Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ТА ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ШДПРИСМСТВА
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Економіка підприємства
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра економіки підприємства
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни „Економіка підприємства"
на тему:
„ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ТА ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ШДПРИСМСТВА"
Переклад теми іноземною мовою, яку студент вивчає в університеті
Код навчальної дисципліни в ЕСТ5___
Кількість академічних кредитів в ЕСТ
Курсова робота відповідає вимогам діючої нормативної документації України та умовам ЕСТ8/КМСОНП
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра економіки підприємства
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни „Економіка підприємства"
на тему:
„ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ТА ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА"
Оцінка: оформлення
змісту
захисту
Загальна оцінка: за стандартом ЕСТS_
за стандартом МОНУ
Підписи членів комісії
Рівне – 2008
Національний університет водного господарства та природокористування
Факультет економіки і підприємництва Кафедра економіки підприємства
ЗАВДАННЯ
на курсову роботу з дисципліни "Економіка підприємства"
Студенту (ці)________курсу гр.___________
(прізвище, ініціали)
Тема: Економічна ефективність використання виробничих та трудових ресурсів підприємства
Зміст курсової роботи
ВСТУП
1. Теоретичні основи підвищення використання виробничих та трудових ресурсів підприємства
1.1. Поняття ефективності використання виробничих фондів
підприємства
1.2. Показники використання виробничих фондів підприємства
1.3. Напрямки інтенсивного відтворення
1.4. Шляхи підвищення ефективності використання основних
фондів
2. Аналіз існуючого стану використання виробничих і трудових ресурсів підприємства
2.1. Показники стану і руху основних фондів
2.2. Показники оснащеності підприємства і робітників основними фондами
2.3. Показники ефективності використання основних фондів
2.4. Показники ефективності використання оборотних засобів
2.5. Показники використання трудових ресурсів
3. Заходи по підвищенню ефективності використання виробничих та трудових ресурсів і їх вплив на результати господарської діяльності
3.1. Економічне обгрунтування заходів по поліпшенню використання ОВФ
3.2. Економічне обгрунтування заходів по прискоренню оборотності оборотних коштів
3.3. Економічне обгрунтування заходів по підвищенню продуктивності праці
3.4. Вплив підвищення ефективності використання виробничих і трудових ресурсів на господарську діяльність підприємства
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Дата видачі "___"__________2008 р. Дата захисту "___"_________2008 р.
Керівник____________/Сіпайло Л.Г./ Студент________
Зміст
Вихідні дані до курсової роботи……………………………………………….…5
Вступ……………………………………………………………………………….6
Розділ І. Теоретичні основи підвищення використання виробничих та
трудових ресурсів підприємства.
1.1. Поняття ефективності використання виробничих фондів
підприємства..........................................................................................................7
1.2. Показники використання виробничих фондів підприємства....................8
1.3. Напрямки інтенсивного відтворення...........................................................12
1.4. Шляхи підвищення ефективності використання основних
фондів..............................................................................................................13
Розділ ІІ. Аналіз існуючого стану використання виробничих і трудових ресурсів підприємства.
2.1.Показники стану і руху основних фондів………………………………….15
2.2.Показники оснащеності підприємства і робітників основними фондами.16
2.3. Показники ефективності використання основних………………………..17
2.4. Показники ефективності використання оборотних засобів……………...18
2.5. Показники використання трудових ресурсів…………...............................19
Розділ ІІІ. Заходи по підвищенню ефективності використання трудових та виробничих ресурсів і їх вплив на результати господарської діяльності
3.1. Заходи по поліпшенню використання основних виробничих фондів…..20
3.2. Заходи по прискоренню оборотності оборотних коштів…………...........21
3.3. Заходи по підвищенню продуктивності праці……………………………23
3.4. Вплив підвищення ефективності використання виробничих і трудових ресурсів на господарську діяльність підприємства…………………………...26
Список використаної літератури……………………………………………….28
Варіант №46
Вихідні дані
№ п/п
Показники
Одиниці виміру
46
1
Обсяг виробленої продукції в оптових цінах підприємства (без ПДВ)
млн. грн.
19,05
2
Вартість реалізованої, товарної продукції
млн. грн.
13,2
3
Первісна вартість основних виробничих фондів
З них активна частина
млн. грн.
%
9
60,0
4
Залишкова вартість основних виробничих фондів
млн. грн.
6,15
5
Наявність ОВФ на початок року
млн. грн.
7,5
6
Поступило у звітному році – всього
млн. грн.
1,5
7
Вибуло в звітному році – всього
млн. грн.
0,45
8
Чисельність працівників у т.ч. робітників
чол.
чол.
367
273
9
Кількість одиниць встановленого обладнання
Штук
15
10
Норматив планових простоїв (%від режимного фонду)
%
11,0
11
Випуск виробів на квартал по плану
Штук
3150
12
Собівартість продукції у т.ч. матеріальні витрати
млн. грн.
млн. грн.
11,16
6,3
13
Середньорічні залишки оборотних коштів у т.ч. нормовані оборотні кошти
млн. грн.
1,5
1,2
14
Середня величина дебіторської заборгованості
тис. грн.
7,5
15
Обсяг продажів у кредит
тис. грн.
42
16
Збільшення обсягу продукції у плановому році
%
15
17
Корисний фонд робочого часу
По плану
Фактично
днів
днів
330
247
18
Фактичний виробіток на одну станко-годину
грн.
27
Вступ.
Капітал у буквальному розумінні означає головну суму коштів, необхідних для започаткування та здійснення виробництва (діяльності). Власник капіталу, купуючи на ринку товари – робочу силу й засоби виробництва, - поєднує їх у процесі праці й після реалізації створеної продукції (наданих послуг) одержує більшу вартість, ніж була ним авансована.
Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та ліпшого використання діючих ОВФ підприємства. Ці процеси сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня кожного підприємства, а, з іншого – дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.
За умов ринкової економіки процес господарювання в цілому має передбачати достатні економічні стимули для забезпечення ефективного використання ОВФ. Дійова система таких колективних та індивідуальних економічних стимулів на підприємствах різних галузей народного господарства України поки що перебуває тільки на стадії становлення й розвитку.
Швидкому її запровадженню сприятимуть: реалізація програми роздержавлення та приватизації власності; широке акціонування підприємств, система їхнього оподаткування; побудова механізму оплати праці залежно від кінцевих результатів виробництва; більш гнучка амортизаційна та інвестиційна політика; державна підтримка великих інвестиційних проектів, підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності тощо.
Розділ І. Теоретичні основи підвищення ефективності використання виробничих та трудових ресурсів.
1.1. ПОНЯТТЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА
Виготовлення продукції, а також виконання робіт, надання послуг, здійснюються в процесі взаємодії праці людини і певних засобів виробництва. В свою чергу засоби виробництва за своїм матеріально - речовим складом утворюють виробничі фонди підприємства, усю сукупність яких поділяють на основні та оборотні.
Оборотні фонди – це частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять всю свою вартість на вартість продукції , що виробляється (на вартість платних послуг).
Основні фонди – це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється (на платні послуги) частинами в міру споживання.
Економічна сутність і матеріально-речовий зміст основних і оборотних фондів служить визначальними характеристиками щодо окреслення їхнього значення у здійснені відтворюючих процесів, функціонування та розвитку будь-якого виробництва.
Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсивного відтворення та кращого використання діючих основних фондів і виробничих потужностей підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтриманню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого, — дозволяють збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації та витрат на обслуговування виробництва і його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.
Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних фондів і виробничих потужностей того чи іншого підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Кількість же виробленої продукції при наявному розмірі виробничого апарату залежить, з одного боку, від фонду часу продуктивної роботи машин і устаткування протягом доби, місяця або року, тобто їх екстенсивного завантаження, а з другого, — від ступеня використання знарядь праці за одиницю часу (інтенсивного навантаження). Отже, всю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо кращого використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства за їх змістом та призначенням умовно можна поділити на дві групи: перша — збільшення екстенсивного завантаження; друга - підвищення інтенсивного навантаження.
Ефективність виробництва на підприємстві в значній мірі визначається рівнем повного і раціонального використання основних фондів, який визначається системою показників екстенсивного використання.
Ефективність виробництва являє собою комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу (у зарубіжних країнах з розвиненою ринковою економікою для окреслення результативності господарювання використовують інший термін – продуктивність системи виробництва і обслуговування, під якою розуміють ефективне використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) при виробництві різноманітних товарів та послуг. Отже, ефективність виробництва і продуктивність системи – це по суті терміни-синоніми, які характеризують одні й ті ж результативні процеси. При цьому слід усвідомлювати, що загальна продуктивність системи є поняттям набагато ширшим, ніж продуктивність праці і прибутковість виробництва.
Отже, можна сказати, що поняття ефективності використання виробничих фондів підприємства характеризується співвідношенням роботи працівників і засобів праці. Основними частинами виробничих фондів підприємства є оборотні фонди та основні фонди, але основну роль відіграють основні фонди, яків свою чергу характеризуються рядом показників.
1.2. ПОКАЗНИКИ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА
Система показників, яка всебічно може характеризувати ефективність основних фондів, охоплює два їх блоки: перший — показники ефективності відтворення окремих видів і всієї сукупності засобів праці;
другий — показники рівня використання в цілому і окремих видів основних фондів (рис. 1).
Необхідність виокремлення у самостійну групу показників відтворення засобів праці, які характеризують процес їх руху, технічний стан та структуру, обумовлена тим, що відтворювальні процеси істотно і безпосередньо впливають на ступінь ефективності використання застосовуваних у виробництві машин, устаткування та інших знарядь праці.
Система показників екстенсивного і інтенсивного використання визначають ефективність виробництва на підприємстві .
При визначенні показників екстенсивного використання основних фондів вихідними даними є фонд часу роботи обладнання. Гарантійний час роботи одиниці обладнання визначається календарним часом, тобто кількістю годин (днів) за певний період часу. Для року це буде становити 365 днів або 8760 годин.
Якщо від календарного часу відняти всі заплановані перерви у використанні обладнання (вихідні і святкові дні, дні ремонту тощо), то отримання плановий фонд роботи обладнання.
Рис. 1
Рис. 1. Система показників ефективності основних фондів.
Основними показниками, що характеризують використання основних виробничих фондів в часі є:
Коефіцієнт використання календарного часу характеризує питому вагу числа робочих днів в році. Визначається як відношення числа робочих днів в році до планового числа календарних днів в році.
де ЧРД – число робочих днів в році, ЧКД – число календарних днів в році.
Ефективне використання основних виробничих фондів підприємства забезпечується при ККЧ = 0,65 – 0,70.
Коефіцієнт використання робочого часу характеризує ступінь використання робочого часу в році. Визначається як відношення числа фактично відпрацьованих робочих днів до числа робочих днів в році.
де ЧФД – число фактично відпрацьованих днів у році.
Ефективне використання основних виробничих фондів підприємства забезпечується при КРЧ = 0,75 – 0,80.
Коефіцієнт змінності характеризує кількість змін роботи основних виробничих фондів в добу. Визначається як відношення балансової вартості основних виробничих фондів, що використовувались у різні зміни доби , до балансової вартості основних виробничих фондів підприємства.
де БВІ – балансова вартість основних виробничих фондів, що використовувались в і-ті зміни (і=1,2,3,) , БВ – балансова вартість основних виробничих фондів.
Коефіцієнт використання внутрізмінного часу характеризує ступінь використання робочого часу протягом зміни. Визначається як відношення числа годин, відпрацьованих в зміну до числа годин зміни.
де КВЗМ – коефіцієнт використання внутрізмінного часу, ЧФГ – число фактично відпрацьованих годин в зміну, ЧГЗ – число годин в зміні.
Ефективне використання основних виробничих фондів підприємства забезпечується при КВЗМ = 0,80 – 0,85.
Інтегральний коефіцієнт використання основних виробничих фондів характеризує ступінь використання цих фондів за часом. Визначаються як добуток відповідних коефіцієнтів, що характеризують окремі сторони використання основних фондів за часом.
На основі цього показника можна зробити відповідні висновки щодо використання основних виробничих фондів за часом.
На величину всіх наведених коефіцієнтів екстенсивного використання основних виробничих фондів, зокрема обладнання, негативно впливають різні простої, які можна поділити на залежні від працівників, що обслуговують дане устаткування і незалежні від їх роботи.
До простоїв, що залежать від роботи працівників, відносяться ті, які обумовлені незадовільним технічним обслуговуванням робочих місць, перебоями у забезпеченні матеріалами, електроенергією, незабезпеченістю нормальних умов праці на робочому місці, порушеннями технічної та трудової дисципліни. Наявність цих причин свідчить про недоліки організації виробництва й праці на підприємстві, які повинні бути усунуть підприємством.
До показників використання основних виробничих фондів за потужністю (продуктивністю) відносяться:
Коефіцієнт технологічної готовності засобів механізації і транспорту;
Коефіцієнт виходу на роботу машин і на лінію автотранспортних засобів, година та річна продуктивність машин;
Коефіцієнт використання виробничих потужностей підприємств.
Коефіцієнт технічної готовності характеризує долю машин, які на даний період є справні, і визначаються як відношення кількості справної техніки до загальної її кількості
де Ктг – коефіцієнт технічної готовності техніки, Чст – число справної техніки, Чт – загальна кількість техніки.
Ефективне використання того чи іншого виду техніки забезпечується при Ктг=0,75-0,80.
Коефіцієнт виходу на роботу (на лінію) характеризує долю техніки, яка безпосередньо працює, і визначається як відношення кількості техніки, що працює, до кількості справної техніки
де Квл – коефіцієнт виходу техніки на лінію (роботу), Чпт – кількість техніки, що працює.
Ефективне використання техніки забезпечується при Квл=0,65-0,90.
Коефіцієнт використання потужності характеризує ступінь використання потужності підприємства виходячи з обсягів виробництва продукції і визначається як відношення обсягу випущеної продукції до проектної потужності по випуску продукції
де Квл – коефіцієнт використання потужності підприємства, Оф – фактичний обсяг виробництва продукції, Опр – проектний обсяг виробництва продукції.
1.3. НАПРЯМКИ ІНТЕНСИВНОГО ВІДТВОРЕННЯ
Протягом останніх років на більшості підприємств різних галузей народного господарства України спостерігається низький рівень ефективності відтворювальних процесів.
Коефіцієнти оновлення і вибуття машин і устаткування, тобто найбільш активної частини основних фондів на промислових підприємствах коливаються в межах відповідно 5-6 та 2-3% загального їх обсягу, а коефіцієнт економічного спрацювання досягає 50-55% загальної вартості. Парк діючого виробничого устаткування містить майже третину фізично спрацьованих та технічно застарілих його одиниць. Саме цим в першу чергу спричинюється нагальне завдання прискорення та підвищення ефективності відтворення основних фондів, зростання технічного рівня застосовуваних засобів праці. В сучасних умовах слід запровадити і реалізувати такі головні напрямки інтенсифікації відтворення основних фондів:
всебічне прискорення розвитку машинобудівного комплексу України, радикальна перебудова його структури з метою максимально можливого задоволення власного народногосподарського попиту на достатньо широку номенклатуру різних видів машин і устаткування, забезпечення виготовлення нових поколінь техніки та закінчених (технологічно зв'язаних) систем машин, розробка і організація виробництва тих знарядь праці, які раніше взагалі не виготовлялись або імпортувались з інших країн;
зосередження зусиль різних галузей науки на пріоритетних напрямках науково-технічного прогресу, форсованому розвитку перш за все наукомістких виробництв, істотному підвищенню техніко-організаційного рівня та соціально-економічної ефективності виробництва на підприємствах різних галузей народного господарства;
докорінне поліпшення всієї організації робіт і економічного їх обґрунтування на всіх стадіях відтворювального процесу (проектування — виробництво — розподіл — впровадження — експлуатація нової техніки);
дотримання кожним підприємством власної стратегії технічного, організаційного і економічного розвитку;
переорієнтація інвестиційної політики на максимальне технічне переозброєння і реконструкцію діючих виробничих об'єктів; різке збільшення масштабів вилучення з виробництва технічно застарілих і економічно малоефективних машин та устаткування, перехід від практики одиничної заміни спрацьованих знарядь праці до систематичного комплексного оновлення техніко-технологічної бази взаємозв'язаних виробничих ланок підприємств;
створення ринкового економічного механізму країни, спроможного викликати постійну зацікавленість усіх ланок управління виробництвом у здійсненні найбільш ефективних відтворювальних процесів та сприймати науково-технічні і організаційні новини (нововведення).[3;107]
Практична реалізація перелічених головних напрямків інтенсифікації відтворювальних процесів потребує не лише активної інженерно-виробничої діяльності самих підприємств, концентрованої мобілізації великих власних фінансових коштів. В повному обсязі вона можлива за умови перш за все постійної державної підтримки, безпосередньої участі багатьох інститутів ринкової інфраструктури та іноземного капіталу.
1.4. ШЛЯШИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ
Ефективність виробництва на підприємстві в умовах ринкової економіка нерозривно пов’язана з проблемою економії всіх видів ресурсів, серед яких важливе місце належить основним виробничим фондам. Багато уваги приділялось збільшенню обсягу основних виробничих фондів на підприємстві. Це призвело до значного зростання основних виробничих фондів у порівняння з ростом обсягу виробництва продукції, що призводить до її подорожчання. Крім того, спостерігається низький коефіцієнт вибуття зношених застарілих основних фондів.
Крім продукції, що виробляється підприємством, або обсяг виконаних робіт залежить на тільки від забезпеченості підприємства основними виробничими фондами, але і від того на скільки вони повно використовуються. Тому поліпшення використання основних виробничих фондів має велике народногосподарське значення. Підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів знаходить свій виразі збільшення виробництва валової продукції, в рості продуктивності праці і фондовіддачі, знижені собівартості продукції.
Поліпшення використання основних виробничих фондів є важливим резервом підвищення ефективності виробництва. Це обумовлене тим, що значна частина витрат. Які утворюють собівартість продукції (робіт), пов’язана з використанням основних виробничих фондів. Так, у собівартості продукції втрати на експлуатацію обладнання становлять близько 20%, транспортні витрати – 10-12%.
Поліпшення використання основних виробничих фондів забезпечу зменшення витрат на експлуатацію обладнання в собівартості робіт (продукції). Зменшення цих витрат проходить за рахунок зменшення постійної величини (амортизаційних відрахувань) у витратах на експлуатацію обладнання – амортизацію, величина якої є постійною і не залежить від обсягу виробництва продукції, тобто чим більші обсяги робіт виконуються основними фондами, тим менша питома вага амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції (робіт).
Крім того, від стану використання основних фондів залежить обсяг виробленої продукції, рівень продуктивності праці, тривалість виконання робіт, які в свою чергу є важливими резервами зниження собівартості продукції, підвищення ефективності виробництва тощо.
Поліпшення використання основних виробничих фондів зменшує потребу підприємства у капітальних вкладеннях для розвитку матеріально-технічної бази та зменшує втрати від морального зносу. Господарська практика свідчить, що ефект від поліпшення використання виробничих фондів реалізується значно швидше ніж від капітальних вкладень.
Таким чином, в умовах ринкових відносинах, коли відтворення основних виробничих фондів здійснюється за рахунок власних або позичкових коштів, поліпшення використання основних виробничих фондів є важливим фактором росту ефективності виробництва на підприємстві.
Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів (активної частини) забезпечується двома шляхами:
збільшення тривалості роботи основних виробничих фондів протягом року – екстенсивний шлях;
підвищення продуктивності основних виробничих фондів в одиницю часу – інтенсивних шляхів.
Збільшення часу роботи машин і обладнання протягом року досягається за рахунок:
збільшення змінності (перехід на дво-трьох змінну роботу);
скорочення величини змінних і внутрізмінних простоїв;
скорочення часу перебування машин в ремонті і технічному обслуговуванні;
ліквідація сезонності робіт.
Інтенсивність використання виробничих фондів досягається за рахунок:
впровадження прогресивних методів організації і технології виробництва;
підвищення кваліфікація кадрів;
впровадження прогресивних форм організації й оплати праці;
удосконалення структури основних виробничих фондів;
матеріального стимулювання працівників за досягнення високих показників у використанні основних виробничих фондів.
Розділ ІІ. Аналіз існуючого стану використання виробничих і трудових ресурсів підприємства
2.1.ПОКАЗНИКИ СТАНУ І РУХУ ОСНОВНИХ ФОНДІВ
Таблиця 1.
Назва показника
Методи розрахунку
Значення показника
Показники руху
Коефіцієнт надходження
Вартість основних фондів, що надійшли
––––––––––––––––––––––––
Вартість основних фондів на кінець звітного періоду
Коефіцієнт оновлення
Вартість нових ОФ
––––––––––––––––––––––––
Вартість ОФ на кінець періоду звітного
Коефіцієнт вибуття основних фондів
Вартість всіх вибувших ОФ
–––––––––––––––––––––––
Вартість ОФ на початок звітного періоду
Коефіцієнт ліквідації
Вартість ліквідованих ОФ
––––––––––––––––––––––––
Вартість ОФ на початок звітного періоду
Показники стану
Коефіцієнт зносу
Сума зносу
––––––––––––––––––––––––
Первісна вартість наявних ОФ
Коефіцієнт придатності
Залишкова вартість ОФ
––––––––––––––––––––––––
Первісна вартість ОФ
або Кпр = 1-Кзн
Або Кпр=1-0,28=0,72=72%
З даних розрахованих в Таблиці 1. бачимо, що на заміну вибувших ОВФ протягом року поступило 5% від усіх наявних фондів на кінець року, з них доля нових складає 5%. Протягом року вибуло 20% ОВФ, про що свідчить показник вибуття основних фондів . Розрахований показник зносу показав, що ступінь зносу основних фондів становить 28%. Також за обчисленим коефіцієнтом придатності видно, що на вартість продукції необхідно перенести 72% вартості ОВФ.
За наведеними даними визначаємо темпи приросту вартості основних фондів:
де - вартість ОФ, що надійшли на підприємство, млн.грн., - вартість ОФ, що вибули, млн.грн.,
- вартість ОФ на початок року, млн.грн.
млн. грн.
Відношення вартості ОФ, що вибули внаслідок зносу, до вартості нових ОФ характеризує інтенсивність заміни засобів праці:
де - вартість ОФ, що вибули, млн. грн.,
- вартість ОФ, що надійшли на підприємство, млн. грн.,
Основні фонди замінюються з інтенсивністю 30%
2.2. ПОКАЗНИКИ ОСНАЩЕНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА І РОБІТНИКІВОСНОВНИМИ ФОНДАМИ
Таблиця 2.
Назва показника
Методи розрахунку
Значення показника
1. Показники забезпеченості підприємства ОФ
Фондозабезпеченість (Ф3)
Первісна вартість ОФ
–––––––––––––––––––––––
Обсяг продукції (робіт)
грн./од.прод
Механозабезпеченість
(М3)
Вартість активної частини ОФ
–––––––––––––––––––––––
Обсяг продукції (робіт)
грн./од.прод
2. Показники озброєності робітників ОФ
Фондоозброєність (Ф03)
Первісна вартість ОФ
–––––––––––––––––––––––
Чисельність робітників
тис.грн./од.прод
Механоозброєність (М03)
Вартість активної частини ОФ
–––––––––––––––––––––––
Чисельність робітників
тис.грн./од.прод
Розрахунок показників показав, що для виготовлення одиниці продукції потреба підприємства в ОВФ становить 0,37 грн., а потреба у засобах механізації - 0,28 грн. Обчислена фондоозброєність свідчить про те, що на одного робітника припадає 33 тис.грн. вартості основних фондів та 19,8 тис.грн. вартості машин і механізмів.
ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ
Таблиця 3
Назва показника
Методи розрахунку
Значення показника
Фондовіддача (Фм)
- по валовій продукції
- по чистій продукції
Обсяг продукції
–––––––––––––––––––––––
Первісна вартість ОФ
Вартість чистої продукції
–––––––––––––––––––––––
Первісна вартість ОФ
грн./грн.
грн./грн.
Коефіцієнт віддачі спожитих ОФ
Обсяг продукції
–––––––––––––––––––––––
Річні амортизаційні відрахування
грн./грн.
Рентабельність ОФ
Прибуток балансовий
–––––––––––––––––––––––
Середньорічна вартість ОФ
Коефіцієнт використання робочого часу (Ккч)
Факт. фонд роботи обладнання
–––––––––––––––––––––––
Календарний фонд роботи обладнання
Коефіцієнт використання
Режимного фонду (Кр.ф.)
Факт. фонд роботи обладнання
–––––––––––––––––––––––
Режимний фонд роботи обладнання
Коефіцієнт використання планового фонду (Кп ф.)
Факт.фонд роботи обладнання
–––––––––––––––––––––––
Плановий фонд роботи обладнання
Коефіцієнт змінності (Кзм)
Загальна трудомісткість виготовленої продукції
–––––––––––––––––––––––
Плановий фонд роботи обладнання
Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання
(Кекс)
Час фактичної роботи обладнання
–––––––––––––––––––––––
Максимально можливий час роботи обладнання
Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання
(Кінг)
Фактична продуктивність обладнання
–––––––––––––––––––––––
Паспортна продуктивність обладнання
Коефіцієнт інтегрального навантаження (Кішт)
Отже, фондовіддача відображає те, що на 1 грн. ОВФ припадає 2,1 грн. валової та 1,26 грн. чистої продукції. Розраховані показники використання основних фондів в часі свідчать про наступне: робочий час протягом року був використаний на 25,5%; плановий фонд часу роботи використовується на 42%. Коефіцієнт інтенсивного використання ОФ становить 1,8 , тобто потужності обладнання перевантажено. Величина коефіцієнту екстенсивного використання обладнання на низький ступінь використання робочого часу протягом зміни. За цих умов інтегральний коефіцієнт дорівнює 0,76, це означає, що на підприємстві виробниче обладнання досить завантажено і в основному за рахунок інтенсивного використання.
2.4. ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ
Таблиця 4.
Назва показника
Методи розрахунку
Значення показника
Коефіцієнт оборотності
(Коб)
Обсяг реалізованої продукції
–––––––––––––––––––––––
Середньорічний залишок оборотних засобів
Тривалість одного обороту (Тоб)
Період
–––––––––––––––––––––––
Коефіцієнт оборотності
дні
Коефіцієнт
завантаженості оборотних засобів (К3)
Середньорічний залишок оборотних засобів
–––––––––––––––––––––––
Обсяг реалізованої продукції
Коефіцієнт обороту дебіторської заборгованості (Т0)
Обсяг продажів у кредит
–––––––––––––––––––––––
Середня вартість дебіторської заборгованості
Тривалість інкасації дебіторської заборгованості (Тодз.)
360*Середня вартість дебіторської заборгованості
–––––––––––––––––––––––
Обсяг продажів у кредит
Коефіцієнт використання оборотних засобів (Кв)
Обсяг реалізованої продукції
–––––––––––––––––––––––
Матеріальні витрати
Коефіцієнт ефективності використання оборотних засобів
Прибуток від реалізації
–––––––––––––––––––––––
Середньорічний залишок
Вивільнення (залучення) оборотних засобів
відповідно тривалість одного обороту по плану і фактично
тис.грн.
На основі розрахованих показників можна сказати, що за рік оборотні засоби здійснюють 8,8 обертів, при цьому час одного обороту, який необхідний для повернення оборотних засобів в результаті реалізації продукції, становить 40 дні. Також на 1 грн. виготовленої продукції підприємство потребує 0,11 грн. оборотних засобів. Величину прибутку, що припадає на 1 грн. оборотних засобів, відображає коефіцієнт ефективності оборотних засобів.
2.5.ПОКАЗНИКИ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ
Таблиця 5.
№ п/п
Показник
Одиниця виміру
Значення показника
1.
Обсяг випуску продукції
млн.грн.
19,5
2.
Чисельність працівників
чол.
367
Чисельність робітників
чол.
273
4.
Питома вага робітників у загальній чисельності працівників
%
74
5.
Середньорічна продуктивність праці одного робітника
тис.грн.
71
6.
Середньорічна продуктивність праці одного працівника
тис.грн.
53
7.
Загальне число відроблених людино-днів
тис.люд – днів
дддддлвднівднів
67431
8.
Середнє число днів, відроблених одним робітником
Днів
247
9.
Середня тривалість робочого дня
год.
8
10.
Загальне число відроблених робітниками людино-годин
тис.люд-год
539448
11.
Середньогодинна продуктивність праці одного робітника
грн.
36,14
Розділ ІІІ. Заходи по підвищенню ефективності використання виробничих та трудових ресурсів і їх вплив на результати господарської діяльності
3.1 ЗАХОДИ ПО ПОЛІБШЕННЮВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ
Визначаємо загальний приріст обсягу виробництва продукції за рахунок поліпшення використання основних фондів:
млн. грн.
Отже, за рахунок поліпшення використання основних фондів обсяг виробництва продукції зросте на 3,9 млн.грн. і на плановий рік складе:
млн. грн.
Визначаємо фондовіддачу на плановий період:
грн. /грн.
3. Економію по собівартості продукції за рахунок амортизації в результаті поліпшення використання основних виробничих фондів можна визначити за залежністю:
де Е - сума економії від зниження собівартості на плановий період за рахунок підвищення фондовіддачі;
З - амортизаційні відрахування у собівартості одиниці продукції або в затратах на 1 грн. товарної продукції в базисному році;
Ра - відношення загальної суми амортизаційних відрахувань в плануємо му році до загальної суми нарахованої амортизації в базисному році;
Рф - фондовіддача планує мого року в % до фондовіддачі за базисний рік;
Ст - собівартість товарної продукції в базисному році;
тис. грн.
Розрахований показник становить -89 тис.грн. Це означає, що ми маємо збільшення собівартості продукції на 89 тис. грн. на планує мий період за рахунок збільшення амортизації, оскільки вартість фондів зросла на більшу величину ніж їх фондовіддача на плановий період у порівнянні з базовим.
4. Економія капітальних вкладень, виходячи із обсягу додаткової
продукції у плановому році і фондовіддачі у базисному році складає тис.грн.:
тис. грн
5. Обчислимо рівень рентабельності у базовому році як відношення прибутку від реалізації/до середньорічної вартості ОФ:
Обчислимо рівень рентабельності у плановому році:
Тобто, за рахунок зменшення балансового прибутку та збільшення середньорічної вартості ОВФ рентабельність підприємства зменшиться на 1,1%.
3.2 ЗАХОДИ ПО ПРИСКОРЕННЮ ОБОРОТНОСТІ ОБОРОТНИХ КОШТІВ 1. Загальна величина необхідного поточного запасу визначається за залежністю:
де Мд - середня добова потреба в матеріалі, визначається як добуток норми витрат матеріалу на середньоденний обсяг виробленої продукції:
Кзд - коефіцієнт затримки матеріалів у запасі.
2. Визначимо величину вивільнення оборотних коштів за рахунок скорочення тривалості одного обороту за залежністю:
Отже, за рахунок скорочення тривалості одного обороту можна вивільнити оборотних коштів на суму 550 тис.грн.
3. Визначаємо обсяг додаткової продукції, яку можна реалізувати за рахунок збільшення коефіцієнта оборотності на плануємий рік.
Величина вивільнення оборотних коштів іде на збільшення обсягу додаткової продукції, яку можна реалізувати за рахунок збільшення коефіцієнта оборотності на плануємий рік.
4. Розраховуємо економічний ефект за рахунок зниження матеріаломісткості продукції.
Зниження матеріаломісткості ііродукції за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, і енергії дозволяє, з одного боку, отримати додатковий прибуток, а з другого - при тих же матеріальних ресурсах збільшити випуск продукції.
Економія собівартості продукції і додатковий прибуток за рахунок зменшення матеріальних витрат (матеріалів, палива і енергії) на одиницю продукції можуть бути розраховані за формулою:
де Ем - економія по собівартсоіт за рахунок скорочення норм втрат сировини, матеріалів, палива, енергії;
Рм - затрати сировини, матеріалів, палива, енергії (матеріальні витрат) в базисному періоді на одиницю продукції або на 1 грн. товарної продукції, виходячи з діючих норм витрат;
Нв - норма матеріальних витрат, що встановлена на плануємий рік в % до норми базисного року;
От - обсяг випуску товарної продукції на плануємий період в
натуральному виразі, або в оптових цінах підприємства
В базисному періоді матеріальні витрат дорівнювали 32 коп. на 1 грн. випущеної продукції. На плануємий рік підприємство планує знизити матеріальні витрати на 3,3%. При обсязі виробництва на плануємий рік в оптових цінах підприємства 22860 тис.грн., економія по собівартості складає:
5. Розглянемо як впливає матеріаломісткість на рентабельність продукції.
При випуску продукції в базисному періоді 19,05 млн.грн. витрати на її виробництво і реалізації складають 11,16 млн.грн., в т.ч. витрати сировини 5700 тис.грн. Таким чином, рентабельність продукції дорівнює:
На плануємий період матеріаломісткість, за рахунок зменшення на 3,3% норми витрат, знизилась з 32 до 31 коп. Якщо припустити, що решта виробничих витрат на 1 грн. випущеної продукції залишилися на рівні базисного періоду, тоді при обсязі виробництва в 11160 тис.грн. загальна сума витрат на виробництво і реалізацію продукції становить 10,79 млн.грн. При цьому рентабельність продукції становить:
Таким чином, на плануємий рік за рахунок зниження матеріаломісткості з 32 до 31 коп. рентабельність продукції зросла у порівнянні з базисним періодом на 3,3 %.
3.3.ЗАХОДИ ПО ПІДВИЩЕННЮ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ
1. Підвищення продуктивності праці за рахунок вдосконалення технології виконання робіт.
Удосконалення технології виконання робіт дозволяє скоротити „приховані” втрати робочого часу, які виникають внаслідок недотримання термінів запуску у виробництво заготовок , напівфабрикатів, окремих компонентів продукції несвоєчасної подачі на робочі місця комплектуючих виробів та матеріалів, зменшення планових розмірів партій виробів, неправильної послідовності робіт, переробки раніше виконаних робіт та інше. Розмір „прихованих” втрат робочого часу визначають на основі аналізу фотокартки робочого дня.
Ріст продуктивності праці відбувається за рахунок економії трудових затрат в результаті скорочення „прихованих” втрат робочого часу.
Економія трудових затрат (затрат праці) визначається за формулою:
де економія трудових затрат (затрат праці) , %;
і - „приховані” втрати робочого часу звітному та плановому році ,%.
Тобто за рахунок зменшення „прихованих” втрат робочого часу у плановому році в порівнянні з базовим можна одержати економію затрат праці у розмірі 5,38%.
2. Підвищення продуктивності праці за рахунок досягнення нормативного рівня внутрізмінних простоїв обладнання у зв’язку з його технічним та організаційним обслуговуванням, а також у зв’язку з відпочинком та самообслуговуванням робітника визначається таким чином:
=
де - приріст продукції у зв’язку із зменшенням внутрізмінних простоїв обладнання до нормативного рівня, %;
та - відповідно нормативні та фактичні внутрізмінні простої обладнання, %.
В розрахунок умовно приймаємо: Твзф=23-25%
Можлива відносна економія чисельності робітників за рахунок досягнення нормативного рівня внутрізмінних простоїв обладнання розраховується за формулою:
Тобто , за рахунок досягнення нормативного рівня внутрізмінних простоїв обладнання на підприємстві на плановий рік можлива відносна економія чисельності робітників у кількості 14 чол.
3.Підвищення продуктивності праці за рахунок впровадження прогресивних систем оплати праці робітників.
Впровадження прогресивної ві...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора