01
3. Облік операційної оренди в орендодавача
Орендодавець не списує об’єкт операційної оренди з балансу, а відображає його у звичайному порядку (пункт 16 П(С)БО 14) у складі необоротних активів. При передачі об’єкта в операційну оренду він не передає інвентарної картки орендареві, а тільки переміщує її в окремий розділ картотеки.
Амортизація за такими об’єктами операційної оренди нараховується орендодавцем у звичайному порядку. Щомісяця за переданими в операційну оренду об’єктами орендодавець нараховує за встановленими нормами амортизацію з відображенням за дебетом рахунка 23 “Виробництво” в кореспонденції з кредитом рахунка 131 “Знос основних засобів”. Наприкінці місяця витрати, обліковані на рахунку 23 “Виробництво”, орендодавець списує з кредиту рахунка 903 “Собівартість реалізованих робіт та послуг”.
Крім амортизаційних відрахувань, на рахунку 23 “Виробництво” можуть обліковуватися й інші витрати (страхування об’єктів оренди, комунальні послуги, охорона), якщо вони за згодою сторін виконуються орендодавцем.
Дохід від операційної оренди визнається іншим операційним доходом відповідного звітного періоду.
Витрати орендодавця з укладення угоди про операційну оренду визнаються іншими операційними витратами того звітного періоду, в якому вони мали місце.
При операційній оренді на суму орендної плати, яка належить до сплати орендарем, орендодавець робить запис за дебетом рахунка 377 “Розрахунки з різними дебіторами” та кредитом рахунка 713 “Доходи від операційної діяльності”.
Якщо за умовами договору об’єкт оренди підлягає добудові, модернізації, реконструкції та доустаткуванню орендодавцем, то такі витрати обліковуються як капітальні інвестиції і після закінчення робіт зараховуються до складу власних основних засобів.
Орендодавець при поверненні йому об’єкта оренди збільшує його первісну вартість на вартість добудови, модернізації, реконструкції та доустаткування, з урахуванням нарахованого зносу, і відображає в порядку, передбаченому для таких операцій:
придбання основних засобів, що були в експлуатації, – якщо орендодавець відшкодовує вартість робіт орендатору;
безоплатного одержання основних засобів – якщо орендодавець не відшкодовує вартість робіт орендатору (таблиця 2).
Таблиця 2.
Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку операційної оренди в орендодавача
№ з/п
Зміст господарської операції
Дебет
Кредит
Надання послуг з оренди є основним видом діяльності підприємства
1
Відображення суми доходу від здавання об’єкта в операційну оренду
377
703
2
Відображення податкових зобов’язань з ПДВ
703
641
3
Списання суми чистого доходу, одержаного від операції оренди, на фінансові результати
703
791
4
Відображення нарахування амортизації (зносу) об’єкта оперативної оренди
23, 91
13
Відображення нарахування амортизації (зносу) об’єкта оперативної оренди, якщо орендодавець використовує рахунки класу 8
23, 91
83
83
13
5
Списання амортизації (зносу) об’єкта амортизації на витрати діяльності (після розподілу загальновиробничих витрат)
903
23, 91
6
Списання амортизації (зносу) об’єкта оренди на фінансові результати
791
903
7
Списання інших витрат на фінансові результати
791
949
8
Одержання орендної плати від орендаря
311
377
Надання послуг з оренди не є основним видом діяльності підприємства
9
Відображення суми доходу від здавання об’єкта в операційну оренду
377
713
10
Відображені податкові зобов’язання з ПДВ
713
641
11
Списання суми чистого доходу, одержаного від операції оренди, на фінансові результати
713
791
12
Відображення амортизації (зносу) об’єкта оперативної оренди
949
13
Відображення нарахування амортизації (зносу) об’єкта оперативної оренди, якщо орендодавець використовує рахунки класу 8
83
13
949
83
13
Інші витрати операційної діяльності
791
949
14
Одержання орендної плати від орендаря
311
377
15
Відображення капітальних інвестицій, внесених орендарем у тому випадку, якщо орендодавець відшкодовує витрати орендареві
15
631
16
Відображення податкового кредиту по ПДВ
641
631
17
Оплата здійсненого поліпшення
631
311
18
Збільшення вартості об’єкта оренди на суму здійсненого поліпшення
10, 11
15
4.Облік суборенди
Суборенда – це угода про передачу орендарем орендованого ним об’єкта в оренду третій особі (П(С)БО 14, пп.3.3), тобто це відносини, які виникають у зв’язку з перепоступкою прав користування предметом оренди (лізингу) третій особі, і зазвичай вони повинні оформлятися договором суборенди (сублізінгу).Договір суборенди укладається з ініціативи орендаря за участю орендодавця й орендаря згідно з порядком, викладеним у ст.9 Закону про оренду. Орендар має право передавати в суборенду нерухоме й інше майно. Причому термін дії договору суборенди не може перевищувати терміну дії договору оренди.
При передачі майна в сублізинг обов’язковою умовою є згода лізингодавця (орендодавця) в письмовій формі.
Продаж товарів, робіт (послуг) за цінами нижчими за звичайні призводить до зниження валового доходу й податкового зобов’язання, а також податку на додану вартість.
Таким чином, підприємство, що надало приміщення під офіс в суборенду за ціною нижчою від звичайної, буде донарахований дохід у сумі різниці між договірною ціною та звичайною.
Облік операцій в орендаря при наданні приміщення під офіс в суборенду (за умови, що ціна звичайна) показаний у таблиці 3; в суборендаря - в таблиці 4.
У разі орендної плати за договором за ціною нижчою від звичайної, буде донарахований дохід у розмірі: 3000грн.-2000грн.=1000грн. і ПДВ-200грн.
Таблиця 3.
Бухгалтерський облік у орендаря при наданні приміщення в суборенду
№ з/п
Зміст операції
Д-т
К-т
Сума
1.
Нараховані платежі за суборенду (50м2)
361
713
3600
2.
Відображене податкове зобов’язання
713
641
600
3.
Відображений фінансовий результат
713
791
3000
4.
Надійшли гроші за суборенду на поточний рахунок
311
361
3600
Таблиця 4.
Бухгалтерський облік у суборендаря
№ з/п
Зміст операції
Д-т
К-т
Сума
Ціна звичайна
1
Нарахована сума орендної плати згідно з договором (актом)
84,92
685
3000
2.
Відображений податковий кредит
641
685
600
3.
Відображена плата за суборенду
685
311
3600
4.
Визначений фінансовий результат
791
92,84
3000
Список використаних джерел
1.Положення бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”. Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №92. Зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 18 травня 2000р. За №288\4509.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 “Оренда”. Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2000 року №181. Зареєстроване в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2000р. за №487/4708.
Тема 2. Облік фінансової оренди (фінансового лізингу)
1.Визначення термінів “фінансова оренда”, “фінансовий лізинг”.
2.Особливості обліку фінансового лізингу в орендаря.
3.Особливості обліку фінансового лізингу в орендодавця.
4.Вимоги податкового законодавства до обліку фінансового лізингу
1.Визначення термінів “фінансова оренда”, “фінансовий лізинг”.
П(С)БО 14 визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності. Норми П(С)БО 14 застосовують підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності за винятком бюджетних установ.
Слід зазначити, що, відповідно до пункту 3, П(С)БО 14 не поширюється на:
орендні угоди, пов’язані з розвідкою та використанням природних ресурсів (за винятком оренди земельних ділянок);
угоди щодо використання авторських і суміжних прав;
угоди щодо оренди цілісних майнових комплексів.
Оренда – угода, за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку (П(С)БО 14).
Лізингова (орендна) операція – господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк. Операції з лізингу (оренди) цілісних майнових комплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством (Закон про прибуток).
Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди землі та оренди жилих приміщень.
Фінансовий лізинг (оренда) – господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає придбання орендодавцем за замовленням орендаря основних фондів з подальшим їх переданням у користування орендаря на строк, що не перевищує строку повної амортизації таких основних фондів, з обов’язковою подальшою передачею права власності на такі основні фонди орендарю (Закон про прибуток).
Фінансова оренда – оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов’язаних з правом користування та володіння активом (П(С)БО 14).
Фінансовий лізинг – це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладання договору (Закон про лізинг).
Відповідно до Цивільного кодексу, за договором майнового наймодавець зобов’язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату. Майно, надане у тимчасове користування, має відповідати умовам договору і призначенню майна. У свою чергу, наймодавець не відповідає за недоліки майна, які були ним застережені під час укладання договору.
Строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін договором найму.
Якщо договір майнового найму укладено без зазначення строку, він вважається укладеним на невизначений строк і кожна із сторін має право відмовитися від договору в будь-який час, попередивши про це в письмовій формі другу сторону за три місяця.
Якщо після закінчення строку договору наймач продовжує користування майном за відсутності заперечень з боку наймодавця, договір вважається поновленим на невизначений строк.
Відповідно до статті 270 Цивільного кодексу, наймодавець може розірвати договір оренди в таких випадках:
якщо наймодавець не робить капітального ремонту, що належить до його обов’язків;
якщо майно в силу обставин, за які наймач не відповідає, виявиться в стані, непридатному для користування;
Але наймодавець також має право на дострокове розірвання договору оренди з наймачем у випадках, якщо той:
користується майном не відповідно до договору або призначенням майна;
навмисно або з необережності погіршує стан майна;
не вніс плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу, якщо коротші строки не встановлені договором;
не зробить капітального ремонту в тих випадках, коли за законом або за договором оренди капітальний ремонт належить до обов’язків наймача.
2.Особливості обліку фінансового лізингу в орендаря.
Орендар відображає в бухгалтерському обліку одержаний у фінансову оренду об’єкт одночасно як актив і зобов’язання. Таке відображення здійснюється за найменшою на початок строку оренди оцінкою. Найменша оцінка оренди – це або справедлива вартість активу, або теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів.
Теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів, відповідно до п. 4 П(С)БО 14 – це платежі, що підлягають сплаті орендарем протягом строку оренди (за вирахуванням вартості послуг та податків, що підлягають сплаті орендодавцю, і непередбаченої орендної плати), збільшені:
для орендаря – на суму його гарантованої ліквідаційної вартості;
для орендодавця – на суму його гарантованої ліквідаційної вартості.
Якщо орендар має намір придбати об’єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання, мінімальні орендні платежі складаються з мінімальної орендної плати за весь строк оренди та суми, яку слід сплатити згідно з угодою на придбання об’єкта оренди.
У свою чергу, послуги, що підлягають сплаті орендодавцю, – це, очевидно, комунальні послуги. А податки, що підлягають сплаті орендодавцю, – це сума податку на додану вартість, яка обов’язково включається в суму орендної плати.
А відповідно до п. 4 П(С)БО 14, гарантована ліквідаційна вартість:
для орендаря – частина ліквідаційної вартості, яка гарантується до сплати орендарем або пов’язаною з ним стороною;
для орендодавця – частина ліквідаційної вартості, яка гарантується до сплати орендарем або незалежною третьою стороною, здатною за своїм фінансовим станом відповідати за гарантією.
Крім гарантованої ліквідаційної вартості, згідно з П(С)БО 14, може бути і негарантована ліквідаційна вартість. Негарантована ліквідаційна вартість – це частина ліквідаційної вартості об’єкта оренди, отримання якої орендодавцем не забезпечується або гарантується лише пов’язаною з ним стороною.
Фінансова оренда в бухгалтерському обліку – це коли орендар має можливість та намір придбати об’єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання. Але це не означає, що орендар обов’язково в майбутньому придбає цей об’єкт оренди. Тому, якщо об’єкт передається орендарю, гарантованою сумою є ліквідаційна вартість. Але якщо після закінчення терміну оренди об’єкт не переходить до орендаря, ліквідаційна вартість може бути гарантована або не гарантована.
Водночас, відповідно до Закону про прибуток, фінансова оренда передбачає обов’язкову подальшу передачу права власності на об’єкт оренди.
Теперішня вартість об’єкта фінансової оренди не буде задовольняти власника через кілька років. Мабуть, саме тому П(С)БО 14 і пропонує розглянути таке явище, як орендна ставка відсотка. Орендна ставка відсотка – це ставка відсотка, при використанні якої теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів дорівнює справедливій вартості об’єкта фінансової оренди на початок терміну оренди.
Різниця між сумою мінімальних орендних платежів та вартістю об’єкта фінансової оренди, за якою він був відображений у бухгалтерському обліку орендаря на початку строку фінансової оренди, є фінансовими витратами орендаря і відображається у бухгалтерському обліку та звітності лише в сумі, що відноситься до звітного періоду. Розподіл фінансових витрат між звітними періодами протягом строку оренди здійснюється із застосуванням орендної ставки відсотка на залишок зобов’язань на початок звітного періоду. Така орендна ставка відсотка вказується в угоді про фінансову оренду.
У тому випадку, якщо в угоді про фінансову оренду не вказана орендна ставка відсотка, для визначення теперішньої вартості суми мінімальних орендних платежів і розподілу фінансових витрат орендар може застосувати ставку відсотка на можливі позики орендаря.
Теперішня вартість мінімальних орендних платежів (ТВА) орендаря розраховується за формулою:
де А – сума мінімального орендного платежу, що сплачується регулярно (ануїтет);
n – кількість періодів, за які сплачується орендна плата і нараховуються відсотки;
і – ставка відсотка для вказаного періоду.
Затрати орендаря на поліпшення об’єкта фінансової оренди, що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувались від його використання, відображаються як капітальні інвестиції, що включаються до вартості об’єкта фінансової оренди. Затрати орендаря можуть бути у вигляді модернізації, модифікації, добудови, дообладнання, реконструкції об’єкта оренди.
Амортизація об’єкта фінансової оренди нараховується орендарем протягом періоду очікуваного використання активу.
Загальний вигляд та черговість проведень, що будуть в орендаря за операціями фінансової оренди поданий в таблиці 5.
Таблиця 5.
Кореспонденція рахунків бух. обліку фінансової оренди в орендаря
№ з/п
Зміст господарської операції
Дебет
Кредит
1
Одержання об’єкта фінансової оренди за теперішню вартістю суми мінімальних орендних платежів (справедливою вартістю)
10, 11, 12
531
2
Сплата орендних платежів у частині, що дорівнює їх теперішній вартості (справедливий вартості)
531
31
3
Сплата орендних платежів у частині фінансових витрат
684
31
4
Списання орендних платежів на витрати в частині фінансових витрат
952
684
5
Амортизація (знос) об’єкта фінансової оренди
23, 91, 92, 93
13
Відображення витрат на ремонт об’єкта оренди
6
Списання вартості матеріалів, що були використані для ремонту (відновленню первісного ресурсу об’єкта оренди)
23, 91, 92, 93, 94
20
7
Відображення нарахування заробітної плати працівників, що займалися ремонтом об’єкта фінансової оренди
23, 91, 92, 93, 94
661
8
Відображення нарахувань на заробітну плату працівників, що займалися ремонтом об’єкта фінансової оренди
23, 91, 92, 93, 94
65
Поліпшення об’єкта фінансової оренди, здійснюване господарським способом
9
Відображення фактично понесених витрат на суму:
використаних виробничих запасів
15
20
нарахованої заробітної плати
15
661
нарахувань на заробітну плату
15
65
інших витрат
15
63
10
Віднесення зазначених витрат на збільшення первісної вартості об’єкта фінансової оренди
10, 11
15
Поліпшення об’єкта фінансової оренди, здійснюване підрядним способом
11
Відображення витрат на реконструкцію, модернізацію, добудування, дообладнання
15
63
12
Відображення податкового кредиту по ПДВ
641
63
13
Віднесення зазначених витрат на збільшення первісної вартості об’єкта оренди
10, 11
15
3.Особливості обліку фінансового лізингу в орендодавця.
Відповідно до ПБО 14:
орендодавець відображає в бухгалтерському обліку наданий у фінансову оренду об’єкт як дебіторську заборгованість орендаря в сумі мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням фінансового доходу, що підлягає отриманню, з визнанням іншого доходу (доходу від реалізації необоротних активів);
залишкова вартість об’єкта фінансової оренди виключається з балансу орендодавця з відображенням у складі інших витрат (собівартості реалізованих необоротних активів).
ПБО 14 окремо визначає фінансову оренду, що надається виробником об’єкта оренди.
Отже, якщо орендодавцем є виробник об’єкта фінансової оренди, то дебіторська заборгованість орендаря відображається як сума визнаного доходу (виручки) від реалізації готової продукції і теперішньої негарантованої ліквідаційної вартості об’єкта фінансової оренди одночасно з визнанням доходу (виручки) від реалізації готової продукції.
У цьому випадку дохід такого орендодавця від операції з надання об’єкта у фінансову оренду визнаватиметься за найменшою з двох оцінок:
справедливою вартістю цього об’єкта;
теперішньою вартістю мінімальних орендних платежів, обчисленою за ринковою ставкою відсотка.
Теперішня вартість, відповідно до ПБО 11, – це дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка очікується, буде необхідна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
Теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів (дорівнює справедливій вартості об’єкта) розраховується за формулою:
У таблиці 6 наведено типові проведення з відображення операцій з фінансової оренди в орендодавця.
Таблиця 6.
Кореспонденція рахунків бух. обліку фінансової оренди в орендодавця
Зміст господарських операцій
Дебет
Кредит
Зміст об’єктів основних засобів у фінансову оренду орендареві
161
10
Нараховано орендний платіж до одержання в частині погашення вартості об’єкта оренди
377
161
Нараховано винагороду за здані у фінансову оренду необоротні активи
373
732
Відображення залишкової вартості об’єкта після закінчення терміну фінансової оренди
377
167
4.Вимоги податкового законодавства до обліку фінансового лізингу.
Відповідно до підпункту 5.3.2. статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не включаються до складу валових витрат на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов’язані з видобутком корисних копалин, а також на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.
Таким чином, витрати на погашення заборгованості за основною сумою та винагорода лізингодавця як витрати, пов’язані з придбанням основних засобів, до складу валових не відносяться.
Відповідно до підпункту 5.3.5. статті 5 Закону про прибуток, витрати на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, арбітражного або третейського суду не включаються до складу валових витрат.
Тому витрати на сплату пені за прострочення лізингових платежів не відносяться до складу валових витрат.
Відповідно до пункту 8.5.2. статті 8 Закону про прибуток, балансова вартість відповідної групи основних фондів зменшується на вартість основних фондів, які надауться платником податку у фінансовий лізинг (оренду) в порядку, передбаченому для продажу основних фондів. При цьому лізингоотримувач (орендар) збільшує балансову вартість відповідної групи основних фондів у порядку, передбаченому для придбання основних фондів.
Основні фонди, прийняті лізингоотримувачем за договором фінансового лізингу, оприбутковуються на балансовий рахунок № 10 “Основні засоби” та підлягають амортизації відповідно до підпункту 8.1.2. статті 8 Закону про прибуток за ставками, визначеними пунктом 8.6. вище званого Закону.
Закон про прибуток не розділяє витрат на ремонт на поточні та капітальні.
Відповідно до підпункту 8.7.1. статті 8 Закону про прибуток, платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує десять відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.
Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 2, 3 та 4, балансової вартості окремого об’єкта основних фондів групи 1 та підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних фондів.
Обмежень щодо витрат на ремонт орендованих за договором фінансового лізингу основних засобів законодавством не встановлено.
Подання звітів чи сплата податків лише у зв’язку з фактом укладення договору фінансового лізингу є державне майно або залучаються державні кошти (гарантії).
Так, відповідно до пункту 1 статті 21 Закону України від 16.12.97 р. № 723/97 – ВР “Про лізинг”, обов’язковій реєстрації у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку підлягає лише договір лізингу, за яким об’єктом лізингу є державне майно або договір пайового лізингу передбачає залучення державних коштів чи для забезпечення виконання лізингового договору надаються державні гарантії.
Незважаючи на недавні зміни у податковому обліку ПДВ і податку на прибуток, фінансовий лізинг залишається вигідним інструментом для оптимізації господарської діяльності підприємства.
Істотною зміною в оподаткуванні фінансового лізингу стало те, що 01.01.2003р., згідно з пп. 7.9.6. Закону про прибуток, було встановлено: передача майна у фінансовий лізинг прирівнюється до продажу в момент такої передачі.
Також закон України від 61.01.2003р. №469-IV в Законі про ПДВ були внесені зміни, що встановлюють дату виникнення податкового зобов’язання і податкового кредиту ПДВ при передачі майна за договором фінансового лізингу в момент такої передачі.
Треба зазначити, що розрахунок валових доходів і витрат, а також податкового кредиту і податкових зобов’язань з ПДВ лізингодавця і лізингоотримувача здійснюється згідно з:
Пп. 1.18.2, 7.9.6. Закону про прибуток;
Пп. 3.2.2, 7.3.4, 7.5.3 Закону про ПДВ.
Список використаних джерел
1.Положення бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”. Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №92. Зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 18 травня 2000р. За №288\4509.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 “Оренда”. Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2000 року №181. Зареєстроване в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2000р. за №487/4708.
Тема 3. Облік інвестицій
1.Класифікація інвестицій
2.Особливості обліку капітальних інвестицій
3.Особливості обліку фінансових інвестицій
1.Класифікація інвестицій.
Інвестиція – це реалізація певної сукупності витрат, вкладення з метою отримання економічних вигід.
Класифікацію інвестицій за цільовою ознакою:
— фінансові інвестиції (поділяються, в свою чергу, на поточні і довгострокові);
— капітальні інвестиції;
— інвестиції в оборот.
Фінансові і капітальні інвестиції представлені двома групами рахунків бухгалтерського обліку довгострокових вкладень:
Довгострокові фінансові інвестиції - це такі види вкладень:
— придбання довгострокових боргових цінних паперів;
— вкладення у статутні капітали інших підприємств, включаючи придбання пайових цінних паперів — акцій;
— надання іншим підприємствам довгострокових позик.
До цінних паперів, згідно із Законом «Про цінні папери і фондову біржу» належать:«акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик: облігації місцевих позик; облігації підприємств; казначейські зобов'язання республіки; ощадні сертифікати; інвестиційні сертифікати; векселі; приватизаційні папери».
2.Особливості обліку капітальних інвестицій.
Капітальні інвестиції — це такі види вкладень:
— витрати на придбання основних засобів будівель, обладнання, транспортних засобів, земельних ділянок, робочої та продуктивної худоби;
— витрати на придбання інших матеріальних об'єктів тривалого користування з веденням капітального будівництва, проектно-дослідницьких і геологорозвідувальних робіт;
— витрати на придбання нематеріальних активів.
— 151 «Капітальне будівництво»;
— 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»;
—153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів»;
—154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»;
— 155 «Формування основного стада».
Капітальне будівництво — рахунок бухгалтерського обліку капітальних вкладень у будівництво об'єктів, призначених для експлуатації під час фінансово-господарської (звичайної) діяльності підприємства.
На цьому рахунку обліковують витрати зі зведення будівель і споруд, монтажу обладнання, вартість переданого у монтаж обладнання та інші витрати, передбачені кошторисами, кошторисно-фінансовими розрахунками і титульними списками на капітальне будівництво, незалежно від способу –ведення будівництва господарського чи підрядного (таблиця 1).
Таблиця 1.
Типова кореспонденція за рахунком 151 “Капітальне будівництво”
№
з/п
Зміст операцій
Д-т
К-т
1
2
3
4
1.
Нарахування зносу необоротних активів, експлуатованих у будівельних роботах
151
13
2.
Списання будівельних матеріалів на капітальне будівництво
151
205
3.
Списання підзвітних сум, затрачених на потреби капітального будівництва на підставі авансового звіту
151
371
4.
Нарахування витрат з оплати послуг сторонніх організацій, використаних капітальним будівництвом
151
377
5.
Внески засновників (учасників) підприємства до статутного капіталу об'єктами незавершеного будівництва
151
46
6.
Нарахування витрат на капітальне будівництво, виконане підрядним способом на підставі акта виконаних робіт
151
631
7.
Нарахування податків і обов'язкових платежів, пов'язаних із веденням капітального будівництва. Проведення дійсне за умови, що ці податки і збори нараховуються не з прибутку, а додаються до витрат підприємства і в жодній формі не відшкодовуються з бюджету
151
64
8.
Нарахування зборів на соціальне страхування, пов'язаних з оплатою праці працівників, зайнятих у капітальному будівництві
151
65
9.
Нарахування заробітної плати працівникам, зайнятим у капітальному будівництві
151
661
10.
Нарахування витрат з оплати послуг сторонніх організацій, використаних капітальним будівництвом
151
685
11.
Побудований за рахунок власних капітальних вкладень об’єкт основних засобів вводиться в експлуатацію
103
151
12.
Повернення зайво списаних будівельних матеріалів на склад
205
151
13.
Незавершені об’єкти будівництва списуються у реалізацію при продажу або безоплатній передачі незавершених об’єктів іншим особам
972
151
14.
Списання об’єктів незавершеного будівництва як втрачених внаслідок надзвичайних подій
99
151
Придбання (виготовлення) основних засобів — рахунок бухгалтерського обліку капітальних витрат на придбання або самостійне виготовлення об'єктів основних засобів, їх монтаж налагодження, модернізацію і реконструкцію (таблиця 2).
Таблиця 2.
Типова кореспонденція за рахунком 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»
№
п/п
Зміст операцій
Д-т
К-т
1
2
3
4
1.
Нарахування зносу необоротних активів, експлуатованих під час виготовлення основних засобів
152
13
2.
Списання виробничих запасів, витрачених на придбання або виготовлення основних засобів. Цим же проведенням відображається списання таких запасів на реконструкцію і модернізацію діючих основних засобів. У останньому випадку, після закінчення робіт з модернізації або реконструкції. накопичені капітальні витрати додаються до вартості відповідних об'єктів
152
201,202, 203,207
3.
Списання підзвітних сум, витрачених на придбання або виготовлення основних засобів
152
371
4.
Нарахування витрат з оплати послуг сторонніх організацій , використаних підчас придбання або виготовлення основних засобів
152
377
5.
Внески засновників (учасників) підприємства до статутного капіталу не готовими до експлуатації об'єктами основних засобів
152
46
6.
Нарахування заборгованості постачальникам за придбані основні засоби
152
631
7.
Нарахування податків і обов'язкових платежів, пов'язаних із придбанням або виготовленням основних засобів. Проведення дійсне за умови, що ці податки і збори нараховуються не з прибутку, а додаються до витрат підприємства і в жодній формі не відшкодовуються з бюджету
152
64
8.
Нарахування зборів на соціальне страхування, пов'язаних з оплатою праці працівників, зайнятих підготовкою основних засобів до експлуатації
152
65
9.
Нарахування заробітної плати працівникам, зайнятим на роботах з підготовки основних засобів до експлуатації
152
661
10.
Нарахування витрат з оплати послуг сторонніх організацій, використаних підприємством під час підготовки основних засобів до експлуатації
152
685
11.
Побудований за рахунок власних капітальних вкладень об'єкт основних засобів вводиться в експлуатацію
10 (крім...