Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Статистика цін в Україні
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2005
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Облік і аудит
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра обліку і аудиту
КУРСОВА РОБОТА
з курсу „Статистика”
за темою „Статистика цін в Україні ”
Вступ---------------------------------------------------------------------------------------------------------3
1. Теоретична частина----------------------------------------------------------------------------------4
1.1.Статистичний аналіз витрат виробництва та їх структура------------------------4
1.2. Особливості складу витрат у торгових підприємств-----------------------------------13
1.3.Статистика податкового обліку валових доходів і валових витрат----------------15
1.4.Статистичний аналіз порядоу відображення в обліку валових витрат-----------19
1.5 Кореляційне дослідження-----------------------------------------------------------------------21
2. Практична частина-------------------------------------------------------------------------------24
Висновки-------------------------------------------------------------------------------------------------22
Список літератури:-----------------------------------------------------------------------------------23
Вступ
Статистичний аналіз витрат обігу передовсім передбочає можливості максимального використання у веденні оперативного податкового обліку даних бухгалтерського обліку необхідно, в першу чергу, забезпечити правильність ведення бухгалтерського обліку.
Статистикаи обліу витрат виробництва та обігу дозволяє оцінити фінансову діяльність підприємства, і визначити правильність ведення ним підприємницької діяльності та організацію фінансової звітності.
Витрати - це найважливіша частина фінансової діяльності підприємства, тому з порядком їх здійснення, обліку і розподілу повинно бути все зрозуміло.
1. Статистичний аналіз витрат виробництва та їх структура
Уперше визначення терміна "Витрати" у національних Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку подано у пункті 1 П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". При цьому під витратами мають на увазі зменшення економічних вигод у вигляді вибуття або амортизації активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248, визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства і розкриття її у фінансовій звітності. Норми цього П(С)БО поширюються на підприємства, організації та інших юридичних осіб незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ). Однак дія цього П(С)БО не поширюється на витрати, пов'язані з виконанням будівельних контрактів і наданням послуг з їх виконання. Водночас П(С)БО 16 фактично замінило всі типові положення, що існували раніше, з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції, обліку витрат обігу тощо.
Структура П(С)БО 16 "Витрати" складається з таких розділів:
- загальні положення, де подаються визначення термінів, що використовуються у цьому Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку;
- визнання витрат, де визначено порядок визнання витрат у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності;
- склад витрат, де визначено номенклатуру статей та елементів витрат;
- розкриття інформації про витрати у примітках до фінансової звітності, що містить перелік показників, які мають бути розкриті у примітках до річної фінансової звітності;
- приклад розподілу загальновиробничих витрат;
- розрахунок суми витрат від надзвичайних подій для відображення у звіті про фінансові результати;
- розрахунок втрат від участі у капіталі.
У пункті 4 П(С)БО 16 подано такі визначення термінів:
елемент витрат - сукупність економічно однорідних витрат;
непрямі (опосередковані) витрати - витрати, які неможливо віднести безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом;
нормальна потужність - очікуваний середній обсяг діяльності, який може бути досягнутий за умови звичайної діяльності підприємства протягом декількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.
Витрати визнаються у бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. До витрат, що виникають у зв'язку зі зменшенням активів, відносять:
- списання матеріалів у виробництво, для ремонту основних фондів, на адміністративні цілі;
- нарахування зносу (амортизації);
- списання основних засобів, МШП, нематеріальних активів та інших необоротних активів, що стали непридатними і не використовуються;
- втрати від знецінення запасів;
- недостачі запасів (сировини, матеріалів, товарів, готової продукції тощо);
- нарахування резерву сумнівних боргів або списання дебіторської заборгованості, яка не може бути погашена;
- доброчинні внески;
- визнані економічні санкції (штрафи, пені сплачені).
Витратами, що збільшують зобов'язання, є нарахування:
- зарплати, податків, зборів, обов'язкових платежів;
- відрахувань на обов'язкове і добровільне страхування;
- транспортних витрат;
- оренди, комунальних послуг, витрат зв'язку, послуг з реклами;
- послуг сторонніх організацій (аудиторських, консультаційних, юридичних, медичних тощо);
- інші нарахування витрат, пов'язаних зі збільшенням зобов'язань.
Однак п. 6 П(С)БО 16 визначає: витратами звітного періоду визнаються зменшення активів або збільшення зобов'язань (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) тільки за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Це означає, що обов'язковою умовою визнання витрат, як і інших активів або зобов'язань, є їх достовірна оцінка.
Але вже згідно з п. 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Це відповідає принципам міжнародних стандартів фінансової звітності і застосовуваному у національних П(С)БО принципу відповідності витрат доходам. З цього випливає, що витрати, які неможливо прямо зв'язати з доходами певного періоду, відображаються в складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Якщо актив забезпечує отримання економічних вигод протягом декількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітними періодами, що регулюється пунктом 8 П(С)БО 16. Це стосується, передусім, амортизації.
Необхідно відзначити, що не визнаються витратами і не включаються до звіту про фінансові результати згідно з п. 9:
1. Попередня (авансова) оплата запасів, робіт і послуг.
2. Погашення отриманих позик.
3. Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента або принципала.
4. Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
5. Інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, які не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 П(С)БО 16, тобто якщо порушені обов'язкові умови достовірності оцінки витрат.
Склад витрат у найбільш загальному вигляді визначається двома П(С)БО: 3 "Звіт про фінансові результати" і 16 "Витрати", але докладно структуру (або номенклатуру) статей та елементів витрат подано тільки у П(С)БО 16.
Структура статей та елементів витрат:
1 Витрати, що включаються до собівартості реалізовуваних продукції, робіт, послуг або реалізовуваних товарів Прямі Виробнича собівартість реалізованих готової продукції, товарів, робіт, послуг. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості встановлюється підприємством самостійно Прямі матеріальні витрати Вартість сировини, основних матеріалів, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, допоміжних матеріалів та інших матеріалів ;
Непрямі (опосередковані) Прямі витрати на оплату праці Заробітна плата та інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт і наданні послуг ;
Інші прямі витрати Відрахування на соціальні заходи, амортизація, плата за оренду земельних і майнових паїв та інші виробничі витрати ;
Загальновиробничі витрати:
1. Змінні :
Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями, відрахування на неї на соціальні заходи, медичне страхування апарату управління цехами, їх відрядження тощо)
2. Постійні розподілені Амортизація основних коштів і нематеріальних активів загальновиробничого (цехового) призначення
Витрати на утримання, експлуатацію і ремонт, страхування, оперативну оренду основних коштів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення
Витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інше утримання виробничих приміщень
Витрати на обслуговування виробничого процесу (оплату праці, відрахування на соціальні заходи, медичне страхування працівників і апарату управління виробництвом, витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами за якістю продукції, робіт, послуг)
Витрати на удосконалення технології й організації виробництва (оплата праці і відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології та організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі, витрати матеріалів, комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій)
Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати Конкретний склад не визначено, частина витрат, що не підлягають розподілу згідно з обраною базою
Наднормативні виробничі витрати Конкретний склад не визначено
2 Адміністративні витрати, тобто загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування й управління підприємством - загальнокорпоративні витрати, тобто організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати;
- витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;
- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загально-господарського користування, а саме: операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, каналізація, охорона;
- винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна);
- витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс);
- на врегулювання спорів у судових органах, на юридичні, аудиторські;
- плата за розрахунково-касові та інші банківські послуги;
- амортизація нематеріальних активів загальновиробничого користування;
- податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі, крім тих, які включаються до виробничої собівартості продукції;
- інші послуги загальновиробничого призначення.
3 Витрати на збут, тобто витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції, товару, робіт - витрата пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;
- витрати на ремонт тари;
- на рекламу і дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товару;
- оплата праці і комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, працівникам підрозділів, що забезпечують збут;
- витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;
- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'яза- них зі збутом (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, освітлення, опалення, охорона);
витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції, товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням товарів (готової продукції) відповідно до договору постачання;
- на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;
- інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг
4 Інші операційні витрати - собівартість реалізованих виробничих запасів, що складаються з їх облікової вартості і витрат на їх реалізацію;
- сума сумнівних (безнадійних) боргів, відрахування до резерву сумнівних боргів;
- втрати від знецінення запасів;
- від операційних курсових різниць;
- визнані штрафи, пені, неустойки;
- недостачі і втрати від псування цінностей;
- витрати на дослідження і розробки відповідно до П(С)БО 8 "Нематеріальні активи";
- собівартість реалізованої іноземної валюти, перерахованої в національну валюту за курсом НБУ на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов'язані з продажем іноземної валюти;
- витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;
- інші витрати операційної діяльності
5 Фінансові витрати - витрати на відсотки (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою);
- інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу.
Втрати від участі в капіталі є збитками від інвестицій в асоційовані, дочірні і спільні підприємства
6 Інші витрати, тобто витрати, що виникають під час звичайної діяльності, але не пов'язані безпосередньо з виробництвом і реалізацією продукції, крім фінансових витрат - собівартість реалізованих фінансових інвестицій (фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів) (балансова вартість і витрати, пов'язані з реалізацією);
- втрати від неопераційних курсових різниць;
- сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;
- витрати з ліквідації необоротних активів (розбирання, демонтаж);
- залишкова вартість ліквідованих або списаних необоротних активів;
інші витрати звичайної діяльності
7 Податки на прибуток Визнаються витратами згідно з П(С)БО 17 "Податки на прибуток"
Надзвичайні витрати Прямі втрати за результатами надзвичайних подій, витрати зі здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням і ліквідацією наслідків (відрахування, оплата іншим організаціям, заробітна плата працівників, зайнятих у відбудовних роботах, вартість використаної сировини, матеріалів тощо).
Необхідно відзначити, що загальновиробничі витрати поділяють на постійні і змінні.
До постійних загальновиробничих витрат відносять витрати на обслуговування й управління виробництвом, які залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні виробничі накладні (розподілювані) витрати на кожний об'єкт витрат розподіляються з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат) при нормальній потужності. Тобто при очікуваному середньому обсязі діяльності, який може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом декількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.
Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції, робіт і послуг у періоді їх виникнення.
Загальна сума розподілених і не розподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.
До змінних загальновиробничих витрат відносять витрати з обслуговування й управління виробництвом, які змінюються прямо пропорційно (або майже прямо пропорційно) зміні обсягу робіт. Вони розподіляються на кожний об'єкт витрат, з використанням бази розподілу виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Базою розподілу може бути кількість годин праці, заробітна плата, обсяг діяльності і прямі витрати.
Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат встановлюється підприємством.
2. Особливості складу витрат у торгових підприємств
Необхідно підкреслити, що склад витрат у торгових підприємствах має особливості:
1. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгової націнки. У свою чергу, середній відсоток торгової націнки визначається діленням суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок у продажній вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної вартості залишку товарів на кінець звітного місяця і продажної вартості отриманих у звітному місяці товарів.
2. У торгових організаціях до складу витрат на збут включаються витрати обігу, за винятком адміністративних, інших операційних і фінансових витрат. Це означає, що до складу витрат на збут у торговельних підприємствах не включаються такі витрати:
- загальнокорпоративні витрати, тобто організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати;
- витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;
- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського користування, а саме: операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, каналізація, охорона;
- винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна);
- витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс);
- витрати на врегулювання спорів у судових органах, на юридичні, аудиторські;
- плата за розрахунково-касові та інші банківські послуги;
- амортизація нематеріальних активів загальновиробничого користування;
- податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі, крім тих, які включаються до виробничої собівартості продукції;
- інші послуги загальновиробничого призначення;
- собівартість реалізованих виробничих запасів, що складаються з їх облікової вартості і витрат на їх реалізацію;
- сума сумнівних (безнадійних) боргів, відрахування до резерву сумнівних боргів;
- втрати від знецінення запасів;
- від операційних курсових різниць;
- визнані штрафи, пені, неустойки;
- недостачі і втрати від псування цінностей;
- витрати на дослідження і розробки відповідно до П(С)БО 8 "Нематеріальні активи";
- собівартість реалізованої іноземної валюти, перерахованої в національну валюту за курсом НБУ на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов'язані з продажем іноземної валюти;
- витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;
- інші витрати операційної діяльності;
- витрати на відсотки (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою);
- інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу;
- втрати від участі у капіталі.
3.Статистика податкового обліку валових доходів і валових витрат
Рекомендаціями з бухгалтерського обліку валових витрат і валових доходів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 4 серпня 1997 р. №168, передбачено, що платники податку на прибуток самостійно приймають рішення щодо методики ведення податкового обліку або на балансових рахунках 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи", або без запитів у системі регістрів на цих рахунках шляхом використання даних бухгалтерського обліку для складання податкової звітності.
Оперативний податковий облік зручніше вести без застосування балансових рахунків 18 і 48
Як показує практика, зручнішим для працівників бухгалтерій є ведення оперативного податкового обліку валових доходів і валових витрат без застосування балансових рахунків 18 і 48.
Відповідно до п. 16.14 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Державна податкова адміністрація України розробила і наказом від 21 січня 1998 р. №37 затвердила Порядок складання декларації про прибуток підприємства, яким встановлено, що наведені в декларації дані повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Спеціальних правил ведення податкового обліку цим Порядком не передбачено, очевидно, маються на увазі вищезгадані рекомендації Мінфіну.
На нашу думку, оперативний податковий облік валових доходів, валових витрат, бартерних операцій та оподатковуваного прибутку належало б побудувати за формами, які б давали змогу чітко і правильно заповнити Декларацію про прибуток підприємства та встановлені до неї додатки.
Для можливості максимального використання у веденні оперативного податкового обліку даних бухгалтерського обліку необхідно, в першу чергу, забезпечити правильність ведення бухгалтерського обліку.
У вказівках Міністерства фінансів України, а також у деяких засобах масової інформації даються рекомендації щодо відображення сум нарахованого податку на додану вартість та списаних витрат обігу по дебету балансового рахунка 80 "Прибутки і збитки". Оскільки результат від реалізації товарів (робіт, послуг) повинен визначатися за даними балансового рахунка 46 "Реалізація", то доцільно і записи по дебету та кредиту цього рахунка проводити в порядку, за яким можна було б визначити прибуток від реалізації.
Тобто по кредиту рахунка 46 "Реалізація" слід відображувати виручку від продажу товарів за готівку в кореспонденції з дебетом рахунка 50 "Каса", а по безготівковому розрахунку - в кореспонденції з дебетом рахунка 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками". При цьому по кредиту рахунка 46 можна відображувати вартість продажу з податком на додану вартість або без сум цього податку. В першому випадку на весь продаж складаємо бухгалтерські проводки Д-т 50 "Каса" або Д-т 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" і К-т 46 "Реалізація", а в другому випадку:
- при продажу за готівку:
1. Д-т 50 "Каса" К-т 46 "Реалізація" на суму без ПДВ; 2. Д-т 50 "Каса" К-т 68 "Розрахунки з бюджетом" на суму ПДВ;
- при продажу по безготівковому розрахунку:
1. Д-т 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" і К-т 46 "Реалізація" на суму без ПДВ; 2. Д-т 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками" і К-т 67/1 "Розрахунки з бюджетом" на суму ПДВ, термін сплати яких не настав (після оплати Д-т 67/1 і К-т 68).
Враховуючи те, що в декларації про прибуток підприємства (рядок 1) визначаються доходи від продажу товарів (робіт, послуг) без податку на додану вартість, а в бухгалтерському звіті про фінансові результати (ф. №2, рядок 010) - з податком на додану вартість, то підприємство може самостійно встановити метод відображення обсягу реалізації з податком на додану вартість або без нього виходячи з практики, що склалася в роботі бухгалтерії.
Нез'ясованим залишається питання щодо порядку відображення у бухгалтерському обліку на рахунку 46 "Реалізація" та податковому обліку доходів і витрат по невиробничих структурних підрозділах, які проводяться за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств (їдальні, гуртожитки, готелі тощо), оскільки нормативно це не визначено.
Наприклад, по їдальнях, що перебували на балансі підприємств до 1 липня 1997 р., видатки на утримання та експлуатацію приміщень відносяться до валових витрат, що в бухгалтерському обліку відображується по дебету рахунка 26 "Загальногосподарські витрати", а всі інші витрати відносяться в дебет рахунка 29 "Обслуговуючі виробництва та господарства". Частина з цих витрат відшкодовується коштами працівників підприємства, а частина - прибутком підприємства. Від загального обсягу відображених на рахунку 29 послуг з харчування працівників нараховується податок на додану вартість. Отже, в цьому випадку також має місце продаж товарів, оплата яких здійснюється з двох джерел і які підлягають обкладанню податком на додану вартість, а тому, на нашу думку, в кінці кварталу обороти по цьому рахунку слід відображувати по дебету і кредиту рахунка 46 "Реалізація" та в складі валових доходів і валових витрат у податковому обліку, що, безумовно, не вплине на оподатковуваний прибуток підприємства, але правильно відобразить обсяги продажу товарів. Однак чіткі вказівки з цього питання повинна дати ДПА України або Мінфін.
На рахунку 46 "Реалізація" в Головній книзі доцільно відображувати окремо обороти з продажу товарів, які не обкладаються податком на додану вартість, оподатковуються за нульовою ставкою та за ставкою 20 відсотків, що дасть змогу оперативніше контролювати правильність нарахування цього податку та складання розрахунку розподілу сум податкового кредиту на обороти, що обкладаються і не обкладаються цим податком відповідно до п. 7.4.4 Закону України "Про податок на додану вартість".
По дебету рахунка 46 "Реалізація" слід відображувати записи з кредитів рахунків 20 "Основне виробництво" на собівартість виконаних робіт і наданих послуг; 40 "Готова продукція" на собівартість реалізованої готової продукції; 41 "Товари" в гуртовій торгівлі за покупною вартістю товарів і в роздрібній - за продажною вартістю; 42 "Торгові надбавки" методом сторно (запис червоним кольором) на суму надбавок, що припадають на реалізовані товари; 43 "Позавиробничі витрати"; 44 "Витрати обігу"; 67/1 "Податкові зобов'язання по податку на додану вартість"; 68 "Розрахунки з бюджетом" субрахунок "По податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет". Суму різниці між кредитом рахунка 46 "Реалізація" і відображених по дебету цього рахунка вищевказаних записах слід відобразити по дебету рахунку 46 "Реалізація" з кредиту рахунка 80 "Прибутки і збитки" записом чорним при наявності прибутку і червоним - при наявності збитків від продажу товарів (робіт, послуг).
Таким чином, на рахунку 46 "Реалізація" будуть акумульовані всі дані для визначення обсягу реалізації з відвантаження та сум податку на додану вартість від цього обсягу, а також прибутки чи збитки від продажу товарів (робіт, послуг).
Для правильного відображення обсягу продажу товарів у податковому обліку, якщо підприємство веде кілька субрахунків по рахунку 46 "Реалізація", слід за даними бухгалтерського обліку скласти зведену відомість кредитових оборотів, підсумок яких відобразити в податковому обліку (без ПДВ), за формою:
На підставі цих даних у податковому обліку відображуємо обсяг проданих за готівку та відвантажених покупцям товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Далі в обсяг валових доходів включаємо сальдо розрахунків, що склалося по товарообмінних операціях, тобто плюсуємо дебетове і кредитове сальдо по цих операціях на кінець місяця і від цього підсумку мінусуємо сальдо по дебету і кредиту за цими операціями, які ми включили у валові доходи попереднього звітного періоду, а на суму різниці відповідно збільшуємо або зменшуємо валові доходи. Аналогічно в податковому обліку в сумі валових доходів відображуємо аванси покупців і замовників.
На підставі даних бухгалтерського обліку в податковому обліку відображуємо всі інші передбачені декларацією валові доходи та визначаємо сукупний валовий дохід.
Назва місяців
Кредит рахунків
Разом
46/1
46/2
46/3 і т. д.
січень
лютий
березень
Разом за I квартал
і т. д.
4. Статистичний аналіз порядоку відображення в обліку валових витрат
При відображенні в податковому обліку валових витрат слід врахувати такі особливості.
Відповідно до п. 5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" коригування залишків сировини і матеріалів, напівфабрикатів та комплектуючих проводиться за їх балансовою вартістю. Оскільки п. 51 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні передбачає, що фактична собівартість матеріальних ресурсів визначається виходячи із витрат на їх придбання, включаючи сплату процентів за придбання в кредит, наданий постачальником цих ресурсів, націнки (надбавки), комісійні винагороди, сплачені постачальницьким і зовнішньоекономічним організаціям, вартість послуг товарних бірж, митні збори, витрати на транспортування, зберігання і доставку, що здійснюються сторонніми організаціями, то ці витрати в бухгалтерському обліку повинні відноситись у дебет рахунка 05 "Матеріали", а в податковому обліку до валових витрат шляхом коригування залишків по цьому рахунку.
Пунктом 5.9 закону не передбачено виключення з валових витрат при коригуванні залишків сировини, матеріалів, комплектуючих і напівфабрикатів, використаних на невиробничі потреби (безкоштовно передані товари (роботи, послуги), крім неприбуткових організацій, у межах 4% оподатковуваного прибутку за попередній звітний період; використані матеріальні ресурси на невиробничі потреби підприємства, суми нестач, що відносяться за рахунок винних осіб тощо), але, керуючись п. 5.2.1 закону, яким передбачено, що до валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, тобто лише виробничі витрати, то використання матеріальних ресурсів на невиробничі витрати слід у бухгалтерському обліку відносити в дебет рахунка 81 "Використання прибутку", а в податковому - виключати з валових витрат шляхом зменшення суми надходження сировини і матеріалів. Можливо, було б доцільним для обліку сировини і матеріалів, що використовуються на невиробничі потреби, відкрити окремий субрахунок 05 "Матеріали".
Щодо віднесення до валових витрат вартості придбаних товарів з урахуванням коригування їх залишків, то слід мати на увазі, що згідно з п. 53 Положення про організацію бухгалтерського обліку в Україні товари на оптових складах і базах обліковуються за цінами придбання або роздрібними цінами, а видатки на їх доставку, передпродажну підготовку, сплату процентів відносяться на витрати обігу. В бухгалтерському обліку ці витрати розподіляються на реалізовані та залишок нереалізованих товарів, а в податковому повністю відносяться до валових витрат за першою подією (нарахування чи оплата). З валових витрат по товарах слід виключити їх витрати на невиробничі потреби.
Послуги сторонніх організацій у податковому обліку на підставі нагромаджувальної відомості можна записувати загальною сумою або в розрізі послуг.
Кореляційне дослідження
Рівняння прямої:
Розрахункова таблиця для обчислення показників кореляції.
Рік
Х товарооборот
У продукція
ху
2003
50
55,267
2500
3054,44
2763,35
41,94
2002
39,7
62,106
1576,09
3857,16
2465,61
43,77
2001
34,4
61,69
1183,36
3769,71
2112,09
44,72
2000
28,8
55,69
829,44
3101,38
1603,87
45,71
1999
22,2
50,736
492,84
2574,14
1126,34
46,89
1998
19,3
54,468
372,49
2966,76
1051,23
47,98
Разом
194,4
339,665
6954,22
19323,59
11122,49
271,01
Середнє
32,4
56,6
1159,04
3220,6
1853,75
45,17
Параметри рівняння зв’язку визначимо способом найменших квадратів і системи двох рівнянь з двома невідомими:
Підставляємо наші значення в систему рівнянь:
Для того щоб спростити систему рівнянь перше рівняння поділимо на 6, а друге – на 194,4
Звідси випливає що:
Тоді лінійне рівняння матиме вигляд:
Послідовно підставляючи в дане рівняння значення факторної ознаки х отримаємо результуючі ознаки . Ці значення покажуть розмір виробництва при даному розмірі річних затрат.
Для вимірювання тісноти зв’язку і визначення його напрямку при лінійній залежності використаємо лінійний коефіцієнт кореляції, який визначається за формулою:
Скористаємося іншою формулою:
Це означає, що між розмірами продукції та розмірами товарообороту виробництва існує тісний прямий зв’язок.
обчислимо коефіцієнт детермінації, як коефіцієнт кореляції квадратів:
Отже, зміни розміри продукції на 21,2% залежить від товарообороту галузі.
2.Практична частина
Завдання №1
На основі даних по 25 автотранспортним підприємствам (АТП) необхідно (таблиця 2) виконати:
1) Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів, виділивши чотири групи з рівними інтервалами. Для кожної групи підрахувати число АТП, питому вагу групи в загальній чисельності АТП, кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП, середню продуктивність та середній процент використання ватажних автомобілів. Результати групування представити у вигляді таблиці (оформленої з урахуванням всіх правил оформлення статистичних таблиць) і проаналізувати.
2) Здійснити комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, використовуючи результати першого групування та утворюючи чотири групи за другою ознакою. Охарактеризувати одержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу. Зробити висновки.
В-18 [24-33], [42-51], [65-74]
Таблиця 2.
Дані про автотранспортні підприємства
№ автопідприємства
Кількість вантажних
Коефіцієнт
Виробіток на 100
автомобілів
використання
машинотон т/км
вантажівок
1
68
72
178
2
52
68
164
3
48
66
156
4
45
60
126
5
47
62
131
6
45
69
182
7
80
64
139
8
72
68
132
9
76
62
163
10
65
60
152
11
38
78
149
12
40
71
154
13
53
70
175
14
71
64
182
15
25
70
142
16
35
71
182
17
56
70
139
18
24
64
132
19
28
70
138
20
71
62
162
21
72
61
167
22
80
69
124
23
44
72
145
24
48
61
140
25
46
66
159
Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів:
Крок зміни за (кількістю вантажних автомобілів):
А [24-38) 38,25,35,24,28.
В [38-52) 52,48,45,47,45,40,44,48,46.
C [52-66) 65,53,56.
D [66-80] 68,80,72,76,71,71,72,80.
Число АТП для кожної групи:
A – 5
B – 9
C – 3
D – 8
2. Питома вага групи в загальній чисельності АТП:
100% -25
x% - 5
100%-25
x%- 9
100%-25
x%-3
100%-25
x%-8
3. Кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП для кожної групи:
4. Середня продуктивність для кожної групи:
5. Середній процент використання вантажних автомобілів для кожної групи:
Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів наведений у таблиці 3.
Таблиця 3
Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів
Розподіл атп за кількістю
Кількість
Питома
Середня
Середній
Середній
вантажних автомобілів
АТП
вага, %
к-ть на 1
продукт
процент
АТП
використання
[24-38)
5
20
30
62,1
130,5
[38-52)
9
36
46,11
67,66
143,7
[52-66)
3
12
58
70,75
160,7
[66-80]
8
32
73,625
78
179,8
Висновки:
Основна частина АТП (9 шт.) має від 38 до 52 вантажних автомобілів, що становить 36 % від загальної кількості; 8 АТП має від 66 до 80 автомобілів (32 %);5АТП має від 24 до 38 вантажних автомобілів (20%); найменша частина АТП (3 шт.) має від 52 до 66 автомобіля (12 %) .
Найвища середня продуктивність у АТП з кількістю автомобілів 66-80 (179,8 т/км), у АТП з кількістю автомобілів 52-66 середня продуктивність 160,7 т/км, у АТП з кількістю автомобілів 38-52 – 143,7 т/км, а у АТП з кількістю автомобілів 24-38 цей показник є найменшим і становить 130,5 т/км.
Найвищий середній відсоток використання автомобілів у АТП з кількістю автомобілів 66-80 (78), у АТП з кількістю автомобілів 52-66 середній відсоток використання автомобілів 70,75, у АТП з кількістю автомобілів 38-52 – 67,66 , а у АТП з кількістю автомобілів 24-38 цей показник є найменшим і становить 62,1%.
6. Групування за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів:
Крок зміни ( за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів )
А – [60 – 64,5) = 60,62,64,62,60,64,64,62,61,61.
B – [64,5 – 69) = 68,66,69,68,69,66.
C – [69 – 73,5) = 72,71,70,70,71,70,70,72.
D – [73,5 – 78] = 78.
ІІ. Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів наведений у таблиці 4.
таблиця 4.
Комбінаційний розподіл АТП
Кількість
Коефіцієнт використання автомобілів
Разом
вантажних
автомобілів
[60-64,5)
[64,5-69)
[69-73,5)
[73,5-78]
[24-38)
*
-
* * *
*
5
[38-52)
***
****
**
-
9
[52-66)
*
-
**
-
3
[66-80]
* * * * *
**
*
-
8
Разом
10
6
8
1
25
Висновок: згідно комбінаційного розподілу за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, ми можемо зробити висновок, що найбільшу частку серед усіх елементів сукупності займає 2-група(за кількістю вантажних автомобілів)з кількістю машин 38- 52, і 1-ша група (за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів) з кількістю 61 – 64,5. А найменшу частку серед усіх елементів сукупності 3-тя група (за кількістю вантажних автомобілів) з кількістю машин 52-66; і 4-та група (за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів) з кількістю 73,5-78 машин.
Завдання №2
Кількість
Кількість
Розрахункові
величини
вантажних
АТП
автомобілів
(f)
22-36,5
10
29,25
292,5
-22,268
222,68
4958,638
855,5625
8555,63
36,5-51
4
43,75
175
-7,768
31,072
241,3673
1914,063
7656,25
51-65,5
3
58,25
174,75
6,732
20,196
135,9595
3393,063
10179,19
65,5-80
11
72,75
800,25
21,232
233,552
4958,776
52,92,563
58218,19
Разом
28
-
1442,5
-
507,5
10294,74
-
84609,25
Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності:
Середня кількість вантажних автомобілів для кожної групи окремо:
Мода:
Модальний ряд: [65,5-80]
К-сть АТП
12
11
10
9
8
7
6
4
3
2
1
0
22 36,5 51 65,5 80
к-сть вант. авто.
4 Медіана:
Медіанний інтервал: [65,5-80]
f 30
25
20
15
10
5
0
20 25 30 40 45 50 55 60 65 70 75 80 85 90
к-сть вант. авто.
кількість
кількість
накопичена
середина
вантажних
АТП
частота
інтервалу
автомобілів
[22-36,5)
10
10
29,25
[36,5-51)
4
14
43,75
[51-65,5)
3
17
58,25
[65,5-80]
11
28
72,75
разом
28
-
-
Показники варіації кількості вантажних автомобілів:
Розмах варіації
Обчислимо середню кількість вантажних автомобілів за формулою середньої арифметичної зваженої:
Середнє лінійне відхилення:
Середнє квадратичне відхилення:
Визначаємо дисперсію:
А. Як квадрат квадратичного відхилення:
Б. Як різницю квадратів:
В. За методом моментів:
, де ,
А – середина інтервалу, який відповідає найбільшій частоті, і – величина інтервалу.
За А вибираємо число, яке знаходиться посередині варіаційного ряду, і – ширина інтервалу.
і=14,5 А=(58,25+72,75)/2=65,5
=2,7
Коефіцієнт осциляції:
Квадратичний коефіцієнт варіації:
Оскільки >33%, то статистична сукупність є не однорідною.
Лінійний коефіцієнт варіації:
Групування за виробітком на 100 машинотон:
Крок зміни (за виробітком на 100 машинотон):
[124-138,5) (6) 132,132,124,32,132,132.
[138,5-153) (13) 140, 148, 139, 152, 149, 145, 140, 148, 144, 144, 139, 148, 144.
[153-167,5) (4) 159, 163, 159, 159.
[167,5-182] (4) 182, 182, 182, 182.
кількість
виробіток
на
100
машинотон
вантажних
разом
автомобілів
[124-138,5)
[138,5-153)
[153-167,5)
[167,5-182]
[22-36,5)
* *
* * * * * *
*
*
10
[36,5-51)
* *
*
*
4
[51-65,5)
* * *
3
[65,5-80]
* * * *
* * *
* *
* *
11
разом
6
14
4
4
28
Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для всієї сукупності:
Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для кожної групи:
Розрахунок в таблиці для обчислення групових дисперсій:
кількість
виробіток
кількість
розрахункові дані
вантажних
на 100
АТП
автомобілів
машин
f
x
xf
x-xi
1
2
3
4
5
6
7
22-36,5
124-138,5
2
131,25
262,5
-13,25
351,125
138,5-153
6
145,75
874,5
1,25
9,375
153-167,5
1
160,25
160,25
15,75
248,0625
167,5-182
1
174,75
174,75
30,25
915,0625
разом
х
10
х
1472
х
4454,921875
36,5-...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора