Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Звіт
Предмет:
Облік і аудит
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра обліку і аудиту
Звіт
з виробничої практики з бухгалтерського обліку
на прикладі “Управління Пенсійного Фонду України”
Головний бухгалтер
Вступ
В умовах приєднання України до надбань сучасного цивілізаційного процесу, розбудови соціально орієнтованої ринкової моделі вітчизняної економіки, орієнтації на духовно-гуманістичний вектор глобальної еволюції людства значно зростає роль економічної освіти, підготовки високоінтелектуальних і компетентних фахівців для всіх сфер соціально-економічної діяльності. Статистика як наука і практика належить до тих фундаментальних надбань, нагромаджених людством на шляху соціального прогресу, опанування яких є необхідною умовою формування у майбутнього фахівця високої економічної культури, свободи, масштабності та реалізму економічного мислення, збагачення економічного світогляду і розуміння природи найважливіших економічних процесів.
Слово “статистика” означає кількісний облік масових, насамперед соціально-економічних явищ і процесів. Статистикою називають також науку, яка об’єднує принципи та методи роботи з масовими числовими даними – кількісними характеристиками зазначених явищ і процесів.
Об’ктом статистичного аналізу можуть бути найрізноманітніші явища і процеси суспільного життя. Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами, закономірності їх формування, розвитку, взаємозв’язку.
По-перше, статистика вивчає кількісний бік суспільних явищ, по-друге, вона вивчає не поодинокі, а масові явища.
Вивчаючи кількісний бік явищ статистика відбиває його у числах – показниках, характеризуючи цим конкретну міру явищ.
Інша особливість предмета статистики зумовлюється масовістю суспільних явищ, їх повторюваністю у просторі або з плином часу. Розглядаючи суспільні явища, як масові й спираючись на облік усієї сукупності фактів, що їх стосується, статистика мовою чисел характеризує ступінь розвитку таких явищ, напрям і швидкі їх зміни, щільність взаємозв’язків і взаємозалежності. Усе це дає підстави стверджувати, що статистика – могутній засіб пізнання складного суспільного життя.
Мета курсової роботи полягає в закріпленні теоретичних і практичних знань з курсу “Статистика”, розвинути економічне мислення, оволодіти навичками самостійного розв’язання економічних завдань та аналізу отриманих результатів.
Завдання даної курсової роботи полягає в закріпленні знань дисципліни “Статистика”, застосувати набуті знання при розв’язанні економічних задач, оволодіти методами систематизації даних, вміти оцінювати та характеризувати ряди динаміки, навчитися застосовувати індексний метод до аналізу статистичних даних, оволодіти основними методами дослідження кореляційного зв’язку між показниками та ін.
1.1.Статистика оплати праці в Рівненській області
Заробітна плата, чи ставка заробітної плати - це ціна, виплачувана за використання праці. Економісти часто застосовують термін "праця" у широкому змісті, включаючи оплату праці: робітників у звичайному розумінні цього слова, (самих різних професій); різнопрофільних фахівців - юристів, лікарів, стоматологів, викладачів і т.д.; власників дрібних підприємств - перукарів, водопровідників, майстрів по ремонту телевізорів і безліч різних торговців - за трудові послуги, надані при реалізації їхньої ділової активності. Хоча на практиці заробітна плата може приймати різну форму (премії, гонорари, комісійні винагороди, місячні оклади), ми будемо позначати все це терміном "заробітна плата" для позначення ставки заробітної плати в одиницю часу - за годину, день і т.д. Це позначення має визначену перевагу в тому змісті, що нагадує нам про те, що ставка заробітної плати є ціна, виплачувана за використання одиниці послуг праці. Це також допомагає чітко розмежувати "заробітну плату" і "загальні заробітки" (останні залежать від ставки заробітної плати і запропонованого на ринку кількості чи годин тижнів послуг праці). Необхідно також розрізняти грошову чи номінальну, і реальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата - це сума грошей, отримана за годину, день, тиждень і т.д. Реальна заробітна плата - це кількість товарів і послуг, яку можна придбати на номінальну заробітну плату; реальна заробітна плата - це "купівельна спроможність" номінальної заробітної плати. Очевидно, що реальна заробітна плата залежить від номінальної заробітної плати і цін на товари, що здобуваються, і послуги. Відзначимо, що зміну реальної заробітної плати в процентному відношенні можна визначити шляхом вирахування процентної зміни в рівні цін із процентної зміни в номінальній заробітній платі. Так, підвищення номінальної заробітної плати на 9% при росту рівня цін на 5% дає приріст реальної заробітної плати на 4%. Відзначимо також, що номінальна і реальна заробітна плата не обов'язково змінюються в той самий бік. Приміром, номінальна заробітна плата може збільшитися, а реальна заробітна плата в то й же самий час - зменшитися, якщо ціни на товари зростають швидше, ніж номінальна заробітна плата. До появи інших умов (обговорених особливо), будемо засновувати наш аналіз на ставках реальної заробітної плати з умовою, що рівень цін залишається постійним. 1.2. Основи планування заробітної плати Заробітна плата - сукупність винагород у грошовій чи натуральній формі, отриманих працівниками за фактично виконану роботу, а також за періоди, що включаються в робочий час. Оскільки джерелом виплати заробітної плати є національний дохід, то величина фонду заробітної плати трудового колективу, кожного працівника повинна бути поставлена в пряму залежність від досягнутих кінцевих результатів. Планування заробітної плати повинне забезпечити: зріст обсягу виготовленої продукції (послуг, робіт), підвищення ефективності виробництва і його конкурентноздатності; підвищення матеріального добробуту працюючих. Планування фонду заробітної плати включає розрахунок суми фонду і середньої заробітної плати як усіх працівників підприємства, так і по категоріях працюючих. Вихідні дані для планування фонду заробітної плати: виробнича програма в натуральному і вартісному вираженні і її трудомісткість; склад і рівень кваліфікації працівників, необхідних для виконання програми; діюча тарифна система; застосовувані форми і системи оплати праці; норми і зони обслуговування, а також законодавчі акти по праці, що регулюють заробітну плату (рід виплат і доплат, що враховуються при оплаті праці). До складу фонду включається основна і додаткова заробітна плата. До основної відноситься оплата праці за виконані роботи. Вона включає відрядну заробітну плату, тарифний фонд заробітної плати, премії. До додаткової заробітної плати відносяться такі виплати працівникам підприємств, що виробляються не за виконану роботу, а відповідно до чинного законодавства (доплати за роботу в нічний час, бригадирам, за скорочений робітник день підліткам і матерям, що годують, оплата чергових і додаткових відпусток, виконання державних обов'язків, оплату за навчання учнів). У плановий фонд заробітної плати не включаються доплати за відхилення від нормальних умов праці (плата за понаднормові роботи, простої, шлюб і т.п.). У діючій практиці використовуються різноманітні методи формування фонду оплати праці як у цілому в підприємстві, так і по структурних підрозділах. Слід зазначити, що щонайкраще цю задачу може вирішувати нормативний метод формування фонду оплати праці. Саме даний метод використовує більшість компаній у країнах з розвинутою ринковою економікою. Однак він може бути діючим лише при наявності наступних умов: по-перше, нормативи повинні бути стабільні, довгострокові, змінюватися лише у випадку впливу на обсяг виробництва факторів, не зв'язаних із трудовими умовами колективу. По-друге, нормативи формування фонду оплати праці повинні бути не індивідуальні, а групові. Механізм регулювання витрат на оплату містить наступні елементи: порядок визначення нормованої величини витрат на оплату праці, що включаються в собівартість продукції; порядок оподатковування витрат на оплату праці, що перевищують нормативну величину. У країнах з розвинутою ринковою економікою як найважливіший засіб досягнення рівноваги в області зайнятості і підвищення економічної ефективності виробництва багато фахівців рекомендують переходити до гнучкої заробітної плати. На рівні народного господарства під цим розуміється зміна заробітної плати в залежності від динаміки економічних показників розвитку країни в цілому (валового національного продукту, продуктивності праці, інфляції, зовнішньоторговельного балансу), а на рівні підприємства - ув'язування заробітної плати з підсумками його господарської діяльності, ефективністю виробництва, що дуже ефективно реалізується через колективний договір. У ньому необхідно чітко сформулювати принципи, порядок оплати праці всіх категорій працюючих, установити пряму залежність розміру оплати праці від досягнутих кінцевих результатів. 1.3. Основні задачі статистики оплати праці працівників матеріального виробництва
Головною формою розподілу по праці й основному джерелі реальних доходів трудящих є заробітна плата. У масштабі всього народного господарства заробітна плата являє собою частину національного доходу, що надходить в індивідуальне розпорядження робітників та службовців відповідно до кількості і якості витраченого ними суспільно корисної праці. У фонд оплати праці входять виплати з фонду заробітної плати, премії з фонду матеріального заохочення й інших джерел, отримані працівниками із суспільних фондів споживання. Фонд заробітної плати включає заробітну плату, нараховану трудящим за фактично виконану ними роботу з відрядних розцінок і за відпрацьований ними час по тарифних ставках і посадових окладах. Під фондом заробітної плати виробничих об'єднань (підприємств) варто розуміти частину їхніх витрат, що складає суму виражених у грошовій формі засобів, нарахованих працівникам за виконану ними роботу. Найважливішими задачами статистики оплати праці є визначення розміру фонду оплати праці і факторів його формуючих у звітному періоді. Задачі ці відносяться як до фонду оплати праці працюючих, так і до динаміки елементів з якої формується зазначений фонд. Більш конкретно задачачі статистики оплати праці в матеріальних галузях народного господарства можна позначати в такий спосіб: вивчення розподілу фонду заробітної плати по окремих категоріях працюючих; вивчення обсягу і складу фонду заробітної плати робітників; визначення абсолютної і відносної економії (перевитрати) планованого фонду заробітної плати; вивчення рівнів і динаміки оплати праці працівників; вивчення утворення і використання фонду матеріального заохочення й інших спеціальних фондів преміювання; вивчення співвідношень темпів росту продуктивності праці і середньої заробітної плати працюючих. Фонд заробітної плати є найважливішим показником діяльності підприємств. Тому зіставлення фактично нарахованого фонду заробітної плати з його плановою величиною, є елементом аналізу витрати фонду заробітної плати. З усіх виплат, що мають місце на підприємствах, у заснуваннях і організаціях до складу фонду заробітної плати включаються засоби нараховані за виконання закінчених робіт, а також оплата невідпрацьованого часу. Відповідно до трудового законодавства в цю статтю оплати включаються: оплата чергових відпусток, пільгових годин підлітків, оплата часу виконання державних обов'язків і ін. Окремо від фонду заробітної плати враховуються інші виплати, а саме, одноразові премії за рахунок спеціальних асигнувань (премії за підсумками року, за раціоналізаторські пропозиції, за підсумками різних конкурсів виробничого змісту); премії з фонду матеріального заохочення, інші виплати (посібники по соціальному страхуванню, добові працівникам, відрядженим по виробничих питаннях, вартість спецодягу і взуття і т.п.). Докладний перелік усіх видів виплат вхідних у фонд заробітної плати визначається відповідними державними економічними структурами (міністерство економіки, міністерство фінансів, статистичні організації). Планований фонд заробітної плати коректується на відсоток перевиконання виробничої програми з урахуванням поправочного коефіцієнта, величина якого диференційована по галузях і коливається в межах від 0,6 до 1,2% за кожен відсоток чи перевиконання недовиконання плану по випуску продукції. Плановий фонд заробітної плати розрахований на 100% виконання плану дорівнює 150 тис. грн. Фактично виплачено 180 тис. грн. при виконанні плану по випуску продукції на 120%. Абсолютна перевитрата заробітної плати складе 30 тис. грн. (180 - 150 = 30). Проведемо коректування планового фонду заробітної плати на основі коефіцієнта 0,9 : 180 х 0,9 = 162 тис. грн. - відносна перевитрата фонду заробітної плати в даному випадку складе 18 тис. грн. (180 - 162). Для більш глибокого аналізу даних про оплату праці фонд заробітної плати робітників підрозділяється на фонд годинний, денний і повний (місячний, річний). Фонд годинної заробітної плати - це заробітна плата, нарахована робітником за фактично відпрацьований час відповідно до норм виробітку і затверджених розцінок за виконану роботу. Цей фонд співвідноситься з фактичним відпрацьованим часом, врахованим у людино-годинах і тому ніякі виплати за невідпрацьований час у нього не входить. Оплата за надурочно відпрацьований час включається в годинний фонд без доплат понад нормою. Фонд денної заробітної плати - це заробітна плата, нарахована робітником за відпрацьовані людино-години. Фонд місячної (квартальної, річний) заробітної плати - це заробітна плата, нарахована робітником за місяць (квартал, рік). У нього входить денний фонд і інші виплати. Цей фонд розраховується тільки для робітників, але і по інших категоріях і групам працівників, а також для всього персоналу підприємства, заснування, організації. Годинний, денний і місячний фонди заробітної плати розраховуються за місяць, квартал і за рік. Фонд заробітної плати за рік дорівнює сумі фондів за всі місяці року. Дані про годинний, денний і місячний фонди заробітної плати використовуються в статистичному аналізі в першу чергу для всебічного вивчення змін фондів під впливом визначених факторів і співвідношень між фондами. При вивченні структури фонду заробітної плати робітників предметом аналізу статистичних даних є ступінь поширеності форм і систем оплати праці. Основними формами оплати праці на підприємствах матеріального виробництва є відрядна і погодинна. Ці форми у свою чергу можуть бути представлені у виді визначених систем заробітної плати. Так відрядна форма оплати праці підрозділяється на пряму відрядну, відрядно-преміальну, відрядно-прогресивну, непрямо-відрядну, акордну системи. Погодинна форма оплати праці виступає у виді простої погодинної і почасово-преміальної системи оплати праці. У середині 80-х років широке визнання і розвиток одержала бригадна форма організації праці в промисловості, будівництві й інших галузях, форма, що стимулювала не тільки зріст продуктивності праці, але і поліпшення якісних економічних показників якось: зниження працезатрат, економії сировини і матеріалів на основі використання методів господарського розрахунку. Тому в статистичних збірниках, у звітних даних підприємств діяльність таких бригад стала предметом глибокого статистичного висвітлення й економічного аналізу. При вивченні бригадної організації праці використовуються дані статистичної звітності про кількість бригад і чисельності робітників у них, оплачуваних по почасово-преміальної, також по прямій відрядній і відрядно-преміальній системах, оплачуваним по єдиному наказу і по індивідуальних відрядних розцінках. 1.4. Утворення і використання фонду матеріального заохочення й інших спеціальних фондів перемінювання
Безпосереднє відношення до організації оплати праці має фонд матеріального заохочення, формований за рахунок відрахувань від прибутку і призначений для заохочення працівників за позитивні результати своєї роботи і свого підприємства. Починаючи з 1965 року на державних підприємствах утворяться три фонди економічного стимулювання: фонд матеріального заохочення; фонд соціально-культурних заходів і житлового будівництва; фонд розвитку виробництва. Крім зазначених, на підприємствах утворяться й інші фонди цільового призначення, засоби яких використовуються для заохочення працівників відповідного колективу: за випуск товарів широкого вжитку з відходів; за прискорення науково-технічного прогресу, створення і впровадження нової техніки; за збір і здачу брухту і відходів чорних і кольорових металів; за економію палива й енергії, за використання вторинних паливно-енергетичних ресурсів, за освоєння проектних потужностей, за виготовлення продукції для експорту й ін. Фонд матеріального заохочення виконують винятково важливу роль у стимулюванні росту продуктивності праці. Формується цей фонд за рахунок декількох джерел, найважливішими з який є наступні: відрахування від прибутку, отриманий у результаті основної діяльності підприємств (об'єднань); засоби, що відчисляються з фонду заробітної плати по діючих преміальних системах оплати праці; частина додаткового прибутку, отримана підприємствами від реалізації високоефективної продукції; частина надпланової економії по фонду заробітної плати за звітний рік за умови виконання завдань по зросту продуктивності праці і наявності надпланового прибутку. Стимулюючий вплив фонду матеріального заохочення на розвиток господарської діяльності підприємств, об'єднань виявляється не тільки при його формуванні, але й у процесі його використання. Фонд матеріального заохочення має строго визначене призначення і використовується на наступні цілі: на преміювання працівників за виконання і перевиконання виробничих завдань; на виплату винагороди працівникам за загальні результати роботи з підсумків року; на одноразове заохочення окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань; на преміювання працівників за результатами внутрішньозаводської діяльності колективу; на надання одноразової допомоги працівникам підприємства; на часткову оплату чергових відпусток працівників; на виплату премії і заохочень за інші успіхи в роботі. При аналізі використання фонду матеріального заохочення з'ясовуються величини і тенденції формування і витрати зазначеного фонду. Аналітичні результати використання фонду матеріального заохочення по напрямках, структурі, категоріям працівників, у тому числі й у результаті на одного середньоспискового працівника можуть бути представлені в розгорнутому виді у формі таблиць із указівкою фактичного використання виділених засобів призначених до оплати різними категоріями працівників у зіставленні із затвердженими кошторисами витрат. Такого роду аналітичні дані можуть служити важливою підставою для удосконалювання системи стимулювання росту продуктивності праці за рахунок використання матеріальних стимулів працівників різних професій, категорій (рабочі, ІТП, МОП, працівники непромислового персоналу). 1.5. Показники рівня динаміки середньої заробітної плати Статистичні показники величини фондів годинної, денної і місячної заробітної плати у взаємному зв'язку із показниками витрат праці в людино-годинах, людино-днях і людино-місяцях (середньо - спискова чисельність) використовуються для розрахунку середньої заробітної плати робітників, що служать і інших категорій персоналу. Середня годинна заробітна плата одного робітника визначається розподілом годинного фонду заробітної плати на число відпрацьованих людино-годин. Ця величина характеризує рівень оплати однієї людино-години фактичної роботи. Розмір середньої годинної заробітної плати знаходиться в прямій пропорційній залежності від кількості і якості праці робітника. Середня денна заробітна плата одного робітника визначається розподілом денного фонду заробітної плати на число відпрацьованих людино-днів. Вона характеризує рівень оплати одного людини-дня фактичної роботи. Величина середньої денної заробітної плати залежить від середньої годинної заробітної плати, тривалості робочого дня і від величини доплат усередині робочого дня, не зв'язаних з відпрацьованими людино-годинами. Середня місячна заробітна плата одного робітника визначається розподілом місячного фонду заробітної плати на середньо - спискове число робітників за місяць. Цим числом характеризується рівень оплати одного робітника за місяць. Розмір середньої місячної заробітної плати залежить від середньої денної заробітної плати, тривалості робочого місяця і від величини доплат, не зв'язаних з відпрацьованими людино-днями. Середня місячна зарплата розраховується не тільки для робітників, але і для інших категорій і груп працівників, а також для всього персоналу підприємства, заснування, організації, галузі і народного господарства в цілому. Середня місячна заробітна плата може бути розрахована як середня місячна в році, тоді вона являє собою 1/12 середньої річної заробітної плати. Усі показники середньої заробітної плати використовуються в статистичному аналізі, де кожному відведене відповідне місце й особлива роль. Для зіставлення темпів зросту продуктивності праці і середньої заробітної плати використовується показник середньої заробітної плати, обчисленої з урахуванням виплат з фондів матеріального заохочення. Характеристику динаміки середньої заробітної плати можна дати на основі числення індексу середньої заробітної плати. Приватний індекс середньої заробітної плати розраховується як відношення середньої заробітної плати одного робітника чи групи робітників з однаковими ознаками в рівні оплати в звітному періоді до їх середньої заробітної плати в базисному періоді часу. Загальний індекс заробітної плати перемінного складу являє собою відношення середньої заробітної плати всього складу робітників за звітний період до середньої заробітної плати базисного періоду. Загальний індекс заробітної плати перемінного складу розраховується по формулі: Одним з найважливіших об'єктивних вимог успішного розвитку суспільного виробництва є випереджальний зріст продуктивності праці в порівнянні зі зростом заробітної плати. З цього випливає одна з найважливіших задач статистики, виявлення темпів розвитку продуктивності праці і темпів зросту заробітної плати. Зіставлення динаміки продуктивності праці і середньої заробітної плати здійснюється порівнянням відповідних індексів. Перевищення індексу продуктивності праці над індексом середньої заробітної плати говорить про зменшення частки фонду заробітної плати в загальній вартості продукції, тобто означає відносну економію фонду заробітної плати. Основним показником, що характеризує співвідношення темпів зросту продуктивності праці і його оплати є коефіцієнт визначення, де: Кіп - коефіцієнт випередження; Jw - індекс продуктивності праці; Jf - індекс оплати праці; Q1 і Q0 - обсяг продукції в звітному і базисному періодах; F1 і F0 - фонд заробітної плати в звітному і базисному періодах; Т1 і Т0 - середня облікова чисельність працівників у звітному і базисному періодах; Q1 / F1 і Q0 / F0 – зарплато - віддача в звітному і базисному періодах, що характеризує вартість зробленої продукції, що приходиться на один карбованець фонду заробітної плати. В Рівненські області середньо - місячна заробітна плата найманих працівників в 2005 році становила 685 грн. Якщо порівняти її з попередніми п’ятьма роками, то можна побачити стрімке збільшення.
В порівнянні з 2000 роком, вона збільшилася в чотири рази. Проте слід зазначити ,що реальна заробітна плата збільшувалася значно меншими темпами. Якщо порівняти з середньо - місячною заробітною платою України, то заробітна плата по Рівненські області значно поступається. Це свідчить про низький рівень грошових доходів у загальні структурі доходів населення Рівненської області. Це є свідченням низького рівня розвитку економіки.
1.6.Кореляційне дослідження
Методику кореляційного дослідження розглянуто на прикладі залежності забезпеченості населення Рівненської області легковими автомобілями від середньомісячної номінальної заробітної плати найманих працівників Рівненської області.
Для проведення кореляційного дослідження, сформуємо наступну таблицю:
Таблиця 1
Рік
Середньомісячна
номінальна заробітна плата найманих працівників Рівненської області (грн.)
Забезпеченість населення Рівненської області легковими автомобілями (на 1000 нас.; штук)
Розрахункові дані
ХУ
Ух
2001
245
74
60025
5476
18130
78,045
2002
312
76
97344
5776
23712
80,524
2003
390
95
152100
9025
37050
83,41
2004
506
88
256036
7744
44528
87,702
2005
685
91
469225
8281
62335
94,325
Разом
2138
424
1034730
36302
185755
424,006
Середні
427,6
84,8
206946
7260,4
37151
84,8012
Розрахункові дані для обчислення показників кореляцію
Рівняння прямої: , де:
Ух – вирівняне значення кількості легкових автомобілів,
х – номінальна заробітна плата,
- шукані параметри.
Параметри рівняння зв’язку визначимо способом найменших квадратів і системи двох рівнянь з двома невідомими:
,
де n - кількість років
Підставляємо наші значення в систему рівнянь:
Для того щоб спростити систему рівнянь перше рівняння поділимо на 5, а друге – на 2138.
Звідси випливає що:
Тоді лінійне рівняння матиме вигляд:
Послідовно підставляючи в дане рівняння значення факторної ознаки х отримаємо результуючі ознаки . Таким чином, із збільшенням середньомісячної номінальної заробітної плати найманих працівників Рівненської області забезпеченості населення легковими автомобілями також збільшується.
Для вимірювання тісноти зв’язку і визначення його напрямку при лінійній залежності використаємо лінійний коефіцієнт кореляції, який визначається за формулою:
, де - середнє значення добутку ознак, - середнє значення самих ознак, - середнє квадратичне відхилення фактичних значень ознак Х та У від їх середніх величин.
Скористаємося іншою формулою:
Отже між номінальною заробітною платою і забезпеченістю легковими автомобілями існує прямий зв’язок.
Обчислимо коефіцієнт детермінації, як коефіцієнт кореляції квадратів:
Отже, забезпеченість населення легковими автомобілями на 47,61% залежить від номінальної заробітної плати.
Результати дослідження представимо графічно:
Практична частина
Завдання №1.
Варіант – 28 [38-48] [78-88] [93-95]
На основі даних по 25 автотранспортним підприємствам (АТП) необхідно виконати:
1) Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів, виділивши чотири групи з рівними інтервалами. Для кожної групи підрахувати число АТП, питому вагу групи в загальній чисельності АТП, кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП, середню продуктивність та середній процент використання ватажних автомобілів. Результати групування представити у вигляді таблиці (оформленої з урахуванням всіх правил оформлення статистичних таблиць) і проаналізувати.
2) Здійснити комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, використовуючи результати першого групування та утворюючи чотири групи за другою ознакою. Охарактеризувати одержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу. Зробити висновки.
Таблиця 2.
Дані про автотранспортні підприємства
№ авто- підприємства
Кількість
вантажних
автомобілів
Коефіцієнт
використання вантажівок
Виробіток на 100
машинотон, т/км
1
2
3
4
1
22
72
159
2
29
61
148
3
36
66
132
4
42
77
144
5
45
69
182
6
80
64
139
7
72
68
132
8
78
62
163
9
65
61
152
10
38
78
149
11
40
71
154
12
70
60
182
13
23
62
139
14
29
61
132
15
77
78
159
16
70
71
148
17
66
70
132
18
80
64
144
19
71
70
182
20
53
62
139
21
52
61
132
22
62
69
138
23
52
64
140
24
48
70
159
25
77
67
144
Крок зміни (за кількістю вантажних автомобілів):
h = = = 14,5 де:
хmax , xmin – максимальне і мінімальне значення ознаки;
n – кількість груп.
I група [22-36,5) = 22, 29, 36, 23, 29.
II група [36,5-51) = 42, 45, 38, 40, 48.
III група [51-65,5) = 65, 53, 52, 62, 52.
IV група [65,5-80] = 80, 72, 76, 70, 77, 70, 66, 80, 71, 77.
Число АТП для кожної групи:
I – 5;
II – 5;
III – 5;
IV – 10.
Питома вага групи в загальному числі АТП:
I 100% – 25 II 100% – 25
– 5 – 5
= = 20% = = 20%
III 100% – 25 IV 100% – 25
– 5 – 10
= = 20% = = 40%
Кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП для кожної групи:
= = 27,8;
= = 42,6;
= = 56,8;
= = 73,9.
Середня продуктивність використання ватажних автомобілів для кожної групи:
== 142;
= = 157,6;
= = 140,2;
= = 152,5.
Середній процент використання ватажних автомобілів для кожної групи:
= = 68,4;
= = 73;
= = 63,4;
= = 67,4.
Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів наведений у таблиці 3.
Таблиця 3
Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів
Розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів
Кількість АТП
Питома вага %
Середня
кількість
на 1 АТП
Середня продук-тивність
Середній процент використання
[22-36,5)
5
20
27,8
142
68,4
[36,5-51)
5
20
42,6
157,6
73
[51-65,5)
5
20
56,8
140,2
63,4
[65,5-80]
10
40
73,9
152,5
67,4
Висновки:
Основна частина АТП (9 шт.) має від 38 до 52 вантажних автомобілів, що становить 36 % від загальної кількості; 8 АТП має від 66 до 80 автомобілів (32 %);5АТП має від 24 до 38 вантажних автомобілів (20%); найменша частина АТП (3 шт.) має від 52 до 66 автомобіля (12 %) .
Найвища середня продуктивність у АТП з кількістю автомобілів 66-80 (179,8 т/км), у АТП з кількістю автомобілів 52-66 середня продуктивність 160,7 т/км, у АТП з кількістю автомобілів 38-52 – 143,7 т/км, а у АТП з кількістю автомобілів 24-38 цей показник є найменшим і становить 130,5 т/км.
Найвищий середній відсоток використання автомобілів у АТП з кількістю автомобілів 66-80 (78), у АТП з кількістю автомобілів 52-66 середній відсоток використання автомобілів 70,75, у АТП з кількістю автомобілів 38-52 – 67,66 , а у АТП з кількістю автомобілів 24-38 цей показник є найменшим і становить 62,1%.
Крок зміни (за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів):
h = = = 4,5
A [60-64,5) = 61, 64, 62, 61, 60, 62, 61, 64, 62, 61, 64.
В [64,5-69) = 66, 69, 68.
C [69-73,5) = 72, 71, 71, 70, 70, 69, 70, 67.
D [73,5-78] = 77, 78, 78.
ІІ. Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів наведений у таблиці 3
таблиця 4.
Комбінаційний розподіл АТП
Кількість вантаж-
них автомобілів
Коефіцієнт використання автомобілів
Разом
[61-64,5)
[64,5-69)
[69-73,5)
[73,5-78]
[22-36,5)
3
1
1
–
5
[36,5-51)
–
1
2
2
5
[51-65,5)
4
–
1
–
5
[65,5-80]
4
1
4
1
10
Разом
11
3
8
3
25
Висновок: згідно комбінаційного розподілу за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, ми можемо зробити висновок, що найбільшу частку серед усіх елементів сукупності займає 2-група(за кількістю вантажних автомобілів)з кількістю машин 38- 52, і 1-ша група (за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів) з кількістю 61 – 64,5. А найменшу частку серед усіх елементів сукупності 3-тя група (за кількістю вантажних автомобілів) з кількістю машин 52-66; і 4-та група (за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів) з кількістю 73,5-78 машин.
Завдання 2
За результатами типологічного групування розрахувати:
1) Середню кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності і для кожної групи окремо;
2) моду і медіану за допомогою формул та графічно;
3) показники варіації кількості вантажних автомобілів: розмах варіації, середнє лінійне і квадратичне відхилення, загальну дисперсію трьома методами; коефіцієнт осциляції, квадратичний коефіцієнт варіації; групові дисперсії виробітку на 100 машинотон та середню з групових дисперсій, міжгрупову і загальну дисперсії за цією ж ознакою та за правилом складання дисперсій перевірити рівність середньої з групових і міжгрупової дисперсії загальній; коефіцієнт детермінації, емпіричне кореляційне відношення, дисперсію долі автотранспортних підприємств третьої групи.
Зробити висновки.
Таблиця 5
Розрахункові дані для обчислення характеристики варіації
Групи АТП
за кількістю
автомобілів
Кількість
авто
Розрахункові величини
середина
інтервалу
xf
22-36,5
5
29,25
146,25
-26,15
130,75
3419,1
36,5-51
5
43,75
218,75
-11,65
58,25
678,6
51--65,5
5
58,25
291,25
2,85
14,25
40,6
65,5-80
10
72,75
727,50
17,35
173,50
3010,2
Разом
25
-
1383,75
-
376,25
7148,5
Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності:
; де:
х – середина інтервалу,
f – кількість АТП.
Середня кількість вантажних автомобілів для кожної групи окремо:
= = 27,8;
= = 42,6;
= = 56,8;
= = 73,9.
Таблиця 6
Дані для обчислення характеристик центру розподілу
Групи АТП за кількістю вантажівок
Кількість
АТП
Накопичена
частота
22-36,5
5
5
36,5-51
5
10
51-65,5
5
15
65,5-80
10
25
Всього
25
-
Мода:
де:
- нижня границя модального інтервалу,
- розмір модального інтервалу,
- частота модального інтервалу,
- частота попереднього інтервалу,
- частота інтервалу наступного за модальним.
Модальний ряд: [65,5-80)
Рис.2 Графічне зображення моди.
Медіана:
, де:
- нижня границя медіанного інтервалу,
- розмір медіанного інтервалу,
- півсума накопичених частот,
- сума накопичених частот, які передують медіанному інтервалу,
- частота медіанного інтервалу.
Медіанний інтервал: [51-65,5)
Рис. 3. Графічне зображення медіани
Показники варіації кількості вантажних автомобілів:
Розмах варіації:
Середнє лінійне відхилення:
де:
х – індивідуальне значення ознаки,
- середнє значення ознаки,
f – частота ознаки.
Середнє квадратичне відхилення:
Визначаємо дисперсію:
А) Як квадрат квадратичного відхилення:
Б) Як різницю квадратів:
В) За методом моментів:
, де ,
За А вибираємо число, яке знаходиться посередині варіаційного ряду, і – ширина інтервалу.
і=14,5 А=(43.75+58,25)/2=51
Коефіцієнт осциляції:
де:
R – розмах варіації,
- середнє значення ознаки.
Квадратичний коефіцієнт варіації:
Оскільки ( 33%, то статистична сукупність є однорідною.
Групування за виробітком на 100 машинотон:
Крок зміни (за виробітком на 100 машинотон):
[132-144,5) = 132, 144, 139, 132, 139, 132, 132, 144, 139, 132, 138, 140, 144. (разом 13)
[144,5-157) = 148, 152, 149, 154, 148. (разом 5)
[157-169,5) = 159, 163, 159, 159. (разом 4)
[169,5-182] = 182, 182, 182. (разом 3)
Таблиця 7
Комбінаційний розподіл кількості автомобілів та виробітку на сто машинотон.
Кількість
автомобілів
Виробіток на 100 машинотон, т/км
Разом
[132-144,5)
[144-157)
[157-169,5)
[169,5-182]
[22-36,5)
3
1
1
–
5
[36,5-51)
1
2
1
1
5
[51-65,5)
4
1
–
–
5
[65,5-80]
5
1
2
2
10
Разом
13
5
4
3
25
Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для всієї сукупності:
т/км
Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для кожної групи:
Таблиця 8
Розрахункові дані для обчислення групових дисперсій:
кількість
вантажних
автомобілів
виробіток
на 100
машинотон
кількість
АТП
f
розрахункові дані
x
xf
x-
1
2
3
4
5
6
7
22-36,5
[132-144,5)
3
138,25
414,75
-7,5
168,75
[144,5-157)
1
150,75
150,75
5
25
[157-169,5)
1
163,25
163,25
17,5
306,25
[169,5-182]
0
175,75
0
30
0
разом
–
5
–
728,75
–
500
36,5-51
[132-144,5)
1
138,25
138,25
-17,5
306,25
[144,5-157)
2
150,75
301,5
-5
50
[157-169,5)
1
163,25
163,25
7,5
56,25
[169,5-182]
1
175,75
175,75
20
400
разом
–
5
–
778,75
–
812,5
51-65,5
[132-144,5)
4
138,25
553
-2,5
25
[144,5-157)
1
150,75
150,75
10
100
[157-169,5)
0
163,25
0
22,5
0
[169,5-182]
0
175,75
0
35
0
разом
–
5
–
703,75
–
125
65,5-80
[132-144,5)
5
138,25
691,25
-13,75
945,3
[144,5-157)
1
150,75
150,75
-1,25
1,6
[157-169,5)
2
163,25
326,5
11,25
253,1
[169,5-182]
2
175,75
351,5
23,75
1128,1
разом
–
10
–
1520
–
2328,1
всього
–
–
3731,25
–
3765,6
Обчислимо внутрішньо групові дисперсії:
де - значення ознак окремих елементів сукупності, n – кількість АТП.
Середня з внутрішньо групових дисперсій:
Між групова дисперсія:
де
- групові середні
х- загальна середня для всієї сукупності
- чисельність окремих груп
Перевіримо отриманий результат
Результати майже збіглися, відхилення виникло за рахунок заокруглень.
Обчислимо коефіцієнт детермінації:
, це означає що 17% загальної дисперсії виробітку на 100 машинотон обумовлене кількістю вантажних автомобілів, а решта зумовлене іншим фактором.
Емпіричне кореляційне відношення:
Розрахуємо дисперсію частин АТП третьої групи.
Частка підприємств третьої групи складає:
Тоді дисперсія:
Висновок:
Згідно обрахунків досліджувана статистична сукупність є однорідною. Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності становить 52б84. Мода встановилась на рівні 44, а медіана 68,33. Обчислення були достатньо точними, про що свідчить невелика розбіжність між значеннями величин обрахованих різними способами. Залежність між середнім виробітком на 100 машинотон і кількістю вантажних автомобілів становить 23%.
3авдання 3
(А) Розрахувати для ряду динаміки:
1)середнє значення рівнів ряду;
2)за ланцюговою та базисною схемами аналітичні показники ряду динаміки: абсолютні прирости, коефіцієнти зростання, темпи зростання, темпи приросту, абсолютні значення одного проценту приросту;
3)середні узагальнюючі показники ряду динаміки: середній абсолютний приріст, середній коефіцієнт і темп зростання, середній темп приросту, середнє абсолютне значення одного проценту приросту.
Зробити висновки та зобразити динамічний ряд графічно.
(Б) На основі даних підприємств про витрати на рекламу за три роки поквартально провести аналіз сезонних коливань витрат на рекламу, використовуючи метод середньої арифметичної, метод плинної середньої і метод аналітичного вирівнювання. Розрахувати показники сезонної хвилі та зобразити її графічно. Обчислити показники варіації сезонної хвилі.
А. Таблиця 9.
Виробництво продовольчих товарів в Україні
№
Показники
2002
2003
2004
2005
2006
1
Сіль кам’на
10,1
11,3
11,1
10,0
9,8
Середнє значення рівня ряду:
де:
– досліджувані рівні динамічного ряду;
n – число рівнів ряду.
Таблиця 10
Показники аналізу ряду динаміки, обчислені ланцюговим і базисним методом:
Показники
2002
2003
2004
2005
2006
С...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора