Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут до вузівської підготовки та післядипломної освіти
Курсова робота
з фінансового обліку
на тему:
«Облік доходів і видатків бюджетної установи»
На прикладі Управління Державного казначейства України
у Зарічненському районі
Зміст
Вступ………………………………………………………………………………..
Визначення та класифікація доходів і видатків бюджетної установи…….
Порядок формування показників кошторису установи…………………..
Первинний облік доходів і видатків установи………………………………
Аналітичний і синтетичний облік доходів і видатків установи……………
4.1. Облік доходів і видатків загального фонду…………………………….
4.2. Облік доходів і видатків спеціального фонду…………………………
формування показників фінансової звітності установи про доходи і видатки………………………………………………………………………….
Висновки…………………………………………………………………………..
Список використаної літератури……………………………………………….
Додатки……………………………………………………………………………
Вступ
Курсова робота з фінансового обліку виконана на прикладі Управління Державного казначейства у Зарічненському районі на тему „Облік доходів та видатків бюджетної установи”.
Дане питання є надзвичайно актуальним для установ та організацій бюджетної сфери, оскільки саме доходи та видатки є чи не одним з головних предметів обліку вищеназваних установ (організацій). Саме тому основи, принципи, особливості, правила та вимоги до ведення бухгалтерського обліку доходів та видатків в бюджетних установах є обов”язковим питанням до висвітлення чи не в кожному посібнику бухгалтерського обліку в бюджетних установах.
Завдання курсової роботи полягає в тому щоб:
систематизувати, розширити, закріпити теоретичні знання та практичні навички ведення бухгалтерського обліку, набуті під час вивчення курсу „Фінансовий облік І” та „Фінансовий облік ІІ”;
перевірити вміння застосовувати ці знання для оцінки постановки обліку на конкретному підприємстві і розробки пропозиції щодо її вдосконалення;
розвинути навички самостійної роботи і використання отриманих знань з організації і методики наукових досліджень у вирішенні завдань, поставлених у курсовій роботі.
Управління державного казначейства у Зарічненському районі Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області ( далі Управління, або УДК) утворене в результаті реорганізації управління Державного казначейства України у Рівненській області шляхом його перетворення в Головне управління Державного казначейства у Рівненській області. УДК є відокремленим структурним підрозділом без статусу юридичної особи. Реорганізація проведена на виконання наказу ДКУ №343-к від 12.07.2006 року та доповненнями, внесеними наказом ДКУ №191 від 01.08.2006 року УДК у Зарічненському районі розташоване за адресою вул. Грушевського, 2, смт Зарічне Рівненської області.
Управління у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України, нормативно-правовими актами (наказами розпорядженнями) Державного казначейства України, Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області, Положенням про управління, затверджене наказом Головного управління №35 від 20.10.2006 року за погодженням голови Державного казначейства України. Управління має самостійний баланс, відокремлений кошторис структуру і штатний розпис затверджений головою Державного казначейства України та утримується за рахунок коштів державного бюджету в межах коштів, передбачених на утримання Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області.
Основними завданнями, згідно затвердженого положення, Управління є:
розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, інших клієнтів казначейства;
контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, реєстрації зобов’язань та проведенні платежів за цими зобов’язаннями;
в межах своїх повноважень здійснення контролю за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства;
ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання державного та місцевого бюджетів.
Виконання вищезазначених завдань здійснюється апаратом установи граничною чисельністю 15,5 штатних одиниць.
Управління відповідно до покладених на нього завдань:
Здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів через систему електронних платежів Національного банку і через внутрішню платіжну систему органів Державного казначейства України;
Надає відмови в оплаті рахунків розпорядників бюджетних коштів при недотриманні ними вимог бюджетного законодавства, у тому числі у випадку неподання чи неповного подання ними фінансових звітів у встановлені терміни;
Відкриває, веде та закриває рахунки в Управлінні Державного казначейства в частині формування, ведення особових справ розпорядників, одержувачів бюджетів коштів та інших клієнтів.
Та інші поставлені функції.
Управління здійснює свою діяльність в орендованому приміщенні за адресою вул. Грушевського, 2, смт. Зарічне, Рівненської області. Щодо структурної організації, то для забезпечення безперервної та систематичної роботи, усі функції та завдання розподілені в установі між такими відділами: відділ бухгалтерського обліку та фінансової звітності, відділ доходів, відділ видатків, відділ комп’ютеризації та автоматизації обробки даних. Відділ бухгалтерського обліку та фінансової звітності є структурним підрозділом управління Державного казначейства і складається з 3-х чоловік, який очолює начальник відділу, в свою чергу підпорядкований безпосередньо начальнику управління (заступнику начальника-головному бухгалтеру управління). Начальник відділу призначається на посаду начальником головного управління на підставі конкурсного відбору. Начальник відділу повинен мати вищу економічну освіту і практичний стаж роботи не менше 3-х років. На період його відпустки його функції виконують провідний казначей та провідний спеціаліст відділу, відповідно до наказу начальника управління. На період відпустки заступника начальника—головного бухгалтера, виконує його функції. В своїй роботі відділ бухгалтерського обліку та фінансової звітності тісно взаємодіє з відділом обслуговування кошторисів розпорядників коштів та інших клієнтів державного та місцевого бюджетів.
Відділ бухгалтерського обліку та фінансової звітності є одним зі структурних підрозділів управління Державного казначейства, у своїй роботі керується Конституцією України, Законами України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Бюджетним кодексом України, актами Президента України, Положенням про управління, основними принципами міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
Курсова робота складається зі вступу, п’яти основних розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків, відповідних обраній темі.
Розділ 1 «Визначення та класифікації доходів і видатків бюджетної установи», містить дефініції та тлумачення основних понять, що стосуються теми роботи, та їх класифікаційних підвидів, а саме значення термінів «доходи» та «видатки» безпосередньо бюджетної установи, поняття доходів та видатків загального та спеціального фондів.
Розділ 2. «Порядок формування показників кошторису установи» містить загальне поняття кошторису та визначення, затверджене законодавством; види кошторисів та його структуру. Також даний розділ висвітлює порядок складання проектів кошторисів бюджетних установ, а саме, загальні вимоги до складання проектів кошторисів, особливості застосування і виконання розпису бюджету, затвердження кошторису бюджетних установ та основні вимоги щодо виконання кошторису бюджетних установ.
Розділ 3. «Первинний облік доходів і видатків установи» описує первинні документи обліку доходів та видатків бюджетної установи, визначення поняття первинних документів, їх значення та основні вимоги щодо оформлення.
Розділ 4. «Аналітичний і синтетичний облік доходів і видатків установи» складається з двох підрозділів, а саме: 4.1. «Облік доходів і видатків загального фонду» та 4.2. «Облік доходів і видатків спеціального фонду», в яких викладено порядок аналітичного та синтетичного обліку доходів та видатків бюджетних установ та ведення відповідних облікових регістрів.
Розділ 5. «Формування показників фінансової звітності установи про доходи і видатки» містить інформацію про форми місячної, квартальної та річної звітності, що складають бюджетні установи та організації, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, принципи такої звітності та її якісні характеристики, а також інформацію про основні вимоги до складання та подання фінансової звітності бюджетними установами на прикладі звітності складеної та поданої УДК головному розпоряднику та управлінню Державного казначейства за 2006р .
Розділ 1. Визначення та класифікація доходів і видатків установи
Доходи бюджетної установи—суми надходжень до бюджетної установи, одержаних із загального та спеціального фондів для виконання кошторису доходів і видатків бюджетної установи.
Залежно від джерел утворення доходів їх поділяють на два види:
доходи загального фонду;
доходи спеціального фонду.
Доходи загального фонду бюджетної установи—доходи у вигляді бюджетних асигнувань, що виділені із загального фонду бюджету на виконання основних функцій бюджетної установи.
Доходи спеціального фонду—кошти, отримані як плата за послуги, інші власні надходження, а також інші доходи, одержані установою внаслідок іншої (господарської) крім основної діяльності, що фактично надійшли на відповідні рахунки установи і зараховуються до спеціального фонду кошторису установи. Перелік доходів спеціального фонду бюджетних установ визначає Кабінет Міністрів України.
У складі доходів бюджетних установ обліковуються асигнування з державного або місцевих бюджетів на видатки бюджетної установи та інші заходи, доходи за спеціальними коштами, іншими власними надходженнями, іншими коштами, доходи спрямовані на покриття дефіциту загального фонду, доходи за витрати майбутніх періодів. Доходи бюджетної установи, які вона отримує за рахунок доходів загального і спеціального фонду, від реалізації продукції, виробів і виконаних робіт обліковують на субрахунках 7 класу рахунків Плану бухгалтерського обліку, який включає такі синтетичні рахунки:
70 «Доходи загального фонду»;
71 «Доходи спеціального фонду»;
72 «Доходи від реалізації продукції, виробів і виконаних робіт»;
74 «Інші доходи».
Управління Державного казначейства в Зарічненскому районі утримується лише за рахунок доходів загального фонду державного бюджету, тому такі доходи обліковуються на рахунку 70 субрахунку 701 «Асигнування з державного бюджету на видатки установи та інші заходи».
Одним і головних завдань бухгалтерського обліку в бюджетних установах є постійний облік і контроль за видатками установи.
Витрати—суми видатків та витрат, що виникли в результаті фінансово-господарської діяльності з використання активів бюджетної установи для повного та ефективного виконання кошторису протягом поточного бюджетного року та які підтверджені відповідними первинними документами. Видатки—витрати коштів бюджетної установи, що виникли у ході здійснення основної діяльності в межах сум, установлених кошторисом бюджетної установи. Видатки є одним з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Вони є підставою для визначення результатів виконання кошторису доходів і видатків, його аналізу для виявлення резервів зниження таких видатків. Виробничі витрати—витрати бюджетної установи, що утворилися під час виробничої діяльності, пов’язаної з основною діяльністю, що повинна забезпечити повне та ефективне виконання кошторису бюджетної установи.
Перелік видатків бюджетної установи, що здійснюються строго відповідно до затверджених кошторисів доходів та видатків, згрупованих за кодами економічної класифікації видатків та статтями кошторису відповідного міністерства.
Усі видатки, що здійснюють бюджетні установи поділяють на:
касові;
фактичні.
Оскільки кошторис складається із загального і спеціального фондів, видатки поділяються на:
видатки загального фонду;
видатки спеціального фонду.
Видатки мають досить складну структуру, тому їх подають у вигляді класифікації.
Бюджетна класифікація видатків багаторівнева і являє собою розмежування видатків за функціональними, відомчими, економічними та програмними ознаками:
Функціональна класифікація (КФКВК) характеризує склад витрат бюджету за галузям господарської діяльності—за функціональною ознакою (державне управління, судова влада, освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, соціальне забезпечення тощо).
Відомча класифікація видатків (КВК) складена у вигляді переліку головних розпорядників бюджетних коштів (міністерства, управління, відомства, комітетів, держадміністрацій тощо). Так Міністерству фінансів України присвоєно код 350. тим самим визначається галузь, до якої належить установа.
Програмну класифікацію видатків (КПК) застосовують для формування бюджету за програмно-цільовим методом, тобто бюджет складають із врахуванням конкретних цільових програм головних розпорядників коштів, яким і надають відповідні коди.
Програмну класифікацію видатків та кредитування державного бюджету, відповідно до вимог частини третьої статті 38 Бюджетного кодексу України, щорічно визначають у законі про Державний бюджет України.
Структура кодування програмної класифікації видатків державного бюджету міститься в наказі Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію та її запровадження від 27.12.2001р. №604» зі внесеними змінами та коригуваннями. Код програмної класифікації містить сім знаків.
Відділення Держаного казначейства в Зарічненському районі до 2007 року фінансувалося за програмами 3504010 та 3504020. В 2007 році, після проведеної реорганізації та підпорядкування Міністерству фінансів України, Управління Державного казначейства України в тому числі і у Зарічненському районі було профінансовано, відповідно затверджених паспортів бюджетних програм за КПК 3501010, 3504020.(Додаток№5)
Економічна класифікація видатків (КЕКВ) складається із:
поточних видатків;
капітальних видатків;
нерозподілених видатків;
кредитування бюджету.
Економічна класифікація видатків дає змогу забезпечити єдиний підхід до планування і обліку витрат бюджетних установ, виділити захищені статті та забезпечити єдиний підхід до всіх розпорядників коштів виконання бюджету.
Коди економічної класифікації видатків бюджету застосовують для складання видаткової частини кошторисів розпорядників бюджетних коштів, розписів бюджетів, планів асигнувань відповідно до видів видатків.
КЕКВ містить чотири знаки.
Економічна класифікація видатків бюджету багаторівнева. На першому рівні видатки поділяються на такі групи:
поточні (1000);
капітальні (2000);
нерозподілені (3000);
кредитування (4000).
На другому рівні видатки поділяються на підгрупи, зокрема поточні видатки об’єднують (1000):
видатки на товари і послуги (1100);
виплата процентів а зобов’язаннями (1200);
субсидії поточні трансферти (1300);
на третьому рівні видатки поділяються на статті, зокрема до видатків на товари і послуги (1100) зараховують:
оплата праці працівників бюджетних установ (1110);
нарахування на заробітну плату (1120);
придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки (1130);
видатки на відрядження (1140);
матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення (1150);
оплата комунальних послуг та енергоносіїв (1160);
дослідження і розробки державної програми (1170).
На четвертому рівні видатки поділяють на підставі, зокрема до видатків на оплату праці працівників бюджетних установ (1110) належать:
заробітна плата (1111);
грошове утримання військовослужбовців (1112).
Аналогічно деталізують всі інші види видатків бюджетних установ. За цими кодами виділяють і обліковують видатки бюджетів усіх рівнів та всіх бюджетних установ.
Економічна класифікація видатків має важливе значення для ведення бухгалтерського обліку, оскільки за її кодами організовують аналітичний облік касових та фактичних видатків бюджетних установ.
Враховуючи той факт, що Управління утримується за рахунок коштів лише загального фонду, проведемо аналіз касових та фактичних видатків таким фондом.
Касові видатки—усі суми проведені органом державного казначейства з реєстраційного, поточного рахунку, як готівковою, так і у формі безготівкової оплати рахунків. Основним завданням обліку касових видатків є забезпечення контролю за цільовим витрачанням коштів бюджету згідно із затвердженим кошторисом установи. Однак за цими видатками неможливо визначити фактичне використання коштів, тому що окремі суми можуть бути нараховані але не виплачені. Касові видатки показують суму асигнувань, які одержала і витратила установа за окремими кодами економічної класифікації видатків, що дає змогу мати дані про касове виконання кошторису та про залишки невикористаних асигнувань на певну дату. Повернення грошових коштів на рахунки приводить до відновлення, тобто зменшення касових видатків.
Фактичні видатки—дійсні витрати коштів бюджетної установи, оформлені відповідними первинними документами і здійснені за рахунок коштів в Управління загального фонду бюджету, а також нараховані або проведені, але не сплачені. До них належать видатки за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченою заробітною платою. Їх облік дає змогу контролювати хід виконання кошторису установою загалом та дотримання встановлених норм видатків за окремими кодами економічної класифікації. Ці видатки відображають фактичне виконання норм, затверджених кошторисом, вони є показником кінцевого виконання кошторису установи, тому під час виконання планового обсягу робіт вони повинні відповідати сумам асигнувань за кошторисом.
Наведемо приклади касових та фактичних видатків за кодами економічної класифікації (КЕКВ) в УДК:
Таблиця 1.1.
Касові та фактичні видатки за КЕКВ
Управління державного казначейства України у Зарічненському районі
КЕКВ
Фактичні видатки
Касові видатки
1
2
3
1111
Нараховано на заробітну плату
Перераховано заробітну плату (перші 5 днів лікарняних) на карткові (вкладні) рахунки
1120
Нараховано внески до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.
Перераховано внески до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.
1131
Списано на поточні потреби, канцтовари, господарське приладдя, інші ТМЦ
Перераховано постачальникам за канцтовари, господарське приладдя, інші ТМЦ
1136
Списано витрати за оренду приміщень, обладнання
Здійснено оплату за икористання приміщень, обладнання
1137
Списано видатки на поточний ремонт приміщення, комп’ютерної та орг- техніки згідно з актами виконаних робіт
Перераховано виконавцю кошти на здійснення поточного ремонту
1138
Списано на видатки установи послуги в’язку
Здійснено оплату послуг зв’язку
1140
Списано видатки на відрядження згідно з авансовим звітом
Перераховано на карткові (вкладні) рахунки для видачі коштів під звіт
1162
1
Списано на видатки установи плату за водопостачання та
2
Перераховано згідно з платіжним документом за водопостачання 3
водовідведення
та водовідведення
1163
Списано суму видатків за фактичну кількість спожитої електроенергії на підставі підтвердних документів
Перераховано згідно з платіжним документом за електроенергію
1165
Списано на видатки установи плату за інші комунальні послуги
Перераховано згідно з платіжними документами плату за інші комунальні послуги
Таблиця 1.2.
Роз’яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету в Управлінні державного казначейства у Зарічненському районі
Назва статті
Код
Характеристика статті
1
2
3
І. ПОТОЧНІ ВИДАТКИ (код 1000)
А. Видатки на товари і послуги (код 1100)
Оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110)
1111
заробітна плата за окладами, ставками або розцінками штатних працівників; оплата праці за трудовими угодами; надбавка за вислугу років; доплата за ранг, надбавки та доплати; премії; матеріальна допомога, зокрема у разі нещасного випадку, хвороби оздоровлення та в інших випадках
Нарахування на заробітну плату (код 1120)
1120
нарахування бюджетних установ на фонд оплати праці, зокрема:
збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;
інші види страхування, передбачені законодавством у розмірах, встановлених чинними нормативно-правовими актами
Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки (код 1130)
1
1131 2
Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, - канцелярське, креслярське, письмове приладдя та матеріали, пакувальний матеріал, папір, картон; придбання та виготовлення бухгалтерських, статистичних та інших бланків, відомостей, а також власних журналів, бланків дипломів, свідоцтв, медалей, нагрудних знаків, грамот, посвідчень, іншої документації. До цього коду також належить:
придбання або передплата періодичних видань, а також придбання підручників та книг (крім бібліотечних фондів);
видатки на придбання матеріалів та інвентарю для господарських потреб: щіток, мастики, 3
мийних засобів, електричних лампочок тощо;
видатки на прання і санітарно-гігієнічне обслуговування контингентів, які обслуговуються медичними закладами та мають постійний характер;
придбання матеріалів, комплектуючих і дрібних деталей для ремонту виробничого і невиробничого обладнання та для інших господарських робіт власними силами установи(шпалери, руберойд, цемент тощо);
придбання малоцінних предметів (калькулятори);
1
1131
придбання меблів (столів, стільців, шаф, тумбочок тощо), жалюзей, ролетів, металевих грат тощо;
придбання витратних та інших матеріалів до комп’ютерної техніки та оргтехніки, швидкозношуваних предметів;
придбання квіткової продукції для участі в урочистих подіях, державних святах, для ритуальних послуг; сувенірів; новорічних дитячих подарунків:
придбання матеріалів і предметів для науково-дослідних робіт, випробувань навчальних потреб;
придбання хімікатів та біопрепаратів для оброблення лісових насаджень та рибо посадкового матеріалу; придбання добрив;
придбання тварин для вирощування та відгодівлі;
до цього самого коду належать видатки на придбання боєприпасів для установ і організацій, які відповідно до чинного законодавства мають право на їх придбання, але не мають видатків за кодом 1150
1136
оренда—плата за використання приміщень (зокрема гаражів, складів тощо) як для довгострокового, так і для короткострокового користування, оренда обладнання, оренда для прокладення кабелю тощо
2
поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель, технічне обслуговування обладнання—здійснюються поточний ремонт:
обладнання, окремих вузлів, меблів, техніки, інвентарю;
будівель, споруд, приміщень та при будинкової
3
1137
території, що орендуються або знаходяться на балансі;
доріг, системи вуличного освітлення;ї
сільськогосподарської техніки.
Сюди також належать видатки, пов’язані з технічним обслуговуванням обладнання, телефонів, телеграфних апаратів, телефаксів, мобільних телефонів, комп’ютерної, медичної та іншої техніки, а також технічне обслуговування систем пожежегасіння, охоронної сигналізації тощо. До цієї категорії належать:
1
оплата відповідно до укладених договорів послуг сторонніх організацій із ремонту приміщень (згідно з окремим кошторисом на ремонт), обладнання, механізмів, включаючи видатки на придбання матеріалів для поточного ремонту (якщо це передбачено угодою);
видатки, пов’язані з придбанням матеріалів для поточного ремонту, що здійснюється власними силами установи (за наявності окремого підрозділу), якщо це передбачено кошторисом на виконання ремонту.
1138
послуги зв’язку—оплата послуг фіксованого телефонного (місцевого, міжміського, міжнародного) зв’язку, оплата за радіоточки; факсимільний зв'язок, електронну пошту; оплата поштових відправлень, включаючи телеграми, листи, бандеролі; оплата поштових послуг під час переказів коштів; придбання поштових марок на відправлення службової кореспонденції, конвертів з марками та без, вітальних листівок з марками тощо. За цим кодом здійснюється оплата встановлення телефонів, абонентних телеграфних апаратів, телефаксів. До цього самого коду належать видатки, пов’язані з наданням послуг зв’язку, спецзв’язку, фельд’єгерської служби, експрес доставки, мобільного зв’язку, супутникового зв’язку тощо
2
Оплата інших послуг та інші видатки—включає оплату робіт та професійних послуг сторонніх фахівців, підприємств та організацій згідно з укладеними договорами та угодами:
з бухгалтерського аудиту, юридичних
3
1139
інформаційно-обчислювальних, консультативних та консалтингових послуг;
оплату робіт та послуг з обробки інформації;
видатки на страхування власних та орендованих приміщень відповідно до чинного законодавства;
медичне страхування;
видатки на охорону (зокрема позавідомчу охорону), видатки з монтажу і установки охоронної та пожежної сигналізації згідно з укладеними договорами;
видатки на палітурні та поліграфічні роботи (видання книг, інформаційних бюлетенів, довідників тощо);
послуги зі створення та розміщення рекламної та інформаційної продукції;
За зазначеним кодом здійснюється:
оплата всіх банківських послуг (зокрема при конвертації валюти, виплаті готівки, соціальних виплатах через установи банків тощо);
оплата за послуги з бронювання квитків;
оплата за участь у короткотермінових семінарах;
плата за інформаційні послуги, що надаються інформагентствами засобами електронного зв’язку
Видатки на відрядження
(код 1140)
1
1140
2
Видатки на відрядження—видатки на оплату проїзду добових, квартирних під час службових відряджень; оплата підйомних, проїзду, добових при переміщенні працівників; сесійних виїздів народних суддів; відряджень на курси і в навчальні заклади на сесії, семінари, наради і конференції, тобто всі наклади на відрядження, що сплачуються за рахунок бюджетних коштів у випадках, передбачених чинним законодавством України. За цим кодом обліковуються видатки на придбання службових проїзних квитків на оплату проїзду за маршрутними листами. Сюди ж належать надбавки до заробітної плати, що виплачуються у передбачених рішеннями Уряду випадках, окремим категоріям працівників замість компенсації видатків на відрядження (добових, квартирних). За зазначеним кодом
3
здійснюється оплата відряджень (проїзду, добових тощо) учнів, студентів тренерів, інших учасників на навчально-тренувальні збори, змагання, олімпіади тощо; оплата проїзду та добових у разі звільнення військовослужбовців строкової служби
Оплата комунальних послуг та енергоносіїв
(код 1160)
1162
оплата водопостачання та водовідведення
1163
оплата електроенергії
1165
оплата інших комунальних послуг—утримання в чистоті будівель, дворів, вивезення сміття, утримання доріг; прибирання парків, скверів, площ, майданчиків, місць загального користування, кладовищ; ліквідація стихійних звалищ; миття, утеплення, дезінсекція та дератизація приміщень, обслуговування ліфтів, сміттєпроводів, антен тощо
У практиці бюджетного процесу відокремлюють ще видатки розвитку та видатки споживання.
Видатки розвитку—видатки бюджетів на фінансове забезпечення наукової, інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема: фінансове забезпечення капітальних вкладів виробничого і невиробничого призначення; фінансове забезпечення структурної перебудови економіки; інші видатки, пов’язанні з розширеним відтворенням.
Видатки споживання—частина видатків бюджетів які забезпечують поточне, функціонування органів держаної влади та місцевого самоврядування, бюджетних установ, поточні між бюджетні трансферти та видатки на фінансове забезпечення заходів соціального захисту населення та соціально-культурної сфери, а також інші видатки, не віднесені до видатків розвитку та нерозподілених видатків.
Розділ 2. Порядок формування показників кошторису установи.
Основним документом, який визначає загальний облік, цільове надходження, використання і щоквартальний розподіл коштів бюджетних установ, є кошторис доходів і видатків.
Процедуру складання, затвердження та виконання кошторису бюджетних установ затверджено Постановою Кабінету Міністрів України 28 лютого 2002 року №228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» із внесеними змінами та доповненнями. У цьому порядку передбачено послідовність дій при затвердженні кошторису. Фінансування установ без затвердженого в установленому порядку кошторису забороняється.
Кошторис доходів та видатків бюджетної установи—основний плановий документ, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.
Бюджетне призначення—це повноваження, надане головному розпоряднику коштів бюджету Бюджетним кодексом України, Законом України про Державний бюджет, постановою Верховної Ради АР Крим, рішеннями місцевої ради про місцевий бюджет, яке дозволяє Мінфіну, Державному казначейству або місцевому фінансовому органу надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи за рахунок коштів відповідного бюджету.
Бюджетне асигнування—повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення та взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою у ході виконання бюджету.
Кошторис має дві складові:
Рис 2.1.
Загальний фонд включає обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків (повна економічна класифікація видатків містить всі коди економічної класифікації видатків згідно із наказом Міністерства фінансів України від 27 грудня 2001 року № 604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження») на виконання бюджетною установою основних функцій.
У спеціальний фонд входить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою певних функцій.
Разом з кошторисом затверджують план асигнувань.
План асигнувань загального фонду бюджету—помісячний розподіл бюджетних асигнувань, затверджений у загальному фонді кошторису, за скороченою формою економічної класифікації видатків, який регламентує впродовж року взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів.
План спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень)—помісячний розподіл бюджетних асигнувань затверджених у спеціальному фонді кошторису за скороченою формою економічної класифікації видатків, який регламентує протягом року взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів, в розрізі доходів за кодами класифікації доходів бюджету. А план використання бюджетних коштів—розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі, за повною економічною класифікацією видатків.
План асигнувань загального фонду бюджету, спеціального фонду, помісячний план використання бюджетних коштів є невід’ємними частинами кошторису і затверджують разом із кошторисом. Форми зазначених документів єдині для всіх бюджетних установ і затверджені наказом Міністерства фінансів України №57 від28.01.2002року.
Кошторис доходів і видатків складають на календарний рік. Він затверджується керівником відповідної вище поставленої організації не пізніше ніж через місяць після затвердження відповідного бюджету, з якого здійснюється фінансування установи.
Одночасно з кошторисом на затвердження вище поставленої організації подається штатний розпис установи, включаючи її структурні підрозділи, які формуються за рахунок спеціальних чи інших позабюджетних коштів.
У практиці бюджетного процесу виділяються такі види кошторисів:
- індивідуальні;
- зведені;
Установа, незалежно від того, веде вона облік самостійно чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси і плани асигнувань (загального фонду та спеціального фонду), за кожною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією).
Враховуючи цю вимогу, бюджетні установи індивідуальні кошториси подають своїй вище поставленій організації.
Зведені кошториси і плани асигнувань—зведення показників індивідуальних кошторисів і планів асигнувань розпорядників коштів бюджету нижчого рівня, що складають головний розпорядник, розпорядник вищого рівня для подання їх Мінфіну України, Мінфіну Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам та органам Державного казначейства.
Зведені кошториси не затверджують.
Кошторис—це план доходів і видатків бюджетної установи, який складається з двох частин: дохідної і видаткової.
Залежно від джерел утворення доходи бюджетної установи поділяються на два види:
доходи загального фонду бюджету;
доходи спеціального бюджету;
Доходи загального фонду—це державні кошти, що надійшли на рахунок бюджетної установи із загального фонду державного для її утримання. Їх ще називають асигнуваннями (фінансуванням) з державного бюджету.
Доходи спеціального фонду—це надходження від плати за послуги, що надають бюджетні установи згідно із законодавством України, а також кошти, перераховані бюджетним установам для виконання окремих доручень, благодійні внески, гранти та дарунки. Перелік доходів спеціального фонду визначає Кабінет Міністрів України.
У ході складання і затвердження проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом не планують.
Дохідна частина спеціального фонду проекту кошторису формується на підставі індивідуальних розрахунків доходів і платежів та відрахувань до бюджету, які складають за кожним джерелом доходів. За основу цих розрахунків беруть показники обсягів надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень та вартість обладнання, іншого майна, що здаються в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувачів музеїв, виставок тощо.) та розмір плати в розрахунку за одиницю показника, який встановлюють відповідно до законодавства. На підставі перелічених показників визначають суму доходів на плановий період за кожним джерелом доходів з помісячним розподілом та урахуванням конкретних умов роботи установи. Під час формування показників, на підставі яких визначають доходи планового періоду, обов’язково повинен враховуватись рівень їхнього фактичного виконання за останній звітний рік, також очікуваного виконання за період, що передує плановому. Показники наводять в обсязі, зазначеному в формі розрахунку, і вони повинні вповні відповідати показникам бухгалтерської звітності за відповідні періоди
У видатковій частині кошторису доходів і видатків установи зазначають загальну суму витрат установи з розподілом їх за категоріями видатків економічної класифікації, а також зі встановленням витрат, фінансування яких планується за рахунок бюджетних асигнувань і за рахунок надходжень зі спеціального фонду.
Якщо під час планування установою спеціального фонду кошторису планові доходи перевищують планові видатки, розраховані на реалізацію заходів спеціального призначення відповідно до законодавства, установа повинна передбачити спрямування зазначених коштів на пріоритетні заходи, які необхідні для виконання основних функцій, або на не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. Оскільки такі видатки передбачені за рахунок надходжень зі спеціального фонду, їх передбачають у кошторисі за спеціальним фондом.
Форми документів (кошторису, планів асигнувань, лімітної довідки, штатного розпису тощо), що застосовують під час виконання бюджету, затверджено наказом Міністерства фінансів України за № 57 від 28.01.2002.
Кошториси доходів і видатків складають перед початком бюджетного року усі установи на наступний бюджетний період, на який планують видатки.
Планування кошторису доходів і видатків здійснюється на підставі результатів економічних розрахунків з використанням показників звітності, яка складається за результатами діяльності розпорядників бюджетних коштів, враховуючи потреби установи та норми видатків на її утримання.
Складання і затвердження кошторису, як зазначалося вище, починається із розроблення проекту кошторису доходів і видатків бюджетною установою. Цей документ містить приблизні показники, оскільки остаточні будуть визначені після погодження проекту із розпорядником вищого рівня.
Підставою для складання проектів кошторисів є відомості про граничні обсяги видатків бюджету загального фонду проекту державного бюджету на наступний рік. Ці відомості головним розпорядникам доводять Мінфін.
Для правильного та своєчасного складання проектів кошторисів головні розпорядники:
встановлюють для розпорядників нижчого рівня граничні обсяги видатків із загального фонду бюджету, термін подання проектів кошторисів і дають вказівки щодо їхнього складання;
розробляють і повідомляють розпорядникам нижчого рівня інші показники, яких вони повинні дотримуватись відповідно до законодавства і які необхідні для правильного визначення видатків бюджету у проектах кошторисів;
забезпечують складання проектів кошторисів на бюджетні програми (функції), що виконуються безпосередньо головними розпорядниками.
Головні розпорядники розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня щодо законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків з бюджету, правильності їхнього розподілу відповідно до економічної класифікації розподілу видатків, повноти надходження доходів, дотримання чинних ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства та складають проекти зведених кошторисів.
На підставі проектів зведених кошторисів головні розпорядники формують бюджетні запити, які подають Міністерству фінансів України для включення до проектів відповідних бюджетів.
Бюджетний запит — документ, підготований розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний рік.
На підставі даних про граничні обсяги видатків на наступний рік і отриманих інструктивних матеріалів від розпорядників і нормативних документів бюджетні установи починають складання проектів кошторисів.
Термін розгляду показників проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня встановлюють головні розпорядники так, щоб проекти зведених кошторисів могли бути своєчасно оформлені як бюджетні запити.
Проекти кошторисів складають усі установи на наступний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до початку року, на який планують видатки з бюджету. У разі коли установи утворені не з початку року, кошториси складають і затверджують для кожної установи з часу її утворення до кінця бюджетного року в загальному порядку.
У проектах кошторисів, у частині надходж...