Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра обліку і аудиту
Курсова робота
з дисципліни:
«Фінансовий облік-ІІ»
на тему:
«Організація та методика обліку активів, зобов’язань, капіталу, доходів та витрат підприємств, організацій та установ на прикладі ДПІ у Рівненському районі»
Підготувала студентка
3 курсу ФЕіП,
групи ОА-31
Білецька Оксана
Перевірила:
доц. Позняковська Н.М.
м. Рівне-2008р.
Зміст:
Вступ
Організаційно-правова характеристика підприємства та її вплив на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності………..5
Організація та вимоги до первинного обліку…………………….......10
Аналітичний і синтетичний облік господарських операцій підприємства.............................................................................................11
3.1. Облік активів...........................................................................................13
3.1.1. Облік необоротних активів.................................................................13
3.2. Облік зобов’язань ..................................................................................19
3.2.1. Облік поточних зобов’язань за товари, роботи, послуги................19
3.2.2. Облік розрахунків з оплати праці......................................................20
3.2.3. Облік розрахунків зі страхування .....................................................23
3.2.4. Облік розрахунків з бюджетом..........................................................25
3.2.5. Облік інших поточних зобов’язань...................................................29
3.3. Облік власного капіталу........................................................................30
3.4. Облік доходів..........................................................................................32
3.5. Облік видатків.........................................................................................33
4. Склад та порядок формування фінансових звітів підприємства...........38
5. Індивідуальне завдання.............................................................................41
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Головним фінансовим інструментом держави є податкова система, за допомогою якої формуються кошти державного бюджету як економічний фундамент діяльності уряду. Сукупність податкових законів утворює нормативну базу діяльності податкових інституцій і формує поле їх взаємовідносин з об'єктами оподаткування. Види і кількість податків, податкові ставки, строки сплати податків, звітність, права і обов'язки сторін встановлюються законодавчо. Усе це разом складає податкову систему держави.
За економічною сутністю податок - це відчужений державою продукт праці підприємців (робітників і службовців матеріальної сфери виробництва) у грошовій формі.
Прямі та непрямі податки становлять близько 40% ВВП. Таким чином, бюджет як державні кошти - це своєрідний податок на кожного, хто виробляє матеріальну продукцію, стягуваний з метою використання цих коштів на утримання державних органів, фінансування витрат на оборону, науку, культуру, освіту та ін.
Головним завданням державної податкової інспекції (ДПІ) є забезпечення додержання законодавства про податки, повний облік всіх платників податків та інших обов'язкових платежів до бюджету, здійснення контролю, забезпечення правильності обчислення і сплати цих платежів.
Державна податкова інспекція у Рівненському районі створена відповідно до Закону України від 4 грудня 1990 року № 509 XII «Про державну податкову службу в Україні»(із змінами і доповненнями).
Державна податкова інспекція у Рівненському районі є органом державної податкової служби у системі органів виконавчої влади, яка підпорядковується Державній податковій адміністрації в Рівненській області і забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики на території Рівненського району, а також державної політики в сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів.
Основними завданнями ДПІ в Рівненському районі є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків. Отже в своїй діяльності вона покладається на ведення фінансово – господарського обліку і вимагає відповідної компетенції осіб, які б могли забезпечити діяльність даної ланки підприємства. Особи, які здійснюють такий вид діяльності належать до фінансового сектору даної установи. На їх відповідальності лежить робота самої установи. Саме вони займаються введенням бухгалтерського обліку в даній установі.
Бухгалтерський облік у ДПІ в Рівненському районі здійснюється за меморіально-ордерною формою обліку і складається з реєстрів аналітичного і синтетичного обліку. Перевірені та взяті на облік документи систематизуються за датами здійснення операцій та заносяться до меморіальних ордерів – накопичувальних відомостей. Окремі меморіальні ордери складаються безпосередньо після здійснення операцій або не пізніше наступного після одержання первинного документа дня як за окремими документами, так і на підставі групи однорідних документів.
Нині є досить актуальною тема, пов’язана з веденням обліку в бюджетних установах, адже ми можемо дослідити і вивчити основні фінансово-господарські операції даної установи і в загальному зробити висновок про її діяльність в цілому.
Тому враховуючи важливість і актуальність даної теми, головним завданням для написання курсової роботи є поглиблення та закріплення теоретичних знань, які набуті в процесі вивчення дисциплін: «Фінансовий облік І» та «Фінансовий облік ІІ», оволодіти практичними навичками і досвідом з обліку, що стосується роботи з первинними та іншими документами, виходячи з яких зробити певні висновки по роботі даної установи.
Дана курсова робота складається із вступу, п’яти розділів, висновків та списку використаної літератури.
У першому розділі вивчається організаційно-правова характеристика установи та її вплив на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
У другому розділі визначається організація та вимоги до первинного обліку, описується порядок відображення господарських операцій з об’єктом обліку в первинних документах.
У третьому розділі вивчається економічна характеристика об’єкту обліку та наводиться визначення об’єкту обліку.
У четвертому розділі досліджується порядок формування відповідних показників фінансової звітності на підставі даних обліку.
У п’ятому розділі курсової роботи виконується індивідуальне завдання. Суть якого полягає в складанні на підставі головної книги установи Журналу господарських операцій.
Дослідження та вивчення переліку запропонованих розділів допоможе детальніше ознайомитися з введенням бухгалтерського обліку в даній установі, а також закріпити практичні знання для проведення детальніших розрахунків в даній курсовій роботі.
Організаційно-правова характеристика підприємства та її вплив на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності
Державна податкова інспекція у Рівненському районі створена відповідно до Закону України від 4 грудня 1990 року № 509 XII «Про державну податкову службу в Україні» (із змінами і доповненнями).
Вона є юридичною особою, має самостійний кошторис видатків, поточні рахунки в установах банку, печатку із зображенням державного герба України та своїм найменуванням.
ДПІ у Рівненському районі у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, власними розпорядчими документами (наказами, розпорядженнями тощо) органів ДПС вищого рівня, рішеннями органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
ДПІ у Рівненському районі налічує 63 працівника та складається з відокремлених управлінь, відокремлених відділів та відокремлених секторів які в свою чергу поділяються на відділи та сектори, що виконують поставлені перед ними функції. Відповідно до покладених завдань ДПІ у Рівненському районі виконує наступні функції:
здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів);
забезпечує облік платників податків, інших платежів, правильністю обчислення і своєчасністю надходження цих податків, платежів, а також здійснює реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
контролює своєчасне подання платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряє достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;
здійснює в межах своїх повноважень контроль за законністю валютний операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, ліцензій на впровадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до чинного законодавства, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів;
веде облік векселів, що видаються суб'єктам господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, та поданням щомісяця інформації про це місцевим органам державної статистики; здійснює контроль за погашенням векселів; видає суб'єктам господарювання дозволи на відстрочення оплати (погашення ) векселів із зазначених операцій;
забезпечує застосування та своєчасне стягнення сум фінансових (штрафних) санкцій, передбачених чинних законодавством за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;
проводить перевірки фактів приховування і заниження сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому чинним законодавством;
передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить податкової міліції;
здійснює контроль за погашенням податкового боргу (недоїмки) платниками податків, інших платежів, у тому числі тими, майно яких перебуває в податковій заставі;
проводить роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законодавством України порядку безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна;
контролює дотримання виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасність і повноту перерахування цих сум до бюджету;
здійснює контроль за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та ліцензуванням діяльності суб'єктів господарювання з . виробництва спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
співпрацює з засобами масової інформації з питань діяльності ДПІ в Рівненському районі.
Джерелом фінансування ДПІ у Рівненському районі є державний бюджет.
Згідно штатного розкладу фінансовий сектор складається з двох одиниць. Сектор очолює головний бухгалтер, який призначається і звільняється наказом начальника ДПІ у Рівненському районі за погодженням начальника відповідного відділу ДПА в Рівненській області. На період відсутності завідувача сектором його функціональні обов’язки покладаються на головного спеціаліста – друга одиниця фінансового сектора.
Серед основних функцій, покладених на фінансовий сектор можна виділити:
ведення бухгалтерського обліку в даній установі
забезпечення виконання встановлених податковим органомвищого рівня завдань, встановлення розподілу обов'язків щодокерівництва підрозділами податкового органу та визначенняступеня відповідальності начальників, заступників начальників,керівників підрозділів та спеціалістів. (Більш детальніше див дод. )
Основною формою бухгалтерського обліку в даній установі є меморіально ордерна. Бухгалтерський облік в даній бюджетній установі ведеться методом подвійного запису за певною формою. Це означає, що кожна господарська операція реєструється в облікових регістрах на дебеті одного і на кредиті другого рахунку в однакових розмірах. Послідовність запису господарських операцій в облікові регістри та будова самих регістрів визначаються саме формою обліку. Під формою бухгалтерського обліку розуміють порядок узгодження різних видів облікових регістрів, техніки обробки облікових даних, послідовності і способів здійснення облікових записів, технічних засобів ведення обліку. Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (від 16.07.1999 р.) установа сама обирає форму бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей своєї діяльності, техніки і технології обробки облікових даних.
Журнал-головна форма обліку рекомендована для застосування в бюджетних установах наказом ДКУ № 68 від 27.07.2000 р., яким затверджено «Інструкцію про форми меморіальних ордерів бюджетних установ і порядок їх складання», саме за цією формою і здійснюється ведення бухгалтерського обліку в даній установі.
Нова інструкція про форми меморіальних ордерів передбачає використання у бюджетній установі 12 основних меморіальних ордерів у формі накопичувальних відомостей, кожна з яких має спеціальне призначення і специфічну будову, та одного меморіального ордера типової форми, призначеного для оформлення інших операцій, які не охоплені основними меморіальними ордерами.
Меморіальний ордер № 1 «Накопичувальна відомість за касовими операціями» типової форми (т.ф.) № 380 (бюджет) застосовується при обробці звітів касира з метою систематизації дебетових і кредитових оборотів у касі за поточний місяць. Кожен звіт касира заноситься в накопичувальну відомість одним рядком за відповідними кореспондуючими рахунками як за дебетом, так і за кредитом відповідних субрахунків рахунка 30 «Каса». Підсумки меморіального ордера переносяться у Журнал-головну книгу, але при цьому обороти з надходження грошей в касу з реєстраційних (спеціальних реєстраційних, поточних) рахунків та з внесення готівки з каси на ці рахунки виключаються, тому що вони відображаються також у меморіальних ордерах № 2 або № 3 і звідти заносяться у Журнал-головну книгу.
Меморіальний ордер № 2 «Накопичувальна відомість руху коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банку)» т.ф. № 381 (бюджет) та меморіальний ордер № 3 «Накопичувальна відомість руху коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банку)» т.ф. № 382 (бюджет) за будовою подібні до меморіального ордера № 1. Вони призначені для відображення надходження на рахунки установи асигнувань та здійснення касових видатків загального і спеціального фондів бюджету. Накопичувальні відомості складають окремо з кожного реєстраційного (поточного) рахунка, застосовуючи для них додаткову нумерацію (№ 2-1, № 2-2, № 3-1, № 3-2 і т.ін.). Записи до цих відомостей здійснюють на підставі щоденних виписок з реєстраційних (поточних) рахунків та доданих до них первинних документів (платіжних доручень тощо). У кінці місяця підсумки меморіальних ордерів переносять до книги Журнал-головна у розрізі кореспондуючих рахунків.
Меморіальний ордер № 4 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами» т. ф. № 408 (бюджет) застосовується для обліку розрахунків з різними підприємствами і установами, які є дебіторами бюджетної організації. Відомість складається за субрахунком 364 «Розрахунки з іншими дебіторами» у розрізі кожного дебітора зокрема та кодів економічної класифікації витрат окремо за загальним та за спеціальними фондами (окремі відомості). Записи до неї здійснюють лінійно-позиційним методом — за кожною операцією, підтвердженою відповідним документом. Щодо кожного дебітора в кінці місяця виводиться сальдо розрахунків, завдяки чому ця відомість виконує роль і регістра аналітичного обліку розрахунків. При перенесенні підсумків за місяць з накопичувальної відомості до книги Журнал-головна виключаються суми операцій на реєстраційних (спеціальних реєстраційних, поточних) рахунках установи і за нарахованими доходами (які відображені в інших меморіальних ордерах).
Меморіальний ордер № 5 «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати» т. ф. № 405 (бюджет) складається в установі, яка оформлює декілька розрахунково-платіжних відомостей. При цьому у зведення спочатку записують суми коштів загального фонду, а потім — спеціального фонду за їх видами. У цій же відомості на суми нарахованої заробітної плати здійснюють нарахування внесків на обов'язкове пенсійне та соціальне страхування. До меморіального ордера додають всі документи, які є підставою для нарахування заробітної плати.
Меморіальний ордер № 6 « Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами» т.ф. № 409 (бюджет) використовується для обліку розрахунків, які обліковують на субрахунку 675 «Розрахунки з іншими кредиторами». Форма цієї відомості та порядок її заповнення аналогічні порядку складання форми № 408 (бюджет) з обліку розрахунків з різними дебіторами. При перенесенні суми оборотів з меморіального ордера № 6 у книгу Журнал-головна виключаються суми операцій на реєстраційних (спеціальних реєстраційних, поточних) рахунках установи та за нарахованими доходами, які знайшли відображення в інших меморіальних ордерах (№2,3 ін).
Меморіальний ордер № 7 «Накопичувальна відомість за розрахунками в порядку планових платежів» т.ф. № 410 (бюджет) призначено для обліку розрахунків за продукти харчування, медикаменти і перев'язувальні засоби, які здійснюють в порядку планових платежів і обліковують на субрахунку 361 «Розрахунки в порядку планових платежів». Для обліку операцій, що здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду, відкривають окремий ордер. Залишок на кінець місяця визначають окремо за кожним постачальником і взагалі (у розрізі кодів економічної класифікації видатків). При перенесенні суми оборотів до Журнал-головної книги виключають суми операцій на реєстраційних (спеціальних реєстраційних, поточних) рахунках установи та за одержані установою продукти харчування, які відображуються в інших меморіальних ордерах.
Меморіальний ордер № 8 «Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами» т.ф. № 386 (бюджет) складається щомісячно за субрахунком 362 «Розрахунки з підзвітними особами» лінійно-позиційним способом. Для обліку розрахунків з підзвітними особами, що здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду, відкривають окремий меморіальний ордер № 8-1 такої ж форми. Залишок визначається загальний і окремо за кожною підзвітною особою у розрізі кодів економічної класифікації видатків. При підрахунку суми оборотів для запису в Журнал-головну книгу не враховуються суми операцій з руху грошових коштів у касі, які знайшли відображення у меморіальному ордері № 1.
Меморіальний ордер № 9 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів» т.ф. № 438 (бюджет) і меморіальний ордер № 10 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів» т.ф. № 439 (бюджет) використовуються для відображення кредитових оборотів за рахунками 10, 11, 12 (меморіальний ордер № 9) та 22 (меморіальний ордер № 10). Записи в них здійснюють на підставі відповідних первинних документів у розрізі матеріально відповідальних осіб.
Меморіальний ордер № 14 «Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ» т.ф. № 409 (бюджет) використовується для обліку операцій нарахування доходів за спеціальними коштами (субрахунок 711 «Доходи за спеціальними коштами») та іншими власними надходженнями (субрахунок 712 «Доходи за іншими власними надходженнями»). На кожен вид доходів спеціального фонду відкривають окремі меморіальні ордери (№ 14-1, 14-2). Підсумки оборотів за місяць переносять до «Журнал-головної» книги.
Меморіальний ордер №__т.ф. № 274 (бюджет) застосовують для відображення операцій, що не фіксуються у меморіальних ордерах 1-15, та для операцій, за якими не потрібно складати накопичувальні відомості і зведення (наприклад, нарахування зносу основних засобів). Такі меморіальні ордери нумеруються послідовно, починаючи з №12 за кожен місяць окремо. Кількість їх не обмежена.
Кореспонденція субрахунків у меморіальному ордері записується залежно від характеру операцій за дебетом одного субрахунку і кредитом іншого чи дебетом одного субрахунку і кредитом декількох субрахунків або навпаки.
Позиція «Сума оборотів за меморіальним ордером» у вигляді відповідної кореспонденції рахунків переноситься до книги «Журнал-головна». Меморіальний ордер підписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер та головним бухгалтером.
Організація та вимоги до первинного обліку
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій ДПІ у Рівненському районі є первинні документи , які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Перевірені та прийняті до обліку документи систематизуються за датами здійснення операцій за хронологічним порядком і оформляються меморіальними ордерами.
Записи в меморіальному ордері здійснюються як за окремими первинними документами, так і за групами однорідних документів.
Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:
- назву документа;
- дату і місце складання;
- назву підприємства від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції;
- посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції;
- особистий підпис або інші дані , які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;
Інформація , яка міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.
Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов’язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів.
Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства тільки за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Посадова особа підприємства має право в присутності працівників органів, які здійснюють вилучення , зняти копії документів, що вилучаються. Обов’язковим є складання реєстру документів, що вилучаються, у порядку, встановленому законодавством .
Основні господарські операції та первинні документи, що складаються при їх здійсненні наведені в таблиці (2.1.).
Таблиця 2.1.
Перелік форм первинної облікової документації
(ДПІ у Рівненському районі)
Зміст господарської операції (призначення документа)
Назва документа
Код
Організаційно-розпорядчі документи, які є підставою для оформлення документа
1
2
3
4
1. Проведено оплату ТзОВ «ВВ-Сервіс» за надані послуги
Платіжне доручення (додаток №1)
1131
Договір №32 від 17.03.08р. Накладна №1/1713 від 17.03.08р.
2. Отримано від підприємства профспілки «Комун проф» принтер лазерний Canon.
Накладна №1 (додаток 2)
Рахунок, платіжне доручення, довіреність
3. Прийнято на посаду головного державного податкового інспектора відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб, Лустюка Д. Ю.
Наказ №420 (додаток 3)
Заява Люстука Д.Ю., екзаменаційна відомість від 16.05.2008р., протокол конкурсної комісії від 16.05. 2008р.
4. Звільнено з роботи Лустюк Д.Ю.
Наказ №17
Доповідна записка, акт, пояснювальна записка
5. Видано аванс на відрядження
Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт (додаток 5)
Наказ на відрядження, посвідчення на відрядження, документи, які засвідчують використання коштів
6. Нарахована заробітна плата працівникам ДПІ у Рівненському районі за березень
Платіжна відомість (додаток 6)
Табель обліку використання робочого часу
3. Аналітичний і синтетичний облік господарських операцій підприємства
Бухгалтерські рахунки є важливим джерелом різносторонньої економічної інформації, необхідної для оперативного управління і контролю діяльності бюджетної установи. Щоб бухгалтерській облік з вичерпною повнотою міг забезпечити необхідні показники, треба чітко визначити систему рахунків для відображення об’єктів обліку. З цією метою розробляють план рахунків бухгалтерського обліку.
Вимоги «Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ і Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ» (затверджено наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99р. №114, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 1999 року за №890/4183) є обов’язковими для всіх установ та організацій, зокрема в органах ДПІ, основна діяльність яких ведеться за рахунок коштів державного бюджету.
Таблиця 3.1.
Робочий план рахунків
(ДПІ у Рівненському районі)
Синтетичні рахунки
Субрахунки
Код
Назва
Код
Назва
10
Основні засоби
103
Будинки та споруди
104
Машини та обладнання
105
Транспортні засоби
106
Інструменти, прилади та інвентар
11
Інші необоротні матеріальні активи
112
Бібліотечні фонди
113
Малоцінні необоротні матеріальні активи
13
Знос необоротних активів
131
Знос основних засобів
22
Малоцінні та швидкозношувальні предмети
221
Малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі і в експлуатації
23
Матеріали і продукти харчування
234
Господарські матеріали і канцелярське приладдя
235
Паливо, горючі і мастильні матеріали
238
Запасні частини до машин і обладнання
32
Рахунки в казначействі
321
Реєстраційні рахунки
323
Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку спеціальних коштів
33
Інші кошти
331
Грошові документи в національній валюті
36
Розрахунки з різними дебіторами
362
Розрахунки з підзвітними особами
364
Розрахунки з іншими дебіторами
40
Фонд у необоротних активах
401
Фонд у необоротних активах за їх видами
41
Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах
411
Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами
64
Розрахунки із податків та платежів
641
Розрахунки за платежами і податками в бюджет
65
Розрахунки із страхування
651
Розрахунки із пенсійного забезпечення
652
Розрахунки із соціального страхування
653
Розрахунки із страхування на випадок безробіття
654
Розрахунки з інших видів страхування
66
Розрахунки з оплати праці
661
Розрахунки із заробітної плати
666
Розрахунки з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків
668
Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання
67
Розрахунки за іншими операціями і кредиторами
675
Розрахунки з іншими кредиторами
68
Внутрішні розрахунки
683
Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за загальним фондом
70
Доходи загального фонду
701
Асигнування з державного бюджету на видатки установи та інші заходи
71
Доходи спеціального фонду
711
Доходи за спеціальними коштами
80
Видатки із загального фонду
801
Видатки із державного бюджету на утримання установи та інші заходи
Облік активів
3.1.1. Облік необоротних активів
Необоротні активи — це матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать установі та забезпечують її функціонування й строк корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року. Необоротні активи поділяються: основні засоби та інші необоротні матеріальні активи.
Отже, клас 1 "Необоротні активи" першого розділу плану рахунків об'єднує рахунки, призначені для обліку матеріальних та нематеріальних активів, що отримані для тривалого використання і не призначені для реалізації або витрачання протягом одного року. Сюди належать власні та отримані на умовах фінансового лізингу основні засоби.
Основні засоби в бюджетних установах — це матеріальні активи, отримані ними з метою використання в процесі діяльності для забезпечення якісного виконання покладених функцій, або надання послуг різного характеру, що і є основним завданням та результатом діяльності бюджетних установ чи організацій.
Класифікація основних засобів за об’єктами бухгалтерського обліку, що перебувають на балансі даної установи:
103. Будинки та споруди
104. Машини та обладнання
105. Транспортні засоби
106. Інструменти, прилади та інвентар
На субрахунку 103 ‘‘Будинки та споруди’’ обліковуються будинки, зайняті органами управління, соціально-культурними та іншими установами;
На субрахунку 104 ‘‘Машини та обладнання’’ облiковуються машини та обладнання, обчислювальна технiка, , iншi машини та обладнання з видiленням в окремi підгрупи:
1) машини та обладнання, відповідно для використання в цільових цілях та службових поїздках
2) обчислювальна техніка - електронно-обчислювальні, керуючі та аналогові машини, цифрові обчислювальні машини та пристрої (клавішні обчислювальні та підсумовуючі машини та ін.);
3) комп’ютерна техніка і її комплектуючі - комп’ютери, монітори, периферійне і сітьове обладнання комп’ютера, що за вартістю за одиницю чи комплект відноситься до основних засобів;
4) інші машини та обладнання - машини, апарати та інше обладнання, не назване у вищеперерахованих підгрупах. До інших машин та обладнання відносяться: обладнання кабінетів, телевізори, радіоапаратура, обладнання АТС, телефони, факси, копіювальна техніка, холодильники, пилососи та ін.
Інші необоротні матеріальні активи – це активи термін використання яких більше 1 року, які підприємство отримує з метою використання у процесі виробництва, здавання в оренду або для здійснення адміністративних і культурних потреб.
Класифікація інших необоротних матеріальних активів, які числяться в даній установі:
112. Бібліотечні фонди
113. Малоцінні необоротні матеріальні активи
На субрахунку 112 ‘‘Бiблiотечні фонди’’ обліковуються бiблiотечнi фонди, незалежно вiд вартостi окремих примірникiв книг. До бiблiотечного фонду належать: наукова, художня i навчальна література, спецiальнi види лiтератури та iншi видання.
На субрахунку 113 ‘‘Малоцiннi необоротні матеріальні активи’’ облiковуються малоцінні та необоротні предмети, термін експлуатації яких перевищує один рік.
Прийняття необоротних активів оформляється "Актом прийняття-передачі основних засобів" ф.ОЗ-1 (бюджет). Також прийняття окремих предметів необоротних активів дозволяється безпосередньо на підставі документів, що стали підставою для отримання цінностей (рахунків-фактур та ін.).
Вищевказана типова форма застосовується і для оформлення прийняття-передачі основних засобів і складається на кожний окремий об'єкт активів, який надходить шляхом придбання або безоплатної передачі від інших організацій. На об'єкт, що був в експлуатації, робиться запис на суму зносу.
Основні засоби, що були отримані безоплатно як гуманітарна допомога, приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов'язково входить працівник бухгалтерії та представник вищої організації. Комісія складає акт, в якому зазначаються найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими вільними цінами на їх аналогічні види. При отриманні необоротних активів, що були у користуванні, вказується процент їх зносу. Дані акту відображаються в бухгалтерському обліку. Одночасно надається інвентарний номер встановленим порядком, про що робиться запис в акті прийняття цінностей.
При надходженні основних засобів в установу матеріально-відповідальна особа на документі постачальника або на акті прийняття розписується, підтверджуючи тим самим факт одержання цих цінностей і прийняття їх на відповідальне зберігання.
Основні засоби в установі обліковуються за місцем їх зберігання (місцезнаходженням) та в бухгалтерії за інвентарними об'єктами.
Окремим інвентарним об'єктом вважається закінчений конструктивний прилад з усіма його пристроями, конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання визначених самостійних функцій, або визначений комплекс конструктивно об'єднаних предметів, що становлять одне ціле і разом виконують певну роботу.
За місцем зберігання всі основні засоби повинні перебувати на відповідальному зберіганні у матеріально відповідальних осіб, які призначаються наказом керівника установи. З посадовими особами, які відповідають за збереження основних засобів, укладається письмова угода про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. У разі зміни відповідальної особи здійснюється інвентаризація основних засобів, які перебувають на її зберіганні за порядком, передбаченим Державним казначейством України. Про результати інвентаризації складається акт приймання-передачі, який затверджується керівником установи.
У процесі своєї діяльності бюджетна установа використовує основні засоби для забезпечення виконання покладених на неї функцій державою. Вони з часом неодмінно поступово зношуються та стають непридатними для подальшого використання. Причиною цього може бути як фізичне, так і моральне зношення. Тому перед бюджетною установою рано чи пізно постає питання — що робити з такими матеріальними цінностями.
Отже, в такому випадку вибуття основних засобів може відбуватися у вигляді ліквідації, реалізації, безоплатної передачі.
Основні засоби, які стали непридатними для подальшого користування, списуються з дотриманням вимог, що передбачені Типовою інструкцією про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетної установи.
Оформляється це, залежно від виду основних засобів, Актом про списання основних засобів у бюджетній установі за типовою формою №03-3 (бюджет); Актом про списання автотранспортних засобів за типовою формою №03-4 (бюджет); Актом про списання з балансу бюджетної установи та організації вилученої із бібліотеки літератури (типова форма №03-5 (бюджет).
Здійснювати розбирання чи демонтаж основних засобів можна лише після оформлення відповідних актів на їх списання.
Нині основними нормативними документами, які відображають і диктують порядок списання основних засобів та необоротних активів в бюджетній установі є Інструкція з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетної установи та Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетної установи.
Типову інструкцію розроблено з метою встановлення єдиних вимог до порядку списання матеріальних цінностей, в тому числі і основних засобів, установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного або місцевого бюджетів. До цього часу в Україні діяла Типова інструкція про порядок списання основних засобів бюджетних установ.
Типова інструкція, затверджена Держказначейством, уніфікує вимоги щодо порядку списання матеріальних цінностей для всіх бюджетних установ. Попри це, нині діють і галузеві інструкції Міністерств і відомств щодо порядку списання основних засобів
Списанню в даній установі підлягають матеріальні цінності:
непридатні для подальшого використання
виявлені в результаті інвентаризації як нестача
морально застарілі
фізично зношені
пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха
Документи аналітичного обліку необоротних активів систематизуються за датами здійснення операцій та оформлюються меморіальним ордером №9 (ф. 438), який являє собою накопичувальну відомість вибуття та переміщення необоротних активів.
Реалізація необоротних активів (крім будинків та споруд), придбаних за рахунок коштів загального та спеціального фондів, відображається за кредитом рахунків, на яких вони обліковуються, а зменшення фонду в необоротних активах показується за дебетом 401 рахунку і одночасно зменшується сума нарахованого зносу записами в дебет 131 рахунку.
На необоротні активи даної установи, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, амортизаційні відрахування не проводяться, а здійснюється нарахування зносу.
Із запровадженням Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, розробленого відповідно до міжнародних стандартів Державним казначейством України була розроблена Інструкція з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ.
Відповідно до цього даною установою, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, знос на необоротні активи нараховується в останній день року на первісну вартість. Якщо первісна вартість необоротних активів (за якими здійснюється нарахування зносу) була змінена у попередні експлуатаційні періоди (шляхом проведення дооцінки або уцінки), то знос нараховується на відновлювальну вартість.
Знос основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів ведеться на рахунку 13 "Знос необоротних активів". Дана установа використовує лише один субрахунок 131.
Субрахунок 131 "Знос основних засобів", на ньому обліковується знос будівель і споруд, машин та обладнання, транспортних засобів, які досягли експлуатаційного віку;
Знос об'єктів (предметів) необоротних активів визначається в останній день грудня в гривнях без копійок за повний календарний рік (незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані або побудовані), відповідно до встановлених норм. Норми зносу встановлюються у відсотках до первісної вартості кожної групи необоротних активів на кінець звітного року:
група 1 -— 5 відсотків;
група 2 — 25 відсотків;
група 3 — 15 відсотків.
При відображенні в обліку необоротних активів, одержаних та переданих безоплатно установленим порядком, що були у використанні, обов'язково зазначається сума нарахованого зносу. При вибутті об'єктів (предметів) у зв'я...