Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Облік і аудит
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра обліку і аудиту
Курсова робота
з дисципліни
«Фінансовий облік ІІ»
на тему:
«Організація та методика обліку активів, зобов’язань, капіталу, доходів та витрат підприємств, організацій та установ на прикладі УАПР у Камінь-Каширському районі»
Підготувала:
студентка ФЕіП
групи ОіА-34
П'явка І. В.
Перевірила:
доц.Позняковська Н.М.
Рівне-2008р.
Зміст
Вступ
1. Організаційно-правова характеристика підприємства та її вплив на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності………..5
2. Організація та вимоги до первинного обліку…………………….......10
3. Аналітичний і синтетичний облік господарських операцій підприємства.............................................................................................11
3.1. Облік активів...........................................................................................13
3.1.1. Облік необоротних активів.................................................................13
3.1.2. Облік оборотних активів
3.2. Облік зобов’язань ..................................................................................19
3.2.1. Облік поточних зобов’язань................19
3.2.1.1. Облік поточних зобов’язань за товари, роботи, послуги
3.2.1.2. Облік розрахунків з бюджетом
3.3. Облік власного капіталу........................................................................30
3.4. Облік доходів..........................................................................................32
3.5. Облік видатків.........................................................................................33
4. Склад та порядок формування фінансових звітів підприємства...........38
5. Індивідуальне завдання.............................................................................41
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
В Україні функціонують близько 40 тисяч уста нов та організацій різного профілю, які повністю або частково утримуються за рахунок держав ного чи місцевих бюджетів. Фінансово-госпо дарська діяльність бюджетних установ характери зується низкою особливостей, які впливають на методику та організацію бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік у бюджетних установах виконує свої конкретні задачі, має специфічні об’єкти, ведеться за окремим планом рахунків на балансі, який відрізняється від балансу госпрозрахункових підприємств та організацій. Зміни, що відбуваються в галузях невиробничої сфери за умов переходу до ринкової економіки, потребують адекватного нормативно-пра вового забезпечення, в тому числі й бухгалтерського обліку.
Нині є досить актуальною тема, пов’язана з веденням обліку в бюджетних установах, адже ми можемо дослідити і вивчити основні фінансово-господарські операції даної установи і зробити висновок про її діяльність в цілому.
Завдання курсової роботи полягає в тому щоб:
систематизувати, розширити, закріпити теоретичні знання та практичні навички ведення бухгалтерського обліку, набуті під час вивчення курсу „Фінансовий облік І” та „Фінансовий облік ІІ”;
перевірити вміння застосовувати ці знання для оцінки постановки обліку на конкретній установі і розробки пропозиції щодо її вдосконалення;
оволодіти практичними навичками і досвідом з обліку, що стосується роботи з первинними та іншими документами, виходячи з яких зробити певні висновки по роботі даної установи;
розвинути навички самостійної роботи і використання отриманих знань з організації і методики наукових досліджень у вирішенні завдань, поставлених у курсовій роботі.
Курсова робота з фінансового обліку ІІ виконана на прикладі Управління агропромислового розвитку у Камінь-Каширському районі.
Управління агропромислового розвитку Камінь-Каширської райдержадміністрації є її структурним підрозділом, підзвітним та підконтрольним голові районної держадміністрації, Головному управлінню агропромислового розвитку обласної держадміністрації і Мінагрополітики.
Управління утримується за рахунок коштів державного бюджету. Граничну чисельність, фонд оплати праці працівників управління та видатки на їх утримання визначає голова відповідної районної держадміністрації в межах виділених асигнувань та затвердженої граничної чисельності працівників для районної держадміністрації. Кошторис, штатний розпис управління затверджує голова відповідної держадміністрації після проведення їх експертизи районним фінансовим управлінням. Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Місцезнаходження за КОАТУУ – Волинська обл., м. Камінь-Каширський, вул. Волі, будинок 2.
Основними завданнями управління є:
участь у реалізації державної аграрної та соціальної політики на селі, проведення аналізу тенденцій і прогнозування процесу розвитку галузей агропромислового виробництва і сільських територій;
сприяння розвитку ринкової інфраструктури, а також проведення моніторингу агропродовольчого ринку;
участь в межах своїх повноважень у здійсненні заходів з питань збереження, відтворення та раціонального використання земельних, водних та інших природних ресурсів, охорони праці та техніки безпеки.
Дана курсова робота складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
У першому розділі вивчається організаційно-правова характеристика установи та її вплив на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
У другому розділі визначається організація та вимоги до первинного обліку, описується порядок відображення господарських операцій з об’єктом обліку в первинних документах.
У третьому розділі вивчається економічна характеристика об’єкту обліку та наводиться визначення об’єкту обліку.
У четвертому розділі досліджується порядок формування відповідних показників фінансової звітності на підставі даних обліку.
У п’ятому розділі курсової роботи виконується індивідуальне завдання, котре полягає в складанні на підставі головної книги та меморіальних ордерів установи за березень 2008р. журналу господарських операцій.
Дослідження та вивчення переліку запропонованих розділів допоможе детальніше ознайомитися з введенням бухгалтерського обліку в даній установі, а також закріпити практичні знання для проведення детальніших розрахунків в даній курсовій роботі.
1. Організаційно-правова характеристика підприємництва та її вплив на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності
Управління агропромислового розвитку Камінь-Каширської райдержадміністрації (далі – управління ) є її структурним підрозділом, підзвітним та підконтрольним голові районної держадміністрації, Головному управлінню агропромислового розвитку обласної держадміністрації і Мінагрополітики.
Управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінагрополітики, розпорядженнями голови обласної, районної держадміністрації і Положенням про управління.
Основними завданнями управління є:
участь у реалізації державної аграрної та соціальної політики на селі, проведення аналізу тенденцій і прогнозування процесу розвитку галузей агропромислового виробництва і сільських територій;
сприяння розвитку ринкової інфраструктури, а також проведення моніторингу агропродовольчого ринку;
участь в межах своїх повноважень у здійсненні заходів з питань збереження, відтворення та раціонального використання земельних, водних та інших природних ресурсів, охорони праці та техніки безпеки.
Управління утримується за рахунок коштів державного бюджету. Граничну чисельність, фонд оплати праці працівників управління та видатки на їх утримання визначає голова відповідної районної держадміністрації в межах виділених асигнувань та затвердженої граничної чисельності працівників для районної держадміністрації. Кошторис, штатний розпис управління затверджує голова відповідної держадміністрації після проведення їх експертизи районним фінансовим управлінням. Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Місцезнаходження за КОАТУУ – Волинська обл., м. Камінь-Каширський, вул. Волі, будинок 2.
Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку в УАПР діє спеціальний відділ – відділ економічного аналізу, фінансово-кредитного забезпечення, ревізійної роботи та соціально-трудових відносин. Даний відділ є одним зі структурних підрозділів управління. Відділ у своїй роботі керується Конституцією України, Законами України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Бюджетним кодексом України, актами Президента України, Положенням про управління, основними принципами міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Відділ складається з трьох чоловік (начальник відділу – головний бухгалтер, головний фінансист, головний спеціаліст економічного аналізу та соціально-трудових відносин) та виконує функції:
забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку, який базується на первинних документах, складанні фінансової, податкової та статистичної звітності в розрізі напрямків асигнувань та методологією, встановленою районним управлінням державного казначейства України, іншими нормативними документами та своєчасне подання за підписом начальника у вищестоящі органи;
надання практичної допомоги фахівцям, організація і участь в проведенні виробничих нарад і семінарів з питань методики і особливостей складання фінансової звітності, виявлення внутрігосподарських резервів;
здійснення заходів з питань підготовки і підвищення кваліфікації працівників облікових служб, удосконалення стилю і методів роботи, зміцнення трудової дисципліни, впровадження передових форм і методів бухгалтерського обліку, комп’ютеризації облікових операцій;
проведення разом із відповідними підрозділами управління у підприємствах та організаціях перевірок господарсько-фінансової діяльності і розрахункових операцій цільового використання бюджетних коштів та асигнувань;
здійснення контролю за надходженням коштів із бюджету і правильним їх використанням;
організація роботи з фінансування капітальних вкладень та інших операційних витрат;
проведення аналізу використання бюджетних коштів, підготовка звітів та інформацій у вищестоящі органи;
проведення розрахунків перспективного фінансового забезпечення агропромислового комплексу, узагальнення наслідків фінансово-господарської діяльності;
організація роботи по кредитуванню агропромислового комплексу, здійснення аналізу і контролю за наданням і поверненням бюджетних позичок;
надання практичної допомоги з питань використання коштів з державного і місцевого бюджетів, оподаткування.
В своїй роботі відділ економічного аналізу, фінансово-кредитного забезпечення, ревізійної роботи та соціально-трудових відносин тісно взаємодіє з клієнтами державного та місцевих бюджетів.
Фінансово-господарська діяльність бюджетної установи як суб’єкта господарювання характеризується низкою особливостей, які впливають на побудову бухгалтерського обліку:
бюджетна установа функціонує на правах державної власності. Таке положення визначає порядок придбання цінностей за державні кошти, формування власного капіталу як основи для започаткування та подальшого здійснення діяльності, відчуження майна;
УАПР належить до неприбуткових організаціях – метою його діяльності є не отримання прибутку, а надання нематеріальних послуг. На відміну від готової продукції, вона не є носіями матеріальної субстанції та не оприбутковуються на складі. Відсутнє поняття виробничого браку, а отримання негативного результату може розглядатися також як результат;
управління у процесі надання нематеріальних послуг здійснює видатки, які за економічним змістом відрізняються від витрат суб’єктів підприємницької діяльності. Під видатками розуміють державні платежі, що не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги;
бюджетна установа не наділяється оборотними коштами. Її фінансове становище визначається своєчасністю і повнотою надходження асигнувань з відповідних бюджетів чи оплатою рахунків згідно з прийнятими зобов’язаннями.
Бухгалтерський облік у бюджетних установах є системою контролю за наявністю та рухом бюджетних і позабюджетних коштів, будується на загальноприйнятих у міжнародній практиці принципах, виконує управлінську, контрольну та інформаційну функції, але має певні особливості і розглядається як окремий вид діяльності та самостійний навчальний курс. Бюджетні установи є юридичними особами, мають замкнену систему обліку і ведуть облікову політику, спрямовану не на зіставлення витрат і результатів праці та отримання прибутку, а на облік видатків у процесі надання нематеріальних послуг.
Це положення і визначає основну задачу бухгалтерського обліку в бюджетних установах — повне і своєчасне відображення фінансово-господарських операцій з використання бюджетних і позабюджетних коштів відповідно до їх цільового призначення.
Облікова політика бюджетної установи – це сукупність визначених у межах чинного законодавства принципів, методів і процедур, що використовуються бюджетною установою для складання та подання фінансової звітності.
Облікова політика в управлінні базується на основних принципах бухгалтерського обліку, яких бюджетні установи повинні дотримуватися при веденні рахунків і складанні фінансової звітності.
В УАПР ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у валюті України. Операції в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності у валюті України з перерахуванням її за курсом Національного банку України на дату здійснення операції або складання звітності. Операції повиннім бути відображені в обліку в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Облікова політика щодо методів оцінки, обліку і контролю активних та пасивних операцій ґрунтується на відповідних нормативних документах. Облікова політика активно сприяє поліпшенню структури активів, якнайшвидшому стягненню сумнівної, безнадійної заборгованості.
Оцінка – це процес визнання тієї суми коштів, за якою статті фінансової звітності мають визнаватися і обліковуватися у балансі ті фінансовому звіті.
Активи і зобов’язання обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення (за первісною або поточною вартістю).
Будь-які зміни в обліковій політиці, що мають суттєвий вплив на показники звітного або майбутніх періодів, мають бути описані із зазначенням їх причин і змін. Не вважається зміною в обліковій політиці:
нова облікова політика щодо операцій, які не є суттєвими;
нова облікова політика щодо операцій, які відрізняються по суті від попередніх і не здійснювалися раніше.
Нова облікова політика застосовується до подій та операцій з часу їх виникнення.
Бухгалтерський облік в управлінні, як і в будь-якій бюджетній установі, ведеться методом подвійного запису за певною формою, тобто кожна господарська операція реєструється в облікових регістрах за дебетом одного та за кредитом іншого рахунку на однакову суму. Відповідно до чинного законодавства та специфіки установи в управлінні ведеться меморіально-ордерна («Журнал-головна») форма обліку.
Поєднання синтетичного обліку у книгах з аналітичним обліком на картках дає змогу використати їх переваги. Використання меморіальних ордерів сприяє упорядкуванню систематичного обліку, а перевірка дебетових і кредитових оборотів по рахунках Головної книги з оборотом реєстраційного журналу дає можливість встановити повноту і правильність записів і усунути помилки (якщо вони мали місце).
Проте, при певних перевагах, меморіально-ордерна форма має суттєві недоліки, а саме:
- складання значної кількості документів бухгалтерського оформлення (меморіальних ордерів) створює зайву проміжну ланку між виправдними документами й обліковими регістрами;
- багаторазовість записів господарських операцій (у реєстраційному журналі на синтетичних рахунках Головної книги, на аналітичних рахунках) і пов'язані з цим зайві затрати праці;
- роз'єднаність синтетичного й аналітичного обліку, що часто призводить до відставання записів на аналітичні рахунки від записів на синтетичні;
- віднесення значного обсягу робіт (звірка даних хронологічного й систематичного обліку, а також синтетичного й аналітичного обліку, виправлення помилок тощо) на кінець місяця, що зумовлює нерівномірність завантаження облікових працівників, відставання у складанні і поданні звітності;
- недостатня пристосованість облікових регістрів для отримання необхідної інформації для складання звітності, що зумовлює необхідність додаткових вибірок і розрахунків у процесі складання звітності.
Окрім цього, меморіально-ордерна форма обліку розрахована в основному на ручну працю або використання обчислювальної техніки на окремих ділянках обліку (нарахування заробітної плати тощо) і не пристосована до комплексної автоматизації облікової інформації із застосуванням сучасної обчислювальної техніки. Тому перелічені недоліки меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку суттєво обмежують її застосування.
Форма бухгалтерського обліку Журнал-головна є спрощеним варіантом меморіально-ордерної форми і застосовується на невеликих за обсягом діяльності підприємствах і в організаціях, план рахунків яких передбачає незначну кількість рахунків синтетичного обліку (малі підприємства, бюджетні установи та ін.).
Свою назву ця форма обліку одержала від основного її регістру синтетичного обліку - книги Журнал-головна.
Особливістю форми бухгалтерського обліку Журнал-головна є суміщення хронологічного і систематичного обліку по синтетичних рахунках в одному комбінованому обліковому регістрі - книзі Журнал-головна, яка поєднує у собі реєстраційний журнал і Головну книгу. У лівій частиш книги (перші чотири графи) ведуть хронологічну реєстрацію здійснюваних господарських операцій, оформлених відповідними документами. В них записують дату, номер, зміст операції, суму. Ця частина книги замінює реєстраційний журнал. Права частина книги поділена на кілька подвійних граф і призначена для систематизації зареєстрованих господарських операцій по дебету і кредиту відповідних синтетичних рахунків. Ця частина книги заміняє головну книгу. Форма книги Журнал-головна наведена нижче.
Кожну господарську операцію (або кілька однорідних згрупованих операцій) на підставі виправдних документів або меморіальних ордерів записують у книгу Журнал-головна, причому суму записують в одному рядку тричі: у графі оборотів, на дебет одного рахунка і кредит - іншого. Якщо запис складний, то суму дебетового або кредитового обороту записують на кількох рахунках, але загальна сума дебетових записів повинна дорівнювати загальній сумі кредитового запису (або навпаки), а також сумі, зазначеній у графі оборотів.
Внизу кожної сторінки книги Журнал-головна записують підсумки загальної суми обороту, а також дебетових і кредитових оборотів синтетичних рахунків. Сума оборотів по дебету всіх синтетичних рахунків повинна дорівнювати сумі оборотів по кредиту рахунків, а також підсумку графи "Сума обороту". Це дає змогу систематично контролювати правильність записів шляхом перевірки їх при підрахунку підсумків.
При застосуванні форми бухгалтерського обліку Журнал-головна складати оборотну відомість по синтетичних рахунках немає потреби, оскільки підсумки оборотів по дебету і кредиту рахунків, а також рівність залишків рахунків порівнюють у самій книзі.
Аналітичний облік при формі Журнал-головна ведуть на картках або в книгах. Господарські операції в них записують на підставі виправдних документів, доданих до меморіальних ордерів. Наприкінці місяця за даними карток (книг) складають оборотні відомості по рахунках аналітичного обліку, підсумки яких порівнюють з оборотами і залишками відповідних синтетичних рахунків, що містяться у книзі Журнал-головна, і встановлюють правильність відображених господарських операцій в облікових регістрах. За даними книги Журнал-головна складають бухгалтерський баланс.
В УАПР облік меморіальних ордерів ведеться в автоматизованому режимі. Головна книга -- в ручному.
На підставі даних бухгалтерського обліку бюджетні установи зобов’язані складати бухгалтерську звітність. Складання звітності є завершальним етапом облікового процесу. Бухгалтерська звітність ґрунтується на даних синтетичного та аналітичного обліку і відображає майнове та фінансове становище бюджетної установи, результати господарської діяльності та виконання кошторису доходів та видатків за звітний період (місяць, квартал, рік). Бухгалтерська та статистична звітність УАПР заповнюється та подається відповідно до встановлених порядків та термінів розроблених і затверджених відповідними міністерствами і відомствами України, а форми фінансової звітності з виконання кошторису доходів і видатків -- Державним казначейством України.
Залежно від звітного періоду фінансову звітність поділяють на:
річну;
квартальну;
місячну.
Розпорядники бюджетних коштів подають у повному обсязі фінансові звіти установі вищого рівня - органу Державного казначейства України, в якому обслуговується.
Склад місячної фінансової звітності:
Звіт про заборгованість бюджетних установ (№7д);
Звіт про заборгованість бюджетних установ за окремими програмами (№7д.1);
Склад квартальної фінансової звітності:
Баланс (№1);
Звіт про виконання загального фонду кошторису установи (№2);
Звіт про виконання загального фонду кошторису установи (№2-валюта);
Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами (№4-1д);
Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ (№4-2д);
Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (№4-3д);
Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (позики міжнародних фінансових організацій)(№4-3д.1);
Звіт про надходження використання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів (№4-4д);
Звіт про заборгованість бюджетних установ (№7д);
Звіт про заборгованість бюджетних установ за окремими програмами (№7д.1);
Пояснювальна записка (включає текст та додатки).
Склад річної фінансової звітності:
Баланс (№1);
Звіт про виконання загального фонду кошторису установи (№2);
Звіт про виконання плану за штатами і контингентами органів державного управління, судів і прокуратури, науково-дослідних установ (№3-1);
Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами (№4-1д)
Звіт про рух необоротних активів (№5);
Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування (№6);
Звіт про заборгованість бюджетних установ (№7д);
Звіт про результати фінансової діяльності (№9);
Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей в бюджетних установах (№15);
Пояснювальна записка (включає текст та додатки).
Правильність складання фінансових звітів визначається за допомогою перевірки та порівняння окремих показників відповідних форм, відповідно до встановлених рекомендацій.
Крім фінансової звітності складають та подають податкову, соціальну та статистичну звітність. Податкова звітність складається на підставі даних податкового обліку та дає інформацію про стан розрахунків з бюджетом.
Крім того, управління складає та подає звітність до пенсійного фонду та фондів соціального страхування. Ця звітність складається на підставі даних бухгалтерського обліку та надає інформацію про стан розрахунків з даними фондами.
2. Організація та вимоги до первинного обліку
Будь-яка господарська операція повинна відображатись на місці її здійснення у відповідних бухгалтерських документах. Таку реєстрацію господарських операцій називають первинним обліком, який є основою бухгалтерського обліку. Господарські операції відображають в бухгалтерському обліку методом їхнього суцільного і безперервного документування. Записи в бухгалтерському обліку здійснюють на підставі первинних документів.
Первинні документи—це письмові свідчення, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації установи на їхнє здійснення.
Первинний бухгалтерський документ—бланк встановленої форми, призначений для відображення господарських операцій. Первинні документи складають на бланках типових форм, а також на бланках спеціалізованих форм.
Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їхнього суцільного безперервного документування. Записи в бухгалтерському обліку здійснюються на підставі первинних документів.
На підставі даних первинних бухгалтерських документів інформацію про здійснені установою господарські операції згруповують в облікові регістри—у носії спеціального формату у вигляді відомостей, журналів, книг тощо для хронологічного, систематичного нагромадження та узагальнення інформації.
Перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів здійснюється в міру її надходження, але не пізніше від терміну, що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складання бухгалтерської статистичної звітності, декларацій і розрахунків. У бухгалтерських регістрах систематизують дані про стан та операції з економічно однорідними об’єктами обліку в системі бухгалтерських рахунків за звітний період.
За обсягом змісту бухгалтерські регістри поділяються на синтетичні та аналітичні. Синтетичні—регістри, в яких облік ведеться за синтетичними рахунками. Аналітичні—регістри, в яких облік ведеться за аналітичними рахунками. В аналітичних облікових регістрах дані подаються в натуральних, трудових і вартісних вимірах.
Основним документом, який регулює загальні правила застосування первинних документів, є Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказам Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88. положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності установи.
Бухгалтерські документи класифікують за такими ознаками:
за місцем складання;
за призначенням;
за порядком складанням;
за способом оформлення операцій;
за змістом.
За місцем складання бухгалтерські документи поділяють на внутрішні (оформлені в установі) та зовнішні (отримані від партнерів та інших установ та підприємств).
За призначенням бухгалтерські документи поділяють на:
розпорядчі, які містять розпорядження на право здійснення операцій (доручення на отримання матеріальних цінностей, накази, платіжне до ручення, вимога тощо);
виконавчі (виправдальні), що підтверджують факт господарської опера ції (прибутковий ордер, накладна);
бухгалтерського оформлення, які складають працівники бухгалтерії на підставі даних розпорядчих і виконавчих документів (розрахунки заро бітної платні, податків);
комбіновані, в яких поєднані ознаки розпорядчих, виконавчих документів та документів бухгалтерського оформлення (лімітно-забірна карта, наряд тощо).
За порядком складання (ступенем узагальнення господарських операцій) бух галтерські документи поділяють на первинні, які складають у момент здійснен ня операції або безпосередньо після її закінчення (ордер, накладна), та зведені, які складають на підставі даних згрупованих однорідних первинних документів (авансовий звіт, платіжна відомість).
За способом оформлення (кількістю охоплених операцій) бухгалтерські документи поділяють на одноразові, які заповнюють на одну операцію, та нагромаджувальні, в яких записують однорідні господарські операції за певний проміжок часу.
За змістом бухгалтерські документи поділяють на грошові, розрахункові, об ліку основних засобів, обліку виробничих запасів, обліку особового складу тощо.
Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складати українською мовою.
Первинні документи для надання їм сили та доказовості повинні містити такі обов’язкові реквізити:
назва документа (форми);
номер, дата і місце складання;
назва установи від імені якої складено документ;
зміст, обсяг, одиниця вимірювання господарської операції;
посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За відсутності будь-якого реквізиту первинний документ втрачає свою доказову силу і не може бути підставою для записів у системі рахунків бухгалтерського обліку.
Залежно від характеру операції до первинних документів можуть бути внесені додаткові реквізити:
ідентифікаційний код установи;
підстава для здійснення операції;
номери рахунків за дебетом і кредитом;
назва управління (отримувача і платника коштів), номер його коду;
призначення платежу: назва товару (виконаних робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється платіж (договір, рахунок тощо), із зазначенням його номера і дати;
код економічної класифікації видатків із зазначенням сум під час здійснення видатків з бюджету;
коди бюджетної класифікації доходів та термін платежу;
суму податку на додану вартість, або надпис «без податку на додану вартість».
Відповідно до законодавства, діяльність бюджетних установ здійснюється за рахунок коштів, що надходять до державного бюджету, і додаткових доходів отримання яких дозволено чинним законодавством України. Бюджетне фінансування—безповоротне, безвідкладне виділення коштів з державного бюджету.
У бюджетній установі всі документи, пов’язані з фінансово-господарською діяльністю (чеки, платіжні доручення, розрахунково-платіжні та платіжні відомості, документи на видання ТМЦ тощо) підписує (візує) керівник бюджетної установи і головний бухгалтер, документи без підпису одного з них є недійсними і не приймаються до виконання.
Основні господарські операції та первинні документи, що складаються при їх здійсненні наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Перелік форм первинної облікової документації
(Управління агропромислового розвитку)
Зміст господарської операції (призначення документа)
Назва документа
Код
Організаційно-розпорядчі документи, які є підставою для оформлення документа
1
2
3
4
1. Зараховано на рахунки працівників УАПР заробітну плату за березень 2008р.
Платіжне доручення
1111
Заява на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки
2. Отримано чайник від приватного підприємця Гривенець Л.І.
Накладна
1131
Рахунок, платіжне доручення, довіреність
3. Надано головному спеціалісту з питань механізації, техніки безпеки та охорони праці Сіліпіні І.П. відпустку без збереження заробітної плати
Наказ № 5-к
Заява Сіліпіни І.П.
4. Видано аванс на відрядження
Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт
Наказ на відрядження, посвідчення на відрядження, документи, які засвідчують використання коштів
5. Нарахована заробітна плата працівникам УАПР за березень 2008р.
Платіжна відомість
Табель обліку робочого часу
6. Виплата працівникам УАПР надбавки за високі досягнення у праці
Наказ № 14/2
Постанова Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006р. №268
3. Аналітичний і синтетичний облік господарських операцій підприємства
3.1. Облік активів
3.1.1. Облік необоротних активів
Необоротні активи—матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать установі та забезпечують її функціонування й строк корисної експлуатації.
У необоротні активи бюджетних установ входять:
основні засоби;
інші необоротні матеріальні активи;
нематеріальні активи;
Метою ведення обліку необоротних активів є забезпечення правильного документального оформлення та своєчасного відображення в реєстрах бухгалтерського обліку надходження, переміщення, вибуття всіх необоротних активів, які належать установі, зокрема і здані в оренду.
Для відображення в бухгалтерському обліку необоротних активів у План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 №114 включені такі синтетичні рахунки 10 «Основні засоби»; 11 «Інші необоротні матеріальні активи»; 12 «Нематеріальні активи»; 13 «Знос необоротних активів»; 14 «Незавершене капітальне будівництво».
У бухгалтерському обліку вартість, за якою відображають необоротні активи, розподіляється на:
- первісну;
- балансову (залишкову);
- відновлювальну.
Придбані (створені) необоротні активи зараховують на баланс установи за первісною вартістю.
Первісна вартість необоротних активів—вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами на їхнє придбання, спорудження та виготовлення.
Балансова (залишкова) вартість необоротних активів—первісна вартість за вирахуванням суми нарахованого зношення.
Відновлювальна вартість необоротних активів—первісна вартість, змінена після переоцінки. Зміна вартості необоротних активів у зв’язку з їхньою добудовою, дообладнанням, реконструкцією, модернізацією не належить до доходів установи.
Облік операцій руху необоротних активів відображають у різних меморіальних ордерах. Наказом Державного казначейства України від 27 липня 2000 року №68 затверджено «Інструкцію про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання». Згідно з цією Інструкцією облік необоротних активів ведеться у таких меморіальних ордерах:
Меморіальний ордер №4 «Накопичувальна відомість за рахунками з іншими дебіторами» форма №408(бюджет)- у разі надходження необоротних активів за передоплату;
Меморіальний ордер №6 «Накопичувальна відомість з розрахунками з іншими кредиторами» форма №409 (бюджет)- у разі надходження необоротних активів за післяоплату;
Меморіальний ордер №9 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів» форма №438 (бюджет)- використовується для обліку вибуття та переміщення до інших установ, організацій необоротних активів.
Нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. до нематеріальних активів включаються розробка, тобто застосування підприємством результатів досліджень та інших знань для проектування та планування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання.
Придбаний або одержаний нематеріальний актив беруть на облік, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням, і його вартість може бути достовірно визначена. Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта за встановленими групами.
Методи оцінки нематеріальних активів
Таблиця 3.1.
Джерела надходження
Методика оцінки
Придбані (створені)
Первинна вартість (вартість придбання(без знижок) мита, непрямих податків, які не відшкодовуються) та інші, безпосередньо пов’язані з придбанням та приведенням до стану, придатного до використання за призначенням
Одержані в обмін на подібний об’єкт
Залишкова вартість переданого нематеріального активу якщо вона перевищує його справедливу вартість, то за цією вартістю з включенням різниці в фінансові результати (витрати) звітного періоду
Одержані в повний або частковий обмін на неподібний об’єкт
Справедлива вартість переданого активу, збільшена (зменшена) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, переданих (одержаних) при обміні
Одержані безкоштовно
Справедлива вартість на дату надходження
Внесені до статутного фонду
Справедлива, узгоджена між засновниками (учасниками)
Одержані при об’єднанні підприємства
Справедлива вартість
Створені підприємством
Прямі витрати на створення активу та приведення його до стану, придатного для використанні за призначенням (оплата за реєстрацію юридичної особи, амортизація патентів, ліцензій тощо)
Покращені підприємством
Збільшується на суму витрат, пов’язаних з удосконаленням цих активів, підвищенням їх можливостей та строку використання, які дадуть можливість підвищення очікуваних економічних вигод
Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об’єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей матеріальний актив (крім тих. щодо яких не існує активного ринку).
Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів відображається у складі додаткового капіталу, а сума уцінки – у складі витрат звітного періоду, однак при всіх послідуючих уцінки (дооцінки) нематеріальних активів мають бути уточнені раніше зроблені дооцінки (уцінки) цих активів.
Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом, але не більше 20 років. При визначенні строку корисного використання враховують: строки корисного використання подібних активів; моральний знос, що передбачається; правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання та інші фактори. Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно.
Нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття або внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання.
Фінансовий результат від вибуття об’єктів нематеріальних активів визначається як різниця між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків, пов’язаних з вибуттям) та їх залишковою вартістю.
Основні засоби – матеріальні активи, які використовує установа багаторазово і безперервно у ході виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше від одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує тисячу грн. за одиницю (комплект).
Загальні вимоги щодо списання основних засобів з балансу бюджетних установ. Вибуття основних засобів може відбуватися внаслідок:
продажу (відчуження) надлишкового, непотрібного, не використовуваного обладнання транспортних засобів та інших об’єктів;
ліквідації;
безоплатного передавання іншим бюджетним установам за розпорядження вищих керівних органів;
переведення до складу оборотних активів (малоцінних та швидкозношуваних предметів, інших запасів);
Своєю чергою списання основних засобів може відбуватися внаслідок:
повного фізичного зношення і непридатності для подальшого використання;
моральної застарілості;
несправності, знищення, псування, з вини осіб, відповідальних за збереження та використання засобів;
знищення або псування засобів внаслідок пожежі, стихійного лиха;
недостачі, виявленої під час інвентаризації.
Для визначення непридатності основних засобів і встановлення неможливості або неефективності їхнього відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання цих цінностей, наказом керівника установи щорічно створюється постійно діюча комісія, яка діє протягом року.
Право визначення непридатності основних засобів і встановлення неможливості або неефективності відновлюваного ремонту, а також оформл...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора