МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"
МЕТОДИ ЧИСЕЛЬНОГО ІНТЕГРУВАННЯ
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИХ РІВНЯНЬ
І Н С Т Р У К Ц І Я
до лабораторної роботи № 6 з курсу " Чисельні методи в інформатиці "
для студентів базового напрямку 6.0804 "Комп'ютерні науки"
Затверджено
на засіданні кафедри
"Системи автоматизованого
проектування"
Протокол N 14 від 03.04.1997 р.
Львів 1999
МЕТОДИ ЧИСЕЛЬНОГО ІНТЕГРУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИХ РІВНЯНЬ. Інструкція до лабораторної роботи № 6 з дисципліни " Чисельні методи в інформатиці " для студентів базового напрямку 6.0804 "Комп'ютерні науки" / Укл. Мотика І.І., Каркульовський В.І. – Львів: Видавництво ДУ "Львівська політехніка", 1999. – 12 с.
Укладачі Мотика І.І., канд. техн. наук, доц.
Каркульовський В.І., канд. техн. наук, доц.
Відповідальний за випуск С.П.Ткаченко, канд. техн. наук, доц.
Рецензенти Федасюк Д.В., канд. техн. наук, доц.
Близнюк М.Б., канд. техн. наук, доц.
1. МЕТА РОБОТИ
Мета роботи - ознайомлення з методами чисельного інтегрування диференціальних рівнянь та їх практичним застосуванням.
2. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
2.1. Задача Коші для звичайних диференціальних рівнянь та методи її розв'язування.
Задача Коші ставиться так - необхідно знайти на відрізку розв'язок диференціальнного рівняння:
(1)
який задовільняє початкову умову:
(2)
Знайти точний розв'язок задачі (1)-(2), тобто виразити його через елементарні чи спеціальні функції, або подати через квадратури від елемен-тарних чи спеціальних функцій вдається лише в небагатьох практичнних задачах. Інколи, якщо навіть і вдається знайти точний розв'язок, він має досить складний вигляд і користуватись ним практично неможливо. Тому для розв'язування задачі доводиться застосовувати наближені методи. Наближені методи можна поділити на два типи: аналітичні (які дають наближений розв'язок диференціального рівняння у вигляді аналітичного виразу) і чисельні (які дають наближений розв'язок у вигляді таблиці значень).
До аналітичних наближених методів відносяться: ітераційний метод Пікара, метод, який грунтується на розкладі розв'язку задачі Коші в ряд Тейлора. Відомі й інші аналітичні методи розв'язування задачі, наприклад, асимптотичні, (1)-(2), але ми не розглядатимемо їх.
Для розв'язування задачі Коші широко застосовуються чисельні методи. Вони дають можливість знаходити наближені значення (а інколи й точні) шуканого розв'язку в деяких фіксованих точках (вузлах):
Слід пам'ятати, що чисельні методи можна застосовувати лише для конкретно поставлених задач. Причому для успішного застосування чи-сельних методів задача має бути не тільки формально стійкою, а й добре обумовленою. Інакше незначні похибки в початкових умовах чи в проміж-них обчисленннях можуть призвести до великої похибки результату. Звичайно для розв'язування задачі Коші треба брати стійкі чисельні методи (алгоритми).
2.1.1. Методи типу Ейлера.
Побудуємо формули, які дають можливість знайти наближене значення шуканого розв'язку задачі Коші в точці , якщо значення цього розв'язку відоме в попередній точці . Оскільки розв'язок в початковій точці відомий з початкових умов задачі, то за цими формулами послідовно можна обчислити значення розв'язку в точках
Проінтегруємо рівняння (1) від до , де .
(3)
де: .
Для наближеного обчислення інтегралу в (2) можна використати квадратурні формули. Використавши ту чи іншу квадратурну структуру, можна дістати різні формули чисельного інтегрування задачі Коші.
Якщо, наприклад, інтеграл в (3) обчислити за формулою лівих прямокутників, то матимемо:
(4)
Відкинувши член порядку , з останьої рівності дістанемо:
(5)
де через позначено наближене значення розв'язку .
Формула (5) називається формулою Ейлера. Починаючи з , за формулою (5) можна знайти послідовно в точках , , і т.д. наближені значення розв'язку y(x) задачі (1)-(2). Похибка методу Ейлера на кожному кроці має порядок .
Метод Ейлера не застосовується в обчислювальній практиці, оскіль-ки має невелику точність, і, крім того, досить часто виявляється нестійким (приводить до систематичного нагромадження похибок).
Якщо для обчислення інтегралу в (3) використати формулу середніх прямокутників, то для чисельного інтегрування задачі Коші можна побу-дувати формули, похибка яких на кожному кроці матиме порядок .
За формулою середніх прямокутників:
(6)
З формули (6) після деяких перетворень отримаємо:
(7)
Формула (7) визначає модифікований метод Ейлера. За цим методом значення розв'язку в точці знаходять двома кроками: спочатку методом Ейлера з кроком обчислюють проміжне значення , а потім вже знаходять значення .
Якщо для обчислення інтегралу в (3) використати формулу трапе-цій, то можна отримати ще один метод для чисельного розв'язування задачі Коші (удосконалений метод Ейлера-Коші), похибка якого на кожному кроці має також порядок :
(8)
2.1.2. Метод Рунге-Кутта.
Метод Рунге-Кутта дає набір формул для розрахунку внутрішніх точок. Оскільки існує ряд способів знаходження цих точок, то метод Рунге-Кута об'єднує сімейство методів для розв'язування диференціальних рів-нянь першого порядку. Найчастіше використовується класичний метод - метод Рунге-Кутта четвертого порядку:
(9)
де:
(10)
Метод Ейлера і його модифікації по суті є методами Рунге-Кутта першого і другого порядків. Метод Рунге-Кутта має значно більшу точ-ність, дозволяє збільшити крок інтегрування. Його максимальну величину визначає допустима похибка. Такий вибір часто здійснюється автоматично і включається як складова частина в алгоритм, побудований по методу Рунге-Кутта.
Кожну із формул Рунге-Кутта можна використати для розв'язування диференціальних рівнянь більш високих порядків, а тому і для розв'язуван-ня систем диференціальних рівнянь, оскільки рівняння більш високого по-рядку (n) можна звести до n диференціальних рівнянь першого порядку.
2.2. ”Жорсткі” задачі.
Існують звичайні диференціальні рівняння, для яких важко одер-жати задовільні розв'язки із використанням раніше розглянутих методів. Визначення таких задач пов'язане із поняттям постійної часу диферен-ціального рівняння, яке вводиться стосовно до аналітичного розв'язку. Для рівнянь першого порядку - це проміжок часу, коли змінна частина розв'язку зменшується в e раз. Рівняння порядку n має n постійних часу; якщо довіль-ні із них дуже (на практиці в сто і більше разів) відрізняються по величині або яка-небудь із них достатньо мала у порівнянні з інтервалом часу, на якому шукається розв'язок, то задача незивається ”жорсткою” і її практич-но неможливо розв'язувати звичайними методами. Коефіцієнти в таких рівняннях відрізняються один від одного на декілька порядків. Наприклад, жорсткими є системи диференціальних рівнянь, що описують керований рух робота-маніпулятора, оскільки перехідні процеси в системі керування при-водом затухають швидше, ніж перехідні процеси в механічній частині робота.
При розв'язуванні ”жорстких” задач звичайними методами крок повинен бути достатньо малим, щоб можна було б враховувати приріст складових розв'язку, що найшвидше змінюються навіть після того, коли їхній внесок стане практично непомітним. Але зменшення кроку приводить до збільшення затрат часу ЕОМ, накопичення похибок заокруглення і дискретизації.
”Жорсткі” задачі часто зустрічаються в теорії автоматичного керування, наприклад при аналізі перехідних процесів у системі, що містить ланки високих порядків, коефіцієнти яких значно відрізняються один від одного.
2.2.1. Неявні методи чисельного розв'язування задачі Коші.
Найпростішим шляхом розв'язування ”жорстких” задач є так званий неявний метод Ейлера, в якому розв'язок знаходиться із такого рівняння, що вміщує в неявному вигляді:
(11)
Для розв'язування задач Коші, що мають властивості “жорсткості” більш доцільними є неявні схеми методу Рунге-Кутта. Ці схеми будуються як і явні, але у даному випадку коефіцієнти kn визначаються із системи r неявних рівнянь, в загальному випадку нелінійних.
Використовуються неявні методи Рунге-Кутта другого порядку [7]:
(12)
або
(13)
третього порядку:
(14)
четвертого порядку:
(15)
2.3. Вибір методу розв'язування задачі Коші.
Перед початком розв'язування задачі необхідно провести перевірку на ”жорсткість” і у випадку позитивного результату використати спеціальні методи. Якщо задача Коші дуже складна, то звичайно перевага надається багатокроковому методу прогнозу і корекції, який має крім того високу швидкодію. Початок розв'язування задачі при цьому проводиться за допо-могою однокрокових методів.
3. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
Як ставиться задача Коші?
Як класифікуються методи розв'язування задачі Коші?
Які методи відносяться до аналітичних методів розв'язування задачі Коші?
Які методи відносяться до чисельних методів розв'язування задачі Коші?
Які методи відносяться до методів типу Ейлера?
Як розв'язується задача Коші по формулі Ейлера?
Як побудуваний модифікаваний метод Ейлера?
Як розв'язується задача Коші по методу Ейлера-Коші?
Як розв'язується задача Коші по методу Рунге-Кутта?
Що таке ”жорстке” диференціальне рівняння?
Які задачі зводяться до ”жорстких”?
Які методи використовуються для розв'язування ”жорстких” задач?
Як побудований неявний метод Ейлера?
Як будуються неявні схеми методу Рунге-Кутта?
Яка схема неявного методу Рунге-Кутта другого порядку?
Як побудована схема неявного методу Рунге-Кутта четвертого порядку?
Який порядок вибору методу розв'язування задачі Коші?
Який із неявних методів забезпечує найвищу точність?
4. ЛАБОРАТОРНЕ ЗАВДАННЯ
Ознайомитись із методами розв'язування задачі Коші.
Одержати індивідуальне завдання.
Знайти розв'язки диференціального рівняння по методу Ейлера, модифі-кованому методу Ейлера, методу Рунге-Кутта четвертого порядку, неявному методу Ейлера.
Порівняти ефективність і точність даних методів.
5. ЗМІСТ ЗВІТУ
Мета роботи.
Порівняльна характеристика чисельних методів інтегрування диферен-ціальних рівнянь.
Результати обчислення по коожному із методів.
Аналіз результатів, висновки.
6. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Бабенко К.И. Основи численного анализа. -М.: Наука, 1986. -744с.
Бахвалов И.С., Жидков И.П., Кобельков Г.М. Численные методы. -М.: Наука, 1987. -600с.
Боглаев Ю.П. Вычислительная математика и программирование. -М.: Высш.шк., 1990. -544с.
Жалдак М.І., Рамський Ю.С. Чисельні методи математики. -К.: Рад.шк., 1984. 206с.
Краскевич В.Е., Зеленский К.Х., Гречко В.И. Численные методы в инженерных исследованиях. -К.: Вища шк., 1986. -263с.
Маликов В.Г., Кветный Р.Н. Вычислительные методы и применение ЭВМ. -К.: Вища шк., 1989. -216с.
Молчанов И.Н. Машинные методы решения прикладных задач. Дифференциальные уравнения. - К.: Наук.думка, 1988. -344с.
Шуп Т. Решение инженерных задач на ЭВМ. -М.: Мир, 1982. -238с.
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
МЕТОДИ ЧИСЕЛЬНОГО ІНТЕГРУВАННЯ
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИХ РІВНЯНЬ
І Н С Т Р У К Ц І Я
до лабораторної роботи № 6 з курсу “ Чисельні методи в інформатиці”
для базового напрямку 6.0804 “Комп’ютерні науки”
Укладачі Ігор Іванович Мотика
Володимир Іванович Каркульовський
Редактор Дорошенко О.В.
Формат 60х84 1/16. Папір офсетний.
Умовн.-друк.арк. 0,71. Умовн.фарбо-відб. 0,64.
Тираж 15 прим. Зам.. 366+
Видавництво Державного університету "Львівська політехніка"
вул. Ф.Колесси, 2, 79000, Львів
Тиражування здійснене на кафедрі САПР.
Відповідальний за тиражування
доц. Каркульовський Володимир Іванович.